Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко, яка винесла ухвалу про призупинення дії ліцензії авіаперевізника SkyUp, на підставі розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). Раніше журналісти виявили, що мешканка Баришівки, яка вказана позивачкою в ухвалі суду, насправді не подавала позов проти авіакомпанії в розслідуванні «Таємниця баришівського суду».
24 червня Бюро зареєструвало провадження за фактом «постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали» – тобто, за ознаками правопорушення передбаченого ч.1. статті 375 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає санкції у вигляді обмеження волі до 5 років або позбавлення волі від 3 до 5 років.
Крім того, у ДБР повідомили, що слідчі збирають докази та отримують покази щодо вчинення злочину. Але поки що, зазначають у бюро, жодній особі не повідомлено про підозру в цьому провадженні.
Ухвалу щодо призупинення ліцензії SkyUp винесла суддя Баришівського суду Олена Литвиненко 24 травня цього року. Водночас тоді суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті». Журналісти хотіли звернутись до неї за коментарем, та застати її на робочому місці не вдалося – у суді сказали, що вона у відпустці.
Раніше «Схеми» знайшли мешканку Баришівки Оксану Пасенко, яка вказана в ухвалі Баришівського суду позивачкою до SkyUp. Вона заявила журналістам, що не писала заяву до Баришівського суду, і повідомила, що жодного разу не користувалася послугами цього авіаперевізника.
У позовній заяві нібито Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що вона придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це в подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.
У свою чергу, в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були, але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.
Пізніше мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp.
Крім того, журналісти виявили опосередкований зв’язок з олігархом Ігорем Коломойським в історії з позовом до SkyUp Airlines в Баришівський районний суд.
У день, коли Оксана Пасенко написала заяву в поліцію про те, що не подавала позову до SkyUp, начебто від її імені надійшла заява на ім’я народного депутата, у якій вона «просить» посприяти у забезпеченні виконання рішення суду. Документ датований 18 червня. Цей депутат – Олександр Дубінін, багаторічний менеджер підприємств з так званої групи «Приват», підконтрольної олігарху Коломойському.
У копії звернення, яке опинилось у розпорядженні «Схем» йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь Пасенко, вона начебто все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати. У приймальні Дубініна швидко відреагували на це «звернення» Пасенко і вже наступного дня, 19 червня, переслали його у вигляді депутатського звернення до профільного відомства – Мінінфраструктури.
На прохання «Схем» прокоментувати той факт, що в один день, коли мешканка Баришівки начебто звернулась до депутата, вона вже написала заяву в поліцію про те, що не позивалась до авіаперевізника, Дубінін зазначив: «Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все».
На запитання журналіста, в яких Дубінін стосунках із Коломойським, парламентар відповів: «В яких стосунках? Я – народний депутат, а він – бізнесмен. Далі що?». Ігор Коломойський у коментарі «Схемам» заявив, що Дубінін «не є до нього афілійованою особою».
…
Окружний адміністративний суд Києва за позовом «Нікопольського заводу феросплавів» зупинив дію постанов Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та №954 та 955.
В «Укренерго» заявили, що ці документи встановили тарифи для національної енергетичної компанії на передачу електроенергії та послуги диспетчерського управління на друге півріччя. Керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук впевнений, що рішення Окружного адміністративного суду Києва «призведе до колапсу нового ринку електричної енергії».
«Оскільки призупинені постанови регулятора були прийняті саме для забезпечення нових алгоритмів роботи ринку. Чому? Раніше в нашому тарифі втрати електроенергії в магістральних мережах при передачі не були враховані. Вони покривалися за рахунок ДП «Енергоринок», яке більше не здійснює свою діяльність в новій моделі ринку. Через «Енергоринок» сплачувалися також і компенсації виробникам електроенергії, які працюють за гарантованим зеленим тарифом», – сказав Ковальчук.
Він зазначив, що через тариф «Укренерго» покривається вартість допоміжних послуг, які надають компанії об’єднаної енергетичної системи України для забезпечення необхідного рівня резервів.
«Саме для того, щоб забезпечити функціонування нової моделі ринку, до складу тарифів на передачу і диспетчеризацію НЕК «Укренерго» Регулятор і включив зазначені витрати, фактично переклавши відповідальність з ДП «Енергоринок» на системного оператора. Тому ці тарифи не впливають на розрахунок прогнозної вартості електроенергії», – пояснив Ковальчук.
