PLine

Поліція Дніпропетровщини повідомила про відкриття провадження за фактом псування пам’ятника жертвам Голокосту у Кривому Розі.

За цими даними, розслідування ведеться за статтею «умисне знищення або пошкодження майна». 

«Проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину, а також затримання причетних до його скоєння осіб», – зазначається на сайті відомства.

19 січня посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон повідомив, що невідомі замалювали фарбою текст на пам’ятнику жертвам Голокосту в Кривому Розі та опублікував у своєму твіттері фотографію, звернувши увагу на те, що пошкоджений пам’ятник розташований неподалік від дому батьків президента України Володимира Зеленського.

14 січня Міністерство закордонних справ України заявило, що збереження історичної пам’яті про трагедію Голокосту в Україні і відновлення історичної справедливості і надалі «залишатимуться важливими напрямами державної політики України».

Читайте також: Концтабір «Береза Картузька» і «важкі питання» відносин між поляками, євреями та українцями​

Таким чином Київ відреагував на заяву МЗС Ізраїлю, яке звинуватило Україну у «вшануванні» людей, «відповідальних за вбивство євреїв під час Голокосту».
…

Зеленський додав, що було б справедливо, якби йому дозволили виступити на заходах в Єрусалимі
…

За чотири роки кількість державного оборонного замовлення, яке виконують державні компанії, скоротилася вдвічі, повідомив в ефірі Радіо Свобода заступник генерального директора оборонного концерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм . 

За його словами, раніше державні компанії виконували 60% замовлень, а тепер – 30%. 

«За чотири роки обсяг державного оборонного замовлення – частка державних компаній зменшилася вдвічі. За чотири роки війни, просто уявіть собі. Було 60%, а зараз 30%. Так, є приватні компанії, які добросовісно виконують свою роботу і ми їх дуже поважаємо і  з ними співпрацюємо. Але є компанії, які виникли на тлі корупції і за рахунок блату чи зв’язків отримали замовлення, не виготовляючи продукцію або знищуючи при цьому державні компанії. Зараз результат дуже простий: було 60%, зараз 30%», – розповів Найєм. 

Також він зазначив, що є багато випадків, коли «штучно підвищувалася ціна продукції держаних компаній для того, щоб вигравали приватні компанії».  

«Всі ці речі не могли відбутися без контролю з боку РНБО, комітету національної безпеки і оборони Верховної Ради, міністерств економіки і оборони – ці чотири відомства, їхні керівники і ті люди, які були причетні до формування державного оборонного замовлення», – зазначив він. 

Найєм додав, що його метою і завданням цього року є збільшити кількість оборонного замовлення для державних заводів. 

«Цьогоріч вперше за десять років, коли частка державного оборонного замовлення для «Укроборонпрому» не буде зменшуватися, а ми спробуємо її збільшити. Навіть 5%, навіть 7% – це буде величезний прорив. Я вже не кажу, що ми розблокуємо декілька заводів: і Харківський, і Миколаївський, і декільк Київських, які почнуть виготовляти зброю, військову техніку і ми почнемо її експортувати і поставляти в нашу армію, що є першочерговим для нас завданням», – сказав він. 

Читайте також:  Мустафа Найєм: Якщо люди мають справу з мільярдами і низьку зарплату, вони працюють «на дядю»
…

Депутати Чорний і Ларін, як зафіксував рух «Чесно», кнопкодавили одне за одного за допомогою спеціальної конструкції
…

У ніч з 18 на 19 грудня на засіданні аграрного комітету через штовханину Киви та Мотовиловця довелося оголосити переву
…

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про забезпечення персонального голосування народними депутатами України. Рішення підтримав 261 народний депутат.

Документ, зокрема, передбачає внесення змін до Кримінального кодексу, який доповнять статтею про кримінальну відповідальність за здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата на засіданні парламенту.

«Кнопкодавство» каратиметься штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (орієнтовно від 51 до 85 тисяч гривень).

Досудове розслідування таких кримінальних правопорушень здійснюватимуть слідчі органів Державного бюро розслідувань – передбачає законопроєкт.

29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні цей документ.

На початку вересня Верховна Рада надіслала до Конституційного суду України законопроєкт про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку доведеного судом «кнопкодавства» та відсутності парламентаря на певній кількості засідань Ради.
…

Щороку від куріння помирає близько 1,2 мільйона пасивних курців, йдеться в дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я. Загалом від куріння помирає понад вісім мільйонів людей.

