Економіка

Білоруській опозиціонерці Марії Колесниковій продовжили арешт до 8 листопада.

Їй закидають публічні заклики до захоплення влади.

7 вересня Марію Колесникову затримали на вулиці співробітники у цивільному. 8 вересня її, речника Координаційної ради білоруської опозиції Антона Родненкова і відповідального секретаря Ради Івана Кравцова намагалися примусово депортувати в Україну, але Колесникова порвала паспорт і була затримана знову.

9 вересня Слідчий комітет повідомив, що членів президії Конституційної ради Марію Колесникову та Максима Знака, а також адвоката Віктора Бабарика Іллю Салея підозрюють у «діях, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці».

 
…

Затриману увечері 17 вересня координаторку волонтерів правозахисного центру «Весна» Марфу Рябкову помістили в ізолятор тимчасового тримання на вулиці Окрестіна в Мінську. Кримінальну справу проти неї веде управління Слідчого комітету в Мінську, повідомив центр «Весна», який 18 вересня виступив із заявою щодо затримання своєї співробітниці.

«У межах своєї правозахисної діяльності Марфа разом із волонтерами «Весни» спостерігала за мирними зборами, брала активну участь у кампанії незалежного спостереження «Правозахисники за вільні вибори» та документуванні доказів тортур та іншого жорстокого поводження з затриманими учасниками акцій протесту. Спроби звинуватити Марфу Рябкову у підготовці масових заворушень є безпідставними, надуманими та політично вмотивованими», – заявили правозахисники.

Центр «Весна» розглядає переслідування Марфи Рябкової у зв’язку з її законною правозахисною діяльністю як неприховану кампанію залякування та тиску на організацію в цілому.

Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марфу Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Коли Марфа та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).

У Білорусі триває політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.
…

Президенти Білорусі, Росії та США Олександр Лукашенко, Володимир Путін та Дональд Трамп отримали Іґнобелівську премію у сфері медичної освіти. В Україні нагороду частіше називають Шнобелівською премією.

Серед інших лауреатів – президент Бразилії Жаїр Болсонару, прем’єр Великої Британії Борис Джонсон, прем’єр Індії Нарендра Моді, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та президент Туркеменістану Гурбангули Бердимухамедов.

Організатори премії повідомили, що вирішили нагородити лідерів країн за «використання пандемії COVID-19, щоб навчити світ, що політики можуть мати більш негайний ефект на життя та смерть, ніж науковці та лікарі».

Для Лукашенка це вже друга Шнобелівська премія. У 2013 році він став лауреатом нагороди за заборону публічних аплодисментів. Білоруська поліція тоді була нагороджена «за арешт чоловіка з однією рукою через оплески».

Премія Ig Nobel (ignoble англійською означає «ниций», «ганебний»), яку щороку вручає Гарвардський університет у США, є пародією на Нобелівську премію. «Шнобелівську премію» вручають «за досягнення, які спочатку смішать людей, а потім змушують їх замислитися».
…

У столиці Росії Москві 17 вересня поліція затримала виконавчого директора організації «Відкрита Росія» Андрія Пивоварова на виході зі спецприймальника, де він відбував 14 діб арешту, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Щодо Пивоварова склали адміністративний протокол про порушення порядку проведення публічного заходу через повідомлення в його телеграм-каналі про збори проти поправок до Конституції. Пивоварова на ніч до суду залишили у відділку поліції.

На початку вересня виконавчого директора «Відкритої Росії» заарештували на 14 діб за звинуваченням у порушенні порядку проведення публічного заходу через пост у фейсбуці. Пивоваров анонсував збір підписів на Пушкінській площі в Москві проти результатів голосування за поправки до Конституції. Суд вирішив, що через опубліковані активістом записи відбувся публічний захід, що заважало руху транспорту і пішоходів.

На початку серпня Пивоваров був затриманий співробітниками прикордонного відділу в Рудні Смоленської області. Разом з ним були затримані члени «Відкритої Росії» Данило Потапов і Олександр Федосєєв. Вони як блогери їхали висвітлювати вибори і протести в Білорусі.
…

Міністерство фінансів США 17 вересня оголосило про санкції проти іранської хакерської групи, підставної компанії та більш ніж 45 осіб, обвинувачених у проведенні багаторічної кампанії проти іранських дисидентів, журналістів і міжнародних туристичних компаній від імені Міністерства розвідки і безпеки Ірану.

