PLine

Український активіст Володимир Балух вже знаходиться в СІЗО Сімферополя, його захисники намагаються з’ясувати причини його етапування з керченської колонії. Про це 14 лютого проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

«На сьогодні відомо, що він точно знаходиться в СІЗО Сімферополя. Але ще не відомо, через касацію його привезли, або з якихось інших підстав. Зараз адвокат намагається це з’ясувати. Якщо говорити про касаційному поданні, яке подав прокурор, то дата цього засідання не призначена. Тому, можливо, Володимира привезли в силу інших обставин. Які саме, зараз важко сказати, але ми намагаємося їх з’ясувати», – сказала Скрипник.

За її словами, адвокат спробує потрапити до Балух «при першій нагоді».

13 лютого Кримська правозахисна група повідомила, що Володимира Балуха етапували з керченської колонії в СІЗО Сімферополя, імовірно, для участі в судовому засіданні.

25 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив українському активісту Володимиру Балуху в умовно-достроковому звільненні.

Балух упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

 
…

Захист оскаржить в Європейському суді з прав людини вирок у «справі 26 лютого». Про це заявив адвокат засудженого в анексованому Криму Алі Асанова Едем Семедляєв.

«Ми точно будемо подавати в ЄСПЛ, для цього вже ведеться певна робота. Ми приблизно припускали, який буде вирок. Сьогодні ми підписали формуляри довіреностей в ЄСПЛ і протягом півроку ми повинні подати ці скарги», – розповів адвокат після засідання суду з розгляду апеляції на вирок у справі 26 лютого.

Сьогодні підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту засуджених за «справою 26 лютого» Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі і залишив вирок чинним.

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя 19 червня засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантемиров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно із випробувальним терміном 3 роки кожному.

Читайте також: «Ніхто не вірив, що Крим анексують» ‒ кримськотатарські активісти

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд в анексованому Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про «масові заворушення» на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який у той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не будуть служити доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…

19,12% українців вважають, що майбутній президент має вирішувати конфлікт із Росією в будапештському форматі – за участі Великої Британії, США, Росії, Франції та Китаю. Про це свідчать дані опитування компанії GFK Ukraine та центру «Нова Європа».

«Мешканці українського півдня, зауважуючи, що військовий конфлікт на Донбасі має внутрішнє коріння, воліють, аби майбутній президент України вів переговори напряму з «ЛДНР». У різних куточках України також залишається частина тих, хто підтримує мінський формат переговорів щодо вирішення конфлікту на Донбасі», – повідомив в коментарі Радіо Свобода заступник директора центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

За його словами, найбільше прибічників будапештського формату – на півночі та заході України (близько 25%), чимало прибічників і на сході – понад 20%. На півдні країни найвищий показник має варіант «це внутрішній конфлікт, а тому потрібно вести переговори з представниками непідконтрольних територій Донбасу» (19,66%), каже експерт. На заході України також майже 20 відсотків опитаних вважають, що до відновлення контролю над окупованими територіями необхідно залучити Збройні сили України.

Крім того, за даними опитування, для 54% українців важливо, щоб майбутній президент продовжив євроінтеграцію України. У регіональному контексті таких найбільше на заході – понад 70%, і найменше на сході – з4%.

Опитування тривало у листопаді-грудні 2018 року опитали 2073 повнолітніх респонденти у всіх регіонах країни, за винятком окупованих територій. Опитування проведено у рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся», яку фінансує Агентство США з міжнародного розвитку.
…

Голова комітету російської Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький заявив, що про повернення Криму під контроль України в обмін на зняття санкцій США проти Росії «не може бути й мови».

Слуцький коментував заяву заступника постійного представника США при ООН Джонатана Коена на засіданні Ради безпеки ООН про те, що США збережуть санкції щодо Росії до повного виконання Москвою Мінських угод і виведення російських військ з Донбасу і Криму.

«Питання територіальної приналежності Криму закрите. Ні про яке повернення півострова Україні в обмін на скасування антиросійських санкцій США не може бути мови»,  – заявив Слуцький.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Показ третього сезону серіалу «Слуга народу» в березні, в розпал виборчої кампанії, має ознаки політичної агітації і тому має бути оплачений з виборчого фонду кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Про це 13 лютого заявив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський в ефірі «Ньюзрум», нового мультимедійного проекту Радіо Свобода на платформі YouTube.

