Економіка

У Мінську понад тисячу людей пенсійного віку вже вкотре пройшли центром міста, скандуючи «Лукашенку – трибунал». До протесту долучилися медики. Силовики маршу не перешкоджали. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги, повідомляє Kronen Zeitung.

Очевидці повідомляють про серію пострілів. У результаті інциденту щонайменше сім людей загинули, ще четверо поранені.

Зараз поліція оточила район і проводить операцію із затримання злочинців. Скільки їх було, невідомо, їхні мотиви також поки неочевидні. Поліція не виключає версію теракту.

Kronen Zeitung пише, що, за непідтвердженими даними, один із нападників підірвав себе за допомогою пояса з вибухівкою. За інформацією Kurier, синагога не була метою атаки.

 
…

Військове керівництво спірного регіону Нагірний Карабах повідомляє про ще 11 солдатів, загиблих внаслідок сутичок із азербайджанською армією попри оголошений режим припинення вогню.

Згідно зі списком, який оприлюднила пресслужба контрольованої вірменами «республіки Арцах», серед загиблих – заступник командувача Армії оборони Нагірного Карабаху полковник Артур Саркісян. Загалом кількість загиблих військових анклаву з початку загострення 27 вересня становить 1 177 людей.

Читайте також: У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

Тим часом президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив у своєму твітері, що армія його країни взяла під контроль ще вісім поселень в ході операції в Нагірному Карабасі.

Також міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі кількох цивільних поселень в азербайджанському регіоні Тертер.

Вірменське міністерство оборони, своєю чергою, заявило про артилерійський обстріл азербайджанською стороною позиції вірменьских військових та селища Давіт Бек, внаслідок чого загинув один цивільний і ще двоє дістали поранення. Азербайджанська сторона не коментувала цю заяву, повідомивши тільки про удари по пунктах постійної дислокації та вогневих позиціях вірменських військових, а також про обстріл штабу в напрямку Гирмизи Базару.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Кілька опозиційних партій Грузії по черзі заявили, що відмовляються від мандатів у парламенті нового скликання на знак незгоди з результатами парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Про це повідомляє грузинська служба Радіо Свобода«Ехо Кавказу».

Партія «Європейська Грузія» відмовилася від парламентських мандатів – за попередніми даними, вона набирала 3,78% і могла отримати п’ять голосів у парламентів. Однак лідер партії Давид Бакрадзе заявив, що політична сила не тільки відмовляється від результатів, а й бойкотуватиме другий тур виборів за мажоритарними округами.

«Ці вибори не були вільними і справедливими, результати не відображають волю грузинських виборців», – сказав він.

Читайте також: Вибори в Грузії: перемагає владна партія, у Саакашвілі заявляють про фальсифікації

Блок «Георгій Вашадзе – Стратегія Агмашенебелі» також відмовилася від місць у парламенті Грузії, повідомив лідер партії Георгій Вашадзе.

«Це були не вибори», – сказав Вашадзе і закликав громадян вийти на акцію протесту 8 листопада.

Ще одні опозиціонери – «Лело» – претендували на 3,15% голосів і чотири мандати. Лідер партії Бадрі Джапарідзе повідомив, що політична сила вимагає нових виборів, «результати яких не викликатимуть сумнівів».

Про долучення до бойкоту повідомив також лідер партії «Ґірчі», яка отримувала чотири мандати, Зураб Джапарідзе.

Схожу заяву зробив також один з лідерів «Єдиного національного руху – Об’єднана опозиція – Сила в єдності» Ніка Мелія.

«Наша вимога – нові вибори у вільному середовищі. Ми доб’ємося цього найближчим часом», – заявив Мелія.

1 листопада опозиційні партії Грузії відмовилися визнавати результати парламентських виборів в країні і анонсували акції протестів з вимогою призначення позачергових виборів.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.

 
…

Іноземним прочанам-мусульманам дозволили в Саудівської Аравії здійснювати «умру» (коротке паломництво) через вісім місяців після заборони через пандемію коронавірусу. «Умра» – це паломництво, яке мусульмани можуть здійснити в будь-який час.

Починаючи з 1 листопада, близько 20 тисяч паломників будуть щодня пропускати до Великої мечеті в Мецці для здійснення «умри».

Перед проведенням ритуалу іноземні паломники повинні дотримуватися суворих заходів для запобігання COVID-19, зокрема самоізоляції протягом трьох днів після прибуття в Саудівську Аравію.

