Економіка

За оголошення імпічменту проголосували 222 демократи і 10 членів Республіканської партії. Проти виступили 197 республіканців
…

Суд Ленінського району столиці Білорусі Мінська визнав винним і засудив 18-річного громадянина до трьох років обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу, повідомив 13 січня сайт Генеральної прокуратури Білорусі.

Мінчанина звинуватили в організації групових дій, які брутально порушують громадський порядок і пов’язані з непокорою вимогам представників влади або які призвели до порушення роботи транспорту і підприємств (частина 1 статті 342 Кримінального кодексу Білорусі).

За версією слідства, в період з 23 до 24 вересня 2020 року обвинувачений «публічно вигукував гасла, робив гучні оплески руками, а потім спільно з іншими громадянами вийшов на проїжджу частину і заблокував рух транспорту, включно з громадським».

У повідомленні прокуратури йдеться, що через дії обвинуваченого зупинився рух транспорту, підліток на вимоги співробітників не реагував. Обвинувачений визнав свою провину.

 
…

Щонайменше 40 військовослужбовців уряду Башара Асада і союзних йому угруповань загинули в результаті імовірних ізраїльських атак у Сирії. Кількадесят людей були поранені. Про це розповіло сирійське військове джерело, повідомляє RFE/RL.

За даними Reuters, метою ізраїльтян став маршрут, яким із Ірану до Сирії переправляються бійці та зброя. Associated Press із посиланням на високопоставлене джерело в американській розвідці повідомляє, що операція була здійснена на підставі розвідувальних даних, наданих Сполученими Штатами, і була націлена проти складів із озброєнням, завезеним з Ірану.

Як повідомляють базовані в Лондоні сирійські правозахисники, Військово-повітряні сили армії Ізраїлю завдали близько двох десятків ударів у районі, розташованому на схід від міста Дейр-ез-Зор поблизу іракського кордону.

Національність поранених і загиблих не уточнюється, проте спостерігачі стверджують, що на зазначеній території діють переважно проіранські бійці афганського походження, які воюють у складі «Хезболли» та «Бригади Фатіміюн».

Те, що наліт здійснили ізраїльтяни, стверджує і підконтрольне офіційному Дамаску урядове агентство SANA. Інших подробиць воно не наводить.

Міноборони Ізраїлю відмовилося від коментарів. Влада цієї країни нечасто офіційно підтверджує свої військово-повітряніоперації в регіоні. Проте аналітики вважають, що за останні роки вони здійснили кількасот атак у Сирії, прагнучи запобігти там закріпленню іранських сил.

Асад має військову підтримку Росії та Ірану, які допомогли йому відвоювати у повстанців значну частину країни. Це призвело до численних жертв і потоків біженців. Провінція Ідліб залишається непідконтрольною Асаду. Там зосереджені кількадесят тисяч бійців озброєної сирійської опозиції. Вони отримують допомогу від Туреччини.

 
…

У світі за 13 років вирубали 43 мільйони гектарів тропічних лісів, це приблизно як площа Каліфорнії, повідомляє Всесвітній фонд дикої природи (WWF).

У новому звіті, оприлюдненому 13 січня, організація проаналізувала дані з 2004 по 2017 роки по 24 точках вирубування лісів в Азії, Латинській Америці, Африці.

Найбільших збитків, за даними експертів, завдано джунглям у басейні Амазонки – в Бразилії, Колумбії, Перу, Болівії, Венесуелі і Гаяні. Там знищено понад 18 мільйонів гектарів лісів – це, для порівняння, приблизно половина території Німеччини.

Інші регіони, що викликають занепокоєння екологів, розташовані на островах Калімантан, Суматра, Мадагаскар, а також у Парагваї й Аргентині. Близько половини тропічних лісів там значно розділені дорогами або сільгоспугіддями, що робить їх більш уразливими до посух і пожеж.

«Ліси часто вирубують для виробництва сої, какао, яловичини, які йдуть на імпорт. Приблизно шоста частина продуктів, що продаються в ЄС, сприяє вирубці лісів у тропіках», – відзначають експерти.

Сьюзен Вінтер, співробітниця німецького відділення Фонду дикої природи, назвала тропічні ліси «джерелом здоров’я для природи і людства». За її словами, якщо не вдасться зупинити їх знищення, то зупиниться «саме життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо».
…

Поки законодавці обговорюють це питання, військові і поліція Нацгвардії розміщені навколо Капітолію для гарантування безпеки
…

Прем’єр-міністр Естонії і лідер Центристської партії Юрі Ратас оголосив про відставку на тлі корупційного скандалу в його партії.

