Економіка

Усі країни світу мають оголосити «надзвичайний стан клімату» – про це під час онлайн-саміту з нагоди п’ятої річниці Паризької кліматичної угоди заявив генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш.

Глобальний надзвичайний стан, на думку Ґутерріша, має тривати, доки не буде досягнута нейтральність вуглецю, а викидити парникових газів в атмосферу не скоротяться до нуля.

У саміті взяли участь лідери з понад 70 країн (серед них не було Сполучених Штатів), які обговорили більш амбітні плани боротьби з глобальним потеплінням.

Читайте також: Глобальні викиди вуглекислого газу скоротилися на 7% через пандемію – науковці

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пообіцяла виділити понад 600 мільйонів доларів на підтримку глобальних зусиль по боротьбі зі зміною клімату, заявивши, що «всі держави повинні мати можливість фінансувати необхідні інвестиції в захист клімату».

Очільник Китаю Сі Цзіньпін заявив, що його країна скоротить викиди на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

Паризька кліматична угода, підписана в 2015 році, зобов’язала учасників вжити заходів у спробі обмежити підвищення глобальної температури в рамках 2 градусів за Цельсієм. Однак ООН попередила, що, за очікуваннями, температура Землі в цьому столітті зросте на понад 3 градуси.

Читайте також: Що не так із зимою в Україні? Пояснює екологиня

Сполучені Штати, на частку яких припадає близько 15% глобальних викидів парникових газів, стали першою країною, яка вийшла з угоди. Таке рішення в листопаді ухвалила адміністрація чинного президента США Дональда Трампа, каденція якого добігає кінця. Це сталося за три роки після того, як Трамп заявив про намір залишити угоду.

Обраний президент Джо Байден 12 грудня заявив, що Сполучені Штати знову приєднаються до угоди в перший же день його президентства. Він обійме посаду в січні 2021 року.

У своєму виступі на саміті Гутерріш назвав обіцянку Байдена повернутися до Паризької угоди «дуже важливим сигналом».
…

Кібератака на американську компанію з кібербезпеки FireEye може означати також загрозу для українських інформаційних систем, заявляє Національний координаційний центр кібербезпеки Укарїни.

«Провідна американська компанія FireEye, що спеціалізується на кібербезпеці, за повідомленням її керівника, зазнала потужної кібератаки. Внаслідок атаки були викрадені цифрові інструменти, за допомогою яких фахівці Red Team раніше виявляли уразливості в системах захисту інших компаній і урядів», – повідомляє центр.

Як передає урядове відомство з посиланням на компанію, серед викрадених інструментів як прості скрипти для автоматичного збору даних про ціль, так і фреймворки. Вони, ввважають у НКЦК, можуть бути використані як кіберзброя.

«За даними FireEye характер злому вказує про високу ймовірність причетності до цієї кібератаки спецслужб Російської Федерації. Зважаючи на зростаючу кількість інцидентів, що ми фіксуємо, це сигналізує про збільшення рівня кіберзагрози для українських інформаційних систем, особливо перед новорічними святами та імовірним введенням обмежень через карантинні заходи», – повідомляє установа.

Читайте також: Мінфін США запровадив санкції проти російського НДІ через шкідливу програму Triton

Як додають у центрі, він разом з іншими органами, які відповідають за кібербезпеку, інформують органи державної влади та об’єкти критичної інфраструктури про способи виявлення та протидії викраденим інструментам FireEye.

Днями американська компанія FireEye заявила про атаку, яка, за її припущенням, була організована одним з урядів закордонних держав.
…

В Ірані повідомили про страту опозиційного журналіста Рухолли Зама, робота якого в інтернеті давала натхнення учасникам масових загальноіранських протестів 2017 року.

Його стратили шляхом повішення на світанку, наводить напівофіційне іранське агентство ISNA повідомлення прокуратури Тегерану.

