01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Поліція взялася за журналістів «Схем» через «втручання у приватне життя» Медведчука на вимогу суду

Головне управління Національної поліції в Києві на вимогу столичного Печерського райсуду розпочало кримінальне провадження за статтею «порушення недоторканості приватного життя» лідера проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука з боку журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Про це повідомили у прес-службі поліції Києва.

«Копія ухвали Печерського суду Києва за скаргою Медведчука В.В., в інтересах якого діє адвокат Кириленко І.І., надійшла до Солом’янського УП для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України (Стаття 182 «Порушення недоторканності приватного життя», 2 частина: «ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, – караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк», – ред.) Дані матеріали були зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, та в подальшому розпочате кримінальне провадження», – йдеться у відповіді редакції від прес-служби поліції Києва.

«Це ніщо інше, як невдала спроба банального тиску на редакцію. Зараз ми у правовий спосіб домагаємось кримінальної відповідальності для охоронців самого Медведчука, які здійснили фізичний напад на нашу знімальну групу поблизу аеропорту Київ, перешкодивши їхній законній журналістській діяльності. Одному з них Нацполіція Києва вже вручила підозру. Очевидно, будь-що «завести справу» на наших журналістів – це такий крок Медведчука у відповідь», – зазначає автор і ведуча програми «Схеми» Наталка Седлецька, наголошуючи, що лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – особа публічна, і навіть офіційно уповноважена державою брати участь у переговорному процесі щодо звільнення заручників.

«Наші журналісти не просто мали повне право проводити зйомку. Вони виконували свій прямий журналістський обов’язок – фіксувати факти, що можуть свідчити про зловживання Медведчука своїм становищем у власних цілях. Жодними кримінальними провадженнями за недолугими звинуваченнями нас залякати не вдасться. Ми та наші юристи впевнені у законності наших дій – і, якщо знадобиться, будемо готові довести це в рамках офіційного розслідування», – зазначила Наталка Седлецька. 

Раніше стало відомо, що юристи Віктора Медведчука звернулися до Печерського суду Києва з вимогою зобов’язати правоохоронців відкрити провадження щодо начебто втручання журналістів програми у приватне життя бізнесмена.

Увечері 7 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту «Київ», коли туди прилетів приватний борт Віктора Медведчука, там перебувала знімальна група «Схем» у складі Михайла Ткача, Кирила Лазаревича та Ярослава Бондаренка з метою зафіксувати його прямі перельоти до Росії. Віктор Медведчук, як уповноважений державою на ведення переговорів щодо звільнення заручників, має на це виняткове право.

Однак, як виявили журналісти в попередньому розслідуванні, він користується цим правом також і з приватних питань. Так, у листопаді минулого року він прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака і бізнесмена Нісана Моісеєва.

Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах застосовувати силу проти знімальної групи – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу.

Віктор Медведчук, підприємець, лідер проросійської організації «Український вибір» і кум президента Росії Володимира Путіна, є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Ще 2016 року голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив, що Віктор Медведчук у зв’язку з цим періодично літає власним літаком безпосередньо з України до Москви, хоча загалом через агресію Росії проти України діє заборона на пряме авіаційне сполучення між двома країнами, яку наклав Київ, а у відповідь і Москва.

Пізніше, 28 лютого 2018 року на прес-конференції Петро Порошенко у відповідь на запитання журналістів підтвердив офіційний статус Віктора Медведчука у процесі звільнення українських заручників. 

Read More

У структурі МВС працюють більше 50 тисяч жінок – заступник міністра

У структурі Міністерства внутрішніх справ України працюють більше 50 тисяч жінок, заявив перший заступник голови МВС Сергій Яровий.

«У системі органів внутрішніх справ жінки стоять пліч-о-пліч з чоловіками. Впровадження принципу гендерної рівності в органах системи внутрішніх справ є одним з пріоритетів Міністерства. Кількість жінок в органах та підрозділах служби цивільного захисту складає більше 50 тисяч», – цитує Ярового прес-служба МВС.

