01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

МВФ поліпшив прогноз щодо темпів зростання світової економіки на 2018-2019 роки

У Міжнародному валютному фонді заявили, що очікують на зростання темпів світової економіки на 3,9% у 2018 і 2019 роках. Відповідно до звіту від 22 січня, це на 0,2 процентних пункти вище, ніж у прогнозі фонду за жовтень 2017 року.

У МВФ покращення перспектив для світової економіки пов’язують, зокрема, частково зі зниженням податків у США.

Економічна активність у Європі і Азії, за даними МВФ, торік була більшою, ніж очікувалося, а глобальне зростання в 2017 році оцінюється на рівні 3,7 відсотка, що на 0,1 процентних пункти вище, ніж прогноз у жовтні.

«Перегляд відображає збільшення темпів зростання світової економіки і очікуваний вплив недавно схвалених змін податкової політики США», – йдеться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової економіки».

Згідно зі звітом, 120 економік, на які припадає три чверті світової економічної активності, торік показали найбільше глобальне зростання від 2010 року.

Відповідно до оновленого прогнозу, цього року економіка Росії зросте на 1,7 відсотка (на 0,1 процентних пункти вище, ніж у жовтневій оцінці). Прогноз на 2019 рік щодо зростання на 1,5 відсотка не змінився.

Економіка країн колишнього Радянського Союзу, так званої СНД, включаючи Україну, цього року зросте на 2,2 відсотка, а наступного року – на 2,1 відсотка, заявили в МВФ.

Уряд прогнозує, що ВВП України в 2018 році зростатиме на 3%. Рівень безробіття в Кабміні оцінили в 9,1%, прогноз інфляції погіршили з 7% до 9%. 

Read More

Dismissive Words on Abuse Scandal Cast Pall Over Pope’s Trip

Pope Francis ventured into the Amazon to demand rights for indigenous groups, decried the scourge of corruption afflicting the region’s politics and denounced a culture of “machismo” in which violence against women is too often tolerated.

 

Yet his latest visit to South America is likely to be remembered most for 27 dismissive words that sparked outrage among Chileans already angry over a notorious clerical abuse scandal and haunted the rest of his trip.

 

“That is the enigma of Pope Francis,” Anne Barrett Doyle of the online abuse database BishopAccountability.org said Sunday. “He is so bold and compassionate on many issues but he is an old school defensive bishop when it comes to the sex abuse crisis.”

 

Even before Francis landed in Chile for the first leg of his two-country trip, the pontiff’s visit seemed ripe for contention. Vandals fire-bombed three churches in the capital of Santiago, warning in a leaflet that “the next bombs will be in your cassock,” and an angry group protesting the high cost of hosting him briefly occupied the Nunciature where he would sleep.

 

Also looming over his visit to both Chile and Peru were damaging clerical sex abuse scandals and growing apathy over the Catholic Church. In a Latinobarometro annual poll last year, 45 percent of Chileans identified as Roman Catholic, a sharp drop from the mid-60s a decade ago. Even in deeply religious Peru, where nearly three-quarters of the population calls itself Catholic, the number of faithful has dipped notably from a generation ago.

 

As Francis drove through the streets of Santiago in a popemobile after arriving the crowds standing by to greet him were comparably thin when compared to other papal visits.

 

“Love live the pope!” some yelled. But others weren’t welcoming. “Stop the abuse, Francis!” one person’s sign said. “You can so you must.”

 

Francis almost immediately dove into the thorny topic of the abuse scandal, meeting on his first full day with survivors of priests who had sexually abused them and apologizing for the “irreparable damage” they suffered.

 

He proceeded to take on equally contentious concerns throughout the rest of his stay in Chile. He called on the government and indigenous Mapuche to find ways to peacefully resolve differences that have seen a surge of violence. And he urged Chileans to remain welcoming to a surge of new immigrants.

 

All the while, signs that Francis himself was unwanted continued to emerge. Police shot tear gas and detained dozens of protesters outside a Mass in the capital and there were more church burnings. Aerial photographs taken by local newspapers of all three of Francis’ outdoor Masses showed swaths of empty spaces

 

Then came the 27 words that stunned the nation.

 

Questioned by local journalists about Chilean Bishop Juan Barros, who abuse survivors say was present when the Rev. Fernando Karadima molested them decades ago, Francis responded that there was no proof against the bishop he appointed in 2015 and characterized the accusations as slander.

 

“The day they bring me proof against Bishop Barros, then I’ll speak,” he said. “There is not one shred of proof against him. It’s all calumny. Is that clear?”

 

The comment, combined with Barros’ presence at several activities during the week, cast a pall over the entire trip.

