01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Україна наближається до точки, коли потреба в санкціях ЄС відпаде – Єнін

Україна розраховує на продовження у першій декаді березня санкцій Євросоюзу щодо посадовців часів президентства Віктора Януковича, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс Україна» заступник Генерального прокурора України Євген Єнін. Водночас, за його словами, у санкційних списках ЄС дійсно є «група ризику», щодо якої санції можуть зняти, консультації щодо цього відбуваються у закритому режимі, тож назвати конкретні прізвища він не може.

«В принципі на сьогоднішній день ми близькі до тієї точки, коли необхідність для українського слідства у збереженні режиму санкцій фактично відпаде і тимчасові ліміти, які є в розпорядженні європейських партнерів, буде вичерпано», – сказав заступник Генпрокурора.

20 лютого Радіо Свобода стало відомо, що санкції проти Сергія Клюєва на наступний рік продовжені не будуть: дипломати Європейського союзу мають намір продовжити дію санкцій проти колишнього президента України Віктора Януковича і багатьох його соратників, але виключити зі списку двох із них – депутата-втікача Сергія Клюєва і екс-міністра юстиції Олену Лукаш.

Як заявили дипломати, санкції щодо решти 13 осіб у списку 21 лютого будуть продовжені ще на рік. Серед цих 13 осіб – Янукович, його син Олександр, колишній прем’єр Микола Азаров, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, а також брат Сергія Клюєва Андрій, який був головою адміністрації Януковича.

Ці санкції – заборона на в’їзд до ЄС і замороження активів на території Євросоюзу – були запроваджені навесні 2014 року проти осіб, яких у Євросоюзі вважають відповідальними за дестабілізацію становища в Україні, і відтоді кілька разів переглянуті й продовжені. Дехто з підсанкційних намагався оскаржувати їх у Європейському суді, але там щоразу вирішували, що чинні санкції запроваджені законно (хоча в кількох випадках заднім числом визнавали незаконність цих санкцій у період весни 2014 – весни 2015 років).

 

Read More

US Men Win First Olympic Gold Medal in Curling

The American men have won the Olympic gold medal in curling in a decisive upset of Sweden.

 

John Shuster skipped the United States to a 10-7 victory Saturday for the second curling medal in U.S. history. Shuster was part of the other one, too, as the lead thrower on Pete Fenson’s bronze-medal team at the 2006 Turin Games.

 

The Americans received a good luck call from Mr. T before the match. The King of Sweden was there, as was U.S. presidential daughter Ivanka Trump.

They saw Shuster convert a double-takeout for a five-ender in the eighth — an exceedingly rare score that made it 10-5 and essentially clinched the win.

Sweden retained the last-rock advantage known as the hammer for the ninth end, and scored two. 

But that gave the hammer to the Americans for the 10th and final end. Shuster played it safe, throwing away one stone intentionally to keep the target area clear and avoid the traffic that can lead to big scores. The remaining rocks were used to methodically pick off Sweden’s until there weren’t enough left to catch up. 

With two stones apiece left, Swedish skip Niklas Edin pushed off with a spin and a smile, and then conceded defeat. (Although Sweden had two stones in the house, the end does not count in the score).

Sweden is the reigning world champion silver medalist and finished first in pool play with a 7-2 record. The Americans barely squeaked into the playoffs with a 5-4 record after losing four of their first six games to move to the brink of elimination. 

But Shuster, American curling’s only four-time Olympian, guided his team to three straight victories to advance to the playoffs and then a semifinal win over three-time defending gold medalist Canada. No U.S. curling team, men’s or women’s, had ever beaten Canada at the Olympics.

This year’s team — Shuster, Tyler George, Matt Hamilton, John Landsteiner and alternate Joe Polo — did it twice in one week.

 

Sweden took the silver medal. Switzerland beat Canada in the third-place game on Friday for bronze. 

Read More

EU Top Diplomat: Donors Raised $510 Million for G5 Sahel Force

As Europe seeks to stop migrants and militants reaching its shores, EU’s Foreign Policy Chief Federica Mogherini said Friday that international donors have raised more than $500 million for a multinational military force in West Africa’s Sahel region. VOA’s Mariama Diallo reports.

Read More

EU Leaders Draw Up Battle Lines for Post-Brexit Budget

European Union leaders staked out opening positions Friday for a battle over EU budgets that many conceded they are unlikely to resolve before Britain leaves next year, blowing a hole in Brussels’ finances.

At a summit to launch discussion on the size and shape of a seven-year budget package to run from 2021, ex-communist states urged wealthier neighbors to plug a nearly 10 percent annual revenue gap being left by Britain, while the Dutch led a group of small, rich countries refusing to chip in any more to the EU.

Germany and France, the biggest economies and the bloc’s driving duo as Britain prepares to leave in March 2019, renewed offers to increase their own contributions, though both set out conditions for that, including new priorities and less waste.

Underlining that a divide between east and west runs deeper than money, French President Emmanuel Macron criticized what he said were poor countries abusing EU funds designed to narrow the gap in living standards after the Cold War to shore up their own popularity while ignoring EU values on civil rights or to undercut Western economies by slashing tax and labor rules.

Noting the history of EU “cohesion” and other funding for poor regions as a tool of economic “convergence,” Macron told reporters: “I will reject a European budget which is used to finance divergence, on tax, on labor or on values.”

Poland and Hungary, heavyweights among the ex-communist states which joined the EU this century, are run by right-wing governments at daggers drawn with Brussels over their efforts to influence courts, media and other independent institutions.

