01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Екс-дружина судді Ємельянова вкладає у контрафактний тютюновий бізнес – розслідування

Світлана Ємельянова, екс-дружина судді Артура Ємельянова, уклала договір про інвестиції на $1 млн 300 тис у закордонний цигарковий бізнес. Як ідеться у розслідуванні програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», компанія Svitland Global, засновницею і директоркою якої є Світлана Ємельянова, погодилася інвестувати цю суму у цигарковий бізнес Віталія Кіро. Люди Кіро, у тому числі його дружина, є серед партнерів фабрики у Жовтих Водах «Юнайтед табако», пов’язаної із Русланом Журилом.

Саме ця фабрика, як довели раніше журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) виготовляє цигарки із підробними акцизними марками.

Телеканал «Жовта річка» у лютому 2018 року повідомляв, що ця тютюнова фабрика відкрилася за сприяння народного депутата від «Народного фронту» Олега Кришина. Заступником директора із загальних питань «Юнайтед табако» працює Микола Журило – рідний брат Руслана Журила, який раніше працював на керівній посаді на державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Руслан Журило фігурує як підозрюваний в організації розкрадань на мільйони доларів на цьому держпідприємстві у справі НАБУ разом із екс-депутатом та одним зі спонсорів тієї ж партії «Народний Фронт Миколою Мартиненком».

Журналісти«Наших грошей» також зафільмували, що сам суддя Артур Ємельянов 6 і 20 червня 2018 року мав зустрічі із Русланом Журилом.

«Вперше вони зустрілися 6 червня, і після їхньої зустрічі Верховний суд ухвалив рішення у господарській справі, яке відтягує оголошення Журилу ще однієї підозри. 14 червня «господарська палата Верховного суду направила справу про розірвання договорів на купівлю сірки для держпідприємства «СхідГЗК» на новий розгляд, – йдеться у розслідуванні. – За матеріалами слідства, держпідприємство, яке очолював раніше Журило, купувало сірку в приватної фірми «Торговий дім Еко-Сервіс», яка пов’язана із Журилом. Якби суд визнав договори недійсними, детективи отримали б достатньо підстав для оголошення Руслану Журилу підозри».

«Господарська палата» нового Верховного суду розташована у тій самій будівлі, де і розформований Вищий господарський суд, у якому Ємельянов залишається суддею. Двоє з трьох суддів, які ухвалювали рішення, раніше працювали разом з Ємельяновим. Після зустрічі із Журилом і перед прийняттям рішення Верховним судом Ємельянов відвідав будівлю суду.

Вдруге Журило та Ємельянов зустрілися 20 червня. Наступного дня Шевченківський суд Києва повернув Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі обвинувальний акт у «справі Мартиненка», де Журило також є підозрюваним.

22 червня, після виходу сюжету про цигаркову фабрику і фальшиві акцизні марки,журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» зафіксували авто, яке належить нардепу Олегу Кришину, біля офісу судді Артура Ємельянова.Сам депутат заперечив зв’язок із суддею.

Суддя Артур Ємельянов також є фігурантом журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію. У жовтні 2017 року програма «Схеми» опублікувала розслідування «Легенда судді Артура Ємельянова».

Як вдалося з’ясувати журналістам, його колишня дружина Світлана Ємельянова володіє елітною нерухомістю за кордоном. Йдеться про віллу в Анталії та апартаменти в Дубаї, два готелі у Відні, а також німецьку фірму, яка керує трьома готелями у Франкфурті-на-Майні.

Більшість знайденого журналістами іноземного майна Світлана Ємельянова придбала до 2014 року включно, тобто в період, поки перебувала в офіційному шлюбі з українським суддею. При цьому, згідно з даними української податкової, які програма «Схеми» отримала від своїх джерел, за період протягом 2001-2014 років вона офіційно заробила близько 3 мільйонів гривень. Увесь цей час колишній чоловік Світлани Артур Ємельянов працював на посаді судді.

Журналісти дослідили, що колишнє подружжя продовжує разом відпочивати, має спільний побут і дійшли висновку, що їхнє розлучення могло бути фіктивним і спрямованим на те, щоб приховати перевищення розміру витрат членів сім’ї Артура Ємельянова над їхніми доходами.

Read More

Група Жебрівського, створена після скандалу з нелегальною торгівлею на КПВВ, не дала висновків – Добряк

Моніторингова група, створена Жебрівським після скандалу з нелегальними схемами торгівлі на лінії розмежування, досі не надала результатів роботи, повідомив проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії

заступник голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Добряк, який за розпорядженням Павла Жебрівського мав контролювати роботу групи.

«Павло Іванович дійсно створив таку групу, але поки що результатів і самого протоколу немає», – відповів чиновник на запитання журналістів.

Створити групу з моніторингу діяльності гуманітарно-логістичного центру на КПВВ «Майорське» Павло Жебрівський розпорядився 1 березня 2018 року. Причиною стали публічні заяви голови військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве Володимира Весьолкіна про нелегальну схему торгівлі з окупованим територіями, що діє на ГЛЦ і дозволяє переправляти через лінію розмежування оптові партії товарів.

