PLine

Україна засуджує насильство на кордонах Венесуели з сусідніми країнами з боку силовиків, що досі підкоряються офіційному президентові країни Ніколасові Мадуро, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Рішуче засуджуємо безпрецедентне насильство на кордонах Венесуели, що призвело до загибелі і поранень людей. Вимагаємо від режиму узурпатора влади Мадуро припинити такі негідні дії і негайно забезпечити передачу гуманітарної допомоги», – написав міністр у твітері іспанською мовою.

Офіційний президент Венесуели Ніколас Мадуро наказав підконтрольним йому наразі силовикам силою заблокувати спроби передати з сусідніх країн, у першу чергу з Бразилії, гуманітарну допомогу для венесуельського народу, значна частина якого через дії соціалістичного уряду країни дійшла до стану зубожіння. Дії урядових силовиків і проурядових бойовиків на кордонах Венесуели протягом кількох останніх днів призвели на цей час до загибелі принаймні чотирьох людей і поранень понад 300. Ці дії викликали різке засудження у значній частині світу.

Опозиційний лідер, голова парламенту Венесуели Хуан Гуайдо, який на чолі опозиції не визнає законності другого президентського терміну Ніколаса Мадуро і оголосив себе тимчасовим президентом країни, закликає міжнародну спільноту розглянути для припинення венесуельської кризи «всі можливості».

Більшість країн Латинської Америки, США, частина країн Європейського союзу і ще деякі держави вже офіційно визнали Гуайдо за легітимного тимчасового керівника Венесуели, ще багато країн висловлюють йому підтримку у протистоянні з режимом Мадуро. США, зокрема, наклали санкції на владу Мадуро і на підконтрольні їй галузі економіки, в першу чергу нафтову. Натомість Росія і Китай, що мають значні інвестиції у венесуельську енергетику, підтримують владу офіційного президента і засуджують санкції США.

Віце-президент США Майкл Пенс має зустрітися з Хуаном Гуайдо у столиці сусідньої Колумбії Боготі і після цього, як повідомили у Вашингтоні, оголосить про неуточнені на цей час «конкретні кроки і чіткі дії» з цією метою. Припускають, що з боку США може йтися про накладення нових санкцій проти режиму Мадуро, але на цей час не про пряму військову допомогу венесуельській опозиції – таке рішення міг би ухвалити тільки президент США Дональд Трамп. Попередніми тижнями він заявляв, що у принципі не виключає такої можливості.
…

за український прапор – російська в’язниця
…

Службу провели у храмі Святого Миколая у стамбульському районі Фатіх
…

Надходження від малого та середнього бізнесу в цілому зросли, але річна сума надходжень практично дорівнює сумі, яку митниця перераховує за один місяць, заявив заступник міністра фінансів Сергій Верланов у програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і «Радіо НВ»).

«Якщо рахувати платників єдиного податку третьої групи, то ці надходження збільшилися за рахунок айтішників. Кількість ФОП (фізичних осіб-підприємців – ред.) зменшилася через те, що було введено правило сплати ЄСВ (єдиного соціального внеску – ред.), навіть якщо ти не працюєш», – розповів Сергій Верланов.

Надходження в минулому році збільшилися на 5 мільярдів гривень, повідомив заступник міністра фінансів.

«Спрощенка» по року (ФОПи і юридичні особи, які на спрощеній системі оподаткування – ред.) згенерувала приблизно 25 мільярдів гривень за весь рік. 25 мільярдів гривень – це та сума, яка в середньому надходить за один місяць від митниці», – сказав Верланов.

Повна версія програми «Свобода в деталях» вийде на хвилях «Радіо НВ» в неділю, 24 лютого, о 21:00.
…

Зустріч глав ПЦУ і УГКЦ планується одразу після того, як глава УГКЦ повернеться із закордонного відрядження
…

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Березенко фігурує у кримінальних провадженнях щодо підкупу виборців. Про це йдеться в інтерв’ю міністра виданню «Дзеркало тижня».

«Його називають організатором схем. Він – народний депутат, і стосовно нього слідчих дій проводити не можна. Але за фактом — так, у провадженнях фігурує. Тимошенко принесла величезну пачку документів. Там теж фігурує Березенко», – зазначив Аваков.

На це Сергій Березенко відреагував у Facebook, опублікувавши пост з вимогою вибачень за образу своєї гідності та репутації.