The European Commission, the executive which will propose a detailed budget in May, has said it will aim to satisfy calls for “conditionality” that will link getting some EU funding to meeting treaty commitments on democratic standards such as properly functioning courts able to settle economic disputes.

But its president, Jean-Claude Juncker, warned on Friday against deepening “the rift between east and west” and some in the poorer nations see complaints about authoritarian tendencies as a convenient excuse to avoid paying in more to Brussels.

At around 140 billion euros ($170 billion) a year, the EU budget represents about 1 percent of economic output in the bloc or some 2 percent of public spending, but for all that it remains one of the bloodiest subjects of debate for members.

Focus on payments

The Commission has suggested that the next package should be increased by about 10 percent, but there was little sign Friday that the governments with cash are willing to pay that.

“When the UK leaves the EU, then that part of the budget should drop out,” said Dutch Prime Minister Mark Rutte, who leads a group of hawks including Sweden, Denmark and Austria.

“In any case, we do not want our contribution to rise and we want modernization,” he added, saying that meant reconsidering the EU’s major spending on agriculture and regional cohesion in order to do more in defense, research and controlling migration.

On the other side, Czech Prime Minister Andrej Babis said his priorities were “sufficient financing of cohesion policy” a good deal for businesses from the EU’s agricultural subsidies.

German Chancellor Angela Merkel said there had been broad agreement that new priorities such as in defense, migration and research should get new funding and she called for a “debureaucratization” of traditional EU spending programs.

Summit chair Donald Tusk praised the 27 leaders — Prime Minister Theresa May was not invited as Britain will have left before the new budget round starts — for approaching the issue “with open minds, rather than red lines.” But despite them all wanting to speed up the process, a deal this year was unlikely.

Quick deal unlikely

Although all agree it would be good to avoid a repeat of the 11th-hour wrangling ahead of the 2014-20 package, many sounded doubtful of a quick deal even early next year.

“It could go on for ages,” Rutte said. He added that it would be “nice” to finish by the May 2019 EU election: “But that’s very tight.”

Among the touchiest subjects will be accounting for the mass arrival of asylum-seekers in recent years. Aggrieved that some eastern states refuse to take in mainly Muslim migrants, some in the west have suggested penalizing them via the EU budget.

Merkel has proposed that regions which are taking in and trying to integrate refugees should have that rewarded in the allocation of EU funding — a less obviously penal approach but one which she had to defend on Friday against criticism in the east. It was not meant as a threat, the chancellor insisted.

In other business at a summit which reached no formal legal conclusions, leaders broadly agreed on some issues relating to next year’s elections to the European Parliament and to the accompanying appointment of a new Commission for five years.

They pushed back against efforts, notably from lawmakers, to limit their choice of nominee to succeed Juncker to a candidate who leads one of the pan-EU parties in the May 2019 vote. They approved Parliament’s plan to reallocate some British seats and to cut others altogether and also, barring Hungary, agreed to a Macron proposal to launch “consultations” with their citizens this year on what they want from the EU.

Read More

За минулий рік в Україну надійшли понад 2 мільярди доларів переказів – НБУ

Упродовж 2017 року резиденти і нерезиденти переказали в Україну коштів на суму 2 мільярди 378 мільйонів доларів, повідомили у Національному банку України за підсумками діяльності систем переказу.

«Україна залишається країною-реципієнтом транскордонних переказів. Упродовж 2017 року сума коштів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів, у вісім разів перевищує суму коштів, відправлених за її межі», – йдеться в повідомленні головного фінансового регулятора.

Сума переказів в Україну за 2017 рік не суттєво відрізняється від кількості коштів за 2016 рік – 2 мільярди 488 мільйонів доларів. Позаторік дослідники заявляли, що обсяг коштів, які українські мігранти переказують додому, перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів разом взятих.

 

Read More

Клімкін: працюватимемо, щоб усі залучені до виборів президента Росії в Криму потрапили під санкції

Україна працюватиме, щоб усі залучені до виборів президента Росії в Криму потрапили під санкції, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter.

«Будемо працювати над тим, щоб усі залучені до виборів президента Росії на території окупованого Криму потрапили під відповідні санкції», – написав Клімкін.

Він додав, що українська сторона надіслала ноту до МЗС Росії, в якій висловлений «рішучий протест проти виборів президента Росії на території окупованого Криму». Також Україна застерегла від спроб організації виборів на території окупованого Донбасу й наголосила, що не може бути ніяких виборів у диппредставництвах Росії в Україні «без повного виконання перших двох умов».

Вибори президента Росії призначені на 18 березня 2018 року, у них братимуть участь вісім кандидатів: Сергій Бабурін, Павло Грудінін, Володимир Жириновський, Володимир Путін, Ксенія Собчак, Максим Сурайкін, Борис Титов і Григорій Явлінський.

65-річний Володимир Путін фактично керує Росією від 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин. У 2008-2012 роках президентом був обраний Дмитро Медведєв. Сам Путін не балотувався на виборах через законодавчі обмеження. У цей період він обіймав посаду прем’єр-міністра.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Is Turkey Using Infrastructure Projects to Stifle European Criticism?

When the first jet airplane lands Monday at Istanbul’s newest airport, it will mark a milestone in what analysts see as a Turkish drive to accomplish with contracting dollars what it has not been able to achieve with traditional diplomacy.