Рухолла Зам був страчений. Рухолла Зам, засновник контрреволюційного інтернет-сайту і телеґрам-каналу AmadNews, був повішений годину тому

Днями стало відомо, що Верховний суд Ірану підтвердив смертний вирок, винесений раніше 47-річному журналістові.

Після повідомлення про його страту правозахисна журналістська організація «Репортери без кордонів» висловила обурення цим, за її словами, «злочином іранської юстиції» і поклала відповідальність на верховного керівника Ірану аятолу Алі Хаменеї як «організатора цієї страти».

Смертний вирок Замові виніс у червні так званий революційний суд – такі суди розглядають звинувачення в низці особливо небезпечних, із погляду ісламського режиму Ірану, злочинів, серед того у зв’язку з діями проти цього режиму. «Репортери без кордонів» назвали той процес «надзвичайно несправедливим».

Зама визнали винним у «порочності Земній» – це ісламське поняття тяжких гріховних дій у сучасній іранській кримінальній юриспруденції перетворилося на широке позначення політичної незгоди з режимом, від шпигунства до реальних антидержавних дій, яка трактується як намагання скинути цей режим і карається смертю.

Його сайт AmadNews і канал у телеґрамі. який він вів, були одним із важливих джерел інформування людей в Ірані й деінде про протести в цій країні 2017 року, які почалися з економічних міркувань і поширилися на всю країну.

Ці протести стали найбільшим викликом для іранського режиму з часу післявиборчих заворушень 2009 року і заклали підвалини для схожих виступів у листопаді 2019-го. Під час заворушень були вбиті понад 20 людей, іще тисячі були арештовані.

Рухолла Зам жив і працював у Парижі у Франції і був арештований у жовтні 2019 року за неясних обставин. Корпус вартових Ісламської революції, головна опора ісламського режиму Ірану, заявляв, що «спіймав у пастку» активіста внаслідок «складної операції з використанням спецслужбами обману». Де саме відбулася ця спецоперація, не повідомляли.

Після затримання Зам з’являвся на іранському телебаченні з виступами розкаяння за свої злодіяння і вибаченнями за них. Спершу в цих виступах він заперечував, що закликав до насильства, але все ж прямо заявляв, що метою його роботи було скинути владу Ірану. Наскільки щирими чи вимушеними були ці його заяви, не відомо, зате відомо, що Іран часто домагається від ув’язнених публічних визнань вини, нерідко під моральним тиском чи й тортурами.

«Репортери без кордонів» називали Рухоллу Зама «дуже суперечливою постаттю і в Ірані, і серед іранської діаспори».
…

Верховний суд США, як і прогнозували юридичні експерти, відхилив позов штату Техас, який підтримав чинний президент Дональд Трамп, що намагався скасувати перемогу його суперника Джо Байдена в чотирьох вирішальних штатах.

Як ухвалив суд, значну більшість якого становлять прихильники Трампа, ввечері 11 грудня, позов «не засвідчив законно обґрунтованого інтересу» позивача в намаганні втрутитися в спосіб проведення виборів в інших штатах.

У позові йшлося про те, що штати Пенсильванія, Джорджія, Мічиган і Вісконсин, у яких переміг Байден, через пандемію змінили цього року свої правила голосування, розширивши можливість голосування поштою. Але, за словами оглядачів, конкретних прикладів можливих порушень, до яких призвели б ці зміни, в позові не було.

Трамп твердить, нібито саме цей спосіб голосування призвів до масових шахрайств йому на шкоду і «вкрав» у нього результат виборів, але ніяких реальних доказів такого шахрайства чи інших масових порушень не надавав.

До позову Техасу приєдналися ще 17 штатів, які теж мають республіканське керівництво.

Самі чотири згадані штати закликали Верховний суд відхилити позов, заявивши, що він не має ні юридичних, ні фактичних підстав.

Також іще понад 20 генеральних прокурорів інших штатів подали вимогу до Верховного суду відхилити позов, який у теоретичному випадку ухвалення позбавив би голосів десятки мільйонів виборців.

Демократи називали цей позов «актом відчаю» Трампа.

