01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Putin: New Nuclear Weapons to Enter Duty in Next Few Years

President Vladimir Putin says the Russian military will start receiving new nuclear weapons in the coming years.

Speaking at a meeting Friday in Sochi, Putin said delivery of the new Avangard hypersonic vehicle will begin next year while the new Sarmat intercontinental ballistic missile will enter duty in 2020.

The Avangard and the Sarmat were among an array of new nuclear weapons Putin presented in March, saying that they can’t be intercepted. They also included a nuclear-powered global range cruise missile and an underwater drone designed to strike coastal facilities with a heavy nuclear weapon.

Putin said two other new systems unveiled in March —  the Kinzhal hypersonic missile and the laser weapon called Peresvet —  have already been put on duty with the units of Russia’s Southern Military District.

Read More

У МЗС припускають, що після запуску «Північного потоку-2» можлива ескалація конфлікту

У Міністерстві закордонних справ заявляють, що альтернативний шлях поставки російського газу в Європу може призвести до посилення конфлікту  після завершення будівництва «Північного потоку-2». Про це заявила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила в ефірі Радіо НВ.

«Це дійсно питання безпеки не тільки української, а й в цілому європейської. І якщо буде побудований Північний потік-2, то у нас немає гарантії ескалації конфлікту з боку Росії ніякої, тому що є альтернативний шлях постачання цього газу в Європу. Їх (Німеччину– ред.) можна переконувати тільки спільними зусиллями з такими партнерами як США. Самостійно ми вже переконуємо більше двох років цього не робити, і тільки останнім часом коли вони зрозуміли, що санкції можливі і проти європейських компаній, вони почали шукати можливі компроміси», – сказала вона.

Читайте також –​ «Північний потік-2»: США попереджають про санкції, а Меркель обговорює проект із Путіним

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.

Read More

Turkey Urges Muslim Nations to Stand with Palestinians

Turkey has called on Muslim nations to stand with Palestinians and to work to stop countries joining the United States in relocating their Israeli embassy from Tel Aviv to Jerusalem.

The call came at the end of a week that has seen Turkey take a leading role internationally to condemn Israeli actions in Gaza after Israeli forces killed dozens of people in Gaza. A diplomatic spat ensued with Turkish President Recep Tayyip Erdogan and Israeli Prime Minister Benjamin Netanyahu trading barbs on Twitter and both countries expelling senior diplomats.

As part of its condemnation of events in Gaza earlier this week, the Turkish government organized a massive “Curse Oppression, Support Jerusalem” rally and an extraordinary summit of the 57-member Organization of Islamic Cooperation, or OIC, as a show of solidarity Friday.

Speaking to tens of thousands waving Palestinian and Turkish flags, Palestinian Prime Minister Rami Hamdallah criticized the U.S., describing its decision to recognize Jerusalem as Israel’s capital and moving its embassy there Monday a “big mistake.”

Erdogan told the rally the responsibility to defend Jerusalem lay with them as crowds chanted “Chief, take us to Jerusalem.” He said the U.S. can no longer play the role of a mediator in the Israeli-Palestinian conflict as it is “siding with creating problems rather than solving them.”

He also lambasted those elements of the Islamic world that failed in what he termed “the Jerusalem exam,” saying “all we Muslims do is condemn” and not unite. Erdogan argued Muslim countries were “severe, intolerant and unconscientious” to each other and “toothless and cowardly” to unspecified enemies.

Erdogan is expected to address leaders of Muslim nations later Friday at the OIC and demand action.

At the morning session of the OIC summit, Turkey’s Foreign Minister Mevlut Cavusoglu said, “we must prevent other countries from following the U.S. example” and that “precautions” are taken within the grouping after some nations voted against, abstained or did not show up at a United Nations vote in December. Some 128 countries overwhelmingly supported the U.N. motion against Washington’s decision to recognize Jerusalem as Israel’s capital.

Despite that, Cavusoglu said “the U.S. administration did not give up on ignoring the basic principles of international law or the will of the international community.”

High-level officials from more than 50 member states, including Iranian President Hasan Rouhani, are attending the summit.

Read More

Putin Seeks Common Cause With Merkel Over Trump

Russian President Vladimir Putin said at a meeting with German Chancellor Angela Merkel on Friday that he would stand up to any attempts by U.S. President Donald Trump to block a Russian-German gas pipeline project.

Berlin and Moscow have been at loggerheads since Russia’s annexation of Crimea four years ago, but they share a common interest in the Nord Stream 2 pipeline project, which will allow Russia to export more natural gas to northern Europe.

A U.S. government official this week said Washington had concerns about the project, and that companies involved in Russian pipeline projects faced a higher risk of being hit with U.S. sanctions.

“Donald is not just the U.S. president, he’s also a good, tough entrepreneur,” Putin said at a news conference, alongside Merkel, after the two leaders had talks in the Russian Black Sea resort of Sochi.

“He’s promoting the interests of his business, to ensure the sales of liquefied natural gas on the European market,” Putin said, departing from his usual approach of being scrupulously respectful when speaking about Trump. “But it depends on us, how we build our relations with our partners, it will depend on our partners in Europe. We believe it [the pipeline] is beneficial for us, we will fight for it.”

As well as the differences over Nord Stream 2, European capitals are at odds with Washington over Trump’s decision to withdraw from the Iranian nuclear deal. Moscow shares Europe’s position on the deal.

Some commentators have said that a shared opposition to Trump’s stances on Iran and other issues could lead to a rapprochement between Europe and Russia, repairing a relationship badly damaged by the Ukraine conflict.

Merkel, who earlier in the day received a bouquet of pink and white roses from Putin as she arrived at his residence in Sochi, also hinted at tensions between Berlin and the Trump administration.

Asked about differences with the United States over the Iran deal and other issues, Merkel told reporters: “We have a strong transatlantic friendship, which during its history has had to withstand many questions of different opinions, and I think that might be the case now as well.”