За даними ВООЗ, з 2018 до 2020 року кількість курців знизиться на 10 мільйонів і ще на 27 мільйонів – до 2025 року. Вона становитиме 1,299 мільярда.

З 2010 року рівень паління знизився у близько 60% країн. При цьому світові уряди не встигають знизити загальну кількість курців до запланованих 30% до 2025 року.

Згідно зі звітом, у 2018 році курили майже 43 мільйони дітей у віці 13-15 років. Серед них – 14 мільйонів дівчат і 29 мільйонів хлопців.

У грудні 2012 року в Україні почала діяти заборона куріння в усіх громадських місцях. Заборона стосується куріння в приміщеннях і на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, на дитячих майданчиках, спортивних, фізкультурно-оздоровчих спорудах, у під’їздах житлових будинків, у підземних переходах, у приміщеннях ресторанів.

 
…

Представники праворадикальної партії «Національний корпус» перекрили рух транспорту на Хрещатику в Києві, протестуючи проти ухвалення закону про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько 200 учасників акції стоять на дорозі біля перехрестя Хрещатика з вулицею Богдана Хмельницького.

Вони тримають у руках плакати з гаслами «Ні продажу землі», «Ні знищенню села», «Земля належить українському народу», «Продамо землю – продамо майбутнє» і прапори «Національного корпусу».

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, рух Хрещатиком паралізований. Сутичок немає.

На місці перебувають представники поліції, поліції діалогу, Нацгвардії.

Акції проти запровадження ринку землі почалися зранку 17 грудня біля Верховної Ради, тоді сталася штовханина і сутички між правоохоронцями та учасниками акції. Постраждали 23 людини.

«Нацкорпус» оголосив протести безстроковими.

Верховна Рада планувала цього тижня розглянути в другому читанні проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

13 листопада парламент проголосував у першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого один Український військовий був поранений.

«Окрім цього, у населеному пункті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї загинув цивільний мешканець», – додали у штабі.

За даними українських військових, з початку цієї доби проросійські бойовики вогневої активності не проявляли, втрат у ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У непідконтрольні урядові України райони Донецької та Луганської областей 19 грудня в’їхав 96-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Росії повідомило, що це останній цього року вантаж для «жителів Донбасу», у ньому буцімто – «медикаменти та новорічні подарунки».

«У 2019 автоколони МНС Росії доставили до Донецька і Луганська області понад 5,3 тисячі тонн гуманітарної допомоги», – йдеться в повідомленні.

Українська сторона не має змоги перевірити вантаж, який Росія везе на захоплені бойовиками території. Міністерство закордонних справ України після кожного такого порушення державного кордону висловлює протест. Офіційний Київ вимагає припинити вчинення міжнародно-протиправних діянь проти суверенітету української держави.

Росія з серпня 2014 року направляє в зону бойових дій на Донбас так звані «гуманітарні конвої». Митну та прикордонну служби України до огляду цих вантажівок не допускають.
…

Вони оприлюднили спільну заяву
…

Національна поліція України опублікувала відео, на якому показано, як знайшли міну, яку, за даними силовиків, один із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко нібито просив забрати з його квартири.

«Боєприпас вилучили в офісному приміщенні, розміщеному на першому поверсі будинку, де мешкав Андрій Антоненко разом із дружиною та її братом. Призначена комплексна експертиза», – йдеться в повідомленні поліції, оприлюдненому 18 грудня.

У поліції заявляють, що встановили хронологію подій і в рамках розслідування кримінального провадження отримали інформацію про те, що підозрюваний попросив забрати із шафи пакунок: «скориставшись своїм правом зателефонувати адвокату, Андрій Антоненко о 15:10 надіслав повідомлення невідомій особі із проханням забрати пакунок у шафі, о 15:12 написав пост у соціальній мережі про своє затримання, а о 15:14 зателефонував родичу, щоби впевнитися, чи він забрав річ із квартири».