Як вважають, цей позов був, можливо, останнім, хоч і мало ймовірним, шансом для Трампа змінити результати президентських виборів, які він програв. Він і його прихильники-республіканці подавали з цією метою десятки позовів до судів різних інстанцій у багатьох штатах, але жоден із них не був задоволений. Перерахунки голосів у кількох штатах, яких домігся Трамп, тільки підтвердили перемогу там демократа Байдена.

Наступним кроком виборчого процесу у США буде голосування членів колегії виборників 14 грудня. Байден забезпечив собі 306 їхніх голосів – значно більше, ніж мінімально необхідні для перемоги 270. Припускають, що деякі виборники «за Байдена» можуть того дня проголосувати інакше, але, як очікують, це не змінить остаточного результату – формального обрання Байдена.
…

У Білорусі затримали журналіста телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», Романа Васюковича, і потім відпустили, відібравши його ноутбук.

Як повідомив редакції сам Васюкович, увечері 11 грудня його затримали на летовищі білоруської столиці Мінська, коли він повертався з робочого відрядження до Києва.

За словами журналіста, працівники прикордонної служби, які затримали його, вилучили в нього ноутбук і документи, не пояснивши причин своїх дій. Потім журналіст на пів години зник зі зв’язку.

По тому його відпустили, а ноутбук вилучили, як пояснили білоруські силовики, «для перевірки на екстремізм».

Роман Васюкович останні кілька місяців активно висвітлює масові протести в Білорусі проти, як вважають, масових фальсифікацій на президентських виборах.

У жовтні Міністерство закордонних справ Білорусі позбавило журналістів телеканалу «Настоящее время», як і всіх інших закордонних засобів інформації, акредитації в цій країні. Без цього документу репортери формально не можуть працювати в Білорусі. Кілька десятків журналістів уже були засуджені до адмінарештів по кілька діб чи штрафів за звинуваченнями в «порушенні порядку організації або проведення масових заходів».

Раніше, на початку серпня, трьох кореспондентів телеканалу «Настоящее время», Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка й Івана Гребенюка, які висвітлювали президентські вибори, депортували з Білорусі. Нинішня влада країни заборонила їм в’їзд протягом 10 років.

Крім того, в Білорусі не раз затримували й арештовували журналістів Радіо Свобода. Зокрема, відразу шість із них були арештовані в середині листопада за те. що висвітлювали акції протесту – їх натомість обвинувачували нібито в участі в цих акціях.
…

Закон передбачає надання Україні 250 мільйонів доларів на підтримку і допомогу ЗСУ
…

Група депутатів Державної думи Росії внесла 11 грудня на розгляд парламенту законопроєкт, що посилює покарання за порушення для громадян або ЗМІ, визнаних «іноземними агентами».

У пояснювальній записці необхідність ухвалення законопроєкту пояснюється потребою гарантувати відкритість і прозорість діяльності осіб, які отримують закордонне фінансування і беруть участь у політичних процесах на території Росії.

Законопроєкт передбачає тюремні терміни до п’яти років для громадян, визнаних іноземними агентами, які відмовляються реєструватися і звітувати про свою діяльність. За порушення порядку роботи ЗМІ – «іноземного агента» максимальне покарання передбачає дворічне ув’язнення.

Для громадян, які збирають, на думку слідства, відомості у сфері військової або військово-технічної діяльності Росії, кримінальна відповідальність настане відразу. Для інших – кримінальні покарання пропонують використовувати після адміністративних.

Закон про «іноземних агентів» ухвалили в Росії в 2012 році. Він дозволяє владі визнавати «іноземним агентом» будь-яку некомерційну організацію або громадський рух, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність.

Критерії, за якими визначається така діяльність, в законі чітко не визначені, що дало можливість переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, охорони здоров’я й екології.

У грудні минулого року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» громадян. Документ спрямований проти громадян, які поширюють повідомлення іноземних ЗМІ, включених до списку «іноагентів», або беруть участь в їх створенні.