While the Russian leader is frequently critical of U.S. policy, he has been meticulous about not attaching blame to Trump personally. Kremlin officials have said in the past the two men have a personal rapport that Putin wishes to preserve.

Pipeline politics

European states involved in Nord Stream 2 say it is a purely commercial project but the Trump administration say it is helping the Kremlin pursue its political agenda.

The pipeline may result in less Russian gas being transported via Ukraine, depriving Kiev’s struggling pro-Western government of transit fees that are a vital source of revenue.

In a nod to the U.S. concerns, Merkel said Russian gas should still be pumped through Ukraine. “We see Nord Stream 2 as an economic project but it also has implications and that’s why we are working on what guarantees Ukraine could be given,” she said.

Putin said he was willing to negotiate with Kiev about continued transit of Russian gas.

Despite the common ground on Nordstream and the Iran deal, long-standing tensions in the Berlin-Moscow relationship surfaced at the news briefing.

Merkel said she was worried about a new property law implemented by the government of Syria, which is backed by Moscow. Rights activists say the law allows the Syrian government to deprive people who have been displaced by the fighting of their homes.

“That is bad news for people who want one day to return to Syria. We will discuss that intensively and ask Russia to use their influence to persuade Assad not to do that. We must prevent facts being created on the ground,” Merkel said.

Putin a day earlier had received Syrian leader Bashar al-Assad at his residence in Sochi for talks.

At the briefing with Merkel, the Russian president chided European leaders over Syria, saying if they want Syrian refugees living in their countries to return home, Europe had to commit to reconstruction in Syria.

Diplomats say that is a bone of contention, because European governments believe Russia should pay the lion’s share of the multi-billion-dollar reconstruction cost since it is the main military force and powerbroker in Syria.

Read More

Раді пропонують перейменувати Кіровоградську область

Верховній Раді України пропонують перейменувати Кіровоградську область на Кропивницьку. Проект закону про внесення змін до статті 133 Конституції України на розгляд парламенту внесли 153 народних депутати.

Документ зареєстрований у парламенті, але тексту проекту на сайті Верховної Ради поки що немає.

Верховна Рада перейменувала Кіровоград на Кропивницький 14 липня 2016 року. Для перейменування назви області необхідно внести зміни до Конституції.

Марко Кропивницький (1840 – 1910) – український письменник, драматург, актор театру. Значна частина життя Кропивницького минула в місті, тепер названому його ім’ям. У Єлисаветграді Кропивницький створив у 1882 році «Товариство українських артистів».

Назва «Кіровоград», створена на честь російського радянського діяча Сергія Кірова (справжнє прізвище Костриков), підпадала під «закон про декомунізацію». Він забороняє, зокрема, назви, в яких використані імена або псевдоніми осіб, що обіймали керівні посади в компартійних і радянських державних органах.

 

Read More

US Envoy to Russia Cancels Speech at Event with Sanctioned Oligarch

The U.S. ambassador to Russia said he would not speak when he appears on the panel of the St. Petersburg economic forum (SPIEF) next week which he was to participate in with Viktor Vekselberg, a Russian oligarch recently added to a U.S. sanctions list.

“While I will not be participating in any panel discussions at SPIEF, I will be meeting as many people as possible to discuss the road ahead,” the envoy, Jon Huntsman, said in a video posted by the U.S. Embassy in Moscow on Twitter.

Russian media said earlier that Huntsman was scheduled to give a speech at the forum’s Russia-USA panel session where Vekselberg is one of the participants. The Russian businessman and his Renova Group were added to the list of U.S.-sanctioned individuals and entities on April 6.

The official program of the forum, which runs from May 24-26, included Huntsman as panelist, Russian media reported in May. As of Thursday, he was no longer on the list.

The United States imposed major sanctions against 24 Russians deemed close to President Vladimir Putin in one of Washington’s most aggressive moves to punish Moscow for its alleged meddling in the 2016 U.S. election and other “malign activity.”

Read More

Millions Face Food Insecurity and TB Outbreak In Eastern Ukraine Conflict Zone

Close to 3.5 million people caught up in the conflict in eastern Ukraine urgently need humanitarian aid, according to the U.N. — which says its assistance program has received a small fraction of the funding it needs. Populations live under the constant threat of artillery and gunfire, mines, and unexploded ordnance — and now face growing food insecurity and outbreaks of diseases like TB. For VOA, Henry Ridgwell traveled to the front line earlier this week and has this report.

Read More

In Crimea, Locals Divided Over Russia’s Kerch Strait Span

The newly-opened bridge linking Crimea and Russia carries traffic both ways, but the political divide its construction has come to symbolize is most apparent to those who call the territorially contested peninsula home.

As Russian President Vladimir Putin led the televised, inaugural crossing of the controversial span on Tuesday—ensconced in the cab of a bright-orange, (partly) Russian-made Kamaz dump truck to emphasize the new route’s commercial promise—senior members of the Mejlis, the self-governing body of Crimean Tatars that Russia outlawed upon its annexation, saw a very different image.

“The bridge is Putin’s image-boosting project for the sake of his electorate in Russia,” Ulmi Umerov, deputy director of the Mejlis, told VOA’s Russian Service. “Whatever is being said about the bridge being a gateway somewhere, it’s only a gateway to a dead end. Economically, it won’t be justified.”

For Umerov’s fellow deputy, Ahtem Chiygoz, financial prospects are beside the point. No amount of economic benefits could adequately compensate for what has been lost, he told VOA.

“Close brotherly ties with Ukraine ended when Russia started to kill Ukrainian citizens in Crimea, in Eastern Ukraine, including women and children,” he said. “It severed all ties.”

While even some Russians have dubbed the road-and-rail bridge, purposely designed to hardwire Crimea into Russia’s transport network, “Putin’s bridge,” many in Russia see the move as restoring Moscow’s rule over a historically Russian region.

