Економіка

Велика Британія та Європейський союз лише за сім днів до остаточного виходу острівної країни з ЄС уклали угоду про торгівлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 24 грудня, що об’єднання 27 країн і Велика Британія «стануть пліч-о-пліч для досягнення спільних цілей».

«Це була довга і звивиста дорога. Але ми здобули добру угоду. Це справедлива, збалансована угода, і це правильно і відповідально для обох сторін», – сказав фон дер Ляєн на пресконференції в Брюсселі.

Британський прем’єр-міністр Боріс Джонсон відреагував на укладення угоди фотографією з переможно піднятими руками і додав слова – «угода укладена».

Норми добросовісної конкуренції та права на риболовлю були головною перешкодою для укладення торгової угоди впродовж дев’яти місяців переговорів про торговельні відносини після завершення Brexit.

Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…

Більшість жителів Росії чули про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, показало опитування «Левада-центру». 61 відсоток опитаних заявили, що «щось про це чули», ще 17 повідомили, що уважно стежать за справою.

Автори дослідження також запитали тих, хто чув про отруєння, яку версію того, що сталося, вони вважають найбільш правдоподібною. 30 відсотків вибрали відповідь, що «ніякого отруєння не було, це інсценування», 19 – сказали, що «це провокація західних спецслужб».

15 відсотків респондентів відповіли, що «це спроба влади усунути політичного опонента». У тому, що це спроба влади усунути опонента, скоріше впевнені ті, хто уважно стежить за справою, виступає проти діяльності президента Володимира Путіна і належить до молодих за віком росіян.

2 вересня в організмі політика знайшли сліди «Новачка», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося. Лабораторії Франції, Швеції та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили наявність отрути «Новачок» в аналізах Навального.

Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».

14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.

Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.

За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».
…

Президент США Дональд Трамп видав ще 26 указів про помилування, зокрема щодо колишнього очільника своєї виборчої кампанії Пола Манафорта, політичного соратника і радника Роджера Стоуна, а також Чарльза Кушнера, батька Трампового зятя і радника Джареда Кушнера.

Крім того, президент скоротив терміни для трьох осіб. Укази Трамп видав 23 грудня, через день після того, як помилував інших 15 людей, зокрема двох засуджених за неправдиві свідчення у розслідуванні про втручання Росії у вибори в США 2016 року.

Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.

Манафорт був засуджений до понад семи років ув’язнення, але навесні цього року його перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям.

У липні президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».

Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.

Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.

Чарльз Кушнер був засуджений до двох років ув’язнення після того, як у 2004 році визнав провину за 18 пунктами звинуваченнями в ухилянні від сплати податків, фальсифікації свідчень і внесенні незаконних пожертв на кампанію.
…

Президент США Дональд Трамп скористався правом вето щодо законопроєкту про оборонний бюджет на 2021 рік із затвердженим обсягом фінансування 740 мільярдів доларів.

Як сказав Трамп, він ухвалив таке рішення, оскільки документ, на його думку, не передбачає критично важливих заходів для національної безпеки і суперечить зусиллям його адміністрації зробити Америку пріоритетом у питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики. «Це подарунок Китаю та Росії», – стверджує президент.

Трамп також зазначив, що документ містить положення, «що не поважають наших ветеранів і нашу військову історію». Раніше президент виступив проти передбачених у проєкті бюджету планів перейменувати військові бази, чиї позначення зараз містять імена генералів-конфедератів.

Серед іншого, Дональд Трамп наполягав на скасуванні розділу, який звільняє інтернет-платформи від юридичної відповідальності за контент, що публікується користувачами.

З 1960-х років оборонний бюджет у США ухвалювався щороку, і глава держави ніколи його не блокував. Нинішній склад обох палат Конгресу у грудні схвалив проєкт більшістю голосів і, як очікується, законодавці подолають президентське вето, набравши необхідну більшість у дві третини голосів.

Нинішній проєкт бюджету Пентагону передбачає посилення санкцій проти російських трубопровідних проєктів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Україна вважає перший із них загрозою своїй національній безпеці.

 
…

Посол США в Росії Джон Салліван не має сумнівів, що в уряді Росії та службах безпеки цієї країни є ті, хто причетний до безперервних кібератак і кампанії впливу на ухвалювані в США рішення. Про це дипломат сказав в інтерв’ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL).