Тоді голова Донецької ОДА спростовував існування схем, заявивши, що звертався з цього приводу до правоохоронних органів, однак ті жодних порушень не виявили. На додачу пообіцяв створити спеціальну моніторингову групу, за результатами роботи якої він прийме рішення про можливе закриття ГЛЦ в Майорську.

Тепер колишній голова Донецької ОДА Павло Жебрівський, якого в червні президент Порошенко включив до складу комісії з аудиту НАБУ, говорити з журналістами про роботу групи та її висновки не захотів.

До складу групи увійшли 12 чоловік, більшість з яких – співробітники Донецької адміністрації. У відповідь на запит Донбас.Реалії в облдержадміністрації повідомили, що група за час роботи двічі побувала в ГЛЦ 5 та 6 березня.

Вперше про схему на гуманітарно-логістичному центрі в Майорську Донбас.Реалії повідомили у березні 2017 року. Про припинення діяльності ГЛЦ у зв’язку зі зловживаннями в штабі ООС повідомили тільки у липні 2018 року.

 

 

 

Read More

Податковий комітет завтра передасть на розгляд Ради законопроект про «євробляхи» – Южаніна

Комітет з питань податкової та митної політики планує передати на розгляд Верховної Ради законопроект про розмитнення машин на єврономерах, повідомила в ефірі Радіо Свобода голова комітету – народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна.

«Це правда. Такий лист, щойно повернувшись від мітингувальників підписала я і секретар комітету. 11 членів комітету є авторами цього законопроекту, і це – єдина можливість вирішити ситуацію для того, щоб люди пішли додому, а ми почали працювати над кінцевим рішенням щодо цієї проблеми», – заявила вона, називаючи це «компромісним рішенням».

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода з-під Верховної Ради, учасники акції заявляють, що не розходитимуться, поки не будуть задовольнити їхні вимоги.

11 липня водії на єврономерах заблокували центр Києва. Зранку утворилися затори. За даними поліції, в акції беруть участь близько 4,5 тисячі людей. Водночас, організація «Автоєросила» заявляє, що для участі у протестах до Києва прибули близько 10 тисяч автомобілів на єврономерах.

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, які спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах.

Read More

Колектив «Дніпроазоту», що виробляє реагенти для знезараження води, мітингує з вимогою відновити роботу

Більше тисячі працівників підприємства «Дніпроазот» вийшли на мітинг біля заводоуправління у Кам’янському в понеділок. У руках вони тримали плакати з написами «Ми хочемо жити і тут працювати!».

За словами організаторів акції, головна вимога мітингувальників до Кабміну та адміністрації підприємства – відновити роботу «Дніпроазоту». Як пояснюють робітники, завод був зупинений усередині червня через підвищення вартості газу, який є сировиною для підприємства.

Як розповіли працівники, уже більше трьох тижнів виробництво на підприємстві законсервоване, випуску продукції немає. За їхніми словами, днями вони отримали заробітну плату за майже місяць простою, вона не перевищує 1500 гривень.

У понеділок «Асоціація водоканалів України» заявила, що через зупинку заводу на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України «виникла складна ситуація зі знезараженням питної води». За даними Асоціації, на деяких підприємствах галузі залишків хлору залишилося від тижня до 20 діб.

Як повідомляв 6 червня «Київводоканал» через зупинку «Дніпроазоту» централізоване водопостачання низки українських міст опинилися під загрозою. Водночас, 9 червня на підприємстві заявили, що столиця наразі реагентами для знезараження води забезпечена і запроваджувати графік подачі води для киян не планують.

У середині червня на Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському.

Як пояснив тоді Радіо Свобода голова правління підприємства Сергій Сідоров, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником міндобрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, був вимушений зупинити роботу через подорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% у вартості продукції підприємства. За його словами, підприємство сподівається на створення урядової робочої групи задля вирішення проблеми. У випадку подальшого простою Україна може втратити завод з 4-тисячним колективом, заявляв керівник.

АТ «Дніпроазот» є одним з найбільших підприємств хімічної промисловості України, єдиним підприємством в Україні з виробництва рідкого хлору, який застосовується для стерилізації питної води і очищення стічних вод.

 

 

Read More

Міненерго виділяє 324 мільйони гривень на погашення заборгованостей шахтарям

Міністерство енергетики та вугільної промисловості повідомляє про виділення із бюджету 324 мільйонів гривень державної підтримки на погашення заборгованості із зарплат шахтарям. Про це мовиться на офіційному сайті відомства.

За даними Міненерго, ці гроші вже сьогодні мають надійти на рахунки вугледобувних підприємств.

Водночас, за інформацією Незалежної профспілки гірників, наразі борг перед гірниками становить 1,1 мільярд гривень.