«В основі цього випаду лежить політична заангажованість керівника МВС, який прагне поставити ввірені йому правоохоронні органи на службу одній з кандидатів на президентських виборах. Що провокує його на неправомірне втручання силовиків у виборчий процес під прикриттям гасел про чесні вибори», – заявив депутат.

Окрім того, він назвав ці слова Арсена Авакова елементом «чорного піару» штабу кандидатки у президенти Юлії Тимошенко.

Сама Тимошенко жодну зі згаданих заяв наразі не коментувала.

Вибори президента в Україні відбудуться 31 березня. На них змагатимуться 44 кандидати.

 
…

Скорочення кількості вбивств в Україні та зростання відсотка розкриття таких злочинів є успіхом поліції, заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».

«Є цифри, з якими сперечатися важко. Найточніший показник — кількість скоєних і розкритих убивств… Співвідношення скоєних і розкритих убивств, за роками: 2014-й: 4398/1735; 2015-й: 3004/1511; 2016-й: 1726/1424; 2017-й: 1551/1387; 2018-й: 1508/1395. З кожним роком кількість убивств зменшується, а відсоток розкриття зростає. Тобто працює і принцип превенції, і метод покарання», – твердить Аваков.

Раніше цього тижня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що проти нього і міністерства, яке він очолює, готується провокація у вигляді перерахування йому великої суми грошей з-за кордону. За словами Авакова, мета такої провокації – дискредитувати МВС перед виборами президента.
…

23 лютого є трагічним днем в історії кримськотатарського, інгушського та чеченського народів, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У повідомленні в мережі Facebook він уточнив, що 101 рік тому, 23 лютого 1918 року, в Севастополі матроси Чорноморського флоту Росії, контрольованого більшовиками, по-звірячому закатували і вбили Номана Челебіджихана, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, одного з організаторів I Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Білорусі, Литви та Польщі, автора вірша «Ant etkenmen» ( «Я поклявся»), що став пізніше кримськотатарським національним гімном.

За його словами, 23 лютого «назавжди залишиться також чорним днем в історії інгуського та чеченського народів». Так, 23 лютого 1944 року війська НКВС СРСР розпочали тотальну депортацію інгушського та чеченського народів, в ході якої, за різними оцінками, було вигнано зі своєї Батьківщини від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів.

Чубаров зазначив, що «через 3 місяці після злочинної депортації чеченців та інгушів такий ж катастрофічний за своїми наслідками злочин режимом СРСР був скоєний і в Криму».

«Без сумніву, вбивство видатних лідерів народів, депортації народів, вчинені в СРСР, і їх катастрофічні наслідки, є злочинами проти людяності і цивілізації. Від імені Меджлісу кримськотатарського народу висловлюю солідарність з усіма, хто пам’ятає історію свого народу, зберігає пам’ять про своїх героїв і мільйони безвинних жертв радянського режиму, співпереживає трагедій своїх сусідів», – написав глава Меджлісу.

День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму відзначається щороку 18 травня. Цього дня 1944 року в Середню Азію з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано понад 180 тисяч людей.
…

У Севастополі в анексованому Росією Криму 22 лютого на площі Нахімова відбулося «вшанування» бійців спецпідрозділу «Беркут», що протистояли активістам Євромайдану в Києві взимку 2014 року, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захід присвятили п’ятиріччю тих подій, а також російському «Дню захисника вітчизни», який відзначають 23 лютого.

Підконтрольна Кремлю влада Севастополя нагородила «беркутівців» листами подяки «за мужність і героїзм».

П’ять років тому, 22 лютого 2014 року, бійців севастопольського «Беркута», які повернулися з Києва після протистояння з євромайданівцями, зустрічали з оркестром і квітами в Севастополі.

Читайте також: Розстріл Небесної сотні: що ми знаємо про 20 лютого

«Беркут» існував як підрозділ міліції особливого призначення при обласних МВС України з 1992 року. Після подій на Євромайдані «Беркут» розформували за наказом від 25 лютого 2014 року, який підписав на той момент в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков. Багато бійців цього спецпідрозділу втекли в Росію, анексований Крим і на непідконтрольні Києву території Донбасу.

Зокрема, в анексований Крим втік колишній командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, підозрюваний у розстрілі учасників Євромайдану.
…

Українське міністерство закордонних справ закликало Угорщину не маніпулювати такими епітетами як «напівфашистський закон», коли йдеться про закон України «Про освіту». Про це йдеться у коментарі на сайті зовнішньополітичного відомства.

