01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Лідер Північної Кореї відвідав завод із виробництва винищувачів у Росії

Раніше США та інші країни застерегли Москву і Пхеньян від укладення заборонених угод із передачі зброї

Read More

Іран: щонайменше 18 активістів заарештовані напередодні річниці смерті Аміні

Щонайменше 18 активістів були заарештовані останніми днями в містах по всьому Ірану, оскільки влада присікає проведення можливих заходів напередодні річниці смерті Махси Аміні. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода (Радіо Фарда).

22-річна Махса Аміні у вересні минулого року була затримана поліцією моралі за обвинуваченням у неправильному носінні хіджабу. З поліцейської дільниці Аміні відвезли до лікарні, де вона за кілька днів померла. Протестувальники вважають, що причиною її смерті стало побиття співробітниками силових структур.

Незабаром в Ірані розпочалися вуличні протести. Люди виступали з гаслами проти поліцейського насильства, проти боротьби іранської влади з інакодумством, за демократизацію країни і за повалення аятоли Алі Хаменеї.

Протести жорстоко придушувалися. За даними правозахисників, за час масових акцій понад 600 демонстрантів було вбито, близько 20 тисяч людей ув’язнили. Також були страти.

З початку 2023 року в Ірані було страчено 423 особи, хоча припускається, що фактична цифра може бути значно вищою. Рівень страт в Ірані різко зріс, особливо на тлі широкомасштабних протестів після смерті Махси Аміні.

Read More

Румунія розширила обмеження польотів у повітряному просторі біля кордону з Україною

Йдеться про зону між дунайськими портами Суліна та Ґалаті, на глибині 20-30 кілометрів, на висоті до 4 тисячі метрів

Read More

Reuters: наступного тижня очікується зустріч Зеленського і Байдена

Попередня зустріч Зеленського і Байдена відбулася 12 липня на полях саміту НАТО у Вільнюсі

Read More

Сина президента США звинувачують у порушенні правил купівлі зброї

Синові президента США Гантеру Байдену висунули звинувачення у порушенні правил купівлі вогнепальної зброї, пише Reuters.

Прокурори стверджують, що Гантер Байден під час купівлі пістолета приховав, що вживав заборонені наркотики. Йдеться про придбання пістолета Colt Cobra у жовтні 2018 року.

Усього 53-річному синові президента США пред’явлено звинувачення за трьома пунктами – придбання зброї за підробленими документами, а також приховування інформації про підроблені документи та вживання наркотиків при оформленні ліцензії на зброю.

Як уточнює агенція DPA, Гантеру Байдену може загрожувати до десяти років позбавлення волі. Але Генеральна прокуратура Делавера раніше заявляла, що за подібні злочини часто виносять вироки, набагато нижчі від максимально можливого.

Адвокати Байдена-молодшого звинувачення наразі не коментували.

Білий дім наразі ці звинувачення також не коментував.

Ці звинувачення Байдену-молодшому висунули на тлі ініціативи республіканця Кевіна Маккарті розпочати розслідування щодо можливого оголошення імпічменту президенту Джо Байдену через ділові угоди його родини. У Білому домі ці кроки вважають безпідставними.

Це відбувається на тлі початку кампанії виборів президента США 2024 року.

 

Read More

Держдепартамент відреагував на видворення дипломатів США з Росії

Речник відомства додав, що Сполучені Штати «відповідним чином» відреагують на дії Москви

Read More

МЗС Росії вручило послу США ноту з вимогою, щоб двоє дипломатів американської дипмісії покинули РФ

У російському МЗС заявили, що чекають від Вашингтона «правильних висновків» після висилки дипломатів і просять «утриматися від конфронтаційних кроків»

Read More

Словаччина заявила про видворення співробітника посольства Росії

МЗС пояснило рішення задокументованим порушенням Віденської конвенції про дипломатичні відносини

Read More

Польовий офіс Міжнародного кримінального суду почав роботу у Києві

«Це підвищить ефективність та оперативність реагування на злочини, які Росія продовжує щодня чинити проти України та українців», сказав Андрій Костін

Read More

У МЗС назвали причини, чому ЄС має скасувати заборону на імпорт зернових з України

Заборона на імпорт порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, а також принципи і норми Єдиного ринку ЄС, вважають в МЗС

Read More

З’явився супутниковий знімок наслідків удару по російській системі ППО біля Євпаторії

На верхній і нижній частинах знімка видно орієнтовні місця уражень, що по рельєфу можуть бути схожі на сліди від вибухів та пожеж

Read More

Болгарія й НАТО обговорюють, як реагувати на «провокаційні дії» Росії в Чорному морі – міністр

Водночас Тодор Тагарев визнав, що його міністерство не має сценаріїв дій на випадок нападу Росії на цивільні судна, що прямують з українських портів через болгарські територіальні води

Read More

У Казахстані скасували тур російських коміків після їхнього виступу на окупованій території Донеччини

У Казахстані скасували тур російської команди КВК (Клубу веселих та кмітливих) «Камизяки», учасники якої виступили на окупованій Росією території Донецької області України. Один концерт коміків мав відбутися в Алмати, ще два – в Астані.

