Економіка

Азербайджан почав постачати свій природний газ до Європи, яка намагається диверсифікувати ринок газу і зменшити залежність від Росії.

Як повідомила державна нафтогазова компанія країни SOCAR, азербайджанський газ із родовища «Шах-Деніз 2» надійшов до Італії, Греції й Болгарії через Трансадріатичний газопровід (TAP).

Президент компанії Ровнак Абдуллаєв назвав нинішній день «історичним».

«Дехто скептично ставився до цього проєкту. Тепер завдання здійснене: азербайджанський природний газ прибув до Європи», – сказав він.

Газогін TAP завдовжки 878 кілометрів є елементом Південного газового коридору, який будували сім років, витративши на нього понад 30 мільярдів доларів.

Загалом проєкт охоплює найбільше азербайджанське газове родовище «Шах-Деніз 2» і близько 3 з половиною тисяч кілометрів трубопроводів, що з’єднують регіон Каспійського моря з Західною Європою через Грузію й Туреччину.

Азербайджан уже постачає свій газ до Туреччини і має намір подавати на європейські газові ринки по 10 мільярдів кубометрів газу щороку.

За оцінками аналітиків, азербайджанський газ становить певну загрозу частці Росії на європейських газових ринках, але навряд чи змінить її панівне становище як постачальника газу до Європи.

Росія, яка нині постачає до Європи близько третини споживаного там газу, планує збільшити свій газовий експорт до регіону, зокрема й до Туреччини, до 183 мільярдів кубометрів 2021 року з більш ніж 170 мільярдів кубометрів цього року.

Москва прискорює для цього свої намагання добудувати підводний газогін «Північний потік-2» до Німеччини, будівництво якого практично припинилося рік тому через санкції США.

Вашингтон рішуче виступає проти цього російського проєкту, наголошуючи, що він загрожує національній безпеці європейських союзників у НАТО, бо збільшує їхню залежність від Росії.

Окремо державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR повідомила, що підписала довготерміновий контракт на постачання нафти до Білорусі з Білоруською нафтовою компанією.

Останніми роками Білорусь із перервами конфліктує з Росією через зміни умов постачання російської нафти, яка десятиліттями надходила зі значними ціновими знижками й була завдяки такій заниженій ціні важливою підпорою білоруської економіки.
…

Новий рік уже зустріли кілька країн.

О 12:00 за київським часом у 2021 рік перейшли Самоа та Острів Різдва, який належить країні Кірібаті.

О 13:00 Новий рік зустріли в Новій Зеландії, країні Тонґа, на острові Фенікс (Китай) та на Фіджі

 
…

У Чечні 346 вулиць і провулків у містах і селах названі в честь голови цього регіону Росії Рамзана Кадирова і його близьких, підрахувала російська служба Бі-Бі-Сі. Зокрема, на честь його сина названий спортивний комплекс, а Ленінський район Грозного може скоро стати Ахматовським.

Найчастіше вулиці називають на честь першого президента Чечні Ахмата Кадирова. На другому місці за популярністю сам Рамзан Кадиров, потім йдуть мати і дідусь нинішнього голови регіону. Вулиці називають на честь його сестри, племінників, чотириюрідного брата й інших наближених.

Чим ближче населений пункт до родових сіл тейпу Беной, до якого належить сім’я Кадирова, тим більше в ньому вулиць, названих на честь Кадирових, звертає увагу Бі-Бі-Сі.

Раніше редакція проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомляла, що один із районів Грозного планують перейменувати на честь батька Кадирова.

Кадиров доручив назвати райони іменами «славних синів чеченського народу, які своїм героїзмом і мужністю залишили по собі добру пам’ять в історії».
…

Президент України Володимир Зеленський наразі не отримував запрошення на інавгурацію новообраного президента США Джо Байдена, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню ТСН.ua.

«Ще ніхто в світі не отримав запрошення на інавгурацію 46-го президента США. Тому що формат інавгурації все ще визначається. Ми не знаємо, що вирішать Сполучені Штати. Але інавгурація відбуватиметься в умовах пандемії, і ми, безумовно, сприймемо те рішення і той формат, який буде затверджено Вашингтоном», – заявив Кулеба.

У відповідь на питання про дату майбутнього візиту Зеленського до Вашингтона міністр сказав: «Це питання завжди на порядку денному: і візит нашого президента туди, і візит їхнього президента сюди».