Він зазначив, що в ДСНС працює близько 8 тисяч жінок, у Державній прикордонній службі – 11 тисяч (з них 13% – офіцери), у Національній поліції – більше 30 тисяч, а в Національній гвардії – більше 4 тисяч.

7 березня президент України Петро Порошенко повідомив, що службу в Збройних силах України проходять 25 тисяч жінок, у військових частинах бойового складу служать понад дев’ять тисяч жінок.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Read More

У Києві відбувається Марш жінок (трансляція)

У центрі Києва відбувається Марш жінок. Захід організований активістками та активістами правозахисних і феміністичних організацій.

Марш відбувається під гаслами проти насильства щодо жінок, нерівності в оплаті праці за однакову роботу та інших дискримінаційних практик.

«Ми росли в суспільстві, де жінці виділяють «особливу роль», не питаючи саму жінку. Нам кажуть, що ми повинні контролювати себе, щоб хтось не заподіяв нам шкоди, фізичної та моральної. «Сама винна», – кажуть тій, що пережила домашнє насильство від найближчих чоловіків. Нам кажуть вдягатися красиво, щоб чоловікам на роботі чи вулиці «було приємно». Нам недоплачують на роботі», – заявляють організатори акції у Facebook.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день – свято, започатковане на початку ХХ століття як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. З 1977 року за рішенням ООН цей день має назву Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.

Read More

Військова прокуратура Центрального регіону: з початку АТО в судах – 56 звинувачень у держзраді

З  початку проведення української воєнної операції на Донбасі військова прокуратура Центрального регіону направила до суду 56 обвинувальних актів за статтею про «державну зраду», повідомила прес-служба відомства.

За даними прокуратури, у 55 випадках призначене спеціальне досудове розслідування.

Згідно з повідомленням загалом у розшуку 4 266 військовослужбовців, які у 2014 році не прибули з Криму для подальшого проходження військової служби, їх обвинувачують у дезертирстві. У прокуратурі заявили, що до суду направили чотири обвинувальні акти стосовно чотирьох військовослужбовців. Їх засудили до різних термінів позбавлення волі.

Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Москва заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Після цього частина українських військовослужбовців залишилися на території Криму й присягнули на вірність Росії.

Read More

Порошенко планує найближчим часом відвідати Німеччину й обговорити «Північний потік-2»

Президент України Петро Порошенко планує найближчим часом відвідати Німеччину й обговорити з тамтешньою владою тему будівництва газопроводу «Північний потік-2».

«Я збираюся відвідати і Німеччину протягом двох-трьох тижнів. Ця тема, безумовно, буде в порядку денному наших переговорів», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Він зазначив, що Україна є повноцінним членом Енергетичного співтовариства.

«Ми намагаємось робити все можливе, у тому числі і (брати – ред.) участь в судових процесах, де ми разом з Польщею беремо участь, для демонстрації юридичних аргументів неможливості будівництва «Північного потоку-2», – заявив Порошенко.

5 березня спікер німецького уряду Штеффен Зайберт заявив, що новий газопровід через Балтійське море в обхід України «є виключно комерційним проектом», однак додав, що «в інтересах Німеччини та Європи, щоб Україна продовжила відігравати роль у транзиті російського газу».

США мають іншу думку щодо «Північного потоку-2». Наприкінці січня держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що США виступають проти побудови газопроводу, оскільки, на думку Вашингтона, він є об’єктом політизації енергетики і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Компанія Nord Stream 2 AG («Північний потік-2»), що займається плануванням будівництва, належить російському «Газпромові» на 100 відсотків через його філію у Нідерландах.

Read More

Порошенко: у ЗСУ служать 25 тисяч жінок

«Військовослужбовці-жінки роблять надзвичайно відповідальну справу оборони української держави»

Read More

«Я тобі не дорогенька». Медійниці засудили сексизм з боку Порошенка

Представниці медіасфери звинуватили президента України Петра Порошенка в сексизмі через його звертання до журналістки видання «Детектор медіа» Марини Баранівської, яку він назвав «дорогенькою».

