Економіка

Міжнародні резерви України станом на 1 липня становили 17 мільярдів 978 мільйонів доларів США, за червень вони скоротилися більш як на відсоток у зв’язку зі здійсненням платежів за державним боргом, номінованим в іноземній валюті, повідомив Національний банк України 5 липня.

За даними регулятора, понад 552 мільйони доларів були спрямовані на обслуговування та погашення за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованими в іноземній валюті. Ще 162 мільйони доларів протягом червня уряд та НБУ сплатили на користь Міжнародного валютного фонду.

Основним джерелом поповнення резервів у червні стали надходження на користь уряду від розміщення нових ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у сумі понад 539 мільйони доларів.

Купівля Національним банком валюти на міжбанківському ринку припинила бути головним джерелом поповнення резервів, яким була в минулі місяці.

«З огляду на певне погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури для товарів українського експорту і спад інтересів міжнародних інвесторів до ринків, що розвиваються, можливості Національного банку викуповувати надлишкову пропозицію іноземної валюти без тиску на обмінний курс гривні були обмежені», – вказано в повідомленні.

Читайте також: Порошенко підписав закон про валюту 

Станом на 1 липня 2018 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,2 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і НБУ.
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявила 5 липня, що російський «Газпром» «свідомо маніпулює словами і підмінює поняття», коли твердить, що арешт активів «Північних потоків» у Швейцарії не відновлений.

«Вищий суд швейцарського кантону Цуґ призупинив дію рішення місцевого органу зі стягнення боргів про виключення акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG з переліку арештованого майна. Фактично рішення суду означає відновлення арешту на період як мінімум до моменту прийняття судом рішення щодо скарги Нафтогазу на рішення органу зі стягнення боргів», – вказує «Нафтогаз» у мережі Twitter.

Згодом українська компанія додатково розтлумачила рішення так, як вона його розуміє.

«Блумберг: Газпром каже, що акції Північних потоків повернули до переліку заарештованих активів тимчасово. Пояснюємо: 1. Суд наклав арешт. 2. Виконавча служба викреслила акції з переліку арештованого майна, бо «Газпром» сказав, що «ихтамнет». 3. Вищий суд скасував п.2. Повернулися до п. 1», – додали в «Нафтогазі».

Кількома годинами раніше 5 липня в «Газпромі» вказали, що «заява «Нафтогазу України» про те, що суд кантону Цуґ (Швейцарія) поновив арешт акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG, не відповідає дійсності». За даними «Газпрому», швейцарський суд 29 червня 2018 року призупинив дію виключення акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG зі складених приставами сертифікатів про накладення забезпечувальних заходів на активи «Газпрому» в цих компаніях.

«Виняток щодо акцій призупинений на термін розгляду заяви «Нафтогазу України» про оскарження дій судових приставів», – вказувала з посиланням на «Газпром» російська державна агенція економічної інформації «Прайм».

Вищий суд швейцарського кантону Цуґ відновив арешт акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, які належать російській компанії «Газпром», повідомила прес-служба НАК «Нафтогаз України» 4 липня.

Читайте також: Арешт активів «Газпрому». Як «Нафтогазу України» повернути собі гроші?

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.
…

Понад 3,2 мільйона українців постійно працюють за кордоном, заявив міністр соціальної політики Андрій Рева.

На церемонії запуску проекту із поліпшення управління ринком праці «Інклюзивний ринок праці для робочих місць в Україні» 3 липня в Києві Рева також повідомив, що трудова міграція на сьогодні має сезонний характер і в цьому процесі задіяні до дев’яти мільйонів українських громадян.

Рева додав, що на даний момент одна з актуальних проблем ринку праці – рівень безробіття серед молоді і неможливість працевлаштування великої кількості внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також: Україна має перестати «експортувати» заробітчан. Розмова з віце-прем’єром

Однією з найбільших цільових країн для трудової міграції з України є Чехія. Загалом у цій країні нині працює понад 100 тисяч українців.