У Великій мечеті розташована Кааба, будівля у формі куба, що вважається найбільш священним місцем для ісламу.

Всім паломникам перевірятимуть температуру на вході в мечеть, вони мусять бути в масках, дезинфікувати руки і стежити за вказівниками на підлозі, щоб дотримуватися дистанції.

Читайте також: У Саудівській Аравії завершився хадж із рекордно малим числом учасників

Саудівська Аравія призупинила прийом паломників у березні для стримування пандемії коронавірусу. Торік «умру» здійснили понад 19 мільйонів паломників.
…

За даними підрахунку ЦВК Молдови 99,81% протоколів на президентських виборах 1 листопада прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду набирає 36,10% голосів виборців проти 32,66% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.

Новина доповнюється…
…

Колишній співробітник Агентства національної безпеки США Едвард Сноуден заявив, що він подає заяву на отримання російського громадянства, втім, збирається лишити і американське.

Про цей намір Сноуден повідомив за кілька днів після оголошення, що вони з дружиною Ліндсі Міллз чекають на дитину.

«Після років розлуки з батьками ми з дружиною не бажаємо розлучатися з сином. Тому в цю епоху пандемії та закритих кордонів ми подаємо заявку на подвійне американсько-російське громадянство», – написав Сноуден у твітері.

Сноуден додав, що вони з дружиною «лишаються американцями» та будуть виховувати сина відповідно до американських цінностей, зокрема «свободи думки».

«Я з нетерпінням чекаю дня, коли зможу повернутися до Штатів, щоб уся родина змогла об’єднатися», – написав Сноуден.

Нещодавно Москва пом’якшила закони про громадянство, дозволивши отримати російське громадянство без вимоги відмовлятись від попереднього.

Сноудену в США висунуті звинувачення в шпигунстві, йому загрожує тривалий тюремний термін. Громадська думка у США з питання про Сноудена розділилася: багато активістів та громадські діячі, визнаючи, що він порушив закон, вказують на те, що він порушив важливу проблему невиправданого втручання спецслужб у приватне життя.

Колишній президент Барак Обама відмовився помилувати Сноудена, заявивши, що, можливо, зробив би це, якби той добровільно постав перед американським судом. Президент Дональд Трамп характеризував Сноудена як «зрадника». Але в серпні 2020 року з’явилися повідомлення, що Трамп не виключає можливості помилувати Сноудена.
…

Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.

«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.

«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.

Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.

«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.

Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.

Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.

Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.

«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».

Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.

RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…

У Молдові ввечері 1 листопада завершилося голосування на президентських виборах. Як свідчать дані телефонного опитування, проведеного спільнотою WatchDog.md та Інститутом державної політики, проросійський чинний президент, засновник Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців, а його суперниця прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду – 34,6%. Згідно з телефонним опитуванням, похибка становить 2,5 відсотка.

Ще одне телефонне опитування, проведене компанією Intellect Group разом із асоціацією SPERO, дало Ігорю Додону 28,5%, а Майї Санду – 21,5%.

За даними ЦВК країни, явка виборців склала понад 42%.

Нинішні вибори глави держави у Модові перетворилися на своєрідний матч-реванш важкої кампанії 2016 року. Тоді Додон переміг Санду в другому турі з перевагою менш ніж 5 відсотків. Із червня до листопада 2019 року Санду працювала прем’єр-міністром, доки Додон не змусив її піти з посади – після того, як вона безуспішно чинила опір його зусиллям зі встановлення контролю над Генеральною прокуратурою.

Якщо виборчі органи країни підтвердять, що жоден із кандидатів не перетнув позначку у 50% голосів підтримки від виборців, то 15 листопада відбудеться другий тур голосування.
…

Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.

«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.

Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.

Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».

Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».

Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…

У неділю, 1 листопада, в Мінську відбувається традиційна демонстрація протесту, «Марш проти терору», який прямує до урочища Куропати, місця масових розстрілів у радянський час.

Похід розпочався з розгону колони на проспекті Незалежності із застосуванням світло-шумових гранат та пострілів у повітря, силовики розпочали затримання учасників протесту.

Головне управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому підтвердило факти затримання.

Правозахисники з організації «Весна» складають списки затриманих. Станом на 17:30 (за місцевим часом, на годину відрізняється від київського) відомо 76 імен затриманих. Список оновлюється.

Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську перед початком акції знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закриті кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста був перекритий спецпризначенцями.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

Опозиційні партії Грузії відмовляються визнавати результати парламентських виборів в країні і планують щодня проводити акції протесту до призначення позачергових виборів, заявив лідер партії «Нова Грузія» Георгій Вашадзе на акції протесту 1 листопада у центрі Тбілісі.