«13 грудня 2019 року слідчі провели невідкладні слідчі дії. У результаті під час обшуку в офісі, що розміщений на першому поверсі будинку, де мешкав підозрюваний, виявили предмет, схожий на протипіхотну міну МОН-50. Очевидці у своїх поясненнях вказали, що сусід із третього поверху (брат дружини Антоненка, який проживає спільно із ним) залишив на зберігання предмет, назвавши його роутером. Вказаний предмет був захований у купюроприймач терміналу», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, призначена комплексна експертиза, «у тому числі молекулярна».

Раніше про вилучення згаданої міни заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

12 грудня голова МВС написав у соцмережах, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних, зокрема, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко, а також ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Антоненко, Кузьменко і Дугарь відкидають звинувачення і заявляють про невинуватість.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

 
…

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії
…

Адвокати двох підозрюваних у справі про вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета подали апеляції на арешт Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко.

Адвокат Антоненка Костянтин Татарченко вказав, що Антоненко не вчиняв дій, у яких його підозрюють, а слідство не надало «жодного документального підтвердження вчинення злочину».

Адвокат Кузьменко Добош зазначив, що ухвала суду щодо його підзахисної є «необґрунтованою та невмотивованою».

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.

«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Перший заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий заявив, що до 23-х зросла кількість постраждалих під час сутичок біля Верховної Ради 17 грудня правоохоронців.

«Під час масових акцій постраждало 23 правоохоронці – 17 поліцейських та шестеро гвардійців. 12 поліцейських та п’ятьох гвардійців доставлено до медичних закладів. Офіцер-гвардієць наразі перебуває у тяжкому стані», – сказав Яровий.

Посадовець також додав, що до медиків звернулися 11 громадян, серед них один журналіст.

Напередодні у поліції заявляли, що після сутичок під парламентом були затримані 26 осіб, 17 поліцейських і 2 цивільних особи вказувались як постраждалі.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту. Однак пізніше  правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.
…

Генасамблея ООН 18 грудня голосуватиме за узгоджений в листопаді проєкт резолюції щодо захисту прав людини в анексованому Криму, повідомляє місія України в ООН Twitter.

«18 грудня Генеральна асамблея ООН розгляне проєкт резолюції про захист прав людини на окупованій території Криму», – йдеться в повідомленні.

Засідання розпочнеться о 17:00 за Києвом.

Представництво України в ООН зазначило, що в проєкті резолюції, серед іншого, є засудження масових затримань активістів і захисників прав людини через звинувачення у підтримці «тероризму», заклик припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання власних думок, у тому числі до початку окупації; засудження практики призову чоловіків до ЗС Росії.

14 листопада Третій комітет Генеральної асамблеї ООН ухвалив проєкт резолюції про захист прав людини в Криму в умовах російської окупації. За таке рішення проголосували 67 країн-членів комітету, проти – 23.

Резолюція набере чинності після її затвердження Генасамблеєю ООН.

Раніше ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в анексованому Криму. Текст доповіді опублікований на сайті організації.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».

«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.

Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».

«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.

Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні. 
…

Посольство США в Україні засудило насильство, що спалахнуло під час акцій протесту 17 грудня біля Верховної Ради.

«Сполучені Штати підтримують право на мирні протести. Ми засуджуємо насильство щодо поліції й журналістів, яке сталося сьогодні біля Верховної Ради», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

За даними поліції Києва, 17 правоохоронців і двоє цивільних постраждали внаслідок сутички між правоохоронцями й учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

В одного з військових Нацгвардії – травма голови, лікарі вирішують, чи робити йому трепанацію черепа, повідомили в поліції.

Фотокореспонденту Радіо Свобода Сергієві Нужненку силовики пошкодили камеру і розбили окуляри.

 
…

Вечірнє засідання Верховної Ради відкрили і одразу закрили. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова, це пов’язано з необхідністю продовжити консультації між фракціями щодо законопроєкту про ринок землі.

«Консультації триватимуть і сьогодні, і, я думаю, що і завтра вранці. Тому була пропозиція від усіх фракцій і депутатських груп сьогодні продовжити роботу не в пленарному режимі. Оскільки регламентом передбачено проведення вечірнього засідання Верховної Ради, пропоную відкрити його, а потім відразу достроково закрити вечірнє засідання. Після цього депутати повернуться до консультацій», – сказав Разумков.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.
…

Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.

«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.

Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.

Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.
…

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент призупинив оголошене ним 10 грудня безстрокове голодування. Про це він заявив 17 грудня на прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«У неділю (15 грудня – ред.) блаженніший митрополит Єпіфаній (предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України – ред.) просив призупинити голодування. Я не можу піти проти волі блаженнішого і я пообіцяв, що я припиню голодування. Але тимчасово. Якщо я побачу, що питання не буде вирішуватися, тоді я продовжу це голодування. І я не буду дивитися ні на чиї обіцянки, тому що 6 років обіцянок і брехливих заяв від уряду», – сказав архієпископ Климент.

За його словами, 18 грудня уряд України має надати перші результати, які допоможуть вирішити ряд питань з кримської єпархією.

«Цього тижня відбулися зустрічі з міністром (у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України – ред.) Оксаною Колядою. Вона дала певні доручення профільним міністерствам до середи підготувати пропозиції для того, щоб до кінця тижня сформувати відповідну постанову і розпорядження, які будуть підписані прем’єр-міністром України», – додав Климент.

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент оголосив голодування 10 грудня біля будівлі Кабінету міністрів України. Він вийшов із плакатом «Забезпечте права релігійної свободи українців в Криму» і заявив, що починає голодування.

Минулого тижня Климент повідомив, що написав заяву в російську поліцію про крадіжку церковного майна з Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі.

Голова Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній просив президента Володимира Зеленського, Кабінет міністрів і правоохоронні органи вжити заходів для припинення тиску на ПЦУ в Криму.

24 вересня 2019 року в управлінні російського Міністерства юстиції анексованого Криму втретє відмовили в реєстрації українського православної єпархії на півострові.

Арбітражний суд Центрального округу російської Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України. Представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин анексованого Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя.

Чиновники пояснили вимогу до церкви залишити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла в створену Православну церкву України.

Комітет ООН з прав людини двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.

Фактична влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.
…

Правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради в Києві, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.

Поліція Києва повідомила, що демонтувала військові намети та затримали «найбільш активних» учасників акції.

«Учасники заходу не виконували законних вимог правоохоронців, встановили на вулиці Грушевського військові намети та влаштували сутичку: двох поліцейських доставили у лікарню», – заявили поліцейські.

Правоохоронці не уточнили кількість затриманих громадян.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби п’ять разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнав один військовослужбовець.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики обстріляли позиції ЗСУ неподалік Новолуганського з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах звинувачують українських військових у обстрілах сіл Набережне та Сміле.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Народний депутат, заступник голови фракції партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила, що більшість готується до останнього в цьому році «турботижня» у Верховній Раді і серед ключових – земельна реформа в Україні.

«Засідання фракції проходило з одним питанням порядку денного – запровадження ринку землі. Дискусії тривають. Але не про те потрібен він, чи ні, а про параметри функціонування ринку. А значить ми дуже близько підійшли до оптимального рішення, яке найбільше підійде Україні. А саме: Комітет з питань аграрної та земельної політики фіналізує формулювання з приводу того, що іноземці не зможуть купувати землю, доки рішення про це не буде ухвалено на всеукраїнському референдумі; Щодо концентрації землі в одних руках, поріг буде значно зменшено. Розмови йдуть про цифру 10-20 тисяч гектарів, що вдесятеро менше, ніж було запропоновано в першому читанні», – написала Кравчук у фейсбуці за підсумками засідання фракції «Слуга народу» 16 грудня.

Водночас сьогодні перед засіданням парламенту депутати зібралися на позачергове засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики, повідомляє сайт парламенту. У порядку денному на сьогодні розгляд законопроєкту про земельну реформу в другому читанні поки не стоїть. Попередньо, це питання Рада має розглянути у четвер.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.

«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.

Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».

У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».

Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».

У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.
…

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.

«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».

За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.

Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.
…

Заступник державного секретаря США Девід Гейл обговорив із віцепрем’єр-міністром України Дмитром Кулебою наступні кроки після зустрічі лідерів «нормандського формату», повідомила пресслужба Державного департаменту США 16 грудня.

Під час зустрічі у Вашингтоні 13 грудня вони також мали дискусію про важливість подальшого прогресу України на шляху реформ.

Крім того, Гейл наголосив на підтримці територіальної цілісності та суверенітету України в часи російсько агресії.

9 грудня в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Учасники домовилися про обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх та режим припинення вогню до кінця 2019 року.
…