01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

США схвалили продаж озброєнь Ізраїлю на 106 млн дол – Reuters

Білий дім скористався надзвичайними повноваженнями, щоб дозволити продаж Ізраїлю близько 14 тисяч танкових снарядів без розгляду Конгресом США на суму близько 106,5 мільйонів доларів, повідомляє агенція Reuters із посиланням на Міноборони США.

За даними агенції, схвалена поставка є частиною ширшої угоди у понад пів мільярда доларів, яку адміністрація президента США просить схвалити Конгрес.

У пакет військової допомоги, зокрема, входять 45 тисяч снарядів для танків «Меркава», які ізраїльська армія використовує в Секторі Гази.

Reuters зазначає, що запит на підтримку Ізраїлю надійшов на тлі суперечок щодо застосування американської зброї у Секторі Гази. Ізраїль звинувачують у численних жертвах серед мирних жителів. Ізраїльські військові стверджують, що атакують військову інфраструктуру угруповання «Хамас», що визнане терористичним США та ЄС.

У жовтні президент США Джо Байден скерував до Конгресу запит на фінансування міжнародної безпеки, у тому числі на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню у 105 мільярдів доларів. З цих коштів частка для України мала б становити понад 60 мільярдів, а для Ізраїлю – 14 мільярдів.

Раніше цього тижня законопроєкт було заблоковано Сенатом США. Республіканці, які проголосували проти, заявили, що не проти допомоги іншим країнам, але не готові поступитися вимогами щодо посилення заходів безпеки на кордоні з Мексикою.

Read More

У РФ через допис із георгіївською стрічкою затримали громадянина США

У російському Санкт-Петербурзі через допис із зображенням георгіївської стрічки затримали громадянина США та РФ Юрія Малєва, повідомляє об’єднана пресслужба судів міста. Його звинувачують за статтею про реабілітацію нацизму. Чоловік два тижні тому приїхав із Естонії.

За версією слідства, 8 травня минулого року підозрюваний опублікував зображення трупа з біркою у кольорах стрічки та підписом «Як правильно носити георгіївську стрічку». За це на Малєва поскаржилася до поліції пенсіонерка з Санкт-Петербурга.

Смольнінський райсуд Санкт-Петербурга взяв його під арешт. Суд вважає, що своїми діями чоловік «висловив явну неповагу до суспільства і днів військової слави». Затриманому загрожує до 5 років колонії.

Затримання без вказівки імені підтверджує і пресслужба міської поліції.

«Георгіївська стрічка» – відносно недавній у нинішньому значенні символ російських військових. Її активне використання в XXI столітті повʼязане з бажанням нинішньої російської влади витіснити червоний прапор як символ перемоги у Другій світовій війни. Червоний прапор асоціюється з комуністичною партією, яка частиною пересічних росіян сприймається як альтернатива правлінню Володимира Путіна.

В Україні з 2014 року ця стрічка сприймається насамперед як символ російської окупації частини українських регіонів. Використання «георгіївської стрічки» заборонене в Україні.

З 2022 року георгіївська стрічка є у РФ також символом підтримки російського вторгнення в Україну. З вересня 2022 року стрічку оголошено символом військової слави Росії. За її осквернення президент Володимир Путін запровадив кримінальне покарання до п’яти років колонії.

Read More

Understanding Carbon Capture and Its Discussion at COP28

The future of fossil fuels is at the center of the United Nations climate summit in Dubai, where many activists, experts and nations are calling for an agreement to phase out the oil, gas and coal responsible for warming the planet. On the other side: energy companies and oil-rich nations with plans to keep drilling well into the future.

In the background of those discussions are carbon capture and carbon removal, technologies most, if not all, producers are counting on to meet their pledges to get to net-zero emissions. Skeptics worry the technology is being oversold to allow the industry to maintain the status quo.

“The industry needs to commit to genuinely helping the world meet its energy needs and climate goals — which means letting go of the illusion that implausibly large amounts of carbon capture are the solution,” International Energy Agency Executive Director Fatih Birol said before the start of talks.

What is carbon capture?