As a pack of leather-clad bikers roared toward the Black Sea Peninsula on Wednesday—their tri-color Russian flags snapping in wind, the leader of a widely known pro-Kremlin motorcycle club in their midst—even some native Crimeans were there to greet them.

“The Crimea bridge is a link,” said Andrey Merkulov, a resident from Sevastopol, the peninsula’s biggest city. “It is the greatness and might of my country. It’s yet more proof of this might and greatness.”

“We came to participate in the opening [of the bridge], to drive on it for the first time,” said Aleksandr Karavayev, also from Sevastopol.

His family, like other Crimean locals, said they had driven through the night to attend what they called a historic moment.

Project finances questioned

Russia’s 2014 annexation of Crimea from Ukraine drew sanctions and prompted a deterioration in ties with the West.

On Tuesday, U.S. Secretary of State Mike Pompeo and Ukrainian President Petro Poroshenko joined top EU officials in condemning the project as a violation of international law, saying it has damaged the environment and that larger ships won’t be able to navigate to ports on the Azov Sea.

Although the United States has sanctioned numerous individuals and entities involved in the project, and U.S. officials on Tuesday vowed anew that Crimea-related sanctions would remain in place until Russia returns control of the peninsula to Ukraine, Russian attorney Nikolay Polozov, who provides legal counsel for some Mejli deputies, said completion of the bridge only proves the sanctions are largely obsolete.

“It turned out a number of European companies took part in the bridge construction despite the existing sanctions,” he told VOA. “Since Russia did not have the technology that made constructing the bridge by themselves possible, they were working with Dutch companies. This is going to lead to a very serious political conversation between the U.S. and Europe.

“And it wasn’t by chance that Arkady Rotenberg, Putin’s friend, was present at the grand opening,” he added, referring to the construction magnate who is one of Russia’s wealthiest men and Putin’s one-time Judo coach.

“His company was responsible for the bridge construction, as well as for Sochi Olympics and other construction projects organized with double and triple profit in mind,” he said. “The task is to extract as many funds from the budget as possible and then split it between themselves.”

The bridge, Polozov argued, has no practical meaning.

The main highway that the bridge feeds into, he said, “leads directly to the Simferopol city bus terminal,” which is roughly a 130 mile drive from Kerch, portions of which are on slower secondary roads.

“You can’t go anywhere else from it.”

Tourism promotion

Many Russians, however, know that’s technically not true. And with beachfront destinations such as Feodosia and Koktebel marking the way, that may not matter.

Crimea is a popular destination for Russians during the summer, and Putin said in March he would like to see the bridge open by the time the season arrives.

The bridge will also make the peninsula easier to reach from southern Russia, where long lines of vehicles frequently form as they wait to board ferries, which can’t always run during winter storms.

“In the past three years, nothing stopped Russians from coming to the Crimea,” said Chiygoz, the deputy Mejli who, like his fellow deputy, Umerov, has ostensibly been excommunicated to Kyiv.

Upon Russia’s 2014 annexation, both Chiygoz and Umerov were quickly jailed, only to be whisked to Istanbul where they received pardons. Because they were denied access to the terms of the pardon, however, they now reside indefinitely in Kyiv, uncertain if they will ever be allowed to return home to Crimean soil.

But Russians, Chiygoz says, are “being actively encouraged to visit [Crimea].”

“You can’t steal territory from another state in the 21st century, you can’t kill women and children and then make it seem like nothing happened,” Chiygoz said.

“Russia’s image-making projects are destined to fail,” added Umerov, referring to the bridge.

“Because today this state transmits terror,” he said, claiming that’s that what the bridge, in his mind, represents. “It brings death.”

The 19-km (12 miles) long Kerch Strait Bridge opened to public traffic Wednesday.

This story originated in VOA’s Russian Service. Some information is from Reuters.

Read More

МЗС Росії вимагає звільнити заарештованого керівника «РИА Новости Украина»

Міністерство закордонних справ Росії вимагає від України звільнити керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якого 17 травня суд у Херсоні заарештував на два місяці.

«У Росії рішуче засуджують подібні репресивні дії щодо журналіста, який завжди чесно й сумлінно виконував свій професійний обов’язок. Розцінюємо це як кричуще свавілля, наступ на свободу слова і спробу київського режиму силовими методами задушити будь-які прояви об’єктивності і неупередженого погляду на події, що відбуваються в країні», – заявили в МЗС Росії.

17 травня Херсонський міський суд заарештував керівника «РИА Новости Украина» до 13 липня без права застави.

Затриманому 15 травня в Києві Вишинському, який має громадянство України й Росії, інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним.

За даними Служби безпеки України, журналіст за завданням Москви готував спочатку інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, а потім у Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Він щомісяця отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, гроші для цього, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

Читайте також: CPJ закликає Київ оприлюднити докази в справі керівника «РИА Новости Украина»

Раніше через висвітлення діяльності підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі Вишинський був внесений в базу українського сайту «Миротворець», а в 2014 році після анексії Криму журналіста нагородили в Росії медаллю «за об’єктивне висвітлення подій у Криму».

Представник Держдепартаменту США Гезер Науерт, коментуючи обшуки й затримання, зазначила, що у Вашингтоні розуміють стурбованість Києва російською пропагандою, але закликають українську владу діяти в рамках закону.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір зазначив, що «боротьба з пропагандою не повинна суперечити міжнародним стандартам у галузі прав людини й представляти собою непропорційне втручання в діяльність засобів масової інформації».

Read More

Третину декларацій з лікарями підписали люди 40-64 років – МОЗ

Лікарів вибрали понад 10% українців, повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Третину декларацій із лікарями підписали люди у віці 40-64 років. Наступні за активністю вікові групи – це люди 18-39 років і 65 років і більше (по 22%).

Згідно з інформацією на сайті відомства, декларації з терапевтами, педіатрами і сімейними лікарями підписали майже 4,5 мільйона людей, найбільше – на Вінничині (20% жителів вибрали своїх лікарів). У Харківській області декларації підписали 16% жителів, у Полтавській – 15,5%, у Чернівецькій – 13%, у Житомирській – майже 11%.