«Якщо цього не буде відбуватися, то це буде, на мою думку, порушенням виборчого законодавства. Ту кількість серій, яку має демонструвати впродовж виборчого періоду кандидат… всі ці серії мають оплачуватися, без різниці, вони мають це узгодити з самим телеканалом. Але, хочу зауважити, що і телеканал має також надати в такому ж обсязі можливість розмістити свої агітаційні матеріали іншим кандидатам», – сказав Костинський.

Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко вважає, що показ серіалу «теоретично може» розглядатися як передвиборча агітація.

«У цьому контексті слід звернути увагу щонайменше на два моменти: по-перше, це зміст фільму, чи є в ньому прямі заклики голосувати за того чи іншого кандидата, по-друге, треба звертати увагу на те, чи є створення чи участь у фільмах чи серіалах постійною роботою, звичайною професійною діяльністю, чи це для нього щось нове. Той же чинний президент Сполучених Штатів (Дональд Трамп – ред.) неодноразово з’являвся у фільмах, щоправда, це було не під час виборчої кампанії», – відзначив Іллєнко.

Політичний консультант виборчої кампанії Зеленського Дмитро Разумков називає закиди щодо рекламного характеру «Слуги народу-3» штучною спробою не пустити серіал в ефір.

«Це серіал, який є продовженням перших частин і там немає кандидата в президенти Зеленського, там є актор Зеленський, який грає одного з учасників цього фільму, Голобородька. Виходячи з цієї логіки, потрібно повністю скасувати і перший, і другий сезон», – говорить політтехнолог.

Комітет виборців України 12 лютого заявив, що показ відеофільму «Слуга народу-3» під час виборчого процесу має розглядатися як передвиборна агітація на користь кандидата в президенти України Володимира Зеленського і має бути оплачений із його виборчого фонду.

«Схожа ситуація мала місце у 2018 році в Литві, де один з місцевих політиків частково оплатив зйомки серіалу, який позитивно висвітлював його діяльність. Головний герой серіалу був візуально схожий на політика, а також в серіалі позитивно згадувалося про його партію. Головна виборча комісія Литви визнала окремі епізоди фільму політичною рекламою із відповідними юридичними наслідками», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Прем’єра нового сезону серіалу «Слуга народу» запланована на березень 2019 року.

Центральна виборча комісія 30 січня зареєструвала кандидатом у президенти відомого шоумена, художнього керівника ТОВ «Квартал 95» Володимира Зеленського. Його висунули представником від політичної партії «Слуга народу».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Слуга народу» в телевізійному проекті. Кому служитиме у проекті політичному?

«Нас чекає глобальний тест на нормальність»: реакції на лідерство Зеленського у рейтингах

«1+1» заперечує слова Зеленського про «технічну помилку» під час новорічного привітання президента

Після розслідування «Схем» Зеленський зрештою визнав, що має кінобізнес в Росії

«Зеленський захитався навіть від маленького вітерця розслідувань»: реакції на сюжет «Схем»
…

Уряд частково розблокував роботу Міністерства охорони здоров’я, видавши розпорядження, яке дозволяє Уляні Супрун виконувати обов’язки очільниці МОЗ, крім виключних повноважень як члена Кабінету міністрів. Про це йдеться у повідомленні міністерства з посиланням на сьогоднішнє рішення уряду.

Згідно з повідомленням, Кабмін при ухваленні такого рішення послуговувався постановою «Про порядок виконання обов’язків міністра у разі його тимчасової відсутності».

«Розпорядження уряду дозволяє затвердити розподіл вакцин і ліків у регіони, відправити на закордонне лікування 44 українців, продовжити процес будівництва дитячої лікарні ОХМАТДИТ та закупівлю обладнання та інші рішення, що потребують негайного затвердження. Ці документи будуть підписані найближчим часом», – йдеться в повідомленні.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва в особі судді Сергія Каракашьяна заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді оскаржили це рішення суду. Окружний адміністративний суд поки що не ухвалив рішення за цією скаргою.