У листопаді Джо Байден переміг на виборах президента США. Його інавгурація запланована на 20 січня.

 
…

Прокурори США звинувачують українського бізнесмена Ігоря Коломойського та іншого українського бізнесмена Геннадія Боголюбова в нецільовому використанні коштів на придбання нерухомості в Огайо, повідомляє агентство Reuters.

Перед цим аналогічні звинувачення Коломойському висували через придбання нерухомості в Кентуккі та Техасі. Бізнесмен заперечував.

У заяві Міністерства юстиції США йдеться, що Коломойський та Боголюбов не за призначенням використовували кошти «Приватбанку» для купівлі комерційної нерухомості в Огайо. Сполучені Штати намагаються конфіскувати ці активи.

Прокурори США вважають, що у період 2008-2016 років Коломойський та Боголюбов у шахрайський спосіб отримали позики і відмивали їх через рахунки підставної компанії. Після цього кошти переправляли до США.

Загалом Міністерство юстиції США оцінює вартість придбаної бізнесменами нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі на рівні 60 мільйонів доларів.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У НБУ заявляли, що банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані Нацбанку.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Коломойський і Боголюбов заперечують звинувачення і стверджують, що купили об’єкти у США на гроші від сталеливарного бізнесу.

 
…

Два бомбардувальники Сполучених Штатів B-52 втретє здійснили політ над Перською затокою. Про це повідомив керівник Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі 30 грудня.

Американські бомбардувальники здійснили 30-годинний виліт із військово-повітряної бази Майнот у Північній Дакоті на Близький Схід.

«США продовжують розміщувати боєздатні можливості в зоні відповідальності Центрального командування США, щоб стримати будь-якого потенційного супротивника і чітко заявити, що ми готові і здатні відповісти на будь-яку агресію, спрямовану проти американців або наших інтересів», – йдеться в заяві Маккензі.

Читайте також: США відкликають частину персоналу з посольства в Багдаді через загострення відносин з Іраном

За його словами, США «не шукають конфлікту, але ніхто не повинен недооцінювати їхню здатність захищати свої сили або рішуче діяти у відповідь на будь-який напад».

ВПС США вже здійснили дві подібні місії за останні 45 днів.

Вильоти вказують на дедалі більшу стурбованість Вашингтону тим, що Іран може вдатися до помсти за вбивство американськими військовими іранського військового командира генерала Касема Солеймані в Іраку в січні 2020 року.

Читайте також: МЗС: Україна очікує від Ірану проєкт технічного звіту про обставини збиття літака МАУ

Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.

У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…

Палата громад британського парламенту схвалила торгову угоду з Євросоюзом. Вона вступає в дію 1 січня 2021 року. Документ ще має розглянути Палата лордів. Підпис на документі поставить королева Великої Британії Єлизавета II.

Раніше 30 грудня керівники ЄС підписали угоду про взаємини між Брюсселем і Лондоном після «Брекзиту».

Після всіх формальностей документ остаточно повинен ратифікувати і Європарламент, він має для цього час до кінця лютого.

Рада ЄС раніше вирішила, що в найближчі два місяці угоду можна застосовувати в тимчасовому режимі.

Угода про торгівлю та співробітництво між Великою Британією і ЄС заснована на нульових тарифах і нульових квотах. Якби її не вдалося підписати, то сторони мали б укладати угоди за правилами Світової організації торгівлі із застосуванням всіх мит і квот. Це загрожувало б втратами для бізнесу і зростанням безробіття.

Влітку 2016 року британці проголосували за вихід з Євросоюзу.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

Казначейство США 30 грудня оголосило про санкції проти двох венесуельських чиновників, які головували під час винесення вироку шести колишнім нафтовим керівникам, пов’язаним зі Сполученими Штатами, за «політично мотивованими звинуваченнями».

Цей крок заморожує всі активи США та криміналізує операції з венесуельською суддею Лореною Кароліною Корніеллес Руїс та прокурором Рамоном Антоніо Торресом Еспіносою після того, як шестеро пов’язаних із США обвинувачених отримали штрафи та тюремний термін від 8 до 14 років.

Американські чиновники вимагають звільнення підсудних, відомих як «шістка Citgo» за назвою базованої в США дочірньої компанії венесуельської державної нафтової компанії PDVSA.