За словами Саллівана, коли в бесідах із журналістами і членами Конгресу його запитували про кібербезпеку, то йшлося переважно про втручання у вибори. Як зазначив посол, значний вплив на вибори в США був здійснений у 2016 році, згодом ситуація повторилася два роки тому і в 2020 році.

«Але це лише частина набагато більшої проблеми, що стоїть перед нами – агресивної кіберактівності з боку елементів всередині російського уряду. Таким чином, ми повинні діяти ефективніше, щоб захистити себе. Нам необхідно продовжувати інформувати Москву і притягати до відповідальності тих, хто намагається нашкодити нашій цифровій інфраструктурі і використовувати її в своїх інтересах», – наголосив Джон Салліван.

Так у розмові з журналістом Радіо Свобода Майком Екелем Салліван прокоментував масштабну кібератаку на урядові установи США, про яку стало відомо раніше в грудні. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що атака тривала з весни цього року, і що до неї причетна Росія. Москва це заперечує.

За даними кіберпідрозділів Міністерства внутрішньої безпеки США, злам є серйозною загрозою для федерального уряду і влади штатів і муніципалітетів, а також для критично важливих об’єктів інфраструктури.

Говорячи про нинішній рівень відносин між США і Росією, американський посол відзначив зниження довіри. «Але сам я особисто, і, як мені відомо, багато американців довіряють і вірять у народ Росії, великий народ. Це велика країна, з величезною територією, більш ніж тисячолітньою історією і культурою, що не можна не враховувати», – сказав Салліван.

Американський посол сподівається, що надалі вдасться врегулювати виклики та кадрові труднощі, через які США були змушені припинити роботу своїх консульств у Єкатеринбурзі і Владивостоку, так і в цілому повернути довіру на високому рівні і встановити міцне і взаємовигідне співробітництво.

 
…

Ті ж співробітники ФСБ, які ймовірно причетні до отруєння Навального, літали разом до міст Грозний і Владикавказ – розслідувач
…

США розширили санкції проти влади Білорусі за дії, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня.

В опублікованому 23 грудня на сайті американського міністерства фінансів повідомленні йдеться, що список санкцій поповнений однією фізичною особою і чотирма структурами – за роль у фальсифікації результатів голосування і насильство щодо учасників мирних протестів. Зазначені в списку особи несуть відповідальність за підрив демократичних процесів або інститутів в Білорусі, наголошується в повідомленні.

Нові санкції стосуються білоруського Центрвиборчкому, антитерористичного підрозділу КДБ Білорусі «Альфа», Головного управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому і мінського загону міліції особливого призначення. Також заходи запроваджені щодо першого заступника міністра внутрішніх справ країни Геннадія Казакевича.

Санкції передбачають блокування всієї власності та майнових інтересів зазначених осіб і структур у США. Громадянам США заборонено мати справи з цими особами чи організаціями, якщо інше не передбачене винятками Управління з контролю за іноземними активами фінансового відомства.

«Білоруський народ безупинно прагне до мирного здійснення своїх базових громадянських прав, а держава продовжує відповідати на це жорстоким придушенням», – наголосив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У Білорусі вже понад чотири місяці тривають масові акції проти підсумків президентських виборів, переможцем яких ЦВК країни оголосив Олександра Лукашенка. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі були затримані і піддані тортурам і знущанню в ізоляторах. Також за час протестів кілька людей у Білорусі загинули.

Учасники виступів називають підсумки голосування сфальсифікованими і закликають владу до діалогу. Вони вимагають відставки Лукашенка, звільнення всіх політв’язнів і проведення нових виборів глави держави.

ЄС, Україна і США не визнають Лукашенка легітимним президентом. Сам Лукашенко заперечує, що переміг нечесно і стверджує, що за протестами стоять «закордонні ляльководи».
…

У Пакистані щонайменше 10 людей загинули та близько 30 отримали поранення внаслідок вибуху на заводі з виробництва льоду у портовому місті Карачі 22 грудня. Зазначається, що внаслідок вибуху завод обвалився, також зазнали пошкоджень сусідні будівлі.

За словами чиновників, на місті завалів 23 грудня продовжують пошуки тих, хто міг вижити.