 

“The pope’s visit in Chile turned into the worst of his five years as pontiff,” read a headline in Clarin, a major newspaper in Francis’ native Argentina.

 

“The principal legacy of this trip will be negative because of Francis’ support of Barros,” said German Silva, a political scientist at the Universidad Mayor in Santiago.

 

The remark followed him into Peru. Cardinal Sean O’Malley, the pope’s top adviser on abuse, and the Chilean government publicly rebuked the pope in a remarkable correction. And near a church where the pope prayed on his final day, a banner hung from a building with the words “Francis, here there is proof” and accompanied by the photo of the disgraced founder of a Peru-based Catholic lay movement.

 

The banner was a reference to Peru’s biggest clerical abuse scandal, involving Luis Figari, the former leader of Sodalitium Christianae Vitae. An independent investigation found Figari sodomized recruits and forced them to fondle him and one another.

 

Still, despite the outrage that case has stirred in Peru, the pope received a warmer reception here. Thousands waited to greet him each night as he retired to the papal embassy in Lima and people lined the streets wherever he went. Peruvians largely praised his comments condemning corruption in a nation that has been embroiled in Latin America’s largest graft scandal. They also welcomed his call to protect the Amazon and stop crimes like sex trafficking and femicide that plague much of the region.

 

Andrew Chesnut, the Catholic Studies chair at Virginia Commonwealth University, said Francis likely deepened wounds in Chile. But in Peru, “he has helped alleviate the pain of a polarized society, though the medicine won’t last long.”

 

Juan Rivera, 31, who attended a final papal Mass that drew 1.3 million people, said the abuse scandals certainly stain the church’s reputation. But, he added, “Faith itself can’t be stained.”

Read More

Закон про реінтеграцію Донбасу не суперечить «Мінську» – Порошенко

Ухвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу не суперечить Мінським домовленостям, заявляє президент України Петро Порошенко.

«Хочу підкреслити, що ані дух, ані буква цього закону не суперечать Мінським угодам, як це хоче представити Москва. На відміну від Росії, яка шукає будь-якого приводу, щоб їх не виконувати, Україна неухильно дотримується й буде дотримуватися всіх своїх міжнародних зобов’язань», – заявив він 22 січня під час виступу з нагоди Дня соборності України і сотої річниці проголошення незалежності УНР.

Порошенко наголосив, що має намір підписати цей закон, як тільки він надійде від Верховної Ради.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України.

Read More

Madrid Requests Reactivation of Arrest Warrant for Former Catalan Leader

Spain’s state prosecutors asked the country’s Supreme Court Monday to reactivate an international arrest warrant for former Catalan leader Carles Puigdemont.

Puigdemont is in Denmark to take part in a debate on Catalonia at the University of Copenhagen Monday and meet Danish lawmakers on Tuesday.

It is not clear whether the Spanish Supreme Court judge Pablo Llarena, who is handling the case, will grant it.

Madrid had threatened to issue a warrant for Puigdemont’s arrest if he left Belgium, where he fled to avoid prosecution over his role in Catalonia’s independence vote in October.

This is the first time that Puigdemont has traveled outside Belgium. He has been living in Brussels since he was fired by Spain’s central government, immediately after his regional administration declared independence from Spain.

Puigdemont and four members of his ousted government have been fighting return to Spain to face rebellion, sedition and embezzlement, charges that can be punished with decades in prison under Spanish law.

Read More

УДО засекретило інформацію щодо охорони Порошенка під час відпочинку на Мальдівах

Управління державної охорони засекретило інформацію стосовно того, чи забезпечували його співробітники заходи охорони під час відпочинку президента України Петра Порошенка на Мальдівських островах з 1 по 8 січня. Про це йдеться у відповіді за підписом начальника УДО Валерія Гелетея на запит програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Перед публікацією розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» редакція програми звернулася до Управління держохорони з проханням повідомити, чи були відряджені співробітники цього управління з президентом Порошенком під час відвідин Мальдів і якщо так, то скільки співробітників було відряджено; чи зустрічали співробітники УДО та транспорт управління Порошенка в аеропорту «Київ» вночі 8 січня та чи має голова держави, відповідно до чинного законодавства, право користуватись приватним літаком або чартером приватної компанії для приватних перельотів. 

У відповіді УДО йдеться лише про те, що державна охорона посадових осіб, визначених законом, забезпечується безперервно в місцях їх постійного і тимчасового перебування, однак точних відповідей на запитання не надали.

«Запитувані відомості становлять службову інформацію», – йдеться у відповіді на запит.