У 2017 році в Росії був ухвалений закон про ЗМІ – «іноземних агентів». Після цього російська влада визнала «іноагентами» Радіо Свобода (і його підрозділи), «Голос Америки» і телеканал «Настоящее время».

У 2019 був році ухвалений закон про штрафи до п’яти мільйонів рублів для ЗМІ-«іноагентів» і 100 тисяч для фізосіб «іноагентів».

Законодавство у сфері неурядових організацій у Росії в останні роки неухильно посилюється. Це регулярно критикують правозахисні й міжнародні організації.
…

Президент Росії Володимир Путін, відповідаючи на онлайн-зустрічі з членами Ради з прав людини на питання про отруєння Олексія Навального, знову не назвав опозиційного політика на ім’я, відгукнувшись про нього як про «відомому фігуранта». Путін також сказав, чому, на його думку, в Росії не можна порушити кримінальну справу через отруєння Навального.

Зустріч відбулася 10 грудня, але повний текст на сайті Кремля опублікований лише вдень 11 грудня.

Путін погодився з твердженням про те, що Навальний «ледь не помер», але додав, що для порушення кримінальної справи немає необхідних підстав. За словами Путіна, Німеччина не надає наявні у неї матеріали.

«Перевірка проводиться. Просто ми не можемо в рамках кримінальної справи це робити, тому що немає матеріалів», – сказав Путін і став нарікати, що Німеччина, де Навальний проходив лікування, не співпрацює з Росією в цій справі, не надає офіційних матеріалів та біологічних матеріалів.

Член Ради з прав людини Микола Сванідзе, який цікавився отруєнням Навального, ще раз запитав, чи можливе порушення кримінальної справи. Путін відповів: «Ні, не можна. Тому що, якщо людина мало не померла, це не означає, що потрібно будь за що порушувати кримінальну справу. Але перевірка проводиться».

«Просто так мало не помер. Захотів і мало не помер. Що ж тепер, кожного разу порушувати справу, коли хтось взяв і мало не помер?» – відреагував на діалог щодо себе сам Навальний у твітері.

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.
…

У Грузії владна партія «Грузинська мрія», яка має в новому складі парламенту абсолютну більшість голосів (але вже не має конституційної більшості), самостійно відкрила першу сесію новообраного парламенту, яку бойкотували всі інші партії, що пройшли на виборах.

Сесію відкрила президентка Саломе Зурабішвілі, яка закликала всі політичні сили Грузії і все суспільство покласти край атмосфері конфронтації «в час, коли країна потребує деполяризації, солідарності й єдності».

Звертаючись до відсутніх у залі представників опозиційних сил, вона заявила: «Ненависть залишає нашу країну поділеною, вразливою і слабкою в час, коли їй найбільше потрібна мобілізація її національної енергії для того, щоб дати відповідь на виклики».

Присутні депутати від владної партії проголосували за визнання повноважень усіх 150 членів парламенту, включно з відсутніми опозиційними.

Представники опозиційних партій тим часом зібралися в сусідній із парламентською будівлі Палацу студентів і молоді в Тбілісі. Більшість їх підписала спільний меморандум, у якому вони підтвердили своє рішення відмовитися від депутатських мандатів на знак протесту проти офіційно оголошених результатів виборів, а також відкликати свої партійні списки, щоб місця цих партій не передали наступним за чергою в цих списках.

Опозиція вважає оголошені результати виборів сфальсифікованими і вимагає скасувати їх і оголосити нові вибори в 2021 році.

За цими офіційними результатами, владна останніми роками в Грузії партія «Грузинська мрія» отримала 90 мандатів із загалом 150, решту 60 поділили вісім опозиційних сил. Стільки партій пройшли до парламенту через новий виборчий закон, який встановив поріг для обрання політсили в 1%.

Найпотужніша опозиційна сила – коаліція «Сила в єдності», яка має 36 мандатів. Її зібрала навколо себе колись владна партія «Єдиний національний рух» тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі, до цього блоку входять нині разом із нею ще кілька малих партій.

