01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

В Україні зросла кількість безготівкових розрахунків – НБУ

В Україні зросла кількість безготівкових розрахунків, повідомила прес-служба Національного банку України.

В установі зазначили, що за результатами дев’яти місяців 2018 року частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій із використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, зросла на п’ять відсоткових пунктів у порівнянні з підсумком 2017 року (39,3%) та склала 44,3%.

Згідно з повідомленням, загальна кількість операцій із використанням платіжних карток за дев’ять місяців 2018 року склала 2,8 мільярда, а їх обсяг – понад 2 трильйони гривень. Ці показники у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року зросли на 27,2% та 38,5% відповідно.

Крім того, за дев’ять місяців 2018 року мережа торговельних платіжних терміналів зросла на 13,6% до 263,5 тисяч.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти залишаються поблизу річних мінімумів

Котирування еталонного сорту нафти Brent зранку 22 листопада залишаються поблизу річних мінімумів – на рівні дещо вище 63 доларів за барель. У 2018 році така ціна нетривалий час трималася лише в лютому, а в жовтні досягла піку на рівні понад 85 доларів за барель.

 

Попри плани Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) повернутися до організованого скорочення виробництва, ринок вважає, що в наступному році спостерігатиметься надлишок пропозиції – на тлі зростання видобутку у США та ймовірного спаду світової економіки.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Wizz Air планує відновити діяльність дочірньої компанії в Україні

Угорський лоукостер Wizz Air готовий відновити діяльність своєї дочірньої компанії в Україні. Про це розповів президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками авіакомпанії.

«Я дуже радий вашому рішенню повернутися назад в Україну. Я вважаю, що це дуже символічне рішення і воно характеризує ті зміни, які відбулися за останні чотири роки в Україні», – зазначив президент.

Порошенко додав, що динаміка ринку пасажироперевезень є позитивною. «Ми не тільки повернулися на довоєнні обсяги пасажиропотоку, але вони зросли  на 30% у порівнянні з минулим роком», – сказав глава держави.

Він додав, що перспективним є і внутрішній український ринок авіаперевезень.

Читайте також: Ryanair та Wizz Air будуть боротися за українського пасажира – експерт

«Цей ринок надзвичайно конкурентний. Ця конкуренція спонукає операторів ринку підвищувати якість послуг, знижувати ціни, а головне – тримати двері ЄС відкритими для простих українців, бо маршрути, які запропонувала Wizz Air, – це додаткові можливості відвідання інших, нових для українців країн ЄС», – підкреслив Порошенко.

Генеральний директор Wizz Air Джозеф Вараді зазначив, що компанія планує інвестувати 2,5 мільярдів доларів для збільшення українського авіапарку до 20 нових літаків Airbus A320 і Airbus A321.

Wizz Air закрила дочірню структуру в Україні 2015 року, продовживши обслуговувати рейси з країни. Це рішення в керівництві авіакомпанії пояснили нестабільною ситуацією на сході України і девальвацією гривні.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти оновили річні мінімуми

На торгах 20 листопада котирування нафти у світі оновили річні мінімуми і залишаються неподалік цих рівнів зранку 21 листопада.

Січневі ф’ючерси на еталонний сорт Brent впали до 63 доларів 40 центів за барель станом на 10:00 за Києвом. Це найгірше значення з лютого 2018 року.

Січневі контракти на американську нафту WTI падають в ціні до 54 доларів за барель. Це новий мінімум більш ніж за 13 місяців. Востаннє нижче 54 доларів ціна опускалася 27 жовтня 2017 року.

Попри плани Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) повернутися до організованого скорочення виробництва, ринок вважає, що в наступному році спостерігатиметься надлишок пропозиції – на тлі зростання видобутку у США та ймовірного спаду світової економіки.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

У держбюджеті на 2019 рік закладене фінансування доставки пенсій у села – Омелян

Уряд передбачив у проекті державного бюджету на наступний рік збільшення фінансування «Укрпошти». Про це повідомив міністр інфраструктури України Володимир Омелян.

«В проекті бюджету 2019 закладаються 500 млн грн для Укрпошти, вперше за десятиліття. Ці гроші будуть спрямовані виключно для фінансування заробітної плати поштарів «останньої милі», – написав міністр у Facebook.

За його словами, додаткові кошти дозволять забезпечити безперебійну доставку пенсій та гарантують «збереження робочих місць та заробітної плати співробітникам «Укрпошти», які забезпечують присутність держави в найменших населених пунктах України».

