Новини

Громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

«Всього за період із 28 серпня до 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником. Попри це, низка політиків поки що не ініціювали жодного проєкту закону. Загалом у парламенті є 24 таких депутати», – йдеться в повідомленні КВУ.

За даними організації, серед тих, хто не вніс жодного законопроєкту, переважно члени фракції «Слуга народу» (13) та «ОПЗЖ» (9).

«Натомість у Верховній Раді є народні депутати, які вже стали авторами десятків проєктів законів. Рекордсменом за кількістю зареєстрованих документів є Дмитро Шпенов (позафракційний), який став автором 70 проєктів законів», – повідомили у КВУ, зазначивши, що Шпенов за 100 днів роботи реєстрував «майже по закону в день».

Перше засідання Верховна Ради України дев’ятого скликання провела 29 серпня.

Відповідно до порядку денного Верховної Ради, з 9 до 13 грудня депутати працюють у комітетах і комісіях, втім минулого тижня парламентарії проголосували за те, щоб вийти 12 грудня на позачергове засідання.
…

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні. Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа – осені 2019 року.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 жовтня 2019 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Увечері 8 грудня активісти біля Офісу президента України розпочали акцію «Нічна варта на Банковій» і встановили намети
…

Біля Офісу президента України в Києві відбувається акція «Нічна варта на Банковій». Мітингарі встановили намети.

За словами кореспондента Радіо Свобода, на місці подій перебуває близько трьох тисяч людей. МВС заявляє про двох тисяч учасників акції.

Перед цим на майдані Незалежності відбулася акція під гаслом «Червоні лінії для Зе». Її учасники закликали президента України Володимира Зеленського не порушувати національні інтереси України під час зустрічі лідерів «нормандського формату» у столиці Франції Парижі 9 грудня.

 
…

Україна забезпечена усіма необхідними ресурсами, щоб пройти цю зиму, повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук в ефірі телеканалу «1+1».

«Україна забезпечена газом, вугіллям, усіма необхідними ресурсами, щоб спокійно пройти цю зиму. Взагалі про цю зиму не йдеться, тому що ми заздалегідь потурбувалися, щоб нічого в енергетичному плані Україні не загрожувало найближчим часом», – заявив Гончарук.

Він нагадав, що 1 січня 2020 року завершується договір про транзит через Україну російського газу.

«Нам потрібен довгостроковий контракт на 10 років з достатніми обсягами газу, щоб забезпечити енергетичну безпеку в Європі. Ми сприймаємо цей контракт не лише як економічний. Цей контракт, перш за все, політичний і безпековий підтекст», – сказав Гончарук.

Термін дії укладеного 2009 року контракту на постачання газу спливає 1 січня 2020 року. Україна, Росія та Європейський союз досі не домовилися щодо умов транзиту російського газу українськими газогонами до ЄС.

Виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко заявив, що у випадку припинення транзиту українська компанія «стягуватиме гроші», і «європейські партнери також, скоріш за все, будуть позиватися».

 
…

У Дніпрі біля будівлі облдержадміністрації провели акцію протесту «Червоні лінії для Зеленського». На неї зібрались близько трьох сотень людей з національною символікою.

За словами учасників, їхня мета – нагадати владі про «червоні лінії» – вимоги українського народу, які ніхто не має права зігнорувати. Люди зауважували, що зібрались самі, скоординувши свої дії в соцмережах.

Як зазначив один із учасників Дмитро Медведь, дніпряни мали висловити свою позицію напередодні поїздки Володимира Зеленського на переговори, зокрема, «нагадати про ті межі, яких не можна переходити».

«Президент буде їхати і про щось домовлятися. Він нас не питав, він з нами не радився. Але у нас є позиція і ми її висловлюємо. Ми не бажаємо дешевих поступок від [президента Росії Володимира] Путіна, ми не бажаємо дешевого газу, це пастка. Ми знаємо одне – є «червні лінії»: Крим – це Україна, Донбас – це Україна. Спочатку – виведення всіх окупантів, притягнення до суду колаборантів, роззброєння, безпека, кордон. І тільки потім можуть бути вибори. Треба, щоб пройшов час. Вибори мають проводити українські державні органи, брати участь українські партії», – сказав Дмитро Медведь.

Серед вимог учасників акції була відмова від будь-яких компромісів щодо унітарності держави, її європейського та євроатлантичного курсу, заборона виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації, виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном.

Учасники акції в Дніпрі вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час пожежі в Одесі, а також бахмутского волонтера Артема Мірошниченка. Вони зажадали від влади об’єктивного розслідування справи щодо його загибелі.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Міжнародно визнаний державний кордон України є «головною червоною лінією» для української влади перед самітом лідерів «нормандської четвірки», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко у Twitter.