Цього року Чехія більш ніж удвічі збільшила ліміт для видачі робочих віз для українців. Якщо раніше вони могли подати тільки 9 600 заявок, то з цього року ліміт піднявся відразу на 10 тисяч і сягнув майже 20 тисяч робочих віз.
…

За таке рішення проголосували 239 народних депутатів
…

Українці добре обізнані з курсом гривні до долара, проте набагато гірше знають, який в Україні рівень інфляції, безробіття й середньої заробітної плати. Такі результати дало дослідження центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка, результати якого публікує VoxUkraine.

Згідно з результатами, якщо 55% українців впевнені, що знають курс долара за офіційним курсом Нацбанку, то щодо середньої заробітної плати по країні називають себе обізнаними трохи більше 20%, щодо інфляції – 10,7%, щодо безробіття – 9,4%.

Читайте також: «Іван Міклош про найважливіші досягнення України за чотири роки»

При цьому максимально правильно (із точністю до 95-100%) курс долара змогли назвати 95,7% респондентів дослідження. Найгірше учасники знали рівень інфляції – 6,2% назвали правильну відповідь – та рівень безробіття – 0,5%.

Поточний рівень інфляції в Україні складає 13,6%, тоді як середнє значення відповідей респондентів – 34,1%. Рівень безробіття вони оцінили в 35,1% при реальному показнику 8,9%.

Автори дослідження у висновках зазначають, що така увага українців до валютного курсу може свідчити про недовіру до гривні, а громадяни, скоріш за все, отримують дані про стан економіки не з офіційних джерел.

Раніше Bloomberg відзначив гривню як валюту, яка найбільш стрімко зміцнювалась протягом першої половини 2018 року на фоні інших країн, що розвиваються.
…

Гірники першої та другої змін шахти №10 «Нововолинська» 2 червня відмовилися підніматися на поверхню, повідомляє голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

«Загалом під землею наразі перебуває 47 осіб. До такого кроку вони змушені вдатися через заборгованість із заробітної плати, яка вже становить три місяці. Із шахтарями не розрахувалися за квітень, травень і червень. Окрім погашення заборгованого протестувальники вимагають виділення коштів на добудову копальні», – написав він у Facebook.

Будівництво шахти у Нововолинську розпочалося ще у 80-х роках, але донині його не завершили. За даними Волинця, на завершення робіт потрібно ще 500 мільйонів гривень , але цього року вирішили припинити будівельні роботи.

Очільник профспілки анонсує також акцію шахтарів перед Верховною Радою 5 липня.

Читайте також: Нове підземне покоління: хто і чому в Україні навчається на шахтарів

Кілька тисяч ветеранів війни в Афганістані, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, ветеранів АТО і шахтарів 19 червня зранку проводили свої акції під стінами парламенту.

Вони вимагали скасувати монетизацію пільг на проїзд, збільшити компенсацію ветеранам-інвалідам до 6-8 прожиткових мінімумів, відповідно до групи інвалідності, а також виділити понад 6 мільярдів на розвиток вугільної галузі.

Між протестувальниками й правоохоронцями сталися сутички.

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомляв, що під час зіткнень біля будівлі парламенту правоохоронці затримали двох людей. За його словами, постраждали вісім поліцейських та троє цивільних громадян.

 
…

Поки що стара і нова системи фінансування медичних закладів первинної допомоги працюють паралельно, але з 2019 року буде працювати лише нова. 

Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на прес-конференції 2 липня, передає кореспондент Радіо Свобода. 

Як наголошують в міністерстві, ті лікарні, які не укладуть угоди із Національною службою здоров’я, – будуть вимушені самостійно шукати джерела фінансування. 

При цьому фінансування лікарень, які укладуть угоди із Нацслужбою, збільшиться і залежатиме від кількості підписаних декларацій з людьми, стверджує заступник міністра МОЗ Павло Ковтонюк. 