У МОЗ зазначили, що наразі в електронній системі охорони здоров’я зареєтровані 20,5 тисячі лікарів. 72,6% пацієнтів, які вже обрали свого лікаря, підписали декларації з сімейними лікарями, 15,1% – з терапевтами, 12,3% – з педіатрами.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

12 травня Міністерство охорони здоров’я заявило, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.

Read More

«Укрзалізниця» з 30 травня підвищить ціну квитків на 12 відсотків

«Укрзалізниця» з 30 травня підвищить ціну квитків на 12 відсотків, повідомила прес-служба компанії агентству «Інтерфакс-Україна».

Це буде перший етап індексації тарифів. Другий має відбутися з 1 жовтня – тоді ціни на квитки також підіймуть на 12 відсотків. Відповідний наказ мають оприлюднити 29 травня в «Урядовому кур’єрі».

У разі купівлі квитків до 29 травня на більш пізні дати доплата не передбачена, уточнили в «Укрзалізниці».

В компанії зазначили, що остання індексація тарифів на пасажирські перевезення проводилася в жовтні 2014 року (на 12 відсотків). Водночас фактичне зростання індексу споживчих цін становило 192,2 відсотка, індекс цін виробників промислової продукції – 206,3 відсотка.

Читайте також: «Укрзалізниця»: «Щоб пасажирські перевезення стали беззбитковими, тариф треба підняти удвічі»

«Таким чином, тільки у 2017 році «Укрзалізниця» отримала від перевезень пасажирів у дальньому сполученні 3,6 мільярда гривень збитку. Але навіть у таких умовах за останні чотири роки компанія майже вдвічі збільшила фонд заробітної плати залізничників і розширила соціальні гарантії для працівників», – заявили в компанії.

Ціни на квитки мали підвищити з 1 квітня, однак цього не відбулося через непогодження відповідного наказу Міністерством інфраструктури України.

У січні 2018 року виконувач обов’язків голови правління компанії Євген Кравцов заявляв, що «Укрзалізниця» планує підвищити тарифи на пасажирські перевезення у 2018 році. Він зазначив, що «пасажирське господарство для УЗ збиткове», а тариф на пасажирські перевезення не піднімався вже кілька років.

Read More

Росія не розслідує 17 викрадень в анексованому Криму – член Меджлісу

Російські правоохоронні органи не вживають зусиль для розслідування 17 викрадень активістів в анексованому Криму, заявив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

«На сьогоднішній день, за нашими даними, в Криму викрадено вже 17 осіб, про них немає ніякої інформації. Практично всі ці випадки не розслідуються: справи начебто не закриті, в той же час немає активних дій. Щодо Ервіна Ібрагімова ми не бачимо ніяких прояснень. Думаю, що це пов’язано з причетністю до справи представників силових структур окупаційної влади, або так званої «самооборони». Зі свого боку, ми повинні більше звертати увагу міжнародної громадськості і чинити тиск на Росію. Саме вона несе відповідальність за кожного зниклого», – сказав Барієв.

Читайте також: Зниклі в Криму: що з’ясували автори альтернативного розслідування

У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі викрали члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Камера відеоспостереження зафіксувала, як двоє людей у формі російських дорожніх інспекторів зупинили машину Ібрагімова і затягли його в свій мікроавтобус.

Кримська правозахисна група припускає, що викрадення було скоєне російською владою або підконтрольними їй парамілітарними групами.

 

Read More

В Україні майже вдвічі зросла кількість працівників з зарплатою 10 тисяч гривень – Держстат

У Державній службі статистики заявляють, що в Україні майже вдвічі зросла кількість працівників з зарплатою 10 тисяч гривень.

Як свідчать дані Держстату, у березні кількість робітників, які отримують заробітну плату в 10 тисяч гривень і більше, становила 21,3% проти 12,6% в березні минулого року.

За даними Держстату, зарплати вищі 10-15 тисяч гривень отримували здебільшого працівники фармацевтичної промисловості, металургії і енергосектору.

Кількість людей, які отримували мінімальну зарплату, скоротилася до 7,9% з 10,3%, додають у службі.

Раніше у Держслужбі заявляли, що в Україні середня заробітна плата в березні зросла порівняно з лютим на 5,9% – до 8382 гривень.

Читайте також: Заробітчани повернуться, якщо зарплата буде 15 тисяч гривень – Солодько

В держбюджеті на 2018 рік встановили мінімальну заробітну плату на рівні 3723 гривні, прожитковий мінімум – 1700 гривень.

Read More

Ціна нафти Brent – майже 80 доларів за барель. Попит впаде, кажуть експерти

Котирування нафти марки Brent зранку 17 травня продовжують зростати. Станом на 10:48 барель еталонного сорту оцінюється в 79 доларів 57 центів.

Міжнародне енергетичне агентство в оприлюдненому 16 травня щомісячному звіті знизило прогноз зростання світового попиту на нафту в 2018 році. Причиною фахівці називають зниження споживання, спровоковане зростанням цін на 17% з початку року.

Агентство Reuters з посиланням на кілька джерел в Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) вказало, що зростання цін на нафту спровоковане насамперед геополітичною напруженістю, а не дефіцитом пропозиції. За словами джерел в ОПЕК, у Brent є ще деякий потенціал зростання.

Співрозмовники агентства зауважили, що в Саудівській Аравії не вважають поточний спекулятивний зліт цін підставою для зростання видобутку країнами ОПЕК. Лідер нафтового картеля залишається прихильником продовження реалізації угоди про обмеження обсягу видобутку. У червні ОПЕК розглядатиме, чи дія цієї угоди має бути продовжена.

Read More

Через ескалацію на Донбасі санкції проти Росії мають бути посилені – МЗС України

Міністерство закордонних справ України виступає за посилення санкцій проти Російської Федерації через збільшення кількості обстрілів та погіршення ситуації на Донбасі. Про це речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила 17 травня в мікроблозі Twitter.