«Несправедливе затримання та винесення вироку цим шістьом особам США ще більше демонструє, як глибоко корупція та зловживання владою вкорінилися в установах Венесуели», – заявив міністр фінансів Стівен Мнучин, оголошуючи про санкції. 

Читайте також: Прихильники Мадуро повернули під свій контроль парламент Венесуели

У заяві Казначейства йдеться про те, що шістьох підсудних «несправедливо ув’язнили» після того, як їх «заманили до Каракасу під фальшивим приводом».

Сім’ї чоловіків заявляють, що їх заманили до Венесуели та заарештували в листопаді 2017 року за звинуваченнями, обумовленими високим рівнем корупції у Венесуелі.

Венесуела є одним з найбільших світових виробників нафти, і валютні доходи від продажу нафти допомогли зміцнити владу Ніколаса Мадуро в умовах економічного та політичного хаосу.

США та деякі інші країни підтримали твердження опонента Хуана Гуайдо про те, що він є законним президентом Венесуели з початку 2019 року, тоді як Росія, Китай та Куба підтримали Мадуро, незважаючи на ознаки масової фальсифікації виборів.
…

У Баренцевому морі завершили активну стадію пошуків російських рибалок із затонулого судна «Онега» (порт приписки Мурманськ). Воно затонуло 28 грудня.

Із 19 членів екіпажу вдалося врятувати двох. 17 моряків вважають загиблими.

У район катастрофи судна попрямує буксир для моніторингу дна.

За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Порушено кримінальну справу за статтею про порушення правил безпеки руху та експлуатації морського і водного транспорту.
…

Європейський Союз і Китай після близько семи років переговорів досягли цілісної інвестиційної угоди, які надададуть взаємний доступ до ринків. Про це 30 грудня повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Це повідомлення вона зробила після зустрічі президента Китаю Сі Цзінпіня з лідерами Євросоюзу.

«ЄС має найбільший єдиний ринок у світі. Ми відкриті для бізнесу, але прив’язані до взаємності та рівних правил гри і цінностей», – написала фон дер Ляєн.

За словами Сі Цзінпіня, якого цитує проурядове агентство Xinhua угода надасть і китайським, і європейським інвесторам доступ до більших ринків та кращих бізнес-середовищ.

Поміж іншого, угода лібералізує деякі галузі інвестицій з обох сторін та встановлює рівні умови для запобігання загроз конкуренції через державну допомогу.

ЄС у своїй заяві називає угоду «економічним значенням найвищого значення» і зазначає, що Китай зобов’язався забезпечити «безпрецедентний рівень доступу на ринок для інвесторів ЄС».

Китай, який має найбільший у світі ринок праці, також зобов’язався «ефективно впроваджувати» норми Міжнародної організації праці (МОП), які він вже ратифікував, «і працювати над ратифікацією основних конвенцій МОП, в тому числі про примусову працю».

Угода також включає зобов’язання щодо зміни клімату.

Читайте також: Китай засудив до різних термінів 10 активістів із Гонконга, які хотіли втекти на Тайвань

Але директор аналітичного центру з питань торгівлі ECIPE Хосук Лі-Макіяма, сказав, що інвестиційну угоду, як правило, важче виконувати, ніж торговельну, яка може включати відповідні тарифи.

Лі-Макіяма припустив, що деякі переваги угоди для Пекіна досі незрозумілі.

«Жодна велика держава, не в останню чергу Китай, не дає нічого безкоштовно, тому буде компроміс», – заявив аналітик, додавши, що такий компроміс просто не зазначений в угоді.

За словами представників ЄС, угоду ще потрібно доопрацювати та ратифікувати – процес, який може тривати кілька місяців.
…

Росія заявляє, що розширила список британських громадян, яким заборонено в’їзд в країну у відповідь на «неконструктивне і недружнє» рішення Лондона про санкції проти російських чиновників через отруєння критика Кремля Олексія Навального.

Міністерство закордонних справ Росії оголосило про цей крок 30 грудня, не зазначивши кількості та імен британців, яких було внесено в «чорний список».

Британія разом із Європейським союзом у жовтні ввела заборону на виїзд та заморозила активи щодо шести високопосадовців Росії та державного науково-дослідного центру за «спробу вбивства» Навального, який зараз проходить реабілітацію в Німеччині. Російські чиновники, включаючи президента Володимира Путіна, заперечують свою причетність до отруєння і відмовляються відкривати кримінальне провадження за фактом інциденту.

