Новини

Боррель наголосив на незмінній підтримці Євросоюзом суверенітету України
…

Президент США Дональд Трамп 5 грудня відреагував на події в Палаті представників Конгресу, де розслідування про імпічмент наближається до вирішальної фази.

«Нероби, радикально ліві демократи щойно оголосили, що збираються піддати мене імпічменту через ніщо. Вони вже відмовилися від смішних «матеріалів» Мюллера, тож тепер чіпляються до двох абсолютно прийнятних (ідеальних) телефонних розмов із президентом України. Це буде означати, що надзвичайно важливий і рідко вживаний акт імпічменту використовуватиметься як звичайна процедура для нападу на майбутніх президентів. Не це мали на увазі наші засновники (Трамп має на увазі людей, які засновували американську державу у 18-му столітті – ред.). Добре, що республіканці ніколи не були більш об’єднаними. Ми переможемо!» – написав Трамп у твітері.

Раніше 5 грудня спікер Палати представників Ненсі Пелосі, яка представляє Демократичну партію, заявила, що проситиме юридичний комітет палати продовжити роботу над проєктами статей про імпічмент, оскільки «президент не залишає нам іншого вибору, ніж діяти».

Пелосі зазначила, що факти імовірних порушень Трампа щодо України є «беззаперечними». «Президент зловживав владою заради своєї особистої, політичної вигоди, ризикуючи національною безпекою США», – сказала Пелосі, додавши, що дії Трампа «серйозно порушили Конституцію».

У США юридичний комітет Палати представників Конгресу розпочав слухання з питання про імпічмент президента Дональда Трампа. До цього слухання відбувалися в комітеті з розвідки.

4 листопада в комітеті виступили чотири експерти з питань законодавства. Вони мають визначити, чи можна висунути Трампу звинувачення після його розмови з президентом України Володимиром Зеленським влітку цього року. Як стверджують демократи, президент США в телефонній розмові наполягав на проведенні в Україні розслідування щодо свого політичного опонента Джо Байдена. Демократи вважають, що Трамп перевищив свої повноваження для тиску на Україну.

 
…

Франція готується до масових загальнодержавних страйків і протестів проти пенсійної реформи, запланованої президентом Емманюелем Макроном.

Найбільше від акцій, запланованих на 5 грудня, постраждає транспортна система: скасовуються авіа-, залізничні й автобусні рейси, більша частина метро Парижа припинить роботу.

Працівники шкіл і лікарень також братимуть участь в акції протесту проти планів Макрона щодо створення «універсальної» пенсійної системи, яка ліквідує десятки так званих спеціальних режимів для секторів, що часто дають працівникам вищу пенсію або гарантують достроковий вихід на пенсію.

Профспілки скаржаться, що через реформу мільйони працівників будуть змушені працювати після законного пенсійного віку (62 роки) або отримувати знижену пенсію.

Влада Франції повідомила, що по всій країні очікують проведення близько 250 демонстрацій, і попередила, що деякі з них можуть супроводжуватися насильством.

Близько шести тисяч представників силових структур залучать до охорони порядку лише в Парижі, де, за даними поліції, заплановані дві великі акції.

У 1995 році загальний страйк через пенсійну реформу паралізував транспортну систему Франції майже на три тижні, що змусило владу змінити свої плани.

 
…

Існував табір шпигунів російської ГРУ, які спеціалізувалися на вбивствах – видання
…

Сенатський комітет з міжнародних відносин Конгресу США наступного тижня проведе голосування щодо законопроекту, який передбачає введення санкцій проти Росії за втручання Кремля в американські вибори і агресію проти України. Про це заявила 4 грудня представник комітету.

Законопроект, названий «Акт про захист американської безпеки від російської агресії» (DASKA), розглянуть 11 грудня на засіданні комітету. Цей документ представили у Сенаті в лютому з ініціативи кількох сенаторів, в тому числі республіканця Ліндсі Грема і демократа Боба Менендеса. Важливою частиною масштабного законопроекту є санкції проти Росії.

Діапазон нових санкцій може бути широким. Пропонується запровадити санкції щодо російських банків, причетних до втручання у вибори в США та інших державах, компаній, що працюють в області кіберопераці. Також обмеження можуть накласти на нові державні позики Росії. Окрім того, об’єктами санкцій можуть стати громадяни Росії, і організації, що займаються незаконною діяльністю за «прямим або непрямим дорученням Володимира Путіна».