Як повідомили місцеві чиновники Радіо Свобода, попередньо, на заводі вибухнув паровий котел. Втім, вони додали, що наразі розслідування інциденту продовжується.

В Карачі за останній рік сталося декілька подібних інцидентів. Їх причиною вважають погані заходи безпеки.
…

Державна дума Росії ухвалила у остаточному, третьому читанні закон, що дозволяє блокувати соціальні мережі і сервіси за те, що російська влада вважатиме цензурою російських ЗМІ. Документ був внесений до парламенту 19 листопада та ухвалений у терміновому порядку.

Зокрема, законопроєкт визначає статус «власника інформаційного ресурсу, причетного до «порушень основоположних прав і свобод людини і громадянина Росії». Якщо інтернет-ресурс генпрокуратура Росії визнає «порушником прав та свобод», то Роскомнагляд дозволяє його повне або часткове блокування.

Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил модерації до російських видань.

Окремим голосуванням сьогодні ж був ухвалений у третьому читанні закон про штрафи для інтернет-провайдерів і сайтів, які відмовлятимуться видаляти «заборонену у Росії інформацію» на вимогу Роскомнагляду. Іноземні сайти законопрлєкт пропонує штрафувати на суму до однієї п’ятої виручки від річного обороту. У випадку з міжнародними компаніями такі штрафи можуть сягати сотень мільйонів і мільярдів доларів. Як Росія збирається стягувати ці гроші з іноземних компаній – не уточнюється.

 
…

Обрана президентом Мая Санду, яка перемогла Додона на виборах у листопаді, складе присягу 24 грудня
…

Влада Росії оголосила двох співробітників посольства Колумбії в Москві «персонами нон ґрата» після того, як із Боготи вислали двох російських дипломатів, звинувачених, за даними місцевих ЗМІ, у шпигунстві.

Міністерство закордонних справ Росії 23 грудня заявило, що напередодні викликало колумбійського посла, щоб висловити йому протест проти «необґрунтованого рішення» вислати російських дипломатів.

Посла також поінформували про рішення Москви оголосити «персонами нон ґрата» двох співробітників колумбійської дипмісії.

Напередодні влада Колумбії підтвердила повідомлення місцевих ЗМІ про виїзд із країни за наполяганням Боготи двох співробітників посольства Росії.

Колумбійське керівництво не уточнило причин такого рішення, зазначивши лише, що своїми діями російські громадяни порушили Віденську конвенцію про дипломатичні зносини. У Міністерстві закордонних справ Колумбії відзначили також, що Росія у відповідь відсторонила від роботи двох колумбійських дипломатів.

Голова колумбійської міграційної служби Хуан Франсіско Еспіноса сказав, що росіяни залишили країну 8 грудня.

Журнал Semana і газета El Tiempo написали раніше про можливу причетність співробітників російської дипмісії до шпигунства, а саме до збирання секретної військової інформації, а також даних про роботу енергетичної галузі та видобутку мінеральних ресурсів.

 
…

Чеський парламент ухвалив рішення, яким ще на 30 днів, до 22 січня 2021 року, продовжується надзвичайний стан у країні. Такий крок пов’язаний із високим рівнем інфікованості коронавірусною інфекцією COVID-19, який не спадає. 

Зокрема, як повідомляє Міністерство охорони здоров’я Чехії, тільки за 21 грудня в країні захворіли 7860 людей.

«Кількість пацієнтів із позитивним тестом поступово наростає. Тому ми були вимушені реагувати на цю епідеміологічну ситуацію, яка розвивається несприятливо, і перейти до наступного, четвертого ступеню протиепідеміологічної системи», – наголосив міністр охорони здоров’я Ян Блатни.

У зв’язку з цим до вже чинних правил додається низка нових, зокрема, заборона клієнтам будинків для літніх людей виходити за межі приміщення, скасовані феєрверки і громадські акції на Різдвяні свята.

Від 18 грудня влада розпорядилася закрити ресторани, бари, готелі, які відновили роботу три тижні тому. Крім того, заборонено проводити спортивні змагання всередині приміщень. Водночас крамниці залишаються відчиненими.

Діє комендантська година від 23:00 до 5:00. Громадські зібрання обмежені до шести людей всередині приміщень і на вулиці. Раніше було 10 і 50 відповідно.