Many industrial facilities such as coal-fired power plants and ethanol plants produce carbon dioxide. To stop those planet-warming emissions from reaching the atmosphere, businesses can install equipment to separate that gas from all the other gases coming out of the smokestack and transport it to where it can be permanently stored underground. And even for industries trying to reduce emissions, some are likely to always produce some carbon, such as cement manufacturers that use a chemical process that releases CO2.

“We call that a mitigation technology, a way to stop the increased concentrations of CO2 in the atmosphere,” said Karl Hausker, an expert on getting to net-zero emissions at World Resources Institute, a climate-focused nonprofit that supports sharp fossil fuel reductions along with a limited role for carbon capture.

The captured carbon is concentrated into a form that can be transported in a vehicle or through a pipeline to a place where it can be injected underground for long-term storage.

What is carbon removal?

Then there’s carbon removal. Instead of capturing carbon from a single, concentrated source, the objective is to remove carbon that’s already in the atmosphere. This already happens when forests are restored, for example, but there’s a push to deploy technology, too. One type directly captures it from the air, using chemicals to pull out carbon dioxide as air passes through.

For some, carbon removal is essential during a global transition to clean energy that will take years. For example, despite notable gains for electric vehicles in some countries, gas-fired cars will be operating well into the future. And some industries, like shipping and aviation, are challenging to fully decarbonize.

“We have to remove some of what’s in the atmosphere in addition to stopping the emissions,” said Jennifer Pett-Ridge, who leads the federally supported Lawrence Livermore National Laboratory’s carbon initiative in the United States, the world’s second-leading emitter of greenhouse gases.

 

How is it going?

Many experts say the technology to capture carbon and store it works, but it’s expensive, and it’s still in the early days of deployment.

There are about 40 large-scale carbon capture projects in operation around the world capturing roughly 45 million metric tons of carbon dioxide each year, according to the International Energy Agency, or IEA. That’s a tiny amount — roughly 0.1% — of the 36.8 billion metric tons emitted globally as tallied by the Global Carbon Project.

The IEA says the history of carbon capture “has largely been one of unmet expectations.” The group analyzed how the world can achieve net zero emissions, and its guide path relies heavily on lowering emissions by slashing fossil fuel use. Carbon capture is just a sliver of the solution — less than 10% — but despite its comparatively small role, its expansion is still behind schedule.

The pace of new projects is picking up, but they face significant obstacles. In the United States, there’s opposition to CO2 pipelines that move carbon to storage sites. Safety is one concern; in 2020, a CO2 pipeline in Mississippi ruptured, releasing carbon dioxide that displaced breathable air near the ground and sent dozens of people to hospitals.

The federal government is working on improving safety standards.

Who supports carbon capture?

The American Petroleum Institute says oil and gas will remain a critical energy source for decades, meaning that for the world to reduce its carbon emissions, rapidly expanding carbon capture technology is “key to cleaner energy use across the economy.” A check of most oil companies’ plans to get to net-zero emissions also finds most of them relying on carbon capture in some way.

The Biden administration wants more investment in carbon capture and removal, too, building off America’s comparatively large spending compared with the rest of the world.

But it’s an industry that needs subsidies to attract private financing. The Inflation Reduction Act makes tax benefits much more generous. Investors can get a $180-per-ton credit for removing carbon from the air and storing it underground, for example. And the Department of Energy has billions to support new projects.

“What we are talking about now is taking a technology that has been proven and has been tested but applying it much more broadly and also applying it in sectors where there is a higher cost to deploy,” said Jessie Stolark, executive director of the Carbon Capture Coalition, an industry advocacy group.

Investment is picking up. The EPA is considering dozens of applications for wells that can store carbon. And in places such as Louisiana and North Dakota, local leaders are fighting to attract projects and investment.

Who is against it?

Some environmentalists argue that fossil fuel companies are holding up carbon capture to distract from the need to quickly phase out oil, gas and coal.

“The fossil fuel industry has proven itself to be dangerous and deceptive,” said Shaye Wolf, climate science director at the Center for Biological Diversity.

There are other problems. Some projects haven’t met their carbon removal targets. A 2021 U.S. government accountability report said that of eight demonstration projects aimed at capturing and storing carbon from coal plants, just one had started operating at the time the report was published despite hundreds of millions of dollars in funding.

