01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

У Єревані третій день протестів: знову відбулися сутички протестувальників із поліцією

У Єревані третій день тривають протести проти капітуляції невизнаного Нагірного Карабаху. Демонстранти вимагають відставки прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, а опозиція закликає регіони приєднатися до столичних протестів.

Як повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн), під будівлею уряду між протестувальниками і поліцією знову виникли сутички.

Втім акція протесту поширилася і на різні райони столиці Вірменії. До розосередження містом демонстрантів закликав представник блоку «Мати Вірменія» Андранік Теванян. На мітингу, організованому опозицією, він заявив, що у п’ятницю протестувальники спробують оточити будівлю уряду, щоб зірвати його засідання.

Опозиція також анонсувала масові акції непокори, до яких мають приєднатися жителі не лише Єревана, а й регіонів. Опозиціонери оголосили про створення протестного оргкомітету.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечував.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. Обидві сторони заявили про жертви в ході операції.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет».

21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Read More

Перший за обсягом пасажиропотоку аеропорт у РФ анонсував рейси в Грузію від компанії з чорного списку ЄС

За відновлення авіасполучення з Росією Грузію критикують Україна, США та країни ЄС

Read More

У Білорусі – військові навчання за легендою про воєнний стан. У ЗСУ відреагували

У Могильовській області Білорусі в рамках військових навчань у період з 22 по 25 вересня триватимуть спільні з місцевими силами територіальної оборони відпрацювання заходів за легендою про воєнний стан.

«Сили територіальної оборони відпрацьовуватимуть питання охорони та оборони важливих об’єктів, забезпечення заходів воєнного стану із залученням підрозділів народного ополчення, ведення боротьби з диверсійно-розвідувальними групами противника, у тому числі бойові стрільби артилерійських підрозділів територіальних військ», – повідомила пресслужба Міноборони Білорусі.

У відомстві також повідомили про проведення двосторонніх комплексних навчань з 22 по 26 вересня «на різних полігонах і напрямках», переважно на території Брестської, Городенської та Мінської областей. Їх мета – підвищення рівня готовності військового керівництва оперативних підрозділів до управління під час бойових дій.

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв заявив, що чергові маневри білоруської армії «не створюють військової загрози, але є певна небезпека».

«Тому ми, своєю чергою, посилюємо пильність і готуємо наші сили до адекватного реагування. Це звичайна військова практика», – прокоментував Наєв у Telegram.

Режим Олександра Лукашенка підтримав Росію, яка 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабну війну проти України. Територія Білорусі на початку вторгнення, як і в окремі періоди пізніше, активно використовувалася російською армією для наступу на Україну. Білорусь також відправляла техніку для російської армії та навчала російських солдатів на своїй території.

Read More

Представники Азербайджану і Карабаху домовилися продовжувати переговори після безрезультатної зустрічі 21 вересня

Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі

Read More

Зеленський прибув до Конгресу США

Крім того, президент України сьогодні зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі й розмовлятиме з військовими лідерами США в Пентагоні

Read More

ОГП: двох посадовців компанії в Сумах підозрюють у постачанні обладнання до Росії

Підприємство, за даними слідства, постачало продукцію для будівництва атомних станцій у Росії в обхід санкцій

Read More

У «Дії» з’явиться мапа з «пунктами незламності» – Шмигаль

«Це має бути зручний сервіс, де є всі важливі дані про кожен пункт, його розташування та наявність необхідного обладнання»

Read More

В Азербайджані відбулися переговори влади країни і представників вірмен Карабаху

Територія Нагірного Карабаху за міжнародним правом є частиною Азербайджану. Населення регіону переважно становлять етнічні вірмени

Read More

Польща продовжить надання Україні зброї в межах чинних контрактів – речник уряду

Ця заява пролунала після слів польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який сказав, що Варшава «більше не передає Україні зброю».

Read More

Зеленський зустрівся з лідером Бразилії. Раніше така зустріч не відбулася через «неспівпадіння графіків»

Попередні спроби організувати зустріч Зеленського і Лули да Сілви не мали успіху. Зокрема, переговори на полях саміту «Групи семи» в Японії наприкінці травня 2023 року не відбулися через «неспівпадіння графіків»

Read More

У мережі повідомляють про вибухи у кількох районах Криму. Інформації від окупаційної влади немає

У місцевих Telegram-каналах вказують на звуки вибухів у районі Севастополя, Сакському, Сімферопольському районах та у Євпаторії

Read More

Зеленський у США зустрівся з Урсулою фон дер Ляєн, Олафом Шольцем та з кількома світовими лідерами

Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.

Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.

«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.

Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.

Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».

Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки. 

Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.

Read More

Індія закликала своїх громадян у Канаді бути обережними на тлі погіршення відносин

Напруга зросла після того, як 18 вересня прем’єр-міністр Джастін Трюдо заявив, що Канада розслідує «достовірні звинувачення» про потенційну причетність індійських урядових агентів до вбивства Хардіпа Сінгха Ніджара в Британській Колумбії у червні

Read More

Вірменія: протестувальники штурмували будівлю уряду, є затримані

У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.

Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».

За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.

У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.

Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.

Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».

За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.

19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.

Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.

Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.