Обв’язковим залишається носіння масок всередині будівель, а надворі – в разі, якщо неможливо дотримуватися дистанції в два метри між людьми. Від 18 грудня школи в Чехії пішли на канікули до січня.
…

Повідомляють про можливе збирання ними секретної військової інформації та даних про роботу енергетичної галузі й видобутку мінеральних ресурсів
…

Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.

Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.

Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.

 
…

Президент Румунії Клаус Йоханніс запропонував сформувати новий уряд Флоріну Кицу, міністру фінансів із уряду, що складає повноваження. Тепер Кицу має створити правоцентристський коаліційний уряд, здатний запобігти економічному спаду, викликаному пандемією COVID-19.

Ліві соціал-демократи, які є наступниками комуністичної партії, стали першою за числом отриманих голосів політичною силою на виборах 6 грудня, але не здобули достатньої кількості голосів для формування більшості в парламенті.

Правоцентристська Національно-ліберальна партія, яка керувала урядом меншості від жовтня 2019 року, уклала союз зі ще двома політичними силами, які пройшли до парламенту.

Лідери трьох партій заявили, що новий парламент зможе затвердити новий кабінет міністрів уже 23 грудня. Коаліція матиме близько 55% депутатських мандатів.

Цього року Румунія з населенням близько 20 мільйонів людей, яка є однією з найбідніших країн Європейського союзу, повідомила про майже 600 тисяч випадків COVID-19 та 15 тисяч смертей. Економіка Румунії цього року скоротиться на 4,2%, свідчать прогнози.

 
…

Міжнародна федерація футболу подала в прокуратуру кантону Цюріх заяву про порушення кримінальної справи проти колишнього президента організації Зеппа Блаттера. 84-річного Блаттера звинувачують у фінансових порушеннях під час будівництва Музею футболу у Цюріху.

Як мовиться у заяві ФІФА, йдеться «про численні серйозні порушення, пов’язані з цим проектом, які викликають серйозні підозри в злочинних діяльності з боку різних посадових осіб та компаній, пов’язаних з цим питанням». 

У ФІФА наголосили, що встановлено «пряму участь» Блаттера та «інших осіб» у вказаних домовленостях.

Адвокат Блаттера «категорично відкинув» звинувачення як «безпідставні».

У ФІФА стверджують, що адміністрація Блаттера витратила на музей 500 мільйонів швейцарських франків (565 мільйонів доларів), додавши, що ці гроші «можна і потрібно було направити на розвиток світового футболу».

Зазанчається також, що 140 мільйонів франків (158 мільйонів доларів) було вкладено в «будинок, яким організація не володіє», а решта 360 мільйонів франків (407 мільйонів доларів) складають оренду будівлі до 2045 року, угоду «на невигідних умовах, якщо порівнювати зі стандартними ринковими ставками».

Проєкт музею почали реалізовувати у 2013 році, за два роки до того, як Блаттер, який був президентом ФІФА протягом 17 років, пішов у відставку через корупційний скандал.

Він також є об’єктом двох федеральних розслідувань у Швейцарії через свою діяльність як президента ФІФА та фінансові операції.

Блаттер заперечував будь-які порушення законів зі свого боку.
…

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 22 грудня про надсилання до Центральноафриканської Республіки (ЦАР) «300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії». Повідомлення передане в комітет Ради безпеки ООН, вказує відомство.

«Росія в рамках надання сприяння Бангі (столиця ЦАР – ред.) в питанні зміцнення обороноздатності Центральноафриканської Республіки оперативно відгукнулася на прохання її керівництва і надіслала додатково 300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії», – йдеться в повідомленні відомства.

За даними МЗС Росії, для «відбиття натиску незаконних збройних формувань задіяний контингент багатопрофільного комплексної місії ООН зі стабілізації в ЦАР, який діє в тісній координації з підрозділами центральноафриканської армії».

Французьке видання Le Figaro 21 грудня з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі повідомило, що Росія надіслала до ЦАР кількасот військових і важку техніку. Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком.

Казагі не уточнив точну кількість військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтверджували, що до ЦАР прибули військові з регулярних частин.