«Погіршення становища на Донбасі. 66 атак, застосування «Градів» Росією та її поплічниками. Четверо українських військових поранено, двох вбито. Санкції мають бути посилені», – вказала речниця.

У зоні бойових дій на Донбасі 16 травня загинули двоє українських військових, ще четверо зазнали поранень, повідомив раніше 17 травня штаб Операції об’єднаних сил. За цими даними, ситуація ускладнилася, підтримувані Росією бойовики 66 разів порушили режим припинення вогню, з них 25 разів застосовували міномети, артилерію та реактивні системи залпового вогню БМ-21 «Град». Як ідеться в ранковому зведенні, близько 21:00 «Градами» були атаковані українські позиції поблизу Авдіївки.

В угрупованні «ЛНР» заявляють про дев’ять порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби, в тому числі вказують, що під обстрілом опинився Луганськ.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі «Градами» району Донецької фільтрувальної станції. Також донецькі бойовики заявляють про загибель жінки на півночі непідконтрольної владі України Горлівки.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Read More

Коломойський прокоментував слова про «повну неадекватність» Путіна та Януковича

Український бізнесмен Ігор Коломойський вважає, що «мав би добирати слова», коли в 2014 році давав характеристику президенту Росії Володимиру Путіну та його колишньому українському колезі Віктору Януковичу. Про це він заявив в інтерв’ю Жанні Немцовій на Deutsche Welle.

«Можете назвати це не «шизофренією», а «божевіллям». Хоча йшлося ж не лише про нього (Путіна – ред.). Ішлося про Януковича насамперед. Через якого все це сталося. Скажімо так, вираз емоційний, але, за великим рахунком, за формою, так, може, я уже і не мав права на цій посаді це казати», – визнав Коломойський.

3 березня 2014 року, одразу після призначення головою Дніпропетровської облдержадміністрації, Ігор Коломойський назвав Путіна «маленького зросту шизофреником».

«Враховуючи шизофренію другого опонента – у нас був великий шизофренік, а там маленького зросту шизофренік. Він повністю неадекватний, він повністю збожеволів, його месіанство – відновлення Російської імперії в кордонах 1913 року або Радянського Союзу в кордонах 1991-го – весь світ може довести до катастрофи», – сказав тоді Коломойський.

В інтерв’ю DW Коломойський також заявив, що Петро Порошенко, «щоб вдруге обратися президентом», прагне контролювати всі телеканали України, в тому числі «1+1». «Ну, як у нашого північно-східного сусіда», – додав Коломойський. На думку екс-керівника Дніпропетровщини, президент у жодному разі не отримає телеканал.

Президент України Петро Порошенко жодного разу публічно не заявляв про прагнення контролювати всі телеканали.

У минулому Ігор Коломойський був контролюючим акціонером націоналізованого в грудні 2016 року «Приватбанку». Структурам підприємця належать також український телеканал «1+1» та 43 відсотки нафтовидобувної компанії «Укрнафта».

Read More

EU Leaders to Woo West Balkan States But Road to Membership Bumpy

When EU leaders pose for a “family picture” with counterparts from six western Balkan nations hoping to join the bloc, Spanish Prime Minister Mariano Rajoy will stay away in protest – highlighting how long and hard their road to membership is likely to be.

Thursday’s summit, the first such meeting in 15 years, is meant to demonstrate the European Union’s renewed commitment to a region that remains fragile two decades after the ethnic wars that followed the break-up of Yugoslavia.

Spain does not even recognize the independence of Kosovo, which will attend the Sofia summit along with Albania, Bosnia, Serbia, Montenegro and Macedonia, and EU governments also worry about a string of other problems afflicting the region.

But after years of neglecting the six, the EU has been spurred into action by the growing influence of other powers in the region, which in 2015-16 also became a main route for a wave of migrants from the Middle East and Africa heading to wealthier European nations to the north.

‘European perspective’

EU chairman Donald Tusk made this point before the summit.

“It will be an opportunity for both sides to reaffirm that the European perspective remains the Western Balkans’ geostrategic choice,” he said. “I hope to bring our Western Balkan friends closer to the EU.”

As Britain is on the way out, the bloc’s executive European Commission has proposed that EU leaders decide in June to open formal membership negotiations with Albania and Macedonia.

“The risks to Europe are zero,” said Prime Minister Boyko Borissov of Bulgaria, which itself joined the EU in 2007 with neighboring Romania.

“If we do not embrace… the Western Balkans and do not help them – yes, many of them are not ready and they have yet to catch up – then there is no reason to be angry that the influence of the United States, Russia, Saudi Arabia will be greater than that of Europe,” Borissov added.

But many in the EU feel differently.

As the bloc is still recovering from economic and migration crises that have fuelled euro-skepticism among its own voters, doubters point to problems ranging from organized crime in Albania to Macedonia’s dispute with EU member Greece over its name, which is blocking Skopje’s aspirations.

Rajoy has decided to leave Sofia before the western Balkans meeting and EU officials say no one from the Spanish delegation will pose for the symbolic joint photograph on Thursday – a reminder that Madrid is just one of five member states that do not regard Kosovo as a sovereign nation.

Madrid, locked in a dispute with Catalan separatists at home, refuses to recognize Kosovo’s split from Serbia in 2008.

Timing in doubt

Two ex-Yugoslav republics, Slovenia and Croatia, have already joined the EU. But lawlessness and crime flourished in the Balkans during the wars of the 1990s, leaving the region awash with weapons and a transit route for drug and human traffickers.

“The direction of travel is very clear – the European perspective,” a senior EU official said. “What really matters is the determination of applicants in implementing reforms. And patience because also on the EU side you need to have the right window of opportunity to take the decision.”

The EU and Balkan six will sign a declaration on improving infrastructure including electricity and gas connections, as well as countering radicalism, improving security and controlling migration.