20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

Read More

У «Нафтогазі» кажуть, що компанія вийшла з дефолту

«Ми здійснили необхідні платежі за єврооблігаціями 2022/26 відповідно до умов реструктуризації. Таким чином, сьогодні «Нафтогаз» вийшов з дефолту»

Read More

Зеленський запросив новопризначену спецпредставницю США з відновлення України приїхати в країну

Президент Володимир Зеленський у Нью-Йорку провів зустріч із новопризначеною спецпредставницею президента США з відновлення України Пенні Пріцкер, повідомляє пресслужба Офісу президента.

«Дуже важливим питанням для нас є відновлення – як післявоєнне, так і вже зараз, поки триває війна. Зокрема, ви можете прибути в Україну й побачити, як зараз працюють школи, бомбосховища, госпіталі та енергетична інфраструктура, яка є ключовою напередодні зими», – сказав Зеленський на зустрічі з Пріцкер. 

Повідомляється, що Зеленський звернув увагу на важливість участі американського бізнесу у відновленні об’єктів інфраструктури та енергетичних об’єктів в Україні.

Президент США Джо Байден 14 вересня оголосив про призначення Пенні Пріцкер на посаду спецпредставника з питань економічного відновлення України. Як заявили у Білому домі, працюючи в тісному контакті з українським урядом, союзниками, міжнародними фінансовими установами, Пріцкер керуватиме зусиллями США, щоб допомогти відновити українську економіку.

 

Read More

Міноборони Росії заявило про загибель своїх військових у Нагірному Карабасі

За повідомленням, автомобіль російського миротворчого контингенту повертався зі спостережного пункту і був обстріляний зі стрілецької зброї

Read More

Зеленський у Раді безпеки: «вето в руках агресора загнало ООН у глухий кут»

«Вето не має слугувати зброєю для тих, хто одержимий ненавистю і війною»

Read More

Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до бюджету

У законопроєкті передбачена бюджетна програма Міненерго для фінансової підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу в обсязі 350 млн грн.

Read More

Верховна Рада схвалила закон про е-декларування з урахуванням вето Зеленського

Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію президента підтримав 341 парламентар

Read More

Нагірний Карабах: Азербайджан заявив про домовленість щодо припинення вогню

Досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.

Read More

Моравецький застеріг, що Польща може накласти ембарго на чергові агропродукти з України

Моравецький наголосив, що польська влада «поступила правильно, запровадивши одностороннє ембарго на польське збіжжя»

Read More

Держсекретар США проведе переговори щодо Карабаху з Баку і Єреваном

Увечері 19 вересня азербайджанська армія прорвала у кількох місцях лінію опору вірменських сил у Карабаху, заявив радник президента Азербайджану Хікмет Гаджієв

Read More

Зеленський хоче від Трампа деталей миру з Путіним

Дональд Трамп заявляв, що у разі свого переобрання на пост президента США він зупинить війну в Україні впродовж 24 годин

Read More

Зеленський виступив на саміті Цілей сталого розвитку та зустрівся з прем’єром Ізраїлю, головою Євроради і генсеком НАТО

Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН проводить численні зустрічі

Read More

З початку вторгнення РФ у «дискредитації» російської армії звинуватили понад 470 людей в окупованому Криму – правозахисники

З початку повномасштабної вторгнення РФ в Україну 472 жителів окупованого Криму звинуватили за статтею про «дискредитацію» російської армії, йдеться у доповіді правозахисної організації «Кримський процес».

Згідно з моніторингом правозахисників, у 424 випадках підконтрольний Кремлю суд ухвалив рішення про призначення адміністративного покарання.

У доповіді вказано, що понад 80% від усіх справ про «дискредитацію армії» було порушено через дописи у соцмережах чи усні висловлювання громадян. Більшість рішень виносилася судами по суті автоматично, безпосередньо в день складання протоколу, у закритому режимі та без участі слухачів і преси.

Окремо «Кримський процес» звертає увагу на те, що зі 131 судді, які брали участь у розгляді справ, 69 перебувають у розшуку або можуть бути оголошені у розшук українською владою за підозрою у державній зраді. Ще 25 суддів були переведені до Криму з регіонів Росії, а отже, здійснюють правосуддя з порушенням міжнародного гуманітарного права.

«Норма статті про дискредитацію армії протягом півтора року все більш активно використовується винятково як інструмент для придушення антивоєнних та проукраїнських настроїв на території Криму», – резюмують автори доповіді.

У березні 2022 року в Росії вступили в дію закони про кримінальну та адміністративну відповідальність за так звані фейки про російську армію та дискредитацію її дій. За півтора року за цими статтями влада порушила тисячі адміністративних та сотні кримінальних справ.

Read More

Дуда у Нью-Йорку повторив позицію щодо українського зерна і пояснив, чому не відбулася його зустріч із Зеленським

Дуда порівняв дії України із ситуацією потопельника і закликав пам’ятати про допомогу, яку вона Україна отримує від Польщі

Read More

Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців у ЄС до 2025 року

Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали до ЄС через російську агресію, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року.

Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, «це забезпечить певність і підтримку для понад 4 мільйонів осіб, які користуються захистом у всьому ЄС».

Цю пропозицію Єврокомісії тепер має схвалити Рада ЄС.

Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту зберігаються, і тому він повинен бути продовжений як необхідна і відповідна реакція на поточну нестабільну ситуацію.

ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів і автоматично продовжив її дію на один рік.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн казала, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців. За її даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ притулок у ЄС знайшли щонайменше 4 мільйони українців.

Read More