Заступник голови МЗС Росії Михайло Богданов 21 грудня сказав, що російські військові не беруть участі в бойових діях в ЦАР, там перебувають російські військові інструктори і «це не армія, що не спецпризначенці». Богданов підтвердив, що в ЦАР є представництво Міноборони Росії, яке «не бере участі в бойових діях» і перебуває там згідно з міжнародними угодами. Також у ЦАР є російські офіцери, службовці в складі миротворчих сил ООН.

Le Figaro пов’язувала приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. 19 грудня уряд ЦАР звинуватило колишнього президента Франсуа Бозізе, що він вирушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до президентських і парламентських виборів, призначених на 27 грудня. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося взяти під контроль кілька населених пунктів неподалік від столиці і дороги, що ведуть до Бангі. Миротворці повідомили, що наступ вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці.

До цього офіційно повідомлялося про присутність у ЦАР понад 230 російських військовослужбовців, які проводили навчання місцевих військових і поліцейських.

Розслідувачі раніше вказували, що структури наближеного до президента Росії Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина займаються видобутком золота і алмазів у ЦАП, а бійці так званої «приватної військової компанії Вагнера», яку пов’язують із Пригожиним, виконують різні завдання, зокрема, охороняють президента Фостен-Арканжи Туадеру.

Сам Пригожин заперечує, що у нього є інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Сенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі.

Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.

Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».

Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.

Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.

Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:

невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє

Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».

«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна і США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстоке придушення мирних протестів і, зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

У столиці Росії Москві ввечері 21 грудня затримали групу соратниць і соратників опозиційного діяча й викривача корупції у владі Олексія Навального, одну з них у ніч на 22 грудня відпустили, ще троє далі перебувають у відділку поліції до суду над ними.

Юристку Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь затримали в будинку, де, за даними громадянських розслідувань, живе один із причетних до останнього отруєння Навального бойовою хімічною речовиною працівників Федеральної служби безпеки Росії.

Соболь вела в твітері трансляцію свого затримання після того, як вона подзвонила в двері підозрюваного причетного, Костянтина Кудрявцева. За її словами, вона побачила світло у вічку дверей, але їй не відчинили. Невдовзі на місце прибула поліція, яка повідомила, що з тієї квартири на неї надійшла заява, і затримала її.

Вже по півночі її, за повідомленнями, почали опитувати в цій справі, намагаючись звинуватити в кримінальному злочині незаконного проникнення в житло. Її врешті відпустили, коли вона відмовилася відповідати.

Також на Соболь склали адміністративний протокол через нібито «непідкорення законному розпорядженню працівника поліції». Ця стаття передбачає покарання в вигляді штрафу чи адмінарешту на термін до 15 діб.

Разом із нею затримали її колегу Ольгу Ключникову, яка чекала в авті. Невдовзі, вже під відділком поліції, затримали також оператора Акіма Керімова і ще одного соратника Соболь Костянтина Распопова.

Цих трьох залишили в відділку на ніч до суду над ними. Їх теж обвинувачують у «непідкоренні законному розпорядженню працівника поліції».

Крім того, раніше 21 грудня в Москві затримали ще кількох учасників одиничних пікетів на підтримку Навального на площі Луб’янка, де розташована головна будівля ФСБ.

Також 21 грудня Навальний оприлюднив запис своєї телефонної розмови, за його словами, з Кудрявцевим.

У ній той, вважаючи, що з ним говорять із Ради безпеки Росії, розповів про свою участь в операції отруєння Навального – його завданням було ліквідувати сліди отрути на білизні діяча, яка й була носієм речовини і лишилася в поліції після того, як він потрапив до лікарні, а потім був евакуйований на лікування до Німеччини.

ФСБ назвала той запис «підробкою».

Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб. Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Європейський союз і Велика Британія запровадили заморожування активів і заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі і Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа – науковий інститут, який бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Речовина, використана при отруєнні Навального, виявилася схожою на ту, якою були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

У США обидві палати Конгресу схвалили 21 грудня державний бюджет країни, який також передбачає надання економічної допомоги потерпілим від COVID-19.

І в Палаті представників, і в Конгресі за нього проголосувала значна більшість, і тепер документ із 5593 сторінок іде на підпис президентові Дональду Трампові. За повідомленнями, це найдовший такий документ в історії США.