29 грудня МЗС Росії повідомило про заборону на в’їзд на свою територію керівним співробітникам силових структур Німеччини після того, як ЄС та Великобританія внесли у санкційний список представників російських спецслужб за хакерський напад на парламент Німеччини 2015 року.
…

Парламент Аргентини, країни з одним із найсуворіших в світі законодавством про переривання вагітності, ухвалив закон, що дозволяє аборти до 14-го тижня вагітності.

Закон уже був схвалений на початку місяця Палатою депутатів і отримав підтримку президента Альберто Фернандеса, що означає, що голосування в Сенаті є його останньою перешкодою.

Проти закону виступила католицька церква, яка залишається дуже впливовою в латиноамериканській країні.

Досі аборти дозволялися тільки в разі зґвалтування чи коли здоров’я матері щоось загрожувало.

Читайте також: Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Аборти повністю заборонені в Сальвадорі, Нікарагуа і Домініканській Республіці, та дозволені тільки за певних обмежених обставин в більшості інших латиноамериканських країн. Тільки Уругвай, Куба, Гаяна і Мексика дозволяють жінкам аборт з різними межами на термін вагітності, протягом якого переривання є законним.
…

Українців немає серед постраждалих унаслідок землетрусу в Хорватії, повідомив посол України в цій країні Василь Кирилич.

«За попередньою інформацією, українців немає серед постраждалих унаслідок землетрусу в Петрині, Хорватія», – написав Кирилич у твітері у вівторок ввечері.

Він закликав громадян до обережності.

Напередодні Посольство України в Хорватії рекомендувало, що робити і куди звертатися в разі проблем, пов’язаних із землетрусом.

Землетрус магнітудою 6,3 стався в Хорватії на південь від столиці країни Загреба. Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії. Щонайменше шестеро людей загинули, ще понад 20 поранені. Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці. Пошукові та відновлювальні роботи тривають.
…

Щонайменше шестеро людей загинули внаслідок землетрусу у Хорватії, ще понад 20 поранені, повідомляє балканська служба Радіо Свобода.

Землетрус пошкодив будівлі в кількох містах і селах, у тому числі в столиці Загребі.

Як повідомила поліція, пошуки у завалах тривають досі.

За словами прем’єр-міністра Андрея Пленковича, який прибув до одного з найбільш уражених міст Петрини, армія підготувала 500 місць у казармах для людей, які залишилися без домівки. Решту розмістять у готелях та в інших об’єктах.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

Ще один постачальник компанії Apple наразився на звинувачення у використанні примусової праці етнічних уйгурів на своїх заводах, повідомляє видання Washington Post із посиланням на документи, отримані правозахисниками.

Згідно зі звітом ініціативи Tech Transparency Project, китайська компанія Lens Technology, яка є одним із найдавніших постачальників ланцюжка виробництва iPhone, залучила тисячі прицівників-уйгурів, представників етнічної меншини з китайського регіону Сіньцзян.

Речник Apple, своєю чергою, заявив, що компанія пересідчилася, що Lens Technology не залучав жодних працівників з меншини уйгурів, які мешкають у Сіньцзяні. Сам постачальник не прокоментував ситуацію. Міністерство закордонних справ Китаю заперечило саму наявність примусової праці в країні і звинуватило «людей із незрозумілими мотивами» у фабрикації даних.

Читайте також: В Європі продають медичні товари, зроблені уйгурами в рамках «трудової програми» Китаю – розслідування

Lens Technology – щонайменше п’ятий постачальник Apple, щодо якого лунають закиди у використанні примусової праці уйгурів. Ця компанія, судячи з її щорічної звітності, також співпрацює з Amazon і Tesla.

За оцінками ООН, близько 1 мільйона етнічних уйгурів та інших мусульман-представників тюркомовних корінних народів утримуються в таборах, які Пекін називає «контрекстремістськими центрами» у провінції Сіньцзян. Також мільйони людей насильно утримуються в «таборах перевиховання».

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.
…

Китай порушив права затриманих гонконгських активістів під час суду, заявляє Європейська служба з зовнішніх справ 29 грудня.

У зовнішньополітичному відомстві Євросоюзу звернули увагу на те, що підсудним не надали можливості обрати адвоката, доступ до них в ув’язненні був суворо обмежений, а суд був закритим.