Читайте також: Чому в «Укрпошті» пішли на ультиматум: виплата пенсій досі під сумнівом

26 жовтня генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський заявляв, що очолюване ним підприємство вимушене буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме за послугу за економічно обгрунтованими тарифами. Така заява викликала різку реакцію Володимира Гройсмана, який звернувся до наглядової ради уряду з проханням надати оцінку діям керівництва «Укрпошти».

Read More

До Ради надійшов доопрацьований проект державного бюджету

До Верховної Ради надійшов доопрацьований до другого читання проект державного бюджету на 2019 рік.

Згідно з пояснювальною запискою, доходи проекту держбюджету на 2019 рік передбачені в сумі 1 026 131 800 000 гривень, а видатки – 1 112 130 000 000 гривень. Граничний обсяг дефіциту визначений у сумі 89 989 300 000 гривень.

У першому читанні парламент ухвалив проект держбюджету 18 жовтня. 14 листопада уряд затвердив проект закону про державний бюджет на 2019 рік для розгляду Верховною Радою у другому читанні.

Голова парламенту Андрій Парубій розраховує на розгляд державного бюджету 22 листопада.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Комітет ПА НАТО одноголосно засудив будівництво Керченського мосту – Фріз

Комітет з питань цивільного виміру та безпеки Парламентської асамблеї НАТО одноголосно підтримав резолюцію до доповіді «Протидія гібридним загрозам Росії» разом із внесеною українською делегацією правкою, що стосується Криму, повідомила голова делегації депутат Ірина Фріз.

«У резолюції до доповіді Лорда Джоплінга «Протидія гібридним загрозам Росії» враховано новий параграф, який було внесено нашою делегацією. Його зміст такий: засуджуючи незаконне будівництво керченського мосту Росією, а також політику Росії щодо вибіркової відмови в доступі та безпідставної затримки українських та міжнародних суден в Азовському морі, сильно занепокоєні новими загрозами безпеці, економіці та екології в цьому регіоні», – написала вона у Facebook.

Читайте більше тут: ПА НАТО. Україна наполягла на посиленні присутності НАТО у Чорному морі 

У середині травня цього року, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія перемістила військові кораблі до Азовського моря, заявляючи про необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта. Відтоді Росія затримала понад півтори сотні українських та іноземних торговельних кораблів, допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

12 жовтня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про захист національних інтересів у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.

Європейський парламент 25 жовтня ухвалив резолюцію про загострення ситуації в Азові. Європарламентарі засудили порушення Росією українського суверенітету в Азовському морі і розкритикували штучне блокування торговельних суден. У тексті документу також є заклик до введення нових санкцій проти Кремля у випадку подальшої ескалації напруженості.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

В Україні 44% населення отримують державну допомогу – Рева

 44% українців отримують державну допомогу, повідомив у ефірі Радіо Свобода міністр соціальної політики України Андрій Рева.

«Приблизно 44% людей отримують ті чи інші види державної соціальної допомоги. Але ми повинні розуміти, що, згідно з Конституцією, Україна – держава соціальна», – зазначив міністр.

Зокрема, як зазначив Андрій Рева, нині 5 мільйонів домогосподарств в Україні отримують субсидії.

Читайте також: Міністр Рева про фіктивних і чесних субсидіантів, пенсії та кошти від розмитнених «євроблях»

Загалом, право на отримання допомоги на оплату житлово-комунальних послуг мають близько семи мільйонів домогосподарств, повідомляв прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Крім того, за інформацією директора Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталія Музиченка, приблизно 300 тисяч сімей одержують допомогу для малозабезпечених та майже 300 тисяч жінок – допомогу самотнім матерям, пише видання «Гордон». 

 

Read More

Гривня посилюється на міжбанку

Українська валюта посилюється на міжбанківському валютному ринку після кількох днів незначних послаблень. Як інформують учасники ринку, на торгах є надлишок пропозиції долара.

Станом на 10:30 за Києвом котирування долара на міжбанку становили 27 гривень 81,5–82,5 копійки.

Національний банк України встановив на 14 листопада курс 27 гривень 92 копійки за долар.

Українська зміцнюється на міжбанківському валютному ринку від початку місяця. Зранку 6 листопада вона закріпилася на рівні менш як 28 гривень за долар.

5 листопада НБУ повідомив, що міжнародні резерви України складають понад 18 мільярдів доларів. Вони зросли майже на півтора мільярда доларів завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти Brent упали до 65 доларів за барель

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 14 листопада до рівня майже 69 доларів за барель. Станом на 8:20 за Києвом ціна становила 65 доларів 9 центів.

