Економіка

Іще одна арабська країна, Бахрейн, пішла на нормалізацію відносин із Ізраїлем за посередництва США.

Президент США Дональд Трамп назвав цю досягнену 11 вересня домовленість про встановлення повних дипломатичних відносин між Бахрейном і Ізраїлем «іще одним історичним проривом».

Таке ж формулювання міститься і в спільній заяві керівників трьох держав за результатами їхніх тристоронніх телефонних переговорів, яку оприлюднив Трамп у твітері, – його самого, короля Бахрейну Хамада бін Іси бін Салмана аль-Халіфи і прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу: «Це історичний прорив до подальшого просування миру на Близькому Сході».

Таким чином, Бахрейн став другою за останні 30 днів арабською країною, яка погодилася нормалізувати відносини з Ізраїлем, після Об’єднаних Арабських Еміратів, які пішли на такий крок минулого місяця. Тоді так само Трамп виступив посередником. І вже тоді почали висловлювати припущення, що наступним може стати саме Бахрейн.

Обидві ці арабські країни мають остаточно оформити свої нові відносини з Ізраїлем на урочистій церемонії в Білому домі в Вашингтоні у США 15 вересня.

Остання домовленість, між ОАЕ й Ізраїлем, викликала різку реакцію супротивників єврейської держави.

Зокрема, Палестинська національна адміністрація, яка легітимно контролює Західний берег Йордану, і палестинський ісламістський рух «Хамас», який збройною силою захопив контроль над іншою частиною територій майбутньої можливої палестинської держави, Смугою Гази, однаково засудили цю домовленість, назвавши крок ОАЕ «ударом у спину» іншим арабським силам і «актом агресії проти власного народу».

Також в Ірані, керівництво якого періодично погрожує «стерти державу Ізраїль із поверхні Землі», цю домовленість назвали «великою зрадою ісламської справи і палестинського народу».

Дотепер Ізраїль мав мирні, хоч і не завжди дружні відносини тільки з двома арабськими державами – сусідніми Єгиптом, за мирною угодою 1979 року, і Йорданією, за мирною угодою 1994 року. Обидві ці угоди теж були укладені за посередництва США.
…

Генеральна прокуратура Берліна отримала доручення відомства берлінського міського уряду з питань юстиції надати правову допомогу російським компетентним органам у справі про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Про це прокуратура повідомила в твітері 11 вересня.

У повідомленні зазначено, що відомості про стан здоров’я Навального можуть бути передані російській стороні лише «за умови його згоди».

Будь-яку іншу інформацію про свої дії у зв’язку із запитом генпрокуратура поки що не надала.

Представники російської влади раніше виступали з заявами, що Німеччина – влада якої закликала Росію розслідувати ситуацію з отруєнням Навального – не відповідає на запит російської генпрокуратури і не надає правову допомогу.

Раніше у МВС Росї заявили, що готують додатковий запит до Німеччини, зокрема мають намір запропонувати відправити до Німеччини слідчих, а також експерта для контактів із німецькими лікарями. При цьому кримінальну справу за фактом замаху на опозиціонера в Росії так і не порушили – йде дослідча перевірка.

Раніше голова МВС Володимир Колокольцев заявив, що в ситуації з отруєнням Навального немає криміналу.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

Сполучені Штати Америки повідомили про свої плани запровадження санкцій щодо влади Білорусі після президентських виборів у тій країні, офіційні результати яких широко вважають сфальсифікованими.

Вашингтон очікує, що протягом лічених днів зможе остаточно визначити свій перелік осіб, які потраплять під санкції через причетність до цих фальсифікацій, а також до насильства проти учасників протестів у Білорусі, повідомив заступник державного секретаря США Стівен Біґан.

За його словами, санкції США будуть паралельними до аналогічних обмежувальних заходів Європейського союзу, але США і ЄС не будуть обов’язково чекати одне на одного зі своїми санкціями.

Він наголосив, що США підтримують вимоги опозиційної кандидатки на виборах президента Світлани Тихановської про «справді вільні і чесні президентські вибори, звільнення всіх політичних в’язнів і розслідування злочинів влади проти народу».

Чільний американський дипломат також застеріг, що «керівник Білорусі (чинний президент Олександр Лукашенко – ред.) вдається до насильства, щоб утримати владу, і дедалі більше покладається на підтримку Москви». «Якщо Кремль буде продовжувати йти цим шляхом, він ризикує повернути білоруський народ, який не бачить кривди з боку Росії, проти Москви», – сказав Біґан.