Крім того, на 15 лютого призначений розгляд позову народного депутата Ігоря Мосійчука щодо «відсутності повноважень» на виконання обов’язків міністра охорони здоров’я в Уляни Супрун. Засідання відбудеться о 14:50 в Окружному адміністративному суді Києва.
…

На спеціальному засіданні Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України 20 лютого планує виступити президент України Петро Порошенко, повідомив 12 лютого посол України в ООН Володимир Єльченко. Таку заяву український дипломат зробив перед початком засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації в Україні.

У 2018 році Україні вдалося включити до порядку денного ООН окремий пункт «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», йдеться про непідконтрольну нині українському урядові частину Донбасу та анексований Росією Крим. Перше спеціальне засідання з цієї теми призначене на 20 лютого, дату, яка є також п’ятою річницею початку російсько-українського конфлікту.

12 лютого Рада безпеки ООН проводить скликане Росією засідання з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод.
…

Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив 12 лютого на засіданні Ради безпеки з нагоди четвертої річниці укладення Мінських угод, що виконання цих домовленостей стало прирівнюватися Києвом до державної зради і каратися кримінальним переслідуванням.

«5 лютого Генпрокуратура України оголосила про початок кримінального переслідування одного з лідерів української опозиції Віктора Медведчука. Причина такого переслідування – його заклик до прописаного в мінському комплексі заходів прямого діалогу Києва з Донбасом і надання регіону особливого статусу в складі України», – твердить російський дипломат.

Генеральна прокуратура України повідомила 5 лютого, що відкрила кримінальне провадження проти проросійського політика, голови політради партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктора Медведчука за статтями «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Як повідомила 5 лютого у Facebook речниця генерального прокурора Лариса Сарган, справу відкрили за зверненням народного депутата Андрія Тетерука через слова Медведчука на партійному з’їзді 29 січня, де він заявив про необхідність утворення так названого «автономного регіону Донбас».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко заявила 12 лютого, що російська сторона не виконує основних положень документа, підписаного в 2015 році.

Посольство США в Україні також заявило, що Росія упродовж чотирьох років не дотримується Мінських угод.

12 лютого 2015 року на зустрічі в Мінську лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» узгодили «Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод».

Напередодні стало відомо, що до четвертої річниці підписання Мінських угод Росія скликає засідання Ради безпеки ООН – на вечір 12 лютого. Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що справжня мета Росії – відволікти увагу від спеціального засідання 20 лютого, присвяченого п’ятій річниці початку конфлікту.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 12 лютого в Інституті Миру в столиці США Вашингтоні розповів про запропоновані його відомством механізми повернення окупованих територій Донбасу, повідомляє сайт МВС.

«Ми пропонуємо новий формат, який потребує підтримки світової громадськості. Ми назвали нашу стратегію деокупації і реінтеграції Донбасу «Механізмом малих кроків», бо вважаємо, що досягти бажаного результату можна лише крок за кроком», – сказав Арсен Аваков.

На думку міністра, реалізації цього механізму має передувати підготовчий етап: формування необхідного правового поля, введення комунікаційної стратегії, визначення статусу Спеціальної міжнародної миротворчої місії.

«У нас немає конфлікту на релігійному підґрунті, немає конфлікту на етнічному підґрунті. Конфлікт в Україні нав’язаний ззовні. Тому миротворча місія, яка буде працювати, повинна бути орієнтована і на це, а також працювати спільно з українськими правоохоронцями та представниками місцевих громад», – вказав Аваков.

Арсен Аваков майже рік розповідає про «тактику дрібних кроків» для деокупації Донбасу. У липні 2018 року прес-служба МВС повідомляла точку зору міністра, згідно з якою державний устрій, цілісність кордонів, євроатлантична інтеграція України, статус Криму та деякі інші питання не можуть бути предметом дискусії в стратегії деокупації Донбасу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей.

Управління верховного комісара ООН із прав людини оцінює загальне число жертв, пов’язаних із конфліктом в Україні станом на 31 грудня 2018 року, в 40-43 тисячі (включно з пораненими – ред.).
…

Найближчим часом в Україні буде заблокований новий перелік сайтів, які загрожують національній безпеці. Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив начальник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук.