Нинішня ціна на чверть нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року. Тоді котирування сягали 87 доларів за барель.

Ціна американського еталону Light Sweet ще на майже 10 доларів нижча – трохи вище 55 доларів за барель, це найбільше падіння за три роки.

Ціни майже без зупинок йдуть вниз понад місяць. Зміна настроїв на ринку нафти викликана інформацією про збільшення видобутку на тлі прогнозів щодо зниження світового попиту на цей енергоресурс. Втрата ринком через санкції США значного обсягу іранської нафти спричинила лише короткотерміновий ефект, ці втрати будуть повністю перекриті за рахунок зростання видобутку саудівської, російської та американської нафти. Згідно з офіційними американськими даними, у вересні Сполучені Штати стали найбільшими в світі виробниками нафти, збільшивши за рік її виробництво на 20% завдяки розробці сланцевих родовищ.

12 листопада президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти впали нижче за 69 доларів за барель Brent

Котирування нафти еталонного сорту Brent упали 13 листопада до рівня нижче за 69 доларів за барель. Станом на 13:43 за Києвом ціна становила 68 доларів 76 центів.

Нинішня ціна більш як на 20% нижча від пікового значення за чотири роки, досягнутого на початку жовтня 2018 року.

Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп у повідомленні в мережі Twitter висловив сподівання, що Саудівська Аравія та Організація країн-експортерів нафти в цілому не скорочуватимуть видобуток цієї сировини. «Ціни на нафту мають бути набагато нижчими, беручи до уваги пропозицію!» – наголосив американський лідер.

У понеділок, 12 листопада, ціни на «чорне золото» на короткий час призупинили своє падіння і навіть зросли до понад 70 доларів за барель марки Brent. Зранку того дня міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх заявив, що ОПЕК узгодила скорочення пропозиції на 1 мільйон барелів на день у 2019 році, порівняно з обсягом зафіксованим у жовтні.

Нідерландський банк ING заявив, що надлишкова пропозиція та загроза глобального економічного спаду означають, що «скорочення постачання в 2019 році неминучі». «Ринок буде бачити значний надлишок принаймні в першій половині 2019 року», – вказали аналітики цього банку.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

«Нафтогаз» призначив відповідального за переговори з «Газпромом»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила 13 листопада про призначення Юрія Вітренка виконавчим директором, відповідальним, зокрема, за ведення переговорів із російським газовим монополістом «Газпромом».

«Юрій Вітренко на посаді виконавчого директора сфокусується на арбітражному процесі з ПАТ «Газпром» включно з примусовим виконанням рішення у транзитній справі та переговорами щодо майбутнього транзитного контракту. Він також координуватиме проект щодо вирішення проблеми зі сталим розвитком ПАТ «Укрнафта» та підрозділ НАК «Нафтогаз України» з маркетингових досліджень та аналізу», – вказано в повідомленні компанії.

Юрій Вітренко і до офіційного закріплення своїх нинішніх повноважень неодноразово публічно коментував перебіг судових процесів і переговорів із «Газпромом», учасником яких він є. 12 листопада у Facebook він поінформував про нове провадження про «Газпрому» в межах Стокгольмського арбітражу. Основні вимоги «Нафтогазу», за словами високопосадовця, – «переглянути транзитний тариф на 2018 та 2019 роки» та «компенсувати збитки за невиконання «Газпромом» контракту на поставку газу».

Загальна сума цих вимог з боку «Нафтогазу» перевищує 12 мільярдів доларів, вказав Вітренко.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Користувачі Facebook обрали назву для потягу до аеропорту «Бориспіль»

Швидкісний експрес, що курсуватиме між центральним залізничним вокзалом Києва та міжнародним аеропортом «Бориспіль», назвали Kyiv Boryspil Express, повідомив на своїй сторінці у Facebook виконувач обов’язків голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов. За його словами, назву обирали голосуванням у соцмережі.

«10 тисяч користувачів Facebook долучились до голосування, і це менше ніж за 4 дні. Мені назва імпонує. Переможець конкурсу – Євген Захаров. Євгене, у нас з вами важлива місія – нанести цю назву на рухомий склад», – написав Кравцов.

У лютому Кабінет міністрів України підтримав будівництво швидкого залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль». В уряді очікують, що рейс дозволить дістатися зі столиці до летовища за 35 хвилин.

Для цього «Укрзалізниця» підготувала п’ять рейкових автобусів, які курсуватимуть між головним київським залізничним вокзалом та аеропортом «Бориспіль».