Opponents also note that carbon capture can serve to prolong the life of a polluting plant that would otherwise shut down sooner. That can especially hurt poorer, minority communities that have long lived near heavily polluting facilities.

Read More

Новий голова комітету ВР зі свободи слова розповів про пріоритети роботи

Юрчишин зазначає, що важливо напрацювати з Міноборони адекватну систему акредитації та допуску журналістів на прифронтові території

Read More

Складно на сході та півдні: у Генштабі ЗСУ розповіли про оперативну ситуацію на фронті

Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною – протягом доби відбулось 45 бойових зіткнень, повідомляє Генштаб Збройних сил про події на фронті станом на вечір 9 грудня.

«На Куп’янському напрямку українські захисники відбили 4 атаки ворога… На Бахмутському напрямку, силами оборони відбито 12 атак противника», – йдеться у зведенні.

За даними Генштабу, також на на Авдіївському напрямку ЗЗСУ відбили 11 атак військ РФ.

«На Мар’їнському напрямку, сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки, Побєди та Новомихайлівки Донецької області, де противник, за підтримки авіації, здійснив 8 безуспішних атак на позиції наших захисників», – йдеться в повідомленні.

Також військові кажуть, що на Шахтарському напрямку відбили дві атаки, а на Запорізькому – три.

«Сили оборони надалі утримують позиції на лівобережжі Дніпра Херсонської області. Продовжують завдавати вогневого ураження противнику», – зауважили у ЗСУ.

Триває шістсот п’ятдесят четверта доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

Read More

У Тбілісі громадяни вийшли на марш «Наш голос – Євросоюзу»

У столиці Грузії Тбілісі в суботу прихильники європейського шляху Грузії – представники неурядового сектору, політики та пересічні громадяни зібралися на Площі Республіки та пройшли на Площу Європи з прапорами Євросоюзу, скандуючи «Ми переможемо», «Грузин, а отже – європеєць».

Як передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу», учасники назвали метою маршу – намір надіслати чіткий сигнал ЄС, що Грузія прагне до Європи.

На площі Європи до маршу приєдналася президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

«Європа – це простір, де люди, їхня вільна думка мають величезне значення. Я сподіваюся, що ця вільна думка буде врахована, і ми ще раз зможемо святкувати 15 грудня. Потім підготовка до наступного року, який буде не менш важливим. Європейська комісія вже висловила свою думку. Тепер чекаємо на рішення Європейської ради. Я очікую, що, з одного боку, вони врахують одержані рекомендації, а з іншого – думку людей, висловлену тут на цьому рівні. Це мирний марш, мирний вислів думки та волі людей, виражені різними ініціативами протягом усього цього періоду. Це остання ініціатива, до якої ми всі приєднуємось і висловлюємо головне посилання до ЄС про те, що ми хочемо Європу», – зазначила президент.

Також у столиці Грузії Тбілісі сьогодні символічно розгорнули гігантський 33-метровий прапор ЄС. За заявою громадян, які беруть участь у «Європейському марші», таким чином вони доносять голос до Європи про те, що Грузія є частиною Європи і має набути статусу кандидата. Під час розгортання прапора пролунали гімни Грузії та ЄС. Громадяни скандували «Твій голос – Європі».

14-15 грудня на саміті лідерів ЄС розглядатиметься надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС при виконанні необхідних умов.

Read More

Замість Шуфрича: Верховна рада обрала нового голову Комітету з питань свободи слова

За таке рішення проголосували 247 народних депутатів

Read More

Парламент схвалив закон про криміналізацію контрабанди

За словами Железняка, ухвалення цього закону було вимогою для надання макрофінансової допомоги від ЄС на 1,5 млрд євро цьогоріч

Read More

Американці заплатять кров’ю, якщо США припинять підтримку України – Кірбі

«Президент Росії розраховував на такий розвиток подій з самого початку цієї війни, оскільки не вірив у збереження єдності Заходу і НАТО, а також достатню силу США»

Read More

Europe Reaches Deal on World’s First Comprehensive AI Rules

European Union negotiators clinched a deal Friday on the world’s first comprehensive artificial intelligence rules, paving the way for legal oversight of technology used in popular generative AI services such as ChatGPT that have promised to transform everyday life and spurred warnings of existential dangers to humanity. 