Водночас знімальна група програми «Схеми» 8 січня ввечері зафіксувала, що на приліт президента в аеропорту «Київ» не чекав звичний кортеж, на перехрестях не чергували поліцейські, а довкола аеропорту не було нацгвардійців. Натомість на територію аеропорту, конспіруючись, час від часу вимикаючи фари, заїхали чотири мінібуси-фольксвагени і «Мерседес», як пізніше з’ясували журналісти, на так званих «номерах прикриття».

Із розслідування «Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка президента» стало відомо про те, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану. 

Неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 по 8 січня разом з перельотом загалом коштував не менше ніж 500 тисяч доларів, що становить понад 14 мільйонів гривень. 

Із достовірних джерел «Схемам» стало відомо, що Петро Порошенко відпочивав на Мальдівських островах у п’ятизірковому курортному готелі Chevan Blanc Randheli, що складається лише з розкішних приватних вілл посеред Індійського океану.

У відповіді на запит програми «Схеми» в Адміністрації президента зазначили, що це був «короткий відпочинок»: «Цю поїздку він оплатив сам із власного рахунку задекларованих коштів, що буде відображено в його електронній декларації».

В офісі Порошенка також підкреслили, що всі дані щодо президентської діяльності розміщуються на офіційному сайті, водночас «рішення про те, що інформація про ці поїздки (на Мальдіви, а також до державної резиденції Гута на Івано-Франківщині у грудні минулого року – ред.) буде оприлюднена постфактум, було ухвалено заздалегідь, виходячи з міркувань безпеки».

Утім, в Адміністрації президента й особисто сам глава держави уникнули відповідей на питання журналістів «Схем» про те, в який спосіб здійснювалася оплата за переліт і проживання, в яку загальну суму обійшовся відпочинок, хто був разом із президентом на борту літака, а також чи зустрічався Порошенко з кимось з офіційних осіб інших країн, політиками чи бізнесменами під час свого перебування на Мальдівах та чи проходив він паспортний і митний контроль під час вильоту та прильоту.

15 січня «Схеми» надіслали запит Петрові Порошенку, продемонструвавши зібрані редакцією докази президентського вояжу в усіх подробицях. А вже наступного дня Адміністрація президента для видання «Інтерфакс» визнала факт президентського відпочинку на Мальдівах, щоправда без жодних дат і подробиць.

Read More

Germany’s CDU and SPD to Start Formal Coalition Talks

German conservatives are preparing for formal coalition talks with Social Democrats (SPD) Monday shortly after the center-left party voted to break the months of political deadlock.

Chancellor Angela Merkel’s conservative Union bloc (CDU) and SPD of Martin Schultz are expected to open formal negotiation this week on extending their coalition of the past four years. 

Conservatives are warning, however, that they are not prepared to renegotiate preliminary agreements on such issues as migration.

Julia Kloeckner (Klöckner), a deputy leader of CDU, told ARD television Monday that the upcoming negotiations will focus on advancing of what was already agreed “but not bring up something that was already rejected.”

An SPD congress voted Sunday to pursue coalition talks with CDU, endorsing a plan agreed to earlier this month to compromise on issues such as health policy and the right of migrants’ families to join them in Germany.

Read More

Активіста Кадирова в окупованій Феодосії судять за слова «Крим – це Україна»

У підконтрольному Кремлю Феодосійському міському суді окупованого Криму 22 січня продовжується судовий процес у справі кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, обвинуваченого в сепаратизмі.

За повідомленням кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка, Кадиров «звинувачується в закликах до порушення територіальної цілісності Росії за коментар у Facebook: «Крим – це Україна, завжди є і буде».

На минулому 20 грудня 2017 року засідання суду адвокатів заявили про фальсифікації слідства.

Російські силовики 5 жовтня 2016 року приїхали з обшуком у будинок кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова, вилучили в активіста ноутбук і телефон. Кадирова підозрюють у закликах до невизнання кордонів Росії і підтримки громадського об’єднання «Аскер».

11 жовтня 2016 року стосовно Кадирова порушили кримінальну справу за підозрою в сепаратизмі. У квітні 2017 року російська служба з фінансового моніторингу внесла Кадирова до переліку екстремістів і терористів.

Сам Кадиров стверджує, що кримінальна справа – це провокація спецслужб у відповідь на його активну громадянську позицію і правозахисну діяльність.

Після російської анексії у Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Read More

Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук

Пропозиція російського президента Володимира Путіна про повернення військової техніки з анексованого Криму може коштувати Україні мільярди гривень, йдеться про витрати на модернізацію техніки або її утилізацію. Таку думку командувач Військово-морськими силами України 2014-2016 років Сергій Гайдук висловив в ефірі телепроекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Відновлення, модернізація утилізація – вона обчислюватиметься в десятки мільярдів… Сімдесят-вісімдесят відсотків озброєння, яке перебуває, і техніки, що перебуває на кораблях, або російського, або іноземного виробництва. Тепер виникає питання: чи готові ми до імпортозаміщення?» – заявив Гайдук.