Читайте також: «Стали відомі результати роботи Національної служби охорони здоров’я України»

«Заклади, які будуть працювати з Національною службою, не будуть обмежені старими тарифними сітками, штатними розкладами та іншими закладами, які регулювали це. Заклади самі будуть встановлювати ті зарплати, які вони можуть встановити, згідно доходів, які мають», – наголошує він.

До 2020 року на нову систему фінансування Міністерство охорони здоров’я планує перевести не лише первинну медицину, а й всі медичні послуги.

Загалом декларації із лікарями підписали майже 11 мільйонів людей – це кожен четвертий українець, звітують в МОЗ і вважають динаміку реформ доброю.

Раніше Супрун повідомила, що зі 161 закладу, які уклали договори із Національною службою здоров’я, – 12 приватних медичних закладів. На сьогодні поки що близько 10% медичних закладів первинної допомоги подали заявки на укладання угод.

1 липня офіційно стартував черговий етап медичної реформи. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я, почнуть отримувати фінансування за новою моделлю. Також набуває чинності перелік послуг, які входять до гарантованої первинної медичної допомоги та оплачуються державою.
…

З 161 закладу, які уклали договори із Національною службою здоров’я, – 12 приватних медичних закладів, таку інформацію 2 липня на прес-конференції озвучила в.о. міністра Уляна Супрун, передає кореспондент Радіо Свобода. 

На сьогодні поки що близько 10% медичних закладів первинної допомоги подали заявки на укладання угод, зазначає голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. Він додає, що друга хвиля прийму заявок розпочнеться 25 липня, а третя хвиля – у грудні. 

Читайте також: «Стали відомі результати роботи Національної служби охорони здоров’я України»

2 липня в Міністерстві охорони здоров’я оголосили про початок фінансування медичних закладів за новою системою згідно із реформою. Наразі нова модель діятиме паралельно зі старою, але лише до кінця року. 

«Сьогодні нарешті офіційно запрацювало фінансування за принципом «гроші ходять за пацієнтом». До середини липня 161 медичний заклад отримають перші оплати від Національної служби здоров’я України за надання чіткого пакету послуг первинної медичної допомоги», – сказала Супрун.

1 липня офіційно стартував черговий етап медичної реформи. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я, почнуть отримувати фінансування за новою моделлю. Також набуває чинності перелік послуг, які входять до гарантованої первинної медичної допомоги та оплачуються державою.
…

З 1 липня в Україні почали діяти правила округлення сум у чеку при розрахунках готівкою у торгівлі і сфері послуг, повідомляє Національний банк.

За інформацією НБУ, відтепер у разі відсутності дрібних монет у покупця і продавця підприємства сфери торгівлі і послуг повинні округлити загальну суму готівкових розрахунків у чеку.

Так, якщо сума розрахунку закінчується на 1-4 копійки, вона, згідно з правилами, округлюється до 0 в бік зменшення суми, якщо сума закінчується на 5-9 копійок округлення здійснюється до 0 в бік збільшення.

При цьому, округлення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків, пояснюють в Нацбанку.

Також відсьогодні припиняється карбування та випуск монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, продовжать карбувати лише 10 і 50 копійок. Уведені раніше в обіг монети не вилучатимуться, ними і надалі можна розраховуватися необмежений період часу – до ухвалення окремого рішення Національного банку.

Читайте також: Із 1 липня Україна відмовляється від дрібних монет: як зміняться розрахунки

Як пояснювали в НБУ, основна передумова таких змін – монети дрібних номіналів втратили свою купівельну спроможність, а собівартість виготовлення тепер перевищує їх номінальну вартість.

З 27 квітня 2018 року Національний банк почав випускати монети номіналом 1 і 2 гривні для поступової заміни банкнот, із 2019 року планують ввести в обіг монети 5 і 10 гривень.
…

«У першому кварталі було недовиконання бюджету майже на 6 мільярдів. У травні практично вийшли «в нуль»
…

«Ми виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є» – міністр
…

Платформа YouTube запроваджує можливість помісячної передплати на окремі канали, повідомляють розробники на своєму блозі.