Медіаекспертка Інституту масової інформації Ірина Земляна та журналістка «Громадського радіо» Єлизавета Кузьменко напередодні Міжнародного жіночого дня одягли футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

«Рівно три роки тому Петро Порошенко вручав мені нагороду зі словами «Ірино, Україна пишається вами». Я знаю точно, що не потерпіла б, якби його звернення звучало як «дорогенька, Україна пишається вами». І сьогодні мене обурює, як він звертався до жінок-журналісток на своїй прес-конференції. #Ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу», – написала Земляна.

28 лютого під час прес-конференції Порошенка журналістка «Детектор медіа» Марина Баранівська поставила запитання: «Як це – бути президентом-олігархом у країні, де люди живуть на межі гуманітарної катастрофи? Чи не відчуваєте свою ціннісну невідповідність цій посаді?».

У відповідь президент почав перелічувати свої досягнення на посаді та запросив журналістку провести з ним один день, аби вона змінила свою думку, звернувшись до неї «Дорогенька моя».

Read More

Раду суддів очолив суддя Верховного суду Олег Ткачук

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Олег Ткачук обраний головою Ради суддів України, повідомляє прес-служба ради.

Рішення ухвалили на першому засіданні новообраної Ради суддів України 6 березня.

На засіданні також обрали секретаря ради. Ним стала суддя Господарського суду Києва Оксана Марченко.

Не змогли члени РСУ обрати заступника голови, тому у засіданні ради оголосили перерву.

Про дату наступного засідання мають оголосити додатково.

Раніше Раду суддів очолювала Валентина Симоненко.

 

Read More

Суд призначив новий розгляд справи щодо екс-командира оперативної групи «Беркута»

Апеляційний суд Києва скасував ухвалу Солом’янського райсуду про повернення прокуратурі обвинувального акту у справі колишнього командира другої роти київського «Беркуту» Анатолія Логвиненка.

Його звинувачують у перешкоджанні діяльності народних депутатів України, професійній діяльності журналістів, а також у перевищенні влади при затриманні в ніч з 22 січня 2014 року на 23 січня 2014 року учасників «Автомайдану» і Євромайдан у Кріпосному провулку в Києві.

Як повідомляє портал «Судова влада України», 6 березня судді Апеляційного суду розглянули скаргу прокурора, подану на ухвалу Солом’янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року.

«За результатами апеляційного розгляду задоволено апеляційну скаргу прокурора, ухвалу Солом’янського районного суду Києва від 26 жовтня 2017 року по обвинуваченню Логвиненка А.Д. скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції», – йдеться в повідомленні.

Анатолій Логвиненко – один із керівників розформованого спецпідрозділу «Беркут», який брав участь у розгоні мирних демонстрацій у Києві. У 2015 році Логвиненку кілька разів пом’якшували запобіжний захід. Спочатку це був домашній арешт і браслет, потім йшлося лише про носіння браслета та інформування про пересування.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними МВС, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

Read More

Порошенко: Росія може втрутитися в українські вибори

Президент висловив сподівання, що Україна використає досвід німецького і французького законодавства щодо протидії фальшивим новинам

Read More

Виконання Мінських угод передбачає розпуск «ЛНР-ДНР» – Волкер

Мінські угоди передбачають відновлення територіальної цілісності України та розпуск незаконних структур, наголошує спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер.

«Метою мінських угод (підписаних лідерами так званих «ЛНР-ДНР») є відновлення територіальної цілісності України та конституційного порядку. Реалізація Мінська дорівнює розпуску цих незаконних структур. Небажання розформувати – це небажання виконаті мінські угоди», – написав Волкер у мережі Twitter увечері 5 березня.

Таку позицію американський дипломат виголошує вже не вперше.

Під час Мюнхенської конференції з безпеки 17 лютого Волкер наголосив, що ймовірні поступки Києва у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на Донбасі не посприяють розміщенню там миротворчих сил ООН.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.

Read More

Хто зриває чергове перемир’я на Донбасі – ранковий ефір Радіо Свобода

Перемир’я на Донбасі не протрималося і кількох годин. За доведення до самогубства – кримінальна відповідальність. Сім тисяч неплатників аліментів у розшуку – Мін’юст.