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У відповідь на це командувач Військово-морськими силами Збройних сил України Ігор Воронченко повідомив, що рішення за пропозицією Путіна про повернення техніки прийматиме керівництво України.

16 січня спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі чули низку публічних заяв, що були зроблені в Києві щодо передачі техніки з Криму, але не знають про незалежну реакцію на цю пропозицію.

Президент України Петро Порошенко публічно не коментував пропозицію Путіна.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

 

 

 

 

 

Read More

Pope Wraps Latin America Trip Haunted by Chile Abuse Scandal

Pope Francis wrapped up his visit to Peru on Sunday by denouncing the plague of corruption sweeping through Latin America. But controversy over his accusations that Chilean sex abuse victims slandered a bishop continued to cast a shadow over what has become the most contested and violent trip of his papacy.

 

A day after his top adviser on sex abuse publicly rebuked him for his Chile remarks, Francis was reminded that the Vatican has faced years of criticism for its inaction over a similar sex abuse scandal in Peru.

 

“Francis, here there IS proof,” read a banner hanging from a Lima building along his motorcade route Sunday.

 

The message was a reference to Francis’ Jan. 18 comments in Iquique, Chile, that there was not “one shred of proof” that a protege of Chile’s most notorious pedophile priest, the Rev. Fernando Karadima, knew of Karadima’s abuse and did nothing to stop it.

 

Karadima’s victims have accused the bishop, Juan Barros, of complicity in the cover-up. Barros has denied the accusations, and Francis backed him by saying the victims’ claims were “all calumny.”

 

His comments sparked such an outcry that both the Chilean government and his own top adviser on abuse stepped in to publicly rebuke him — an extraordinary correction of a pope from both church and state. The criticisms were all the more remarkable given that they came on the Argentina-born pontiff’s home turf in Latin America.

 

Francis tried to move beyond the scandal Sunday, joking with cloistered nuns that they were taking advantage of his visit to finally get out and get a breath of fresh air. And he denounced a corruption scandal in Latin America that has even implicated his Peruvian host, President Pedro Pablo Kuczynski.

 

In a meeting with bishops, Francis said the bribery scandal centered on Brazilian construction giant Odebrecht was “just a small anecdote” of the corruption and graft that has thrown much of Latin American politics into a state of crisis.

 

“If we fall into the hands of people who only understand the language of corruption, we’re toast,” the Argentine pope said in unscripted remarks.

 

It was the second time Francis addressed corruption during his visit to Peru, where Kuczynski narrowly escaped impeachment over his ties to Odebrecht in December. The company has admitted to paying hundreds of millions of dollars in bribes to politicians throughout the region in exchange for lucrative public works contracts.

 

Francis was greeted by cheering crowds at nearly every stop of his Peruvian trip. But the cloud of the church’s sex abuse scandal trailed him.

 

Francis’ remarks that he would only believe victims with “proof” were problematic because they were already deemed so credible by the Vatican that it sentenced Karadima to a lifetime of “penance and prayer” in 2011 based on their testimony. A Chilean judge also found the victims to be credible, saying that while she had to drop charges against Karadima because too much time had passed, proof of his crimes wasn’t lacking.

 

Those same victims accused Barros of witnessing the abuse and standing by.

 

It is extremely rare for a cardinal to publicly criticize a pope, but Cardinal Sean O’Malley, the archbishop of Boston and head of Francis’ own committee of experts on the issue, said Saturday that Francis’ remarks were “a source of great pain for survivors of sexual abuse.” He said such expressions of disbelief made abuse survivors feel abandoned and left in “discredited exile.”

 

It is also rare for a government to criticize a visiting pope. But after the remarks, Chilean government spokeswoman Paula Narvaez said there was an “ethical imperative to respect victims of sexual abuse, believe them and support them.”

 

The issue also had resonance in Peru. Last week the Vatican took over a Peru-based Roman Catholic lay movement, Sodalitium Christianae Vitae, more than six years after first learning of sexual, physical and psychological abuse committed by its founder.

 

An independent investigation commissioned by the movement found that founder Luis Figari sodomized his recruits, forced them to fondle him and one another, liked to watch them “experience pain, discomfort and fear” and humiliated them in front of others. Figari’s victims have criticized the Vatican for its years of inaction and for eventually sanctioning him with what they considered a “golden exile” — retirement in Italy at a retreat house, albeit separated from the community he founded.