Раніше, однак, вже був проект залізничного сполучення між вокзалом та аеропортом, але він не був реалізований. НАБУ розслідувало розкрадання коштів. Йдеться про національний проект «Повітряний експрес» – швидкісна залізниця із Києва до аеропорту «Бориспіль», яка мала запрацювати до кінця 2013 року. Реалізацією проекту займалося нині ліквідоване Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, яке тоді очолював Владислав Каськів.

Планувалося, що швидкісна електричка йтиме нинішньою залізничною колією до Борисполя, звідки буде прокладена окрема гілка до терміналів аеропорту.

Read More

Справу Мартиненка прискорюють, щоб виправдати його до запуску Антикорсуду – ЦПК

Справу екс-депутата Миколи Мартиненка прискорюють у його інтересах, сказала Радіо Свобода виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк під час перерви у засіданні Шевченківського суду у цій справі.

«Ми спостерігаємо прискорення справи. Припускаю, в інтересах Мартиненка встигнути отримати виправдувальний вирок до того, як почне роботу Антикорупційний суд. Це дасть йому змогу виправдатися і в суді Швейцарії», – зазначила вона.

У ЦПК справу Мартиненка називають знаковою, адже пов’язані з ним «менеджери у різних галузях працювали на нього, а не в інтересах держави».

Сьогодні суд продовжив долучення доказів до справи, і встиг розглянути понад 20 томів. Прокурори попросили перерву, щоб занести ще частину з понад 200 томів, «цілої автівки» доказів. 

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

 

Read More

У НАБУ оприлюднили перелік своїх справ, які суди ігнорують

Тільки у 35 серед 166 кримінальних проваджень, у яких Національне антикорупційне бюро завершило розслідування, ухвалено судові рішення, повідомляє НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

За даними бюро, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.

«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо», – пояснюють в НАБУ.

На переконання представників бюро, ця проблема вирішиться зі створенням антикорупційного суду.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного антикорупційного бюро. Бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці.

 

Read More

Міністр енергетики США на Трипільській ТЕС: для України важлива диверсифікація енергоресурів

Міністр енергетики США Рік Перрі під час візиту в Україну заявив про важливість для Києва та всього регіону Східної Європи диверсифікації шляхів постачання енергоресурсів. Про це американський міністр сказав 10 листопада на Трипільській теплоелектростанції, повідомляє посольство США в Україні.

«Ми стоїмо на буквальній горі вугілля з Пенсільванії (штат у США – ред.), і це чудовий приклад партнерства США та України… і ми з нетерпінням очікуємо на його розширення в майбутньому», – відзначив Рік Перрі і вказав на ще один приклад такої співпраці: «зараз, як мені здається, компанія Westinghouse забезпечує близько половини палива для (українських – ред.) атомних електростанцій».

Міністр енергетики США також заявив, що Україна має потенціал для того, щоб стати чистим еспортером енергії, і в цьому питанні «партнерство зі Сполученими Штатами – це те, в чому ми зацікавлені».

Трипільська теплова електростанція, яка забезпечує значну частину енергетичних потреб Київської області, отримала перші поставки вугілля зі Сполучених Штатів цього літа. Це було, зокрема, результатом зусиль американського президента Дональда Трампа з розширення експорту США в сфері енергетики.

Після захоплення підтримуваними Росією бойовиками значної частини вугільних підприємств Донбасу Україна зіткнулася з проблемою нестачі вугілля для роботи своїх теплових електростанцій.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

Котирування нафти впали до мінімуму за 8 місяців

Котирування нафти еталонного сорту Brent зранку 9 листопада впали до мінімуму за вісім місяців. Станом на 12:50 за Києвом ціна впала до 69 доларів 50 центів за барель.

У 2018 році на початку березня котирування становили близько 65 доларів і стрімко зростали, уже на початку травня ціна зросла до понад 75 доларів, а жовтневий пік сягнув рівня понад 85 доларів за барель.

Нинішнє падіння аналітики пов’язують зі збігом кількох чинників. По-перше, відсутність домінування однієї партії в Конгресі США за результатами виборів 6 листопада вони вважають провісником скорочення темпів зростання американської економіки. По-друге, санкції США щодо іранської економіки зачепили не весь нафтогазовий сектор, вісім країн-споживачів отримали від Вашингтона відтермінування реалізації обмежень. По-третє, у США, найбільшій економіці світу, вже майже два місяці зростають і запаси, і видобуток сировини, а Росія, яка цього року встановила новий рекорд видобутку нафти (на рівні 11,4 мільйона барелів на день), відмовляється обговорювати із нафтовим картелем ОПЕК скорочення видобутку.