Long frustrated in its bid to join the European Union, analysts say President Recep Tayyip Erdogan has increasingly stressed trade and investment initiatives during his travels to European capitals, making his country second only to China in large-scale construction projects while muting the criticisms of Turkey’s human rights record that have blocked accession to the E.U.

Istanbul’s third airport, when it officially opens in late October, will be able to handle up to 200 million passengers a year, outstripping most other global transport hubs and establishing Turkey as a crucial gateway linking Europe and Asia.

European investment has been key to many of Turkey’s mega-projects, such as the airport and a multi-billion-dollar wind turbine farm announced this week, and Erdogan is aggressively looking for more.

“Our bilateral trade volume with Italy amounted to nearly $20 billion last year,” he declared ahead of a scheduled visit to meet the pope at the Vatican earlier this month. “However, our potential is much higher than that. We aim to increase our bilateral trade volume to $30 billion in 2020.”

Italian companies have benefited from a number of Turkey’s initiatives, winning several lucrative defense and construction contracts including for one of the world’s tallest and widest suspension spans, Istanbul’s Yavuz Sultan Selim Bridge, which was completed in 2016.

The deals have been a boon for European companies during a period of austerity across the continent. Analysts say this point has not been lost on Turkey and that it increasingly sees such partnerships as useful tools in its efforts to quiet criticism over human rights and its military incursion into neighboring Syria.

“Ankara is buying anybody and everybody with these infrastructure projects and everybody is happy with it,” said political scientist Cengiz Aktar.

“The Europeans get what they really want; they want to continue trade with Turkey,” he said. “And to get the juicy infrastructural projects — they are very happy with this. This is why they keep appeasing Turkey. And all these laments about what is happening to the rule of law in Turkey, this is just crocodile tears.”

Competition for those contracts in Europe is fierce, according to analysts.

“These mega projects, construction infrastructure, tunnels etc., are incredibly lucrative,” said political analyst Atilla Yesilada of Global Source Partners.

“The loans taken out by the building consortium are given treasury guarantees,” he said. “The cost is lower than a typical market loan. There is a revenue guarantee in dollar terms, so whether the project is profitable, does not make a difference – the government makes up the difference. It’s like a treasure room, there is no way you can lose money on these.”

Arms deal with Britain

Separately, Britain and Turkey have struck up a deep trade relationship, largely based on weapons sales, with Britain’s BAE developing a military stealth jet for the Turkish armed forces. At the same time, London has voiced little criticism of Turkey over that country’s human rights record or military operations in Syria.

On Wednesday, the deputy chair of Turkey’s ruling AK Party, Mehdi Eker, spoke at a meeting in the British parliament and voiced appreciation for Britain’s stance on Turkey’s ongoing military offensive in Syria against a Kurdish militia.

“New realism”

Ankara has already coined the phrase “new realism” to define its diplomatic strategy with European countries. Analysts suggest Turkish foreign policy is increasingly sidelining its relations with the European Union and instead focusing on bilateral relations with individual European countries, shaped by pragmatism.

“Relations seem to be based on the idea, ‘let’s put our problems aside, not dwell on them, agree to disagree or whatever,'” said political columnist Semih Idiz of the Al Monitor website. “But there are practical issues that have to be addressed.”

“For all the bad vibes at the moment, there are construction and strategic arms deals being signed between Turkey and France and Italy,” he said. “And after, the post-Brexit situation will undoubtedly speed up Turkish-British relations, not only because Turkey needs good allies in Europe, but because Britain needs the alternative markets and alternative partners.”

Idiz went on to say there are “a lot of areas for Turkish diplomacy to move in” as he referred Britain’s pending exit from the European Union.

Critics are increasingly citing the adage, “He who pays the piper calls the tune,” in describing Europe’s relations with Turkey. They say as long as Ankara has the money to dish out lucrative and seemingly endless contracts to European companies, then its “new realism” foreign policy with Europe seems set to continue.

Read More

СБУ: у Львові засудили чоловіків за звинуваченням у підготовці вибухів на залізниці

Шевченківський районний суд Львова виніс обвинувальні вироки трьом членам добровольчого руху «ОУН» за звинуваченням у підготовці вибухів на залізниці в серпні 2016 року, повідомила прес-служба управління СБУ у Facebook.

У відомстві заявили, що обвинувачені визнали свою провину й відповідно до рішення суду отримали п’ять, чотири та три роки позбавлення волі. Слідчі вважають, що чоловіки намагалися підірвати три ділянки міжнародних залізничних сполучень на Львівщині.

У СБУ нагадали, що в цій справі в 2017 році ще двоє чоловіків були засуджені до п’яти років позбавлення волі умовно.

Чоловіків затримали 7 серпня 2016 року у Львівській області, як стверджують правоохоронці, «під час підготовки теракту».

За даними СБУ, під час проведених обшуків правоохоронці вилучили у затриманих гранатомети РПГ-7 та РПГ-26, автомат Калашникова, пістолети Макарова, 10 одиниць бойової переробленої вогнепальної зброї, дві тисячі набоїв різного калібру, 19 гранат різного типу, два кілограми тротилу, близько 10 кілограм речовин, що є складовими для виготовлення вибухівки, електродетонатори й запали.

Read More

Second Russian Athlete Tests Positive for Doping at Olympics

A second Russian athlete has failed a doping test at the Pyeongchang Games, a day before the International Olympic Committee’s executive board is to decide whether to reinstate the country for Sunday’s closing ceremony.