 

The banner hanging from the building along Francis’ motorcade route referred to evidence against Figari and featured a photo of him. Peruvian prosecutors recently announced they wanted to arrest him.

 

It was not clear if Francis would refer to the Sodalitium scandal on his final day in Peru, which was to feature a Mass at an airfield expected to draw hundreds of thousands. In contrast, Francis’ send-off from Chile drew only 50,000 people, a fraction of the number expected.

 

“Hopefully early tomorrow, myself and all of Peru will get a chance to see him up close,” said Nicolas Astete, one of more than 3,000 people who gathered Saturday night outside the Apostolic Nunciature in Lima, hoping for a glimpse of the pope before he retired for the evening.

 

“Come here!” the crowds cried as Francis made his way to the papal embassy.

 

During his seven-day trip in Chile and Peru, Francis personally apologized to survivors of priests who sexually abused them, traveled deep into the Amazon to meet with indigenous leaders, decried the scourges of corruption and violence against women in Latin America and urged the Chilean government and radical factions of the Mapuche indigenous group to peacefully resolve one of the region’s longest-running disputes.

 

But the pope also attracted unprecedented rejection: At least a dozen churches across Chile were set aflame, and riot police shot tear gas at and arrested protesters in Santiago.

Read More

У центрі Праги до Дня соборності України відбулася акція Stop Putin, Stop War (оновлено)

На центральній Староместській площі у Празі 21 січня в рамках щотижневого Празького Майдану відбулася символічна акція Stop Putin, Stop War, присвячена Дню соборності України.

Учасники акції закликали шляхом бойкоту чемпіонату світу з футболу в Росії посилити тиск на цю країну, яка анексувала Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі.

«Мета (акції – ред.) – нагадати людям про те що відбувається в Україні. Це форма протистояння брехні та великій кількості неправдивої інформації в чеських ЗМІ, інтернеті та чеськомовному середовищі. І ми, українці, які тут живемо, можемо розповісти і допомогти їм розібратися в тому, що відбувається насправді», – зазначила організатор акції Катерина Скрипник.

З нагоди святкування в Україні Дня соборності у празькому греко-католицькому храмі Святого Климентія для української громади також відбулося богослужіння.

День соборності України – державне свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення у 1919 році Акту злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Read More

France, Germany Pledge Closer Ties With New Bilateral Treaty

French President Emmanuel Macron and German Chancellor Angela Merkel have pledged to agree on a new French-German treaty this year to deepen cooperation between the two countries.

 

In a joint statement Sunday, both leaders say they will seek closer economic ties and convergence on tax issues.

 

They also want to develop a common diplomatic approach, boost cooperation on foreign affairs and security including the fight against terrorism, and “defend more effectively French-German common interest and values.”

 

The statement was timed to commemorate 55 years since the signing of the 1963 Elysee friendship treaty, which marked the reconciliation between France and Germany after World War II.

 

The leaders also pledged to improve cooperation in education and research and to develop joint proposals for climate protection.

 

 

 

Read More

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до активіста Балуха в окупованому Криму – речниця МЗС

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до утримуваного фактичною владою окупованого Криму українського активіста Володимира Балуха.

«Не надавати медичну допомогу – нелюдяність і жорстокість. Вимагаємо від РФ допустити лікарів до політв’язня Володимира Балуха», – написала у Twitter 21 січня речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Засуджений до трьох років і семи місяців колонії-поселення український активіст Володимир Балух перебуває в Сімферопольському СІЗО. Його стан здоров’я тяжкий, проте необхідної медичної допомоги ув’язнений не отримує. Про це у Facebook написав журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення, штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень) і взяв його під варту під час засідання.

Балух під час свого останнього слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією», і це не змусить його любити «нову Батьківщину».

Read More

Turkey: Border Town Hit by Rockets From Syria

Four rockets fired from Syria hit a Turkish border town Sunday as Turkey-backed Syrian opposition fighters pushed forward with an offensive to drive Syrian Kurdish forces from an enclave in northern Syria, the state-run news agency reported.

Gov. Mehmet Tekinarslan said four rockets struck the town of Kilis, hitting two houses, an office and slightly wounding one person. The Turkish artillery returned fire, the governor said.

The attack came after dozens of Turkish jets pounded the Kurdish-run enclave of Afrin on Saturday as part of an offensive, codenamed Olive Branch. Ten civilians were wounded in the airstrikes, three seriously, according to the Syrian Kurdish group.