«Завтра Нормандський саміт. Ми їдемо, у першу чергу, заради наших полонених в російських тюрмах та заради наших громадян на окупованих територіях. Наша головна червона лінія, від якої не відступимо на жодний міліметр, – міжнародно визнаний державний кордон України», – написав Пристайко.

9 грудня відбудеться перша за три роки зустріч лідерів «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Анґела Меркель та президент Росії Володимир Путін проведуть переговори в столиці Франції Парижі.

Наприкінці листопада Зеленський повідомив, що лідери країн «нормандського формату» обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.

За день до саміту в низці українських міст відбулися акції під назвою «Червоні лінії для Зеленського».

 
…

У Запоріжжі на майдані Героїв Революції 8 грудня відбулося віче, організоване місцевим Штабом супротиву капітуляції. Його учасники принесли з собою плакати з написами «Ні капітуляції», «Ні подвійному громадянству» та інші.

Під час мітингу було оголошено основні вимоги акції, серед яких дотримання національних інтересів під час переговорів у «нормандському форматі».

«Ми виступаємо з вимогою до президента України не допустити прийняття капітулянських рішень та діяти виключно в інтересах громадян української держави, її суверенітету та територіальної цілісності, а саме: 1. Не допустити проведення виборів до будь-яких органів влади чи самоврядування на території ОРДЛО до отримання повного контролю по всій довжині україно-російського кордону. 2. Не допустити продовження відведення українських військ від лінії розмежування. 3. Не допустити надання особливого статусу для окупованих територій чи будь-яких інших регіонів України. 4. Не допустити легалізації будь-яких недержавних воєнізованих формувань, зокрема, «народних міліцій» на території ОРДЛО. 5. Не допустити впровадження амністії для бойовиків так званих «ЛНР» та «ДНР».6. Не допустити послаблення енергетичної незалежності України», – йдеться у зверненні.

Звернення підписали 12 запорізьких ветеранських та волонтерських організацій і місцевих осередків політичних партій.

Акції «Червоні лінії для Зе» відбуваються 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. Їхні учасники вимагають від президента України Володимира Зеленського не поступатися інтересами держави на переговорах у «нормандському форматі» в Парижі 9 грудня.

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що від успішності переговорів у «нормандському форматі» залежить «майбутнє країни».

«У цей день не має бути політики і боротьби – лише державницька позиція задля України. Червоні лінії будуть дотримані, а наші території – повернуті. Підтримую президента і вірю в перемогу України!» – написав спікер парламенту у фейсбуці.

Акція під гаслом «Червоні лінії для Зе» відбувається 8 грудня в Києві та багатьох інших містах України. До проведення 8 грудня, в переддень «нормандського саміту» в Парижі, попереджувальної акції закликали раніше цього тижня лідери трьох парламентських фракцій. Вони звернулися до президента України Володимира Зеленського зі спільною заявою.

«Заяву щодо недопущення порушення національних інтересів України» підписали лідери політичної партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко, партії «Голос» Святослав Вакарчук та Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Політики оприлюднили п’ять «червоних ліній», «порушення яких завдасть непоправної шкоди Україні».

Зустріч «нормандської четвірки» відбудеться 9 грудня в Парижі за участі лідерів України, Німеччини, Франції і Росії. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року.

Володимир Зеленський і Володимир Путін 9 грудня в Парижі вперше зустрінуться особисто, раніше вони спілкувалися лише по телефону.

 
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.
…

Депутати Європейського парламенту надіслали компанії Apple листа через відображення анексованих Криму та Севастополю «російськими» у застосунках компанії, повідомив у своєму Twitter представниц України при Європейському союзі Микола Точицький.

У листі євродепутати зокрема закликали виробникаґаджетів виправити позначення півострова у відповідності до міжнародного права.

«Неможливо ігнорувати страждання кримчан під російською анексією, в тому числі справу Олега Сенцова, кримського режисера та активіста, який став лауреатом премії Сахарова-2018 «За свободу думки» після п’яти років несправедливого ув’язнення. Чимало інших кримських політичних ув’язнених і надалі утримуються в Росії за сфальшованими справами, і тривожне рішення Apple піддатися російскому геополітичному тиску замість визнати ці людські страждання мусить бути змінене», – йдеться в листі, фото якого оприлюднив Точицький.

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому в материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Міністерство фінансів США пообіцяло перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії», що Україна домагатиметься того, щоб американська компанія Apple перестала відображати Крим російською територією у своїх додатках.