Своє рішення про відставку Ратас озвучив у ніч на 13 січня відразу після зборів правління Центристської партії. Цей крок автоматично означає відставку всього уряду Естонії.

«Оприлюднені сьогодні підозри прокуратури не означають, що хтось однозначно винен, але вони неминуче кидають серйозну тінь на всіх причетних. У такій ситуації видається однозначно правильним виходом у відставку дати можливість пролити світло на всі обставини і досягти ясності. В умовах політичного і громадського спокою», – написав Ратас в фейсбуці.

Напередодні представникам партії Ратаса оголосили про підозру в рамках кримінального розслідування щодо фінансування проєкту розвитку нерухомості в Таллінні.

Юрі Ратас очолив уряд Естонії п’ять років тому. З 2005-го по 2007 роки він був мером Таллінна.

 
…

У США 13 січня за рішенням федеральної влади стратили першу за 67 років жінку. 52-річній Лізі Монтгомері 13 січня ввели смертельну ін’єкцію у в’язниці штату Індіана, повідомляє ВВС.

Раніше Верховний суд скасував винесене окружним судом рішення про необхідність провести слухання про осудність Монтгомері. Адвокати жінки стверджували, що у неї був вроджений дефект головного мозку, і вона просто не розуміла, що саме з нею відбувається. Крім того, захист вказував, що важке психічне захворювання Монтгомері погіршилося через наругу, якої вона зазнала. За словами членів сім’ї, вона зазнавала постійного сексуального та фізичного насильства з боку батька, та стала об’єктом торгівлі з боку матері. Адвокати Монтгомері наголошували, що до їх підзахисної ставилися настільки жорстоко, що це можна прирівняти до тортур.

«Кровожерливість адміністрації, яка зазнала невдачі, сьогодні була в повній мірі продемонстрована. Кожен, хто причетний до страти Лізи Монтгомері, повинен відчувати сором», – наголосив адвокат Келлі Генрі.

Монтгомері засудили до смертної кари у 2007 році. Її визнали винною у викраденні і вбивстві жінки, яка перебувала на восьмому місяці вагітності, у 2004 році. За даними слідства, Монтгомері придушила свою жертву, після чого розрізала її, дістала дитину й викрала її. Жінка померла від втрати крові.

Коли поліція виявила Монтгомері, вона притискала до себе новонароджену дівчинку, стверджуючи, що народила її напередодні. Пізніше вона зізналася у вбивстві.

Страти на федеральному рівні в США не проводилися протягом 17 років, поки нинішній президент Дональд Трамп не розпорядився відновити їх минулого року. За офіційними даними, відтоді відбулося 10 таких страт за рішенням американського уряду. Вперше федеральна влада виконала більше смертних вироків, ніж усі штати разом узяті.

 
…

Палата представників США має намір 13 січня оголосити імпічмент президентові Дональду Трампу через його роль у підбурюванні натовпу своїх прихильників до штурму Капітолію минулого тижня.

Віцепрезидент США Майк Пенс 12 січня оголосив, що не має наміру починати процес відсторонення президента Дональда Трампа від влади на підставі повноважень, наданих йому 25-ю поправкою до конституції країни.

«Я не вважаю, що такі дії – в інтересах нашої країни, що вони відповідають Конституції», – йдеться в листі Пенса, адресованому спікерові Палати представників Ненсі Пелосі.

За словами Пенса, такий крок стане «жахливим прецедентом». Він називає заклик усунути президента Трампа від влади за вісім днів до закінчення терміну його президентських повноважень політичними іграми. Майк Пенс закликав законодавців «утриматися від дій, які ще більше розколють суспільство і розпалять пристрасті».

Лист віцепрезидента Пенса був оприлюднений за кілька годин до того, як Палата представників проголосувала за резолюцію, що закликає Пенса і членів кабінету вдатися до 25-ої поправки і позбавити президента Трампа влади за його виступ на багатотисячному мітингу своїх прихильників, після якого кілька сотень учасників мітингу увірвалися в будівлю Капітолію.

13 січня члени Конгресу мають провести голосування по єдиній статті імпічменту президента Трампа, в якій його звинувачують у заклику до заколоту.