Afrin is controlled by a Syrian Kurdish militia, the People’s Protection Units, or YPG, which Turkey views as part of the Kurdish insurgency in its southeast. The YPG forms the backbone of the Syrian Democratic Forces, the main U.S. ally against the Islamic State group in Syria.

The state-run Anadolu Agency said Turkey-backed Syrian forces have penetrated the enclave and were advancing but did not provide details. Prime Minister Binali Yildirim says a Turkish ground offensive could begin Sunday.

Associated Press journalists on the border saw a convoy of trucks, believed to belong to the Ankara-backed Syrian opposition fighters, carrying pick-ups mounted with arms or radar equipment. Artillery shelling could be heard in the distance.

Turkey has prepared around 10,000 Syrian fighters to storm Afrin, according Rami Abdurrahman, director of the Syrian Observatory for Human Rights, a Britain-based monitoring group.

A Syrian commander speaking to the AP by phone from northern Syria said there were thousands of fighters positioned in Azaz, at the frontier with the Kurdish enclave, awaiting orders. Another commander said hundreds more were stationed in Atmeh, south of Afrin. The officials spoke on condition of anonymity because they were not authorized to speak to the media.

Read More

Порошенко сподівається на допомогу церкви у звільненні українських політв’язнів з російських тюрем

Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Read More

Turkey Aims Airstrikes at U.S.-backed Kurdish Group in Syria

Turkish warplanes have launched airstrikes against a U.S.-backed Kurdish militia in the Syrian enclave of Afrin.

Turkey says the offensive, which was expected, struck more than 100 targets, including the city of Afrin itself. The city has several hundred thousand residents.

The airstrikes were aimed at positions occupied by the YPG Kurdish militia. Ankara accuses the militia of ties to the Kurdish insurgency inside Turkey.

Turkish President Recep Tayyip Erdogan announced the offensive before it began. He said it would “clear our land up to the Iraqi border” of what he called “terror filth that is trying to besiege our country.”

US forces

Erdogan warned that, after Afrin, the Turkish military would target the YPG in the Syrian city of Manbij, where U.S. forces are deployed.

The U.S. backs the YPG in its fight against Islamic State militants. Washington has announced the intention to create a security force in Syria in conjunction with the YPG. The announcement has provoked outrage in Turkey.

The Syrian government has condemned the Turkish airstrikes, calling them “aggression” and a “brutal attack.”

U.S. Secretary of State Rex Tillerson spoke with his Turkish counterpart, Mevlut Cavusoglu, on Saturday. The State Department did not provide details on what was said.

Last week the U.S. government urged Turkey not to attack the YPG. Russia, too, has called for restraint. Moscow says it will defend Syria’s territorial integrity diplomatically.

Russia, UN also weigh in

The Russian foreign ministry said in a statement Saturday that it received the information about the airstrikes “with concern” and added it is closely monitoring the situation.

Russia repeated its position that the search for solutions be based on preserving Syria’s territorial integrity, respect for its sovereignty, and pursuing a long-term political settlement.

 

On Friday, Stephane Dujarric, spokesman for UN Secretary-General Antonio Guterres, said the U.N. has seen the reports of shelling in Afrin and reiterates the call on all concerned parties to avoid further escalation and any acts that could deepen the suffering of the Syrian people.

“All parties must ensure protection of civilians at all times, under any circumstances,” he said.

Political solution in danger

Shahoz Hasan, head of Syria’s main Kurdish political party, told VOA Saturday that the Turkish operation could get in the way of a political solution in Syria.

He said the people of Afrin were among those who helped defeat Islamic State militants in Syria. He said the world now needs to look after the people of Afrin.

VOA’s Turkish service contributed to this report.

Read More

Тука розраховує на наступне звільнення заручників у лютому

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 

Read More

Гримчак: розрив відносин із Росією міг би зашкодити утримуваним там українцям

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 

Read More

Russia Probe Dogs Trump’s First Year in Office

If there is one single word that has dogged and defined Donald Trump’s presidency, it is Russia. Several congressional committees and special counsel Robert Mueller are investigating Trump campaign contacts with Moscow, focusing this week on former White House chief strategist Steve Bannon. VOA White House correspondent Peter Heinlein has a look at how Trump’s relationship with Russia, and the Kremlin’s role in his election, has hung over every moment of his first year in office.

Read More

Tax Cut, US Economy, Fair Trade on Trump’s Davos Agenda

U.S. President Donald Trump will be entering something of a lion’s den when he visits the elitist enclave of Davos next week, rubbing shoulders with the same “globalists” that he campaigned against in winning the 2016 election.

Aides said some of Trump’s advisers had argued against him attending the World Economic Forum in order to steer clear of the event, which brings together political leaders, CEOs and top bankers.