Читайте також: На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine​

Пізніше компанія Apple повідомила, що почала проводити аудит політики визначення «спірних територій». Прессекретарка корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Пискарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми за вказівкою Криму в своїх сервісах». Про це він повідомив після зустрічі з представницею компанії в Росії Дариною Єрмоліною.

У травні 2019 року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму в своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.
…

Народниій депутат від партії «Голос», заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук звинуватив у відтермінуванні запровадження системи кримінальних проступків правоохоронну систему: Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру та Державне бюро розслідувань. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода.

За словами Осадчука, наразі на кожного слідчого припадає близько 600-700 справ, що робить неможливою ефективне розслідування.

«Вже ухвалене законодавство України про таке запроваджене поняття, як кримінальні проступки, де ми з Кримінального кодексу виокремили величезну кількість злочинів, щоб у спрощеному порядку їх розглядати. Перш за все розслідування на рівні і прокуратури, і поліції, і ДБР», – повідомив він.

Осадчук нагадав, що дедлайн запуск цієї системи був 1 січня 2020 року. Але Верховна Рада відклала його запровадження до липня.

«Була величезна дискусія наша з Генеральною прокуратурою, ДБР, поліцією, вони всі показували пальцем один на одного, але ми зійшлися на тому, що дійсно, вони всі провалили підготовку… Ми вперлися в класику нашої бюрократичної реальності – бюджетні обмеження, процедура закупівель, виділення бюджетів, немає софту в ГПУ, щоб зробити апгрейд системи Єдиного державного реєстру», – сказав він.

Як стверджує народний депутат, через відтермінування «десятки тисяч кримінальних справ лежать без руху, і це формує відчуття незахищеності і відсутності справедливості».

Водночас, додав Осадчук, народні депутати досягнули домовленості з правоохоронцями, за якими відповідальність за виконання рішення лягає на керівника чи його першого застуника.

«Ми домовилися, що кожен правоохоронний орган визначає персонально відповідального за цю систему на рівні або керівника, або першого зама. І якщо боронь Боже, вони в травні прийдуть у парламент знову просити відстрочку, ми будемо не про відстрочення розмовляти, а про персональну відповідальність цих керівників. Буде це Аваков чи Рябошапка, для нас немає значення. Вони за це будуть персонально відповідати аж до звільнення», – заявляє парламентар.

Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Державне бюро розслідувань наразі не коментували заяви Осадчука.

П’ятий президент Петро Порошенко підписав закон про кримінальні проступки, вказує сторінка законопроекту на сайті Верховної Раді.

Закон передбачає, що кримінальним проступком є діяння (дія або бездіяльність), за скоєння якого передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тисяча гривень) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. На думку авторів законопроекту, запровадження інституту кримінальних проступків суттєво спростить роботу органів розслідування і спростить розгляд у суді незначних кримінальних правопорушень.

Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни, не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до 1 місяця.
…

Управління Нацполіції Одещини має намір повідомити про підозру двом особам у причетності до пожежі у будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, зазначається на сайті відомства. За цими даними, зараз триває узгодження із прокуратурою.

«На даний час органами досудового розслідування допитано понад 150 осіб, призначено понад два десятки судових експертиз. Починаючи з 5-го грудня безперервно триває огляд місця події. Під час огляду безпосередньо місця пожежі було виявлено чотири тіла, два з яких родичі впізнали. Інші дві особи наразі не впізнані, тіла направлені на СМЕ. Поки що, за результатами вже проведених слідчих дій, готується повідомлення про підозри двом особам. У найкоротший термін вони будуть направлені до прокуратури Одеської області та після погодження повідомлені самим підозрюваним. Однак це тільки попередні результати. В ході подальшого розслідування підозрюваних може стати більше», – заявив начальник слідчого управління ГУНП Одеської області Сергій Шайхет. 

Деталей щодо провадження і того, за якими статтями підозрюють згаданих осіб, не повідомляється. 

Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, станом на ранок 7 грудня підтверджено загибель під час пожежі 5 людей, госпіталізовано 17 осіб, окрім того, за даними Нацполіції, доля ще 10 людей залишається невідомою.

Один із рятувальників ДСНС, який постраждав під час ліквідації пожежі, досі перебуває у комі. 

За даними ДСНС, аварійно-рятувальні роботи тривають, також ліквідовуються осередки тління, які досі виявляються у завалах.

Інформація про пожежу в будівлі коледжу економіки та права надійшла до Головного управління ДСНС України в Одеській області вранці 4 грудня. 

Як зазначається, рятувальникам вдалося оперативно вивести з будівлі 40 осіб по сходах, а також за допомогою драбин та автопідіймачів.

Одеська влада оголосила жалобу 5 і 6 грудня.
…