«Права підсудних на чесний та належний процес – у відповідності до міжнародно визнаних прав людини та Кримінального процесуального законодавства Китаю – не було дотримане. Ми закликаємо Китай гарантувати процедурну чесність та належну правову процедуру для цих людей», – йдеться в заяві речника ЄСЗС.

Читайте також: США можуть надати фінансову допомогу для відмови Києва від послуг Huawei – заступник держсекретаря

Блок заликав Пекін звільнити затриманих 12 активістів, суд над 10 з яких почався напередодні.

Також Євросоюз засудив вирок громадянській журналістці Жань Жан, яку напередодні засудили до чотирьох років ув’язнення за висвітлення початку епідемії коронавірусної хвороби COVID-19 у місті Ухань.

«За інформацією з надійних джерел, міс Жань зазнавала тортур та поганого ставлення під час утримання під вартою, а її стан здоров’я серйозно погіршився. Критично важливо, щоб вона отримала належну медичну допомогу», – йдеться в заяві.

28 грудня суд у Китаї виніс вирок громадській журналістці Жань Жан, яка повідомляла про початок коронавірусної епідемії у місті Ухань в лютому 2020 року. Її засудили до чотирьох років ув’язнення.
…

Внаслідок потужного землетрусу, що стався 29 грудня в Хорватії, загинула дівчинка, повідомив прем’єр-міністр Андрей Пленкович, який прибув до одного з найбільш постраждалих міст – Петрині, розташованого недалеко від Загреба. Іншої інформації про постраждалих чи жертви землетрусу він не навів.

Раніше новинний канал N1 цитував представників влади Петрині, які повідомили про загибель 12-річної дитини.

«Армія допомагає. Нам доведеться вивезти деяких людей із Петрині, бо тут небезпечно», – сказав Пленкович.

За попередніми даними, землетрус спричинив значні руйнування, зокрема і в Загребі: повалені дахи, фасади будівель, деякі будинки зовсім зруйновані.

Очевидці повідомляли про численних постраждалих у Петрині і сусідному місті Сисаку.

На кадрах, які демонструє місцеве телебачення, видно, як рятувальники витягують людей з-під завалів.

Потужний землетрус 29 грудня стався у Хорватії вдруге за останні два дні. Європейський середземноморський сейсмологічний центр повідомив, що землетрус магнітудою 6,3 стався за 46 кілометрів на південний схід від Загреба.

Німецький науково-дослідний центр геологічних наук GFZ заявив, що землетрус був силою 6,4, і стався на глибині 10 кілометрів.

Поштовхи відчувалися по всій балканській країні та в сусідніх Сербії, Боснії і Герцеговині та Словенії.

У Словенії речниця атомної електростанції Кршко заявила, що її зупинили з міркувань безпеки.

Напередодні в регіоні, де землетруси стаються регулярно, зафіксували підземні поштовхи магнітудою 5,2.

У березні землетрус магнітудою 5,3 завдав значних руйнувань у Загребі. Одна людина тоді загинула і щонайменше 27 були поранені.
…

У Білорусь прибула перша партія російської вакцини «Спутник V», повідомило Міністерство охорони здоров’я й оголосило про початок вакцинації в країні.

«Сьогодні у нас почнеться новий етап – масова вакцинація проти COVID-19. Першими будуть вакциновані медичні працівники, педагоги й ті фахівці, яким у силу особливостей професії доводиться багато контактувати з людьми. Вакцинація буде проводитися в добровільному порядку», – повідомив міністр охорони здоров’я Дмитро Піневич, йдеться в повідомленні в офіційному телеграм-каналі білоруського МОЗ.

Він додав, що в країні створена система зберігання вакцини, а також закуплене спеціальне медичне морозильне обладнання, що дозволяє транспортувати вакцину.

Голова МОЗ Білорусі подякував російській стороні «за активну взаємодію та стратегічне співробітництво у вирішенні цього питання». Міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко зазначив, що «швидкий доступ Білорусі до російської вакцини став можливим завдяки ефективній роботі білоруської регуляторної системи».

Білорусь стала першою іноземною державою, де офіційно зареєстрували вакцину, наголосив гендиректор Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв.

«Сьогодні Білорусь також стала першою країною, де починається широка вакцинація населення препаратом «Спутник V». Наступним етапом співпраці РФПІ і партнерів стане організація випуску готової форми вакцини в Білорусі, що істотно спростить логістику, дозволить прискорити темпи вакцинації і розширити профілактику захворювання», – додав він.

