01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Готові повернути Росію в ПАРЄ країни стають співучасниками підриву Мінських угод – Клімкін

Країни-члени Парламентської асамблеї Ради Європи, які висловлюють готовність повернути Росію у ПАРЄ, стають співучасниками підриву Кремлем Мінських угод, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Вони (окремі країни-члени ПАРЄ – ред.) мають бути свідомі того, що стають співучасниками підриву Мінська. Питання ж не лише у тому, чи працює Мінськ і хто як його виконує – для України це справа життєвого значення. Питання у тому, що прецедент повернення Росії в ПАРЄ матиме значні символічні наслідки – це запускає процес «нормалізації» всього, що дозволяє собі РФ без жодних кроків з її боку до нормальності. І ті, хто уможливлює таку викривлену глобальну реальність, мають понести за це частину відповідальності», – заявив Клімкін на сторінці у Facebook.

Він додав, що озвучив відповідне застереження колегам-дипломатам у Брюсселі.

«Якщо дехто в Європі піддаватиметься на шантаж Кремля і ховатиме голову у пісок – від Ради Європи і, зрештою, від усіх європейських цінностей дуже швидко може нічого не лишитися», – сказав Клімкін.

Напередодні міністр закордонних справ України Павло Клімкін також заявив, що задоволення вимог Кремля негативно вплине на Мінські домовленості. Він зазначив, що у Європі є політики, які намагаються проштовхнути інтереси Росії.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

 

Read More

Гривня втратила 21 копійку стосовно долара – НБУ

Гривня втратила 21 копійку стосовно долара, свідчать дані на сайті Національного банку України.

На 16 травня вартість одного долара встановлена на рівні 26 гривень 37 копійок.

Крім того, на 12 копійок зміцнів євро – до 29 гривень 49 копійок.

15 травня на міжбанківському валютному ринку вперше за кілька тижнів змінився тренд і відбулося послаблення гривні щодо долара США. Серед чинників, що грали на користь гривні, фахівці відзначали чергове розміщення облігацій внутрішньої державної позики – для купівлі номінованих у гривні цінних паперів нерезиденти продавали іноземну валюту. Також на ринок впливає наближення дат платежів компаній до бюджету, для чого потрібна гривня.

Для учасників ринку сигналом для розвороту також стало досягнення гривнею річного максимуму щодо долара США.

Read More

Мінекономрозвитку оприлюднив свій прогноз зростання ВВП на 2020-2022 роки

Міністерство економічного розвитку України оприлюднило свій прогноз зростання внутрішнього валового продукту на 2020-2022 роки.

Згідно з повідомленням, представлений у прогнозі сценарій передбачає два варіанти макроекономічних показників на 2020-2022 роки, які відрізняються між собою рівнем інтенсивності підвищення соціальних стандартів, від чого залежатиме динаміка основних макропоказників української економіки на прогнозний період.

У своєму першому варіанті Міністерство економічного розвитку прогнозує зростання ВВП на рівні 3,3%, у 2021 році на 3,8%, у 2022 році – на 4,1%. Зростання споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 6% у 2020 році, 5,7% у 2021 році, 5,3% у 2022 році.

Згідно з другим варіантом у 2020 році прогнозується зростання ВВП на рівні 3,6%, у 2021 році – на 3,6%, у 2022 році – на 3,3%. Зростання споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) очікується на рівні 6,5% у 2020 році, 7,1% у 2021 році, 7% у 2022 році.

Міжнародний валютний фонд прогнозує ріст ВВП України на рівні 3% у 2020 році, 3,1% – у 2021 та 3,2% – у 2022.

За підсумками 2018 року внутрішній валовий продукт України склав 134,89 мільярда доларів.

Read More

У «Нафтогазі» розповіли, скільки коштуватиме газ для населення у травні

У травні ціни на газ для населення України буде знижено. Як повідомили у НАК «Нафтогаз»,  з 1 травня, згідно рішення НКРЕКП, по всій території України діє єдиний тариф на транспортування газу, але кожний облгаз має індивідуальний тариф на розподіл газу.

Ціни відрізняються залежно від регіону, адже їх встановлюють облгази та міськгази.

Відповідно до інформації Асоціації газового ринку, найдешевшим буде газ у Києві – 7810,61 гривні за тисячу метрів кубічних. Найбільше заплатять споживачі ТОВ «Газовик», що на Вінниччині – 8428,61 гривні за тисячу кубометрів.

22 квітня, в уряді повідомили, що узгодили з «Нафтогазом України» механізм зниження ціни на газ для населення і теплової генерації з 1 травня – до рівня 8247 гривень за тисячу кубометрів.

Згідно з урядовим рішенням, ухваленим на засіданні 3 квітня, якщо кон’юнктура газового ринку демонструє зниження цін на газ для промисловості, «Нафтогаз» зобов’язаний продавати газ для населення за ціною, що визначається як середньоарифметична ціна газу, за якою державна компанія пропонує паливо промисловим споживачам за умови передоплати.

У березні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що доручить Міністерству фінансів і «Нафтогазу» почати переговори із Міжнародним валютним фондом, щоб запобігти росту тарифів на газ для населення в майбутньому.

Read More

US Wants Swift End to Istanbul Consulate Staff Trial

A U.S official has called for the trial of a Turkish employee of the U.S. Consulate on espionage charges to be resolved “swiftly, transparently and fairly.”

 

The trial was adjourned Wednesday until June 28.

 

Metin Topuz, a translator and assistant for the U.S. Drug Enforcement Agency, has been jailed on charges of espionage and attempting to overthrow the Turkish government. His case is one of several issues that have strained ties between the NATO allies.