Раніше сьогодні у Незалежній профспілці гірників повідомили про зупинку роботи шахти №9 у Нововолинську через невиплату зарплат. Окрім того, із 2 червня майже півсотні гірників шахти №10 у цьому ж місті відмовились підніматись на поверхню, оголосивши страйк.

Окрім того, за словами Волинця, 6 липня зупинили роботу кілька гірничодобувних підприємств на Луганщині.

Read More

Ще одна шахта на Волині зупинила роботу через невиплату зарплат – Волинець

Шахта №9 у Нововолинську зупинила роботу через заборгованість із виплати заробітної плати, повідомив 9 липня голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

«5 липня у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, згідно з рішенням Кабміну, відбувся розподіл бюджетних коштів. Планувалося, що на погашення заборгованості із заробітної плати буде скеровано 324 мільйони гривень, з яких для ДП «Волиньвугілля» передбачалося виділити 9,5 мільйонів. Однак ці суми так і не надійшли на жодне з держпідприємств», – написав він у Facebook.

Це вже друга шахта на Волині, де відбуваються протести співробітників останнім часом. Гірники першої та другої змін шахти №10 «Нововолинська» 2 червня відмовилися підніматися на поверхню, оголосивши страйк з вимогою виплатити їм заборгованість із зарплат та добудувати їхню копальню.

У ніч на 4 липня одного з протестувальників забрали до лікарні через кровотечу. Після цього під землею залишились Під землею залишаються 46 гірників.

Окрім того, за словами Волинця, 6 липня зупинили роботу кілька гірничодобувних підприємств на Луганщині. 

 

 

Read More

Міжнародні резерви України впали нижче від 18 мільярдів доларів – НБУ

Міжнародні резерви України станом на 1 липня становили 17 мільярдів 978 мільйонів доларів США, за червень вони скоротилися більш як на відсоток у зв’язку зі здійсненням платежів за державним боргом, номінованим в іноземній валюті, повідомив Національний банк України 5 липня.

За даними регулятора, понад 552 мільйони доларів були спрямовані на обслуговування та погашення за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), номінованими в іноземній валюті. Ще 162 мільйони доларів протягом червня уряд та НБУ сплатили на користь Міжнародного валютного фонду.

Основним джерелом поповнення резервів у червні стали надходження на користь уряду від розміщення нових ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у сумі понад 539 мільйони доларів.

Купівля Національним банком валюти на міжбанківському ринку припинила бути головним джерелом поповнення резервів, яким була в минулі місяці.

«З огляду на певне погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури для товарів українського експорту і спад інтересів міжнародних інвесторів до ринків, що розвиваються, можливості Національного банку викуповувати надлишкову пропозицію іноземної валюти без тиску на обмінний курс гривні були обмежені», – вказано в повідомленні.

Читайте також: Порошенко підписав закон про валюту 

Станом на 1 липня 2018 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,2 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і НБУ.

Read More

«Газпром» маніпулює – «Нафтогаз» про рішення суду у Швейцарії

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заявила 5 липня, що російський «Газпром» «свідомо маніпулює словами і підмінює поняття», коли твердить, що арешт активів «Північних потоків» у Швейцарії не відновлений.

«Вищий суд швейцарського кантону Цуґ призупинив дію рішення місцевого органу зі стягнення боргів про виключення акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG з переліку арештованого майна. Фактично рішення суду означає відновлення арешту на період як мінімум до моменту прийняття судом рішення щодо скарги Нафтогазу на рішення органу зі стягнення боргів», – вказує «Нафтогаз» у мережі Twitter.

Згодом українська компанія додатково розтлумачила рішення так, як вона його розуміє.

«Блумберг: Газпром каже, що акції Північних потоків повернули до переліку заарештованих активів тимчасово. Пояснюємо: 1. Суд наклав арешт. 2. Виконавча служба викреслила акції з переліку арештованого майна, бо «Газпром» сказав, що «ихтамнет». 3. Вищий суд скасував п.2. Повернулися до п. 1», – додали в «Нафтогазі».

Кількома годинами раніше 5 липня в «Газпромі» вказали, що «заява «Нафтогазу України» про те, що суд кантону Цуґ (Швейцарія) поновив арешт акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG, не відповідає дійсності». За даними «Газпрому», швейцарський суд 29 червня 2018 року призупинив дію виключення акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG зі складених приставами сертифікатів про накладення забезпечувальних заходів на активи «Газпрому» в цих компаніях.

«Виняток щодо акцій призупинений на термін розгляду заяви «Нафтогазу України» про оскарження дій судових приставів», – вказувала з посиланням на «Газпром» російська державна агенція економічної інформації «Прайм».

Вищий суд швейцарського кантону Цуґ відновив арешт акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, які належать російській компанії «Газпром», повідомила прес-служба НАК «Нафтогаз України» 4 липня.

Читайте також: Арешт активів «Газпрому». Як «Нафтогазу України» повернути собі гроші?

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.

Read More

За кордоном постійно працюють понад 3,2 мільйона українців – Мінсоцполітики

Понад 3,2 мільйона українців постійно працюють за кордоном, заявив міністр соціальної політики Андрій Рева.