У заяві мовиться, що іранська розвідка використовувала хакерську групу Advanced Persistent Threat 39 (APT39) і підставну компанію Rana для спостереження за «дисидентами, іранськими журналістами, колишніми державними службовцями, захисниками довкілля, біженцями, студентами університетів та викладачами, а також співробітниками міжнародних неурядових організацій.

Зазначається, що деякі з об’єктів цієї кампанії були заарештовані та піддані психологічному і фізичному залякуванню з боку іранської розвідки

Міністерство фінансів зазначило, що у повідомленні ФБР, також опублікованому 17 вересня, докладно описані вісім різних наборів шкідливих програм, якими через Rana користувалося Міністерство розвідки і безпеки Ірану для хакерських атак.

Напруженість у відносинах між Тегераном і Вашингтоном зросла після того, як президент Дональд Трамп в 2018 році відмовився від участі у ядерній угоді між Іраном і світовими державами, згідно з якою Тегеран зобов’язався обмежити свої атомні амбіції в обмін на послаблення санкцій.

На додаток до повторного введення санкцій, які були скасовані відповідно до угоди, Вашингтон звинуватив Іран у фінансуванні екстремізму на Близькому Сході, що Іран заперечує.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 17 вересня, що Білорусь змушена закрити кордон з сусідніми Польщею та Литвою, з Україною ж прикордонний контроль посилять. Про це повідомляє агентство Reuters.

Лукашенко зробив цю заяву на тлі політичної кризи у Білорусі після президентських виборів та масових протестів, які слідували за ними.

16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Він також назвав Україну, Чехію, Польщу та Литву «американськими сателітами», які діяли проти Білорусі.

Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.

Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.

Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.
…

Резолюція закликає країни ЄС скласти список нових обмежувальних заходів щодо Росії і розширити вже наявні санкції
…

У Латвії вже заборонено використовувати під час публічних заходів прапори, герби та гімни СРСР, його республік, і нацистської Німеччини, свастику, знаки SS і радянської символіки…
…

«Ми підтримуємо Білорусь! Ми підтримуємо білоруський народ у його боротьбі за гідність, свободу та демократію…»
…

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська працює над санкційним «списком Тарайковського». До нього увійдуть причетні до репресій чиновники та силовики, які били та катували протестувальників у Білорусі, пише білоруська служба Радіо Свобода.

«Нам передали імена тих, хто катує та б’є людей. Тому ми готуємо окремий список посадових осіб та працівників правоохоронних органів, які брали участь і продовжують брати участь у зловживаннях міліції. Ми назвали це «списком Тарайковського». Олександр Тарайковський став першою жертвою міліцейського насильства. До санкційного списку ввійдуть особи, причетні до катувань, незаконних арештів та катувань затриманих. Ми активно працюємо з правозахисниками та проектом «Чорна книга Білорусі» з метою виявлення винних. Список буде опублікований і постійно розширюватиметься», – ідеться в повідомленні телеграм-каналу Тихановської.

У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.

14 вересня в Сочі відбулися переговори Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, який одним із перших привітав білоруського президента з перемогою на виборах 9 серпня.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко позбавив дипломатичного рангу колишнього посла Білорусі у Франції та Польщі, а нині члена президії опозиційної Координаційної ради країни Павла Латушка.

Про це повідомило державне інформагентство «Белта». Також дипломатичного рангу позбавлений колишній посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня. Відзначається, що рішення щодо обох ухвалене через дії, «які ганьблять державну (дипломатичну) службу».

Іншим указом Лукашенко звільнив посла Білорусі в Латвії Василя Марковича і позбавив його дипломатичного рангу «за неналежне виконання посадових обов’язків».

Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі. Павло Латушко, який раніше також був міністром культури Білорусі, зараз перебуває в Литві, як і Тихановська. Лукашенко заявив, що Латушко, перейшовши на бік опозиції, перетнув червону лінію і відповість за законом.