Це стане можливо у рамках функції Channel Memberships, яка буде доступна блогерам, у яких 100 тисяч підписників. Для читачів це коштуватиме 4,99 доларів на місяць, і за це вони отримають доступ до закритих трансляцій чи ексклюзивних відео.

Раніше таку можливість тестували на окремих користувачах, мовиться у дописі.

«З моменту запуску в січні комедіант Майк Фалзон більше, ніж втричі збільшив дохід від YouTube. А мандрівники Саймон і Мартіна побудували згуртовану спільноту та оновлювали міні-серії лише для її членів у більш ніж 30 країнах від Фінляндії до Філіппін», – зазначають автори блогу платформи.

Наразі блогери у соцмережах заробляють, зокрема, на рекламі. Як розповів Радіо Свобода керівник SMM-студії Сергій Гутюк, в Україні також є попит на контент у YouTube, якщо він буде практично зорієнтований.За його словами, в середньому Instagram-блогери намагаються вийти на суму заробітку від 1000 до 2000 доларів на місяць.

 
…

Антимонопольний комітет України оштрафував 16 постачальників скрапленого газу за цінову змову на майже 41 мільйон гривень. 

Як йдеться у повідомленні комітету, антиконкурентні дії цих компаній полягали у схожому підвищенні цін на скраплений газ під час продажу у роздріб.

Аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об’єктивних причин для підвищення тоді цін, додають в АМКУ. 

Влітку минулого року в Україні подорожчав скраплений газ. Антимонопольний комітет почав розслідування.

Читайте також – Дорогий автогаз: Гройсман заявив про диверсію. Винна Росія і Медведчук?

У Мінекономрозвитку тоді пояснювали, що українські виробники скрапленого газу – «Укргазвидобування», «Укрнафта», «Укртатнафта» і приватні компанії – покривають не більше ніж 20% потреб ринку, а решту Україна імпортує з Росії, Білорусі, Казахстану, а обмеження з боку Росії призвели до зменшення імпорту скрапленого газу в Україну і його дефіциту, що вплинуло на ціну.
…

Рівень тіньової економіки в Україні зменшився у 2017 році на чотири відсоткові пункти, до 31% ВВП, повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

У відомстві зазначили, що детінізація української економіки стала можливою завдяки збереженню відносної макрофінансової стабільності в умовах реалізації політики, спрямованої на розширення внутрішнього попиту, а також диверсифікації ринків збуту продукції українських виробників; збереженню високого рівня ділової активності бізнесу в умовах покращення очікувань та рівня сприйняття українських реформ у світі; зниження інвестиційних ризиків на тлі відносної макрофінансової стабілізації та продовження процесів реформування економіки.

У МЕРТ підкреслили, що водночас динаміка стримується, зокрема, низькою довірою до інститутів влади; збереженням значних викликів стабільності фінансової системи країни; наявністю непідконтрольних владі територій, утворених у ході військової агресії на території країни.
…

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила, що 21 червня спливає термін, упродовж якого російська компанія «Газпром» має повідомити про свою власність в Англії та Уельсі.

«Комерційний суд Лондона ухвалив рішення про заморожування активів «Газпрому» в Англії та Уельсі. Протягом 48 годин після вручення цього повідомлення в Москві російська компанія має передати нам перелік усіх своїх активів вартістю понад 50 тисяч доларів, розміщених в Англії та Уельсі», – нагадує «Нафтогаз» у мережі Twitter.

Комерційний суд Лондона 18 червня дозволив заморозити активи російського «Газпрому» на території Великої Британії за клопотанням НАК «Нафтогаз України», а 19 червня українська компанія проінформувала про це російську сторону.

У НАК заявили, що це необхідно для забезпечення рішення Стокгольмського арбітражу щодо виплати «Газпромом» 2,6 мільярда доларів США.