Він наголосив, що відмова від застосування цих тарифів унеможливлює оплату електроенергії, яка втрачається в магістральних мережах; компенсацію виробникам, які працюють по «зелених» тарифах; здійснення плати допоміжних послуг, тобто підтримки резервів в об’єднаної енергетичної системи України.
1 липня в Україні з’явився ринок електричної енергії. Ціна електроенергії для населення залишається в середньому на рівні 1,08 гривні за кіловат.
Очікується, що з початком роботи нових ринкових правил приватні та комерційні споживачі зможуть укладати угоди з виробниками електроенергії, операторами, які її розподіляють та постачальниками послуг, пов’язаних із цим. Найдешевшою буде електроенергія за довготерміновими контрактами (як це є в ЄС) та за угодами з приватними споживачами, найдорожчою – електроенергія, яку купують за день до споживання чи впродовж дня – для покриття пікових навантажень.
Законом передбачені різні механізми купівлі-продажу електричної енергії – двосторонні договори, ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок.
Ринок двосторонніх договорів – це ринок, на якому купується електроенергія за довгостроковими і двосторонніми контрактами. Ці договори безпосередньо укладають між собою виробники (генеруючі компанії) та споживачі електроенергії.
Ринок «на добу вперед» – це ринок купівлі-продажу обсягів електроенергії з періодом покриття на наступну добу, на якому всі угоди узгоджуються з оператором системи передачі. Ці угоди проводяться за день до періоду покриття.
Внутрішньодобовий ринок – ринок, на якому здійснюється торгівля електроенергією протягом доби після укладення всіх контрактів на ринку «на добу вперед».
Мешканка Баришівки Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp, на підставі якого Баришівський районний суд 24 травня призупинив ліцензію авіакомпанії на перевезення пасажирів. Причиною відмови Пасенко вказала те, що вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника. Про це повідомляють «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Таємниця Баришівського суду».
За даними журналістів, 25 червня Державна авіаційна служба України поштою отримала копію відмови від позову від Оксани Пасенко.
«Ми не знаємо, чи зареєстрована вона в суді. Авіакомпанія копії поки не отримувала», – повідомив «Схемам» директор з юридичних питань компанії SkyUp Airlines Дмитро Толкачов.
Про те, що позивачка жодного разу не користувалась послугами цього авіаперевізника, вона сама раніше розповіла журналістам програми, яким вдалось її відшукати.
«Тимчасово не працюю. Дома відпочиваю. Я позов написала, що я туди (до суду – ред.) не зверталась і не користувалась послугами (авіакомпанії – ред.)», – заявила вона.
У позовній заяві нібито Оксани Пасенко, яка опинилася у розпорядженні «Схем», йшлося про те, що мешканка Баришівки придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) – на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp. Тоді як 16 травня, як зазначено в документі, «туристці» повідомили, що виліт переноситься на 20 травня через нібито відсутність літаків. Всі ці дані разом з добіркою негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі, «позивачка» вказала в заяві як причину відмови від поїздки. Це подальшому і стало підставою для Баришівського суду ухвалити рішення про призупинення ліцензії приватному українському авіаперевізнику.
У свою чергу в авіакомпанії у відповідь на запит «Схем» відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були – але не на три дні, а максимум – на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя. Вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.
Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який проаналізував цю ухвалу Баришівського суду, вважає: там не мали права розглядати цю справу.
«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді – де зареєстрована авіакомпанія і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд в принципі не міг розглядати пасажирську справу», – заявив він.
І додав: малоймовірно, що суддя не знав би загальної частини процесуального кодексу, який регулює виключну підсудність. «Тобто, на мою думку суддя… є ознаки того, що завідомо порушено це правило», – підсумував Гук.
Раніше 18 червня Оксана Пасенко звернулася до поліції із заявою про те, що не подавала позов. Хоч вона й не мала власних документів, заява зареєстрована в Баришівському відділенні поліції Переяслав-Хмельницького відділу ГУНП в Київській області.