Brussels also sees building good neighborly relations as vital to a region where wartime hostilities still burden relations and threaten the fragile peace.

To join the EU, Serbia – the biggest market among the six – must settle its borders with Kosovo and with Bosnia, where tensions between rival communities often paralyze decision-making.

Macedonian Prime Minister Zoran Zaev warned that a clear perspective was needed to prevent the region from sliding back into conflict.

“We saw that the status quo brings an erosion of democracy, a lack of economic opportunity,” he told a meeting in Sofia.

“Negative influence from third parties is increasing.”

 

 

Read More

Erdogan’s Policies Driving Turkey to the Edge, Challenger Says

President Tayyip Erdogan is driving Turkey “to the cliff” through ideological politics and a determination to control the central bank, the main opposition party’s presidential candidate said on Wednesday as the lira hit new record lows.

Muharrem Ince, who seeks to end Erdogan’s 15-year hold on power in next month’s elections, said the central bank and other economic institutions must be able to operate independently.

Erdogan said this week he plans to take greater control of the economy after the June 24 presidential and parliamentary polls, comments which drove the lira to fresh record lows. It is down 15 percent against the dollar this year.

“He’s taking the country to the cliff. The central bank needs to be independent, and the other economic bodies need to be autonomous. The rules need to operate,” Ince told Reuters in an interview.

The victor in next month’s election, held under a state of emergency imposed after a failed coup in 2016, will exercise sweeping new executive powers after Turks narrowly approved a constitutional overhaul in a referendum last year. The changes come into effect after the June vote.

Polls favor Erdogan

Polls show Erdogan is comfortably the strongest candidate, though he could face a challenge if the presidential vote goes to a second round in July and his opponents rally around the other remaining candidate.

Ince, 54, a combative parliamentarian and former physics teacher, has energised his secularist opposition Republican People’s Party (CHP) since he started campaigning and may emerge as the leading opposition candidate — although he faces competition from former interior minister Meral Aksener.

Aksener’s nationalist Iyi (Good) Party and the CHP have joined with two other smaller parties in an opposition alliance for the parliamentary election. She and Ince are competing separately in the presidential vote.

 ‘Wind of change’

Ince said the president was driven by “ideological obsessions” and pushing Turkey in the wrong direction.

Erdogan, a self-described “enemy of interest rates,” wants lower borrowing costs to boost credit and new construction, and has said the central bank will not be able to ignore the president’s wishes. That has fuelled concerns about the bank’s ability to fight double-digit inflation.

Since his Islamist-rooted AK Party swept to power in 2002, Erdogan has dominated Turkish politics. His power is reinforced by a near-monopoly of broadcast media coverage. Most TV channels show nearly all his campaign rallies, but rarely offer a platform to his opponents.

“The state of the media is heartbreaking. They have surrendered, they have kneeled,” Ince said, adding he had told broadcasters that unless they started to cover his speeches, he would hold a rally directly outside their offices to shame them.

If elected, Ince pledged to reverse some of the powers granted to the new presidency, saying it handed total control of the budget, judiciary and executive to one person.

EU countries concerned

Several European Union countries have expressed alarm that those changes are pushing Turkey deeper into authoritarian rule.

Turkey is still a candidate for EU membership, though negotiations have stalled over rights concerns and other issues.

Erdogan says the increased powers are necessary to tackle security threats following the failed coup and conflict on Turkey’s southern borders with Syria and Iraq.

“No mortal should be given such authority,” Ince said. “It shouldn’t be given to me either.”

‘Everyone’s president’

Against Erdogan, a skilled campaigner, the CHP has struggled to win support beyond its core base of secular-minded voters. In the last parliamentary election in November 2015 it took 25.3 percent of the vote.

Ince has pledged to be a non-partisan leader if elected, styling himself as “everyone’s president” and promising not to live in the 1,000-room palace built by Erdogan in Ankara.

“I see that a wind of change is blowing,” he said, pointing to what he described as a new atmosphere at his political rallies compared to last year’s referendum campaign.

“The momentum I have garnered is very different — there is a strong wind and people feel excitement,” he said.

Read More

Moscow Formally Protests Journalist’s Arrest in Ukraine

Moscow is protesting the arrest of a journalist in Ukraine, and the Council of Europe and other human rights groups have expressed concern.

 

Ukraine’s domestic security agency, the SBU, detained Kirill Vyshinskiy, the head of the Ukraine office of Russia’s RIA Novosti news agency, on treason charges. His arrest followed SBU raids of the Kyiv offices of RIA Novosti and RT television Tuesday.

 

The agency alleges the Russian state-funded media outlets were being “used as tools in a hybrid war against Ukraine.”

 

The Kremlin denounced Ukraine’s action as an attack on media freedom, and the Russian Foreign Ministry lodged a formal protest.

 

The Council of Europe said Wednesday it was “concerned about the implications that repeated detentions of journalists may have for the situation with media freedom in Ukraine.”

 

Read More

Представник Росії в ТКГ заявляє, що підтримує обмін у форматі «157 на 20»

Росія підтримує обмін утримуваними особами між Україною та бойовиками на Донбасі у форматі «157 на 20», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Борис Гризлов.

«Російська делегація констатувала, що сьогодні є всі умови для обміну всіх утримуваних людей, особи яких встановлені і підтверджені сторонами конфлікту. Це 157 осіб, утримуваних силовими структурами України, та 20 осіб, які утримуються на Донбасі», – сказав Гризлов.

16 травня представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявила, що прогресу в питанні звільнення заручників немає. За її словами, російська сторона не надає відповіді щодо 23 своїх громадян, засуджених за злочини проти України, яких Україна готова передати Росії.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся масштабний обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

Луценко каже, що не планує балотуватися у президенти України

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що не має наміру брати участь у президентських виборах. Про це він заявив в інтерв’ю агенції «Інтерфакс».