«В Україні ні уряд, ні суспільство не мають антиугорських настроїв і залишаються готовими до діалогу з Угорщиною. Ухвалений відповідно до внутрішнього законодавства та наших міжнародних зобов’язань Закон України «Про освіту» пройшов експертизу Венеціанської комісії. Рекомендації перебувають на стадії виконання. Вважаємо неприпустимими подальші вимоги щодо зміни ухваленого законодавства, маніпулювання такими епітетами як «напівфашистський закон», як і фактами щодо його змісту», – йдеться у заяві.

Дипломати заявили, що очікують від партнерів поваги до влади в Україні, обраної шляхом волевиявлення її громадян.

Напередодні на сайті угорського уряду з’явився текст виступу керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґея Ґуляша, де він заявив журналістам, що зараз в Україні «діє уряд, який топче права меншин, і який ухвалив «напівфашистський» закон про освіту». В угорському уряді також висловили сподівання на нову владу в Україні після виборів.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Венеціанська комісія рекомендувала українській владі збалансувати положення мовної статті цього закону. У лютому минулого року український уряд схвалив законопроект про перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Офіційний Будапешт продовжує заявляти про порушення прав угорської меншини через норму закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

Адвокати екс-президента Віктора Януковича з об’єднання «Авер Лекс» заявляють, що подали апеляційну скаргу на вирок Оболонського районного суду у справі про державну зраду.

Як повідомили захисники, апеляцію подали до Київського апеляційного суду через Оболонський суд 22 лютого.

«З правової точки зору вирок Оболонського районного суду повністю незаконний і необґрунтований, оскільки заснований на сфальсифікований справі. Однобока позиція суду в оцінці доказів, численні серйозні порушення норм кримінального законодавства – все це викладено на більш ніж 190 сторінках нашої апеляційної скарги», – сказав Віталій Сердюк.

Крім того, за його словами, апеляція, раніше подана адвокатом Центру вторинної правової допомоги Юрієм Рябоволом, є незаконною.

«Віктор Янукович неодноразово офіційно висловив свою позицію про те, що не потребує послуг будь-якого державного адвоката, тим більше, дії якого координуються з представниками Генеральної прокуратури України», – йдеться в заяві захисників.

За їхніми словами, проти Рябовола вже подали заяву через «представництво в суді без повноважень», а також скарги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності – позбавлення права займатися адвокатською діяльністю.

Раніше цього місяця колишній президент України Віктор Янукович назвав незаконним вирок Оболонського районного суду Києва.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни і засудив його до 13 років ув’язнення. Водночас суд вважає екс-президента невинуватим у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років тюрми.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном. Янукович заперечував свою провину в інкримінованих йому злочинах.
…

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Відповідні фото- та відеодокази редакція оприлюднила напередодні, 21 лютого.

У заяві журналіст просить порушити кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.

«Протягом останніх кількох місяців (з осені 2018 року і до сьогодні) за мною та знімальною групою відбувається регулярне переслідування, – йдеться в заяві Михайла Ткача. – Одні й ті ж 2-3 автомобілі переслідують редакційну машину, коли я з оператором їду на зйомки, як у місті Києві, так і поза містом».

Всі ці автівки належать приватній охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є український олігарх Рінат Ахметов. До того ж, за спостереженнями «Схем», стеження за знімальною групою відбувалося в ті дні, коли Рінат Ахметов перебував у Києві.

«На моє переконання, Ахметов Рінат Леонідович є організатором цього злочину, тобто відповідно до ч. 3 ст. 27 КК України такою особою, яка організувала вчинення злочину, забезпечувала фінансування злочинної діяльності організованої групи. Натомість, встановити усіх виконавців, організатора/-ів, підбурювача/-ів та пособника/-ів можливо лише під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження, відкрити яке, зокрема з цією метою, я й прошу цією заявою», – зазначає у своїй заяві в поліцію Михайло Ткач.

«Редакція програми «Схеми» та я особисто переконані, що такі дії спрямовані на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста. Така позиція є обґрунтованою, оскільки журналісти програми «Схеми» неодноразово викривали інформацію щодо самого Ахметова за часів після Революції Гідності, а також продовжують фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – йдеться в заяві.

Раніше медіаюристи на прохання редакції «Схем» ознайомились із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Заяву в поліцію журналісти склали разом з юристами Інституту розвитку регіональної преси, які надають юридичний супровід програмі «Схеми».

Редакція звернулася до прес-служби Ріната Ахметова з питанням, із чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше із закликом розслідувати стеження за колегами-розслідувачами зі «Схем» і «Бігус.інфо» виступили учасники неформальної спільноти незалежних журналістів «Ініціатива 34».