 

Topuz is accused of links to U.S.-based Turkish cleric Fethullah Gulen, who the Turkish government blames for the 2016 coup attempt. Topuz, who faces a life sentence if convicted, denies the charges.

 

U.S. charge d’affaires Jeffrey Hovenier told reporters there was “no credible evidence of any criminal wrongdoing” against Topuz.

 

 

Read More

US, Russian Officials Signal Desire to Improve Relations

U.S. Secretary of State Mike Pompeo said nearly two hours of meetings Tuesday with Russian President Vladimir Putin and Foreign Minister Sergey Lavrov about “nearly every issue facing our two countries” were productive, though there appeared to be no major breakthroughs.

The United States and Russia both have interests in a number of ongoing global issues. But they often find themselves on opposite sides, even if they share a stated basic goal.

WATCH: Pompeo’s visit to Russia

One such situation is the conflict in Syria, where Russia has supported President Bashar al-Assad’s forces, while the United States has backed rebels who want to see Assad out of office. U.S.-Russian efforts to bring a U.N.-brokered end to the war that began in 2011 fell apart in 2016.

But Pompeo told reporters Tuesday he thinks U.S. and Russian officials “now can begin to work together” in a way to begin the process set out in a U.N. Security Council resolution that calls for a Syrian-led political transition with a cease-fire, new constitution and elections.

“I’m not sure we have all the capacity of that, but I think we now have a common understanding of the places where we were hung up, which I think we can work our way through,” Pompeo said after the talks at Russia’s Black Sea resort of Sochi.

He also expressed hope the United States and Russia can work toward what he says he believes is a common objective of a denuclearized North Korea.

Other topics for Tuesday’s meeting included Iran, Ukraine and Venezuela.

At a joint news conference with Lavrov following the talks, Pompeo said the United States is willing to rebuild its relationship with Russia, but it expects its Russian counterparts to act on it with all seriousness.

“President Trump’s made it clear that his expectation is that we have an improved relationship between our countries. This will benefit each of our people. And I think that our talks here today were a good step in this direction,” said Pompeo. 

​Putin said he had spoken to U.S. President Donald Trump several days ago, and he got the impression that Trump indeed “intends to rebuild U.S.-Russian relations and contacts in order to solve the issues of mutual interest.”

“On our behalf, we have said it multiple times that we also would like to rebuild fully fledged relations, and I hope that right now the conducive environment is being built for that,” Putin said to Pompeo.

Putin then brought up the special counsel Robert Mueller’s investigation into Russian election interference by calling it “exotic work.” Putin denied any collusion between his government and the current U.S. administration.

Earlier, during the joint press conference after talks with Lavrov, Pompeo issued a few stern warnings to Russia, saying it should refrain from interfering in the 2020 U.S election, free captured Ukrainian sailors and try to make peace with Ukraine. 

He also said the two sides disagree on Venezuela and urged Russia to end its support for President Nicolas Maduro. The United States and 50 other countries have recognized opposition leader Juan Guaido as Venezuela’s interim leader.

Experts said the meetings in Sochi demonstrated that even in cases when U.S. and Russian interests overlap in certain parts of the world, it should be viewed as a mere coincidence, rather than a pattern.

“We are talking about some situational convergence, and not about a unified vision of the global picture,” said the head of the Russian International Affairs Council, Andrey Kurtunov.

Pompeo’s trip comes a few weeks ahead of a Group of 20 summit meeting June 28-29 in Osaka, Japan, with both Putin and President Trump expected to attend. Trump said on Monday he will meet with Putin on the sidelines of the G-20 summit.

Read More

Про відкликання томосу йтися не може – радник Порошенка

Томос про автокефалію Православної церкви України не може бути відкликаний Вселенським патріархом, якщо сама ПЦУ не буде наполягати на внесенні змін до документа. Про це Радіо Свобода заявив 15 травня радник президента України Петра Порошенка, директор Національного інституту стратегічних досліджень Ростислав Павленко.

«І в томосі, і в статуті церкви є положення про те, що все, що відбувається в незалежній українській церкві, має відбуватися відповідно до томосу і до статуту. Якщо не буде порушено умов томосу, якщо церква не буде переглядати його і не буде вносити щодо положень томосу зміни, то ні про яке відкликання йтися не може», – наголосив фахівець.

Павленко також наголосив, що «президент Порошенко і держава не втручаються у внутрішні церковні відносини». Так радник президента прокоментував слова почесного патріарха ПЦУ Філарета, який заявив Радіо Свобода, що «Порошенко відступив від обіцяних домовленостей і фактично дав згоду на ліквідацію Київського патріархату».

«15 грудня (перед проведення Об’єднавчого собору, результатом якого стало створення ПЦУ – ред.) було ліквідовано Київський патріархат як релігійне об’єднання, тобто об’єднання різних релігійних організацій, які складають Київський патріархат. Рішення про це було ухвалене Помісним собором Київського патріархату, і Міністерство культури в січні вже цього року, після отримання томосу завершило всі необхідні процедури, встановивши, що ані фактично, ані юридично Київський патріархат як церква не існує», – вказав Ростислав Павленко.

Міністерство культури України також заявило 10 травня, що Українська православна церква Київського патріархату припинила існування, коли увійшла до Православної церкви України.

Почесний патріарх ПЦУ Філарет наполягає, що «УПЦ Київського патріархату залишається зареєстрованою в державних органах».

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на якому представники трьох фактично наявних на той час в Україні православних церковних організацій створили єдину канонічну православну церковну організацію в Україні, помісну Православну церкву України (ПЦУ). Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП. Цей собор не був, як стверджував Філарет, «собором Київської митрополії в складі Константинопольського патріархату», такої митрополії не існувало.