24 травня Баришівський районний суд Київської області зупинив ліцензію «першого українського лоукосту» SkyUp. Водночас суддя відмовилася забороняти компанії «здійснювати господарську діяльність з перевезення пасажирів повітряним транспортом до вирішення спору по суті».
Коментуючи новину міністр інфраструктури Володимир Омелян запевнив, що компанія продовжить працювати в нормальному режимі без жодних стресів для пасажирів. Крім того, міністр побачив у цьому рішенні сліди співвласника найбільшого авіаперевізника країни, компанії МАУ Ігоря Коломойського.
«Схеми» також знайшли «сліди Коломойского» в історії з Баришівським судом і SkyUp.
Read More
Швидкісні зарядні станції для електромобілів від Tesla можуть з’явитися в Східній Європі і зокрема в Україні до 2020 року – таку відповідь засновник і глава компанії Ілон Маск оприлюднив у Twitter у відповідь на звернення українських власників електромобілів.
Напередодні 26 червня у соцмережах з’явилося відео з власниками машин компанії Маска в Україні. Ролик завершується текстом: «Ми любимо Tesla. Нам потрібні суперчаджери в Україні».
Судячи з опису на YouTube, відео має на меті привернути увагу Маска до попиту на послуги суперчарджерів в Україні.
«Ок», – лаконічно відповів глава виробника електромобілів на аналогічний допис у Twitter вночі проти 27 червня.
Він також зреагував на слова одного з користувачів, що «було б чудово» вкрити всю Східну Європу зарядними станціями у 2020 році.
«Можливо, й раніше», – припустив Маск.
У грудні 2018 року винахідник та мільярдер вже говорив про наміри вкрити всю Європу «від Ірландії до Києва» швидкісними зарядними станціями для своїх електромобілів, однак не уточнював термінів
Згідно з сайтом Tesla, в Україні планують відкрити два суперчарджери цієї компанії – у Рівненській і Житомирській областях. Проте дата початку їхньої роботи наразі невідома. У грудні 2018 року Tesla офіційно почала приймати замовлення на свої електромобілі з України.
У лютому 2019 року Ілона Маска звинуватили в неповазі до суду. Згідно з угодою з Комісією з цінних паперів і бірж США, він не має права публічно коментувати діяльність компанії Tesla без схвалення з боку юристів. Комісія висунула підприємцю претензії через те, що він публікував у Twitter плани щодо виробництва автомобілів на 2019 рік.
Читайте також: Маск планує запустити глобальний супутниковий інтернет, у Росії планують за нього штрафувати
У вересні 2018 року Спеціальна Комісія з цінних паперів і бірж США подала позов проти Маска через повідомлення у Twitter, в яких він допустив перетворення компанії з публічної в приватну при вартості її акцій в 420 доларів за штуку. Тоді він погодився не робити публічних заяв про фінансову діяльність компанії без попереднього узгодження з керівництвом Tesla.
…
Гривня продовжує наближатися до річного максимуму щодо долара США. Національний банк України встановив на 27 червня курс 26 гривень 17 копійок за долар, це на дві копійки менше, ніж курс, встановлений на 26 червня. До річного максимуму, двічі показаного в травні (26 гривень 11 копійок) залишилося шість копійок.
Міжбанківський валютний ринок завершує торги на рівні 26,175-26,19, що також мало відрізняється від показників відкриття торгів.
Серед чинників, які позитивно впливають на курс гривні, фахівці сайту «Мінфін» називають різке скорочення ліквідності в банках, успішне розміщення облігацій на аукціоні Міністерства фінансів та вплив готівкового ринку, де пропозиція долара також переважає.
…
Національний банк України встановив на 26 червня такий же офіційний курс, як і попереднього дня, – 26 гривень 19 копійок за долар. Це лише на вісім копійок більше за річний рекорд щодо долара, якого національна валюта досягала двічі у травні.
На міжбанківському валютному ринку 25 червня коливання були незначними. Торги розпочалися на рівні 26,16-26,19 гривні до долара і впродовж сесії котирування гривні впали до 26,19-26,215.
Проти національної валюти працює фактор періоду виплат основних сум відшкодувань ПДВ експортерам, а також потреба імпортерів у доларі для закриття зовнішньоекономічних контрактів до кінця місяця та кварталу, вказують фахівці сайту «Мінфін».
