PLine

Санкції щодо Росії мають бути посилені, заявила 15 березня на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН щодо ситуації в Криму заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

«Необхідно нарощувати чинні багатосторонні і двосторонні санкції… Україна вже висловила рішучий протест Російській Федерації щодо цих виборів (вибори президента Росії на території окупованого Криму – ред.). Ці вибори – ще один виклик міжнародному співтовариству та ООН. Ми не повинні приймати ще одне порушення міжнародного права. Ми повинні діяти спільно, щоб припинити анексію Криму, і я закликаю вас до дій, посиливши санкції проти Росії, або ж активніше заявляти про себе в ООН та на інших платформах», – заявила Зеркаль.

«Російські окупаційні сили не обмежуються переслідуванням окремих фізичних осіб, гноблять активістів Меджлісу, представників легітимного представницького органу кримських татар», – сказала Зеркаль.

15 березня Рада безпеки ООН проводить засідання щодо ситуації в окупованому Криму у форматі Арріа. Цей формат передбачає участь не тільки членів Ради безпеки, а й інших держав, представників громадянського суспільства.

1 березня Верховна Рада закликала Генеральну асамблею, Раду безпеки ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в окупованому Криму, що мають відбутися 18 березня – в річницю анексії Криму.
…

Президент України Петро Порошенко 15 березня привітав запровадження нових санкцій США проти Росії.

«Кожен протиправний та нелегітимний акт Кремля, будь-то у Криму, на Донбасі чи у Солсбері, і надалі отримуватиме нашу солідарну, рішучу та тверду відповідь по обидва боки Атлантики», – написав глава держави у Facebook.

За словами президента, втручання у внутрішні справи суверенних держав, включаючи виборчі процеси, стало для Москви вже рутинною справою.

«Україна сповна відчула на собі цю російську манію. Піднімаючи ставки марних сподівань на свою безкарність, Москва переходить від замаскованих кібер-нападів до організації виборчих фарсів в окупованому українському Криму», – наголосив Порошенко.

Влада США оголосила про нові санкції проти Росії. Заходи оголошені 15 березня Міністерством фінансів США і Білим домом.

У список увійшли 14 фізичних і одна юридична особа – Агентство інтернет-досліджень, також відоме як «фабрика тролів». Таким чином, в списку тепер 19 фізосіб і 5 компаній.

Заходи є відповіддю на дії Росії з втручання у виборчу систему США, зокрема вибори президента 2016 року, а також на «шкідливу кіберактивність» Москви.

Майже всі фізичні особи є співробітниками Агентства інтернет-досліджень.

У середині лютого 13 із них у США висунули звинувачення в рамках розслідування справи про втручання Москви в американські вибори. Серед обвинувачених – бізнесмен Євген Пригожин, якого пов’язують з «фабрикою тролів» і якого вважають людиною, близькою до президента Росії Володимира Путіна.
…

Українські організації в Чехії закликають чеського президента Мілоша Земана, чеський парламент, уряд і чеську громадськість підтримати Україну в боротьбі з російською агресією.

Як йдеться в заяві, минає чотири роки від дня, «коли Російська Федерація розпочала війну проти України», порушивши цим «міжнародне право, десятки міжнародних договорів і угод та загрожуючи миру й безпеці в Європі».

У зверненні представники українських організацій наголошують на тому, що внаслідок російської агресії «загинули 10 тисяч громадян України, понад 25 тисяч було поранено, близько 1,5 мільйона осіб були змушені залишити свої домівки на сході країни і переселитися до безпечніших районів України».

Автори звернення наголошують, що російська агресія – це також порушення прав людей в окупованому Криму, «кримські татари, але також етнічні українці й росіяни, які залишились лояльними громадянами України, потрапили під величезний тиск».

Координаційна рада товариств, які об’єднують українців у Чехії, просить парламент Чехії, уряд, президента і чеську громадськість «підтримати Україну в її боротьбі з російською агресією, засудити порушення прав людини в окупованому Криму, а також підтримати міжнародні зусилля у справі звільнення українських і кримських полонених на території Російської Федерації і на окупованих Росією землях України».

Координаційна рада також просить «посилити міжнародний тиск на Росію, включно з продовженням і посиленням санкцій проти неї».

Звернення підписали 12 українських товариств і громад у Чехії, серед них, зокрема, Українська ініціатива в Чеській республіці, Український народний дім в Чехії, Культурно-освітній центр «Крок», Українська європейська перспектива, «Джерело».