Negotiators from the European Parliament and the bloc’s 27 member countries overcame big differences on controversial points, including generative AI and police use of facial recognition surveillance, to sign a tentative political agreement for the Artificial Intelligence Act. 

“Deal!” tweeted European Commissioner Thierry Breton, just before midnight. “The EU becomes the very first continent to set clear rules for the use of AI.” 

The result came after marathon closed-door talks this week, with the initial session lasting 22 hours before a second round kicked off Friday morning. 

Officials were under the gun to secure a political victory for the flagship legislation but were expected to leave the door open to further talks to work out the fine print, likely to bring more backroom lobbying. 

Out front

The EU took an early lead in the global race to draw up AI guardrails when it unveiled the first draft of its rulebook in 2021. The recent boom in generative AI, however, sent European officials scrambling to update a proposal poised to serve as a blueprint for the world. 

The European Parliament will still need to vote on it early next year, but with the deal done, that’s a formality, Brando Benifei, an Italian lawmaker co-leading the body’s negotiating efforts, told The Associated Press late Friday. 

“It’s very, very good,” he said by text message after being asked if it included everything he wanted. “Obviously we had to accept some compromises but overall very good.”  

The eventual law wouldn’t fully take effect until 2025 at the earliest and threatens stiff financial penalties for violations of up to $38 million (35 million euros) or 7% of a company’s global turnover. 

Generative AI systems like OpenAI’s ChatGPT have exploded into the world’s consciousness, dazzling users with the ability to produce humanlike text, photos and songs but raising fears about the risks the rapidly developing technology poses to jobs, privacy and copyright protection, and even human life itself. 

Now, the U.S., U.K., China and global coalitions like the Group of Seven major democracies have jumped in with their own proposals to regulate AI, though they’re still catching up to Europe. 

‘A powerful example’

Strong and comprehensive regulation from the EU “can set a powerful example for many governments considering regulation,” said Anu Bradford, a Columbia Law School professor who’s an expert on EU and digital regulation. Other countries “may not copy every provision but will likely emulate many aspects of it.” 

AI companies that will have to obey the EU’s rules will also likely extend some of those obligations to markets outside the continent, she said. “After all, it is not efficient to retrain separate models for different markets,” she said. 

Others are worried that the agreement was rushed through. 

“Today’s political deal marks the beginning of important and necessary technical work on crucial details of the AI Act, which are still missing,” said Daniel Friedlaender, head of the European office of the Computer and Communications Industry Association, a tech industry lobby group. 

The AI Act was originally designed to mitigate the dangers from specific AI functions based on their level of risk, from low to unacceptable. But lawmakers pushed to expand it to foundation models, the advanced systems that underpin general purpose AI services like ChatGPT and Google’s Bard chatbot. 

Foundation models looked set to be one of the biggest sticking points for Europe. However, negotiators reached a tentative compromise early in the talks, despite opposition led by France, which called instead for self-regulation to help homegrown European generative AI companies competing with big U.S. rivals, including OpenAI’s backer Microsoft. 

Also known as large language models, these systems are trained on vast troves of written works and images scraped off the internet. They give generative AI systems the ability to create something new, unlike traditional AI, which processes data and completes tasks using predetermined rules. 

Under the deal, the most advanced foundation models that pose the biggest “systemic risks” will get extra scrutiny, including requirements to disclose more information, such as how much computing power was used to train the systems. 

Elevation of threats

Researchers have warned that these powerful foundation models, built by a handful of big tech companies, could be used to supercharge online disinformation and manipulation, cyberattacks or creation of bioweapons. 

Rights groups also caution that the lack of transparency about data used to train the models poses risks to daily life because they act as basic structures for software developers building AI-powered services. 

What became the thorniest topic was AI-powered facial recognition surveillance systems, and negotiators found a compromise after intensive bargaining. 

European lawmakers wanted a full ban on public use of facial scanning and other “remote biometric identification” systems because of privacy concerns, while governments of member countries wanted exemptions so law enforcement could use them to tackle serious crimes like child sexual exploitation or terrorist attacks. 