…
У Національному банку України повідомили, що у жовтні поточного року введуть у обіг банкноту нового найвищого номіналу 1000 гривень. Відбудеться це з 25 жовтня, коли банкноту почнуть видати в банках. На банкноті буде зображений Володимир Вернадський – український науковець, мислитель і природознавець.
«Введення в обіг нової банкноти зробить розрахунки для громадян і бізнесу зручнішими, сприятиме зменшенню операційних витрат банківських установ і витрат на інкасацію. Це дозволить зекономити витрати Національного банку на друкування, зберігання, оброблення та перевезення банкнот», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що першочергово НБУ планує виготовити та ввести в готівковий обіг близько 5 мільйонів штук банкнот номіналом 1000 гривень.
Водночас з 1 жовтня 2019 року монети 1, 2 та 5 копійок перестануть бути платіжним засобом – ними не можна буде розрахуватися.
«Громадяни зможуть без обмежень та безкоштовно обміняти монети номіналами 1, 2 та 5 копійок на монети та банкноти усіх номіналів, що перебувають в обігу, впродовж наступних трьох років: в банках України – до 30 вересня 2020 року включно; – у Національному банку та уповноважених банках (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзенбанк Аваль) – до 30 вересня 2022 року», – йдеться в повідомленні.
За даними НБУ, монети номіналами 1, 2 та 5 копійок знищать, а метал піде на переплавку.
У 1996 році відбулася грошова реформа і було введено в обіг грошову валюту – гривню.
…
Українська гривня втретє впродовж травня і червня наблизилася до річного максимуму щодо долара – 26 гривень 11 копійок за одиницю американської валюти. На 25 червня Національний банк України встановив курс 26 гривень 19 копійок за долар, це на вісім копійок менше за попередній курс.
На цьому ж рівні завершилися і торги на міжбанківському валютному ринку – 26,17-26,19 гривні за долар.
На ринок нині впливає кілька різноспрямованих чинників. Негативний вплив на гривню може справити початок періоду відшкодування експортерам податку на додану вартість та зростання перед завершенням кварталу і півріччя попиту на валюту з боку імпортерів, пише профільний сайт «Мінфін». На користь національної валюти грає висока пропозиція долара на готівковому ринку, наближення чергового аукціону з розміщення ОВДП та дефіцит гривні в банківській системі.
…
24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Києварозглянула апеляційну скаргу, подану Кабінетом міністрів України, та постановила відновити дію розпорядження про проведення конкурс на посаду голови Державної митної служби. Про це повідомили у міністерстві фінансів України.
Зазначається, що підставою рішення стало недоведення позивачами наявності підстав для зупинення конкурсу.
«Перепони для продовження відбору кандидата на посаду голови Державної митної служби усунено. Наступний крок – НАДС має зібратися і ухвалити рішення про подальший перебіг процедури», – мовиться у повідомленні.
У Мінфіні нагадали, що до третього, заключного етапу конкурсу на керівника Державної митної служби пройшли три кандидати – проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов та Керівник громадської організації «Центр розвитку цифрової економіки», експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. За результатами останнього етапу відбору конкурсна комісія визначить кандидата, якого рекомендуватиме Уряду для призначення на посаду керівника ДМС.
Результати конкурсу мають оприлюднити не пізніше 45 календарних днів з дня отримання інформації про його проведення. Станом на 17 квітня, коли була прийнята ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про призупинення конкурсу на керівника ДМС, минуло 28 днів з дати оголошення конкурсу.
17 квітня Окружний адміністративний суд Києва зупинив розпорядженняКабінету міністрів України про оголошення конкурсу на посаду голови Державної митної служби. Як повідомляла прес-служба уряду, рішення ухвалили за позовом народного депутата Андрія Антонищака.
Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що ця заборона є необґрунтованою і в уряді з нею «будуть боротися».
20 березня уряд видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади голови Державної податкової служби й очільника Державної митної служби.
Останній етап відбору, співбесіда, мав відбутися 23 квітня.
Раніше зупинити конкурси Окружний адмінсуд просив екс-голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, але суд відмовив йому в задоволенні позову.
Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.