But in the end, they said, Trump, the first sitting U.S. president to attend the forum since Bill Clinton in 2000, wanted to go to call attention to growth in the U.S. economy and the soaring stock market.

A senior administration official said Trump is expected to take a double-edged message to the forum in Switzerland, where he is to deliver a speech and meet some world leaders.

Invest in US

In his speech, Trump is expected to urge the world to invest in the United States to take advantage of his deregulatory and tax cut policies, stress his “America First” agenda and call for fairer, more reciprocal trade, the official said.

During his 2016 election campaign, Trump blamed globalization for ravaging American manufacturing jobs as companies sought to reduce labor costs by relocating to Mexico and elsewhere.

“Globalization has made the financial elite who donate to politicians very wealthy. But it has left millions of our workers with nothing but poverty and heartache,” he said June 28, 2016, in Pennsylvania.

Trump retains the same anti-globalist beliefs but has struggled to rewrite trade deals that he sees as benefiting other countries.

Merkel and Macron

Trump will be speaking two days after German Chancellor Angela Merkel and French President Emmanuel Macron take the stage in Davos.

Both ardent defenders of multilateralism and liberal democratic values, they are expected to lay out the counter-argument to Trump’s “America First” policies. Merkel and Macron have lobbied Trump hard to keep the United States in the Paris climate accord and Iran nuclear pact, only for him to distance himself from those deals.

Trump will meet with British Prime Minister Theresa May in Davos, the White House said.

Bark becomes bite?

There is acute concern in European capitals that 2018 could be the year Trump’s bark on trade turns into bite, as he considers punitive measures on steel and threatens to end the 1990s-era North American Free Trade Agreement with Canada and Mexico.

He has backed off withdrawing from a U.S. trade agreement with South Korea and while he has threatened to terminate NAFTA, he has yet to do so.

Trump’s tax cuts are a source of concern in Europe, where policymakers are discussing steps to extract more tax dollars out of U.S. multinationals such as Google and Amazon. European governments now fear a “race to the bottom” on corporate tax rates and a shift to more investment in the United States by some of their big companies.

Trade war

In a Reuters interview on Thursday, Trump lamented that it is rare that he meets the leader of a foreign country that has a trade deficit with the United States.

Based on official data for the year to November, China exported goods worth $461 billion and the United States ran a trade deficit of $344 billion. Trump said he would be announcing some kind of action against China over trade. He is to discuss the issue during his State of the Union address to the U.S. Congress on Jan. 30.

Asked about the potential for a trade war with China depending on U.S. action over steel, aluminum and solar panels, Trump said he hoped a trade war would not ensue.

“I don’t think so, I hope not. But if there is, there is,” he said.

Trump and the U.S. Congress are racing to meet a midnight Friday deadline to pass a short-term bill to keep the U.S. government open and prevent agencies from shutting down.

Trump could still go to Davos next week as planned even if the federal government shuts down, senior U.S. administration officials said Friday, citing the president’s constitutional authority to conduct diplomacy.

Read More

Britain Wants Comprehensive Trade Deal With EU, May Says

Britain wants to have a comprehensive trade deal with the European Union as well as a defense pact in place once it leaves the bloc, Prime Minister Theresa May said in remarks published in a German newspaper Saturday.

May added that her government was not seeking to “cherry pick” in the negotiations and that it wanted a trade deal that goes further than the one that the EU has with Norway or Canada, simply because Britain is negotiating from a different position that those two countries.

“It is not about cherry picking,” May told the Bild newspaper. “We want to negotiate for a comprehensive free-trade deal and security pact. We are in a different starting position than Canada or Norway.”

Britain and the EU struck a divorce deal last month that paved the way for talks on future trade ties and boosted hopes of an orderly Brexit.

“We are leaving the EU but not Europe,” she said.

Read More

US Criticizes Turkish Shelling of Kurdish-Held Syria Region

While the United States supports Turkey’s concern about a safe and secure Turkish-Syrian border, military operations by Turkey into northeast Syria will not advance regional stability, the State Department said Friday.

Turkey was reportedly intensifying the shelling into Syria’s Kurdish-controlled Afrin region. 

“We do not believe that a military operation, whether in Afrin or directly against the self-defense Syrian Democratic Forces (SDF), in the north or northeast of Syria, serves the cause of regional stability, Syrian stability or indeed Turkish concerns about the security of their border,” a State Department official said, adding that he could not comment further without more information about Ankara’s reported operations.

Border force

Turkey’s threat to intervene in Afrin came after a U.S.-led coalition said it would form a 30,000-strong Kurdish-led border security force in northern Syria.