Вакцинація в Білорусі почалася трохи раніше від запланованого терміну. Офіційні особи обох країн заявляли, що перша партія вакцини «Спутник V» надійде в Білорусь на початку 2021 року.

«Ми плануємо вакцинувати 1,2 млн населення в січні, лютому, березні і квітні, а потім вийти на показник в 5-5,5 млн щеплених від коронавірусної інфекції. Більше, напевно, ні, тому що не стоїть питання тотальної імунізації. Питання не в грошах, а в доцільності і протипоказаннях», – цитує TUT.BY Дмитра Піневича.

Посвідчення російського МОЗ «Спутник V» отримав 11 серпня. З жовтня вакцину почали випробовувати на білоруських добровольцях, всього в дослідженні взяли участь 100 осіб.

Виробництво російської вакцини в Білорусі планують почати в другому кварталі 2021 року.

Росія першою заявила про розробку вакцини від COVID-19, ще до проведення всіх необхідних фаз випробувань, це викликало застереження вчених щодо її безпечності.
…

У Росії засудили до 15 років в’язниці топменеджера енергетичної компанії «Інтер РАО» Карину Цуркан, яку звинувачують у шпигунстві.

Засідання відбувалося за зачиненими дверима, оскільки в провадженні є засекречені дані. Після слухань команда захисту заявила, що оскаржуватиме рішення суду.

«Цей день, безсумнівно, увійде в історію, як чорна сторінка російського правосуддя. Невинувата людина – і я відповідаю за свої слова – отримала 15 років у в’язниці», – сказав один з адвокатів Цуркан Іван Павлов.

За його словами, правозахисна група «Команда 29» провела «ретельний аналіз» доказів проти Цуркан і дійшла висновку, що справа сфальсифікована.

Федеральна служба безпеки Росії затримала Цуркан в червні 2019 року. Її звинуватили в шпигунстві на користь іншої країни. Вона назвала звинувачення «абсурдними».

Згідно з профілем Цуркан на сайті «Інтер РАО», вона працювала керівницею торговельного підрозділу компанії. На момент арешту вона моніторила угоди про торгівлю електроенергією в різних частинах Східної Європи, включно х Молдовою.

У профілі Цуркан також йшлося, що вона була випускницею Молдовського університету, а у 2010-2011 роках працювала в підрозділі компанії, який відповідальний за моніторинг торгівлі електроенергією в Молдові, Румунії та Україні.

За версією ФСБ, у 2004 році Карину Цуркан завербував співробітник молдавських спецслужб на ім’я Олександр Попеску. У квітні 2015 року вона отримала електронну версію «проєкту документа Міненерго про окремі аспекти дій російських енергетичних компаній на каналі міжнародного співробітництва» і згодом передала цей документ Службі інформації і безпеки Молдови. Експерти в грудні 2016 року дійшли висновку, що інформація в документі становила держтаємницю. Сама Цуркан в інтерв’ю РБК заявляла, що «такого документу не існує в природі», і вона ніколи не була знайома з Олександром Попеску.

Як пише «Медіазона», спецслужба Молдови нібито отримала від Цуркан відомості про постачання електрики на територію непідконтрольних Україні районів Донбасу, а потім цю інформацію отримали представники НАТО. У ФСБ впевнені, що, маючи у своєму розпорядженні цю інформацію, іноземні держави могли звинуватити Росію в підтримці збройного конфлікту на сході України.

Карина Цуркан проживала в Молдові до 2007 року, потім переїхала в Москву і в 2016 році отримала російське громадянство, відмовившись від молдовського. ФСБ вважає, що Цуркан скоїла злочин в той час, коли була громадянкою Молдови, тому її звинуватили в шпигунстві, а не в державній зраді.

Прокуратура просила для Цуркан 18 років ув’язнення.

 
…

Обраний президент США Джо Байден поскаржився, що команда з передачі влади позбавлена доступу до ключової інформації про національну безпеку.

28 грудня Байден заявив, що його команда зустрілася з «обструкцією» з боку керівництва Міністерства оборони та Офісу управління і бюджету. За словами обраного президента, його люди намагаються отримати необхідну інформацію, щоб продовжити передачу влади.

«Прямо зараз ми просто не отримуємо від адміністрації, що йде, всю потрібну нам інформацію про ключові зони національної безпеки. На мою думку, це ніщо інше як безвідповідальність», – сказав Байден.