…
Понад 400 пілотів позиваються до компанії Boeing. Вони вимагають від компанії «мільйонні компенсації»за приховування дефектів в літаках «Боїнг» 737 MAX.
Ці дефекти, як стверджують пілоти, призвели до двох авіакатастроф – у Ефіопії та Індонезії. Жертвами аварій стали 346 осіб.
Пілоти звинувачують у катастрофах автоматизоване програмне забезпечення (MCAS), яке, на їхню думку, додало літаку «небезпечні аеродинамічні недоліки при управлінні». Пілоти також заявляють, що через припинення польотів літаків «Боїнг» 737 MAX вони зазнали фінансових втрат і постраждали від психічних розладів.
Розгляд позову призначено на 21 жовтня в Чикаго.
Раніше компанія «Боїнг» виявила дефекти деталей більш ніж у 300 літаків 737 NG і 737 MAX по всьому світу.
В результаті аварії літака «Боїнг» 737 MAX в Ефіопії 10 березня загинули 157 людей. У жовтні 2018 року такий же літак розбився в Індонезії, забравши життя 189 людей.
…
Довідковий курс, який Національний банк України встановив на 12 годину 21 червня, на 9 копійок вищий за вчорашній. Якщо 20 червня долар США, згідно з довідковим курсом, коштував 26,37 гривень, то 21 червня показник становить 26,28 гривень.
Водночас офіційний курс гривні до долара 21 червня становить 26,37 гривень, тоді як 20 курс дорівнював 26,33 гривні. Таким чином, за офіційним курсом гривня послабилася на 4 копійки.
На міжбанківському ринку торги станом на 14 годину тримаються на рівні 26,23-26,25 гривень за долар, повідомляє сайт «Мінфін».
У травні 2019 року гривня двічі показувала річний максимум до долара – 26 гривень 11 копійок.
…
Ціна золота злетіла до рекордного з вересня 2013 року рівня. Це сталося після того, як учасники ринку сприйняли повідомлення американської Федеральної резервної системи (ФРС) як намір уперше з 2008 року знизити ставки.
Позиція ФРС (яка в США виконує функції центробанку) спровокувала зниження курсу долара, вказує профільний ресурс Profinance.
Натомість котирування золота впритул наблизилися до вершини шестирічного коридору (станом на 13:55 за Києвом ціна цього металу становить понад 1381 долар за унцію), і тепер технічна картина разом із пом’якшенням риторики ФРС створюють передумови для подальшого зростання.
Продовжують купувати дорогоцінний метал і світові центробанки. Наприклад, Банк Китаю збільшує свої резерви вже шість місяців поспіль, і в травні знову відзвітував про їхнє зростання.
Історія свідчить про позитивну динаміку золота в період циклу зниження ставок ФРС і реалізації інших стимулюючих заходів. У 2007–2008 роках дорогоцінний метал подорожчав на 20% і в наступні три роки зріс за ціною вдвічі на тлі зниження ставок у США до нуля.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 20 червня відбуваються незначні коливання. Станом на 13:00 котирування становлять 26 гривень 36-38 копійок за долар, порівняно з курсом відкриття торгів (26,35-40) дещо скоротився спред, інформує сайт «Мінфін».
Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 38 копійок, це на 5 копійок більше за офіційний курс на 20 червня.
Як відзначають учасники ринку, це перші торги без вимоги до експортерів щодо обов’язкового продажу частини валютних надходжень. Сесія відбувається спокійно, спостерігаються типові коливання для збалансованої торгівлі.
…
План надходжень до державний бюджет за період з січня по травень 2019 року не виконаний на 50,2 мільярда гривень, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан. Таку цифру він озвучив на засіданні парламентського комітету з питань бюджету, коли презентував результати аналізу Рахунковою палатою виконання бюджету поточного року.
Він пояснив це зокрема відхиленням офіційного курсу гривні від запланованого та завищені, за його словами, плани надходжень від сплати акцизних податків. Крім того, Пацкан вказав на зміни, які Міністерство фінансів вносило до закону про державний бюджет вже у 2019 році – зокрема збільшення витрат на погашення державного боргу – а також на темпи виконання планів від приватизації.