«За останній рік було заблоковано близько 2 тисяч фейкових акаунтів, було подано для санкцій близько 200 інтернет сайтів, які пропагували російську ідеологію. Цього року подано ще 100 сайтів, найближчим часом введенням указом президента в дію рішення РНБО ці сайти будуть також заблоковані», – повідомив Климчук.

За його словами, є дані про те, що російські спецслужби готують потужні кібератаки перед і під час виборів.

«Вони можуть проходити не тільки в електронні системи безпосередньо Центральної виборчої комісії, а можуть атакувати будь-які об’єкти критичної інфраструктури, такі як транспорт, зв’язок, фінанси і енергетика», – сказав представник СБУ.

Навесні 2017 року президент указом ввів у дію рішення РНБО, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення запустило заборону популярних сайтів групи Mail.Ru, сервісу «Яндекс», російських соцмереж «ВКонтакте», «Одноклассники». Пізніше були заборони й щодо низки інших сайтів, що були визначені, як такі, що «загрожують національній безпеці» України.

Раніше у Нацполіції повідомили, що російські хакери все частіше атакують сервери ЦВК і комп’ютери її співробітників, при цьому використовують заражені вірусом вітальні листівки, рекламні розсилки, пропозиції щодо оновлення програмного забезпечення тощо. У ЦВК ж заявили, що планують створити окремий підрозділ для гарантування кібербезпеки під час виборів у 2019 році.
…

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.

Держсекретар США Майк Помпео в ході свого візиту в Угорщину заявив, що Вашингтон повинен бути більше залучений у справи Центральної та Східної Європи, повідомляє російська служба «Голосу Америки».

«Сполучені Штати не повинні дозволяти російському президенту Володимиру Путіну «сіяти ворожнечу серед друзів і (в рядах) НАТО», – зазначив у понеділок Помпео.

Як зазначив раніше високопоставлений співробітник адміністрації США, мета поїздки Помпео в Угорщину, Словаччину і Польщу – спробувати компенсувати нестачу активності з боку США в роботі з країнами Центральної Європи.

«Наші дипломатичні контакти спрямовані на те, щоб конкурувати за позитивний вплив і показати нашим союзникам в регіоні, що США підтримують їх і виявляють інтерес до них, щоб представити альтернативу Китаю і Росії», – додав він.

Під час перебування в Будапешті Помпео закликав Угорщину підтримувати Україну в її протистоянні агресії Росії.
…

У Києві помер колишній прокурор Андрій Сайчук, якого звинувачували у злочині проти Майдану – про це журналістам 11 лютого повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури Олексій Донський.

За його словами, Сайчук приходив до будівлі Генпрокуратури, щоб ознайомитися з матеріалами справи проти себе. Однак вже коли збирався йти, йому стало погано.

«Вже біля ліфта (там очевидиця була – прибиральниця) різко впав, посинів, йому стало погано, і там біля ліфта до приїзду «швидкої» ще помер», – цитує Донського інформаційна агенція «Уніан».

Журналіст Bihus.info Данило Мокрик розповів, що вранці 11 лютого був присутнім на засіданні у справі Андрія Сайчука, яке зрештою відклали на тиждень.

Сайчука звинувачували у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколи Пасічника.
…

На розгляд до Шевченківського районного суду Києва надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Владиславу Мангеру.

«Судове засідання з розгляду зазначеного клопотання призначено на 12 лютого 2019 року о 12 годині», – йдеться в повідомленні Шевченківського райсуду на сторінці у Facebook.

Раніше сьогодні речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що підозра вручена за місцем проживання Владислава Мангера, проводяться слідчі дії та обшуки.

11 лютого генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. У цій справі затримали п’ятьох людей.
…

Українсько-американські військові навчання «Сі Бриз-2019» у Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. За даними Міністерства оборони України, навчання головним чином проходитимуть у північно-західній частині Чорного моря із виконання завдань за стандартами НАТО.