Раніше того ж дня УПЦ КП і УАПЦ провели свої помісні собори, на яких ухвалили рішення про припинення діяльності цих церковних організацій у зв’язку з утворенням єдиної автокефальної Православної церкви України. Зокрема, під рішенням помісного собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року про ліквідацію цієї церкви стоїть і підпис Філарета, на той час патріарха Київського і всієї Руси-України УПЦ КП.

6 січня у Стамбулі, у резиденції Вселенського патріархату на Фанарі, Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив главі новоствореної помісної Православної церкви України митрополитові Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія. 

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Філарет, який у Православній церкві України отримав почесне звання «почесного патріарха», вже заявляв, що Українська православна церква – Київський патріархат іще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ «Київського патріархату» і заявляв, що уповноважений скликати церковний собор для цього.

Міністерство культури відтак підтвердило тоді, що УПЦ КП припинила існування – це було остаточно оформлено наказом Мінкульту від 30 січня 2019 року про реєстрацію Київської митрополії ПЦУ і про припинення реєстрації УПЦ КП.

14 травня Епіфаній заявив, що розколу в Українській православній церкві немає і не буде. Він зазначив, що ПЦУ «шанує святійшого патріарха Філарета, але не підтримує думок, які він висловив останніми днями».

Read More

Помпео: США і Росія мають різні погляди на Україну

Державний секретар США Майк Помпео заявив, що Вашингтон і Москва мають відмінні погляди на пов’язані з Україною питання. Про це керівник зовнішньополітичного відомства США заявив 14 травня після переговорів у Сочі з президентом Росії Володимиром Путіним.

«Є моменти, де ми маємо дуже різні підходи. Ви згадали про Україну. Ми маємо різні погляди на те, як (питання) України має просуватися», – наголосив Помпео в розмові з журналістами, стенограму якої поширив Держдепартамент США.

Водночас він не дав прямої відповіді на запитання журналіста, чи є звільнення затриманих Росією в Чорному морі українських моряків передумовою для зустрічі президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним.

Президент Росії 14 травня на зустрічі з держсекретарем США Майком Помпео висловив сподівання на відновлення російсько-американських відносин.

Перед тим 14 травня держсекретар США Майк Помпео мав тривалі переговори і прес-конференцію із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, на яких, серед іншого, йшлося і про Україну. Майк Помпео закликав Москву «простягнути руку» новій українській владі та звільнити захоплених Росією біля Керченської протоки українських моряків.

25 листопада 2018 року в Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Кілька моряків при цьому отримали поранення. Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії.

Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

Read More

Pompeo Says Trump Wants Better Ties With Russia, But Disagreements Remain

U.S. Secretary of State Mike Pompeo said the United States is committed to improving relations with Russia, as he met with his Russian counterpart Sergey Lavrov and President Vladimir Putin in Sochi on Tuesday. But the two top diplomats acknowledged continued disagreement on the issue of foreign election interference, Venezuela and Iran. VOA’s Diplomatic Correspondent Cindy Saine has more from the State Department.

Read More

Президент Молдови Додон домовився із Зеленським про зустріч

Президент Молдови Ігор Додон повідомив, що домовився із новообраним президентом України Володимиром Зеленським про зустріч найближчим часом.

«Провів телефонну розмову з обраним президентом України Володимиром Зеленським. Привітав його з обранням на пост глави сусідньої держави і побажав успіхів на відповідальній посаді. Обговорили відносини між Республікою Молдова і Україною в різних галузях, що мають взаємний інтерес», – написав Додон на сторінці у Facebook.

Він не вказав, коли саме може відбутися така зустріч, але додав, що йтиметься на ній про «актуальні питання». У Володимира Зеленського наразі нічого про телефонну бесіду з президентом Молдови і ймовірну плановану зустріч не повідомляли.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами. Він неодноразово заявляв, що його країна має покладатися на Росію в питаннях енергетики, експорту товарів та допомоги з врегулюванням конфлікту у Придністров’ї.

Read More

Europe Urges Restraint as Fears of US-Iran Conflict Escalate

As tensions escalate between the United States and Iran, Europe has urged all sides to avoid further escalation.

The United States has deployed a naval strike group to the Middle East region, led by the USS Abraham Lincoln aircraft carrier.  B-52 bombers have also arrived at the U.S. air base in Qatar, designed to counter what the Trump administration says are “clear indications” of threats from Iran to U.S. forces.

Military analyst Jack Watling of the London-based Royal United Services Institute says the deployments are not unusual.

“There hasn’t been a massive change in U.S. force posture in the region. What there has been is a very significant change in messaging. And combined with that the U.S. is putting more and more pressure on Iran economically. So the question comes, how is Iran going to push back? How are they going to show the United States that if you keep pressing us, we can respond? And at that point, if they get that wrong, there is a risk of runaway escalation,” Watling told VOA.

Europe believes that risk is dangerously high, a point made clear to U.S. Secretary of State Mike Pompeo as he arrived in Brussels for talks Monday with European Union Foreign Policy chief Federica Mogherini.

“We are living in a crucial, delicate moment where the most relevant attitude to take – the most responsible attitude to take – is we believe should be that of maximum restraint and avoiding any escalation of the military side,” Mogherini told reporters after the meeting.

Washington pulled out of the 2015 nuclear agreement with Iran a year ago. Up to now, Europe has urged Tehran to stick with the deal and effectively wait out the Trump administration, says analyst Jack Watling.

“What we’ve seen over the last week is the U.S. administration putting an awful lot of pressure on the viability of that policy. And in pushing the Iranians to the point where they have walked away from a key component of the deal, it essentially underscores the fact it might not be possible to continue in that direction. So, Europe will have to decide.”