Читайте також: «Доведеться затягнути пояс» – представник Зеленського в уряді про вугільні електростанції
«У першому кварталі воно (невиконання плану надходжень від приватизації державного майна – ред.) становило 5,9 мільярда гривень, або 97%. Це збільшує ризики ненадходження цих коштів у затверджених на 2019 рік обсягах», – цитує голову Рахункової палати прес-служба відомства.
Водночас Міністерство фінансів на початку червня заявляло, що бюджет за перші п’ять місяців 2019-го зведено з профіцитом.
Як повідомляла Рахункова палата, за результатами першого півріччя 2018 року показник доходів загального фонду не був виконаний на понад 14,8 мільярда гривень, або на 3,5% від запланованого показника.
…
Голова комітету Палати представників Конгресу США з питань фінансових послуг Максін Уотерс закликала Facebook зачекати з запуском власної криптовалюти за кілька годин після оголошення соцмережею планів. Про це повідомляє ВВС.
Воутерс зазначила, що «зважаючи на минуле компанії» Facebook слід погодитися заблокувати проект до завершення перевірки. Вона нагадала про історію з неправомірним використанням даних користувачів соцмережі, що призвело до допитів керівництва Facebook у Конгресі.
У Facebook заявили, що очікують нагоди відповісти на питання конгресменів.
Соціальна мережа Facebook 18 червня повідомила про запуск криптовалюти під назвою Libra, яка є «дітищем» Facebook та ще 27 компаній по всьому світу.
…
Антимонопольний комітет України оштрафував дві компанії з орбіти народного депутата та столичного забудовника Максима Микитася – «Північно-український будівельний альянс» і «Спецбуд-плюс» – за антиконкурентні узгоджені дії під час тендеру на будівництво Шулявської розв’язки в центрі Києва на загальну суму 112 мільйонів гривень із забороною брати участь у тендерах строком на три роки. Про це повідомляє журналіст Радіо Свобода.
Про участь цих двох компаній у тендері на реконструкцію Шулявської розв’язки у центрі Києва, розіграному з порушеннями, раніше розповідали журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Навели мости».
Штраф для «Північно-українського будівельного альянсу» склав 56 мільйонів, на таку ж суму оштрафували «Спецбуд-Плюс». Представники обох цих компаній вже заявили, що оскаржуватимуть таке рішення Антимонопольного комітету.
Раніше представники ТОВ «Північно-український будівельний альянс» заявляли, що штраф, накладений АМКУ, може заблокувати роботу компанії і зупинити реконструкцію Шулявського мосту. В Антимонопольному комітеті такі заяви «Альянсу» спростовують.
«Це маніпуляція, тому що прибуток кожної з цих компаній як «Спецбуд-Плюс», так і «Північно-українського будівельного альянсу» близько мільярда гривень – тобто чистий прибуток за 2018 рік. На будівництво у них є розрахунок, в тому числі на зарплату робітникам – ці всі гроші не стосуються їх чистого прибутку, тому жодні маніпуляції на кшталт «ми не зможемо будувати цей міст» – це неправда», – заявив голова Київського територіального відділення Антимонопольного комітету Олексій Хмельницький.
«До того ж, у них є можливість звернутись до нас із клопотанням про реструктуризацію виплати цього штрафу», – додав Хмельницький.
Розслідувати ймовірну змову на тендері щодо Шулявської розв’язки Антимонопольний комітет розпочав ще в серпні 2018 року – після виходу розслідування «Схем». Зокрема, у відомстві звернули увагу на різницю між пропозиціями фіналістів тендеру – «Спецбуд–плюс» і «Північно-український будівельний альянс» з орбіти народного депутата Максима Микитася – всього у тисячу гривень, а також на підроблений відгук-рекомендацію «Спецбуд-плюс» про успішне виконання схожого ремонту. Водночас, підкреслює Хмельницький, дві інші компанії через низку невідповідностей у документах до аукціону взагалі не допустили.
Окрім того, в Антимонопольному комітеті виявили, що IP-адреси, з яких компанії-фіналісти конкурсу «Спецбуд-плюс» та «Північно-український будівельний альянс» виходили на аукціон, належать одному провайдеру та майже ідентичні. Також в АМКУ встановили, що фірма «Спецбуд-плюс» надала переможцю безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 5 мільйонів гривень із строком повернення до 2023 року.