«Військовослужбовці українських Військово-морських сил спільно із партнерами виконуватимуть завдання за стандартами НАТО усюди, де це лише можливо – на морі, суші, повітрі та під водою», – йдеться в повідомленні.

Наразі точна дата старту навчань не оприлюднена, сьогодні – головна конференція з планування навчань.

Військові навчання «Сі Бриз» проводяться між Україною та США щороку з 1997 року і є відкритими для інших країн.

Раніше у Міноборони заявили, що цьогоріч військові Збройних сил України візьмуть участь у шести багатонаціональних навчаннях на території України і 20 навчаннях за кордоном. Найбільшими військовими навчаннями будуть «Сі Бриз», «Репід Трайдент», «Кленова арка» і «Ріверайн».
…

Міру запобіжного заходу підозрюваному в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк Владиславу Мангеру обиратиме Шевченківський районний суд Києва. Про це повідомила на сторінці у Facebook речниця генпрокурора Лариса Сарган.

Вона зазначила, що детальну інформацію щодо судового засідання повідомлять окремо.

Перед тим Сарган зазначила, що підозра вручена за місцем проживання Мангера, проводяться слідчі дії та обшуки. 

11 лютого генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру оголосили підозру в організації вбивства Катерини Гандзюк.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї були опіки 40% шкіри і пошкодження очей. У цій справі затримали п’ятьох людей.

 
…

Служба «Бі-Бі-Сі» видалила статтю про нібито оплату президентом України Петром Порошенком зустрічі з президентом США Дональдом Трампом до рішення суду, повідомила прес-служба компанії у коментарі «Громадському телебаченню». Адвокати президента України вимагають від суду зобов’язати «Бі-Бі-Сі» визнати зміст публікації неправдивим.

«Ми вирішили видалити статтю з нашого веб-сайту на час очікування результату», – йдеться у повідомленні.

Також у «Бі-Бі-Сі» вважають, що «діяли в інтересах суспільства і будуть продовжувати захищати цю справу».

23 травня 2018 року журналісти оприлюднили статтю під назвою «Юристу Трампа «Україна заплатила» за організацію зустрічі в Білому Домі». У тексті йшлося, що адвокат Трампа Майкл Коен отримав щонайменше 400 000 доларів за організацію першої зустрічі між президентом України Петром Порошенком і президентом США Дональдом Трампом у червні 2017 року.

Адвокати у позові від 3 вересня 2018 року переконують, що через публікацію Порошенко «зазнав серйозної репутаційної шкоди, пережив суттєвий стрес та збентеження». Крім того, вона завдала збитків не тільки іміджу президента України, а і його репутації політика та підприємця.

На попередньому слуханні Високого суду у Лондоні в лютому суддя визнав, що адвокати президента України Петра Порошенка мають достатні аргументи для судового розгляду скарги.
…

Через порушення під час виборчої кампанії відкриті 24 кримінальні провадження, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. У відомстві додали, що також правоохоронці склали 118 адміністративних протоколів.

Згідно з повідомленням, протягом тижня територіальні органи Національної поліції зареєстрували 350 заяв та повідомлень про порушення, пов’язані з виборчим процесом.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Андрій Крищенко вибачився за дії підлеглого, який виявив свої антиукраїнські погляди під час затримання активістів 9 лютого
…

Партія «Батьківщина» виключила голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера з числа своїх членів. Відповідне рішення оприлюднила Херсонська обласна організація партії.

Згідно з рішенням, керівництво партії також рекомендує Мангеру залишити посаду голови облради. Документ датований 8 лютого 2019 року.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Читайте також: Заступник голови Херсонської ОДА про заяву батька Гандзюк: він «працює на політику»​

Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.

Читайте також: «Як у 2013-му?»: соцмережі про сутички в Києві (і відповідальність Авакова, Тимошенко й Порошенка)​

9 лютого у Києві відбулася зустріч кандидатки в президенти та лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями. На Контрактовій площі, де планувалася зустріч, зібралися активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?».

Як повідомляли ЗМІ, вони принесли плакати з закресленим прізвищем Мангера. Однак поліція затримала кількох учасників, які мали шеврони організації С14. 
…

За даними СБУ, представники силових структур Росії готові були платити дві тисячі доларів за відеозапис підпалу
…

Після затримання групи людей перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями на Контрактовій площі в Києві їхні товариші влаштували штовханину біля управління поліції, повідомляють правоохоронці.