Журналісти проекту «Бігус.інфо» також повідомили про фізичне переслідування. Вони зафіксували організоване стеження за редакцією невідомими особами,​ які з’явилися під час роботи журналістки Лесі Іванової над розслідуванням масштабної корупції в оборонному секторі.

 
…

«Сайт «Протидія російській агресії в Україні» – інноваційна спроба використати знімки з супутників, карти і статистику, щоб деталізувати вплив російської агресії в Україні»
…

Охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»). Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто «Схем», коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляє редакція програми «Схеми», публікуючи відповідні відеодокази.

​Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

«Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – повідомляють «Схеми».

«Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями», – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

​​Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

«Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності», – радить адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

«Схеми» звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше, у 2016 році, протягом одного місяця «Схеми» зафіксували, як найбагатша людина країни Рінат Ахметов вночі приїжджає до президента, а також таємно відвідує прем’єр-міністра синхронно з лідером однієї з парламентських фракцій Олегом Ляшком.

 
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вимагає від своєї російської колеги Тетяни Москалькової сприяти наданню належної медичної допомоги Павлові Грибу і Едему Бекірову, яких утримують у Росії й окупованому нею Криму.

«За результатами обстежень Ростовського діагностичного центру, були зроблені висновки щодо стану Гриба як російськими, так і українськими лікарями. Павло терміново потребує хірургічного втручання і лікування. Незважаючи на зазначене, українського лікаря, який прибув до Ростова-на-Дону 18 лютого, не було допущено. У побаченні відмовили навіть матері Павла і українському консулу. Його стан неможливо було оцінити, адже судове засідання не відбулося», – написала Денісова у Facebook після зустрічі з Москальковою.

Подібна ситуація з ненаданням медичної допомоги, за її словами, склалася з Едемом Бекіровим, якого утримують на території окупованого Криму. «Чоловікові теж зробили обстеження, але все його лікування звелося до трьох ін’єкцій інсуліну в день. При цьому, я продовжую отримувати інформацію про погіршення стану його здоров’я», – заявила омбудсмен. 

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

У пораненого українського військового Василя Сороки, захопленого ФСБ біля берегів Криму, не спадає набряк руки нижче рани, функції кількох пальців не відновлюються. Про це розповів його захисник, російський адвокат Сергій Бадамшин.

«Регулярні болі. Все лікування в СІЗО зводиться до уколів вітаміну Б. У найближчі дні його повинні обстежити в цивільному медичному закладі Москви», – зазначив адвокат.

Він додав, що настрій у Сороки попри все «бойовий».

«Всі військовополонені налаштовані на позитив, підтримують один одного. Всі моряки вимагають ставитися до себе, як до військових, у відповідності з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими», – наголосив Бадамшин.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада 2018 року. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії. За рішенням суду у Москві захоплені українські моряки мають залишитися в СІЗО до кінця квітня.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Лідер «Батьківщини», кандидат у президенти Юлія Тимошенко подала позов до суду через незаконну агітацію проти чинного глави держави і кандидата у президенти Петра Порошенка, повідомляє сайт «Батьківщини».

«У позові лідера «Батьківщини» йдеться про те, що коли 9 лютого під час форуму «Відкритий діалог» в Палаці спорту Петро Порошенко як кандидат у президенти виголошував свою передвиборну програму, його безоплатно транслювали три телевізійні канали – «112», «5 канал» та Прямий», – йдеться в повідомленні.

У партії Тимошенко вважають, що це «ставить всіх інших кандидатів у нерівне становище».

Сам Петро Порошенко, який йде на вибори як самовисуванець, наразі не коментував цю ситуацію.

Повідомляється, що апеляцію подали у Шостий апеляційний адміністративний суд Києва.

Раніше у штабі кандидата в президенти Петра Порошенка заявили, що на свою передвиборну кампанію він щодня витрачає 10 мільйонів гривень із виборчого фонду, які він сам у нього вніс.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Минулої доби на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 13 обстрілів позицій Збройних сил України, один український військовослужбовець зазнав смертельного поранення, повідомляє вранці 21 лютого штаб Операції об’єднаних сил.

Згідно з повідомленням, бойовики 11 разів застосували озброєння, заборонене Мінськими домовленостями. Відкривали сепаратисти вогонь поблизу населених пунктів Лебединське, Водяне, Широкине, Мар’їнка, Катеринівка, Хутір Вільний, Новоолександрівка, Новотошківське.