Much depends on whether Tehran decides to block nuclear inspectors from entering the country to verify the enrichment freeze.

“That would be very escalatory because Israel would suddenly feel quite threatened, and at that point the deal would be completely dead,” adds Watling.

Meanwhile, the United States continues to tighten the economic noose. India was a major importer of Iranian oil, but stopped purchases this month in the wake of renewed U.S. sanctions. Visiting Delhi Tuesday, Iran’s Foreign Minister Mohammad Javad Zarif was questioned on the U.S. military deployments in the Gulf region.

“Unfortunately [the] United States has been escalating the situation unnecessarily. We do not seek escalation, but we have always defended ourselves,” Zarif said.

Analyst Watling says any conflict with Iran would quickly engulf the region.

“It has to fight essentially a regional deep battle. Which means activating a lot of the assets they’ve developed potentially in Lebanon, in Iraq, and conducting ballistic missile strikes.”

Fear of such a conflict has rattled Europe, caught between the demands of its U.S. ally to abandon the nuclear deal and warnings from Tehran that such a move would lead to a resumption of its nuclear program.

 

 

 

Read More

Google Opens German Center to Improve Data Privacy

Google opened a privacy focused engineering center in Munich, Germany, on Tuesday, its latest move to beef up its data protection credentials as tech companies’ face growing scrutiny of their data collection practices.

CEO Sundar Pichai said the Silicon Valley tech giant is expanding its operations in the southern German city, including doubling the number of data privacy engineers there to more than 200 by the end of 2019.

The new Google Safety Engineering Center will make Munich a global hub for the company’s “cross-product privacy engineering efforts,” Pichai said in a blog post.

Staff will work with Google privacy specialists in other cities to build products for use around the world, Pichai said, adding that Munich engineers built the Google Account control panel as well as privacy and security features for the Chrome browser.

Data privacy and security at Google and its tech rivals including Facebook are increasingly in the spotlight. Both companies dedicated much of their annual developer conferences last week to privacy, with Google unveiling new tools giving people more control over how they’re being tracked while Facebook outlined plans to connect people though more private channels.

Read More

Засудженим у Таїланді українцям зменшать терміни ув’язнення – посольство

Протягом наступних чотирьох місяців громадянам України, що відбувають покарання в Таїланді, зменшать терміни ув’язнення з нагоди коронації нового тайського монарха Рами Х, повідомляє посольство України в Таїланді.

За повідомленням, про це повідомив директор Департаменту корекції при Міністерстві юстиції Таїланду Нарас Савестанан під час зустрічі в посольстві 13 травня.

«Глава тайської пенітенціарної служби наголосив, що у рамках процедури колективного королівського помилування, що триватиме протягом наступних чотирьох місяців, значна частина ув’язнених в Таїланді українців може отримати зменшення термінів покарання на 50% від вироку суду, декілька осіб можуть бути повністю звільнені», – йдеться в повідомленні.

У тайських в’язницях відбувають покарання 24 громадян України, засуджених за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин і підробкою банківських карток, повідомили в посольстві.

Читайте також: Від сьогодні українці можуть подорожувати до Таїланду без віз

Триденна церемонія коронації короля 66-річного Маги Вачіралонгкорна, який зійшов на трон під ім’ям Рами X, відбулася на початку цього місяця.

 

Read More

Колишнього командувача Нацгвардії Аллерова затримали

Співробітники Національного антикорупційного бюро України затримали колишнього командувача Національної гвардії Юрія Аллерова, повідомляє агентство «Українські новини» із посиланням на свої джерела та журналіст Юрій Бутусов.

«Затримали трьох людей. Аллерова також затримали», – сказало джерело «Українських новин».

Агентство пише, що також затримані керівники корпорації «Укрбуд».

7 травня стало відомо, що президент України Петро Порошенко звільнив командувача Національної гвардії України Юрія Аллерова.

14 травня детективи НАБУ здійснювали обшуки за місцем роботи та проживання окремих службових осіб Національної гвардії, а також у низці приватних компаній у межах розслідування ймовірного розкрадання активів на 81,64 мільйона гривень.

«Українські новини» з посиланням на джерело в правоохоронних органах повідомили, що НАБУ готує підозру Аллерову за статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Read More

Тяжкохворого активіста Бекірова вивезли з СІЗО на обстеження – адвокат

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, вивезли на обстеження в клінічну лікарню імені Семашка в Сімферополі, повідомив кореспондентові проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.

«Мого підзахисного Едема Бекірова вивезли до міськлікарні Семашка на консультацію до ендокринолога і кардіолога. Це планове обстеження, сьогодні його привезуть назад у СІЗО. Обстеження лікарів необхідне, оскільки стан здоров’я його, як і раніше, поганий, у нього високий рівень цукру, а інсулін, який йому колять, не допомагає», – розповів адвокат.

За словами Веліляєва, рішення вивезти його підзахисного на обстеження до міської лікарні адміністрація СІЗО в анексованому Криму ухвалила після відвідин Бекірова російським омбудсменом Криму Людмилою Лубіною.

26 квітня підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту Бекірова на продовження терміну утримання в СІЗО. Едем Бекіров залишиться під арештом до 12 червня.

За словами адвоката Ісляма Веліляєва, стан здоров’я його підзахисного останнім часом погіршився.

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Бекірова мають намір відправити на медичне обстеження. Він переніс алергічну реакцію через ін’єкції інсуліну, призначеного йому після медобстеження.