При цьому, як повідомляє Ехо Кавказа, російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, в підписанні меморандуму опозиції 11 грудня не взяли участі три з восьми опозиційних партій. Вони мають разом 10 місць. Принаймні в одній із цих партій прямо заявляли про можливість усе-таки ввійти до парламенту на певних умовах.

Крім того, так само відмовилася від підписання Республіканська партія, яка йшла на вибори у складі блоку «Сила в єдності». Вона заявляє, що треба продовжити переговори з «Грузинською мрією».

Наразі в Грузії відбулися вже чотири кола переговорів між владною партією й опозицією за посередництва США і ЄС із метою знайти компроміс навколо результатів виборів, але наразі вони ні до чого не привели. П’яте коло було заплановане на 10 грудня, але воно зірвалося через різкі заяви на адресу опозиції одного з чільників «Грузинської мрії».
…

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 613 людей, що є максимальною добовою смертністю від інфекції з початку пандемії, повідомив оперативний штаб з боротьби із хворобою.

Згідно з повідомленням, кількість нових хворих за добу зросла на 28 585. Загальне число інфікованих у Росії сягнуло 2 597 711 осіб. Одужали за минулу добу 26 171 людей з-поміж загалом 2 059 840.

Усього в Росії від COVID-19 померли 45 893 пацієнти.

У світі, станом на 11 грудня, виявили понад 69 мільйонів інфікованих коронавірусом, померли майже 1,6 мільйона людей, одужали понад 44 мільйони.
…

Група науковців, об’єднаних міжнародним проєктом Global Carbon Project, заявила, що глобальні викиди вуглекислого газу (CO2) впали на сім відсотків у 2020 році в порівнянні з роком раніше, через те, що значна частина світу зіткнулася з обмеженнями під час пандемії COVID-19.

В опублікованому 11 грудня дослідженні цьогорічні світові викиди в повітря оцінюють на рівні 34-х мільярдів метричних тонн парникових газів. Зниження викидів вуглекислого газу склало 12% у США і 11% в Європейському союзі. Тоді як лише на 1,7% скоротилися викиди в Китаї, який зміг перезавантажити свою економіку після першої хвилі вірусу на початку року.

Вчені кажуть, що загальне зниження викидів у всьому світі пов’язане переважно із тим, що люди залишаються вдома і менше подорожують автомобілями і літаками.

До пандемії рівень викидів ріс повільніше, аніж у попередні роки, кажуть дослідники, але, як очікується, викиди CO2 знову зростуть, як тільки пандемія закінчиться.

Читайте також: Україна піднялася на два місця в рейтингу протидії змінам клімату CCPI 2019

Науковці покладають сподівання на те, що США і країни Європи все ж здійснять кроки зі скорочення викидів парникових газів з допомогою проєктів відновлення економіки з використанням зеленої енергетики.

Відповідно до Паризької кліматичної угоди 2015 року, країни погодилися скоротити викиди, щоб обмежити зростання глобальної температури до 1,5 градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальною епохою. Це, за словами науковців, могло б запобігти найгіршим наслідкам зміни клімату.
…

Голова Всесвітньої продовольчої програми, агенства ООН зі штаб-квартирою у Римі, Девід Біслі прийняв 10 грудня Нобелівську премію миру на онлайн-церемонії, яку влаштували замість звичних урочистостей через пандемію COVID-19.

Під час отримання нагороди від імені організації Біслі назвав її «закликом до дії» у боротьбі з голодом. Він зазначив, що на тлі нинішніх викликів – воєн, змін клімату і пандемії – «270 мільйонів людей ідуть назустріч голодній смерті».

Норвезький Нобелівський комітет відзначив Всесвітню продовольчу програму за «зусилля щодо запобігання використанню голоду як зброї у війнах і конфліктах».

Пандемія змусила нобелівських чиновників скасувати традиційний банкет як в Осло, де оголошується і вручається Нобелівська премія миру, так і в Стокгольмі, де вручають відзнаки з медицини, фізики, хімії, літератури та економіки.