Згідно з попередніми даними, всі члени Палати представників-демократи підтримають імпічмент, про готовність приєднатися до них заявили понад десяток республіканців, що гарантує схвалення імпічменту Палатою представників.

Остаточне рішення з цього питання ухвалює Сенат. Він навряд чи візьметься за розгляд справи про імпічмент до президентської інавгурації Джо Байдена, яка пройде 20 січня.

Напередодні Трамп вперше прокоментував плани демократів оголосити йому імпічмент, порівнявши їх із «полюванням на відьом». Трамп також сказав, що ці плани викликають «гнів» у багатьох людей.

Внаслідок штурму Капітолію 6 січня загинули п’ятеро людей. Того дня там відбувалося спільне засідання Конгресу із засвідчення результатів президентських виборів, на яких перемогу здобув суперник Трампа – демократ Джо Байден.

Трамп, який не визнає своєї поразки на виборах, заявив, що не прийде на інавгурацію Байдена 20 січня.

ФБР попередило про можливі «збройні протести» у США перед інавгурацією.
…

Американські прокурори заявили, що вони виявили понад 170 людей, яким можуть висунути кримінальні звинувачення у зв’язку з атакою на будівлю Капітолію минулого тижня. Їхня кількість може сягнути кількох сотень, коли масштабний розшук учасників заворушень продовжиться, повідомляє «Голос Америки».

Виконуючий обов’язки окружного прокурора Майкл Шервін заявив журналістам, що наразі більш ніж 70 людям висунуті звинувачення в окрузі Колумбія, і прокурори ведуть роботу щодо ще щонайменше 100 осіб.

Тим часом, лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив, що прихильників президента Дональда Трампа, що атакували будівлю Капітолію, необхідно внести до списку осіб, яким заборонено перельоти, тому що вони становлять загрозу національній безпеці. «Ми не можемо дозволити, щоб ці заколотники сіли на літак і стали джерелом нового насильства і шкоди», – зазначив Шумер.

Шумер незабаром стане лідером більшості в Сенаті, коли його партія отримає контроль над палатою.

Помічник директора вашингтонського офісу ФБР Стівен д’Антуоно повідомив журналістам, що бюро отримало від громадськості понад 100 тисяч фотографій і відеозаписів, пов’язаних з заворушеннями.
…

Президент США Дональд Трамп 12 січня закликав до «спокою» після того, як відкинув свою відповідальність за напад натовпу на Конгрес після мітингу його прихильників 6 січня.

«Зараз час для нашої нації зцілитися, настав час миру і спокою», – сказав Трамп під час поїздки до міста Аламо в штаті Техас.

Трамп виступив із такими словами за кілька годин до того, як Палата представників розгляне запропоновану демократами резолюцію, яка містить заклик до віцепрезидента Майка Пенса послатися на 25-ту поправку до Конституції США та усунути Трампа з посади через його роль у подіях 6 січня.

«25-та поправка становить для мене нульовий ризик», – наголосив Трамп, виступаючи біля стіни на кордоні з Мексикою – символу жорсткої імміграційної політики, яку він реалізовував упродовж свого чотирирічного терміну в Білому домі.

Перед від’їздом до Техасу Трамп назвав зусилля щодо його імпічменту «полюванням на відьом». Конгресмени-демократи в Палаті представників планують розпочати процедуру імпічменту, якщо їхні заклики до Пенса щодо застосування 25-ї поправки виявляться безрезультатними.

25-та поправка до Конституції США була схвалена після загибелі президента Джона Кеннеді. Вона передбачає можливість відсторонення глави держави в разі його недієздатності, а також дозволяє вирішити ситуації, коли хвороба або смерть президента не дозволяють йому ані виконувати обов’язки, ані піти у відставку. У такому разі виконувати обов’язки президента до інавгурації нового глави держави має віцепрезидент.

 
…

Парламент Білорусі схвалив поправки до закону про оперативно-розшукову діяльність, які дозволяють вивчати інформаційні системи і ресурси, а також комп’ютерну інформацію, в тому числі через віддалений доступ.

«Оперативний огляд складається з обстеження житла та іншого законного володіння громадянина, приміщення, будівлі, споруди, транспортного засобу, іншого об’єкта і території організації, ділянки місцевості, а також вивчення інформаційних систем, інформаційних ресурсів, предметів і документів, комп’ютерної інформації, в тому числі шляхом віддаленого доступу, з метою отримання відомостей, необхідних для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності», – йдеться в законі.