Олександр Лукашенко, якого оголосили переможцем виборів на шостий термін поспіль, має 14 вересня зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним, який уже висловлював йому підтримку і вимагає у відповідь прискорити тіснішу інтеграцію Білорусі в Росію. Лукашенко заперечує фальсифікації на виборах, а його влада жорстоко придушує протести проти офіційних результатів, які тривають по всій країні щодня без перерв із самого дня виборів 9 серпня. Тим часом цих офіційних результатів не визнають ні білоруська опозиція, ні багато хто на Заході.

Євросоюз нині готує свій список членів керівництва Білорусі, які через заявлену в ЄС причетність до фальсифікацій і до насильства проти демонстрантів мають потрапити під санкції. Але, за повідомленнями, ці санкції наразі блокує Кіпр, який вимагає натомість схожих заходів проти Туреччини через суперечку навколо розвідки Анкарою природних копалин у спірних ділянках у Середземному морі.

12 вересня Кіпр має відвідати державний секретар США Майк Помпео.
…

Південні країни Європейського союзу погрожують Туреччині новими санкціями, якщо Анкара відмовиться сісти за стіл переговорів стосовно територіального диспуту з Грецією та Кіпром.

Відповідна заява оприлюднена 10 вересня після зустрічі групи MED-7 (Кіпр, Франція, Греція, Італія, Мальта, Португалія та Іспанія).

Греція та Кіпр мають конфлікт з Туреччиною через видобування нею природнього газу в морі. Анкара стверджує, що має право досліджувати й свердлити родовища в районах, які обидва члени ЄС називають частиною їхньої ексклюзивної економічної зони.

Група MED-7 у своїй заяві висловила «повну підтримку та солідарність із Кіпром та Грецією в умовах неодноразових порушень їхнього суверенітету… а також протистоянь з Туреччиною».
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним в Москві 14 вересня, повідомив речник російського президента Дмитро Пєсков.

«Так, візит Лукашенка, дійсно, відбудеться в понеділок, 14 вересня, буде робочий візит. У нього [Лукашенка] відбудеться спілкування з президентом Путінним», – сказав Пєсков.

За його словами, президенти не збираються підписувати документів. Також Кремль наразі не повідомляє, де відбудуться переговори лідерів і яка їхня тема.

Президенти домовилися про зустріч під час телефонної розмови наприкінці серпня. Спілкування відбулося на тлі антивладних протестів, які розпочалися після того, як Олександра Лукашенка вшосте поспіль оголосили переможцем виборів президента. 

 
…

Хакери з Росії, Ірану та Китаю атакують учасників виборчих кампаній кандидатів у президенти США Дональда Трампа та Джо Байдена, заявила компанія Microsoft.

Реліз американського технологічного гіганта оприлюднений після того, як агентство Reuters опублікувало інформацію про невдалу спробу російських хакерів отримати дані компанії SKDKnickerbocker, яка консультує Байдена. У Кремлі ці дані назвали «дурнею». У кампанії Байдена розповіли, що їм відома інформація про наміри хакерів отримати доступ до електронних пошт людей, пов’язаних з кампанією.

У Microsoft вважають, що дії російських хакерів, які описало агентство Reuters, виглядають частиною спроби завдати удару по американських політичних кампаніях.

«Те, що ми побачили, збігається з попередніми моделями атак, коли ціллю є не лише кандидати та учасники кампанії, але й ті, хто консультує їх з ключових питань», – заявив віцепрезидент Microsoft Том Берт у своєму блозі.

У серпні американська розвідка заявляла, що росіяни підтримують на виборах чинного президента Трампа, а китайці – колишнього віцепрезидента Байдена.

Однак Microsoft вважає, що підтримувані Китаєм хакери завдавали удару по «високопоставлених особах, пов’язаних з виборами», включно з учасниками кампанії Байдена.

Ну думку експертів, у цілому Китай намагається отримати розвідувальні дані й здобути економічну й політичну перевагу. Москва ж розраховує викрасти дані, щоб дестабілізувати інші уряди. Росія та Китай регулярно відкидають звинувачення в хакерських атаках.

Том Берт розповів, що більшість із останніх спроб проникнення в системи здійснювали агенти Ірану та Китаю. Їхні наміри заблокувало безпекове програмне забезпечення Microsoft. Більше даних він не повідомив.
…

У Сполучених Штатах Америки відзначатимуть роковини терактів, які відбулися 11 вересня 2001 року.

Президент США Дональд Трамп та його конкурент на виборах Джо Байден у різний час планують відвідати «Національний меморіал рейсу 93» в Пенсильванії. Саме там упав літак, пасажири якого завадили нападникам здійснити ще один теракт того дня.