Згідно з заявою, всіх затриманих на Подолі спершу відпустили, проте «група підтримки», яка прибула на місце, застосувала газові балончики до правоохоронців, а трьох поліцейських госпіталізували.

«У результаті всіх активних учасників затримали, а це – близько 40 осіб. Із ними проводять першочергові слідчі дії», – йдеться в повідомленні.

Поліція відкрила провадження за ознаками погроз або насильства щодо правоохоронців, захоплення державних будівель і хуліганства. Як стверджують у Нацполіції, в затриманих вилучили ножі і револьвер «наган».

Натомість активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявляють, що поліція затримала тих, хто приїхав підтримати затриманих на Контрактовій площі, причому в обох випадках дії правоохоронців вважають невиправданими.

Як стверджують представники ініцативи, поліцейські застосовували силу до затриманих, що призвело до серйозних ушкоджень.

«Активістів, які сьогодні прийшли на її (Тимошенко – ред.) зустріч з виборцями з плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?», спакували без жодних причин, забрали особисті речі. До них застосували газ. Поліція спецпризначення, більш відома як беркут, била їх по голові дубинками, нанесла серйозні травми кільком активістам. Одному з хлопців вибили зуб. Зараз «пакують» навіть тих, хто не був на мітингу, а просто приїхав підтримати затриманих до відділку», – йдеться в заяві.

Раніше 9 лютого стало відомо про затримання людей на Контрактовій площі, де мала також відбутися зустріч Юлії Тимошенко із виборцями. Як повідомляв кореспондент Радіо Свобода, серед затриманих були представники організації «С14».
…

Європейська комісія «не зраділа» рішенню Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, які мають відбутися 31 березня. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Україна повинна забезпечити, щоб БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини – ред.) змогло проводити спостереження за виборами в Україні в повній відповідності до своєї звичайної практики», – вважають в Єврокомісії.

6 лютого речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять

7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

8 лютого Міністерство закордонних справ Росії повідомило, що Москва не посилатиме своїх представників від Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на вибори в Україні
…

Суд в Херсоні продовжив до 8 квітня арешт керівнику «РИА Новости Украина» Кирилу Вишинському, якого звинувачують у державній зраді. Про це повідомив його адвокат Андрій Доманський.

Захист збирається оскаржити таке рішення суду. Доманський також подав апеляцію до Верховного суду України на утримання Вишинського під вартою.

Читайте також: У Росії порушили справу проти слідчого СБУ за «перешкоджання діяльності» Вишинського​

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинському загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Як заявляють у СБУ, щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, які надходили з Росії через Сербію.
…

Компанія «Вода Донбасу» заявляє про обстріл свого автомобіля біля Ясинуватої Донецької області.

Згідно з повідомленням, у машині був персонал насосної станції першого підйому Південнодонбаського водопроводу. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Бойовики «ДНР» звинувачують в обстрілі автомобіля українську армію. Радіо Свобода не вдалося отримати коментар Збройних сил України з цього приводу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Окружний адміністративний суд Києва оприлюднив роз’яснення, яке надав на прохання представника виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Як пояснюють у суді, представник чиновниці попросив пояснити ухвалу, яка забороняє їй виконувати обов’язки міністра.

У суді стверджують, що визначення посадової особи, яка може здійснювати повноваження голови МОЗ, є в компетенції Верховної Ради і уряду, а з боку відповідача, тобто Супрун, нібито «викривляється суть визначених судом заходів забезпечення позову та безпідставно стверджується про відсторонення його від посади та встановлення заборони вчиняти будь-які дії».

Згідно з роз’ясненням, ухвала не стосується повноважень Супрун як першого заступника міністра охорони здоров’я, які визначає законодавство.

Читайте також: Уряд має призначити нового виконувача обов’язків голови МОЗ – Мусій​

Натомість документ спрямований на заборону будь-кому, хто не призначений на посаду міністра у визначений законом спосіб, вчиняти дії, які є винятковими функціями міністра. Серед них: визначення політичних пріоритетів та стратегії роботи МОЗ та участь у прийнятті рішень на засіданнях Кабінету міністрів.