Церемонія в Стокгольмі транслювалася із «золотої зали» мерії, і кожен лауреат був офіційно представлений. В ефірі показували відеоролики про те, як в останні дні лауреати Нобелівської премії в галузі медицини, фізики, хімії, літератури і економіки отримували нагороди у своїх країнах.

У записаному посланні король Карл XVI Густав також привітав лауреатів, додавши, що в майбутньому він сподівається вітати їх у Стокгольмі безпосередньо.

Цьогоорічні Нобелівські премії були оголошені в жовтні. Премії традиційно вручаються на церемонії 10 грудня, в річницю смерті 1896 року засновника премії Альфреда Нобеля, шведського вченого і філантропа.
…

Лідери Європейського союзу 10 грудня домовилися продовжити економічні санкції проти Росії на шість місяців, передає кореспондент Радіо Свобода.

Президент Франції Емманюель Макрон і канцлер Німеччини Анґела Меркель поінформували інших керівників держав і урядів ЄС про стан переговорів у «нормандському форматі» під час саміту ЄС у Брюсселі й рекомендували продовжити санкції, зазначивши, що на переговорах не досягнуто значного прогресу, повідомили Радіо Свобода європейські дипломати.

Посли ЄС мають офіційно затвердити це рішення у найближчий тиждень.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Відтоді їх постійно продовжували.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило, що росіяни Максим Шугалей і Самер Суейфан, затримані в Лівії в травні 2019 року, звільнені, зараз вони прямують до Росії. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Михайло Богданов.

Шугалей – політтехнолог із Санкт-Петербурга, який працював на соратника президента Росії Євгена Пригожина на виборах у Мадагаскарі.

У травні 2019 року він був заарештований у Тріполі, представники лівійського Уряду національної згоди підозрювали його в спробі втрутитися в президентські вибори, які повинні були відбутися навесні 2019 року.

У вересні 2020 року Шугалей був обраний у Держраду Республіки Комі в Росії за партійним списком партії «Родіна».

За даними російського видання «Проект», у Пригожина, якого називають «кухарем Путіна», були інтереси щонайменше у 39 країнах, при цьому як мінімум у 20 африканських державах працювали пов’язані з ним політтехнологи. Перед виборами вони підтримували антизахідну риторику і загострення територіальних конфліктів.
…

Рейтинг президента Росії Володимира Путіна зберігається на докарантинному рівні, при цьому соціологи зафіксували падіння його рейтингу серед молоді. Про це свідчать результати опитування російського «Левада-центру», пишуть «Відкриті медіа».

Якби вибори президента в Росії відбулися найближчої неділі, то за чинного голову держави проголосували б 39% опитаних. У грудні 2019 року за Путіна були готові проголосувати 38% росіян.

За рік частка виборців у віці від 18 до 24 років, готових голосувати за Путіна, знизилася з 36 до 20%. У людей у віці від 40 до 54 років симпатії до чинного президента Росії, навпаки, зросли з 31 до 39%. Вікові групи від 25 до 39 років і від 55 років стабільні в своїх вподобаннях. Як і рік тому, 30% і 51% відповідно готові проголосувати за Путіна.

Другим популярним політиком, за якого опитані готові проголосувати в найближчі вихідні, став лідер ЛДПР Володимир Жириновський, його частка – 6% (4% в 2019 році). По 2% опитаних готові проголосувати за лідера КПРФ Геннадія Зюганова й опозиційного політика Олексія Навального.

Соціологи відзначають і «неухильне зростання» числа тих, хто взагалі голосувати не має наміру: у порівнянні з 2018 роком частка таких зросла вдвічі, з 12 до 24% опитаних.

Заступник директора «Левада-центру» Денис Волков вказує, що погіршення ставлення до Путіна серед молодих – тренд, який соціологи спостерігають протягом останніх двох років, але в останні місяці він проявився особливо яскраво. За його словами, протягом літа соціологи фіксували значне падіння як рейтингу президента Росії, так і загальної оцінки ситуації.