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

Стокгольмський арбітраж у лютому повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення по іншому спору «Газпром» має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів, однак «Газпром» цього не робить.

28 травня у російській компанії заявили, що рішення Стокгольмського арбітражу, який зобов’язав «Газпром» виплатити «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів, було написано за участю «сторонніх людей». За твердженням компанії, це показало «додаткове вивчення тексту рішення з залученням всесвітньо визнаного експерта-лінгвіста».

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.
…

Українська національна валюта впродовж двох останніх торгових сесій на міжбанківському валютному ринку відіграла більшу частину втрат останніх тижнів. Станом на 12:00 за Києвом торги відбувалися на рівні близько 26 гривень 32 копійок за долар. Це майже на 20 копійок менше за рівень, що фіксувався 20 червня.

Ще впродовж торгів у середу вийшли кілька продавців зі значними для ринку обсягами валюти, вказує профільний сайт «Мінфін». Переважання пропозиції над попитом тривало і на початку торгів 21 червня. Також на користь гривні грає період бюджетних розрахунків у тих компаній, які ще не повністю завершили податкові виплати за червень.

Також читайте: Курс долара: що буде з гривнею перед сезоном відпусток

Котирування на рівні 26 гривень 50 копійок за долар є найвищими за останні три місяці. 29 березня Національний банк України встановив курс гривні до долара США на рівні понад 26 гривень 50 копійок за одиницю американської валюти. Офіційний курс на 30 березня становив 26 гривень 54 копійки за долар. Після цього національна валюта міцнішала до рівня близько 26 гривень за долар. 
…

На міжбанківському валютному ринку 20 червня триває зростання котирувань американського долара. Як повідомляє профільний сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів, надлишок ліквідності в банківській системі «створює додаткові ресурси для спекулятивних атак на гривню».

«На ранок середи коррахунки банків перевищують рівень в 55,8 мільярда гривень, що створило суттєвий навіс над валютним ринком і загрожує продовженням зростання котирувань протягом сесії», – писали фахівці перед початком торгів.

«Торги по долару розпочалися зі зростання попиту на валюту, що призвело до зростання котирувань. Продавці не поспішають продавати валюту, вичікуючи максимальних котирувань. Нацбанк вийшов з продажами долара в «анонімному» форматі. За нашими даними – продає за ціною від 26,50 гривень і закрив (угод – ред.) уже не менш як на 10 мільйонів доларів», – повідомило видання про перебіг сесії на міжбанківському ринку.

Також читайте: Курс долара: що буде з гривнею перед сезоном відпусток

Котирування на рівні 26 гривень 50 копійок за долар є найвищими за останні три місяці. 29 березня Національний банк України встановив курс гривні до долара США на рівні понад 26 гривень 50 копійок за одиницю американської валюти. Офіційний курс на 30 березня становив 26 гривень 54 копійки за долар. Після цього національна валюта міцнішала до рівня близько 26 гривень за долар.
…

Національний банк вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк «Юнісон».

Як повідомила 19 червня прес-служба НБУ, ліквідувати установу запропонував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У квітні 2016 року банк «Юнісон» віднесли до категорії неплатоспроможних. У НБУ зауважили, що банк «Юнісон» став другим банком (після банку «ТК Кредит»), виведеним з ринку через непрозорість структури власності. 

Регулятор неодноразово попереджав, що банки, які не приведуть свою структуру власності у відповідність до вимог щодо її прозорості, виводитимуться з ринку.

Читайте також: НБУ створив відкритий реєстр керівників українських банків

Станом на квітень 2016 року акціонерами банку «Юнісон» були 11 компаній, зареєстрованих у Республіці Кіпр, жодна з яких не володіла часткою 10% або більше статутного капіталу банку. У кожній компанії був один кінцевий бенефіціарний власник – фізична особа. 

 
…

Іран відкинув запропонований Росією та Саудівською Аравією план збільшення видобутку нафти. Дві провідні нафтовидобувні країни запропонували обговорити цей план на найближчому саміті Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) 22 червня, а наступного дня узгодити спільні дії між членами ОПЕК і тими країнами, які не входять до картеля, як Росія. 