 

Russian Bobsled Federation president Alexander Zubkov told The Associated Press on Friday that a drug-test sample that pilot Nadezhda Sergeeva gave on Sunday was positive.

 

The Russian delegation at the Pyeongchang Olympics said in a statement that the substance found was trimetazdine, a medication used for angina sufferers that is listed by the World Anti-Doping Agency as a banned substance affecting the metabolism.

 

“She confirms she took no such medication and the team confirms she was not issued any medication,” said Zubkov, a former bobsledder who himself was stripped of two Olympic gold medals for the Russian doping scheme at the 2014 Sochi Games. “Federation representatives at the Olympics” are starting to prepare a defense, he said.

 

Zubkov also said a sample she had given five days earlier was negative.

 

“I can tell you that on the 13th it was clean, but on the 18th it gave a positive result for the heart medication,” he said.

 

The IOC said later Friday it had been informed of the positive test by the Russian delegation.

 

Sergeeva’s crew finished 12th in the women’s bobsled competition on Wednesday, after she had given the sample that later came back positive.

 

The Russian team was barred from the Olympics in December for doping at the Sochi Games, but the IOC invited 168 athletes from the country to compete under the Olympic flag. The IOC set out the criteria for Russia to be reinstated, and the latest doping cases are a setback.

 

“This won’t win us any extra credit,” Russian delegation leader Stanislav Pozdnyakov said in comments reported by Russian media. “Unfortunately this case speaks to negligence by the athlete. She has let us down.”

 

A group of influential anti-doping organizations has called on the IOC not to reinstate Russia in time for the closing ceremony.

 

The Institute of National Anti-Doping Organizations says the IOC “can’t merely ‘wish away’ the most significant fraud in the history of sport,” adding that “by failing to impose a meaningful sanction on the ROC (Russian Olympic Committee), the IOC would be culpable in this effort to defraud clean athletes of the world.”

 

Earlier this month, Sergeeva told the AP that competitors from other countries had warmed to her after she passed IOC vetting for Pyeongchang, which included an examination of her drug-testing history.

 

“I don’t know why, but they’ve started talking to us more than ever before. I feel it. Maybe it’s a sign to them that we’re clean,” Sergeeva said. “There’s a lot of people coming up and saying, ‘We’re happy you’re here.’”

 

At the time, she was training in a T-shirt with the words “I Don’t Do Doping.” Sergeeva used to compete in track and field as a heptathlete before switching sports in 2010.

 

It is the fourth doping case of the games. Russian curler Alexander Krushelnitsky was stripped of his bronze medal Thursday after testing positive for the banned substance meldonium. Slovenian hockey player Ziga Jeglic and Japanese speedskater Kei Saito also left the games after testing positive.

Trimetazidine, the substance found in Sergeeva’s sample, has been detected in previous doping cases. Chinese swimmer Sun Yang, an Olympic gold medalist, was banned for three months in 2014 by his country’s sports authorities after testing positive for the substance.

 

Sun said he had been prescribed the drug for a medical condition and hadn’t known it was banned. The perceived leniency of that three-month ban led to Sun receiving criticism from swimmers from other countries at the 2016 Olympics in Rio de Janeiro, where he won another gold medal.

 

Russia’s bobsled program has been in the spotlight for drug use for several years.

 

Zubkov and four other bobsledders were disqualified from the 2014 Sochi Games for doping, though four other bobsledders have been reinstated. Another gold medalist, Dmitry Trunenkov, was banned last year for failing a doping test.

 

Read More

Москаль: першою має попросити вибачення Супрун

Голова Закарпатської області Геннадій Москаль заявив, що в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун має першою просити вибачення за поширення «негативної й недостовірної інформації про Закарпаття».

У мережі раніше з’явилося відео з сесії Закарпатської облради 22 лютого, де Москаль під час виступу критикує заяву Уляни Супрун про те, що ліки від кору в області були нерозмитнені належним чином.

«Подивіться на цю Супрун. Я готую їй відповідь, що їй щеплення треба від дурості… Вчора розповсюдили всі інформаційні агентства її лист, що проблеми на Закарпатті, бо та місцева адміністрація, яку очолює Геннадій Москаль, отримали 8 тисяч доз від Угорщини, але не розмитнили їх і завезли контрабандою. Хоча зараз ми виставляємо митниці – все розмитнено. Це що за ї**нута, я вибачаюсь за це слово», – сказав Москаль на сесії.

У заяві голови Закарпатської області, яка оприлюднена на сайті політика, йдеться, що його висловлювання відповідають чинному українському законодавству, яке передбачає право на відповідь, однак не регламентує, якою саме вона повинна бути.

«Якщо пані Супрун вважає, що зачеплено її честь, гідність і ділову репутацію, вона може звернутися до суду, який призначить лінгвістичну експертизу моїм висловлюванням… А тому перша має попросити вибачення пані Супрун за поширення негативної й недостовірної інформації. Якщо її вибачення будуть щирими, тоді вони будуть і від мене. Якщо ж пані Супрун промовчить, мовчатиму і я», – зазначив Москаль.

Він наголосив, що вакцина від кору бельгійського виробництва, яка сертифікована в Україні, була передана урядом Угорщини на Закарпаття й розмитнена відповідно до законодавства. Після розмитнення її передали в райони області, сказав Москаль.

21 лютого виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що на Закарпатті є проблеми з розподілом вакцин на Закарпатті.