На ці теми говоритимуть ведуча «Ранкової Свободи» Ірина Гнатишин і гості студії: військовий експерт Ігор Козій, військовий оглядач Олексій Арестович; голова ГО «Юридична сотня» Леся Василенко, завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця Олег Чабан, офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх; адвокат у сімейних справах Сергій Кравчук, речник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига.

Read More

Порошенко закликає міжнародних партнерів не посилати своїх спостерігачів на вибори в Криму

Президент України Петро Порошенко закликає міжнародних партнерів засудити проведення Росією виборів президента в анексованому Криму і вжити заходів для недопущення громадян своїх країн до так званого «міжнародного спостереження». Як повідомляє 5 березня прес-служба глави держави, президент заявив про це після зустрічі з головою МЗС Фінляндії Тімо Сойні.

Як повідомили в прес-службі Порошенка, також у ході розмови сторони обговорили ситуацію на Донбасі і в Криму, зокрема перспективи розгортання миротворчої місії ООН.

«Дякую за підтримку позиції про необхідність продовження режиму санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – заявив президент.

Перед цим під час зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним голова МЗС Фінляндії засудив анексію Криму Росією, яка була здійснена в лютому-березні 2014 року.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Раніше президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти і уряди не визнавати легітимність російських виборів на анексованому півострові.

Тим часом, прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Швеція готова розглянути участь у миротворчій місії ООН на Донбасі – міністр оборони

Швеція готова розглянути можливість участі в миротворчій місії ООН на Донбасі, заявив міністр оборони Швеції Петер Хультквіст під час візиту до Києва.

«Якщо буде ухвалене рішення Ради безпеки ООН щодо розгортання миротворчої місії в Україні, Швеція розглядатиме можливість взяти участь у такій місії», – сказав Хультквіст.

Він додав, що Швеція виступає категорично проти будь-яких «заморожених конфліктів».

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.

Read More

Держспецзв’язку не знає, що за обладнання хоче встановити СБУ в інтернет-провайдерів – активісти

Державна служба спеціального зв’язку не знає, яке саме обладнання мають намір встановити в українських інтернет-провайдерів для перевірки блокування заборонених сайтів, повідомляють активісти ініціативи «Лабораторія цифрової безпеки».

Як ідеться у відповіді Держспецзв’язку на запит інііціативи, їм не надали ніяких документів з описом технічних характеристик обладнання для такого моніторингу, який має здійснювати СБУ.

«Тобто документ про закупівлю і встановлення обладнання є, а що це саме за обладнання буде і які можливості матиме – нема», – уточнюють активісти. 

28 лютого Радіо Свобода також надіслало Держспецзв’язку запит щодо роз’яснення ситуації із цим обладнанням, але відповіді ще отримало.

20 лютого Нацкомісія з регулювання сфери зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) погодила проект урядової постанови, що має врегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку.

Проти цього виступили понад 15 громадських організацій та ініціатив, оприлюднивши відкритого листа.За їхніми словами, у проекті постанови Кабміну, спрямованої на врегулювання процедури перевірки того, чи справді блокуються заборонені в Україні сайти, декларується вимога встановлення таких пристроїв у провайдерів, але ніде не оприлюднено жодного опису технічних характеристик такого обладнання, що відкриває простір для зловживання.

У травні минулого року президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. Це рішення, зокрема, зачепило сервіс «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайт Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів. В Інтернет-асоціації України заявляли, що для здійснення блокування російських сайтів, що потрапили під санкції, провайдерам може знадобитися час і значні кошти на переоснащення обладнання та зміни топології мережі.

Read More

Політичний та економічний тиск змушує ЗМІ уникати критичних тем – Freedom House в Україні

Політичний та економічний тиск змушує українських журналістів уникати критичних тем, заявив директор представництва правозахисної організації Freedom House в Україні Метью Шааф під час дискусії в Національній спільці журналістів України.

«Політичний і економічний тиск на журналістів і ЗМІ змушують їх уникати вибору тих чи інших «критичних» тем. Влада обмежила свободу слова в Україні нібито під приводом національної безпеки. Але це більше політичні дії. Намагання посилити контроль в інтернет-просторі ми розцінюємо як посилення цензури», – сказав Шааф.

