Гайана відмовляється віддавати частину своєї території та не виключає звернення до Ради безпеки ООН по військову допомогу
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Офіційний представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив, що Москва відхилила нову пропозицію про звільнення колишнього американського морського піхотинця Пола Вілана та журналіста The Wall Street Journal (WSJ) Евана Гершковича.
За словами Міллера, останніми тижнями Вашингтон виступив з «новою і важливою» пропозицією, щоб домогтися звільнення Вілана та Гершковича. Вона не стосувалося інших затриманих у Росії американців. Але ця пропозиція була відкинута Москвою, передає Reuters та «Голос Америки».
Деталі, що саме пропонували США Росії, Міллер розкривати відмовився, зіславшись на таємницю переговорів.
Пол Вілан, бізнесмен і колишній морський піхотинець, який також має громадянство Ірландії, Великобританії та Канади, у грудні 2018 року був затриманий у московському готелі за звинуваченням у шпигунстві, яке Вілан відкидає. Його засудили у РФ до 16 років ув’язнення в червні 2020 року. 29 листопада він зазнав нападу з боку іншого ув’язненого в російській колонії, де відбуває покарання.
32-річного американського журналіста Евана Гершковича затримала ФСБ Росії за звинуваченням у шпигунстві 29 березня цього року року в Єкатеринбурзі, а наступного дня суд у Москві відправив його під арешт. Гершкович категорично заперечує свою провину і чекає суду в СІЗО.
Минулого тижня російський суд втретє вирішив продовжити термін попереднього ув’язнення американського журналіста до 30 січня. Посольство США в Москві заявило, що «глибоко стурбоване» рішенням суду.
Адміністрація президента США Джо Байдена заявила, що Вілан та Гершкович «є несправедливо затриманими» і звинувачення проти них необґрунтовані.
…
У листі до держсекретаря США Ентоні Блінкена восьмеро членів Палати представників на чолі з демократами Елеанор Холмс Нортон і Адамом Шиффом зажадали визнати журналістку Татаро-Башкирської служби Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Алсу Курмашеву «неправомірно затриманою». Курмашева є громадянкою США та Росії. Визнання громадянина США «неправомірно затриманим» означає, що Вашингтон офіційно домагатиметься звільнення цієї людини.
«Ґрунтуючись на відомих фактах, ми вважаємо, що офіційне визначення виправдане і важливе для повномасштабної участі уряду США та виділення всіх відповідних ресурсів для підтримки Курмашевої та її родини в міру надання зусиль для її якнайшвидшого повернення до близьких», – йдеться в листі законодавців, яке цитує Російська служба «Голосу Америки».
Також члени Палати представників попросили Держдепартамент надати додаткову інформацію про справу Курмашевої та інформацію про зусилля Держдепартаменту щодо отримання консульського доступу до затриманої громадянки США.
Російська влада досі відхиляла запити з цього приводу.
1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
Read MoreСловенія передасть Україні до кінця поточного року півтора мільйона євро на безповоротній основі для гуманітарного розмінування, повідомила 4 грудня пресслужба Міністерства економіки України.
«Півтора мільйона євро, які Україна неймовірно вдячна отримати сьогодні від народу Словенії, допоможуть забезпечити саперів ДСНС та Державної служби спецтранспорту необхідним індивідуальним захистом, обладнанням та технікою для розмінування. Ці кошти допоможуть пришвидшити очищення території нашої країни від вибухівки та збережуть життя й здоров’я багатьох українців», – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко.
Повідомляється, що угоду про виділення допомоги на гуманітарне розмінування 4 грудня в Любляні уклали українська та словенська сторони. Свириденко взяла участь в церемонії підписання у режимі онлайн.
Україна є найбільш замінованою країною світу. Потенційно небезпечною вважається майже третина території країни – майже 174 тисяч квадратних кілометрів. Уряд заявив про намір повернути в господарську експлуатацію протягом десяти років 80% цих територій.
…
Spotify says it is planning to lay off 17% of its global workforce, amounting to around 1,500 employees, following layoffs earlier this year of 600 people in January and an additional 200 in June.
The music streaming giant is continuing its effort to cut costs and work toward becoming profitable, said Spotify CEO Daniel Ek in a prepared statement.
“By most metrics, we were more productive but less efficient,” he said. “We need to be both.”
The layoffs come following a rare quarterly net profit of about $70.3 million in October. The company has never seen a full year net profit.
“I realize that for many, a reduction of this size will feel surprisingly large given the recent positive earnings report and our performance,” Ek said. “We debated making smaller reductions throughout 2024 and 2025. Yet, considering the gap between our financial goal … and our current operational costs, I decided that a substantial action to right size our costs was the best option to accomplish our objectives.”
With the new layoffs, the company now expects to see a fourth quarter loss between $100 million to $117 million after previously anticipating a $40 million profit.
A majority of the charges will go toward severance for laid off employees, who will get about five months’ pay, vacation pay and health care coverage for the severance period.
Spotify did not clearly state when the layoffs would become financially beneficial but said that they would “generate meaningful operating efficiencies going forward.”