«Там місцева адміністрація і губернатор Геннадій Москаль нам повідомили, що вони отримують 8 тисяч доз від Угорщини, але їх належним чином не розмитнили і вони ніби контрабанда, а тепер лікарі не хочуть їх використовувати і ми їм передали дози», – сказала Супрун.

Очільниця МОЗ наразі не коментувала останні висловлювання голови Закарпатської ОДА на свою адресу.

Міжфракційне об’єднання депутатів з питань гендерної рівності «Рівні можливості» засудило лайливі висловлювання Москаля про Супрун.

Read More

US Embassy in Montenegro Reopens After Bomb Incident

The U.S. embassy in the Montenegrin capital of Podgorica has reopened a day after an ex-Yugoslav soldier hurled a hand grenade into the compound and then killed himself with another one.

 

The embassy said Friday on Twitter it’s “open for business as usual following yesterday’s incident.”

The blast around midnight Wednesday created a crater in the embassy’s yard but injured no one. Police are investigating possible motives and whether the attacker acted alone.

 

The suspect has been identified as Dalibor Jaukovic, who served in the Yugoslav military during the 1999 NATO bombing of Serbia. He was reportedly opposed to Montenegro’s membership in NATO.

 

Montenegro and Serbia were part of Yugoslavia during the NATO bombing. Montenegro split from Serbia in 2006 and joined NATO last year.

 

Read More

«Укрзалізниця» й американська General Electric підписали договір на 1 мільярд доларів

«Укрзалізниця» й американська корпорація General Electric підписали договір про модернізацію українського локомотивного парку та поставку нових локомотивів. Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії підписання документа, зазначив, що сума угоди – 1 мільярд доларів.

Речник президента Святослав Цеголко повідомив у Twitter, що на підставі підписаних сьогодні документів General Electric виробить понад 200 нових локомотивів для української залізниці. 

«Укрзалізниця» зазначила, що наприкінці 2018 року та впродовж першого кварталу 2019 року планується постачання 30 вантажних дизельних локомотивів GE TE33AC з рівнем локалізації 10%. Згідно з повідомленням їх виробництво стартує на початку 2018 року в США і перші поставки заплановані вже цієї осені. Поступово рівень локалізації буде доведений до 40%. 

Партнерство розраховане на 15 років.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

Read More

Troubled Latvian Bank Faces ECB Deadline to Avoid Closure

The European Central Bank has set a deadline of Friday for Latvia’s third-largest bank to plug a financing hole, the country’s finance minister said, as the Baltic state faced its worst financial difficulties in almost a decade.

Earlier, ABLV said it had asked for a 480 million euro ($591 million) emergency loan from the country’s central bank as part of efforts to reopen for business after being forced to halt all payments in the face of money laundering accusations.

The request for credit comes amid frantic efforts by ABLV’s management to keep the bank afloat after U.S. authorities singled it out for money laundering and moved to block it from doing financial deals in dollars.

ABLV has denied any such wrongdoing. “We want to give an opportunity … for the bank to ensure its short-term liquidity, so that it can continue operating,” the Baltic state’s finance minister, Dana Reizniece-Ozola, told a news website, Delfi.lv.

The ECB has imposed a moratorium stopping savers withdrawing their funds or making payments. It declined to comment about the deadline.

In an interview with Reuters, a senior ABLV executive appealed for the group to be spared closure.

“We believe that the bank has a future, on the basis of a substantially reduced business,” Vadims Reinfelds, deputy chief executive, said.

“What we are looking for here is a medium term or even longer term solution. If that is not possible, then resolution is the alternative,” he said, referring to a possible winding down. “The business can be restructured without resolution,” Reinfelds said, adding the bank was solvent.

He warned the bank was “systemic” — a reference to its significance for the financial system and an indication that its problems could spill over to affect others.

The finance minister, however, played down such concerns.

The crisis at ABLV comes alongside a separate police investigation into whether the head of Latvia’s central bank took a bribe of more than 100,000 euros.

Ilmars Rimsevics has dismissed the allegations and said he is the victim of a smear campaign, while the Ministry of Defense has suggested that disinformation may be to blame.

The ministry did not say who was behind this but drew parallels with campaigns before the U.S. elections in 2016. Russia has denied it was behind those campaigns and says it does not meddle in elections in the West.

The episode has cast a shadow over Latvia, which belongs to the euro zone and whose top officials hold influential posts both at the European Commission and European Central Bank.

Experts have said the events raise questions about the ECB, which is responsible for supervision of ABLV and other banks around the euro zone. The ECB has said it is not its responsibility to police money laundering.

Latvia was one of the hardest hit countries in the global financial crisis, falling into recession as the government sought an international bailout, nationalized Parex Bank and made spending cuts amid a wave of emigration.

($1 = 0.8141 euros)

Reporting by John O’Donnell and Gederts Gelzis.

Read More

Turkey Condemns Dutch Parliament Recognition of 1915 Armenian Massacre As Genocide

Turkey’s foreign ministry on Thursday condemned the Dutch parliament’s approval of a motion recognizing as genocide the massacre of as many as 1.5 million Armenians in 1915.

The ministry said in a written statement that the decision was not legally binding or valid, and noted that the Dutch government had said it would not become the official policy of the Netherlands.

 

Read More

Primitive Art: Neanderthals Were Europe’s First Painters

The world’s oldest known cave paintings were made by Neanderthals, not modern humans, suggesting our extinct cousins were far from being uncultured brutes.

A high-tech analysis of cave art at three Spanish sites, published on Thursday, dates the paintings to at least 64,800 years ago, or 20,000 years before modern humans arrived in Europe from Africa.