Як пережає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція вважає підсумки голосуванн сфальсифікованими на користь владної «Грузинської мрії». Опоненти влади повідомляють про сотні порушень.

«Кожен день перед парламентом нас буде більше і більше. Те, що сталося вчора, – це не вибори, це не демократія і не Європа. Це мародерство, з яким ми не змиримось. Спільними зусиллями ми доб’ємося того, що результати виборів не будуть визнані, в тому числі з міжнародної точки зору», – заявив Вашадзе.

Опозиціонери планують, що кульмінацією щоденних протестів стане акція 8 листопада. Наступної неділі, о 15:00 опозиція обіцяє зібрати біля парламенту «всю Грузію».

Сьогоднішня акція протесту опозиції почалася на проспекті Руставелі о 16:00 за місцевим часом. На ній зібралися кілька тисяч людей. Повідомляється, що протягом трьох годин автомобільний рух в центрі міста був обмежений. Від будівлі парламенту колона протестувальників в центрі Тбілісі попрямувала до резиденції засновника правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі. Учасники акції спробували прорвати кордон поліції, проте в результаті правоохоронці не дали їм можливості наблизитися до бізнес-центру.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Влада Білорусі оголосила про закриття з 1 листопада наземних прикордонних переходів для іноземних громадян. Причиною цього рішення оголошено епідемію коронавірусної інфекції.

Із заборони є кілька винятків, зокрема, для власників дипломатичних паспортів і тих, хто має в Білорусі посвідку на проживання. Громадянам Росії, яка разом із Білоруссю формує Союзну державу, дозволено проїжджати через Білорусь транзитом, але тільки з ЄС до Росії, а не навпаки.

На іноземців, які прибувають до країни через аеропорт Мінська, обмеження не поширюються.

На відміну від більшості країн Європи, в Білорусі не запроваджувався карантин у зв’язку з поширенням COVID-19, а Олександр Лукашенко неодноразово виступав із твердженнями, що загальнонаціональні обмежувальні заходи непотрібні. Навесні Білорусь кордони не закривала.

У коментарях білоруських чиновників щодо закриття кордонів нічого не говориться про можливий зв’язок цього рішення з протестами, які тривають у країні з початку серпня. Лукашенко раніше стверджував, що Польща і Литва нібито мають агресивні плани, і говорив, що Білорусь «закрила кордон» із цими країнами. Однак фактично кордон залишався відкритим до останнього часу.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають з 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

На 1 листопада в Мінську призначена чергова масова акція противників Лукашенка під назвою «Марш проти терору». Учасники планують із центру Мінська прийти до урочища Куропати, до меморіалу жертв сталінського терору.
…

У Канаді поліція міста Квебек уранці 1 листопада затримала підозрюваного в нападі з ножем. Його жертвами ввечері в суботу стали щонайменше двоє людей, ще п’ятеро зазнали поранень і були доставлені в лікарню в стані «різного ступеня тяжкості», повідомили інформаційні агентства.

Поки немає повідомлень про мотиви вчинку підозрюваного, вік якого, як повідомляється, приблизно 25 років. Затриманого доставлено в госпіталь для обстеження.

Розшук підозрюваного в нападі розпочався після звернення до поліції очевидців події. Вони стверджували, що злочинець був одягнений у «середньовічний одяг» і тримав у руках клинок. Поліція закликала городян залишатися вдома за зачиненими дверима, оскільки розслідування ще триває.

Напад стався в районі історичного готелю Chateau Frontenac в старій частині Квебека, де також розташована будівля законодавчих зборів провінції Квебек.
…

На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.

Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.

Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.

Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.

У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.

У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.

На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.

 
…

У столиці Німеччини Берліні 31 жовтня запрацював новий аеропорт.

«Нарешті ми можемо розпочати службу нашого аеропорту. Нарешті», – сказав керівник летовища Енгельберт Луетке Далдруп.

Дату відкриття аеропорту відкладали шість разів. Спочатку аеропорт «Берлін-Бранденбург» мали відкрити в жовтні 2011 року. Найскладніша ситуація відбулася у 2012 році, коли відкриття довелося скасувати за чотири тижні до запланованої дати через проблеми з пожежною безпекою. Згодом в аеропорту виявляли нові дефекти.

На його будівництво витратили шість мільярдів євро – утричі більше, ніж було заплановано.