Read More

Гройсман назвав «реальний показник» середньої зарплати в Україні на 2021 рік

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що середня зарплата в Україні на 2021 рік має становити в доларовому еквіваленті 620 доларів. Про це голова уряду сказав 14 травня під час підписання нової тристоронньої Генеральної угоди із профспілками та роботодавцями.

«620 доларів – абсолютно реальний показник, який допоможе збільшити мотивацію українців працювати на власну економіку», – цитує Гройсмана «Урядовий портал».

Середня заробітна плата в Україні в доларовому еквіваленті досягла рівня 2013 року і становить майже 400 доларів, свідчать дані Державної служби статистики. У березні 2019 року номінальна середня зарплата становила 10237 гривень при курсі 26,6 гривні за долар (або 385 доларів). Станом на травень гривня стала міцнішою щодо долара, офіційний курс на 14 травня становить 26 гривень 11 копійок.

Середня заробітна плата в Україні в березні 2013 року становила 3212 гривні при курсі 8,16 гривні за долар (або 394 долари).

Read More

Зростання гривні на міжбанку загальмувалося

На міжбанківському валютному ринку 14 травня триває зміцнення гривні щодо долара США, але зростання котирувань національної валюти уповільнилося, свідчать дані профільного сайту «Мінфін», який відстежує перебіг торгів.

«Торги по долару на максимальній активності з самого ранку. Тривають операції по лотах до 1 мільйона доларів при перевищенні пропозиції над попитом», – відзначають аналітики.

Серед чинників, що грають на користь гривні, фахівці відзначають чергове розміщення облігацій внутрішньої державної позики – для купівлі номінованих у гривні цінних паперів нерезиденти продають іноземну валюту. Також на ринок впливає наближення дат платежів компаній до бюджету, для чого потрібна гривня. «На ранок вівторка кореспондентські рахунки банків впали майже на 3,6 мільярда гривень до 56,1 мільярда. Дефіцит гривні відчувається у більшості середніх та дрібних фінустанов», – ідеться в повідомленні.

Цю ситуацію для поповнення своїх золотовалютних резервів використовує Національний банк України, регулятор таким чином не допускає значнішого посилення національної валюти. Опівдні НБУ встановив довідкове значення на рівні 26 гривень 14 копійок за долар, це на три копійки більше, ніж офіційний курс на 14 травня.

Курс, встановлений Нацбанком за результатом торгів 13 травня (26 гривень 11 копійок), став повторенням річного максимуму. Востаннє на рівні 26,11 щодо долара гривня перебувала 21 травня 2018 року.

Read More

Albanian Protesters Throw Firebombs, Seek Early Elections

Albanian protesters threw firebombs at the police Monday evening, and the supporters of opposition parties gathered in the capital, Tirana, to ask for the resignation of Socialist Prime Minister Edi Rama and early elections.

Opposition supporters marched in front of the main government buildings amid rain, but did not attempt to break the police barrier as they did on Saturday. Instead, they threw firecrackers at the prime minister’s offices. 

Hours earlier, officials from the United States, European Union and Organization for Security and Co-operation in Europe had called for restraint.

The U.S. Embassy in Tirana called on opposition leaders to “condemn publicly the violent acts of their supporters” and on the authorities “to act with restraint.”

The violent actions that took place during Saturday’s protest “were unlawful and undemocratic,” the U.S. statement read.

European parliamentarians, from both the left and right, in an open public letter on Monday called on Albanians to show restraint and “not to jeopardize the country’s prospects on its European path.”

Albania expects to hear in June whether the EU will give the green light for opening accession talks. 

The white smoke from flares was seen in the sky Monday night, but calls for restraint appear to have been heeded. 

At the beginning of the protest, opposition leader Lulzim Basha told his supporters they were marching “in front of the institutions that symbolize the crime.” Besides the offices of the prime minister, demonstrators also protested in front of the Interior Ministry, police headquarters and parliament.

A similar protest Saturday turned violent. About 50 opposition supporters were also arrested.

Read More

Britain to Decide on Extradition Fate of WikiLeaks’ Assange     

Swedish prosecutors are reopening the rape case against WikiLeaks founder Julian Assange following a request from the lawyer of one of the alleged victims. 

Assange was arrested last month in Ecuador’s embassy in London, after the country reversed its decision to give him asylum. The 47-year-old Australian national is also wanted in the United States on hacking charges and the British government will now have to decide which extradition request should take priority.

WATCH: Britain to Decide Assange’s Extradition Fate

In 2011, Assange was accused of rape by two women following a WikiLeaks conference in Stockholm. He sought asylum in London’s Ecuadorean embassy, claiming the accusations were part of a plot to have him extradited to the United States over his whistleblowing activities. With apparently little hope of conviction, Swedish prosecutors dropped the investigation in 2017. 

In April, however, Ecuador reversed its decision to offer Assange asylum and allowed British authorities into the embassy to arrest him. One of the women who made the rape accusations requested the case be reopened.

Sweden’s deputy director of public prosecution, Eva-Maria Persson, announced the reopening of the case Monday. 

“After reviewing the preliminary investigation in its current state, my assessment is that there is still probable cause to suspect that Julian Assange committed rape,” Persson said at a press conference in Stockholm.

Assange denies the rape accusations. In a statement, WikiLeaks said reopening the case would allow him to clear his name. 

Sweden will seek a European arrest warrant and extradition after Assange has served a 50-week sentence in Britain for skipping bail. 

The United States has also issued an extradition request for Assange over computer hacking accusations, related to the release of thousands of classified military and diplomatic communications via WikiLeaks, mainly relating to the wars in Afghanistan and Iraq.

Britain’s Home Secretary will have to decide which extradition request should take precedence, says London-based extradition lawyer Anthony Hanretty.