Він хоче мати «чітку картину» про сили американської армії по всьому світі.

За його словами, його команда потребує «повної інформації щодо планування бюджету, що виконується в Міністерстві оборони та інших відомствах, щоб уникнути будь-якої плутанини або надолуження, яку наші противники можуть спробувати використати».

У Білому домі наразі не реагували на заяву обраного президента.

Інавгурація Джо Байдена запланована на 20 січня 2021 року.

 
…

Російська влада погрожує опозиціонеру Олексію Навальному ув’язненням.

Московське управління Федеральної служби виконання покарань заявило, що Навальний як умовно засуджений не виконує покладені на нього судом обов’язки й ухиляється від контролю кримінально-виконавчої інспекції.

В управлінні згадали статтю в медичному журналі «Ланцет», згідно з якою Навального виписали з німецької клініки «Шаріте» 20 вересня, а до 12 жовтня в нього минули всі наслідки отруєння.

«У разі підтвердження факту ухилення умовно засудженого від контролю кримінально-виконавчої інспекції щодо нього буде вжито заходів, які передбачені частиною 4 статті 190 Кримінально-виконавчого кодексу Російської Федерації», – заявили у службі виконання покарань.

Згідно зі статтею 190 Кримінально-виконавчого кодексу Росії, якщо умовно засуджений протягом іспитового строку систематично порушував громадський порядок, за що притягувався до адміністративної відповідальності, систематично не виконував покладені на нього судом обов’язки або сховався від контролю, то начальник кримінально-виконавчої інспекції або командування військової частини направляє до суду подання про скасування умовного засудження і виконання покарання, призначеного вироком суду.

У 2017 році суд у Кірові засудив Навального до п’яти років позбавлення волі з іспитовим терміном у чотири роки в справі про можливе нанесення збитків державному підприємству «Кіровліс». Сам опозиціонер заперечує свою провину і збирається оскаржувати вирок в Європейському суді з прав людини.

28 грудня 2020 року Навального викликали до кримінально-виконавчої інспекції.

У серпні політику стало зле в літаку. Згодом його в непритомному стані перевезли до лікарні «Шаріте» в Німеччині.

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.

За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

 
…

Олександр Лукашенко 28 грудня підписав указ про скликання 11–12 лютого в Мінську VI Всебілоруських народних зборів. За даними державного агентства БелТА, на його розгляд будуть винесені «основні положення програми соціально-економічного розвитку Білорусі на 2021–2025 роки та напрямки громадянсько-політичного розвитку країни».

Зазвичай Усебілоруські збори скликаються раз на п’ять років. У його роботі беруть участь 2700 делегатів, висунення яких здійснюється місцевими радами, партіями, що підтримують Лукашенка, і професійними об’єднаннями. Перші такі збори були скликані вже за президентства Лукашенка, в 1996 році. У конституції Білорусі цей орган не передбачений. Олександр Лукашенко порівнював його зі з’їздами компартії Радянського Союзу, які також скликалися раз на 5 років, щоб схвалити п’ятирічні плани та інші найважливіші документи.

Після початку масових протестів у Білорусі в серпні 2020 року Лукашенко став говорити про необхідність конституційної реформи, в тому числі про перерозподіл повноважень між гілками влади. На початку грудня Лукашенко запропонував зробити Всебілоруські збори конституційним органом. Після цього деякі коментатори припустили, що Лукашенко може формально піти з президентства, але залишитися керівником країни на посаді голови Всебілоруських зборів.

Президент США Дональд Трамп 27 грудня підписав схвалений раніше Конгресом «Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі», що дає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій у зв’язку з придушенням протестів у Білорусі. Документ, зокрема, визнає опозиційну Координаційну раду законним інститутом для участі в діалозі про мирний перехід влади і не визнає Олександра Лукашенка «обраним лідером Білорусі», закликає провести нові президентські та парламентські вибори у вільній і справедливій формі відповідно до стандартів ОБСЄ, закликає звільнити всіх політичних в’язнів без будь-яких умов.

 
…

Протестувальники, які зібралися біля будівлі парламенту в столиці Подгориці, скандували «зрада» та «це не Сербія»
…

Корпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFERL) засуджує рішення російської влади включити до списку «ЗМІ-іноземних агентів» п’ятьох фізичних осіб-громадян Росії, серед них – журналістів, які співпрацюють із Радіо Свобода. Міністерство юстиції оголосило про це рішення 28 грудня, це перший такий випадок.