Перші пасажири прилетіли на двох літаках компаній Easyjet та Lufthansa.

Біля аеропорту в костюмах пінгвінів протестували активісти. Вони привертали увагу до змін клімату, які спричиняє повітряний транспорт.
…

Французькі правоохоронці затримали підозрюваного в нападі на православного священника в Ліоні.

За словами прокурора, затримана особа відповідає описам свідків. Підозрюваний не мав при собі зброї під час затримання.

Священник є громадянином Греції. Він перебуває в лікарні з пораненнями, які загрожують його життю. Агентство Associated Press пише, що нападник двічі вистрелив священнослужителю в живіт з мисливської рушниці.

Причина нападу наразі не встановлена. Кореспондентка Радіо Свобода в Ліоні повідомляла, що нападник поранив священника грецької православної церкви, коли той закривав церкву на вулиці Пер-Шевріє в Сьомому районі Ліона. Церква Благовіщення Діви Марії перебуває в юрисдикції Константинопольського Вселенського патріархату і діє переважно для вірян-греків за національністю.

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 
…

Американські спецпризначенці врятували громадянина США з полону в Нігерії, повідомив Пентагон. 27 жовтня озброєні люди взяли американця в полон та перевезли його через кордон до Нігерії.

Наразі він перебуває в безпеці, ним опікується Державний департамент США.

За даними Пентагону, під час спецоперації жоден американський військовий не постраждав. За словами речника Міністерства оборони, США цінують підтримку іноземних партнерів під час цієї спецоперації.

Засоби масової інформації пишуть, що звільненим з полону американцем є 27-річний Філіп Волтон. Він мешкає в селищі Массалта на півдні Нігеру з дружиною та родиною.

Нігер лежить в самому серці регіону Сахель, який бореться з повстаннями груп, що мають зв’язки з екстремістськими угрупованнями «Аль-Каїда» та «Ісламська держава». У полоні бойовиків перебувають кілька громадян країн Заходу.
…

Через те, що на президентських виборах у США нині поштою надходять десятки мільйонів голосів, результат від 3 листопада може стати неостаточним. Наступні дні, тижні, ба більше місяць, можуть бути напововнені юридичними чварами, перерахунками голосів і заявами про шахрайство. Яким може бути результат виборів наступного президента Сполучених Штатів – у відео Радіо Свобода.
…

У французькому Ліоні нападник поранив з вогнепальної зброї священника, коли той закривав церкву, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Священник у тяжкому стані, йому надають першу медичну допомогу на місці. Район перекритий, поліція шукає нападника.

Наразі французькі правоохоронці не кваліфікували напад як теракт. 

У Франції цього тижня був оголошений максимальний рівень терористичної загрози на тлі атак у Ніцці та Авіньйоні, які сталися 29 жовтня.

У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

Напади відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.

 
…

Станом на 31 жовтня у світі кількість підтверджених випадків захворювання на COVID-19 перевищила 45,6 мільйона. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Одужали від початку пандемії більш ніж 29,7 мільйона, померли майже 1,2 мільйона людей.

Найбільше інфікованих виявили у США (понад 9 мільйонів хворих, 229,7 тисячі померли), Індії (8,1 мільйона хворих, 121,6 тисячі померли) та Бразилії (5,5 мільйона хворих, 159,4 тисячі померли).

Більше мільйона хворих на COVID-19 виявили у Росії, Франції, Іспанії, Аргентині та Колумбії.

Як зазначає Reuters, з моменту виявлення перших випадків коронавірусного захворювання у Китаї у грудні 2019 року, випадки COVID-19 підтвердили у понад 210 країнах та територіях.

Від початку пандемії в Україні виявлено понад 387 тисяч інфікованих коронавірусом, померли 7 196 людей, одужали – майже 159 тисяч. Минулої доби встановлено черговий рекорд – 8 752 нових хворих.
…

У міністерстві закордонних справ Росії відреагували на звернення прем’єр-міністра Вірменії Никола Пашиняна щодо допомоги у конфлікті в Нагірному Карабасі.

Йдеться про можливу допомогу, зокрема, у рамках «Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Вірменія від 29 серпня 1997 р Ряд статей цього Договору передбачає конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії в відношенні території один одного», зазначили у МЗС Росії.

«Відповідно до Договору Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії», – мовиться у відповіді міністерства.

У МЗС Росії закликали обидві сторони конфлікту у Нагірному Карабасі припинити вогонь та повернутися до переговорів.

Напередодні дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.
…

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.
…

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 
…