У Нью-Йорку у зв’язку із заходами безпеки через COVID-19 відбудеться кілька окремих церемоній.

«Національний меморіал та музей 11 вересня» скасував свою традицію, коли родичі по черзі озвучують імена загиблих. Натомість для відвідувачів місця трагедії увімкнуть записи, на яких зачитають імена загиблих.

Окремі родичі вважають такий формат позбавленим емоційності, тому одночасно відбудеться інша церемонія, яку організував Фонд Стівена Силлера «Тунель до веж».

Віцепрезидент Майк Пенс планує відвідати обидва заходи. Байден перед поїздкою до Пенсильванії збирається відвідати головну церемонію.

Теракти 11 вересня 2001 року здійснили 19 терористів, пов’язаних з «Аль-Каїдою». Вони захопили чотири пасажирські лайнери. Два з них були спрямовані на вежі-близнюки Всесвітнього торгового центра в Нью-Йорку і будівлю Міноборони в Вашингтоні. Ще один лайнер розбився неподалік від міста Шанксвілл у штаті Пенсильванія.

Під час терактів загинули близько трьох тисяч людей. Більшість з них – під час падіння веж Всесвітнього торгового центра. Цей теракт став найсмертельнішим в історії США й призвів до введення американських військ до Афганістану й згодом – до Іраку.

 
…

Шестеро бойовиків екстремістського угруповання «Талібан», раніше звільнені з ув’язнення владою Афганістану, полетіли до столиці Катару Дохи 10 вересня для участі в мирних переговорах із Кабулом. Про це повідомила афганська влада.

У Досі вони перебуватимуть під наглядом. Очікується, що переговори між бойовиками та міжнародно визнаним урядом Афганістану почнуться 12 вересня.

Як повідомляє джерело агенції Reuters, бойовики пробудуть у Катарі до кінця листопада, після чого їх можуть повернути в Кабул.

Членкиня переговорної групи від влади Афганістану Фавзія Куфі повідомила місцевому кореспонденту Радіо Свобода, що урядова делегація полетить до Дохи 11 вересня, а на наступний день запланована церемонія відкриття переговорів.

Читайте також: Замах на віцепрезидента Афганістану: загинули щонайменше шестеро, до 20 людей поранені

«Талібан» висловив готовність своїх представників взяти участь у церемонії.

Міністерство закордонних справ Катару підтвердило, що надасть майданчик для переговорів з 12 вересня.

Бойовики раніше звинувачували Кабул у затягуванні початку переговорів. Натомість речник президента Ашрафа Гані Седік Седіккі 10 вересня заявив, що це екстремісти затягували час.

«Зміна складу їхньої команди для мирних переговорів в останню хвилину вказує на те, що вони досі не готові до перемов», – сказав Седіккі.

Читайте також: США значно скоротять чисельність свого військового контингенту в Іраку

Внутрішньоафганські переговори були частиною угоди, підписаної між Сполученими Штатами й «Талібаном» в лютому 2020 року.

Мирна угода між США та «Талібаном» передбачала гарантію з боку бойовиків, що Афганістан не буде використовуватися як плацдарм для терористичних нападів на Сполучені Штати та їхніх союзників.

Водночас, хоча «Талібан» не атакував американських військових з моменту укладання угоди в лютому, внаслідок нападів бойовиків за цей час загинули понад 3,5 тисячі співробітників афганських безпекових служб.

Обидві сторони заявляли про свою готовність за кілька днів після звільнення утримуваних почати внутрішньоафганські переговори в столиці Катару Досі.
…

Група сенаторів від Демократичної партії 10 вересня представила законопроєкт, який передбачає запровадження санкцій проти російських громадян чи компаній, причетних до виплат винагород за вбивства американських війскових в Афганістані.

Шестеро сенаторів на чолі з членом Комітету із закордонних справ Сенату Робертом Менендесом, зареєстрували «Закон про російські винагороди». Автори пояснили цей крок «пошаною», яку президент США Дональд Трамп нібито виявляє до російського президента Володимира Путіна.

«Шанобливе ставлення президента до російського лідера Володимира Путіна вимагає від Конгресу проакивно формувати політику США щодо Росія, особливо в частині санкцій», – йдеться в заяві Менендеса.

Читайте також: Держсекретар США прокоментував Радіо Свобода повідомлення про російські винагороди талібам в Афганістані за вбитих американців

Окрім санкцій, законопроєкт передбачає щорічне виділення 50 мільйонів доларів для винагороди особам, які нададуть інформацію про фінансоване Москвою полювання на американських солдат, а також 30 мільйонів доларів – на протидію впливу Кремля в Афганістані.