Мілоша Земана, який нещодавно переміг у президентських виборах на другий термін, критикують за проросійську позицію і прихильність особисто до президента Росії Володимира Путіна. Він, зокрема, не раз закликав до зняття санкцій Європейського союзу, запроваджених щодо Росії через її агресію проти України, і до фактичного визнання анексії Росією українського Криму. Але в Чехії повноваження президента досить обмежені, зокрема, він не має прямого впливу на зовнішню політику. Уряди Чехії засуджували проросійські заяви Земана і наголошували, що будуть і далі провадити щодо Росії спільну політику ЄС.
…

Бюджетні витрати на реставрацію Маріїнського палацу протягом 2017 року зросли на 102,7 мільйона гривень. Така інформація міститься у звіті про видатки 2017 року Державної казначейської служби, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, на початку 2017 року Державне управління справами розраховувало сплатити за реставрацію історичного палацу не більше ніж 200 мільйонів гривень. На кінець минулого року сума реальних витрат сягнула 302,7 мільйона гривень.

Минулого року ДУС оголосило тендери на закупівлю для Маріїнського палацу комодів і трибун за мільйон гривень та штор на 8 мільйонів гривень.

На офіційному відкритті «Євробачення-2017» поблизу Маріїнського палацу розстелили 265-метрову червону доріжку – рекордну за історію пісенного конкурсу.

Рішення реставрувати Маріїнський палац ухвалили у 2002 році, впродовж кількох років десятки інститутів розробляли документацію, плани реставрації. Реконструювати Маріїнський палац почали у 2007 році й закінчення робіт неодноразово переносили, перераховуючи кошторис і міняючи плани.

Цього року на реставрацію палацу знову заклали 200 мільйонів гривень. Завершити роботи планують у 2019 році.
…

Чотири роки тому Росія провела незаконний, сфабрикований «референдум» в Україні, намагаючись прикрити ним анексію української території, заявила речниця Держдепартаменту США Гедер Науерт.

«Жителі Криму були змушені голосувати під пильним наглядом важко озброєних російських військ. Твердженню Росії про те, що українці зробили вільний вибір в цьому фіктивному «референдумі» завжди не вистачало правдоподібності», – заявила Науерт.

За її словами, упродовж чотирьох років Росія вдалася до «насильства і примусу» щодо тих, хто виступав проти анексії півострова.

«Російська окупаційна влада застосувала проти кримських татар, етнічних українців, проукраїнських активістів, членів громадянського суспільства та незалежних журналістів політично мотивовані переслідування і репресії, методично придушуючи водночас неурядові організації та незалежні ЗМІ», – вказала вона у відповідній заяві.

Крім того, Науерт назвала помилковими претензії Росії на українську територію, які російський президент Володимир Путін озвучив під час відвідин окупованого півострова 14 березня.

«На своєму передвиборному мітингу в Криму президент Путін знову повторив помилкові претензії Росії на українську територію, ще раз відкрито продемонструвавши, що російська влада нехтує міжнародним порядком і не поважає територіальну цілісність суверенних держав», – йдеться в заяві Науерт.

Вона додала, що США підтверджують прихильність суверенітету і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

«Крим є частиною України, і наші санкції щодо Криму залишаться в силі доти, доки Росія не поверне контроль над півостровом Україні», – зазначила речниця Держдепартаменту США.

Президент Росії Володимир Путін 14 березня прибув в окупований Крим, де у Севастополі взяв участь у «мітингу-концерті на честь референдуму про возз’єднання Криму з Росією». Перед цим він оглянув спорудження нового аеропорту «Сімферополь» і Керченського мосту.

Росія в лютому 2014 року окупувала український Крим і відтак заявила про вступ півострова до неї; світова спільнота засудила й відкинула цей крок, Генеральна асамблея ООН двома резолюціями підтвердила український статус Криму й відкинула претензії Росії, а також визнала її державою-окупантом. У Москві твердять про нібито законність захоплення Криму, всупереч міжнародному праву.
…

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що у денні, вечірні та нічні години в зоні проведення АТО не пролунало жодного пострілу.

«Встановлене з опівночі 5 березня перемир’я, про що домовилася Тристороння контактна група, минулої доби дотримувалося у повній мірі. З боку російсько-окупаційних військ не зафіксовано обстрілів по укріпленнях наших захисників.

Ситуація по всій лінії розмежування сторін надійно контролюється підрозділами сил АТО», – йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook.

Раніше у середу ввечері штаб АТО підтверджував повну «тишу» до 18-ї години.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» також не інформують про бойові дії 14 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Служба безпеки України заявляє, що спільно з прокуратурою АРК заблокувала діяльність антиукраїнської мережі, «причетної до організації провокаційних акцій на замовлення країни-агресора».