Найбільш відчутною для Росії може стати пропозиція запровадити жорсткі санкції відносно російської нафтової і газової галузі, об’єктом яких можуть стати іноземні постачальники обладнання, технологій, послуг і кредитори російського енергетичного сектору.

Санкції також передбачені проти російських громадян, причетних до захоплення українських моряків у Керченській затоці в листопаді минулого року і російських військовослужбовців, які перешкоджали свободі мореплавства в цій акваторії.
…

Сполучені Штати завершили вивід військ з півночі Сирії, залишивши на позиціях на решті території країни близько 600 військових. Про це повідомив агентству Reuters міністр оборони США Марк Еспер.

Відтак, з моменту заяви президента США Дональда Трампа про виведення військ з Сирії, американський контингент там скоротився приблизно на 40 відсотків з 1000 військовослужбовців.

Експер наголосив, що Пентагон зберігає можливість вводити чи виводити з Сирії невелику кількість військових за потреби, та, на його думку, загалом чисельність контингенту коливатиметься в межах 600 військовослужбовців. Міністр також не виключає можливість подальшого зниження кількості американських військових у Сирії.

Читайте також: Американські військові передислоковуються з Сирії до Іраку – Пентагон

Президент Трамп віддав розпорядження про виведення американського контингенту з Сирії за день до початку операції турецької армії на прикордонній Туреччині території Сирії, контрольованої курдськими силами.

За словами Трампа, він не хотів ризикувати життям американських солдатів, адже ті знаходилися на позиціях, які могли стати об’єктом атак турецької армії. Близько тисячі американських військових, які перебували в Сирії, мали передислокуватися у Ірак. Вивід військ поки повністю не завершили. За деякими даними, він не торкнеться невеликого американського контингенту, що знаходиться на півдні Сирії, поблизу ізраїльського кордону
…

У США юридичний комітет Палати представників Конгресу розпочав слухання з питання про імпічмент президента Дональда Трампа. До цього слухання відбувалися в комітеті з розвідки.

4 листопада в комітеті виступили чотири експерти з питань законодавства. Вони мають визначити, чи можна висунути Трампу звинувачення після його розмови з президентом України Володимиром Зеленським влітку цього року. Як стверджують демократи, президент США в телефонній розмові наполягав на проведенні в Україні розслідування щодо свого політичного опонента Джо Байдена. Демократи вважають, що Трамп перевищив свої повноваження для тиску на Україну.

Голова комітету демократ Джеррі Надлер на початку слухань заявив, що адміністрація Трампа створює «безпрецедентні перешкоди» для розслідувань. Надлер додав, що юридичний комітет заслухає свідчення комітетів, які ведуть розслідування у справі про імпічмент, через кілька днів.

Республіканець Даґ Коллінз розкритикував проведене законодавцями розслідування. Він заявив, що демократи поспішають з імпічментом, оскільки бояться програти президентські вибори 2020 року.

Після цього Надлер представив і привів до присяги свідків: Ноаха Фелдмана (Гарвардський університет), Памелу Карлан (Стенфордський університет), Майкла Ґергардта (Університет Північної Кароліни) та Джонатана Терлі (Університет Джорджа Вашингтона).

Троє свідків, Фелдман, Карлан і Ґергардт, одностайно заявили, що дії президента Трампа, пов’язані з Україною, означають зловживання владою. Терлі натомість відзначив, що демократи порушують справу про імпічмент на підставі інформації, отриманої з других рук. При цьому Терлі не виправдовує дій президента. На його думку, проти президента може бути висунуте звинувачення, але не на підставі запису телефонної розмови із Зеленським.

3 грудня комітети Палати представників, які проводили розслідування про можливість імпічменту Трампа, опублікували звіт про результати розслідування. У документі стверджується, що Трамп тиснув на владу України, домагаючись від неї дій, які могли б зашкодити його опонентові. Вказується, зокрема, що важелем тиску на Київ було заморожування американської військової допомоги Україні. Тепер звіт вивчає юридичний комітет Палати представників.

Більшість у Палаті представників мають демократи. Республіканці і сам Трамп раніше заявляли, що незгодні з обвинуваченнями.

Якщо імпічмент буде оголошений, питання про відсторонення президента від посади має розглянути Сенат, де більшість мають республіканці.
…

Голова японської неурядової організації «Мирна японська медична служба» Тецу Накамура помер від поранень після нападу в Джелалабаді, адміністративному центрі афганської провінції Нангархар.