На церемонії запуску проекту із поліпшення управління ринком праці «Інклюзивний ринок праці для робочих місць в Україні» 3 липня в Києві Рева також повідомив, що трудова міграція на сьогодні має сезонний характер і в цьому процесі задіяні до дев’яти мільйонів українських громадян.

Рева додав, що на даний момент одна з актуальних проблем ринку праці – рівень безробіття серед молоді і неможливість працевлаштування великої кількості внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також: Україна має перестати «експортувати» заробітчан. Розмова з віце-прем’єром

Однією з найбільших цільових країн для трудової міграції з України є Чехія. Загалом у цій країні нині працює понад 100 тисяч українців.

Цього року Чехія більш ніж удвічі збільшила ліміт для видачі робочих віз для українців. Якщо раніше вони могли подати тільки 9 600 заявок, то з цього року ліміт піднявся відразу на 10 тисяч і сягнув майже 20 тисяч робочих віз.

Read More

Рада ухвалила закон про відновлення кредитування

За таке рішення проголосували 239 народних депутатів

Read More

Українці знають курс долара краще, ніж рівень інфляції – дослідження

Українці добре обізнані з курсом гривні до долара, проте набагато гірше знають, який в Україні рівень інфляції, безробіття й середньої заробітної плати. Такі результати дало дослідження центру «Соціальний моніторинг» та Українського інституту соціальних досліджень імені Яременка, результати якого публікує VoxUkraine.

Згідно з результатами, якщо 55% українців впевнені, що знають курс долара за офіційним курсом Нацбанку, то щодо середньої заробітної плати по країні називають себе обізнаними трохи більше 20%, щодо інфляції – 10,7%, щодо безробіття – 9,4%.

Читайте також: «Іван Міклош про найважливіші досягнення України за чотири роки»

При цьому максимально правильно (із точністю до 95-100%) курс долара змогли назвати 95,7% респондентів дослідження. Найгірше учасники знали рівень інфляції – 6,2% назвали правильну відповідь – та рівень безробіття – 0,5%.

Поточний рівень інфляції в Україні складає 13,6%, тоді як середнє значення відповідей респондентів – 34,1%. Рівень безробіття вони оцінили в 35,1% при реальному показнику 8,9%.

Автори дослідження у висновках зазначають, що така увага українців до валютного курсу може свідчити про недовіру до гривні, а громадяни, скоріш за все, отримують дані про стан економіки не з офіційних джерел.

Раніше Bloomberg відзначив гривню як валюту, яка найбільш стрімко зміцнювалась протягом першої половини 2018 року на фоні інших країн, що розвиваються.

Read More

У шахті на Волині майже півсотні гірників страйкують під землею – профспілка

Гірники першої та другої змін шахти №10 «Нововолинська» 2 червня відмовилися підніматися на поверхню, повідомляє голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець.

«Загалом під землею наразі перебуває 47 осіб. До такого кроку вони змушені вдатися через заборгованість із заробітної плати, яка вже становить три місяці. Із шахтарями не розрахувалися за квітень, травень і червень. Окрім погашення заборгованого протестувальники вимагають виділення коштів на добудову копальні», – написав він у Facebook.

Будівництво шахти у Нововолинську розпочалося ще у 80-х роках, але донині його не завершили. За даними Волинця, на завершення робіт потрібно ще 500 мільйонів гривень , але цього року вирішили припинити будівельні роботи.

Очільник профспілки анонсує також акцію шахтарів перед Верховною Радою 5 липня.

Читайте також: Нове підземне покоління: хто і чому в Україні навчається на шахтарів

Кілька тисяч ветеранів війни в Афганістані, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, ветеранів АТО і шахтарів 19 червня зранку проводили свої акції під стінами парламенту.

Вони вимагали скасувати монетизацію пільг на проїзд, збільшити компенсацію ветеранам-інвалідам до 6-8 прожиткових мінімумів, відповідно до групи інвалідності, а також виділити понад 6 мільярдів на розвиток вугільної галузі.

Між протестувальниками й правоохоронцями сталися сутички.

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомляв, що під час зіткнень біля будівлі парламенту правоохоронці затримали двох людей. За його словами, постраждали вісім поліцейських та троє цивільних громадян.

 

 

Read More

До кінця року в Україні працюватимуть дві системи фінансування медзакладів – Супрун 

Поки що стара і нова системи фінансування медичних закладів первинної допомоги працюють паралельно, але з 2019 року буде працювати лише нова. 

Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун на прес-конференції 2 липня, передає кореспондент Радіо Свобода. 

Як наголошують в міністерстві, ті лікарні, які не укладуть угоди із Національною службою здоров’я, – будуть вимушені самостійно шукати джерела фінансування. 

При цьому фінансування лікарень, які укладуть угоди із Нацслужбою, збільшиться і залежатиме від кількості підписаних декларацій з людьми, стверджує заступник міністра МОЗ Павло Ковтонюк. 