«Правоохоронці встановили, що координація антиукраїнської мережі здійснювалася Артемом Бузілою, який спрямовував вказівки стосовно проведення антиукраїнських заходів безпосередньо з адміністрації російського президента. Фінансування її здійснювалося оточенням колишнього голови МВС України Захарченка», – йдеться в повідомленні СБУ.

У спецслужбі додали, що в рамках справи силовики провели 28 санкціонованих обшуків у фігурантів справи в різних регіонах України.

За результатами слідчих дій у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Закарпатській, Миколаївській та Одеській областях слідчі вилучили для проведення експертизи 46 магнітних носіїв інформації і 38 мобільних пристроїв із важливими для досудового слідства матеріалами та даними, додали в СБУ.

«Виявлено друковані екстремістські агітаційні матеріали, документи із грифом «Для службового користування», які могли бути використані спецслужбами РФ для організації диверсій на одному з режимних об’єктів Нацполіції. Вилучено матеріали з підготовки в одній із країн Європи фейкової міжнародної конференції із погодженим текстом для спікера на підтримку окупації АР Крим і дискредитацією української влади та розцінки на підкуп депутатів місцевих рад за прийняття необхідних російській стороні рішень і звернень до керівництва держави», – йдеться в повідомленні.

У підозрюваних учасників мережі силовики вилучили карту однієї із областей України з відмітками мостів й інших стратегічних об’єктів та літературу з військової топографії, а також 700 грамів тротилу з п’ятьма електрозапалами, дві гранати Ф-1 та РГД-5, понад 600 набоїв різного калібру.

У СБУ повідомили, що справу порушили за статтями «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», «державна зрада» і «створення злочинної організації».

Про затримання у повідомленні не йдеться. Дати проведення обшуків у СБУ також не наводять, але в прокуратурі АРК додали, що слідчі дії були проведені 12 березня.

Того дня Служба безпеки України повідомляла про проведення масових обшуків в осіб, підозрюваних у сприянні країні-агресору в проведені антиукраїнських акцій.

Речниця СБУ Олена Гітлянська заявляла, що серед цих громадян «є ті, хто має відношення до журналістського цеху». Про те, в яких регіонах проводили обшуки, не повідомляли.

Після цього київський журналіст Юрій Лукашин і керівниця гуманітарної групи «Українського вибору» Віктора Медведчука на Львівщині Інна Іваночко заявили, що в них вдома відбулися обшуки.

 
…

Сесія Одеської обласної ради 14 березня не затвердила українського художника Олександра Ройтбурда директором Одеського художнього музею.

«За» призначення проголосували 22 депутати, «проти» – 28 депутатів, 31 – не голосував, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Рішенню передувала кількамісячна кампанія, яку розгорнули в соціальній мережі Facebook опоненти Ройтбурда. Зокрема, художнику закидали те, що на його картинах присутні зображення оголених людей. 

«Вважаю, що нашому музею передусім потрібен менеджер. Якщо зі світовим ім’ям, то це буде чудово», – зазначив перед голосуванням очільник Одещини Максим Степанов.

14 березня перед початком сесії близько десяти противників призначення Ройтбурда на посаду прийшли до будівлі Одеської ОДА з плакатами «Ройбурд – ганьба для Одеси».

«Як художник він може робити, що хоче. Інша справа, коли має намір очолити державну музейну установу», – зазначив один з учасників акції колишній директор, а зараз старший науковий співробітник Одеського музею Західного та Східного мистецтва Володимир Островський.

У грудні минулого року Олександр Ройтбурд виграв відкритий конкурс на посаду директора художнього музею в своєму рідному місті – Одесі. Його головним конкурентом був чинний директор Одеського художнього музею, мистецтвознавець Віталій Абрамов, який працював в установі на різних посадах багато років. Облрада мала затвердити Ройтбурда на посаді ще на початку цього року.

Олександр Ройтбурд народився в Одесі в 1961 році. В 1983 році він закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту. В 1993 виступив одним із засновників асоціації «Нове мистецтво» (Одеса), де працював арт-директором і президентом. Наприкінці 1990-х років був головою правління одеського Центру сучасного мистецтва Сороса, пізніше працював директором галереї Марата Гельмана в Києві. Брав участь у більш ніж 100 виставках і проектах в Україні, країнах Європи, Росії і Сполучених Штатах.

 
…

У День добровольця 14 березня в Києві ветерани і бійці батальйону оперативного призначення імені Героя України Сергія Кульчицького проводять акцію на підтримку нацгвардійця Віталія Марківа, який дев’ятий місяць перебуває під вартою у Мілані за підозрою у причетності до вбивства італійського репортера на Донбасі.