На втрати на ринку нафти вже відреагували ключові російські індикатори. Біржовий індекс РТС втрачає на сесії 9 листопада понад 2,5%, а російська валюта вперше за кілька місяців впала до рівня понад 67 рублів за долар.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!

Read More

«Схеми» показали, як із банку Януковича через банк Порошенка вивели до 2 мільярдів гривень

Із майже двох мільярдів гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку Олександра Януковича «ВБР» після втечі його батька, екс-президента протягом 2016-2017 років були зняті всі арешти. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) «Великий куш».

​Зрештою ці гроші були виведені з фінустанови попри публічні обіцянки правоохоронців повернути ці гроші в бюджет. Готівка знімалась десятками мільйонів за раз через касу «Міжнародного інвестиційного банку», який належить президенту України Петру Порошенку. На чому його фінустанова заробила близько 20 мільйонів «комісійних». ​

Журналісти дослідили, як і в якій кількості після зняття судом арештів із рахунків у банку «ВБР» протягом 2016-2017 років виводили гроші – загалом близько 2 мільярдів гривень.

«Схеми» проаналізували список осіб, які за президентства Януковича відкривали багатомільйонні рахунки в банку його сина, куди поклали сотні мільйонів гривень незрозумілого походження. Журналісти виявили, що більшість з цих осіб –​ це працівники середньої ланки самого банку «ВБР», які офіційно не мали таких доходів.

«Схемам» вдалось зв’язатись із ними телефоном. Дехто з них навіть не знав, що на них були оформлені депозити у десятки мільйонів гривень, виведені зрештою готівкою вже за нової влади. Інші, почувши запитання, відмовлялися спілкуватися з журналістами.

​Зокрема, відповідно до інформації про банківські перерахування, у 2017-му колишня старша офіс-менеджер банку Валерія Єсаулкова зняла зі свого рахунку близько 80 мільйонів гривень готівкою. Колишній керівник сектору дизайнерських розробок Євген Ткачук –​ майже 70 мільйонів гривень.

Екс-начальник департаменту бізнес-аналітики Роман Ємелін отримав готівкою близько 50 мільйонів гривень. А колишній начальник відділу цінних паперів «ВБР» Олександр Костілов зняв через довірену особу більше 20 мільйонів гривень.

Єсаулкова, почувши телефоном питання про 80 мільйонів, поклала слухавку. Ткачук відповів, що не спілкується з журналістами. Ємелін у телефонній розмові підкреслив, що це «банківська таємниця», водночас на запитання, чи мав він мільйони на депозитному рахунку зазначив: «ніколи в житті, ви що».

Натомість Костілов взагалі заперечив, що мав депозитний рахунок у «ВБР» і що знімав такі кошти готівкою: «Нісенітниця якась, такого не було. Я не знаю, про що ви».

Журналісти «Схем» також звернули увагу, що у більшості випадків працівники банку Януковича знімали гроші готівкою через касу «Міжнародного інвестиційного банку» –​ фінустанови, контрольний пакет акцій якої належить Петру Порошенку.

«Якщо врахувати, що комісія за видачу готівки складає один відсоток, то тільки на комісії «МІБ» міг заробити до 20 мільйонів гривень», –​ йдеться в розслідуванні.

Як виявили «Схеми», не всі працівники банку знімали гроші особисто. Частина доручала це довіреним особам. Однією із таких осіб був адвокат Олександр Салазський. Він співвласник адвокатського об’єднання «Бона Фідес». Раніше Салазський працював у структурі МАКО-Холдингу Олександра Януковича.

​Він підтвердив «Схемам», що представляв інтереси кількох осіб з «ВБР», водночас, пояснив, звідки вони могли мати такі кошти на рахунках. Їх позичив Яшар Ходжаєв, не чужа родині Януковичів особа.

«Наскільки законним є походження коштів самого Ходжаєва, слідство особливо не цікавилось, попри те, що ця людина перебувала у близькому оточенні самого сина колишнього президента, і на нього навіть після Майдану переписали «вертолітний майданчик Януковича» у центрі Києва. У МВС це пояснюють тим, що «не змогли допитати Ходжаєва» – «у зв’язку з перебуванням у Російській Федерації.

Зрештою таке пояснення –​ про позику від Ходжаєва –​ влаштувало Печерський суд Києва. Саме тому, зокрема, з’явились рішення про зняття арештів з рахунків», –​ зазначають журналісти.