Посадовці розповіли Радіо Свобода, що 4 грудня озброєні люди обстріляли автомобіль із 73-річним японцем всередині. Двоє охоронців Накамури, водій авто та ще одна людина загинули на місці, повідомив речник губернатора провінції.

Японець потрапив до місцевої лікарні з тяжкими пораненнями. Згодом його доправили повітрям до Баґрама, що на північ від Кабула.

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе заявив, що «шокований» смертю Накамури. Офіс афганського президента описав японця як «одного з найбільших друзів Афганістану». Нещодавно Накамура отримав від президента Ашрафа Гані громадянство Афганстану.

У 1980-х японець працював у Пакистані, де лікував хворих на проказу. Згодом він поїхав до Афганістану, де почав відкривати клініки для людей з цією хворобою та біженців.

Він також займався будівництвом колодязів та систем зрошування в афганських селах, де багато людей страждало холерою та іншими хворобами через відсутність чистої води.

У 2003 році він здобув нагороду Рамона Магсайсая, яку називають азійським аналогом Нобелівської премії.

Представник «Мирної японської медичної служби» Міцуї Фукумото заявив, що наразі мотиви нападу незрозумілі.

У жовтні Місія ООН із допомоги Афганістану (UNAMA) висловила занепокоєння «безпрецедентним рівнем жорстокості, яке завдає шкоди цивільному населенню», у перші дев’ять місяців 2019 року. У місії зазначили, що квартальна кількість жертв у липні – вересні була найвищою з початку спостережень десятиріччя тому. При цьому в липні кількість жертв була найвищою за весь час.

За даними UNAMA, у період з 1 січня до 30 вересня в Афганістані загинули 2 563 людей, ще 5 676 отримали травми.
…

Палата представників Конгресу США переважною більшістю голосів схвалила законопроєкт щодо захисту уйгурів у Китаї.

Він зобов’язує адміністрацію президента Дональда Трампа посилити тиск на Пекін в зв’язку з утисками мусульман в Китаї.

МЗС Китаю висловило США протест у зв’язку з результатами голосування законодавців. У Пекіні ініціативу конгресменів назвали «зловмисною атакою проти Китаю» і «серйозним втручанням у внутрішні справи країни».

Закон, у разі його ухвалення, зобов’яже американського президента засудити репресії проти мусульман і закликати Пекін закрити центри масового затримання уйгурів, організовані в Сіньцзяні. Документ також закликає ввести санкції проти високопоставлених китайських чиновників, відповідальних за репресії.

Доповнений законопроєкт повинні знову розглянути сенатори. У разі схвалення його передадуть на підпис президенту. Офіційна позиція Білого дому з приводу законопроєкту поки що невідома.

Наприкінці листопада Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) оприлюднив витік інформації про те, як китайська влада контролює життя до 3 мільйонів людей, яких утримують у масових таборах у провінції Сіньцзян.

Серед оприлюднених даних – інструкція, схвалена головою служби безпеки Сіньцзяну, населеному уйгурами та іншими етнічними меншинами, в 2017 році. Цей документ регулює все, від частоти стрижок до часу, коли двері в таборах мають зачинятися та відчинятися.

Китай відкинув дані, наведені в публікації ICIJ, назвавши їх «чистою підробкою та фейковими новинами».

Раніше в листопаді 2019 року організація «Національний рух пробудження Східного Туркестану», базована у Вашингтоні, заявила, що встановила місце розташування близько 500 таборів та в’язниць, які Китай підтримує у межах масової програми інтернування уйгурської етнічної меншини.

За оцінками ООН в 2018 році, близько 1 мільйона уйгурів та інших тюркомовних корінних жителів Сіньцзяну, переважно мусульман, утримують у так званих «контрекстремістських центрах» у цій провінції. Мільйони, за повідомленнями, перебувають у таборах перевиховання.

Пекін заявляє, що місця утримання є «професійно-технічними» закладами, а їхня мета – навчання та розвиток робочих навичок.
…

Лідери НАТО підтвердили зобов’язання щодо спільної оборони 29 членів альянсу. Про це йдеться в спільній декларації, оприлюдненій 4 грудня після саміту в Лондоні, присвяченого 70-річчю оборонного союзу.

«Ми підтверджуємо постійний трансатлантичний зв’язок між Європою та Північною Америкою… і наше офіційне зобов’язання, передбачене статтею 5 Вашингтонського договору, що напад проти одного союзника вважатиметься нападом проти всіх нас», – ідеться в повідомленні.

Документ також вказує на необхідність подолання викликів, які становить «вплив Китаю, що зростає». Агресивні дії Росії є загрозою для євроатлантичної безпеки, також вказано в заяві.