Акція почалася на майдані Незалежності в Києві, далі бійці пішли до посольства Італії в Україні.

Як повідомив Радіо Свобода один із координаторів акції, старший лейтенант Євген Іваненко, бійці-побратими Марківа вимагають від італійської сторони чесного розслідування справи. Крім того, у День добровольця бійці вшановують пам’ять загиблих побратимів і Героїв Небесної сотні.

«Сьогодні у нас дві події: День добровольця, і ми зібралися покласти квіти до пам’ятника Небесній сотні. А другий захід у нас – піша хода до посольства Італії, оскільки наш побратим Марків перебуває в Італії під арештом. У тюрмі», – пояснив Іваненко.

Віталій Марків добровільно вступив до лав Національної гвардії України у складі батальйону оперативного призначення імені Кульчицького та протистояв підтримуваним Росією бойовикам на околицях Слов’янська Донецької області.

30 червня 2017 року старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа затримали в аеропорту Болоньї за підозрою в убивстві з міномета італійського фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Генеральна прокуратура України й італійський адвокат арештованого Раффаелле Делла Валле заперечують причетність Марківа до загибелі журналіста. Восени минулого року суд міста Павії відмовив українцеві в домашньому арешті, пояснивши це небезпекою його втечі.

Віталій Марків перебуває під вартою в Мілані. Початок судового процесу передбачають цієї весни.

Акції на підтримку Марківа відбулись у багатьох країнах світу, зокрема в Італії, у лютому-березні цього року.

 
…

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська заявила Радіо Свобода, що «не володіє» інформацією про візит голови Центрального розвідувального управління США Майка Помпео на Донбас.

«Я не володію такою інформацією. Єдине, що знаю, – 8 березня голова СБУ Василь Грицак був у Києві», – сказала Гітлянська.

13 березня «Дзеркало тижня» з посиланням на свої джерела написало, що 8 березня Помпео відвідав Україну за запрошенням Грицака. За інформацією видання, голова ЦРУ побував у прикордонних з окупованими територіями районах Донбасу, зокрема, у Краматорську, який відвідав разом з Грицаком.

13 березня президент США Дональд Трамп повідомив, що Тіллерсон звільнений із посади державного секретаря США. Президент зазначив, що американське зовнішньополітичне відомство очолить Майк Помпео, а головою ЦРУ стане його заступниця Джина Геспел.
…

Український учений-релігієзнавець Ігор Козловський 13 березня особисто подякував президентові Чехії Мілошу Земану за активну участь у звільненні з полону бойовиків угруповання «ДНР». Це відбулося в Празі на зустрічі з чеським президентом.

«Розмова була конструктивною і торкалася цілої низки сучасних політичних питань. Ми полемізували і не завжди погоджуватися один з одним, але це не порушувало загальної атмосфери бесіди», – вказав Козловський у Facebook.

Учений не став розкривати деталей полеміки, але на день раніше в інтерв’ю Радіо Свобода вказав, що робитиме «все можливе, щоб він (Земан – ред.) почув мене, почув про страждання українського народу, людей, які залишилися на окупованій території». «Я хочу, щоб він почув, що це – не якийсь там «громадянський конфлікт», а почув, що це є агресією сусідньої держави, Росії. Він повинен це знати», – вказав Козловський.

Президент Чехії Мілош Земан, переобраний цього року на другий п’ятирічний термін, не раз заявляв, що санкції Європейського союзу щодо Росії через агресію Москви проти України на частині Донбасу і окупацію українського Криму непотрібні, а захоплення Криму Москвою є «доконаним фактом», і Київ мав би погодитися на якесь відшкодування від Росії за «остаточну втрату» півострова.

Але в Чехії повноваження голови держави обмежені, зокрема, він не має слова у визначенні зовнішньої політики країни, що є прерогативою уряду. Уряд Чехії дотримується спільної позиції Євросоюзу про незмінність санкцій, запроваджених через агресію на Донбасі, доки Росія і її гібридні сили на Донбасі не виконають повністю мінських домовленостей про врегулювання в регіоні, а санкцій через окупацію Криму – до деокупації українського півострова. Також Прага підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і не визнає претензій Москви на володіння окупованим Кримом.
…

Позафракційний народний депутат Надія Савченко у 2018 році не зверталася до спікера Верховної Ради Андрія Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження, повідомив Радіо Свобода речник голови парламенту Андрій Ковальов.