That makes the cave art much older than previously thought and provides the strongest evidence yet that Neanderthals had the cognitive capacity to understand symbolic representation, a central pillar of human culture.

“What we’ve got here is a smoking gun that really overturns the notion that Neanderthals were knuckle-dragging cavemen,” said Alistair Pike, professor of archaeological sciences at the University of Southampton, who co-led the study.

“Painting is something that has always been seen as a very human activity, so if Neanderthals are doing it they are being just like us,” he told Reuters.

While some archaeologists already viewed Neanderthals as more sophisticated than their commonplace caricature, the evidence until now has been inconclusive. With the data from the three Spanish cave sites described in the journal Science, Pike and colleagues believe they finally have rock-solid proof.

The early cave art at La Pasiega, Maltravieso and Ardales includes lines, dots, discs and hand stencils — and creating them would have involved specific skills, such as mixing pigments and selecting appropriate display locations.

The Neanderthals living in the same land that would one day give birth to Diego Velazquez and Pablo Picasso also needed the intellectual ability to think symbolically, like modern humans.

Scientists used a precise dating system based on the radioactive decay of uranium isotopes into thorium to assess the age of the paintings. This involved scraping a few milligrams of calcium carbonate deposit from the paintings for analysis.

A second related study published in Science Advances found that dyed and decorated marine shells from a different Spanish cave also dated back to pre-human times.

Taken together, the researchers said their work suggested that Neanderthals were “cognitively indistinguishable” from early modern humans.

Joao Zilhao of the University of Barcelona said the new findings meant the search for the origins of human cognition needed to go back to the common ancestor of both Neanderthals and modern humans more than 500,000 years ago.

Neanderthals died out about 40,000 years ago, soon after direct ancestors arrived in Europe. It is unclear what killed them off, although theories include an inability to adapt to climate change and increased competition from modern humans.

If they were still alive today, Pike believes they could well have gone on develop complex art and technology.

“If they had been given the time, the resources and the population, then they might have ended up in some version of the world we live in today.”

Read More

Матеріал Радіо Свобода про «ПВК Вагнера» викликав атаку ботів

Різку активність так званих «інтернет-тролів» щодо окремих відео проекту Радіо Свобода «Донбасс.Реалии» зафіксовано від ранку 22 лютого. Як повідомляють журналісти проекту, йдеться головним чином про два відео щодо загибелі найманців зі складу «ПВК Вагнера» внаслідок атаки американської авіації 8 лютого в сирійській провінції Дейр-ез-Зор.

За три години на двох різних Youtube-каналах Радіо Свобода, куди були завантажені сюжети, різко зросла кількість негативних реакцій. Згідно зі статистикою відеохостингу, два відео синхронно отримали по 12 тисяч «дислайків»,  після чого так само раптово активність спала й кількість реакцій припинила рости.

​В атакованому матеріалі наведені свідчення рідних та знайомих двох найманців з так званої «ПВК Вагнера», повідомлення про загибель яких з’явилися незабаром після інциденту в Сирії. Один з них – росіянин Станіслав Матвєєв зі Свердловської області Росії, інший – харків’янин Володимир Винограденко.

17 лютого Радіо Свобода, зокрема Російська служба, повідомляла, що її YouTube-канал міг піддатися атаці «фабрики тролів». На ознаки такої ситуації вказувало різке зростання кількості негативних реакцій (дислайків) на одночасно кількох відеозаписах на каналі.

Співробітники так званої «фабрики тролів» відомі тим, що за грошову винагороду пишуть у соцмережах дописи на підтримку Кремля, а також проводять атаки на незалежні ЗМІ та опозиційних блогерів. За непідтвердженою інформацією, «тролі» з російського «Агентства інтернет- досліджень» є проектом бізнесмена Євгена Пригожина, якого називають другом президента Росії Володимира Путіна. Так звану «ПВК Вагнера» також називають підконтрольною мільярдеру Пригожину.

Read More

Бойовики стріляли 10 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години четверга бойовики здійснили 10 обстрілів позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Луганського, Кримського, Зайцева, Новолуганського, Гладосового, Лозового та Новотроїцького.

Під час збройних атак підтримувані Росією бойовики використовували міномети різних калібрів, гранатомети, кулемети і стрілецьку зброю.

В угрупованні «ДНР» стверджують, що українські військові обстріляли в четвер селище Олександрівку, пошкоджено житловий будинок. Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

ГПУ пояснила, чому вийшов на роботу суддя, підозрюваний у спробі підкупити Холодницького

Генеральна прокуратура України не має права подавати повторне клопотання про відсторонення від посади дніпровського судді Геннадія Підберезного, підозрюваного в спробі дати хабара керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому до того часу, поки обвинувальний акт в його справі не переданий до суду. Про це Радіо Свобода повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.

«Від 21 лютого суддя ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження. Поки не буде поданий обвинувальний акт до суду, прокуратура не має права звертатися з клопотанням про відсторонення судді. Як тільки суддя закінчить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і обвинувальний акт буде переданий до суду, тоді в прокуратури з’являється право на клопотання про відсторонення судді від його посадових обов’язків», – пояснив Лисенко.

Раніше стало відомо, що суддя Кіровського районного суду Геннадій Підберезний, якого минулого року разом зі ще однією суддею затримали за підозрою в спробі дати хабар керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому, вийшов на роботу. Інформацію про це Радіо Свобода 22 лютого підтвердили в Кіровському районному суді.