​Юрій Луценко у коментарі журналістам зазначив, що, на його думку прокурори зробили все можливе, а провину поклав на українські суди.

У 2015 році Арсен Аваков написав про ці кошти на своїй сторінці у Facebook.

«Чи буде законодавча можливість конфіскувати активи на користь України, буде вирішуватися якісним слідством і судовим рішенням. Факт надаю публічності, щоб на тлі величезних грошей працював інструмент громадянської уваги –​ і не було у жодного суду чи іншого органу спокуси», – пояснив він тоді.

«Всеукраїнський банк розвитку» був фінансовим центром бізнес-імперії Олександра Януковича, який акумулював активи «родини». Внаслідок Революції Гідності до близьких президента-втікача та інших високопосадовців були застосовані міжнародні санкції. Це і стало формальною причиною для Нацбанку розпочати ліквідацію банку, яка триває з 2015 року і донині.

Після того, як банк Януковича був визнаний неплатоспроможним, він перейшов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –​ установи, яка займається виведенням збанкрутілих банків з ринку. Тепер там вирішують, у яку чергу і скільки грошей отримають вкладники цього банку.

Read More

Верховна Рада ухвалила закон про розмитнення авто на єврономерах

Рішення підтримали 250 народних депутатів

Read More

Перша вітрова електростанція України буде в Чорнобильській зоні – уряд

Кабінет міністрів виділив земельну ділянку в Іванківському районі Київської області під будівництво вітрової електростанції, повідомляє прес-служба уряду.

Згідно з повідомленням, йдеться про дозвіл на розробку проекту землеустрою на кількох ділянках загальною площею в 7 гектарів у цьому районі, північна частина якого лежить у Чорнобильській зоні відчуження.

Міністр екології і природних ресурсів Остап Семерак назвав це рішення підтримкою розвитку зони відчуження як «території змін».

Читайте також: У Чорнобильській зоні затримали трьох громадян Фінляндії – поліція​

«Сьогодні було «зелене світло» від Уряду щодо розвитку вітроенергетики в Чорнобильській зоні. Це не лише хороша новина для потенційних інвесторів, а й продовження взятого нами курсу на збільшення частки альтернативної енергетики у загальному енергобалансі країни. Для Мінприроди важливо, що об’єкти відновлювальної енергетики не потребують постійної присутності людей і є абсолютно безпечними для довкілля», – наводить слова Семерака прес-служба уряду.

На думку Семерака, зона відчуження, утворена внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року, є привабливою для інвестицій.

За даними уряду, протягом останніх двох років Україна отримала понад 60 інвестиційних заявок на відведення землі в зоні відчуження для проектів відновлювальної енергетики – як від українських підприємців, так і від закордонних.

Read More

НАЗК перевірить Бойка, Дубневича і Розенблата після розслідування «Схем»

Національне агентство із запобігання корупції перевірить, чи був конфлікт інтересів в діях народних депутатів Юрія Бойка («Опозиційний блок»), Ярослава Дубневича («Блок Петра Порошенка»), позафракційного Борислава Розенблата і Дмитра Святаша (група «Партія “Відродження»), коли вони подали конституційне звернення, яким намагалися оскаржити діяльність новоствореного Нацагентства з виявлення, розшуку й управління активами, одержаними від корупційних злочинів. Про це йшлося у розслідуванні журналіста програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та UA: Перший) Олександра Чорновалова «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників».

У відповідь на звернення голови громадської організації «State Watch» Гліба Канєвського у НАЗК зазначили: «Буде здійснено перевірку викладених у зверненні фактів, за результатами якої може бути встановлено наявність чи відсутність ознак порушення вимог Закону в діях зазначених осіб».

​У своєму зверненні наприкінці вересня у «State Watch» підкреслювали, зокрема, що «є наявні підстави стверджувати, що значна частина підписантів конституційного подання діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, підписала його у приватних інтересах».

Раніше «Схеми» з’ясували, що група народних депутатів направила до Конституційного суду подання, яким намагалася оскаржити роботу АРМА через можливий власний бізнес-інтерес.

Серед підписантів конституційного подання були вихідці з Партії регіонів, які зараз є депутатами «Опозиційного блоку», групи «Партія «Відродження» та групи «Воля народу», обранці від «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту», а також позафракційні.

Загалом під конституційним поданням підписалися 56 обранців. Та частина з них, як виявили журналісти, є власниками активів, які наразі знаходяться під арештом та в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, отримане корупційним шляхом. На період слідства гроші з цього бізнесу йдуть державі, і власники не мають змоги продовжувати на них заробляти.