Civil society groups were more skeptical. 

“Whatever the victories may have been in these final negotiations, the fact remains that huge flaws will remain in this final text,” said Daniel Leufer, a senior policy analyst at the digital rights group Access Now. Along with the law enforcement exemptions, he also cited a lack of protection for AI systems used in migration and border control, and “big gaps in the bans on the most dangerous AI systems.” 

Read More

США заблокували вимогу Радбезу ООН про гуманітарне припинення вогню в Газі

«Ми не підтримуємо заклик цієї резолюції до нестійкого припинення вогню, який лише покладе початок наступній війні», – сказав заступник посла США в ООН

Read More

«Це не змиє кров на їхніх руках» – глави МЗС Литви та Естонії засудили рішення МОК щодо російських спортсменів

Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав усіх партнерів рішуче засудити рішення МОК

Read More

Україна відреагувала на рішення МОК про допуск спортсменів з РФ і Білорусі до Олімпіади у нейтральному статусі

«Що ще має зробити Росія, кого ще має вбити, щоб Міжнародний олімпійський комітет нарешті зняв рожеві окуляри щодо країни-терористки?»

Read More

Зеленський очікує, що схвалення євроінтеграційних законів буде «належним чином» оцінено ЄС

Президент України Володимир Зеленський очікує, що ухвалення євроінтеграційних законів Верховною Радою буде «належним чином» оцінено лідерами Євросоюзу.

«Верховна Рада України (8 грудня) ухвалила необхідні закони відповідно до рекомендацій Єврокомісії у сферах антикорупції та прав національних меншин. Враховано висновки Венеційської комісії – конкретно щодо національних спільнот. Очікуємо, що зусилля України будуть належним чином оцінені лідерами Євросоюзу і відповідні європейські обіцянки Україні будуть виконані», – сказав він у своєму відеозверненні.

Зеленський нагадав, що від Єврокомісії для України було сім рекомендацій.

«Ми зробили все, чого від нас чекали на грудень. І ми продовжуємо нашу активну зовнішньополітичну роботу, щоб наблизити позитив для України і щодо оборони, і щодо макрофіну, і щодо політичної та мотиваційної сили. Кожен, хто захищає свободу, потребує відчуття, що він чи вона не наодинці. Вільний світ має бути об’єднаним. І, щоб бути справді успішною, Україна має бути донором єднання», – додав президент.

 

Read More

Парламент Болгарії підтримав додаткову військову допомогу для України і подолав вето щодо поставок БТР

Міністр оборони Тодор Тагарев наголосив, що рішення про допомогу Україні відповідає інтересам Болгарії і всього світу

Read More

Росія: соратники Навального кажуть, що не можуть із ним зв’язатися вже три дні

За останніми даними, які мають соратники опозиціонера, Навальному стало зле в камері, йому поставили крапельницю

Read More

Росія заблокувала процес обміну військовополоненими – Лубінець

За його словами, нині почастішали дзвінки із Російської Федерації рідним військовополонених, у яких їх намагаються переконати, що Україна відмовляється забирати своїх громадян з полону

Read More

Міжнародна морська організація направить місію в Україну: Кубраков назвав причину

«Асамблея схвально відзначила зусилля України з розблокування вільного судноплавства у Чорному морі та створення українського коридору для цивільних суден»

Read More

TikTok Української служби Радіо Свобода визнали «екстремістськими матеріалами» в Білорусі

Відповідне рішення 7 грудня ухвалив Гомельський суд

Read More

МОК допустив російських і білоруських спортсменів до Олімпіади-2024 у нейтральному статусі

У заяві МОК йдеться про те, що вісім російських і троє білоруських спортсменів наразі відповідають вимогам і пройшли кваліфікацію на Ігри в Парижі наступного року

Read More

Журналісти зʼясували, що «ядерну валізку» за Путіним носять капітани першого рангу

Як стверджує «Проект», у телефонних книжках колеги записують їх як «Діма-кнопка» та «Кнопка»

Read More

Путін оголосив, що балотуватиметься на посаду президента РФ упʼяте

Також 8 грудня Центральна виборча комісія РФ оголосила, що президентські вибори триватимуть упродовж трьох днів – із 15 до 17 березня

Read More

Туреччина та Греція підписали декларацію про поліпшення відносин

Розбіжності між двома країнами залишаються, особливо щодо Кіпру.