Результати рейтингу Путіна в 2019 році (38%) стали найнижчими з 2014 року. Згідно з опитуванням, тоді за Путіна були готові проголосувати 49% росіян. Найвищий показник був зафіксований «Левадою» в 2018 році – за Путіна висловилися 57% опитаних.
…

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив про небезпеку «вакцинного націоналізму», який поширюється «повним ходом». Про це він сказав 9 грудня після віртуальної зустрічі з Африканським союзом.

Ґутерріш зазначив, що населення країн, що розвиваються, спостерігають за підготовкою кампаній з вакцинації проти COVID-19 у деяких заможніших державах, і задаються питанням, чи отримають вони доступ до вакцин і коли це станеться.

Глава ООН знову звернувся з проханням про виділення 4,2 мільярда доларів протягом наступних двох місяців для програми Всесвітньої організації охорони здоров’я із закупівлі і доставки вакцин проти коронавірусу для найбідніших верств населення світу.

Цього тижня у Британії почали масову вакцинацію від COVID-19, використовуючи препарат, розроблений американською компанією Pfizer та німецькою BioNTech, а 9 грудня Канада стала другою західною країною, яка схвалила таку ж вакцину. Очікується, що найближчими днями почнуть вакцинацію у США.

Вакцинацію населення також почали Росія та Китай. Вони використовують препарати власного виробництва.

 
…

Кількість вимушених переселенців у всьому світі досягнула майже 80 мільйонів доларів до середини 2020 року, повідомила Організація Об’єднаних Націй.

На початку цього року понад 79,5 мільйона людей змушені були покинути свої домівки через переслідування, конфлікти та порушення прав людини. Ця цифра включає 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 29,6 мільйона біженців та інших людей, силоміць переміщених за межі своєї країни, а також 4,2 мільйона шукачів притулку.

Попри березневий заклик генерального секретаря ООН негайно припинити будь-які бойові дії у всьому світі через боротьбу з пандемією, конфлікти й переслідування продовжилися. Насилля в Сирії, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Сомалі та Ємені змусили покинути свої будинки ще більше людей. Крім того, велику кількість нових переселенців виявили в центральній Африці в Сахельському регіоні, де спостерігається брутальне насилля, включно зі зґвалтуваннями та катуваннями, йдеться у звіті, який є у розпорядженні Радіо Свобода.

COVID-19 суттєво погіршив ситуацію для переселенців, яким тепер важче досягти безпечного місця. На піку першої хвилі пандемії у квітні 168 країн повністю чи частково закрили свої кордони. При цьому 90 країн не робили винятків для шукачів притулку.

Згодом 111 країн знайшли рішення, щоб забезпечити повноцінну або часткову роботу своєї системи роботи з біженцями.

Згідно зі звітом, який є у розпорядженні Радіо Свобода, за перше півріччя кількість заявок на притулок знизилася на третину порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

За звітний період 822 600 біженців повернулися додому, більшість із них – 635 000 – були внутрішніми переселенцями. Разом зі 102 600 випадками добровільної репатріації в першій половині 2020 року кількість повернень біженців до своїх домівок впала на 22 відсотки порівняно з 2019 роком.

За даними української влади, станом на грудень в Україні зареєстровані 1 459 268 переселенців з непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

 
…

У США 9 грудня зафіксували новий рекорд смертності від COVID-19 за добу – померли 3054 людини, тим часом регуляторні органи поки не схвалили жодну вакцину від коронавірусу.

Очікується, що офіційні особи США видадуть екстрений дозвіл на вакцину від Pfizer та BioNTech найближчими днями, після того, як 10 грудня відбудеться нарада консультативної групи при Управлінні з контролю за продуктами і ліками країни з цього питання.

Цього тижня у Британії почали масову вакцинацію від COVID-19, використовуючи препарат, розроблений американською компанією Pfizer та німецькою BioNTech, а 9 грудня Канада стала другою західною країною, яка схвалила таку ж вакцину.