«Я, напевно, єдиний не кандидат у президенти з великого кола моїх знайомих. Це продумане рішення. З самого початку моєї роботи тут, незважаючи на різні розмови, я точно не кандидат у президенти», – сказав він.

За словами Луценка, його роль на виборах – «стриматися і не почати давати прямі оцінки популістам».

«Я намагатимуся говорити лише одне – підтримайте тих, хто будує країну, а не тих, хто все критикує і дає нескінченні нездійсненні обіцянки», – наголосив він.

Читайте також – Політика в Україні: нові обличчя та старі проблеми

У квітні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що буде брати участь у чергових парламентських виборах.

Чергові вибори до Верховної Ради мають відбутися восени 2019 року.

Read More

Сенцову пригрозили примусовим годуванням у російській колонії – адвокат

Керівництво російської колонії пригрозило примусовим годуванням українському режисерові, кримчанину Олегу Сенцову, який оголосив голодування. Про це 16 травня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Сенцова Дмитро Дінзе.

«Колонія вже перевела його в «безпечне місце», де він утримується в одиночній камері. Адміністрація веде з ним переговори, щоб він відмовився від голодування. Вони його попередили, що в разі різкого погіршення стану здоров’я, вони будуть годувати його примусово. Буде медикаментозне втручання», – сказав Дінзе.

За його словами, Сенцова також можуть відправити на психіатричну експертизу.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов від 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. Адвокат Дінзе зазначає, що засуджений готувався до протесту півтора місяці.

Сенцов й інший кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Read More

ФСБ порушила справу проти капітана українського судна, затриманого біля Криму

Федеральна служба безпеки Росії заявляє про порушення справи проти капітана українського риболовецького судна «ЯМК-0041», якого затримали співробітники російського прикордонного управління ФСБ недалеко від мису Тарханкут в анексованому Криму.

«Справу порушено за фактом незаконного видобутку водних біологічних ресурсів… На судно «ЯМК-0041» накладено арешт», – йдеться в повідомленні.

За даними ФСБ Росії, справу порушили проти Віктора Новицького.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.

Підконтрольна Росії влада півострова заявила, що членів екіпажу судна доставили до Криму «для проведення процесуальних дій».

Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби на українській території. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу.

МЗС України називає затримання українського судна «узурпацією суверенних справ України» щодо прилеглих до півострова акваторій і «порушенням Конвенції ООН з морського права і звичайного міжнародного права».

Перед затриманням судна українські прикордонники повідомили, що «росіяни почали жорстку політику затримання і огляду суден», які прямують через Керченську протоку. За повідомленням відомства, починаючи з 30 квітня російські спецслужби зупиняють суду щодня для огляду та ідентифікації екіпажу.

25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальну виробництво за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

US on a Collision Course with EU Allies Over Iran Sanctions

President Donald Trump’s decision to quit the Iran nuclear deal puts the United States on a collision course with some of its closest allies in Europe. Trump has directed maximum sanctions be applied to companies that continue doing business with Iran, causing alarm, especially in France and Germany, where companies like Airbus and Volkswagen have signed multimillion dollar contracts with Tehran. VOA’s diplomatic correspondent Cindy Saine reports.

Read More

Ukraine Raids Russian Media Outlets, Arrests Journalist

Ukraine’s state security agency raided offices of two Russian state-owned media outlets in the Ukrainian capital Tuesday and leveled treason accusations against a journalist, a move that drew sharp criticism from the top trans-Atlantic security and rights group.

Ukraine’s domestic security agency, the SBU, said the raids of the Kyiv offices of the RIA Novosti news agency and RT television were part of its investigation into Russian media outlets being “used as tools in a hybrid war against Ukraine.”

The agency said the head of RIA Novosti’s Ukrainian office, Kirill Vyshinskiy, was detained for alleged treason, a crime that carries a prison term of up to 15 years upon conviction.

Relations between Moscow and Kyiv soured in 2014 when Russia annexed Ukraine’s Crimea and threw its weight behind separatists in eastern Ukraine. The Ukrainian government has long blamed Russian state media for fanning the flames of the war in the east, which so far has killed more than 10,000 people.

Moscow angrily protested Tuesday’s raids. Russian Foreign Minister Sergey Lavrov denounced the Ukrainian action as an “unacceptable” attack on freedom of speech and urged the West to condemn it “without any double standards.”

Harlem Desir, a media freedom representative at the Organization for Security and Cooperation in Europe, a top security and rights group, expressed “serious concern” about the raids.

“The fight against propaganda must not fall short of international standards and should not represent disproportionate interference in media activities,” Desir said in a statement. “OSCE participating states have committed to facilitating the conditions under which journalists from one participating state exercise their profession in another participating state.”

In Washington, U.S. State Department spokeswoman Heather Nauert said the United States shared concern about Russian propaganda, but noted that Ukraine must take care to ensure it abides by the law, including international human rights law.

The raids came several hours before Russian President Vladimir Putin traveled to southern Russia to attend the opening ceremony of a bridge linking Russia and the Crimean peninsula.

Read More

Europe, Iran Work to Save Nuclear Deal

European and Iranian foreign ministers are working to salvage the nuclear deal, after President Donald Trump pulled the U.S. out of the pact.

European Union foreign policy chief Federica Mogherini said European and Iranian officials held talks to address various challenges — from maintaining and deepening economic, transport and financial relations, to protecting European companies doing business with Iran in light of promised U.S. economic sanctions against the Islamic Republic.

WATCH: Iran sanctions

​Despite reported calls for a new or broader deal, Mogherini said the goal was to retain the 2015 agreement.

“If we want to save this deal — which is not an easy exercise — but if we want to save this deal, we know that the sooner we manage to do it, the better,” Mogherini said. “Again, it will not be easy. … But if I can use the metaphor, we all have a relative in intensive care, and we want to get him out of intensive care as soon as possible.”

Mogherini spoke after talks Tuesday between the foreign ministers from Britain, France and Germany and their Iranian counterpart, Mohammed Javad Zarif.