“Whether it was hacking into computers or simply releasing information, against the allegations made in Sweden which are of the utmost severity. So it will come down politically to which one he thinks is more palatable for him to make.”

Hanretty notes that Assange has already indicated he would contest any extradition to the United States.

“He no doubt will have fears that he will be held in solitary confinement in conditions which he will say will breach his human rights. There’s also concern that if he is sent to the U.S., they will simply add further charges onto him once he is there. And it also depends on how the U.S. frames the charges against him. They will have to show that what he is accused of in the U.S. would amount to an offense in the U.K.”

Under Swedish law, the statute of limitations on the rape case expires in August of next year, so legal experts say there is pressure on Britain and Sweden to speed up the extradition process.

Read More

НБУ програв апеляцію у справі про інвестиційну перевірку «Приватбанку», готує касацію

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва 13 травня відхилив апеляцію Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду щодо перевірки «Приватбанку» напередодні націоналізації, повідомляє НБУ.

Цим рішенням Окружний адміністративний суд задовольнив позов кіпрської компанії Triantal Investments і скасував розпорядження НБУ щодо проведення інвестиційної перевірки «Приватбанку».

У НБУ заявили, що готують касаційну скаргу на рішення суддів по апеляції.

«Перевірка фінансової стійкості банків, особливо системно важливих, є не тільки одним з пріоритетних завдань регулятора, що є складовою забезпечення фінансової стабільності в Україні, а й належить до його виключних повноважень, закріплених законом», – йдеться в заяві регулятора.

НБУ наполягає на тому, що рішення про визнання «Приватбанку» неплатоспроможним та його націоналізацію ґрунтувалися на від’ємному значенні регулятивного банку фінансової установи. Претензії кіпрської фірми вважають спробою колишніх акціонерів банку оскаржити націоналізацію.

«Нагадаю, що рішення про виведення неплатоспроможного «ПриватБанку» за участю держави ухвалювалось відповідно до норм діючого законодавства, було підтримане РНБО, Урядом та міжнародними партнерами з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян», – цитують у прес-службі Нацбанку начальника управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту НБУ Віктора Григорчука.

У березні 2017 року кіпрська компанія Triantal Investments Ltd звернулася до суду з вимогою визнати неправомірним і скасувати датоване жовтнем 2016 року розпорядження НБУ, яким регулятор ініціював проведення позапланової інспекційної перевірки. Окружний суд Києва 2 березня 2018 року задовольнив цей позов.

Підсумки перевірки «Приватбанку» лягли в основу націоналізації фінансової установи в грудні 2016 року.

9 квітня ЗМІ повідомили, що Коломойський і кіпрська компанія Triantal Investments LTD доповнили свій позов новими вимогами до України про повернення кожному з них пакету акцій «Приватбанку».

Сам Коломойський заявляв: «Мені не потрібен «Приватбанк». Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Read More

Прізвища так званих суддів і співробітників Окружного адміністративного суду Києва, які обікрали українців на мільярди доларів

Так званий окружний адмінсуд

Окружний адміністративний суд Києва славиться своїми скандальними рішеннями. Саме у цьому суді, свого часу, судді визнавали Майдан перешкодою і схвалювали схему із “рюкзаками Авакова”. А також: заборонили поводити конкурс на посаду голови Державної митної служби, скасували ліквідацію банку “Хрещатик”, визнали законність формули “Роттердам+”, відсторонили від роботи Уляну Супрун, повернули “вертодром Януковича” фірмі нардепа БПП, відмовили журналістці у наданні копії рішення про доступ до даних з її телефону, поновили скандального Насірова на посаді голови фіскальної служби, скасували заборону на в’їзд в Україну Федору Добронравову, скасували заборону на в’їзд в Україну роспропагандону Шувалову. Напередодні той-таки Окружний адмінсуд Києва також призупинив обов’язкове перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), яка мала внести у свою назву згадку про зв’язок з Росією.

Позов Ігоря Коломойського до Національного банку і Кабінету Міністрів щодо незаконності націоналізації “Приватбанку”, до слова, також прийняли троє суддів – Ігор Качур, Володимир Келеберда, Віталій Амельохін, які є недоброчесними. За даними активістів із руху “Чесно”, всі троє приховували значну частину своїх статків, не зазначаючи їх у деклараціях. І у прийнятті різних скандальних рішень ці судді також відзначались.

Отже, публікуємо повний перелік неповажних громадян, які, як путани, обслуговують своїх господарів за гроші, а іноді лише через страх:

ВОВК Павло Вячеславович – так званий голова суду

АБЛОВ Євгеній Валерійович – так званий заступник голови суду

КЕЛЕБЕРДА Володимир Іванович – так званий заступник голови суду

Так звані судді:
АБЛОВ Євгеній Валерійович
АМЕЛЬОХІН Віталій В’ячеславович
АРСІРІЙ Руслан Олександрович
ГАРНИК Кирил Юрійович
ГРИГОРОВИЧ Павло Олександрович
ДАНИЛИШИН Віктор Михайлович
ДЕГТЯРЬОВА Ольга Вікторівна
ДОБРІВСЬКА Наталія Анатоліївна
ДОНЕЦЬ Володимир Адольфович
ІЩУК Ігор Олександрович
КАРАКАШЬЯН Сергій Костянтинович
КАРМАЗІН Олександр Анатолійович
КАТЮЩЕНКО Віталій Петрович
КАЧУР Ігор Анатолійович
КЕЛЕБЕРДА Володимир Іванович
КОБИЛЯНСЬКИЙ Костянтин Миколайович
КОСТЕНКО Дмитро Анатолійович
КЛОЧКОВА Наталія Вікторівна
КЛИМЕНЧУК Наталія Миколаївна
КУЗЬМЕНКО Валерій Анатолійович
ОГУРЦОВ Олексій Петрович
ПАЩЕНКО Костянтин Сергійович
ПОГРІБНІЧЕНКО Ігор Миколайович
КУЗЬМЕНКО Анна Ігорівна
САНІН Богдан Володимирович
СМОЛІЙ Ігор Володимирович
СКОЧОК Тетяна Олександрівна
МАРУЛІНА Любов Олександрівна
ФЕДОРЧУК Андрій Богданович
ЧУДАК Олеся Миколаївна
ШУЛЕЖКО Віктор Петрович
ШЕЙКО Тетяна Іванівна
ШРАМКО Юлія Теодорівна
АВЕРКОВА Вікторія Вікторівна
БАЛАСЬ Тетяна Павлівна
БОЯРИНЦЕВА Марина Анатоліївна
ВАСИЛЬЧЕНКО Ірина Петрівна
ВЄКУА Нана Гуриєлівна
ВЛАСЕНКОВА Олена Олександрівна
ГОЛОВАНЬ Оксана Вікторівна
ДОБРЯНСЬКА Ярослава Іванівна
КОВЗЕЛЬ Петро Олегович
ЛІТВІНОВА Аріна Володимирівна
МАЗУР Альона Сергіївна
НАГОРЯНСЬКИЙ Сергій Іванович
ПАТРАТІЙ Олена Валеріївна
СОКОЛОВА Олена Анатоліївна
ШЕВЧЕНКО Наталія Миколаївна

Так званий керівник апарату суду – Миронюк Дмитро Миколайович

Так званий заступник керівника апарату суду – Мельниченко Наталія Володимирівна

Так званий заступник керівника апарату суду – Прокопенко Олександр Петрович

Так званий начальник відділу забезпечення діяльності керівника апарату суду та правової роботи Пенцова Наталія Володимирівна

Так званий начальник відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) ВІТЮК Оксана Володимирівна

Так званий начальник відділу планово-фінансової діяльності та звітності ТВЕРДОСТУП Ніна Іванівна

Так званий начальник відділу систематизації законодавства та узагальнення судової практики БОНДАР Юрій Олегович

Так званий начальник відділу упраління персоналом та антикорупційного моніторингу ВІКТОРУК Вікторія Валеріївна

Так званий начальник відділу інформаційного та комп’ютерного забезпечення КАЛУГІН Андрій Володимирович

Так званий начальник відділу судової статистики СМИРНОВА Катерина Андріївна

Так званий начальник відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення КОРНІЄНКО Алла Валентинівна.

Ці нікчеми живуть серед нас, дихають українським повітрям, їдять український хліб і знищують Українську Державу. Ми не визнаємо їх суддями і не визнаємо рішення цього так званого суду.

ГАНЬБА ВИРОДКАМ І ЯНИЧАРАМ!

Мережа Правди

Read More

Україна готова відмовитися від Мінських угод, якщо деякі європейські держави доб’ються зняття санкцій з росії в Раді Європи

Павло Клімкін

Україна готова відмовитися від дотримання Мінських домовленостей, якщо деякі європейські держави доб’ються зняття санкцій тиску з Російської Федерації в Раді Європи. Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Мене вчора багато хто запитував, як буде Рада Європи (діяти щодо санкцій проти росії, – ред.). Я їм чесно сказав: якщо ви вчините так, як хочуть кілька країн, я того ж дня вийду і скажу, що, по-перше, «Мінська» у нас тепер немає, і, по-друге, його вбили не тільки в Москві, але і ви – послідовно», – заявив голова МЗС журналістам у Брюсселі.

За словами Клімкіна, його позицію почули партнери з Франції, Німеччини, Нідерландів та інших країн.

Нагадаємо, в 2017 році Москва призупинила виплату внеску в бюджет Ради Європи. Згідно зі статутом Ради Європи, якщо до червня цього року російська сторона не відновить виконання своїх фінансових зобов’язань, держава може бути позбавлена репрезентаційних прав в організації. Раніше МЗС України застерегло Раду Європи від поступок Росії і заявило, що організація опинилася в кризі через шантаж РФ.

12 лютого 2015 року учасники програми Тристоронньої контактної групи за підсумками переговорів у Мінську підписали «Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей». Ці домовленості, зокрема, передбачали негайне і всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей, а також відведення важкого озброєння обома сторонами на рівні відстані. Передбачалося також відновлення Україною повного контролю над держкордоном; виведення з Донбасу російських найманців і незаконних збройних формувань і техніки. Клімкін наголосив, що на зустрічах у неділю ввечері та у понеділок уже повідомив про це колег-міністрів з європейських держав.

Водночас Клімкін наголосив, що попри відсутність прямого зв’язку між «Мінськом» та санкційним тиском на РФ у Раді Європи, Україна має підстави для такого кроку. «Якщо зараз, після того як росія почала видавати паспорти (мешканцям окупованої території Донбасу), ви підете на кроки назустріч росії – тоді тотально руйнується взагалі вся логіка того, що ми досі робили», – пояснив він.

Головним лобістом зняття санкційного тиску є Німеччина, яку підтримують французи та низка інших держав. Клімкін підтвердив, що сконцентрувався на переговорах із ними. «Німці це почули, і французи це почули, і голландці. Чи погодилися? Спитайте у них. Але з німецьким міністром ми окремо дуже довго це обговорювали сьогодні», – повідомив Клімкін.