Читайте також: «Стали відомі результати роботи Національної служби охорони здоров’я України»

«Заклади, які будуть працювати з Національною службою, не будуть обмежені старими тарифними сітками, штатними розкладами та іншими закладами, які регулювали це. Заклади самі будуть встановлювати ті зарплати, які вони можуть встановити, згідно доходів, які мають», – наголошує він.

До 2020 року на нову систему фінансування Міністерство охорони здоров’я планує перевести не лише первинну медицину, а й всі медичні послуги.

Загалом декларації із лікарями підписали майже 11 мільйонів людей – це кожен четвертий українець, звітують в МОЗ і вважають динаміку реформ доброю.

Раніше Супрун повідомила, що зі 161 закладу, які уклали договори із Національною службою здоров’я, – 12 приватних медичних закладів. На сьогодні поки що близько 10% медичних закладів первинної допомоги подали заявки на укладання угод.

1 липня офіційно стартував черговий етап медичної реформи. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я, почнуть отримувати фінансування за новою моделлю. Також набуває чинності перелік послуг, які входять до гарантованої первинної медичної допомоги та оплачуються державою.

Read More

10% медзакладів подали заявки на укладання угод з Національною службою здоров’я 

З 161 закладу, які уклали договори із Національною службою здоров’я, – 12 приватних медичних закладів, таку інформацію 2 липня на прес-конференції озвучила в.о. міністра Уляна Супрун, передає кореспондент Радіо Свобода. 

На сьогодні поки що близько 10% медичних закладів первинної допомоги подали заявки на укладання угод, зазначає голова Національної служби здоров’я України Олег Петренко. Він додає, що друга хвиля прийму заявок розпочнеться 25 липня, а третя хвиля – у грудні. 

Читайте також: «Стали відомі результати роботи Національної служби охорони здоров’я України»

2 липня в Міністерстві охорони здоров’я оголосили про початок фінансування медичних закладів за новою системою згідно із реформою. Наразі нова модель діятиме паралельно зі старою, але лише до кінця року. 

«Сьогодні нарешті офіційно запрацювало фінансування за принципом «гроші ходять за пацієнтом». До середини липня 161 медичний заклад отримають перші оплати від Національної служби здоров’я України за надання чіткого пакету послуг первинної медичної допомоги», – сказала Супрун.

1 липня офіційно стартував черговий етап медичної реформи. Медичні заклади, які підписали договір з Національною службою здоров’я, почнуть отримувати фінансування за новою моделлю. Також набуває чинності перелік послуг, які входять до гарантованої первинної медичної допомоги та оплачуються державою.

Read More

Відсьогодні діє правило округлення копійок в сумах готівкою – НБУ

З 1 липня в Україні почали діяти правила округлення сум у чеку при розрахунках готівкою у торгівлі і сфері послуг, повідомляє Національний банк.

За інформацією НБУ, відтепер у разі відсутності дрібних монет у покупця і продавця підприємства сфери торгівлі і послуг повинні округлити загальну суму готівкових розрахунків у чеку.

Так, якщо сума розрахунку закінчується на 1-4 копійки, вона, згідно з правилами, округлюється до 0 в бік зменшення суми, якщо сума закінчується на 5-9 копійок округлення здійснюється до 0 в бік збільшення.

При цьому, округлення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків, пояснюють в Нацбанку.

Також відсьогодні припиняється карбування та випуск монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, продовжать карбувати лише 10 і 50 копійок. Уведені раніше в обіг монети не вилучатимуться, ними і надалі можна розраховуватися необмежений період часу – до ухвалення окремого рішення Національного банку.

Читайте також: Із 1 липня Україна відмовляється від дрібних монет: як зміняться розрахунки

Як пояснювали в НБУ, основна передумова таких змін – монети дрібних номіналів втратили свою купівельну спроможність, а собівартість виготовлення тепер перевищує їх номінальну вартість.

З 27 квітня 2018 року Національний банк почав випускати монети номіналом 1 і 2 гривні для поступової заміни банкнот, із 2019 року планують ввести в обіг монети 5 і 10 гривень.

Read More

Міністр соцполітики пояснив, коли можуть підвищити мінімальну зарплату

«У першому кварталі було недовиконання бюджету майже на 6 мільярдів. У травні практично вийшли «в нуль»

Read More

На вивчення української у школах з іншими мовами навчання виділено 46 мільйонів гривень – Гриневич

«Ми виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є» – міністр

Read More

YouTube хоче запровадити помісячну передплату на топ-блогерів

Платформа YouTube запроваджує можливість помісячної передплати на окремі канали, повідомляють розробники на своєму блозі.

Це стане можливо у рамках функції Channel Memberships, яка буде доступна блогерам, у яких 100 тисяч підписників. Для читачів це коштуватиме 4,99 доларів на місяць, і за це вони отримають доступ до закритих трансляцій чи ексклюзивних відео.

Раніше таку можливість тестували на окремих користувачах, мовиться у дописі.