Оперативники тепер можуть копіювати та вилучати матеріали під час дослідження предметів, документів і комп’ютерної інформації.

Без ухвалення нової постанови прокурора їм також дозволено перевіряти в тому числі телефонні дзвінки і листування електронною поштою, якщо людина, яка перебуває під контролем, використовує інший номер телефону або електронну пошту.

Органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність, відповідно до закону, зможуть створювати і використовувати не тільки бази даних та інформаційні системи, але і «засоби негласного отримання (фіксації) інформації».

Поправки наберуть чинності через три місяці після офіційного опублікування нового закону.

 
…

Державний департамент США скасував візит, який мав бути останньою великою закордонною дипломатичною поїздкою високопосадовця адміністрації президента Дональда Трампа.

12 січня Державний департамент оголосив, що дводенна поїздка держсекретаря Майка Помпео до Брюсселя та сусіднього Люксембурга виключена з графіка, щоб сприяти «плавному та впорядкованому переходу» до адміністрації наступного президента.

Обраний президент Джо Байден вступить на посаду 20 січня.

Скасування візиту Помпео відбулося на тлі зусиль, спрямованих на звільнення Трампа з посади внаслідок штурму Капітолію США, здійсненої прихильниками президента 6 січня.

Демократи, які мають більшість у Палаті представників, 12 січня планують запропонувати віцепрезидентові Майку Пенсу усунути Трампа з посади за його роль у подіях, жертвами яких стали 5 людей.

Якщо Пенс не пристане на цю пропозицію, наступного дня Палата представників може розглянути питання про імпічмент Трампа.

 
…

Посол КНР в ООН закликав Велику Британію не втручатися в справи Китаю після того, як британський міністр уряду розкритикував ставлення Пекіна до мусульманської уйгурської меншини.

Критика, яку китайський представник Чжан Юнг назвав безпідставною «політичною атакою», пролунала 12 січня під час виступу британського міністра Джеймса Клеверлі перед Радою безпеки ООН.

Визнавши, що іноді держави потребують «надзвичайних заходів» для боротьби з тероризмом, Клеверлі сказав, що «занадто часто контртероризм використовується для виправдання брутальних порушень прав людини та утисків». Він назвав ситуацію з уйгурами в китайському регіоні Сіньцзян як «конкретний випадок».

Пекін регулярно зазнає суворої міжнародної критики через свою політику в регіоні Сіньцзян, де, за підрахунками ООН, щонайменше 1 мільйон етнічних уйгурів та інших меншин утримуються в «центрах протидії екстремізму». Китай відкидає звинувачення, заявляючи, що ці заклади є центрами професійної підготовки, які використовуються для протидії ісламістському радикалізму.

 
…

Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) Росії звернулася з клопотанням до Симоновського районного суду Москви з проханням замінити російському опозиціонеру Олексієві Навальному умовний термін ув’язнення на реальний у справі «Ів Роше». Про це йдеться в повідомленні на сайті суду.

Документ зареєстрований 11 січня. Відомство пояснює своє рішення «невиконанням покладених обов’язків, ухиленням від відшкодування шкоди або вчиненням нового злочину».

«Путін такий розлючений тим, що я вижив після його отруєння, що наказав ФСВП йти в суд і вимагати зміни мого умовного терміну на реальний. «У зв’язку з вчиненням нового злочину». Це при тому, що мій умовний термін закінчився 30 грудня», – написав політик.

У 2013 році у справі «Кіровлісу» Навального засудили до п’яти років умовного позбавлення волі. У грудні 2014 року брати Навальні були засуджені у справі про розкрадання в компанії «Ів Роше». Олексій Навальний був засуджений до трьох з половиною років позбавлення волі умовно, а брат політика Олег отримав такий же термін – у колонії загального режиму.

Саму справу і вирок Навальний вважає політично вмотивованими. ЄСПЛ постановив, що його права в ході процесу були порушені, і присудив йому компенсацію, проте вирок не був змінений.

Це не перше звернення ФСВП у суд із проханням замінити реальний термін Навального на умовний. У 2015 році відомство звернулося до суду з такою вимогою у справі «Кіровлісу», в липні 2016 року – у справі «Ів Роше».