Ігор Лещеня одним із перших підтримав учасників акцій проти фальсифікації результатів виборів і закликав покласти край насильству силовиків. Пізніше він подав заяву про відставку.

Василь Маркович недавно був викликаний до МЗС Латвії для роз’яснення заяв Лукашенка про те, що протести в Білорусі фінансуються в тому числі з Риги, пише білоруська служба Радіо Свобода.
…

Ураган «Саллі» приніс «історичні та катастрофічні» повені в американських містах на узбережжі Мексиканської затоки, повідомили в Національному центрі ураганів США.

Дощі виявилися більшими, ніж очікувалися. Негода залишила затоплені вулиці, пошкоджені дороги, мости та лінії електропередач.

У місті Пенсакола у Фллориді вода піднялася на рівень у півтора метра. Доступ до міста з 50 тисячами населення був обрізаний через пошкоджені дороги та мости.

Шериф Девід Морган розповів, що в окрузі  Ескамбія, у яких входить Пенсакола, врятували щонайменше 377 людей.

Губернатор Флориди Рон Десантіс попередив громадян, що ріки можуть виходити з берегів.

16 вересня ураган «Саллі» спричинив зсуви ґрунту на узбережжі затоки. Швидкість вітру сягала приблизно 170 кілометрів на годину. Шкоду від урагану оцінюють у 2-3 мільярди доларів.

Наразі вважається, що негода забрала життя однієї людини.  

Категорію урагану, який став уже восьмим цього сезону, знизили до тропічного шторму.

Згідно з даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень, інтенсивність ураганів та руйнування зросли після 1980-х на тлі потепління.
…

Сполучені Штати внесли до санкційного списку, пов’язаного з кібербезпекою, ще двох громадян Росії.

Данила Потєхіна та Дмитра Карасавіді звинувачують у так званих фішингових атаках на клієнтів криптовалютних бірж. Держсекретар США Майк Помпео повідомив, що санкції щодо цих двох росіян запроваджені за рішенням Держдепартаменту, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішньої безпеки та Міністерства фінансів. За його словами, збиток від злочинної кіберактивності склав не менше 16,8 мільйона доларів.

Як зазначає «Голос Америки», атаки здійснювалися в 2017-2018 роках і були націлені на клієнтів трьох бірж криптовалюти, дві з яких базуються у США, а одна – за кордоном.

Міністр фінансів Стівен Мнучін наголосив, що його відомство продовжить використовувати свої повноваження для переслідування кіберзлочинців.

Минулого тижня Сполучені Штати внесли до списку санкцій чотирьох пов’язаних з Росією осіб, яких Вашингтон звинувачує у спробах вплинути на американський виборчий процес. Серед них виявилися троє росіян, які працюють в «Агентстві інтернет-досліджень», відомому як «фабрика тролів». Також до «чорного списку» потрапив депутат Верховної ради України Андрій Деркач.

Звинувачення у втручання в справи інших країн російська влада завжди категорично заперечує.

 
…

Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.

Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.

Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів як і раніше звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».

Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.

13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.

За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.
…

12 вересня ув’язнену Марію Колесникову перевели з мінського слідчого ізолятора до Жодинської в’язниці
…

Суд у Франції 16 вересня визнав винним у корупційних діях і засудив до чотирьох років ув’язнення (два з яких – умовно) колишнього президента Міжнародної Асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) Ламін Діака. Його також зобов’язали сплатити штраф у 500 тисяч євро (600 тисяч доларів). Він має право подати апеляцію.

87-річного чоловіка визнали винним у причетності до схеми хабарництва, яка дозволила російським спортсменам, що мали бути усунені за допінг, продовжувати участь у змаганнях, в тому числі на Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні.

Викладаючи свою справу в суді, прокурори заявили, що Діак вимагав хабаря у 3,45 мільйона євро (4,1 мільйона доларів) від спортсменів, підозрюваних у махінаціях із забороненими речовинами, і платив гроші іншим посадовим особам IAAF за мовчання.

В перебігу судового розгляду Ламін Діак заперечував звинувачення в корупції, хоча визнав, що в період з 2011 до 2013 років він затягував розгляд російських справ про допінг, щоб врятувати спонсорську угоду із російським банком і уникнути публічного скандалу.