«Я не вірю, що на цій зустрічі ми можемо досягти згоди», – заявив міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Зангане 19 червня після прибуття до Відня, де розташований головний офіс ОПЕК. Він звинуватив президента США Дональда Трампа в тому, що запровадження санкцій проти Венесуели та Ірану, спричинило зниження виробництва та підвищення цін.

«І зараз він (Трамп – ред.) сподівається, що ОПЕК дещо змінить. Це несправедливо. ОПЕК – це незалежна організація, а не така, яка отримує інструкції від президента Трампа. ОПЕК не є частиною міністерства енергетики Сполучених Штатів», – відзначив Зангане.

Москва та Ер-Ріяд пропонують повернути на ринок більшу частину з обсягу 1,8 мільйона барелів на день, щодо якого ОПЕК та інші великі виробники погодились на скорочення у 2016 році. Останнім часом Сполучені Штати, Китай та інші великі споживачі нафти закликали ОПЕК вдатися до таких дій.

Іран узгодив свою опозицію збільшенню постачання нафти разом із трьома іншими впливовими членами ОПЕК – Іраком, Алжиром та Венесуелою.
…

На Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському. Інформацію про це Радіо Свобода у вівторок підтвердили на підприємстві.

За інформацією голови правління підприємства Сергія Сідорова, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником мінеральних добрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, був вимушений зупинити роботу через здорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% у вартості продукції підприємства.

Як розповів Сергій Сідоров, упродовж двох місяців підприємство здійснювало капітальний ремонт і модернізацію своїх агрегатів, але в червні не змогло запуститись.

«Для виробництва аміаку потрібен газ, у собівартості він складає понад 80%. Але через ціну на газ у нас економічна ситуація не дозволяє включити агрегати, тому правлінням було ухвалене рішення про те, що ми йдемо в простій. Підприємство зупинене повністю, все відключене», – повідомив керівник «Дніпроазоту» і розповів про наслідки.

«Ми не випускаємо продукцію для аграріїв, це перше. По-друге, ми не випускаємо продукцію таку, як хлор, гіпохлорид, соляну кислоту, соду каустичну. Ми є єдиним виробником хлору в Україні, відповідно наші споживачі не отримають хлору, а це в першу чергу водоканали. І соціальна проблема для міста: ми друге містоутворююче підприємство Кам’янського, відповідно до бюджету не надійдуть певні кошти, плюс ми є учасниками всіх соціальних програм в місті та наше підприємство опалює своєю ТЕС третину міста», – розповів Радіо Свобода керівник підприємства.

За його словами, підприємство сподівається на створення урядової робочої групи задля вирішення проблеми. У випадку подальшого простою Україна може втратити завод з чотирьохтисячним колективом, вважає керівник.

«Без втручання уряду підприємству не обійтись. У першу чергу, звичайно, треба розглянути ціну на газ для підприємств хімічної галузі. Якщо в найкоротші терміни питання не буде вирішене, підприємство буде законсервоване зі звільненням персоналу в чотири тисячі осіб. Запустити його знову вже буде неможливо», – сказав Сергій Сідоров.

АТ «Дніпроазот» є одним з найбільших підприємств хімічної промисловості України, єдиним підприємством в Україні з виробництва рідкого хлору, який застосовується для стерилізації питної води і очищення стічних вод.
…

Низка громадських організації виступили із заявою на підтримку вільного інтернету в Україні. Під документом, зокрема, підписались «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа», «ЦЕДЕМ», Інститут розвитку регіональної преси», «Інститут масової інформації», «Центр UA», Фундація «Суспільність», «Інформаційна безпека» та інші.

«Право на доступ до інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України. Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання /збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами», – мовиться у заяві.

Зокрема, у документі йдеться про право на анонімність в інтернеті, на приватність і захищеність персональних даних, в тому числі – на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами. Окрім того, зазначається, що обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії.