«Зважаючи на резонансний негативний зворотний зв’язок громадськості на гучні публічні дії артистів колективу «Камизяки» команда організаторів вирішила скасувати повністю тур по Казахстану сольних концертів команди», – написала у своїй сторінці в інстаграмі організатор туру Ольга Лі.

8 вересня «Камизяки» виступили з концертом біля меморіалу Саур-Могила в окупованій Росією частині Донецької області. На відео, знятому проросійським каналом «Оплот ТВ», учасники команди – етнічний казах Азамат Мусагалієв та його колега Денис Дорохов – висловилися на підтримку російських військових. Після цього у Казахстані запустили петицію за скасування концертів команди КВК «Камизяки»

І Дорохов, і Мусагалієв внесені до української бази «Миротворець». Мусагалієв потрапив туди після виступу на концерті на окупованій частині Донбасу, а Дорохов – після відвідин анексованого Криму.

 

Read More

У Херсоні затримали коригувальницю, яка працювала на депутата Держдуми РФ – СБУ

Жінці повідомили про підозру, їй загрожує до 12 років тюрми

Read More

«Ми працюємо по абсолютно законних цілях»: в ОК «Південь» прокоментували нічні вибухи у Євпаторії

«Наразі відпрацьовано там, де необхідно було знищити сили та засоби противника»

Read More

Білий дім назвав розслідування щодо можливого імпічменту Байдена безпідставним

«Вони самі сказали, що доказів немає. Це політичний трюк», – заявила речниця Білого дому

Read More

В ISW прокоментували удар по Севастополю

«Будь-які пошкодження одного з основних ремонтних об’єктів Чорноморського флоту РФ в окупованому Криму, ймовірно, матимуть серйозні наслідки у разі подальших українських ударів по російських військово-морських силах»

Read More

Батьки Гершковича, ув’язненого в Росії, направили ООН петицію і вимагають його звільнення

У Росії журналіста WSJ звинувачують у зборі на замовлення США секретних відомостей про одне із підприємств військово-промислового комплексу

Read More

CША без вагань запровадять додаткові санкції – Держдеп про ймовірні домовленості РФ і КНДР щодо зброї

Сполучені Штати без вагань запровадять додаткові санкції проти Росії та Північної Кореї, якщо вони укладуть нові угоди щодо продажу зброї, заявив речник Державного департаменту Метью Міллер.

«Ми вже вжили низку заходів щодо санкцій проти організацій, які були посередниками в продажі зброї між Північною Кореєю та Росією, і ми без вагань застосуємо додаткові заходи, якщо це необхідно», – сказав представник Держдепу США.

Міллер також звернув увагу на загальний контекст зустрічі Путіна і Кім Чен Ина.

«Півтора року тому Володимир Путін розпочав цю війну, а зараз, через півтора року, втративши десятки тисяч російських солдатів і витративши мільярди доларів, він благає про допомогу Кім Чен Ина. Отже, це щось говорить про загальний контекст того, як ця війна йде для Росії», – додав він.

13 вересня після 4-годинної зустрічі Кім Чен Ина та Володимира Путіна лідер Північної Кореї пообіцяв «повну та беззастережну підтримку» РФ. Путін заявив, що Росія і Північна Корея мають «багато цікавих проєктів» у таких сферах, як транспорт і сільське господарство, але він не став говорити про військову співпрацю.

Читайте також: Держдеп: постачання КНДР зброї Росії буде «великою помилкою»

Крім того, сьогодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва і Пекін відмовляться від санкцій щодо Північної Кореї, бо ці обмеження «запроваджувалися в геть іншій геополітичній обстановці».

Міжнародні санкції проти КНДР за розвиток ядерної та ракетної програми запроваджувалися Радою безпеки ООН, серед постійних членів якої є Китай та Росія. Країни Заходу неодноразово підозрювали, що Росія й Китай можуть порушувати санкційний режим, за який самі голосували. Пекін наразі на цю заяву не реагував.