Read More

Німецькі дослідники констатують різке скорочення міжнародної допомоги Україні

Подальша відстрочка у допомозі Україні «однозначно зміцнить позиції Путіна», вважають дослідники

Read More

Припинення допомоги Україні було б «різдвяним подарунком» для лідерів РФ і Китаю – голова МЗС Британії

«Ми повинні передати ці гроші українцям, ми повинні їх підтримати і переконатися, що Путін програє»

Read More

ЗМІ: російське ГРУ заволоділо даними іноземців, запрошених до РФ фондом із орбіти партії покійного Жириновського

Російський фонд миру, який очолює лідер ЛДПР Леонід Слуцький, передавав Головному розвідувальному управлінню Генштабу ЗС РФ дані іноземців, які приїжджали до Росії на запрошення організації. Про це пише видання The Insider із посиланням на дані службового листування співробітників 1-го «європейського» управління ГРУ.

В електронних листах співробітників ГРУ журналісти виявили файли зі скріншотами десятків паспортів науковців, викладачів університетів, громадських та релігійних діячів з-за кордону.

1-ше управління ГРУ займається шпигунством за кордоном і вербує агентів, у тому числі в Європі – в Австрії, Швейцарії, Франції, Італії, Німеччині та Чехії, зазначає видання.

Найбільше даних від фонду Слуцького військова розвідка отримала про представників Франції, пише The Insider. Також у досліджених журналістами файлах була інформація про громадян США, Канади, Бельгії, Іспанії, Італії, Словенії, Індії, Бразилії, Ізраїлю та країн Африки. Що саме ГРУ робило із цими даними, у тексті не уточнюється.

Російський фонд миру – правонаступник заснованого понад 60 років тому Радянського фонду миру. Він позиціонує себе як громадська організація, яка здійснює «миротворчу та гуманітарну діяльність з надання допомоги соціально вразливим верствам населення, ветеранам війни, дітям-сиротам та інвалідам».

Згадані у статті іноземці, як і Слуцький, не прокоментували розслідування журналістів.

Леонід Слуцький є наступником Володимира Жириновського і став лідером партії ЛДПР після смерті останнього у квітні 2022 року. Слуцький активно підтримує зовнішню політику Володимира Путіна, зокрема війну в Україні та конфлікт із країнами Заходу. У вересні він отримав від командування 24-ї окремої бригади спецпризначення ГРУ пам’ятний знак. Ця бригада воювала у Сирії та Україні.

 

Read More

У МЗС РФ назвали Тихановську «шахрайкою». В офісі білоруської опозиціонерки відреагували

Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську «вільнюською шахрайкою». Так представниця російського зовнішньополітичного відомства відреагувала на візит Тихановської до США і її зустрічі в Конгресі, передає білоруська служба Радіо Свобода.

За словами Захарової, Білорусь на заходах високого рівня мають представляти офіційні особи або «представники громадянського суспільства», тоді як, на її думку, Тихановська є «самозванкою», і говорила переважно про РФ, бо їй буцімто «за це платять».

У відповідь головний радник Тихановської  Франак Вячорка заявив: «Якщо Захарову «бомбить», значить, ми все робимо правильно».

З 4 по 8 грудня лідерка білоруської опозиції Світлана Тихоновська перебуває у США.

5 грудня в Палаті представників Конгресу США відбулися слухання «Майбутнє свободи та демократії в Білорусі» з її участю. Під час слухань йшлося про політику США щодо Білорусі, санкції проти режиму Олександра Лукашенка та допомогу громадянському суспільству. 6-8 грудня у Вашингтоні проходить перший американо-білоруський стратегічний діалог, де американську сторону представляють урядовці, а білоруську – демократичні сили, опозиційні фактичному керівництву Білорусі.

 

Read More

Вірменія й Азербайджан обмінялися полоненими

«Обидві країни ще раз підтверджують свій намір нормалізувати відносини і досягти мирного договору на основі поваги до принципів суверенітету і територіальної цілісності»

Read More