Документ повинен отримати схвалення Палати представників та Сенату, а також підпис президента, щоб стати законом.

Наприкінці червня американські щоденники New York Times і окремо від нього The Washington Post повідомили з посиланням на джерела в американських розвідслужбах, що російська військова розвідка, традиційно відома як ГРУ, ймовірно, пропонувала афганським бойовикам, пов’язаним із талібами, винагороду за вбивство військовослужбовців США й інших країн міжнародної коаліції, які перебувають в Афганістані. За цими повідомленнями, про такі виплати було відомо вже кілька місяців, і цю інформацію ще в березні доповідали президентові Трампу і обговорювали на засіданні його Ради нацбезпеки.

Читайте також: Звільнені з ув’язнення члени «Талібану» відправилися на переговори з Кабулом

Росія і таліби виступили з запереченнями цих повідомлень. А в Білому домі США, зі свого боку, заперечили, що Трампа інформували про такі винагороди.

Тим часом ці повідомлення викликали занепокоєння серед американських законодавців, серед них і членів Республіканської партії, до якої належить і Трамп.

Наприкінці липня Трамп заявив, що якщо повідомлення розвідки про те, що Росія платила афганському ісламістському рухові «Талібан» за вбивство американських військових в Афганістані, підтвердяться, то це викличе в нього велике обурення і він «відповість належним чином», не уточнивши, як саме.
…

У Солігорську робітник «Білоруськалію» Юрій Корзун прикував себе наручниками в шахті на глибині 305 метрів і відмовився підніматися на поверхню до виконання низки вимог, зокрема відставки президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це повідомив страйком «Білоруськалію».

У зверненні до директора підприємства, фото якого Корзун опублікував на своїй сторінці у «ВКонтакте», він також вимагав припинити залякувати і звільняти робітників, звільнити ув’язнених членів страйкового комітету «Білоруськалію», зупинити викрадення громадян невідомими особами, припинити фізичні розправи над мирними учасниками протестів.

За словами Корзуна, він все життя був аполітичний, але дії Лукашенка в 2020 році не залишили йому вибору.

«Всі силові структури під його керівництвом перевищили свої повноваження, б’ючи, катуючи, ґвалтуючи мирних протестувальників і просто випадкових перехожих, залишаючись при цьому безкарними! Більше ніж 80 людей зникли безвісти. Всім нам відомо, що робить злочинець, який відчуває безкарність! Він повторює свої злочини з кожним разом все більш витончено і жорстоко. І це може торкнутися кожної сім’ї в нашій країні», – написав Корзун.

Через чотири години після початку акції Юрія Корзуна вивели з шахти. Після цього гірника відправили в лікарню, повідомив у телеграмі страйком «Білоруськалію».

В Солігорську проходить марш на підтримку Корзуна. У лікарні, за словами Корзуна, його обстежили і відпустили. Він сподівається, що його не затримають, і через деякий час він зможе приєднатися до страйку.

З 9 серпня в Білорусі, незважаючи на тиск на лідерів опозиції, затримання й арешти, тривають масові виступи проти Лукашенка. Активісти звинувачують владу у фальсифікації підсумків голосування на президентських виборах. Страйкують робітники десятків найбільших підприємств по всій країні.

 
…

У порту ліванської столиці Бейрута, де на початку серпня стався потужний вибух, 10 вересня сталася пожежа.

Ліванські ЗМІ повідомляють, що горить склад із нафтою й автомобільними шинами, причина пожежі наразі невідома.

До місця події прибули пожежники і рятувальні служби. Допомогу надає військова авіація.

Після потужного вибуху, що стався в столиці Лівану в серпні, невідомою залишається доля семи людей. Понад 190 людей загинули, ще шість із половиною тисяч – були поранені. Сотні тисяч людей залишилися без даху над головою.

Після того, як на складі в порту вибухнуло близько трьох тисяч тонн аміачної селітри, була зруйнована значна частина міста.

Катастрофа посилила політичну й економічну кризу в країні. Посилилися масові протести. У результаті уряд пішов у відставку, був сформований новий кабінет.
…

Слухання в Лондоні щодо екстрадиції засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа з Великобританії в США 10 вересня призупинили, оскільки один з адвокатів міг заразитися коронавірусом.

Окружний суддя Ванесса Барайцер постановила відкласти слухання справи, поки адвокат, який представляє уряд США, проходить перевірку на COVID-19.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Читайте також: Суд у Лондоні відхилив прохання Ассанжа перенести слухання про екстрадицію

Екстрадиційні слухання почалися в лютому, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

 
…

Кремль назвав «дурнею» повідомлення у ЗМІ про атаку російських хакерів на компанію, яка консультує під час виборів кандидата в президенти США від Демократичної партії Джо Байдена.