Заступник голов Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Бенджамін Монро зазначив, що одним із важливих акцентів у звітах місії є діяльність сайту «Миротворець», який оприлюднив персональні дані багатьох представників медіа.

«Ми спілкувалися з десятками журналістів, чиї дані було оприлюднено на цьому сайті. Така ситуація є порушенням права на приватність і презумпції невинуватості, оскільки людей назвали злочинцями. Хотілося б ще раз закликати поліцію провести дієве розслідування щодо діяльності цього сайту», – заявив Монро.

Він додав, що представників місії також тривожить кількість нападів на представників журналістської професії, факти штурму, обшуків редакцій, тиску на медіа.

«Часто під час таких випадків присутні представники правоохоронних органів, але вони ніяк не реагують. До того ж, за даними потерпілих, кримінальні провадження навіть не відкриваються», – зазначив Монро.

У січні 2018 року Freedom House оприлюднила звіт, яка займається підтримкою та дослідженням стану демократії, політичних свобод і дотримання основних прав людини в різних країнах світу. Згідно з ним Україна залишається в розділі «частково вільних» країн.

В оновленій оцінці стану демократії в Україні Freedom House зауважує, що наразі «Україна продовжує відновлюватися від розладу», який почався після відсторонення колишнього президента України Віктора Януковича, окупації Росією Криму та початку збройного конфлікту на сході держави.

Рейтинг свободи в Україні, за оцінками організації, складає 3 із 7 балів (1 бал – найбільш вільні країни, а 7 – найменш вільні).

Центр дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку «Миротворець» збирає, обробляє і публікує дані про людей, які, на думку активістів ініціативи, причетні до сепаратистських угруповань на сході України і до сприяння окупації Криму – і громадян України, і іноземців. Ці списки активісти публікують на своєму сайті в розділі «Чистилище». За повідомленнями, цією базою даних користуються і українські силовики.

Read More

Прокуратура АРК: причетним до організації виборів в анексованому Криму загрожує в’язниця

Прокуратура Автономної Республіки Крим попереджає громадян України, що в разі їхньої участі в організації проведення російських виборів в анексованому Криму, їм загрожує відповідальність за статтею «державна зрада» Кримінального кодексу України.

Про це в коментарі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії ТБ» розповів заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко.

«Якщо це громадянин України, то в разі доведення його провини, йому може загрожувати покарання за державну зраду, яке передбачає навіть до 15 років позбавлення волі й відповідальність за незаконне проведення виборів, які Кримінальний кодекс кваліфікує теж як злочин», – повідомив Удовиченко.

У прокуратурі зазначили, що громадянам Росії, які братимуть участь в організації і проведенні виборів на півострові, загрожує переслідування за статтями Кримінального кодексу України про захоплення державної влади й посягання на територіальну цілісність України.

Раніше прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації виборів президента Росії в анексованому Криму.

Прокуратура АРК може притягнути до відповідальності 10 тисяч членів виборчих комісій, які організовують російські вибори на анексованому півострові.

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року – річницю російської анексії Криму.

Президент України Петро Порошенко закликав світову громадськість не визнавати результати майбутніх виборів президента Росії в анексованому Криму.

1 березня Верховна Рада України закликала Раду безпеки і Генасамблею ООН, ОБСЄ, Європейський союз, НАТО, міжнародні організації, іноземні парламенти й уряди не визнавати легітимність російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Будинок Крисіна пікетували з вимогою прийти в суд

Активісти пікетували будинок Юрія Крисіна, фігуранта справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, у Гатному під Києвом, повідомляє волонтер Роман Сініцин.

За його словами, з будинку до пікетувальників ніхто не вийшов.

За даними «Громадського», в акції взяли участь близько 50 людей, серед них представники «Автомайдану» і праворадикальної організації «С14».

Учасники акції залили паркан будинку томатним соком і вигукували «Крисіна на нари». Паркан біля будинку обклеїли наліпками «Розшук. Юрій Крисін «Шрек».

Минулого місяця активісти заявили, що знайшли Крисіна у дитячому відділенні лікарні в Києві й облили його зеленкою.