«Від початку поточної доби вогонь по наших позиціях ворог не відкривав», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі околиць Донецька та районів неподалік Водяного. Бойовики з угруповання «ЛНР» заявляють про 6 обстрілів з боку ЗСУ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила про намір після виборів в Україні звернутися до президента цієї країни з проханням передати двох засуджених російських громадян відбувати покарання в Росії. Про це російська омбудсмен заявила російській агенції ТАСС.

«Планую звернутися до президента після виборів з проханням передати для відбуття покарання в Росії ув’язнених Одинцова і Баранова», – сказала Москалькова.

За її словами ці двоє громадян Росії «засуджені несправедливо».

Колишніх українських військових з Криму, які в 2014 році перейшли на службу в російську армію, Максима Одинцова та Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар».

Російська влада розцінила затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив через це кримінальну справу.

8 лютого 2018 року Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. 6 лютого 2018 року до 14 років позбавлення волі було засуджено також Одинцова. Обидва свою провину не визнали.

Прізвища Баранова та Одинцова фігурують у списку росіян, яких українська влада готова обміняти на українських громадян, засуджених у Росії.
…

Проти мерії Харкова відкрили кримінальне провадження через відмову виконувати рішення суду зупинити підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті, повідомила прес-служба прокуратури Харківської області.

Провадження відкрите за частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судового рішення службовими особами).

Заступник мера Харкова з питань інфраструктури Євген Водовозов назвав рішення суду «політичним». За його словами, відбулася «підміна понять роз’яснень Державної регуляторної служби».

«У законі прописано, що саме цей орган дає роз’яснення до закону, а в нас є їхнє роз’яснення, що ми вчинили правильно», – сказав Водовозов.

Він додав, що неможливо в короткий термін виконати рішення суду й скасувати дію нових тарифів.

19 лютого суд зупинив рішення виконкому мерії про підвищення вартості проїзду в метро до 8 гривень і про підвищення вартості проїзду в трамваях і тролейбусах до 6 гривень.

За словами активістів «Харківського антикорупційного центру», з моменту оголошення ухвали 19 лютого вартість проїзду в метро Харкова знову має складати 5 гривень, у трамваях і тролейбусах – 4 гривні.
…

Київський апеляційний суд розгляне скаргу сторони захисту на запобіжний захід підозрюваному в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк Владиславу Мангеру 21 лютого.

Засідання призначене на 17:10.

Захист оскаржує обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу.

15 лютого Шевченківський райсуд Києва вирішив взяти під варту до 3 березня із можливістю внесення застави у майже 2,5 мільйона гривень голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, яка просила про арешт без можливості застави. Захист Мангера оскаржив це рішення.

15 лютого за Мангера внесли заставу. 18 лютого він вийшов на роботу.

Генеральна прокуратура України подала 19 лютого до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського райсуду про застосування запобіжного заходу стосовно Мангера.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

11 лютого прокуратура оголосила йому підозру в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.
…

У Верховній Раді зареєстрований законопроект про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших держав для участі в багатонаціональних навчаннях 2019 року.

Ініціатор документа – президент України Петро Порошенко.

Як йдеться в законопроекті, 2019 року відбудеться шість міжнародних навчань: багатонаціональне навчання з підготовки підрозділів збройних сил, українсько-американські навчання «Репід Трайдент – 2019», українсько-американські навчання «Сі Бриз – 2019», українсько-румунські навчання «Ріверайн – 2019», багатонаціональні навчання «Кленова Арка – 2019» й українсько-британські навчання «Воріер Вотчер – 2019».

Читайте також: Американський есмінець йде в Чорне море «для гарантування безпеки» – ВМС США

Навчання відбудуться протягом 2019 року на Львівщині, Житомирщині, Миколаївщині, в Чорному морі, в гирлі Дунаю. Участь у них візьмуть, крім українських військових, американські військовослужбовці, а також представники й інших країн-членів НАТО і країн-учасниць програми «Партнерство заради миру».

 
…

Печерський районний суд Києва втретє переніс розгляд позову щодо «образи честі і гідності» лідера проросійського руху «Український вибір» і голови політради партії «За життя» Віктора Медведчука проти народного депутата і голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко. Наступний розгляд призначений на 10 квітня. 

Цього разу підставою для відтермінування судового засідання стала зміна захисника Медведчука. Тепер його інтереси у цій справі представлятиме не народний депутат від «Опозиційного блоку» і заступник голови громадського руху «Український вибір» Василь Німченко, а адвокат Ігор Кириленко. 