Бюджет передбачає допомогу потерпілим від пандемії людям і бізнесам на суму в 900 мільярдів доларів, а також звичні загальні видатки федерального уряду США на 2021 фінансовий рік на суму в 1,4 трильйона доларів.

Компромісний законопроєкт вдалося узгодити по місяцях невдалих переговорів між демократами, республіканцями і Білим домом, які мали різко відмінні позиції. Демократи вимагали на допомогу через пандемію значно більших сум, але врешті обраний президент Джо Байден переконав однопартійців піти на компроміс із республіканцями за принципом «краще менше, ніж нічого», щоб на час, коли він 20 січня обійме посаду, була передбачена хоч якась така допомога.

Згадані 900 мільярдів доларів, передбачені в документі, підуть на прямі виплати по 600 доларів багатьом людям (це приблизно вдвічі менше, ніж передбачав схожий пакет, ухвалений у березні) чи тимчасову додаткову підтримку в разі безробіття по 300 доларів на тиждень (порівняно з 600 доларами за попереднім пакетом). Критики кажуть, що ці суми недостатні.

Крім того, сотні мільярдів доларів мають піти на підтримку бізнесу, з того на додаткову допомогу дрібним підприємцям по 275 доларів, і на фінансування, допомоги з орендною платою, розподілу вакцин тощо.

Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.

Як вважають, Байден на президентській посаді буде домагатися подальших пакетів такої допомоги, але республіканці будуть проти в очікуванні на те, як подіє вакцина від коронавірусу, і через занепокоєння навколо великого бюджетного дефіциту. Багато що в можливому наданні подальшої такої допомоги буде залежати від результатів другого туру виборів до Сенату в штаті Джорджія 5 січня, які визначать, яка партія буде контролювати Сенат.
…

Міністерство торгівлі США розширило свій список компаній із Росії й Китаю, які, як стверджується, мають зв’язки зі збройними силами цих країн. Цей крок обмежить їхній доступ до американських продуктів і технологій, хоча не є повноцінними санкціями проти них.

Як ухвалило міністерство 21 грудня, військових кінцевих споживачів мають 45 російських і 58 китайських компаній. Тепер компанії зі США муситимуть отримувати ліцензії для продажу їм своїх продуктів і технологій, і в них радше відмовлять, ніж нададуть.

«Міністерство бере до уваги важливість досягнення мети своїх партнерств зі американськими і світовими компаніями, а саме в боротьбі з намаганнями Китаю і Росії повернути американські технології на користь своїх дестабілізувальних військових програм», – заявив із приводу цього рішення міністр торгівлі США Вілбур Росс.

Раніше цього року визначення «військових кінцевих споживачів» у США було розширене: тепер до них залічують не тільки збройні сили й інші силові структури, включно з поліцією, а й будь-які юридичні чи фізичні особи, які надають підтримку чи роблять внесок у виробництво чи підтримання експлуатації товарів військового призначення.

Дотепер у списку було 103 компанії з Росії, Китаю, а також Венесуели. Тепер у розширений список потрапили такі компанії й установи з Росії, як «Адміралтейська корабельня», Служба зовнішньої розвідки, бюджетне управління Адміністрації президента Росії, авіабудівна корпорація «Іркут», Центральний науково-дослідний інститут машинобудування, відомий як «ЦНІІМАШ», ракетно-космічний центр «Прогрес», Казанський вертольотобудівний завод, Міністерство оборони Росії, авіаційний завод у Комсомольську-на-Амурі, «Об’єднана авіабудівна корпорація», «Рособоронекспорт», «Ростех», «МіГ», «Туполєв», «Сухой» та інші організації, пов’язані з військово-промисловим комплексом.

У Міністерстві торгівлі США наголосили, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений.
…

Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.

Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.

Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.

Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.

Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.

Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.

Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.

Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Росія виділить білоруській владі кредит на суму 1 мільярд доларів. Таке розпорядження підписав 21 грудня прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.

Кредит буде наданий двома траншами: 500 мільйонів доларів у 2020 році, ще 500 мільйонів – у 2021-му. Облік заборгованості за кредитом вестиметься в російських рублях.

У жовтні кредит на пів мільярда доларів надав Білорусі Євразійський фонд стабілізації та розвитку, за рахунок цих коштів влада країни збиралася погасити заборгованість перед російською компанією «Газпром» за постачання газу.