Spotify is following many companies in the tech industry trying to cut costs after growth in the industry slowed following a surge during the COVID pandemic.
Tech giants including Meta, Microsoft, Amazon and Google parent company, Alphabet, all have plans to cut 10,000 or more people this year.
Spotify began informing affected employees on Monday.
Some information in this report came from Reuters, The Associated Press and Agence France-Presse.
…
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні висловив очікування на «важливі домовленості» з партнерами до кінця поточного року.
За його словами, сьогодні він провів нараду і з міжнародниками щодо наших зовнішньополітичних комунікацій у грудні.
«Плануємо активну роботу на кожен тиждень цього місяця. Очікуємо важливих домовленостей із партнерами до кінця року», – сказав Зеленський.
Він не уточнив, про які саме домовленості йдеться, лише додав, що у пріоритеті – «зміцнювати державу, захищати людей, додавати сили нашим позиціям – в усьому».
Раніше сьогодні у Білому домі заявили, що до кінця року практично закінчаться кошти для постачання Україні озброєння та техніки. В адміністрації президента США кажуть, що несхвалення Конгресом нових коштів для допомоги Україні підірве можливості Києва вести бойові дії проти військ РФ.
…
У Єврокомісії виступають за збереження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, яка звільняє українських водіїв від необхідності отримувати дозволи для міжнародних перевезень. Про це за підсумками Ради ЄС на рівні міністрів інфраструктури та транспорту заявила профільна єврокомісар Адіна Велян, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Цей пінг-понг між Україною та Єврокомісією – несправедливий. А тим часом на кордоні страждають люди, а наші зовнішні кордони Євросоюзу стають заручниками. Тож ідея повернення дозволів є неприйнятною, оскільки саме з цією метою ми відмовилися від дозволів. Дозволяти операції під різними номерами та різною кількістю дозволів у ЄС було нежиттєздатним», – наголосила високопосадовиця.
Велян також зазначила, що Угоду між ЄС та Україною, дію якої подовжено до червня 2024-го, вона налаштована відстоювати, попри вимоги польських протестувальників.
«Я твердо вирішила захищати цю угоду, продовжувати пояснювати її переваги як для європейського ринку, так і для України та Молдови. Направду сподіваюся, що органи влади в державах-членах і на передовій лінії серйозно сприймуть свою відповідальність», – зауважила Велян.
Водночас єврокомісар підтримала засідання спільного комітету, ініційоване Польщею, в межах якого можна обговорити проблеми, пов’язані з дією Угоди, втім, ці дискусії Адіна Велян вважає доречними «після вирішення критичної ситуації на кордоні», у затягуванні якої знову розкритикувала польську владу.
«Вважаю неприйнятним, щоб уряд умивав руки в Польщі, кажучи, що це щось між місцевою владою та Єврокомісією врешті-решт та Україною. Ми як центральна влада не маємо до цього відношення – у нас зв’язані руки. Я не вважаю, що це прийнятне пояснення. З іншого боку, я беру до уваги той факт, що в Польщі відбулися вибори, вона зараз – у процесі формування нової більшості, і я з нетерпінням чекаю на співпрацю з наступним урядом, щоб якомога швидше вирішити проблему», – резюмувала єврокомісар.
Представник польського Мініфраструктури за підсумками засідання зауважив, що Варшава все ж сподівається на підтримку Єврокомісії в питанні повернення дозволів.
«Я дуже задоволений підтримкою Угорщини і Словаччини. Не тільки за підтримку включення цього пункту до порядку денного, але і за висновки, які ми сьогодні висловили. І цей висновок – повернення до дозволів на дорогах. Ми очікуємо, що Європейська комісія в рамках Спільного комітету, який буде скликаний відповідно до статті 7 Угоди (про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС – ред.), перегляне цю угоду… Ми наводимо дуже конкретні дані, які вказують на те, що завдяки цій угоді, а також за рахунок зниження фінансового та юридичного навантаження українські перевізники, застосовуючи недобросовісну конкуренцію, здобувають усе більший обсяг транспортного ринку», – зазначив держсекретар Мінінфраструктури Польщі Рафаль Вебер.
Вебер наполягає, що проблема існує і з часом поглиблюватиметься, а відтак її «не можна замітати під килим», наводячи статистику, за якою до запровадження «транспортного безвізу» польські компанії здійснювали майже 40 відсотків перевезень між Польщею й Україною, а нині – вчетверо менше.
«Ми не проти продовжувати підтримувати Україну. Ми були лідером на цьому фронті від самого початку. Від 24 лютого минулого року громадяни Польщі прийняли мільйони біженців під своїм дахом, відкрили свої серця, відкрили свої будинки як частину солідарності та відповідальності. Польська держава та органи місцевого самоврядування підійшли до цього завдання. З іншого боку, ми не можемо допустити, щоб усі допоміжні заходи Європейської комісії здійснювалися за рахунок польських компаній, в даному випадку польських автомобільних перевізників. Звідси наша чітка та однозначна позиція… повернутися до оформлення дозволів на дорогах для подорожей між Україною та окремими країнами ЄС», – резюмував Вебер.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Read More