«Крім того, вкотре необхідно звернути увагу, що ухвалою суду про забезпечення позову жодним чином не вирішувалось питання перебування Супрун на будь-якій посаді», – зазначено в роз’ясненні.

6 лютого Супрун заявила, що заборона їй виконувати обов’язки голови МОЗ блокує розподіл ліків по медичних закладах, тому що право підпису наказу про розподіл має тільки в. о. міністра.

5 лютого стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ». Першим про це повідомив лідер Радикальної партії Олег Ляшко, політична сила якого і подала відповідний позов. Пізніше інформацію підтвердили і в самому Міністерстві охорони здоров’я. В уряді заявили, що оскаржуватимуть це рішення суду.

Напередодні сама Уляна Супрун розповіла, що позов представника Радикальної партії Ігоря Мосійчука, в якому він вимагає позбавити її права обіймати посаду, суд має розглянути 15 лютого.

Підтримку Уляні Супрун як очільниці Міністерства охорони здоров’я вже висловили президент Петро Порошенко, уряд і в дипломатичних колах. Крім того, користувачі соціальних мереж запустили онлайн-кампанію підтримки чиновниці.

Уляна Супрун понад два роки, від липня 2016 року, є виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я.

У квітні минулого року комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я підтримав зареєстрований у січні 2017 року проект постанови про звільнення в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун з посади. Супрун тоді заявила, що у відставку не збирається.
…

Росія не посилатиме своїх представників з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на вибори в Україні, повідомило Міністерство закордонних справ Росії.

«Російська сторона, виходячи з міркувань безпеки наших представників у спостережній місії БДІПЛ, ухвалила рішення утриматися від їх спрямування на Україну», – мовиться в заяві МЗС Росії.

Москва розцінює відмову України від акредитації російських спостерігачів як «грубе порушення міжнародних зобов’язань у сфері загальноприйнятих електоральних процедур».

«Відсутність російських спостерігачів у складі міжнародних моніторингових місій укупі з позбавленням мільйонів українських громадян можливості проголосувати на території Росії на виборах президента України ставить під сумнів прозорість і об’єктивність підсумків майбутнього волевиявлення», – переконані в МЗС Росії.

Перед цим представник БДІПЛ Томас Раймер розповів агентству «Інтерфакс», що без цих двох росіян у складі місії бюро буде 90 довгострокових спостерігачів.

7 лютого Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Читайте також: Волкер прокоментував недопуск російських спостерігачів на вибори в Україні​

Перед цим, 6 лютого, речник місії БДІПЛ ОБСЄ в Україні Томас Райнер підтвердив, що серед імовірних спостерігачів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ на виборах в Україні є двоє росіян – всупереч численним попередженням Києва, що громадян Росії як країни-агресора до спостереження за виборами в Україні не допустять.
…

Росія незаконно утримує понад 70 українців, повідомило Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.

«Станом на 6 лютого 2019 року понад 70 громадян України незаконно утримується Російською Федерацією за сфабрикованими політично вмотивованими звинуваченнями: щонайменше 30 осіб на території РФ (без урахування 24 військовослужбовців ВМС України, захоплених у полон поблизу Керченської протоки) та понад 40 осіб на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя», – розповіли в МЗС.

У відомстві пояснили, що кваліфікація утримання громадян України на території Росії як політичного вмотивованого та незаконного виходить за межі компетенції МЗС. У зв’язку з цим міністерство керується чинним законодавством, зокрема постановами парламенту.

«При цьому потрібно зауважити, що списки громадян України, які містяться у згаданих актах ВРУ не є вичерпними та сталими, враховуючи посилення репресій РФ проти українських громадян, а також переміщення окремих громадян України, які утримувалися на окупованому Кримському півострові, на територію РФ», – зазначили в міністерстві.

Відносини між Києвом та Москвою загострилися у 2014 році після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.
…

Євросоюз також має не допустити «втоми від ЄС в Україні і втоми від України в ЄС», мовиться в документі
…