Раніше програма «Схеми» повідомляла, що до фінального аукціону на ремонт Шулявського мосту допустили дві фірми, які мають фінансові зв’язки з одним народним депутатом – Максимом Микитасем, а під час аукціону фірма із меншою ставкою через невідомі причини віддала свій перший крок. Це може свідчити про те, що компанії пов’язані між собою, а тендер був формальним, йдеться в розслідуванні.
Максим Микитась у минулому відомий столичний забудовник, який, як фіксували «Схеми», літав разом із мером Києва Віталієм Кличком на одному чартерному літаку. Також Віталій Кличко публічно виступав на захист скандального будівництва фірми Микитася «Укрбуд» – «Сонячної Рів’єри».
Сам Кличко в коментарі «Схемам» заперечив зв’язки із Микитасем: «У мене товаришів немає (в тому), що стосується роботи Київської мерії».
На дані про те, що тендер відбувся із порушеннями, міський голова відповів так: «Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб ні в якому разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить».
У лютому 2017 року обвалилася частина бетонної огорожі на Шулявському шляхопроводі. Як повідомили в «Київавтодорі», причинами обвалу мосту є пожежі, які сталися раніше біля шляхопроводу чи під ним, а також корозія бетону. Як заявив тоді міський голова, аварійним міст визнаний не був, однак були зафіксовані порушення правил експлуатації.
…
Представник президента України Володимира Зеленського в Кабінеті міністрів Андрій Герус заявив, що з ліквідацією формули «Роттердам+» деякі вугільні електростанції в Україні у червні будуть збитковими.
«Деякі вугільні електростанції у червні будуть навіть збитковими, ну нічого, доведеться також затягнути пояс. Фактична ліквідація «Роттердам+» відбулася завдяки діям широкого кола осіб, великому публічному резонансу, висвітленню цієї корупційної формули у медіа, соцмережах тощо. Коротше, ми зробили її разом», – написав Герус на сторінці у Facebook.
Герус зазначив, що за червень вугільні електростанції отримають приблизно на 1,5 мільярда гривень менше грошей, аніж отримали б при фактичному тарифі «Роттердам+».
«Президент подає законопроект у парламент, щоб змінити Р+ на Р-. Це діаметрально протилежна позиція до позиції Петра Порошенка, який виправдовував існування Р+ то вимогами МВФ, то якимось іншими видумками», – додав представник Зеленського в уряді.
14 червня Андрій Герус повідомив, що Адміністрація президента України розробила і планує подати до Верховної Ради України законопроект, який скасовує застосування формули «Роттердам+» при розрахунку тарифу на електроенергію, а також відтерміновує на 1 рік запровадження в Україні ринку електроенергії (має запрацювати з 1 липня поточного року – ред.).
У березні 2016 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову схему розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, за якою туди, зокрема, закладається вартість вугілля для ТЕС та його доставки в Україну із порту Роттердам у Нідерландах.
…
Україна починає переговори з Міжнародним валютним фондом, заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з представниками великого і середнього бізнесу Німеччини.
«Ми починаємо домовленості з МВФ, готуватимемо нову програму вже в липні, дефолту не буде. Як президент я не впливатиму на суд чи банківську систему», – цитує Зеленського прес-служба адміністрації президента.
Згідно з повідомленням АП, під час зустрічі учасники також обговорили інвестиційний клімат України та зниження тиску правоохоронних органів на бізнес.
Читайте також: Глава НБУ пропонує почати переговори з МВФ щодо нової програми цього року
Востаннє місія МВФ працювала в Україні в травні 2019 року. Тоді він також запевняв, що Київ продовжить співпрацю з Фондом.
18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.
Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.
21 грудня 2018 року Україна отримала перший транш за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.
…
НАК «Нафтогаз України» у випадку відсутності контракту на транзит газу із російським «Газпромом» із 1 січня 2020 року може запропонувати російському газовому монополісту запасний варіант – «своп» газу, заявив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.
«Газпром» передаватиме нам певний обсяг газу (певну енергетичну цінність газу) на кордоні Україна – Росія, а ми передаватимемо такий самий обсяг (енергетичну цінність) на кордоні Україна – ЄС», – пояснив Вітренко на сторінці у Facebook.