У другому випадку приводом для посилення покарання називалося систематичне невиконання Навальним обов’язків умовно засудженого, зокрема, подвійний пропуск строку реєстрації в інспекції. Обидва рази суд відхиляв прохання ФСВП.

Третє звернення було в 2017 році, проте тоді не уточнювалося в рамках якої справи внесене таке прохання. Тоід суд відмовився прийняти позовну заяву від ФСВП «у зв’язку тим, що вона не була підписана належною особою».

У разі, якщо позов буде задоволений, Навальному при поверненні в Росію буде загрожувати затримання і відправлення в місця позбавлення волі. Сам політик не раз висловлював припущення, що влада Росії буде заважати його поверненню в країну. У той же час він стверджував, що неодмінно повернеться, як тільки завершить реабілітацію.

20 серпня Навальний, як встановили міжнародні експерти, був отруєний в Росії речовиною групи «Новачок».

Із недавно опублікованого розслідування групи Bellingcat і низки ЗМІ випливає, що за Навальним тривалий час стежила група співробітників ФСБ, які мали відношення до розробок хімічної зброї, а один із них у телефонній розмові з Навальним фактично зізнався в отруєнні (ФСБ назвала розмову сфабрикованою).

Політик звинувачує ФСБ в своєму отруєнні, а російську владу, включаючи президента Путіна, – в його організації. Російська сторона заперечує сам факт отруєння, чи принаймні те, що Навальний був отруєний у Росії.

 
…

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій («Роскомнадзор») 12 січня склала перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Як повідомляє сайт відомства, протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких і проєкт української служби Радіо Свобода – Крим.Реалії.

Заяву до «Роскомнадзору» з інформацією про те, що РВЄ/РС не виконує наказ відомства, на початку листопада 2020 року подав генеральний директор Агентства федеральних новин Євген Зубарєв. 29 грудня «Роскомнадзор» провів перевірку за цією заявою, після чого надіслав до ТОВ «РВЄ/РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання 130 адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їхнє складання завершиться на початку лютого.

Протоколи будуть передані до суду, який може накласти за кожне порушення штрафи до 500 тисяч рублів на юридичну особу і до 50 тисяч на посадову особу. Загальна сума санкцій за фінансові порушення, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.

Наприкінці 2017 року до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації. РВЄ/РС виконує сформульовані в 2017 році вимоги російського законодавства.

ЗМІ-«іноземним агентом» у Росії можуть визнати також фізичних осіб. У грудні Міністерство юстиції Росії включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, активістка Дарина Апахончич, головний редактор видання «Псковская губерния» Денис Камалягін, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода. Міністерство юстиції Росії не роз’яснило, на яких підставах включило до реєстру цих людей.

Раніше до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, російська служба РВЄ/РС (Радио Свобода) і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації, в тому числі і Крим.Реалії, проєкт української служби Радіо Свобода, який інформує жителів окупованого і згодом анексованого Росією Кримського півострова.

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода оцінює дії російської влади в зв’язку з законодавством про ЗМІ-«іноземних агентів» як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво корпорації неодноразово відзначало, що її статут гарантує журналістську незалежність і не допускає політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

 
…

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що колективний імунітет до COVID-19 навряд чи сформується цього року, навіть при тому, що в світі вже почалася вакцинація від коронавірусної хвороби.

«Навіть коли вакцини починають захищати найбільш вразливих, ми не зможемо досягти якогось рівня популяційного імунітету або «стадного імунітету» в 2021 році. Навіть якщо це трапиться в кількох районах в окремих країнах, це не захистить людей у всьому світі», – заявила 11 січня головна наукова співробітниця ВООЗ Сумія Сумінанат.

Попри обмежувальні заходи, вірус продовжує поширюватися в світі. Деякі країни почали кампанію з вакцинації і сподіваються, що це знизить зростання числа хворих.

Для того, щоб сформувався колективний імунітет, при якому все населення захищене від легкої передачі хвороби, рівень вакцинації має сягати 70 чи навіть 80%.

В Європі та США тривають кампанії вакцинації затвердженими вакцинами від Moderna та Pfizer-BioNTech, водночас вони сповільнюються через обмеження поставок і виробництва вакцин у поєднанні з логістичними проблемами масового щеплення.