Віцепрезидентка і головна редакторка RFERL Дейзі Сінделар заявила в зв’язку з рішенням російської влади: «Те, що професійні журналісти опинилися в числі перших із тих, кого Росія назвала «іноземними агентами», заслуговує на осуд. Наші колеги з проєкту «Север.Реалии» відповідально підходили до інформування про безліч проблем – від свободи слова до корупції місцевої влади і зростання числа жертв коронавірусу. Своїм сьогоднішнім рішенням міністерство юстиції недвозначно дає зрозуміти, що чесне повідомлення про факти є для нього злочином, і що воно не зупиниться ні перед чим у своїх спробах змусити замовкнути голоси людей, що прагнуть інформувати, захищати і давати можливість висловитися своїм співвітчизникам, громадянам Росії».

Міністерство юстиції Росії 28 грудня включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, громадянська активістка Дар’я Апахончич, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода, а також автор Радіо Свобода і головний редактор сайту «Псковська губернія» Денис Камалягін.

За російським закону, який набрав чинності наприкінці 2019 року «ЗМІ-іноземним агентом» можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали видання або юридичної особи, визнаної іноземним агентом, бере участь в їхньому створенні і отримує закордонне фінансування. Міністерство юстиції не розтлумачило, на яких підставах включило до реєстру цих п’ять людей.

Раніше до цього списку були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації в ЗМІ.

 
…

Міністерство юстиції Росії 28 грудня включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, громадянська активістка Дар’я Апахончич, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода, а також автор Радіо Свобода і головний редактор сайту «Псковська губернія» Денис Камалягін.

За російським закону, який набрав чинності наприкінці 2019 року «ЗМІ-іноземним агентом» можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали видання або юридичної особи, визнаної іноземним агентом, бере участь в їхньому створенні і отримує закордонне фінансування. Міністерство юстиції не розтлумачило, на яких підставах включило до реєстру цих п’ять людей.

Раніше до цього списку були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації в ЗМІ.

На думку російської влади, ці законодавчі заходи впливають на адміністративні та технічні параметри роботи редакцій, але не обмежують свободу творчості журналістів. Керівництво медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода оцінює ці дії російської влади як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Закони США гарантують журналістську незалежність Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і не допускають політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

Російське законодавство про некомерційні організації та «ЗМІ-іноземних агентів» неодноразово піддавалося критиці урядів західних країн і міжнародних правозахисних організацій. Російські представники стверджували, що такі законодавчі акти є «дзеркальною реакцією» на вимоги американського законодавства про реєстрацію російського телеканалу RT як «іноземного агента». Однак RT здійснює цілодобове телемовлення в кабельних мережах по всій території США, натомість доступ до кабельних мереж і ефірного теле- і радіомовлення для іноземних ЗМІ в Росії значно обмежений.

 
…

27 країн-членів ЄС одностайно дали зелене світло торговельній угоді з Великобританією після «Брекзиту», відкривши шлях до її тимчасового вступу в силу з 1 січня.

Посли країн ЄС зустрілися в Брюсселі 28 грудня, щоб схвалити угоду, яка встановлює правила торгівлі, після того як Великобританія вийде з єдиного ринку Євросоюзу і Митного союзу наприкінці року.

Німецьке головування в ЄС заявило, що угода буде схвалена всіма 27-ма урядами ЄС в письмовій формі 29 грудня, за день до того, як британські законодавці, як очікується, її підтримають.

Європейський парламент повинен буде до кінця лютого проголосувати за Угоду про торгівлю та співробітництво між ЄС і Великобританією.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон привітав нинішнє рішення під час телефонної розмови з головою Європейської ради Шарлем Мішелем.
…

У Росії в Баренцевому морі перекинувся рибальський човен. 17 людей зникли безвісти.

Російське Міністерство з надзвичайних ситуацій повідомило, що корабель «Онега» затонув біля Нової Землі в Архангельській області. Екіпаж нараховував 19 людей, двох з них врятували.

Щонайменше чотири човни відправили на пошуки потенційних людей, які вижили.

За даними ЗМІ, двоє врятованих мали гідрокостюми.

Згідно з попередньою інформацією, корабель затонув через обмерзання.
…