Експерти вказують на різке погіршення економічної ситуації в Білорусі, викликане, зокрема, масовими протестами проти Олександра Лукашенка і оголошеним опозицією загальнонаціональним страйком, до якого долучилися кілька великих білоруських підприємств. Влада країни визнавала «деякі заворушення на підприємствах», але відзначала, що вони «не завдали жодного економічного збитку». При цьому Лукашенко погрожував учасникам страйків звільненнями і кримінальними справами.

21 грудня за дорученням Лукашенка МВС Білорусі створило єдину електронну базу даних учасників протестів. У ній міститиметься інформація про вік, місця проживання, роботи або навчання, а також про захоплення кожного протестувальника, який потрапив у поле зору правоохоронних органів. Творці бази даних обіцяють «індивідуальний підхід» у частині заходів реагування.

Також 21 грудня Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальні справи проти екскандидатки в президенти країни Світлани Тихановської, а також проти членів координаційної ради опозиції, включно з Марією Колесниковою. Їх звинувачують у створенні екстремістської спільноти і змові з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Опублікована російським опозиційним політиком Олексієм Навальним телефонна розмова з імовірним учасником його отруєння є підробкою, стверджують в ФСБ. За фактом публікації організовано перевірку, повідомляють російські державні інформагенції з посиланням на Центр громадських зв’язків спецслужби.

«Використання способу підміни номера абонента – відомий прийом іноземних спецслужб, раніше не раз апробований в антиросійських акціях, що дозволяє виключити можливість установки реальних учасників розмови», – ідеться в коментарі.

У ФСБ також додали, що розслідування про ймовірну причетність співробітників спецслужби до отруєння Навального є спланованою провокацією проти ФСБ.

«Розміщене О. Навальним у мережі інтернет так зване «розслідування» про нібито зроблені щодо нього дії є спланованою провокацією, спрямованою на дискредитацію ФСБ Росії та співробітників органів федеральної служби безпеки, здійснення якої не було б можливим без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб», – стверджують у Федеральній службі безпеки Росії.

Удень 21 грудня Навальний опублікував на своєму Youtube-каналі запис своєї розмови з, як він стверджує, співробітником ФСБ Костянтином Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Співробітниця створеного опозиційним російським політиком Олексієм Навальним «Фонду боротьби з корупцією» Любов Соболь увечері 21 грудня була затримана в Москві біля будинку, в якому, як стверджується, живе співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев. Цей чоловік, як стверджує Олексій Навальний, був одним із учасників операції з отруєння політика.

Соболь вела пряму трансляцію в твітері і зняла своє затримання, а згодом продовжувала трансляцію з автозаку. Затримання знімали також журналісти, які прибули на місце і, як і Соболь, намагалися поспілкуватися з Кудрявцевим.

Поліцейські під час затримання сказали Любові Соболь, що на неї надійшла заява від одного з мешканців. Названа адреса збігається з імовірною адресою Кудрявцева.

Любов Соболь приїхала до будинку, де, як стверджується, живе співробітник ФСБ, після того, як удень 21 грудня Навальний опублікував запис своєї розмови з, як він стверджує, Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) у понеділок рекомендувало затвердити вакцину проти коронавірусу, розроблену американським фармацевтичним гігантом Pfizer та німецьким BioNTech, для використання у 27 країнах-членах ЄС.

Очікується, що Єврокомісія офіційно підпише рекомендацію EMA пізніше 21 грудня, а кампанії з вакцинації можуть розпочатися в деяких країнах ЄС вже до кінця року.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала схвалення вакцини Європейським агентством з лікарських засобів «вирішальним моментом у наших зусиллях щодо доставки безпечних та ефективних вакцин європейцям».

За повідомленнями, вже після Різдва вакцинацію у числі перших можуть розпочати Німеччина, Франція, Австрія та Італія.

Вакцина Pfizer стала першою зареєстрованою в ЄС вакциною від COVID-19. У Великобританії і США препарат був схвалений до масового застосування трохи раніше. У США схвалена також вакцина корпорації Moderna.

Повідомлення про початок масової вакцинації в ЄС збіглося з різким зростанням числа інфікованих коронавірусом у Великій Британії, де зафіксували новий штам.
…