Його син Папа Массата Діак, який втік з Франції до Сенегалу, після того, як почалося розслідування, також постав перед судом і був засуджений до п’яти років тюремного ув’язнення і штрафу в 1 мільйон євро за участь в цій схемі.

Суд також зобов’язав обох чоловіків виплатити Міжнародній Асоціації легкоатлетичних федерацій, всесвітній керівній організації в легкій атлетиці, 5 мільйонів євро в якості компенсації за зловживання довірою. Ще четверо осіб у справі також були визнані винними в корупційних злочинах.

Діак, 87-річний сенегалець, у 1999-2015 років очолював Міжнародну асоціацію легкоатлетичних федерацій, яка тепер перейменована у World Athletics.
…

У Росії прокуратура затвердила обвинувачення у справі солдата Раміля Шамсутдінова, який розстріляв вісім колег по службі у військовій частині в Забайкаллі. Про це повідомив його адвокат Равіль Тугушев. За його словами, він вже отримав всі документи. Найближчим часом буде призначено судове засідання.

Матеріали розглядатимуть у військовому суді в Читі. За клопотанням Шамсутдінова справу слухатимуть присяжні.

Раніше Тугушев повідомив, що розслідування справи Шамсутдінова завершене. Читинський гарнізонний суд продовжив солдату арешт до 25 вересня. Зараз він перебуває в СІЗО №1 в Читі.

Раміля Шамсутдінова звинувачують у вбивстві двох або більше осіб. Йому загрожує довічне ув’язнення. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку колег по службі. Адвокати наполягають, що солдат скоїв убивство в стані афекту. Якщо ця версія буде підтверджена, то Шамсутдінову загрожує п’ять років позбавлення волі.

25 жовтня у військовій частині в селищі Гірський Забайкальського краю рядовий Раміль Шамсутдинов застрелив вісім осіб, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку товаришів по службі, а один з офіцерів погрожував йому зґвалтуванням.

У Міністерстві оборони спочатку заперечували факт нестатутних відносин у військовій частині. Пізніше у відомстві визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт із одним із офіцерів. Було порушено кримінальну справу про «дідівщину» у військовій частині.

У березні Читинський гарнізонний військовий суд засудив до двох років умовного терміну солдата Руслана Мухатова, який знущався з Шамсутдінова.
…

Влада Лебапського велаяту Туркменистану змушує бюджетників купувати недавно видану книжку президента Гурбангули Бердимухамедова «Принципи туркменської державності», повідомляє туркменська служба Радіо Свобода.

Однак, як відзначають кореспонденти, у книгарнях її поки немає, а кілька примірників знайшлися лише в обласному центрі, місті Туркменабад.

Державне телебачення повідомило про нову книжку Бердимухамедова 4 вересня.

Офіційна вартість книжки поки не визначена. Працівник одного з бюджетних підприємств розповів Радіо Свобода, що придбав нову книгу президента за 60 манатів (близько 17 доларів).

У Туркменистані систематично з’являються повідомлення, що населення зобов’язують здавати гроші на купівлю президентських портретів і книжок, на будівництво розплідників для собак, а також на придбання засобів дезінфекції та медичного обладнання для боротьби з коронавірусною інфекцією, наявність якої влада країни не визнає.

За 11 років правління Бердимухамедов видав під своїм ім’ям понад 60 книжок на різноманітну тематику. Політик писав про державне управління, міжнародні відносини, лікарські рослини, чай, конярство і собаківництво. Президентські книжки вивчають у навчальних закладах країни, зачитують у прямому ефірі державних ЗМІ, проводять за ними уроки здоров’я.
…

Кілька американських знаменитостей заявили, що 16 вересня на один день заморозять свої акаунти у мережах Facebook та Instagram у межах кампанії з обмеження поширення ненависті та пропаганди на платформах соціальних медіа.

Серед зірок, які заявили про участь в акції, – голлівудські актори Леонардо Ді Капріо, Саша Барон Коен, Кім Кардаш’ян та Дженніфер Лоуренс.