«Ми не в курсі, яка фірма, що значить «підтримувана російською державою». Схоже на чергову дурню, яку публікує, на жаль, колись поважне агентство», – заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

10 вересня агентство Reuters із посиланням на свої джерела повідомило, що російські хакери намагалися отримати дані компанії SKDKnickerbocker, яка надає консультації кандидату в президенти США від Демократичної партії Джо Байдену під час його виборчої кампанії. За даними журналістів, хакери не змогли отримати доступ до мереж компанії.

Представники SKDKnickerbocker та Байдена не коментували повідомлення.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

Німецьке видання Die Zeit з посиланням на неназвані джерела 9 вересня повідомило, що російський опозиційний політик Олексій Навальний був отруєний новітнім типом бойової отруйної речовини «Новачок».

Видання вказує, що новий тип «Новачка» за дією – більш повільний, синтезований у лабораторії, при цьому – лабораторії спецслужб. Відтак, журналісти видання роблять висновок, що операцію з його використання могла здійснити тільки російська спецслужба ФСБ.

Як пише Die Zeit, німецька влада вважає, що один із агентів, які стежили за Навальним, міг нанести отруту на поверхню чашки, з якої Навальний пив чай, або плюснути отруту у вже готовий чай.

За даними видання, залишки отрути були знайдені на шийці пляшки з водою, з якої пив політик, а також на його руках.

Німецьке видання припускає, що з огляду на час дії отрути, Навальний мав померти в літаку. Але залишився живим «завдяки ланцюжку щасливих випадковостей» – діям пілота, який відразу ж вирішив посадити літак, і лікарів швидкої допомоги, які оперативно вкололи політикові атропін.

Die Zeit вказує, що оскільки за Навальним велася постійне стеження, то спроба усунути його з боку якихось третіх осіб або іноземних спецслужбвидається неможливою.

«Це залишає тільки один правдоподібний висновок: саме Кремль віддав наказ прибрати з дороги небажаного політика», – пишуть журналісти.

Опозиційному політику Олексію Навальному стало зле в літаку 20 серпня, він був госпіталізований в Омську, а 22 серпня в стані коми переправлений до Берліна, де експерти лабораторії бундесверу виявили в організмі Навального сліди хімічної речовини групи «Новачок». Їхні висновки не підлягають сумніву, заявив представник уряду ФРН. Російська влада називає звинувачення бездоказовими.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навальний виведений зі стану штучної коми і реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки немає.

9 вересня міністри закордонних справ країн «Групи семи», а також голова дипломатії ЄС рішуче засудили «доведене отруєння» речовиною з групи «Новачок» російського політика. Вони закликали Москву провести термінове, прозоре і повноцінне розслідування.
…

Російські хакери намагалися отримати дані компанії, яка надає консультації кандидату в президенти США від Демократичної партії Джо Байдену під час його виборчої кампанії, повідомило агентство Reuters.

Нещодавно Microsoft попередила компанію про спробу хакерства. Американський виробник програмного забезпечення пов’язав хакерів з російською владою, розповіли агентству три джерела, знайомі із ситуацію.

За даними Reuters, хакери не змогли отримати доступ до мереж компанії. Атака включала фішинг (метод, щоб змусити користувача обманним шляхом надати свої паролі).

«Вони добре захищені, тому не було проникнення», – повідомило джерело.

Агентство пише, що спроби взлому зазнала консалтингова фірма SKDKnickerbocker. Заступниця керівника компанії Гіларі Роузен відмовилася коментувати.

Так само інформацію не коментували представники Байдена, Microsoft та російської влади.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

США скоротять свій військовий контингент в Іраку приблизно на 40 відсотків. Таким чином, в Іраку з 5300 американських солдатів залишаться 3000. Про це повідомили 9 вересня представники військового командування.

Головне завдання перебування американських військовослужбовців на іракській території полягає в протидії бойовикам угруповання «Ісламська держава». Тепер, судячи із заяв, керівництво очолюваної США міжнародної коаліції розраховує, що іракські сили в цілому візьмуть на себе виконання цієї функції.

«Ми продовжимо розширювати наші партнерські програми, які зміцнять іракські сили і дозволять нам скоротити нашу присутність в Іраку», – заявив голова Центрального командування США генерал Кеннет Маккензі.