Раніше, наприкінці травня, громадські активісти закликали українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду. У заяві вказується, що йдеться про указ президента №126/2018 , яким введено в дію рішення РНБО від 2 травня, серед іншого, указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема, 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru.

 
…

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, які спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Голова комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна у коментарі Радіо Свобода зазначила, що законопроекти мають шанси бути ухваленими вже у найближчий четвер.

«Якщо буде велика підтримка при включенні до порядку денного, то я буду наполягати на розгляді у четвер. Якщо не в четвер, то наступного тижня у вівторок», – наголошує народний депутат.

Читайте також: «Євробляхи». Як це відбувається в Україні та ЄС

Оскільки співавторами законопроектів є представники майже всіх парламентських фракцій, то скоріше за все розгляд відбудеться найближчими днями, зауважила Южаніна.

«Дякую всім співавторам законопроекту. Ми були на багатьох робочих групах і відчували на собі атаки і неприязнь з різних сторін. З однієї сторони вимагали спрощення всіх митних податків, з іншої сторони – говорили, що ми маємо думати про те, що у разі скасування будуть величезні втрати з бюджету», – зазначає голова комітету з питань податкової та митної політики.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах

Ніна Южаніна наголошує, що обидва законопроекти вже обговорено на всіх рівнях – з представниками ГО «Автоєвросила», Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій – виробників, дилерів, імпортерів.

Більш детальну інформацію щодо запропонованих змін Радіо Свобода готує до публікації в окремому матеріалі.
…

Росія та Саудівська Аравія повідомили про домовленість про розширення співпраці на ринках нафти та газу. Це сталося після того, як ці країни об’єдналися в межах угоди між членами і нечленами ОПЕК (Організації країн-експортерів нафти), яка допомогла збільшити ціни на нафту.

За офіційними даними, президент Росії Володимир Путін та саудівський принц-мусульманин Мухаммад бін Салман, а також міністри енергетики обох країн провели переговори в Москві 14 червня, перед початком першого матчу чемпіонату світу з футболу.

Міністр енергетики Саудівської Аравії Халід аль-Фаліх та його російський колега Олександр Новак вказали у спільній заяві, що два найбільші виробники нафти в світі продовжуть свої зусилля з управління ринком, прагнучи «до збалансованого ринку, який підтримується надійною та достатньою пропозицією».

Угода 2016 року про заморожування видобутку нафти була укладена в умовах різкого падіння цін на нафту, що спричинило економічний спад у нафтовидобувних країнах. На початку 2016 року котирування нафти впали нижче 30 доларів за барель. Але після відновлення і стабілізації в 2017 році на рівні близько 50 доларів за барель у цьому році вони підскочили до майже 80 доларів.

Очікується, що наступна зустріч ОПЕК відбудеться 22 червня у Відні, а Росія, Казахстан та іншими партнери, які не є членами ОПЕК, приєднаються до переговорів наступного дня.
…

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян та виконавчий директор Нyperloop Transportation Technologies Дірк Алборн підписали меморандум про співпрацю над розробкою і тестуванням цього транспортного проекту в Україні, повідомляє Мінінфраструктури на своєму сайті.

«Ми чітко домовилися об’єднати зусилля, по-перше, ми будемо спільно розробляти технологію, по-друге, ми домовилися про спільний пошук інвесторів для цього проекту, він повинен бути комерційно успішним, це не повинна бути чергова ідея, яка дотується урядами. Це має бути абсолютно прозора бізнес-модель, яка генерує прибуток», – заявив Омелян за результатами зустрічі.

За його словами, є намір заснувати спільний центр у Києві або Дніпрі, який би займався розробкою нових типів управління логістикою.

22 лютого Омелян заявив про заснування Центру транспортних інновацій Hype.ua. Він додав, що тестовий майданчик для українського Hyperloop збудують у Дніпрі наступного року.