Зокрема, депутат-підписант від групи «Партія «Відродження» Дмитро Святаш – віддавна пов’язаний з групою компаній «АІС» – великим автодилером на ринку України. На це майно (а це понад 100 об’єктів нерухомості у 18 обласних центрах України) зараз накладено арешт та передано в управління АРМА.

​Ще один підписант конституційного подання – народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенко» Ярослав Дубневич. Він разом зі своїм братом, також народним депутатом, Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівської області, майно яких також передано в управління АРМА. Це відбулося в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.

​Уже після виходу розслідування «Хто проти АРМА: 56 депутатів-бунтівників», Конституційний суд України відмовився розглядати подання 56 народних депутатів.

АРМА було створене наприкінці 2016 року за аналогом установ, які успішно функціонують у державах-членах Європейського Союзу.

Зараз, за підрахунками голови АРМА Антона Янчука, в управлінні відомства майже півтисячі активів. Серед них також резиденція Межигір’я президента-втікача Віктора Януковича.

Read More

Гривня зміцнюється: долар коштує на міжбанку менш як 28 гривень

Українська національна валюта продовжує зміцнюватися на міжбанківському валютному ринку. Зранку 6 листопада вона закріпилася на рівні менш як 28 гривень за долар (купівля 27,94, продаж 27,95 гривні за одиницю американської валюти). Як повідомляють учасники торгів, покупців на ринку бракує, на міжбанку чекають виходу Національного банку, який часто в таких випадках згладжує коливання, поповнюючи водночас золотовалютні резерви.

5 листопада регулятор повідомив, що міжнародні резерви України складають понад 18 мільярдів доларів. Вони зросли майже на півтора мільярда доларів завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

Читайте також: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Read More

Міжнародні резерви України зросли до 18 мільярдів доларів – НБУ

Станом на 5 листопада міжнародні резерви України складають трохи більше від 18 мільярдів доларів, повідомляють в Національному банку України.

Як уточнюють в НБУ, на початку листопада обсяг міжнародних резервів становив близько 16,7 мільярда доларів в еквіваленті, тобто на 0,6% більше, ніж у попередньому місяці.

На цю цифру вплинули кілька чинників:

Завдяки відсутності девальваційного тиску на курс гривні та надлишковій пропозиції валюти регулятор зміг поповнити міжнародні резерви за рахунок чистої купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку. Чиста купівля склала 198,5 мільйонів доларів
Витрати на обслуговування державного та гарантованого державою боргу були майже повністю компенсовані надходженнями від розміщення облігацій внутрішньої державної позики
Вартість фінансових інструментів зменшилася на 36,8 мільйона доларів

Читайте таокж: Україна може отримати 8 мільярдів доларів після розблокування програми МВФ – Ослунд​

До 18 мільярдів доларів міжнародні резерви зрослі завдяки розміщенню урядом єврооблігацій з початку листопада, уточнюють у прес-службі Нацбанку.

У жовтні 2018 року Україна оголосила про випуск євробондів на суму 2 мільярди доларів.

Read More

В Україну приїдуть експерти МВФ для консультацій по держбюджету

Експерти Міжнародного валютного фонду приїдуть у Київ для консультацій по проекту державного бюджету України на 2019 рік 4-9 листопада.

«За зверненням влади, команда у складі кількох експертів МВФ відвідає Київ у період з 4 до 9 листопада для проведення консультацій по проекту бюджету на 2019 рік у межах нещодавньої домовленості на рівні місії фонду», – зазначили у прес-службі представника Фонду в Україні.

Міжнародний валютний фонд на рівні уповноваженого персоналу погодив із українською владою нову програму резервної підтримки замість чинної програми розширеного фінансування – про це МВФ заявив 19 жовтня.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

Після того, як Верховна Рада затвердить бюджет на 2019 рік з урахуванням рекомендацій МВФ, угоду має розглянути Виконавча рада фонду.

Читайте також: Порошенко: Україна потребує співпраці з МВФ та зовнішніх запозичень

Визначення stand-by означає, що Україна отримує гарантію на цю суму і може за потреби отримати її повністю або частково протягом терміну дії угоди та за умови дотримання її положень. Після закінчення терміну дії угоди невикористаний залишок кредиту повертається фонду.