Тема зниження чисельності американських сил обговорювалася минулого місяця на нараді президента США Дональда Трампа з прем’єр-міністром Іраку Мустафою аль-Казимі.

Намір вивести тисячі американських військових не лише з Іраку, але і з Афганістану підтвердив 9 вересня син президента США Ерік Трамп.

Відносини між Вашингтоном і Багдадом досі залишаються напруженими після того, як у січні в результаті проведеної американцями операції в аеропорту Багдада був убитий впливовий іранський генерал, командувач спецпідрозділом «Аль-Кудс» у складі Корпусу вартових ісламської революції Касем Солеймані.

Після його загибелі парламент Іраку схвалив резолюцію, яка рекомендує вивести з території держави все іноземні війська.

У 2014 році американські військові були знову введені до Іраку у зв’язку із захопленням бойовиками угруповання «Ісламська держава» значної частини території країни.
…

Послу Німеччини в Москві Гезі Андреасу фон Гайру під час виклику до МЗС Росії повторили вимогу негайно надати розгорнуту відповідь на запит Росії щодо ситуації з російським опозиціонером Олексієм Навальним, ідеться в поширеному 9 вересня повідомленні російського зовнішньополітичного відомства.

«Відновлена вимога щодо негайного надання на тлі цієї істерії предметної і розгорнутої відповіді німецької сторони на офіційний запит Генпрокуратури Росії від 27 серпня з усіма медичними даними», – повідомили в МЗС.

У МЗС наголосили, що відсутність цих матеріалів розцінять як відмову Берліна встановити істину в межах об’єктивного розслідування, а його минулі і наступні дії в зв’язку з Навальним – як брутальну і ворожу провокацію проти Росії, небезпечну наслідками для двосторонніх відносин. «Послу заявлений рішучий протест у зв’язку з висуненням урядом ФРН голослівних звинувачень і ультиматумів на адресу Росії», – підкреслили в МЗС.

Сам посол Геза Андреас фон Гайр, відвідуючи російський МЗС, повідомив, що в зв’язку з тим, що в справі про імовірне отруєння Олексія Навального фігурує нервово-паралітична речовина групи «Новачок», у розслідування буде залучена Організація із заборони хімічної зброї.

У міністерстві закордонних справ ФРН, коментуючи виклик свого дипломата в Москві, вказали, що Берлін поводиться «настільки конструктивно у всьому цьому процесі, наскільки можливо». Також там зазначили, що результати аналізу лабораторії бундесверу оприлюднені, і цей процес є абсолютно прозорим. Запит Москви на правову допомогу переданий урядом ФРН відповідним відомствам. Росію закликають тепер здійснити вирішальний внесок у розслідування. «Федеральний уряд зробив усе, що в його силах, і, звичайно, відкритий для діалогу», – цитує представника німецького міністерства «Німецька хвиля».

Опозиційному політику Олексію Навальному стало зле в літаку 20 серпня, він був госпіталізований в Омську, а 22 серпня в стані коми переправлений до Берліна, де експерти лабораторії бундесверу виявили в організмі Навального сліди хімічної речовини групи «Новачок». Їхні висновки не підлягають сумніву, заявив представник уряду ФРН. Російська влада називає звинувачення бездоказовими.

9 вересня міністри закордонних справ країн «Групи семи», а також голова дипломатії ЄС рішуче засудили «доведене отруєння» речовиною з групи «Новачок» російського політика. Вони закликали Москву провести термінове, прозоре і повноцінне розслідування.

У понеділок, 7 вересня, лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навальний виведений зі стану штучної коми і реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки немає.
…

Белград ще не ухвалив остаточного рішення щодо перенесення посольства Сербії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалима, як про це кілька днів тому оголосив президент США Дональд Трамп.

«На цей момент ми нічого не ухвалили; нічого не було підписано», – заявила 9 вересня місцевим засобам інформації головна радниця президента Сербії з питань ЗМІ Зузана Васильєвич.

Трамп 4 вересня оголосив, що Сербія та Косово на переговорах за посередництва США домовилися про «справді історичне зобов’язання» щодо нормалізації економічних відносин, яке також передбачає перенесення Белградом свого посольства до Єрусалима та обопільне визнання Ізраїлю та Косова.

Васильєвич сказала, що Сербія «побачить, як розвиватиметься ситуація і як поводитиметься Ізраїль, коли їхні відносини з Косовом будуть під питанням».

Тим часом газета The Jerusalem Post цитує анонімне джерело, «близьке» до президента Сербії Александара Вучича, яке заявило, що країна «не перенесе своє посольство до Єрусалима, якщо Ізраїль визнає Косово незалежною країною».