11 січня компанія BioNTech заявила, що очікує, що нові виробничі майданчики допоможуть виготовити два мільярди доз у 2021 році порівняно з попередніми 1,3 мільярда. Це приведе до того, що один мільярд людей із 7,6 мільярдівщо живе на планеті, буде повністю вакцинований (отримає два щеплення).

ЄС із населенням у майже 450 мільйонів вже замовив майже 2,3 мільярда доз у шести виробників вакцин. Однак затверджені лише ті, що надійшли від Moderna та Pfizer-BioNTech.
…

Корпорація Twitter з 8 січня заблокувала близько 70 тисяч акаунтів соцмережі, які використовували прихильники конспірологічної теорії QAnon.

Як повідомила адміністрація соцмережі 12 січня, в багатьох випадках одна особа вела відразу кілька акаунтів. Корпорація почала масштабні блокування після подій 6 січня у Вашингтоні, коли сотні прихильників президента Дональда Трампа – серед яких були і прихильники QAnon – увірвалися в будівлю Капітолію, намагаючись зірвати затвердження підсумків президентських виборів.

«Ці акаунти займалися розповсюдженням шкідливого вмісту, пов’язаного з QAnon, і в першу чергу були присвячені розповсюдженню цієї теорії змови», – мовиться у повідомленні.

Також в правила користування твіттером внесені зміни – відтепер прямо заборонено використовувати соціальну мережу для того, щоб «втручатися у вибори» або вводити людей в оману в зв’язку з виборами або іншими подібними процедурами. Маються на увазі і не підтверджені фактами твердження про те, що вибори в США були сфальсифіковані на користь Джо Байдена. Повідомлення з неправдивою інформацією можуть відповідний чином позначатися, а якщо користувач твіттера буде їх повторювати, його акаунт можуть заблокувати.

Соціальна мережа Twitter повідомила 8 січня, що остаточно заблокувала обліковий запис чинного президента США Дональда Трампа через ризик «підбурювання до насильства».

Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

Акції корпорації Twitter після видалення облікового запису Трампа впали на кілька відсотків, хоча і немає доказів того, що ці дві події безпосередньо пов’язані.
…

Федеральна служба безпеки США повідомила про можливі «озброєні протести» перед інавгурацією обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Федеральні правоохоронні органи видали бюлетень, отриманий ЗМІ США 11 січня, в якому мовилося, що «озброєні протести» можуть бути заплановані в усіх 50 столицях штатів і в будівлі Капітолія.

У більшості штатів, за помітним винятком Вашингтону, округ Колумбія, відкрите носіння зброї є законним.

Бюлетень, в якому зазначається, що протести можуть статися з 16 по 20 січня, з’явився в зв’язку з посиленням безпеки у Вашингтоні і в законодавчих зборах штатів після масових заворушень у Капітолії минулого тижня.

П’ятеро людей загинули під час штурму Капітолію після того, як президент Дональд Трамп розсердив прихильників необґрунтованими заявами про фальсифікацію виборів, оскільки законодавці в цей момент засвідчували результати виборів.

ФБР також отримало інформацію про групу, яка закликає інших «штурмувати» суди штатів, місцеві та федеральні органи влади і адміністративні будівлі, якщо Трамп буде відсторонений від посади до закінчення терміну його повноважень.

Група також загрожує «штурмом» урядових будівель по всій країні в день інавгурації Байдена, згідно з бюлетенем, отриманим ABC News і CNN.

Окрім того, демократи Палати представників наполягають на імпічменті Трампа цього тижня.

Байден заявив 11 січня, що він не боїться складати присягу зовні на сходах будівлі Капітолію, у традиційній обстановці. Трамп зазначив, що не буде присутній на церемонії, і обраний президент підтримав це рішення. Пенс сказав, що планує приїхати.

У відповідь на занепокоєння з приводу можливого насильства, Трамп пізно увечері 11 січня оголосив про надзвичайний стан в столиці країни. Декларація дозволяє Міністерству внутрішньої безпеки та Федеральному агентству з надзвичайних ситуацій координувати свої дії з місцевою владою у випадку необхідності. Надзвичайний стан буде діяти до 24 січня.

При цьому виконувач обов’язків міністра внутрішньої безпеки Чад Вольф несподівано оголосив про свою відставку з посади глави органу, що відповідає за безпеку на інавгурації 20 січня. За словами Вольфа, у відставку він іде з процедурних причин. На його місце призначено адміністратора Федерального агентства з надзвичайних ситуацій Піта Гейнора. Повідомляючи про відставку, Вольф не згадував про штурм Капітолію.