За даними суду, зараз Геннадій Підберезний працює суддею, раніше він обіймав посаду голови суду.

Згідно зі списком справ, призначених до розгляду, який оприлюднений на сайті суду, 22 лютого суддя провів два судові засідання. До кінця місяця у графіку кілька судових засідань, які має провести цей суддя, у тому числі й у складі суддівської колегії.

Раніше Вища рада правосуддя за клопотанням ГПУ відсторонила Геннадія Підберезного від роботи до 16 січня.

13 лютого цього року в Генпрокуратурі повідомили, що завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою суддів і мають намір найближчим часом передати справу до суду.

«21 вересня 2017 року зазначених осіб було затримано в службовому кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького після передачі йому частини неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США за вирішення ним питання щодо закриття відносно осіб кримінального провадження», – нагадали в прокуратурі.

У вересні 2017 року суд арештував суддю Підберезного з правом застави у 5 мільйонів, яку він згодом вніс.

У разі визнання винними суддям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Read More

Man Throws Grenade at US Embassy in Montenegro, Kills Self

Montenegro says an attacker threw a grenade at the U.S. Embassy in the capital of the Balkan state then killed himself with another explosive device.

The area was sealed off by police, and the embassy warned Americans to avoid the area because of “an active security situation.”

Montenegro’s government said the unknown assailant hurled the grenade into the embassy compound around midnight (1100 GMT) and then killed himself with another explosive device. No one else was hurt and there was no major damage.

Montenegro borders the Adriatic Sea in southeastern Europe and its capital is Podgorica. It joined NATO last year.

The U.S. established diplomatic ties with the tiny Balkan state in 2006 after it split from much larger Serbia.

Read More

НАБУ «розкопало» «бурштинову справу». Розенблат скаржиться на замах – ранковий ефір Радіо Свобода

Тарифи зростають. Українці заплатять власникам обленерго

НАБУ «розкопало» «бурштинову справу». Розенблат скаржиться на замах

Дві третини українців вважають Росію ворогом. Інші – джерелом заробітку

 

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус та директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко; член ради громадського контролю при НАБУ Сергій Миткалик та директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик; директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Кучеріва Ірина Бекешкіна та президент Всеукраїнської Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Read More

СММ ОБСЄ заявляє про значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл на Донбасі

Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) заявляють, що зафіксували значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл у Луганській області. Про це йдеться в поширеному сьогодні звіті місії за період вечірніх годин 19-20 лютого.

«19 лютого в непідконтрольному урядові районі безпілотний літальний міні-апарат (БПЛА) СММ зафіксував 5 нерухомих самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри) за 1 кілометр на північний захід від населеного пункту Шимшинівка (27 кілометрів на північний захід від Луганська), які розміщені там із порушенням ліній (координат) відведення», – йдеться в повідомленні.

За даними місії, біля Шимшинівки спостерігачі зафіксували також інші види озброєння – 11 танків, 20 бронетранспортерів, 7 машин управління вогнем артилерії і 21 вантажівку.

Повідомляється, що 19 лютого значну кількість одиниць озброєння спостерігачі помітили і біля населеного пункту Мирне – 21 танк, 12 буксируваних і 8 самохідних гаубиць, 15 мінометів, 6 протитанкових гармат.

Водночас у Луганській області, як вказали спостерігачі СММ ОБСЄ, зафіксоване зменшення кількості порушень режиму припинення вогню в порівнянні з попереднім звітним періодом.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

Explosive Device Kills 2 French Soldiers in Mali

Two members of a French counterterrorism force in Mali were killed Wednesday when an improvised explosive device hit their armored vehicle in a border region with Niger, authorities said.

French President Emmanuel Macron’s office said a soldier and an officer were killed in the explosion. A statement by Defense Minister Florence Parly said those killed were part of a “vast operation” patrolling the border region with Niger. It did not specify the locality.

The minister identified the victims as Emilien Mougin and Timothee Dernoncourt, from an armored regiment based in Valence but members of Operation Barkhane, an anti-terrorism force operating in the Sahel region of west Africa.

Islamic extremists and traffickers frequently cross or hide out in border regions between Mali and Niger and between Mali and Burkina Faso. It was not known who planted the explosive device.

Operation Barkhane, the 4,000-strong counterterrorism force started in 2014, is meant to fight extremist groups in the west African Sahel region, which also includes Niger, Burkina Faso, Chad and Mauritania. About 1,000 French soldiers are in Mali. The Barkhane troops are backed by fighter planes, drones and helicopters. Barkhane replaced the troops of a 2013 intervention in Mali to rout an al-Qaida affiliate in the north. Surviving fighters spread out across the region.

Macron praised the “courage” of the French soldiers and their determination to continue their mission, “which allows them to strike serious blows against the enemy.”

Read More

Protests in Greece Swell Against Property Auctions

Greece’s powerful Communist Party has vowed to step up protests against online auctions of homes with defaulted mortgages, putting more pressure on the government which has promised bailout creditors it will speed up the auction process.

More than 2,000 protesters from the party’s labor union took part in a rally in central Athens against the auctions which restarted Wednesday, following months of delays.

Until now, protests against the auctions at courthouses and the offices of notary publics have been led by smaller left-wing groups.

European Union institutions participating in Greece’s bailout are pressing Athens to ensure that auctions proceed.

This week, due to the postponed auctions, creditors delayed paying out a rescue loan installment to the government worth 5.7 billion euros ($7.1 billion).