«Від початку 2018 року народний депутат Надія Савченко не зверталася до голови Верховної Ради Андрія Володимировича Парубія з проханням відрядити її в закордонні відрядження. Голова парламенту розпорядження про закордонне відрядження народного депутата Надії Савченко не підписував», – сказав Ковальов.

12 березня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що СБУ викликала Савченко на допит у справі Рубана, який був затриманий 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з окупованих бойовиками районів Донецької області.

Заступниця голови партії Савченко Тетяна Проторченко повідомила, що народний депутат не отримувала повісток на допит до СБУ. Вона додала, що Савченко перебуває з робочим візитом в ПАРЄ в Страсбурзі.

13 березня Савченко оприлюднила звернення до голови СБУ Василя Грицака, у якому пояснює, що її робоча поїздка триває від 12 до 16 березня. Вона заявила, що повідомила апарат Верховної Ради про свій виїзд за кордон.

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 16 травня.
…

Генеральна прокуратура України підтвердила припинення кримінального провадження щодо лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, повідомив 12 березня речник ГПУ Андрій Лисенко.

Він написав у Facebook, що 6 березня ГПУ направила запит Нідерландам про надання міжнародної правової допомоги для виконання процесуальних та слідчих дій з участю Саакашвілі. Цей запит відомство надіслало в межах досудового розслідування кримінального провадження за підозрою Саакашвілі.

«У зв’язку із чим вказане кримінальне провадження зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, з метою економії перебігу процесуальних строків досудового розслідування до отримання результатів міжнародної правової допомоги», – вказав Лисенко.

Водночас досудове розслідування кримінального провадження щодо соратника Саакашвілі Северіона Дангадзе триває, додав речник.

На початку грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко оприлюднив записи телефонних розмов, ймовірно, Северіона Дангадзе та представника українського бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії. На плівках чоловіки домовляються про фінансування бізнесменом масових акцій протесту в Україні.

Луценко заявив, що лідер партії «Рух нових сил», екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі отримав від Курченка півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Генпрокурор повідомив, що оприлюднює першу частину даних операції «зі зриву плану реваншу прокремлівських сил в Україні». У команді Саакашвілі це заперечували.

Стаття, за якою затримали Дангадзе, – «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
…

У столиці Угорщини Будапешті 12 березня біля посольства Італії близько двох десятків угорських українців провели акцію протесту «Вимагаємо чесного суду! Свободу Марківу!»

Захід організувало Товариство української культури в Угорщині за координації Європейського конгресу українців (ЄКУ) та українців Італії. 

Представник української меншини в парламенті Угорщини і голова ЄКУ Ярослава Хортяні-Гук зазначила для Радіо Свобода, що оскільки діаспоряни Італії беруть участь у роботі Європейського конгресу українців, їхню ініциативу активно підтримали в кількох країнах Західної Європи та інших частин світу. Всього акція відбувається в 11 країнах.

«Головна наша мета – не тільки привернути увагу (міжнародної громадськості, – ред.), але й передати листа протесту до італійської влади. Ми не хочемо втручатися в італійське правосуддя, однак наголошуємо у своєму зверненні, що тут щось недобре діється, якщо людину так довго тримають у тюрмі. Адже існують запобіжні заходи. Можна тримати під домашнім арештом, доки не доведуть його (Віталія Марківа, – ред.) вину, чи хай він ходить з електронним браслетом. Молодий 29-річний хлопець сидить за те, що він пішов захищати Україну», – вважає член угорського парламенту.

30 червня 2017 року старшого сержанта Національної гвардії України Віталія Марківа затримали в аеропорту Болоньї за підозрою в убивстві з міномета італійського фоторепортера Андреа Роккеллі, який загинув біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Генеральна прокуратура України й італійський адвокат арештованого Раффаелле Делла Валле заперечують причетність Марківа до загибелі журналіста. Восени минулого року суд міста Павії відмовив українцеві в домашньому арешті, пояснивши це небезпекою його втечі.

Віталій Марків перебуває під вартою в Мілані. Початок судового процесу   планується на весну цього року.
…

Сума позову, поданого НАК «Нафтогаз України» і її шістьма дочірніми компаніями в суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі в зв’язку з захопленням Росією активів в Криму, з урахуванням відсотків сягає восьми мільярдів доларів США, повідомив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, відповідаючи на запитання читачів своєї сторінки у Facebook.

«Уже в 2018 році можемо виграти до 8 мільярдів доларів. Але потім постане питання, як забрати. 5 мільярдів було без відсотків, 8 мільярдів – з очікуваними відсотками», – вказав Вітренко.

Розгляд позову «Нафтогазу» до Росії щодо захоплених у Криму активів заплановано на травень, додав представник НАК.