«З моменту запуску в січні комедіант Майк Фалзон більше, ніж втричі збільшив дохід від YouTube. А мандрівники Саймон і Мартіна побудували згуртовану спільноту та оновлювали міні-серії лише для її членів у більш ніж 30 країнах від Фінляндії до Філіппін», – зазначають автори блогу платформи.

Наразі блогери у соцмережах заробляють, зокрема, на рекламі. Як розповів Радіо Свобода керівник SMM-студії Сергій Гутюк, в Україні також є попит на контент у YouTube, якщо він буде практично зорієнтований.За його словами, в середньому Instagram-блогери намагаються вийти на суму заробітку від 1000 до 2000 доларів на місяць.

 

Read More

АМКУ оштрафував 16 компаній через підвищення цін на скраплений газ у серпні 2017 року

Антимонопольний комітет України оштрафував 16 постачальників скрапленого газу за цінову змову на майже 41 мільйон гривень. 

Як йдеться у повідомленні комітету, антиконкурентні дії цих компаній полягали у схожому підвищенні цін на скраплений газ під час продажу у роздріб.

Аналіз ситуації на ринку спростовує наявність об’єктивних причин для підвищення тоді цін, додають в АМКУ. 

Влітку минулого року в Україні подорожчав скраплений газ. Антимонопольний комітет почав розслідування.

Читайте також – Дорогий автогаз: Гройсман заявив про диверсію. Винна Росія і Медведчук?

У Мінекономрозвитку тоді пояснювали, що українські виробники скрапленого газу – «Укргазвидобування», «Укрнафта», «Укртатнафта» і приватні компанії – покривають не більше ніж 20% потреб ринку, а решту Україна імпортує з Росії, Білорусі, Казахстану, а обмеження з боку Росії призвели до зменшення імпорту скрапленого газу в Україну і його дефіциту, що вплинуло на ціну.

Read More

Рівень тіньової економіки України зменшився у 2017 році – МЕРТ

Рівень тіньової економіки в Україні зменшився у 2017 році на чотири відсоткові пункти, до 31% ВВП, повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

У відомстві зазначили, що детінізація української економіки стала можливою завдяки збереженню відносної макрофінансової стабільності в умовах реалізації політики, спрямованої на розширення внутрішнього попиту, а також диверсифікації ринків збуту продукції українських виробників; збереженню високого рівня ділової активності бізнесу в умовах покращення очікувань та рівня сприйняття українських реформ у світі; зниження інвестиційних ризиків на тлі відносної макрофінансової стабілізації та продовження процесів реформування економіки.

У МЕРТ підкреслили, що водночас динаміка стримується, зокрема, низькою довірою до інститутів влади; збереженням значних викликів стабільності фінансової системи країни; наявністю непідконтрольних владі територій, утворених у ході військової агресії на території країни.

Read More

«Газпром» має до кінця дня надати перелік активів в Англії та Уельсі – «Нафтогаз»

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила, що 21 червня спливає термін, упродовж якого російська компанія «Газпром» має повідомити про свою власність в Англії та Уельсі.

«Комерційний суд Лондона ухвалив рішення про заморожування активів «Газпрому» в Англії та Уельсі. Протягом 48 годин після вручення цього повідомлення в Москві російська компанія має передати нам перелік усіх своїх активів вартістю понад 50 тисяч доларів, розміщених в Англії та Уельсі», – нагадує «Нафтогаз» у мережі Twitter.

Комерційний суд Лондона 18 червня дозволив заморозити активи російського «Газпрому» на території Великої Британії за клопотанням НАК «Нафтогаз України», а 19 червня українська компанія проінформувала про це російську сторону.

У НАК заявили, що це необхідно для забезпечення рішення Стокгольмського арбітражу щодо виплати «Газпромом» 2,6 мільярда доларів США.

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу в справах щодо постачання і транзиту газу.

Стокгольмський арбітраж у лютому повідомив, що присудив «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів. З урахуванням рішення по іншому спору «Газпром» має виплатити українській компанії 2,56 мільярда доларів, однак «Газпром» цього не робить.

28 травня у російській компанії заявили, що рішення Стокгольмського арбітражу, який зобов’язав «Газпром» виплатити «Нафтогазу» 4,6 мільярда доларів, було написано за участю «сторонніх людей». За твердженням компанії, це показало «додаткове вивчення тексту рішення з залученням всесвітньо визнаного експерта-лінгвіста».

Стокгольмський арбітраж розглядав спір «Нафтогазу» і «Газпрому» про умови контракту на поставку і транзит газу, укладеного в 2009 році на 10 років. Сторони висували одна до одної претензії на кілька мільярдів доларів.

Read More

Гривня суттєво зміцнюється на міжбанку

Українська національна валюта впродовж двох останніх торгових сесій на міжбанківському валютному ринку відіграла більшу частину втрат останніх тижнів. Станом на 12:00 за Києвом торги відбувалися на рівні близько 26 гривень 32 копійок за долар. Це майже на 20 копійок менше за рівень, що фіксувався 20 червня.