Шевченківський районний суд Києва 22 грудня 2017 року визнав Крисіна винним у хуліганстві – йому призначили покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Рішення було оскаржене. Але на засідання Апеляційного суду Києва 1 березня Крисін не з’явився, тому суд ухвалив рішення про примусове його приведення.

Наступне засідання, на яке Нацполіція та прокуратура мають примусово доставити Крисіна, призначили на 19 березня 14:00.

Журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

Read More

Міноборони: до Києва приїде міністр оборони Швеції

Міністр оборони Швеції Петр Гультквіст відвідає Україну 5 березня, повідомляють у Міністерстві оборони України.

«5 березня, в рамках офіційного візиту в Україну делегації Міністерства оборони Королівства Швеція, у Києві міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак проведе зустріч з міністром оборони Королівства Швеція паном Петером Гультквістом», – йдеться в повідомленні.

Незаконна анексія Росією українського Криму і підтримка бойовиків на сході України викликала побоювання у Балтійському регіоні. Швеція звинуватила російські літаки у провокаційних польотах поблизу її кордонів.

Шведський лівоцентристський уряд заявив, що держава у НАТО не вступатиме. Водночас опозиційні партії виступають за приєднання до альянсу, а опитування демонструють, що багато шведів із цим погоджується.

На тлі цього у травні 2016 року парламент Швеції ратифікував договір із НАТО, за яким зобов’язується надавати свою територію для військових навчань НАТО і приймати сили реагування альянсу.

Зближення Швеції з НАТО викликало обурення Москви.

У вересні минулого року в нейтральній Швеції розпочалися наймасштабніші за 20 років військові навчання «Аврора-17» за участі США та інших країн НАТО. Це підрозділи зі США, Франції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви та Норвегії і 19 тисяч шведських військових. Мета навчань – відпрацювати реакцію на «несподіваний напад».

Read More

Режим тиші продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення – штаб АТО

Від початку сьогоднішньої доби режим тиші на Донбасі продовжує зберігатися вздовж усієї лінії зіткнення, повідомили у прес-центрі штабу АТО на сторінці у Facebook.

«Станом на 18:00 обстрілів у бік наших позицій не зафіксовано. Підрозділи української армії неухильно дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» не повідомляють про обстріли упродовж дня на захоплених бойовиками територіях Луганщини. На сайтах угруповання «ДНР» відсутня інформація про бойові дії, хоча бойовики вказують, що в окупованому Донецьку вибухнув автомобіль і постраждала одна людина. Що стало причиною невідомо. В угрупованні «ДНР» також заявили про «прихильність» новому перемир’ю на Донбасі.

2 березня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про домовленість ТКГ у Мінську про відновлення режиму припинення вогню, що має вступити в силу з 00:01 годин 5 березня. До цього черговий «режим тиші» був оголошений з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

«Укренерго»: зниження тиску газу в ГТС на 20% не вплинуло на стабільність енергосистеми

Зниження тиску газу в газотранспортній системі України на 20% жодним чином не вплинуло на стабільність української енергосистеми, заявили в «Укренерго».

У компанії зазначили, що у зв’язку з запровадженням в РНБО України кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, харківську ТЕЦ-5 та кременчуцьку ТЕЦ перевели на використання мазуту замість газу.

«При цьому навантаження цих станцій залишилося незмінним, змін у енергобалансі країни у зв’язку з цим не відбулося», – запевняють в «Укренерго».

Згідно з повідомленням на стабільність енергосистеми не вплинуло й зростання споживання, пов’язане зі зниженням температури повітря.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпромом» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу.

У компанії «Укртрансгаз» 1 березня заявили про низький тиск у магістральних газопроводах на вході в українську ГТС і додали, що падіння тиску на вході системи ускладнює його транзит і споживання.

Заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв заявив, що російська сторона отримала гроші за березневі поставки газу компанії «Нафтогаз України», але потім повністю повернула ці кошти. За його словами, додаткова угода на поставку газу, необхідна для початку поставок, не була погоджена.