«Нафтогаз України» 20 вересня 2017 року повідомив, що подав до Міжнародного трибуналу при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі (Нідерланди) позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків, яких компанія зазнала в результаті захоплення Росією активів «Нафтогазу» в анексованому Криму.

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» в суперечці про компенсацію на суму 4,63 мільярда доларів за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. У російській компанії заявили, що не згодні з рішенням.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 11 березня загинув один український військовий, ще троє зазнали поранень, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики чотири рази обстріляли позиції Збройних сил України.

Згідно з повідомленням, бойовики з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї здійснювали обстріли неподалік населених пунктів Троїцьке, Луганське, Новозванівка та Верхньоторецьке. 

Бойовики з угруповання «ДНР» повідомили, що військові ЗСУ відкрили вогонь по селу Ленінське на окупованій частині Донбасу, а також заявили, що українська сторона здійснила мінометний обстріл Південнодонбаського водогону. Бойовики з угруповання «ЛНР» не повідомляли про останні години на захоплених ними територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Порошенко: «Цей проект – ще один крок до енергонезалежності нашої держави. А також – нові робочі місця»
…

«Українська влада перешкодила єдиному російському політикові, що підтримав їхній національний суверенітет, відвідати їхню країну у суворій відповідності з її законами»
…

З початку конфлікту в Україну повернулося 200 колишніх бойовиків за програмою Служби безпеки України «На тебе чекають вдома», повідомляє у Facebook штаб української воєнної операції на Донбасі.

За даними штабу, з них звільнено від кримінальної відповідальності судами 125 осіб , від відбування покарання – 9.

Служба безпеки України має для колишніх бойовиків угруповань «ДНР» та «ЛНР» програму «На тебе чекають вдома». За її умовами, бойовики, які здалися і не вчиняли тяжких злочинів, можуть бути виправдані через суд і повернутися до своєї сім’ї.

Ця програма передбачає, що така особа самостійно зголошується розповісти про участь у сепаратистських угрупованнях. Зокрема, 6 січня минулого року сайт спецслужби повідомив, що суд звільнив від кримінальної відповідальності колишнього учасника незаконних збройних формувань, жителя міста Добропілля на Донеччині.

Програма діє з 18 серпня 2015 року.
…

Політика Північноатлантичного союзу щодо України не змінилася, заявив Радіо Свобода представник НАТО після того, як на сайті НАТО Україну додали до переліку країн, які прагнуть вступу.

«Політика НАТО залишається та сама. Змінилася політика України, і це відображено на сайті», – сказав представник на умовах анонімності.

Уранці 9 березня в деякі сторінки на сайті НАТО внесли зміни, які констатували минулорічне відновлення Україною курсу на вступ до союзу. У Києві ці виправлення оголосили 10 березня нібито «офіційним визнанням Північноатлантичним союзом статусу України як країни, що прагне вступу» (англ. aspirant country).

На сторінку про розширення НАТО, де були перелічені три країни, які прагнуть вступу, – Боснія і Герцеговина, Грузія і Македонія, – додали й четверту, Україну. При цьому зі сторінки прибрали згадку про те, що «з 2010 року Україна офіційно не прагне членства».

А до сторінки про відносини між НАТО і Україною додали згадку про те, що 8 червня 2017 року Верховна Рада України проголосувала за зміни до законів про національну безпеку і про основи внутрішньої і зовнішньої політики, відновивши пункт про членство в НАТО як одну зі стратегічних зовнішньополітичних цілей країни.

Перед тим, 23 грудня 2014 року, Верховна Рада підтримала президентський законопроект про відмову України від позаблокового статусу. 29 грудня президент Петро Порошенко підписав його.

2010 року, відразу після приходу до влади тодішнього президента Віктора Януковича, Україна офіційно відмовилася від чинного раніше курсу на вступ до НАТО.

2008 року, ще за чинності попереднього курсу на вступ, союз НАТО на Бухарестському саміті відмовився надавати Україні План дій для членства, який надавали всім іншим кандидатам на вступ – як вважають, під тиском Росії. При цьому Північноатлантичний союз погодився з тим, що Україна може стати членом організації в майбутньому, але не встановив жодного чіткого терміну, хоча перспектива членства підтверджувалася відтоді на кожному саміті.

2004 року Янукович, на той час прем’єр-міністр, розробив план вступу України до НАТО до 2008 року. Тоді, за президента Леоніда Кучми, під керівництвом Віктора Януковича була розроблена Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004–2015 роки, яка передбачала, що «Україна, здійснюючи проголошений зовнішньополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію, ставить перед собою мету – потрапити в найближчу хвилю розширення НАТО» – як мовилося в документі, можливо, вже 2008 року.