Washington later said the effort had been mischaracterized and that the U.S. was not creating a border force, but that the coalition would provide security to liberated areas, blocking escape routes for Islamic State militants.

The United States has led a coalition carrying out airstrikes against IS targets in Syria and Iraq since 2014, and the Pentagon said last month that there were about 2,000 U.S. military personnel in Syria.

Despite suffering apparent defeats on the ground in Iraq and parts of Syria, IS is far from dead.

“ISIS is still present” and a lethal force, the State Department official said using an acronym for the group. “The military campaign against the so-called caliphate is not over. There is heavy fighting. … ISIS in northern Syria and Iraq have chosen not to fight and die but move out of the combat area.”

Broader settlement

Some experts warned that even after areas in Syria have been liberated from IS, the country will need a broader political settlement that reflects regional and national realities to bring displaced people home.

“A Syrian political settlement and the refugee crisis should not be addressed separately,” said Kheder Khaddour, a scholar at the Carnegie Middle East Center in Beirut.

Khaddour added that “a settlement without a refugee return will hinder reconstruction by keeping away needed professionals and civil society actors. A return without a settlement will lead to local conflicts between traditional leadership and emerging ones empowered during the war.”

The State Department is facilitating Syrian refugees’ safe return home by de-mining and restoration efforts.

Earlier this week, Secretary of State Rex Tillerson laid out Washington’s objectives for a “whole and unified sovereign Syria.” He announced Wednesday a revitalized diplomatic and military strategy in Syria, including the defeat of IS and al-Qaida; a U.N.-led political process under a post-Bashar al-Assad Syria that is stable, unified and independent; diminished Iranian influence; conditions that allow refugees to return; and a country free of weapons of mass destruction.

Read More

Суд продовжив запобіжний захід Насірову на два місяці

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.

Read More

Нацбанк послабив курс гривні щодо долара США на сім копійок

Національний банк України послабив курс гривні щодо долара США на сім копійок.

Як повідомляє сайт НБУ, на 22 січня НБУ встановив офіційний курс на рівні 28,84 гривень за долар США і 35,34 гривні – за євро. 

На 19 січня Нацбанк встановив курс гривні щодо долара США – 28,77, щодо євро – 35,20.

Як інформує профільний сайт «Мінфін», на міжбанківському валютному ринку 19 січня долар купують за 28,77, а продають за 28,81.

12 січня заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів.

Read More

Порошенко: антикорупційний суд треба створити згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.

Read More

Опубліковано свідчення людей, які пройшли через катівні проросійських бойовиків

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Read More

Кабмін ще не погодив документ про виплату допомоги звільненим з полону бойовиків – Тука

Кабінет міністрів України ще не погодив документ про виплату компенсації громадянам, які звільнені з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і Міністерство соціальної політики розробили два проекти постанови про допомогу звільненим полоненим.

Тука розповів, що Міністерство соціальної політики пропонує виплатити одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень, тоді як Міністерство з питань тимчасово окупованих пропонує організувати тривалий комплекс заходів для працевлаштування, медичної й психологічної реабілітації колишніх полонених.

Він додав, що 28 колишніх заручників, які проживали на неконтрольованих територіях, матимуть право отримати житло на загальних засадах. Тука зазначив, що 12 екс-полонених не мають при собі жодних документів.

26 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко заявив, що попросить Кабінет міністрів надати матеріальну допомогу українцям, яких утримували бойовики на Донбасі.

27 грудня Кабінет міністрів України схвалив рішення забезпечити процес надання допомоги колишнім заручникам.

Того ж дня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More

СММ ОБСЄ: кількість порушень режиму тиші на Донбасі зросла на 70% за тиждень

За тиждень у зоні збройного конфлікту на сході України спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 70%, повідомив перший заступник голови місії Александр Гуґ.

За його словами, за останній тиждень ситуація з безпекою погіршилася, спостерігачі зафіксували майже 6,5 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню.

«Існує розрив між занепокоєнням і діями. У той час, як сторони заявляють про готовність, але все одно відмовляються відводити озброєння, проводити розведення сил і розмінування. Останні є передумовами стійкого припинення вогню і кінця людської трагедії на сході України», – заявив Гуґ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Read More

У медзакладах залишаються 46 українців, звільнених з полону бойовиків

В українських медичних закладах залишаються 46 заручників, звільнених з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, заявила керівник Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька.

«Станом на сьогодні 46 осіб, як військових, так і цивільних, звільнених після вимушеної ізоляції, продовжують перебувати в медичних закладах», – сказала Зарецька.

Вона зазначила, що дев’ятеро осіб проходять лікування в регіонах, решта – у Києві.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Read More