Read More

«Укрзалізниця» формує 3% ВВП України – Гройсман

«Укрзалізниця» формує 3% внутрішнього валового продукту України, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Системна модернізація інфраструктури має привести до нової якості розвитку національної економіки. І «Укрзалізниця» відіграє тут надзвичайно важливу роль, адже формує 3% ВВП і допомагає економіці розвиватися», – заявив Гройсман.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

Read More

КСУ: відхилене подання про ринок землі не відповідало вимогам закону

Конституційний суд України відмовився розглядати депутатське подання про конституційність заборони на купівлю-продаж сільськогосподарських земель через те, що воно не відповідало вимогам закону. Про це мовиться в ухвалі суду, яку оприлюднили на сайті КСУ.

«У конституційному поданні не наведено обґрунтування тверджень щодо неконституційності положень пунктів 14, 15 розділу X «Перехідні положення» Кодексу (Земельного кодексу України – ред.), що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 3 статті 62 закону України «Про Конституційний суд України» – невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом», – мовиться в ухвалі Великої палати КСУ від 1 листопада.

Згадані положення Земельного кодексу передбачають фактичне продовження заборони на купівлю-продаж чи інше відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Читайте також: Ринок землі в Україні: різне бачення однієї проблеми​

Як мовиться в ухвалі КСУ, «суб’єкт права на конституційне подання, стверджуючи про неконституційність оспорюваних положень Кодексу, обмежився цитуванням положень частини першої статті 41 Конституції України, пунктів 14, 15 розділу X «Перехідні положення» Кодексу, навів практику Європейського суду з прав людини та юридичні позиції Конституційного суду України, не обґрунтувавши взаємозв’язку між змістом зазначених положень Кодексу та статті 41 Основного закону України».

Напередодні на сайті КСУ з’явилося коротке повідомлення про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 69 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 14, 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Але в ньому не було пояснено причин відмови.

Читайте також: В Україні опублікували базу даних про стан земельних ресурсів за останні два роки

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд чи Європейський суд із прав людини. Тим не менш, продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Read More

У Мінфіні створили посаду головного економіста

Міністерство фінансів України відкрило посаду головного економіста. Про це повідомила виконуюча обов’язки міністра Оксана Маркарова.

Нову посаду зайняла провідний аналітик Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій.

«У продовження інституційної реформи Мінфіну сьогодні розпочинаємо амбітний проект виведення на європейський рівень аналітичних продуктів і прогнозів Мінфіну та починаємо створювати інститут головного економіста. Я дуже рада і вдячна, що Олександра Бетлій погодилася на цю непросту, але дуже цікаву роботу», – зазначила Маркарова.

Читайте також: Мінфін створить підгрупу з оподаткування криптовалюти

Вона додала, що Бетлій координуватиме «всю аналітику та займатиметься інституціоналізацією цього напряму».

Read More

«Укрпошта» потребує нового тарифу для доставки пенсій – Смілянський

Для вчасної доставки пенсій у 2019 році «Укрпошта» потребує запровадження нового тарифу, оскільки чинний не змінювався з 2004 року. Про це 1 листопада заявив генеральний директор підприємства Ігор Смілянський.

«Сподіваємося, що питання буде вирішено, і всі пенсіонери зможуть і надалі отримувати пенсії в «Укрпошті». Ми не просимо субсидій, просимо сплатити за комерційну послугу яку надаємо – тариф на доставку пенсій не мінявся з 2004 року», – вказав Смілянський.

«Укрпошта» використала всі резерви, які мала. Якщо не застосувати заходів, не буде коштів на виплату зарплат. Ми вже припинили будівництво сортувального центру на Львівщині, ремонт відділень і закупівлі автотранспорту», – додав чиновник.

Також генеральний директор «Укрпошти» відзначив, що «якщо до 1 грудня буде вирішено це питання і передбачені кошти за тарифами по місту 1,8% (старий – 0,79%) і по селу 2,7% (старий – 1,56%), то всі пенсіонери отримають пенсії вчасно у 2019 році».

За словами Смілянського, в понеділок, 5 листопада, запланована його зустріч із президентом України з цього питання. «Я за стільчик не тримаюся, навіть якщо піду, то ситуація не зміниться – це проблема, яку все одно треба вирішити», – відзначив керівник «Укрпошти».

26 жовтня Ігор Смілянський заявляв, що очолюване ним підприємство вимушене буде відмовитися доставляти пенсії з 1 січня 2019 року, якщо Пенсійний фонд не сплачуватиме за послугу за економічно обгрунтованими тарифами. Така заява викликала різку реакцію Володимира Гройсмана, який звернувся до наглядової ради уряду з проханням надати оцінку діям керівництва «Укрпошти».

Read More