У НАТО щоразу підтверджують, що позиція союзу залишається незмінною: Україна має право на вступ, коли Київ висловить бажання вступати і виконає необхідні умови, «двері завжди залишаються відчиненими».

Водночас Росія вимагає «гарантій невступу України в НАТО».

Щодо інших трьох країн, які прагнуть вступу до НАТО, то Грузія нині перебуває в ситуації, схожій із Україною (тільки що її влада, на відміну від української 2010 року, не відмовлялася від цього курсу; і Грузія, і Україна перебувають нині за одну сходинку до ПДЧ, на рівні «Інтенсифікованого діалогу»), Македонія має свій План дій для членства ще від 1999 року (але його завершення заблоковане через суперечку з Грецією через назву країни), а Боснія і Герцеговина отримала ПДЧ 2010 року (але його виконання досі не почали через суперечки щодо власності на оборонні об’єкти між центральною владою цієї федеративної країни і її федеральними складовими).
…

Серед цілей кібернападів на Міністерство закордонних справ Німеччини, що здійснювалися останнім часом, імовірно, російськими хакерами, були й документи щодо переговорів між Європейським союзом і Україною, повідомило німецьке видання Der Spiegel.

Посилаючись на власну інформацію, видання пише, що такі нові дані про ті напади стали йому нині відомі.

Крім «українських», серед викрадених документів були й схожі дані про відносини ЄС із Білоруссю, також кібернападники особливо цікавился інформацією про переговори Євросоюзу з Великою Британією про її вихід із ЄС.

Але, пише видання, витік цих даних був контрольований німецькими спецслужбами, які до того часу вже викрили втручання.

Німецькі правоохоронці вважають відповідальними за напади на внутрішню комп’ютерну мережі урядових органів країни і чільних посадовців, так звану «Інформаційну мережу Берлін – Бонн», хакерську групу, відому як Turla, і її кампанію, названу Snake. Як пише видання, спецслужби вбачають чіткий зв’язок між цією групою і Федеральною службою безпеки Росії.

У статті згадано і про іншу групу російськомовних хакерів, APT 28 , також відому як Fancy Bear. Її теж на заході пов’язують зі спецслужбами Росії.

У перших повідомленнях про викриття останніх кібернападів на урядові комп’ютерні мережі Німеччини наприкінці лютого саме цю групу називали призвідником тих нападів.

У світі звинувачують хакерські групи, що, як вважають, пов’язані зі спецслужбами Росії, в цілій низці кібернападів і кібервтручань у внутрішні справи багатьох держав протягом кількох останніх років. Москва щоразу заперечує свою причетність.
…

Український закон про освіту мав на меті покінчити з «радянським» минулим української освітньої системи, але наштовхнувся на дещо непропорційну реакцію, вважає Катаріна Матернова, заступник генерального директора Єврокомісії із політики сусідства та переговорів щодо розширення. Про це вона заявила 10 березня на Брюссельському форумі в дискусії на тему «Відродження процесу євроатлантичної інтеграції». 

«Проблема мовних меншин була тільки незначною часткою значно ширшої, засадничої реформи системи освіти українських дітей. Гадаю, це було одним з тих питань, яке дещо непропорційно роздмухане, адже є рекомендація Венеційської комісії, де йдеться саме про захист мов меншин», – заявила Катарін Матренова.

Новий український закон про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року, зокрема, його норма щодо державної мови освіти викликали критику в деяких колах в Україні та за кордоном. В першу чергу через це значно загострилися відносини між Україною та Угорщиною.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. 

Київ ці звинувачення відкидає.
…

Президент України Петро Порошенко привітав визнання Північноатлантичним альянсом прагнення України бути повноцінним членом цієї організації та заявив, що «наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України».

«Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенберґу в лютому 2018 року, де з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу. Тиха дипломатія з просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», – написав Порошенко у Facebook.

Північноатлантичний альянс 9 березня заявив, що визнає прагнення України бути повноцінним членом цієї організації. «Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка здатна взяти на себе зобов’язання членства та сприяти безпеці в євроатлантичному регіоні», – йдеться у повідомленні на сайті НАТО.

28 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що розглядає можливість прописати в Конституції прагнення України вступити до ЄС і НАТО.

За його словами, прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна будо б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради.
…

Лідер підтримуваного Росією угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявляє, що із затриманим українською владою керівником центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимиром Рубаном зустрічався лише з питань обміну полоненими. Заяву Захарченка цитують сайти сепаратистів.