Після дебатів, спричинених коментарями президента Франції Емманюеля Макрона щодо «смерті мозку» НАТО, лідери альянсу домовилися про «перспективний процес обмірковування… для подальшого посилення політичного виміру НАТО».

Президент США Дональд Трамп скасував заплановану пресконференцію після саміту. «Ми не будемо робити пресконференцію після закриття зустрічі НАТО, тому що ми багато їх зробили за останні два дні», – вказав Трамп.

Генеральний секретар Єнс Столтенберг назвав НАТО «найуспішнішим союзом в історії, оскільки нам вдалося змінюватися знову і знову, коли світ змінюється».

На другий і останній день саміту лідери країн НАТО провели тригодинну зустріч у готелі неподалік Лондона, присвячену пошуку спільної точки зору щодо майбутнього військового альянсу.
…

Федеральні прокурори США висунули обвинувачення російським, італійським й американським компаніям і працівникам у намаганні уникнути санкцій США, запроваджених після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році.

Міністерство юстиції США 3 грудня заявило, що особи і компанії, названі в обвинувальному акті, приховували призначення виробленої у США енергетичної турбіни.

За даними Міністерства юстиції, зібрані в справі докази свідчать, що неназваний російський державний бізнес планував використовувати турбіну на російській арктичній глибоководній буровій платформі.

Американські санкції забороняють постачання товарів, пов’язаних із розвідкою або видобутком, для російських нафтових проєктів в Арктиці.

Згідно з виявленою схемою, неназвана російська компанія найняла Олега Нікітіна і його російську компанію KS Engineering (KSE), щоб придбати турбіну за 17,3 мільйона доларів, повідомляє Міністерство юстиції США.

Він, його компанія і працівник KSE були згодом звинувачені, зокрема, у змові з метою вчинення шахрайства і відмивання коштів.

Зі свого боку, ці троє прагнули ухилитися від американських санкцій, уклавши контракт із Габріеле Віллоне, його італійською компанією GVA International Oil and Gas Services і працівником Бруно Капаріні, щоб придбати турбіну від їхнього імені.

Останні, у свою чергу, найняли Далі Баґроу і його американську компанію World Mining and Oil Supply, щоб придбати турбіну в неназваного американського виробника і доставити її.

Нікітіна, Віллоне і Баґроу заарештували в Савані, штат Джорджія.
…

У 2020 році рекордним 168-ми мільйонам людей у всьому світі буде потрібна допомога і захист в кризових ситуаціях, що охопили понад 50 країн, йдеться в глобальному гуманітарному звіті ООН.

«У 2020 році близько 168 мільйонів людей у всьому світі будуть потребувати гуманітарної допомоги і захисту. Це що приблизно одна людина з 45-ти на планеті. Це найвища цифра за останні десятиліття», – заявив заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань та координатор з надання надзвичайної допомоги Марк Лоукк.

За його словами, за минулий рік глобальні потреби в допомозі збільшилися приблизно на 22 мільйони людей, і очікується, що до 2022 року понад 200 мільйонів людей можуть потребувати допомоги.

Потреби людей на планеті в гуманітарній допомозі, вказує ООН, викликані кліматичними потрясіннями, масштабними спалахами інфекційних захворювань та затяжними збройними конфліктами.

Інша тривожна тенденція полягає в тому, що збройні конфлікти «вбивають і калічать рекордну кількість дітей», пояснив Лоукк.

«У 2018 році в результаті конфлікту були вбиті або скалічені понад 12 тисяч, а в 2019 році ситуація виявилася ще гіршою», – зазначив представник ООН.

Крім того, жінки і дівчатка піддаються більш високому ризику сексуального та гендерного насильства, ніж раніше, і, за словами Марка Лоукка, кожна п’ята людина, що живе в зонах конфлікту, страждає від психічних проблем.

У зверненні генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що ООН і партнерам, таким як Червоний Хрест та інші неурядові організації, «треба буде допомогти 109 мільйонам найвразливіших людей».

В ООН заявили також про більшу, ніж прогнозувалася кількість людей, які «постраждали від подій, пов’язаних зі зміною клімату» через посухи, повені та тропічні циклони, які зачепають значну частину бідного населення.

За масштабами, як і раніше, найгірша гуманітарна криза в світі у 2020 році буде в Ємені, заявляє ООН, де допомоги потребуватиме близько 24 мільйонів людей або 80% населення.
…