Hyperloop – це проект вакуумного потяга, розроблений Ілоном Маском. Це транспортна система, яка складається зі сталевих труб, всередині яких рухається потяг – герметична капсула на аеродинамічній подушці. Швидкість такої капсули може перевищувати 600 кілометрів на годину.
…

Норма нового закону про антикорупційний суд про можливість розглядати вже розпочаті антикорупційні провадження у апеляційних судах загальної юрисдикції є спробою реваншу та «кроком назад», заявив очільник НАБУ Артем Ситник на конференції Консультативної місії ЄС в Україні про реформу правоохоронних органів.

Ситник наголосив, що таку норму виявили у перехідних положеннях закону, який вже підписали президент і голова Верховної Ради.

«Мені відомо, що багато депутатів святкувало ухвалення норми про те, що апеляції у справах, розпочатих до запуску Антикорупційного суду, не розглядатиме апеляційна палата цього суду. А це – справи про топ-корупцію, провадження щодо Насірова, Розенблата тощо. Це крок назад. Але це ще не пізно виправити», – заявив він.

Таку оцінку згаданій нормі закону дали і деякі депутати парламенту. Зі свого боку, голова Представництва ЄС в Украіні Юґ Мінґареллі відмовився на прохання Радіо Свобода дати оцінку цій нормі та ризиків, пов’язаних із нею. За його словами, Консультативна місія ЄС в Украіні нині вивчає текст ухваленого закону, і лише після цього даватиме оцінку. 

Ухвалений Верховною Радою та підписаний президентом України закон «Про Вищий антикорупційний суд» 14 червня набрав чинності.

Офіційне видання Верховної Ради, газета «Голос України» оприлюднила цей документ 13 червня. Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями, «цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування».

Закон, ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, а 9 червня, його підписав голова парламенту Андрій Парубій. Президент підписав документ 11 червня.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 
…

Відповідні рішення уряд ухвалив на сьогоднішньому засіданні
…

Отримання двох траншів кредиту від Міжнародного валютного фонду за нинішньою програмою розширеного фінансування забезпечить макроекономічну та фінансову стабільність України. Про це йдеться у Звіті про фінансову стабільність, оприлюдненому Національним банком України.

«Якщо Україна отримає ще два транші до завершення програми МВФ, то коротко- та середньострокові ризики для макроекономічної та фінансової стабільності зведуться до мінімуму», – повідомляє НБУ.

Після прийняття закону «Про Вищий антикорупційний суд» з’явилися обґрунтовані надії на відновлення співпраці з МВФ, зазначають у Нацбанку.

Для приїзду наступної місії МВФ уряду потрібно вирішити питання перегляду цін на газ і збалансованості державного бюджету. Про це повідомляв голова Національного банку України Яків Смолій.

Раніше в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» він повідомляв, що Нацбанк очікує отримати до осені п’ятий транш від Міжнародного валютного фонду.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Її дія завершується у першому кварталі 2019 року. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Міністерство фінансів України очікувало на надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року. У квітні в НБУ заявили, що очікують траншу від Міжнародного валютного фонду в третьому кварталі.
…

Для приїзду наступної місії Міжнародного валютного фонду уряду потрібно вирішити питання перегляду цін на газ і збалансованості державного бюджету. Про це 12 червня повідомив голова Національного банку України Яків Смолій.

«Для приїзду наступної місії потрібно переглянути ціни на газ і провести переговори з Міністерством фінансів щодо збалансованості бюджету», – сказав Смолій.

Національний банк України очікує отримати до осені п’ятий транш від Міжнародного валютного фонду, повідомив голова НБУ Яків Смолій в інтерв’ю «Дзеркалу тижня», оприлюдненому 9 червня.

Читайте також: Що чекає на гривню, ціни в магазинах та економіку без наступного траншу МВФ?

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Міністерство фінансів України очікувало на надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року. У квітні в НБУ заявили, що очікують траншу від Міжнародного валютного фонду в третьому кварталі.
…