Тим часом Національна гвардія отримала дозвіл направити в Вашингтон до 15 000 військовослужбовців для посилення безпеки під час інавгурації.

Мер Вашингтону Мюріел Баузер також закликала Міністерство внутрішніх справ США скасувати дозволи на публічні збори до 24 січня.

У відповідь на насильство минулого тижня столиці штатів посилили безпеку.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш має намір балотуватися на другий термін. Про це він повідомив листом Раду Безпеки ООН та президенту Генеральної асамблеї, повідомляє Reuters.

Нинішній його термін закінчується цього року.

«Для мене буде честю продовжувати служити Організації в досягненні її цілей і досягненні її благородних цілей», – мовиться у листі Гуттереша.

Він додав, що готовий представити Генеральній Асамблеї бачення свого другого терміну і взяти участь в неформальній дискусії з державами-членами.
…

Адміністрація Дональда Трампа 11 січня оголосила, що повертає Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. Це може перешкодити потенційним зусиллям адміністрації обраного президента США Джозефа Байдена відновити процес потепління відносин із Гаваною, започаткований за президентства Барака Обами.

Державний секретар Майк Помпео заявив, що Куба потрапила до чорного списку, оскільки «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму», приховуючи втікачів зі США, а також лідерів колумбійських повстанців. Помпео також згадав підтримку Кубою президента Венесуели Ніколаса Мадуро, яка, на його думку, дозволила створити «сприятливе середовище для проживання та процвітання міжнародних терористів у Венесуелі».

Ухвалене в 2015 році рішення експрезидента Барака Обами офіційно виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму стало важливим кроком на шляху відновлення дипломатичних зв’язків того ж року. Повернення Куби до списку всього за дев’ять днів до того, як президент Дональд Трамп піде з посади, ухвалене після місяців юридичного аналізу. Частина експертів адміністрації мали сумніви, чи таке рішення є виправданим.

 
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян після зустрічі з участю президента Росії Володимира Путіна в Москві 11 січня висловили різні думки щодо завершення конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

Алієв назвав запрошення Путіна «дуже корисним і продуктивним», заявивши згодом, що  конфлікт «залишився в минулому». Натомість Пашинян вказав, що ключові питання все ще потребують негайного вирішення. «На жаль, цей конфлікт досі не врегульований», – сказав він журналістам після переговорів, які тривали майже чотири години.

У повідомленні Кремля про зустріч ішлося, що лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документі вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Папа Римський Франциск підписав апостольське послання, яким узаконив право жінок на виконання в тому числі функцій читців і аколітів (паламарів), пише Reuters.

Видання вказує, що папа Франциск офіційно закріпив права, якими вже протягом багатьох років наділені жінки в багатьох країнах. Після внесення до Кодексу канонічного права змін консервативні єпископи не зможуть позбавляти жінок у своїй єпархії можливості виконувати ці ролі.

У листі папа Римський сказав, що хоче принести «стабільність, суспільне визнання» жінкам, які вже виконують такі ролі. За його словами, рішення було ухвалене після богословських роздумів і після того, як багато єпископів із різних країн світу запропонували внести ці зміни.

У 1972 році папа Римський Павло VI визначив положення аколітів: у багатьох католицьких громадах під час богослужіння жінки стали запалювати і носити свічки, готувати хліб і вино, а також читати Біблію. Тепер це отримало офіційне закріплення в Кодексі канонічного права. При цьому папа Франциск вказав, що виконання мирських служінь не має стосунку до можливості висвячування жінок у сан.

Жінки у Ватикані обіймають кілька важливих посад. Наприклад, у січні 2020 року вперше в історії на посаду в Державний секретаріат Ватикану була призначена 66-річна Франческа Ді. Вона стала заступницею держсекретаря Святого престолу. Папа Римський Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані.

Раніше папа Римський у документальному фільмі закликав до ухвалення законів про громадянські союзи для одностатевих пар. «Гомосексуали мають право на сім’ю. Вони чада Божі і мають право на сім’ю», – наголосив він. Франциск став першим понтифіком, який підтримав цю ідею, відмінну від класичної доктрини католицької церкви.

 
…

Лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, повідомляє сайт Кремля 11 січня. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документа вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…