Більшість країн Заходу визнали проголошення Косовом незалежності від Сербії у 2008 році, на відміну від самої Сербії та її союзників, Росії та Китаю.

Наприкінці 2017 року адміністрація Трампа визнала Єрусалим столицею Ізраїлю і перевела туди посольство США в травні 2018 року.

Європейська комісія висловила «серйозне занепокоєння» з приводу зобов’язання країни-кандидата в члени ЄС перенести своє посольство в Ізраїлі. ЄС підтримує рішення, згідно з яким Єрусалим буде столицею як Ізраїлю, так і майбутньої палестинської держави.
…

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» (Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії), а також голова дипломатії ЄС рішуче засудили «доведене отруєння» речовиною з групи «Новачок» російського опозиційного політика Олексія Навального. 

Вони закликали Росію провести термінове, прозоре і повноцінне розслідування щодо того, хто несе відповідальність за «це огидне отруєння», йдеться в спільній заяві голів зовнішньополітичних відомств країн G7.

Міністри нагадали Москві про її зобов’язання в рамках Конвенції про заборону хімічної зброї й попередили, що будуть уважно стежити за реакцією Росії на міжнародні заклики пояснити отруєння Навального.

Вони також назвали напад на Навального черговим серйозним ударом по демократії і політичному плюралізму в Росії й загрозою для інших захисників політичних і громадянських прав і свобод у країні.

МЗС Росії у відповідь заявило, що німецька сторона не надала Росії інформацію про результати медичного обстеження Навального, що, як стверджується, не дозволяє російським правоохоронним органам ефективно проводити розслідування. 

«При цьому нагнітання істерії навколо цієї справи лише наростає… Паралельно на тлі такого неконструктивного підходу німецької влади тривають безпідставні нападки на Росію. Розгорнута масована дезінформаційна кампанія явно свідчить про те, що основне завдання її ініціатори бачать не в турботі про здоров’я О.Навального і з’ясуванні справжніх причин його госпіталізації, а в мобілізації санкційних настроїв», – заявило російське Міністерство закордонних справ.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Минулого тижня влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.
…

Білоруський опозиціонер Максим Знак заарештований у справі про заклики до захоплення влади, повідомив 9 вересня Слідчий комітет Білорусі. Там також підтвердили слова адвокатки опозиціонерки Марії Колеснікової, що вона також заарештована у цій справі.

«Щодо підозрюваних за санкцією прокурора обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту», – сказали у відомстві.

У комітеті додали, що за підозрою в скоєнні того ж злочину затриманий адвокат Колесникової Ілля Салей. Проводяться слідчі дії, «щоб встановити всі обставини у кримінальній справі», повідомили в СК.

Також білоруські слідчі органи стверджують, що у них є «докази» спроби членів опозиційної Координаційної ради дестабілізувати ситуацію в країні.

9 вересня стало відомо про затримання в Мінську людьми в цивільному Максима Знака. Це сталося в штабі арештованого і незареєстрованого кандидатом в президенти ексбанкіра Віктора Бабарика. У пресслужбі ГУВС тоді заявили, що не мають інформації про затримання Знака. 

Тим часом, його адвокат сказав, що в його підзахисного планують провести обшук. Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради, які залишалися на волі і в Білорусі. П’ятеро з семи інших були або затримані, або насильно вивезені за кордон.

Рада опозиції була створена минулого місяця за ініціативою колишнього кандидата в президенти Світлани Тихановської. Пізніше влада назвала це об’єднання неконституційним і порушили кримінальну справу про спробу захоплення влади. Членів Координаційної ради почали викликати на допити як свідків. 

Від 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, там не припиняються багатотисячні протести проти офіційних підсумків голосування. Учасники виступів заявляють про фальсифікації результатів і закликають до відставки Лукашенка. 

США, країни ЄС, Велика Британія заявили, що також не визнають підсумки виборів в Білорусі. На Заході закликали офіційний Мінськ припинити переслідування прихильників опозиції, громадських активістів і покласти край насильству щодо учасників протестів із боку співробітників силових структур.

 
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав «абсолютною нісенітницею» припущення про те, що в ході візиту в Москву президента Білорусі Олександра Лукашенка будуть ухвалені рішення про «поглинання» Білорусі Росією.

За словами Пєскова, в ході візиту будуть обговорюватися процеси інтеграції – але в рамках наявних структур, ЄАЕС, СНД і Союзної держави.

Дату візиту Пєсков не назвав. Низка ЗМІ з посилання на джерела сьогодні повідомляла, що Лукашенко може приїхати в Москву 14 вересня. Візит пройде на тлі масових протестів у Білорусі, які тривають вже місяць.