«Я тільки вчора уклав угоду (про представлення інтересів Віктора Медведчука у цій справі – ред.) і мав розмову з Німченком і Віктором Медведчуком, а також враховуючи, що подано багато документів, прошу суд відкласти розгляд на буквально декілька днів. Мені цього буде достатньо для того, щоб підготуватися і належним чином відповісти», – зазначив Кириленко. 

Він також наголосив на тому, що захист Віктора Медведчука досі не отримав відзивної заяви від сторони обвинувачення. 

Водночас захисники Гопко вважають, що розгляд справи по суті штучно затягується представниками Медведчука у суді. Один із адвокатів Гопко Юрій Демченко наголосив на тому, що відзивну заяву їхня сторона подала ще 19 грудня 2018 року, а тому в позивача було достатньо часу, щоб її отримати й ознайомитись. 

«Відзив надається не адвокату, а стороні. І якщо пан Медведчук буде щоразу запрошувати нового адвоката, то ми підготовче засідання будемо чотири роки проводити», – наголосив Демченко. 

Печерський районний суд Києва вже двічі відкладав розгляд справи Медведчука-Гопко по суті. Обидва рази за наполяганням представників лідера проросійського руху «Український вибір».

Віктор Медведчук подав позов проти Ганни Гопко через її вересневий пост у Facebook, в якому вона закликала українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду одну гривню.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням і висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.
…

Рада національної безпеки і оборони повідомила, що найближчим часом за підтримки ЄС відбудуться спільні навчання, під час яких будуть змодельовані різні сценарії кібервтручань у вибори та відпрацьовані моделі реагування. Про це заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Наявна інформація свідчить про наміри Росії задіяти весь наявний арсенал, включно з кібернетичними засобами, для впливу на демократичне волевиявлення українського народу», – заявив Турчинов.

За його словами, у Центральній виборчій комісії цілодобово чергуватиме група осіб, серед яких фахівці СБУ та Держспецзв’язку, для виявлення, запобігання та припинення «будь-яких несанкціонованих дій щодо інформаційних ресурсів ЦВК».

15 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що Росія намагається впливати на вибори в Україні, використовуючи широкий спектр гібридних технологій.

Напередодні ЦВК ухвалила постанову щодо безпеки інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України».

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Президент Європейської ради Дональд Туск закликав владу України продовжувати реформи. За його словами, це буде найкращим вшануванням пам’яті Героїв Небесної сотні.

Туск сказав про це 18 лютого в Києві на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.

«Я думаю, найкраща форма шани, яку можна віддати жертвам… – це робити все, що ви можете для продовження реформ, зусиль, щоб досягти найкращих стандартів демократії, законодавства», – заявив президент Євроради.

Зі свого боку, Петро Порошенко подякував Дональду Туску за сьогоднішнє рішення Ради Європейського союзу щодо «азовського пакету» санкцій проти Росії.

Президент заявив, що Росія намагається знищити українську державність, що підтверджується, зокрема її агресивними діями в Азово-Чорноморському басейні й захопленням українських моряків.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Поліція Києва повідомляє, що акція «Бандеро, вставай!» біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України відбулася без порушень.

За повідомленням, до охорони порядку залучали 200 правоохоронців.

«Правоохоронці заступили на охорону публічного порядку, зокрема були залучені представники поліції діалогу. Акція відбулася без порушень», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, участь в акції, що пройшла 18 лютого, взяли близько 500 людей. Активісти пройшли маршем від вулиці Грушевського до центрального офісу МВС на вулиці Богомольця.

Серед учасників акції були праворадикальна організація С14, «Правий сектор», ВО «Свобода» і ще деякі націоналістичні організації. Активісти озвучили до керівництва МВС кілька вимог, серед яких обов’язкове носіння спецпризначенцями ідентифікаційних номерів на шоломах і жетонах, завершення люстрації, повна переатестація всіх спецпідрозділів, в тому числі «Корд», деполітизація поліції і зміна очільника МВС.

9 лютого на Контрактовій площі в Києві відбулося затримання активістів кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?». Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями. Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції. Під час цих подій один із поліцейських вигукнув російською мовою «лягай, бандеро».

Читайте також: Поліцейські запустили флешмоб «Я – Бандера»

10 лютого начальник поліції Києва Андрій Крищенко вибачився за слова підлеглого.

За підозрою у перевищенні службових повноважень під час затримання активістів заарештували поліцейського Василя Мельникова.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції.

 
…

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.
…