«Дезінформація, що поширюється в соціальних мережах, суттєво впливає на наші вибори і підриває нашу демократію. Я не можу сидіти і мовчати, поки ці платформи продовжують дозволяти поширення ненависті, пропаганди та дезінформації, створених групами для поділу та розколювання Америки», – заявила Кардаш’ян в Instagram, де має 188 мільйонів підписників.

Заморожування акаунтів організовує коаліція «Зупини ненависть заради вигоди», яка закликає компанію Facebook (якій також належить і сервіс Instagram) мати «здоровий глузд для боротьби з нестримним расизмом, дезінформацією та ненавистю» в соціальній мережі.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг зустрівся з лідерами коаліції в липні, але вони пообіцяли продовжувати боротьбу, заявляючи, що компанія не вирішила проблему.

Facebook оголосив, що не дозволить розміщувати нову політичну рекламу за тиждень до виборів президента США, оскільки для журналістів та інших людей не буде достатньо часу для перевірки достовірності тверджень.
…

Парламент Японії затвердив нового голову Ліберально-демократичної партії Йосіхіде Сугу на посаду прем’єр-міністра. Його кандидатуру підтримала більшість депутатів парламенту, повідомляє агентство Кіодо. 71-річний Йосіхіде Суга змінить на цій посаді Сіндзо Абе, який пішов у відставку за станом здоров’я.

Перед затвердженням нового прем’єра у відставку пішов уряд Японії, який очолював Абе.

У найближчі години Суга має оголосити новий склад кабінету міністрів. Очікується, що більшість міністрів із уряду Сіндзо Абе збережуть свої посади.

Суга найдовше в історії Японії обіймав посаду генерального секретаря уряду країни, він був призначений на цю посаду ще в грудні 2012 року. Він обирався до парламенту Японії, близько року був міністром внутрішніх справ і вважався одним з найближчих соратників колишнього прем’єра.
…

Уряд Іспанії ухвалив 15 вересня Закон демократичної пам’яті, у якому влада країни вперше офіційно засуджує режим генерала Франко і забороняє «будь-які спроби виправдовувати або вихваляти франкістську диктатуру 1936-1975 років і її діячів».

Нове законодавство доповнює ухвалені у 2007 році рішення про «дефранкізацію», згідно з якими франкістські назви вулиць змінили на нові, а пам’ятники та меморіальні дошки, пов’язані з діячами колишнього режиму зняли, повідомляє DW.

Іспанський уряд називає новий закон заходом «остаточної дефранкізаціі» Іспанії. Влада збирається закрити громадські організації з франкістскими назвами. Перш за все, мова йде про Національний фонд імені Франсіско Франко, створений у 1976 році.

Новий закон також забороняє публічні виступи прихильників диктатури і демонстрацію символіки франкістської доби.

Уряд планує також скласти списки всіх жертв диктатури та ідентифікувати останки цих жертв у братських могилах. Судові вироки епохи Франко і дворянські звання, присвоєні диктатором своїм наближеним, будуть ліквідовані.
…

Німеччина погодилася прийняти 1 550 біженців з п’яти грецьких островів після пожежі, яка знищила переповнений табір.

Влада Німеччини 15 вересня домовилася пустити до країни 408 сімей на знак солідарності з Грецією. Також з таборів до Німеччини заберуть 150 дітей без супроводу.

Віцеканцлер Німечини Олаф Шольц сказав, що до країни прибудуть сім’ї з дітьми, чиї заяви про надання притулку вже прийняті.

Більше 12 000 чоловік, переважно прохачі притулку з Афганістану, Африки та Сирії, залишилися без даху над головою після того, як минулого тижня пожежа знищила сумнозвісний багатолюдний табір мігрантів Морія на острові Лесбос.

Грецька поліція заявила 15 вересня, що заарештувала п’ятьох підозрюваних у підпалі. Правоохоронці стверджують, що це афганці, яким відмовили у наданні притулку.

Пожежа знову привернула увагу до нездатності ЄС реалізувати загальну політику надання притулку, зокрема з розподілу осіб, що шукають притулку, більшість з яких проживають у грецьких таборах.

Греція є одним з головних шляхів до Європи для мігрантів, які тікають від конфліктів та бідності на Близькому Сході та в інших регіонах. Більшість мігрантів у цій країні – з Сирії, Іраку та Афганістану.
…