Ще впродовж торгів у середу вийшли кілька продавців зі значними для ринку обсягами валюти, вказує профільний сайт «Мінфін». Переважання пропозиції над попитом тривало і на початку торгів 21 червня. Також на користь гривні грає період бюджетних розрахунків у тих компаній, які ще не повністю завершили податкові виплати за червень.

Також читайте: Курс долара: що буде з гривнею перед сезоном відпусток

Котирування на рівні 26 гривень 50 копійок за долар є найвищими за останні три місяці. 29 березня Національний банк України встановив курс гривні до долара США на рівні понад 26 гривень 50 копійок за одиницю американської валюти. Офіційний курс на 30 березня становив 26 гривень 54 копійки за долар. Після цього національна валюта міцнішала до рівня близько 26 гривень за долар. 

Read More

Нова девальвація: долар штурмує позначку 26 гривень 50 копійок

На міжбанківському валютному ринку 20 червня триває зростання котирувань американського долара. Як повідомляє профільний сайт «Мінфін», який відстежує перебіг торгів, надлишок ліквідності в банківській системі «створює додаткові ресурси для спекулятивних атак на гривню».

«На ранок середи коррахунки банків перевищують рівень в 55,8 мільярда гривень, що створило суттєвий навіс над валютним ринком і загрожує продовженням зростання котирувань протягом сесії», – писали фахівці перед початком торгів.

«Торги по долару розпочалися зі зростання попиту на валюту, що призвело до зростання котирувань. Продавці не поспішають продавати валюту, вичікуючи максимальних котирувань. Нацбанк вийшов з продажами долара в «анонімному» форматі. За нашими даними – продає за ціною від 26,50 гривень і закрив (угод – ред.) уже не менш як на 10 мільйонів доларів», – повідомило видання про перебіг сесії на міжбанківському ринку.

Також читайте: Курс долара: що буде з гривнею перед сезоном відпусток

Котирування на рівні 26 гривень 50 копійок за долар є найвищими за останні три місяці. 29 березня Національний банк України встановив курс гривні до долара США на рівні понад 26 гривень 50 копійок за одиницю американської валюти. Офіційний курс на 30 березня становив 26 гривень 54 копійки за долар. Після цього національна валюта міцнішала до рівня близько 26 гривень за долар.

Read More

НБУ вирішив ліквідувати ще один банк

Національний банк вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк «Юнісон».

Як повідомила 19 червня прес-служба НБУ, ліквідувати установу запропонував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У квітні 2016 року банк «Юнісон» віднесли до категорії неплатоспроможних. У НБУ зауважили, що банк «Юнісон» став другим банком (після банку «ТК Кредит»), виведеним з ринку через непрозорість структури власності. 

Регулятор неодноразово попереджав, що банки, які не приведуть свою структуру власності у відповідність до вимог щодо її прозорості, виводитимуться з ринку.

Читайте також: НБУ створив відкритий реєстр керівників українських банків

Станом на квітень 2016 року акціонерами банку «Юнісон» були 11 компаній, зареєстрованих у Республіці Кіпр, жодна з яких не володіла часткою 10% або більше статутного капіталу банку. У кожній компанії був один кінцевий бенефіціарний власник – фізична особа. 

 

Read More

Іран відкинув план Росії та Саудівської Аравії щодо збільшення видобутку нафти

Іран відкинув запропонований Росією та Саудівською Аравією план збільшення видобутку нафти. Дві провідні нафтовидобувні країни запропонували обговорити цей план на найближчому саміті Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) 22 червня, а наступного дня узгодити спільні дії між членами ОПЕК і тими країнами, які не входять до картеля, як Росія. 

«Я не вірю, що на цій зустрічі ми можемо досягти згоди», – заявив міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Зангане 19 червня після прибуття до Відня, де розташований головний офіс ОПЕК. Він звинуватив президента США Дональда Трампа в тому, що запровадження санкцій проти Венесуели та Ірану, спричинило зниження виробництва та підвищення цін.

«І зараз він (Трамп – ред.) сподівається, що ОПЕК дещо змінить. Це несправедливо. ОПЕК – це незалежна організація, а не така, яка отримує інструкції від президента Трампа. ОПЕК не є частиною міністерства енергетики Сполучених Штатів», – відзначив Зангане.

Москва та Ер-Ріяд пропонують повернути на ринок більшу частину з обсягу 1,8 мільйона барелів на день, щодо якого ОПЕК та інші великі виробники погодились на скорочення у 2016 році. Останнім часом Сполучені Штати, Китай та інші великі споживачі нафти закликали ОПЕК вдатися до таких дій.

Іран узгодив свою опозицію збільшенню постачання нафти разом із трьома іншими впливовими членами ОПЕК – Іраком, Алжиром та Венесуелою.

Read More

«Дніпроазот» на невизначений час зупинив роботу через дорожнечу газу

На Дніпропетровщині на невизначений час зупинив роботу потужний хімічний завод АТ «Дніпроазот» у Кам’янському. Інформацію про це Радіо Свобода у вівторок підтвердили на підприємстві.