Очікується, що передача газу підтверджуватиметься суміжними операторами (Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії), додав Вітренко.
За його словами, такі контракти на «своп» газу є «досить звичними» для європейського ринку.
«Тобто такий контракт може бути укладений за європейськими правилами, просто вони різні для контрактів на «своп» газу й на послуги з транспортування газу», – сказав він.
Російська сторона наразі не коментувала ідею, озвучену у «Нафтогазі».
Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський на брифінгу з канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що збереження транзиту російського газу через територію України є гарантією енергетичної безпеки України та Європи. Зеленський висловив сподівання, що групи переговорників з обох сторін зможуть домовитися і на час завершення контракту щодо транзиту російського газу через Україну, ніхто Києву не буде «викручувати руки».
Чинний транзитний контракт України з «Газпромом» було укладено в 2009 році строком на 10 років. Після його завершення (з 2020 року) російський газовий монополіст має намір максимально скоротити транзит свого газу через територію України.
…
Національний банк України 18 червня перебував під зовнішньою DDoS атакою. Як повідомили у прес-службі регулятора, через це офіційний сайт НБУ тимчасово працює у обмеженому режимі.
«Критично важлива електронна інфраструктура Національного банку працює в звичайному режимі. У тому числі – система електронних платежів, якою користуються банки; електронна пошта та внутрішня комп’ютерна мережа НБУ», – мовиться у повідомленні.
Роботи з відновлення роботи сайту продовжуються.
…
Міністр фінансів України Оксана Маркарова повідомила, що 212 інвестиційних фондів з 25 країн світу придбали новий випуск Україною семирічних єврооблігацій на 1 мільярд євро.
«Це добре, бо це суттєво розширює коло інвесторів в Україну в наступні роки, поки ми працюватимемо над збереженням макростабільності та прискоренням зростання, над покращенням рейтингів і подальшим зниженням варстості запозичень», – повідомила Маркарова на сторінці у Facebook.
13 червня Україна оголосила про прайсинг нових єврооблігацій, випущених в євро, обсягом 1 мільярд євро з кінцевим строком погашення 20 червня 2026 року. На нові євроблігації будуть нараховуватися проценти за ставкою 6,75% річних.
Востаннє Україна виходила на ринок зовнішініх запозичень наприкінці жовтня минулого року. Тоді йшлося про п’ятирічні євробонди на суму 750 мільйонів доларів і десятирічні – на 1,25 мільярда доларів.
…
На українському міжбанківському валютному ринку 13 червня відбувається зміцнення гривні, повідомляє сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів. Ранкові котирування становили 26 гривень 40-44 копійки за долар, до 12:00 національна валюта посилилася до 26 гривень 39-42 копійок за долар.
«На торгах по долару на 12:00 пропозиція перевищила попит, що відбилося у вигляді зниження котирувань. Тривають операції по лотах до 1 мільйона доларів при присутності на міжбанку практично всіх великих гравців», – відзначають фахівці.
Національний банк України опівдні встановив довідкове значення на рівні 26 гривень 40 копійок за долар, це майже не відрізняється від офіційного курсу на 13 червня.
…
Котирування нафти марки Brent увечері 12 червня впали нижче за позначку 60 доларів за барель, а зранку 13 червня перебувають вище цього рівня.
Оприлюднені цього тижня у США статистичні дані свідчать, що запаси нафти і нафтопродуктів виросли до найвищого рівня майже за два роки. При цьому США і Китай усе ще далекі від розв’язання торговельного конфлікту, який негативно впливає на світову економіку і попит споживачів на сировину.
Попри нинішнє зниження котирувань, аналітики швейцарської фінансової компанії UBS очікують, що впродовж трьох місяців нафта марки Brent знову опиниться близько 75 доларів за барель. Водночас віддалені перспективи виглядають не такими позитивними, вважають фахівці. В UBS передбачають, що зростання пропозиції з боку країн, що не входять в ОПЕК, у 2020 випередить темпи зростання попиту, і повідомляють про зниження 6-місячного прогнозу з 75 до 70 і 12-місячного – з 70 до 67 доларів за барель.
Котирування нафти впливають на формування бюджетів країн-експортерів цього продукту, таких, як Росія чи Саудівська Аравія.
…