Read More

Порошенко заявив про добре скоординовані дії Росії у гібридній війні проти України

Президент України Петро Порошенко назвав Росію країною-агресором, «добре скоординовані» дії якої у гібридній війні проти України були помітні ще із початку анексії Криму. Про це він сказав 21 лютого під час допиту у режимі відеоконференції в ході засідання у справі про «державну зраду» екс-президента Віктора Януковича.

«Анексія Криму була частиною гібридної війни Росії проти України», – сказав Порошенко, зазначивши, що наприкінці лютого 2014 року він прибув до Криму і став свідком присутності російських військових на півострові.

«Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці збройних сил Росії, як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які були перекинуті в ці дні, починаючи з 20 лютого», – сказав Порошенко.

Він додав, що в операції із захоплення території України були задіяні десятки тисяч російських військовослужбовців, які перебували в Севастополі, і десятки тисяч російських військовослужбовців, що прибули безпосередньо з Росії.

«З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти у спосіб, який вона продемонструвала починаючи з 20 лютого 2014 року. Я думаю, що буде можливість поставити це питання тим, хто ухвалив рішення щодо початку агресії проти України з боку Російської Федерації», – сказав Петро Порошенко.

Коментуючи передачу повноважень президента Олександру Турчинову в лютому 2014 року, Порошенко сказав, що «перед обличчям агресії» чекати не було можливості через відсутність на місці тодішнього президента Віктора Януковича.

Якраз після того, як сторона захисту кілька разів намагалася запитати Порошенко про легітимність повноважень Януковича, які були передані Турчинову, а також, коли адвокат спитав, чому під час нещодавньої відпустки Порошенка на Мальдівах ніхто не вирішив його самоусунути, суддя зупинив допит свідка. Суддя заявив, що захист умисно ставить питання, які не стосуються кримінального провадження.

Засідання Оболонського райсуду Києва перенесли на 22 лютого. Захисник Януковича заявив, що проситиме суд про повторний допит Порошенка.

Оболонський районний суд наприкінці червня 2017 року розпочав заочний розгляд справи за звинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Події на Майдані розслідуються в окремому провадженні.

Екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, всі звинувачення заперечує.

Read More

В ЄС вирішили продовжити санкції проти Росії через загрозу суверенітетові України

Посли Європейського союзу 21 лютого вирішили на півроку продовжити дію санкцій, запроваджених проти Росії через загрозу суверенітетові України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі.

«Посли ЄС сьогодні вирішили продовжити на шість місяців замороження рахунків і візові обмеження для 150 осіб і 38 організацій, відповідальних за дії проти територіальної цілісності України», – написав кореспондент Радіо Свобода у Twitter.

Рішення ще має затвердити Рада ЄС.

Востаннє Рада ЄС продовжила санкції проти Росії через загрозу суверенітетові України 14 вересня 2017 року – до 15 березня 2018 року.

Обмежувальні заходи включають у себе візові обмеження і замороження рахунків. У заяві на сайті Ради було вказано, що оцінка ситуації в Україні «не засвідчила зміни у санкційному режимі». Брюссель тоді вилучив із санкційного списку чотирьох сепаратистів, які були вбиті.

Обмежувальні заходи були впроваджені у березні 2014 року як реакція Європейського союзу на кризу в Україні.

Крім того, щодо фізичних і юридичних осіб Росії і окупованого Криму, донбаських і кримських сепаратистів та представників колишньої української влади, а також проти цілих кількох галузей російської економіки були запроваджені ще кілька пакетів санкцій, які продовжуються окремо.

Схожі санкції запровадили також США й інші країни «Групи семи» і деякі інші держави.

 

Read More

Кабмін вирішив підвищити пенсії військовим

Кабінет міністрів України схвалив рішення про підвищення пенсій військовослужбовцям з 1 січня в середньому на 1,5 тисячі гривень, повідомляє прес-служба уряду.

Як заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 21 лютого, рішення не потребує внесення змін у чинне законодавство, і воно буде в силі до моменту напрацювання й ухвалення відповідного законопроекту, який на даний час обговорюється на різних майданчиках.

«Ми розпочали дискусію про пенсії військовослужбовцям восени. Це надзвичайно важливий закон, який встановлює справедливість щодо військових… Але дискусії щодо проекту закону тривають. І вони можуть тривати місяць і два… Тож сьогодні ми ухвалюємо рішення про підвищення пенсій для військовослужбовців – у середньому на 1,5 тисячі гривень. Нарахування розпочнуться з сьогоднішнього дня», – сказав Гройсман.

Раніше міністр соціальної політики Андрій Рева повідомив, що реформа пенсійного забезпечення військових сприятиме збільшенню розміру їхніх пенсійних виплат на 77%. За словами Реви, після початку пенсійної реформи у 2017 році середня пенсія по країні зросла до 2448 гривень, а середня пенсія силовиків становить 2600 гривень.

Read More

Головою Конституційного суду України обраний Станіслав Шевчук

Раніше він працював у Європейському суді з прав людини як суддя від України

Read More

Oxfam Investigates New Claims Of Sexual Misconduct

British aid agency Oxfam says it is investigating dozens of new allegations of sexual misconduct. It follows revelations last week that some Oxfam staff in Haiti paid sex workers in the aftermath of the 2010 earthquake. As Henry Ridgwell reports from London, the scandal looks set to mark a watershed moment for the aid sector.

Read More