Поки у США очікують початку щеплення медичних працівників та людей похилого віку вже цими вихідними, майже всі епідемічні показники в країні погіршуються.

Середньотижневий показник смертності за добу виріс до 2276 летальних випадків, і найближчими днями країна може перетнути позначку у 300 тисяч смертей від COVID-19. Окрім того, щодня виявляють понад 200 тисяч нових інфікованих, що створює навантаження на систему охорони здоров’я: наразі з COVІD-19 госпіталізовано понад 106 тисяч пацієнтів.

Незважаючи на стрімке поширення вірусу, не всі американці готові приймати вакцину, розроблену у рекордно короткі терміни. Згідно з опитуванням, проведеним Центром досліджень зі зв’язків з громадськістю Associated Press-NORC, приблизно половина американців збирається вакцинуватися, 25% не впевнені, що хочуть пройти вакцинацію, а ще чверть кажуть, що не хочуть.

За оцінками експертів, не менше 70 відсотків населення США необхідно вакцинувати, щоб домогтися колективного імунітету.

Наразі, окрім Британії та Канади, вакцинацію почали Росія та Китай. Вони використовують препарати власного виробництва.

 
…

Прототип американського пілотованого космічного корабля Starship, що розробляється для перевезення людей на Марс, 9 грудня після випробувального польоту на суборбітальну висоту вибухнув під час посадки.

Випробування транслювала компанія-розробник SpaceX. Запуск був здійснений з полігону компанії в Техасі.

Під час випробування був виконаний політ на висоту 12,5 кілометри з наступним відключенням двигунів, аеродинамічного гальмування, повторним запуском двигунів для повернення в вертикальний стан і спробою посадки на стартовий майданчик. Під час польоту один із трьох двигунів припинив роботу. Після вертикального спуску 16-поверховий прототип вдарився об землю і вибухнув.

Втім засновник SpaceX Ілон Маск все ж заявив: «Ми отримали всі необхідні дані».

SpaceX вже провела п’ять випробувальних польотів Starship, але попередні моделі космічного корабля пролетіли не вище 150 метрів.

Маск, який хоче зробити ракети багаторазовими. Його компанія SpaceX заявляє, що Starship зможе перевозити людей і вантаж на Марс всього за шість років.
…

Федеральна торгова комісія США та практично кожен американський штат подали позов до корпорації Facebook. Американська влада звинувачує Facebook у порушенні антимонопольного законодавства.

Комісія заявила, що буде вимагати відчуження Instagram та WhatsApp, оскільки США вважають придбання корпорацією цих активів незаконним.

На думку американської влади, Facebook «незаконним шляхом зберігає свою монополію у сфері соцмереж завдяки багаторічному антиконкурентній поведінці».

Facebook придбав Instagram у 2012 році за один мільярд доларів. Через два роки корпорація придбала WhatsApp за 19 мільярдів доларів.

У жовтні Федеральна торгова комісія США подала позов до Google, звинувачуючи компанію у зловживанні монопольним становищем на ринку пошуку та інтернет-реклами.  

 
…

Президент Польщі Анджей Дуда заявив 9 грудня, що Європейський союз близький до досягнення угоди, яка допоможе уникнути польсько-угорського вето на бюджет об’єднання та пакет допомоги у зв’язку з COVID-19. Про це Дуда сказав у Празі за підсумками переговорів із президентом Чехії Мілошем Земаном.

Варшава та Будапешт блокують кошти ЄС на суму близько 1,8 трильйона євро (2,2 трильйона доларів), у тому числі близько 750 мільярдів євро, які мають бути виплачені для виходу з рецесії, спричиненої другим сплеском коронавірусної інфекції.

Обидві країни перебувають під розслідуванням ЄС щодо підриву незалежності судової влади, засобів інформації та неурядових організацій. Через це Польща та Угорщина ризикують втратити доступ до десятків мільярдів євро допомоги ЄС.

 
…