Zarif said Tehran wants to make sure that the interests of the deal’s “remaining participants, particularly Iran, will be preserved and guaranteed.”

Trump said the agreement was insufficient in curbing Iran’s nuclear program and its role in Middle East conflicts, and in addressing what happens after the deal expires.

Mogherini, however, said the EU believes the nuclear deal should be considered separately from other areas of disagreement with Iran.

“We are, and we have always been, clear on this: There are more chances and more possibilities to open avenues of discussions on other issues, if the Iranian deal stays in place rather than not,” she said.

European leaders will be discussing the nuclear deal at a summit in Bulgaria that starts Wednesday.

Read More

МОЗ призначив генерального директора «Електронного здоров’я»

Міністерство охорони здоров’я України призначило генерального директора державного підприємства «Електронне здоров’я», повідомляє прес-служба відомства. Ним став Денис Мацуй.

У МОЗ заявили, що найважливішими напрямками «Електронного здоров’я» залишаються впровадження принципів безпеки, визначення пріоритетів розробки, підтримка поточного плану трансформації системи охорони здоров’я.

У відомстві заявили, що Мацуй має понад 11 років досвіду у сфері інтернет-технологій, стратегічного планування та управління. До 2017 року він був директором з маркетингу та комерційним директором компанії OpsWay.

2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати в будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання, проте цей медзаклад має бути приєднаним до системи «Електронне здоров’я».

11 травня в МОЗ заявили, що декларації з лікарями підписали 3,5 мільйона українців.

Read More

Russia Moves to Retaliate for US Sanctions

Russian lawmakers Tuesday unanimously approved, in first readings, legislation to retaliate against the United States and other Western countries for last month’s imposition by Washington of sanctions on some of Russia’s biggest companies and business people.

One measure would empower the Kremlin to impose sweeping “counter-sanctions” in response. Another would make it a criminal offense to observe sanctions imposed by the U.S. on Russia or to provide any information or advice on the punitive action.

Refusing to supply services or do business with Russian oligarchs or companies sanctioned by the U.S. would be punishable by up to four years in prison, under the proposed legislation. The proposed measures have prompted investor alarm and opened up the prospect of a tit-for-tat cycle of retaliation.

After the measures secured their first reading, Kremlin official Alexander Sinenko said the Russian government supports the parliamentary response to the sanctions aimed at punishing Moscow for its alleged meddling in the 2016 U.S. presidential election and other “malign activities.” U.S. President Donald Trump ordered the measures last month.

‘Absolutely unfriendly’

“The U.S. sanctions are of an absolutely unfriendly type,” said Vyacheslav Volodin, speaker of Russia’s lower house of parliament, the State Duma. “They affected over 400 Russian companies and about 200 citizens of our country. We are granting broad powers to our president and government to protect our country, our economy and workplaces.”

Prime Minister Dmitry Medvedev last month pledged that the Kremlin would help companies targeted by U.S. sanctions. The proposed legislation would halt all cooperation with the U.S. in the nuclear, missile and aircraft-building spheres and introduces restrictions on various American imports. The proposed measures also allow Russian companies to produce various goods copyrighted in the West.

Initially, Russian lawmakers said they would impose restrictions on a wide range of specific goods and services from the United States, including medicine and agricultural products; but, in the draft legislation approved Tuesday, language that targeted specific goods to soften the impact on Russian consumers and industries was removed.

Small impact expected

The U.S. is Russia’s fourth-largest trading partner, and imports of American goods totaled $12.7 billion last year. Cars, pharmaceuticals and medical equipment were among the top items. Russian exports to the U.S. totaled $17 billion in 2017.

The Russian retaliation would have negligible impact on the U.S., given trade flows are insignificant as far as America is concerned, but the retaliation envisaged would exacerbate already highly fraught U.S.-Russian relations, which analysts describe as being at their lowest point since the Cold War.

The U.S. sanctions imposed on Russia in April, targeting two dozen Kremlin insiders and oligarchs close to Russian President Vladimir Putin, have proven to have had a greater impact on Russia than had been expected, say analysts. But they’re doing nothing at this stage in turning ordinary Russians against the Kremlin or undermining the Russian leader’s overall popularity, if recent polling data is accurate.

The ruble suffered its worst week in four years in the immediate wake of the April 6 announcement of new sanctions on 24 extremely wealthy Russians and 14 companies.

‘Game-changer’

When the West imposed its first sanctions on Russia, following Moscow’s annexation of Crimea and fomenting separatism in eastern Ukraine, the effect was limited, according to analyst Nigel Gould-Davies of Britain’s Chatham House research group, and Russia found ways to adapt.

“But America’s latest financial sanctions, announced on April 6, are a game-changer,” he argued in a recent commentary, noting the latest sanctions have created bigger uncertainty.

“No one knows who might be targeted next,” he continued. “Russia faces a new systemic risk: expectations about U.S. sanctions are now as important as the oil price for assessing its prospects.”

The British government is starting the process of introducing legislation that will block Russian oligarchs and officials linked to human rights abuses from doing business in the country and buying property in Britain.

Russia-Crimea link

As Russian lawmakers debated the retaliatory measures, President Putin opened a controversial bridge linking southern Russia and the Crimean peninsula that Moscow annexed from Ukraine in 2014.

Before driving an orange truck on the 19-kilometer bridge that cost $3.6 billion to build, Putin told construction workers (and reporters): “I want to sincerely congratulate you with this remarkable, festive and, in the full sense of the word, historic day.”

“Even under the Tsar, people were dreaming of building this bridge,” he said, in reference to Russia’s last Tsar, Nicholas II, who had wanted to span a bridge across the Kerch Strait. In the 1930s, Communist autocrat Joseph Stalin also had proposed a Kerch Strait bridge.

Ukraine condemned the opening. “The Russian occupying powers, which have temporarily occupied Crimea, are continuing to act outside international law,” said Ukrainian Prime Minister Volodymyr Groysman.

 

Read More