«Із Володимиром Рубаном зустрічався тільки з питань обміну полоненими. Досить давно. Що стосується сценарію перевороту, який представлений СБУ, то він схожий на сценарій дешевого американського бойовика для країн третього світу», – заявляє Захарченко.

Рубана затримали зранку 8 березня під час перетину лінії розмежування на Донбасі в контрольному пункті в’їзду та виїзду «Майорськ». Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема, збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Здобуто вагомі докази, які свідчать про те, що Рубан, діючи за попередньою змовою з очільниками терористичної організації, так званої «ДНР», Захарченком і Тимофєєвим, а також іншими особами, спланували та вчинили конкретні дії, направлені на підготовку та вчинення серії терористичних актів у центральній частині міста Києва», – заявив 9 березня голова СБУ Василь Грицак.

Сам Рубан звинувачення відкидає.

9 березня Шевченківський районний суд Києва арештував керівника центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» без можливості застави до 16 травня.
…

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан закликав Росію і підтримуваних нею бойовиків на Донбасі поважати мандат місії спостерігачів ОБСЄ.

«Росія і сили, які вона озброює, тренує, якими керує і з якими разом воює, визнають мандат СММ лише тоді, коли це їм зручно. Мандат – це зобов’язання, якого треба повністю дотримуватися, а не меню, з якого ми вибираємо, коли хочемо. США приєднуються до переважної більшості країн-учасниць і закликають Росію і її маріонеток поважати мандат СММ, який включає в себе безпечний доступ на всій території України», – заявив Каміан під час виступу 8 березня на засіданні постійної ради ОБСЄ.

Він згадав випадок, коли 5 березня спостерігачі місії ОБСЄ заявили, що на непідконтрольній уряду України території Донеччини їм погрожував автоматом бойовик.

За словами Каміана, це лише одна з «довгої низки провокацій, що ставлять під загрозу життя спостерігачів», серед яких є громадяни майже всіх країн-учасниць ОБСЄ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні неодноразово заявляла про перешкоджання своїй роботі у зоні конфлікту на сході України. Спостерігачі ОБСЄ на Донбасі здійснюють моніторинг дотримання режиму припинення вогню сторонами конфлікту.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан заявляє, що до конфлікту на сході України призвело порушення Росією українського суверенітету. Так він відреагував на виступ російської делегації під час засідання ОБСЄ 8 березня.

«У світлі одного з коментарів, зроблених поважним російським колегою стосовно спеціального представника (США з питань України Курта) Волкера і заяви російського делегата стосовно того, що призвело до конфлікту в Україні, я хочу навести чотири прості пункти». Всупереч поглядам, висловленим російським делегатом, до конфлікту на сході України призвело порушення Росією територіальної цілісності України, українського суверенітету, незалежності країни», – заявив Каміан.

«Що призвело до поточного конфлікту в Україні, підтримує теперішній конфлікт там і продовжує становити найбільшу загрозу регіональній стабільності й безпеці – це повторення і продовження порушень низки найважливіших принципів і зобов’язань, які ми маємо в ОБСЄ», – додав він.

Конфлікт на Донбасі, що почався після російської анексії Криму, триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Чим загрожує Україні та ЄС російський «Північний потік-2»? Тарас Шевченко – на постаменті чи серед нас? RAB-тарифи на електрику: європейський принцип за більшу ціну?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Олександр Лащенко і гості студії: колишній заступник міністра енергетики і вугільної промисловості Вадим Улида, експерт з міжнародних відносин Андрій Бузаров, політичний експерт Андрій Дацюк; письменники Сашко Лірник і Любко Дереш, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; екс-міністр палива й енергетики, голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков та економіст Борис Кушнірук.
…

Українська місія в ОБСЄ і ООН у Відні очікує, що спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ за виборами в Росії буде строго дотримуватися резолюції Генасамблеї ООН щодо невизнання анексії Москвою Криму. Про це йдеться в повідомленні дипломатичної місії у Twitter.

«Ми очікуємо, що поточна Спостережна місія БДІПЛ за виборами в Росії буде діяти в суворій відповідності з принципами і зобов’язаннями ОБСЄ та резолюції Генеральної асамблеї ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» щодо невизнання будь-яких змін статусу АР Крим та Севастополя як невід’ємних частин України», – йдеться в повідомленні.

7 березня в Європейському парламенті заявили, що не будуть відправляти офіційних спостерігачів на заплановані вибори президента в Росії і Азербайджані.

Вибори президента Росії планують провести 18 березня 2018 року – в річницю анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів в анексованому Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…