Країни Заходу, на відміну від Росії, не визнали підсумки виборів президента Білорусі 9 серпня, на яких, за офіційними даними, переміг Лукашенко.

Підтримка Лукашенка, відносини Москви з яким із початку року поступово погіршувалися, з боку Кремля привела до повідомлень про те, що в обмін на цю підтримку Москва буде домагатися поступок від білоруського президента, в тому числі з питання про інтеграцію.

В інтерв’ю кореспондентам чотирьох російських видань Лукашенко сказав, що інтеграція Білорусі з Росією відповідно до Союзного договору зараз неможлива. Він сказав, що потрібна економічна інтеграція, однак вона повинна бути «рівноправною».

Лукашенко також висловив думку, що акціями протесту в Білорусі керують якісь «могутні сили» з-за кордону. Найчастіше, говорячи про ці сили, він згадував «американців». «Управління ззовні. Керують американці з центру під Варшавою через телеграм-канали. Другий центр – це Чехія. А потім вже Литва і в Україні створюють опорні пункти, щоб впливати на Білорусь», – сказав, зокрема, президент Білорусі.

За його словами, хоча центр і розташований «під Варшавою», влада Польщі до його діяльності відношення не має.

І Захід, і Україна неодноразово заперечували втручання у справи Білорусі і закликали білоруську владу зупинити жорсткі дії проти протестувальників.

У Білорусі вже місяць тривають масові акції проти фальсифікацій на виборах і поліцейського насильства.

Білоруська опозиція сформувала Координаційну раду для переговорів із владою, однак Лукашенко відкинув можливість таких переговорів.

Із семи членів президії ради шестеро зараз арештовані або ж залишили Білорусь, в країні і на волі залишається тільки Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич.

 
…

Білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова перебуває в слідчому ізоляторі в Мінську, повідомив її батько Олександр Колесніков в коментарі виданню TUT.BY.

«Керівник слідчої групи головного слідчого управління Слідчого комітету Василюк зателефонував мені й повідомив, що вона заарештована. Запропонував привезти передачу», – сказав Колесніков.

8 вересня Марію Колеснікову, Антона Роднєнкова і Івана Кравцова намагалися видворити в Україну, але Колеснікова розірвала свій паспорт, щоб цьому завадити. Родненков і Кравцов перебувають в Україні, місцеперебування Колеснікової до цього моменту залишалося невідомим.

Колеснікова є однією із семи членів президії Координаційної ради з передачі влади в Білорусі. Наразі лише нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич залишається на території Білорусі та на волі. При цьому вона заявила 9 вересня, що до неї прийшли оперативники.

 
…

«Прямої лінії» з президентом Росії Володимиром Путіним цьогоріч не буде, повідомив російським державним ЗМІ його речник Дмитро Пєсков.

«Це було б зайвим… Президент проводить пряму лінію вже останні кілька місяців», – заявив Пєсков.

Він заявив, що канцелярія російського президента працює над тим, щоб «додати якісь елементи «прямої лінії» в щорічну пресконференцію Путіна в грудні.

Читайте також: Рейтинги «прямої лінії з Путіним» в Москві показали мінімум з 2013 року

Остання «пряма лінія» Путіна, 17-та за ліком, відбулася 20 червня 2019 року. Вона тривала 4 години 8 хвилин. Перша така передача вийшла в 2001 році. Відтоді «пряма лінія» проходила щороку, крім 2004 і 2012 років.
…

На віцепрезидента Афганістану Амруллу Салеха здійснили замах, однак він залишився «неушкодженим», повідомив його речник.

При цьому унаслідок вибуху щонайменше дві людини загинули, три охоронці Салеха отримали поранення.

Агентство Reuters з посиланням на Міністерство охорони здоров’я Афганістану пише, що до місцевого шпиталю привезли двох мертвих та сімох поранених.

Інші подробиці наразі невідомі.
…

Білоруські прикордонники повідомили російському інформаційному агентству «РИА Новости», що станом на вечір 8 вересня опозиціонерка Марія Колеснікова ще не звільнена, «розслідування ранкового інциденту триває». Росіське джерело цитує білоруська служба Радіо Свобода.

Невстановлені особи 7 вересня посадили Колеснікову в мікроавтобус біля Національного художнього музею в столиці Білорусі Мінську та відвезли в невідомому напрямку.

Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.

Самі опозиціонери ввечері 8 вересня на пресконференції в Києві сказали, що їхня колега Марія Колеснікова порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України.

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що виїзд із Білорусі членів Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова не був добровільним.
…