3 березня президент України Петро Порошенко заявив, що ситуація з газопостачанням стабілізувалася. Він повідомив, що Україна має різке збільшення поставок газу з Польщі, Словаччини та Угорщини.

Read More

Під Радою постраждали щонайменше троє журналістів – ІМІ

Щонайменше троє українських журналістів постраждали під час «слідчих дій» під Верховною Радою сьогодні, повідомили Радіо Свобода в Інституті масової інформації. Це – Сергій Нужненко (Радіо Свобода), Богдан Кутєпов (Hromadske) та Владислав Красінський (Insider).

Журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів: у момент нападу знімав на відео ранкові події під будівлею Верховної Ради в центрі Києва. При ньому було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в сторону наметів активістів. Аж раптом працівник поліції підійшов до кореспондента зі спини та розпилив уміст балончика йому в обличчя.

Сергій викликав поліцію і швидку, зараз перебуває у лікарні. На прибуття слідчо-оперативної групи журналіст чекав вже більш ніж півтори години. Каже: по телефону йому відповіли, що затримка може бути через погоду.

Богдан Кутєпов із Hromadske після інциденту написав у Facebook, що чоловік у чорному однострої із закритим обличчям вдарив його ногою і назвав «виродком».

Кореспондент видання Insider Владислав Красінський опублікував відео, на якому видно, як його виштовхують із території наметового містечка поліцейським щитом.

«Отримав стусанів від тактиків, була погроза застосування сльозогінного газу — поліцейський розмахував ним перед обличчям, одночасно виштовхуючи щитом за периметр наметового містечка. Це щодо цілеспрямованого перешкоджання журналістській діяльності, бо обидві руки в мене були зайняті камерою та телефоном, на який я записував відео, а на шиї висіла прес-карта, тобто переплутати мене з мітингувальником у цій ситуації було неможливо», – зазначив Красінський у коментарі Радіо Свобода. Водночас, за словами журналіста, заяву в поліцію він не писав.

У поліції, тим часом, ситуацію поки що не коментували.

За даними офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, під час сутичок біля Верховної Ради затримали 112 людей, а п’ятеро жителів наметового містечка та четверо співробітників правоохоронних органів –госпіталізовані. Поліція, однак, повідомляє про сімох постраждалих силовиків.

Зранку 3 березня Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що поліція проводить слідчі дії в наметовому містечку біля будівлі Верховної Ради України. Народний депутат Семен Семенченко назвав дії силовиків «штурмом», а його колега Єгор Соболєв заявив, що наметовий табір «розтрощений спецпризначенцями».

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що слідчі працювали у рамках кримінальних проваджень за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу) у Києві в грудні 2017 року й сутичок біля Верховної Ради, які відбулися 27 лютого.

За словами правоохоронців, під час проведення слідчих дій на території наметового містечка біля Верховної Ради вони вилучили дев’ять гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та п’ять димових мін.

Read More

Порошенко привітав рішення Трампа продовжити санкції проти Росії

Президент України Петро Порошенко привітав рішення президента США Дональда Трампа продовжити на один рік санкції проти Росії через її агресію щодо України.

«Вітаю рішення президента Дональда Трампа продовжити дію американських санкцій проти Росії. Це чіткий сигнал агресору, що дія обмежувальних заходів буде тривати, поки не будуть відновлені суверенітет і територіальна цілісність України. Ні пропаганда, ні брязкання зброєю, ні енергетичний шантаж не зруйнують проукраїнську коаліцію», – написав Порошенко на своїй Twitter-сторінці.

2 березня президент США Дональд Трамп продовжив терміном на рік обмежувальні заходи щодо Росії через дії і політику уряду Російської Федерації щодо України, які «підривають демократичні процеси та інститути в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності; і сприяють незаконному привласненню її активів». У наказі йдеться, що раніше введені санкції «повинні залишатися в силі після 6 березня 2018 року».

У 2014 році США ввели санкції проти Росії через анексії Криму і ролі Москви у збройному конфлікті на Донбасі. Згодом санкційні списки неодноразово розширювалися.