За інформацією голови правління підприємства Сергія Сідорова, завод, який упродовж 80 років був провідним постачальником мінеральних добрив і виробником дезінфектантів для питної води в Україні, був вимушений зупинити роботу через здорожчання природного газу, який є сировиною для виробництва і складає близько 80% у вартості продукції підприємства.

Як розповів Сергій Сідоров, упродовж двох місяців підприємство здійснювало капітальний ремонт і модернізацію своїх агрегатів, але в червні не змогло запуститись.

«Для виробництва аміаку потрібен газ, у собівартості він складає понад 80%. Але через ціну на газ у нас економічна ситуація не дозволяє включити агрегати, тому правлінням було ухвалене рішення про те, що ми йдемо в простій. Підприємство зупинене повністю, все відключене», – повідомив керівник «Дніпроазоту» і розповів про наслідки.

«Ми не випускаємо продукцію для аграріїв, це перше. По-друге, ми не випускаємо продукцію таку, як хлор, гіпохлорид, соляну кислоту, соду каустичну. Ми є єдиним виробником хлору в Україні, відповідно наші споживачі не отримають хлору, а це в першу чергу водоканали. І соціальна проблема для міста: ми друге містоутворююче підприємство Кам’янського, відповідно до бюджету не надійдуть певні кошти, плюс ми є учасниками всіх соціальних програм в місті та наше підприємство опалює своєю ТЕС третину міста», – розповів Радіо Свобода керівник підприємства.

За його словами, підприємство сподівається на створення урядової робочої групи задля вирішення проблеми. У випадку подальшого простою Україна може втратити завод з чотирьохтисячним колективом, вважає керівник.

«Без втручання уряду підприємству не обійтись. У першу чергу, звичайно, треба розглянути ціну на газ для підприємств хімічної галузі. Якщо в найкоротші терміни питання не буде вирішене, підприємство буде законсервоване зі звільненням персоналу в чотири тисячі осіб. Запустити його знову вже буде неможливо», – сказав Сергій Сідоров.

АТ «Дніпроазот» є одним з найбільших підприємств хімічної промисловості України, єдиним підприємством в Україні з виробництва рідкого хлору, який застосовується для стерилізації питної води і очищення стічних вод.

Read More

Активісти закликали закріпити у Конституції цифрові права користувачів інтернету – заява

Низка громадських організації виступили із заявою на підтримку вільного інтернету в Україні. Під документом, зокрема, підписались «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа», «ЦЕДЕМ», Інститут розвитку регіональної преси», «Інститут масової інформації», «Центр UA», Фундація «Суспільність», «Інформаційна безпека» та інші.

«Право на доступ до інтернету, а також основні цифрові права користувачів мають бути закріплені в Конституції України. Право на доступ до Інтернету відповідає базовому праву на отримання /збір інформації, закріпленому в нинішній редакції Конституції України, однак не обмежується лише цими нормами», – мовиться у заяві.

Зокрема, у документі йдеться про право на анонімність в інтернеті, на приватність і захищеність персональних даних, в тому числі – на захист від несанкціонованого стеження і збору інформації провайдерами послуг та державними органами. Окрім того, зазначається, що обмеженню на підставі закону можуть підлягати лише ті ресурси, діяльність яких прямо й очевидно може бути розцінена як складова прямої чи прихованої військової агресії.

Раніше, наприкінці травня, громадські активісти закликали українську владу відмовитись від практики блокування сайтів без рішення суду. У заяві вказується, що йдеться про указ президента №126/2018 , яким введено в дію рішення РНБО від 2 травня, серед іншого, указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема, 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru.

 

 

 

 

 

 

 

 

Read More

Рішення щодо «євроблях» Рада може ухвалити вже цього тижня

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, які спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Голова комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна у коментарі Радіо Свобода зазначила, що законопроекти мають шанси бути ухваленими вже у найближчий четвер.

«Якщо буде велика підтримка при включенні до порядку денного, то я буду наполягати на розгляді у четвер. Якщо не в четвер, то наступного тижня у вівторок», – наголошує народний депутат.

Читайте також: «Євробляхи». Як це відбувається в Україні та ЄС

Оскільки співавторами законопроектів є представники майже всіх парламентських фракцій, то скоріше за все розгляд відбудеться найближчими днями, зауважила Южаніна.

«Дякую всім співавторам законопроекту. Ми були на багатьох робочих групах і відчували на собі атаки і неприязнь з різних сторін. З однієї сторони вимагали спрощення всіх митних податків, з іншої сторони – говорили, що ми маємо думати про те, що у разі скасування будуть величезні втрати з бюджету», – зазначає голова комітету з питань податкової та митної політики.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах

Ніна Южаніна наголошує, що обидва законопроекти вже обговорено на всіх рівнях – з представниками ГО «Автоєвросила», Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій – виробників, дилерів, імпортерів.

Більш детальну інформацію щодо запропонованих змін Радіо Свобода готує до публікації в окремому матеріалі.

Read More