Мережа Правди

Read More

Моґеріні: ЄС вивчить можливість введення санкцій проти Росії через видачу паспортів українцям

Раніше парламент України звернулася до міжнародних організацій, ЄС і США із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви щодо паспортів

Read More

У Росії хочуть утилізувати військову техніку України в анексованому Криму після 2024 року

Російська влада має намір утилізувати українську військову техніку, яка залишилася в Криму після анексії півострова 2014 року, якщо Київ не забере її до 2024 року. Про це заявив голова комітету з оборони Державної думи Росії, колишній командувач Повітряно-десантних військ Росії Володимир Шаманов.

«Це перш за все задача керівництва України. Виходячи з міжнародних норм, протягом 10 років вони повинні або забрати, або за 10 років ми змушені будемо це утилізувати, тому що те, що не є в експлуатації, старішає і стає непридатним. Сучасних зразків ми не спостерігали, а ті, що є, Збройним силам Росіїйської Федерації нецікаві», – цитує Шаманова державне інформаційне агентство Росії ТАСС.

Читайте також: Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук​

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У лютому того ж року міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що Україна не погодиться на пропозиції Кремля щодо передачі української військової техніки та озброєння з анексованого Криму, оскільки для Києва це може мати негативні наслідки як з юридичної, так і з політичної позиції.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

У Росії залишили під арештом чотирьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір»

Таганрозький міський суд в Ростовській області Росії 13 травня продовжив запобіжний захід чотирьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», затриманих під час масових обшуків в анексованому Криму 27 березня.

Сейран Муртаза, Енвер Аметов, Меджіт Абдурахманов і Рустем Сейтхалілов будуть перебувати в СІЗО до 15 серпня, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Все було стандартно і шаблонно: набори чергових фраз про необхідність продовження запобіжного заходу і утримання в СІЗО через допит 15 свідків і проведення ряду слідчих заходів. Єдине клопотання, яке було задоволене за цей процес – допуск родичів на оприлюднення», – розповів Крим.Реалії адвокат Айдер Азаматов.

Він додав, що судове засідання було закрите нібито через те, що буде оголошуватися інформація, що є таємницею слідства. Однак інші аналогічні засідання, які проходять зараз в Ростові-на-Дону, відбуваються у відкритому режимі.

Засідання в Таганрозі проходило в закритому режимі з ініціативи прокурора Артура Ширяєва, активісти і родичі заарештованих не змогли потрапити до суду.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.

Read More

Курс гривні росте на 9 копійок і оновлює максимум – НБУ

Національний банк України встановив офіційний курс гривні на 14 травня на рівні 26,11 гривень за долар. Це на 9 копійок менше порівняно з 13 травня – 26,20 гривень за долар.

Таким чином, українська валюта встановила новий максимум 2019 року.

За даними сайту «Мінфін», на міжбанківському ринку долар станом на кінець дня 13 травня купували за ціною 26,12, продавали – за 26,15 гривень за одиницю.

Попередній максимум гривня щодо долара встановила 10 травня: тоді офіційний курс на наступний день становив 26 гривень 21 копійку.

Аналітики називають серед причин посилення гривні успішне розміщення минулого тижня Міністерством фінансів облігацій внутрішньої державної позики. Для купівлі номінованих у гривні цінних паперів нерезиденти виходили на ринок із пропозицією валюти.

Read More

Китай запровадить мита на американські товари у відповідь на рішення Трампа

Китай підвищить мита на американські товари, повідомляють ЗМІ з посиланням на комісію з тарифної політики Державної ради КНР.

Рішення є дзеркальним заходом після того, як про підвищення мит щодо Китаю оголосив президент США Дональд Трамп.

Влада Китаю підніме податок на окремі американські товари від 5 до 25 відсотків. Зміни торкнуться товарів загальною вартістю близько 60 мільярдів доларів. Ці заходи відкладено до 1 червня, що дозволяє США і Китаю сісти за стіл переговорів з метою скасувати обмеження в двосторонньому порядку, зазначає The New York Times.

5 травня президент США заявив про плани накласти 25-відсоткові мита на весь китайський імпорт у США обсягом 325 мільярдів доларів.

З 10 травня США у два з половиною рази збільшили мита на китайські товари на суму близько 200 мільярдів доларів. Мита зросли через відсутність прогресу в торговельних переговорах із Китаєм, твердить Трамп.

Read More

Pompeo Changes European Trip Plans

U.S. Secretary of State Mike Pompeo has had a change of plans for his European trip. 

Pompeo’s first stop will be Brussels instead of Moscow. 

A State Department official says Pompeo will meet with European officials Monday “to discuss a range of pressing matters including Iran.” Originally Pompeo had planned to meet Monday with U.S. diplomats and business leaders in Moscow. 

It was not immediately clear why there was a change in the schedule.

The rest of his trip plans remain intact. 

The secretary of state travels to Sochi Tuesday for talks with Russian President Vladimir Putin and Russian Foreign Minister Sergey Lavrov.

​​Pompeo’s trip comes a few weeks ahead of a G-20 summit meeting in Osaka, Japan, which both U.S. President Donald Trump and Russian President Putin will attend.

Pompeo’s trip to Russia also comes as tensions simmer between the two countries over Iran.

The U.S. is strengthening its military presence in the Middle East in what officials said was a “direct response to a number of troubling and escalatory indicators and warnings” from Iran.

The USS Abraham Lincoln aircraft carrier strike group and four B-52 bombers have arrived in the Middle East in response to concerns Iran may be planning an attack against American targets.

On Wednesday, Lavrov asked Pompeo to use diplomacy instead of threats to solve issues after Lavrov’s talks with Iranian Foreign Minister Mohammad Javad Zarifin Moscow.

Read More