Read More

Патріарх РПЦ у Болгарії назвав події на Донбасі «громадянською війною» – дипломати висловили протест

«Твердження патріарха про «громадянську війну» на Донбасі розглядаємо як антиукраїнську провокацію» – посольство України

Read More

ОБСЄ вітає домовленість ТКГ про перемир’я на Донбасі з 00:01 5 березня – Апакан

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан заявив, що вітає домовленість про відновлення режиму припинення вогню, досягнуту Тристоронньою контактною групою та іншими підписантами Мінських угод, що, як очікується, вступить в силу з 00:01 годин 5 березня.

«Весна – це час для оновлення, і з цією підтримкою можна відновити процес, окреслений в Мінських угодах, і дозволити цивільному населенню на сході України знову жити в мирі», – заявив Апакан.

Він також заявив, що припинення вогню має відбуватися «виразним і наполегливим» чином через відведення важкого озброєння, сил та розмінування.

«Люди на сході України хочуть повернутися до їхнього нормального життя. Це найкращий час, щоб дозволити їм це», – сказав Ертугрул Апакан.

Раніше 2 березня ЗМІ поширили інформацію з посиланням на спецпредставника ОБСЄ в ТКГ Мартіна Сайдіка, що контактна група підтвердила прихильність повному і безстроковому припиненню вогню на Донбасі, починаючи з перших хвилин доби 5 березня.

Після засідання групи 28 лютого прес-секретар екс-президента України, представника України в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що в районі Станиці Луганської 5 березня може відбутися розведення сил від лінії розмежування, але за умови повного дотримання режиму тиші.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Але це перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

На кордоні України та Росії відбувся обмін затриманими: Москва повернула двох прикордонників

Росія передала Україні викрадених спецслужбами Росії біля державного кордону у Сумській області в жовтні 2017 року українських прикордонників Богдана Марцоня та Ігоря Дзюбака. Обмін відбувся 2 березня на нейтральній смузі українсько-російського державного кордону в районі пункту пропуску «Гоптівка» в Харківській області.

Україна передала російській стороні затриманих влітку 2017 року в Херсонській області військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ Росії Володимира Кузнєцова й Аскара Кулуба.

Read More

Янукович у Росії заявляє про необхідність «прямих переговорів з представниками Донбасу»

Екс-президент Віктор Янукович заявляє про необхідність «прямих переговорів з «представниками Донбасу».

«Я впевнений, що єдиний шлях до миру, – це мирні переговори. Прямі переговори з представниками Донбасу за сприяння і нагляду ЄС, Росії, США і ООН», – сказав він на прес-конференції в російській державній агенції «ТАСС».

Екс-президент України Віктор Янукович втік до Росії після розстрілів на Майдані, щодо нього в Україні розслідуються кілька кримінальних проваджень. У суді розглядається справа щодо державної зради. 

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати російські «добровольці».

Росія також наполягає на необхідності прямих переговорів України з «представниками Донбасу».

 

Read More

Суд викликає колишнього ватажка угруповання «ЛНР» як обвинувачуваного

Подільський районний суд Києва викликає громадянина України, колишнього ватажка угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького як обвинувачуваного на судове засідання 7 березня. Повістка опублікована в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур’єр» 2 березня.

Плотницького обвинувачують за ч. 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення), ч. 2 ст. 258 (терористична діяльність), ч. 3 ст. 332 (незаконне переміщення осіб через кордон) Кримінального кодексу.

У разі неявки Плотницького розгляд справи буде проходити в порядку спеціального (заочного) судового провадження.

У березні 2016 року прокуратура Києва передала в суд заочний обвинувальний акт проти Плотницького за фактом скоєння терористичного акту, захоплення в заручники й викрадення старшого лейтенанта Збройних сил України, депутата Верховної Ради Надії Савченко (позафракційна).

30 січня 2017 року прокуратура передала в суд обвинувачення Плотницького у причетності до катастрофи літака Іл-76 Збройних сил України через влучення в нього ракети в Луганську в червні 2014 року.

У листопаді 2017 року Плотницький склав повноваження як ватажка угруповання «ЛНР» і виїхав до Росії. Нинішнє місце його перебування невідоме.

Read More