Раніше газета The New York Times повідомляла, що Кім Чен Ин планує отримати від Путіна більш сучасні технології для космічної галузі та підводного флоту і продовольчу допомогу.

Росія, як неодноразово повідомляла західна розвідка, розраховує на запаси корейських боєприпасів та снарядів.

Read More

Курт Волкер пояснив, чому в НАТО не квапляться приймати Україну

Країни НАТО переживають, що їм доведеться направляти свої війська на передову, якщо приймуть до альянсу охоплену війною Україну. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України в 2017– 2019 роках Курт Волкер.

«Це можливо? Звичайно можливо. НАТО ухвалює рішення консенсусом членів альянсу. Усі нинішні союзники повинні погодитись. А якщо вони згодні, то можуть робити все, що хочуть. Проблема полягає в отриманні такої згоди. Чи погодяться союзники прийняти Україну, поки ще тривають бої або поки Росія все ще окуповує територію? Вони переживають, що тоді країнам НАТО доведеться направляти війська безпосередньо в Україну, щоб воювати на передовій проти Росії», – сказав Волкер, відповідаючи на запитання «Чи може Україна вступити до альянсу до закінчення війни, не контролюючи частину своїх територій?»

За його словами, тоді «це може перерости у набагато ширшу війну», тому, поки триває військова агресія Росії щодо України, брати Україну в НАТО союзники не хочуть.

«Це не означає, що вони не можуть. Щоб так сталося, потрібно змінити їхню думку, тому що зараз вони бояться цієї ширшої війни», – каже американський дипломат.

Натомість Курт Волкер пропонує українцям звернути увагу на п’яту статтю Договору НАТО. На його думку, вона має велике поле для дискусій, тому варто з’ясувати, що ця стаття може означати для України.

«За що я б сперечався, то це п’ята стаття Договору НАТО, і я закликаю кожного українця дістати договір про НАТО. Це десять статей, дуже коротко, дуже чітко. Дуже легко читається. У п’ятій статті сказано, що напад на одного є нападом на всіх. На агресію проти країни-члена НАТО потрібна колективна та індивідуальна відповідь. Тут не сказано, яка це відповідь. Тому є велике поле для дискусій, що ж це таке», – каже дипломат.

Як приклад, Курт Волкер навів єдиний раз застосування п’ятої статті – терористичний акт 2001 року і розповів якими були дії союзників.

«Єдиний раз, коли застосовувалася п’ята стаття, це був терористичний акт на території США 11 вересня 2001 року. Тоді НАТО застосувало п’яту статтю. Але чи НАТО в цілому вступило тоді десь у війну? Ні. США, Велика Британія та кілька країн відправилися в Афганістан, а потім, коли була проведена стабілізаційна операція, НАТО попросило взятися за операцію Міжнародні сили сприяння безпеці. Отже, якщо ми вдумливі люди, ми можемо разом поговорити з країнами НАТО та Україною і з’ясувати, що п’ята стаття означає для України», – пояснює він.

За його словами, це може збільшити військову допомогу Україні з боку НАТО.

«Що тут має статися? І я не думаю, що це має означати, що Нідерланди надсилатимуть свої війська до Донецька, щоб воювати на лінії фронту проти росіян. Це може означати все, на що ми погодимося і на що пристане Україна. НАТО вже надає значну військову техніку та допомогу Україні. Ми можемо продовжити це. Ймовірно, ми можемо зробити більше, ніж робимо. Ми можемо надати F-16, ми можемо надати ATACMS і ми можемо надати ударні вертольоти. Ми можемо надати інші типи літаків. Ми можемо зробити більше для протиповітряної оборони, можливо, навіть допомогти Україні безпосередньо беручи участь у протиповітряній обороні. Ми можемо зробити більше на морських шляхах, відкрити Одеський порт, по-справжньому, і дозволити судноплавству знову туди повернутися. Це те, в чому можуть допомогти військово-морські сили НАТО», – зазначає Волкер.

За його словами, усі ці речі треба обговорити, узгодити і зробити, за таких умов «членство в НАТО – лише формальність».

У вересні минулого року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.

Читайте також – Саміт НАТО: пояснюємо, що саме отримала Україна у Вільнюсі

Під час саміту НАТО у липні 2023 року генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що Україна отримає запрошення на вступ до Альянсу, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови». Він уточнив, що умови передбачають два виміри – модернізація оборонних інституцій України та війна, яка триває в країні.

Read More

«Ми надто повільні і нерішучі»: Курт Волкер про військову допомогу США Україні

За його словами, США багато разів казали «ні» тому чи іншому озброєнню, але потім таки змінювали думку і поставляти його Україні. Нині така ж дискусія щодо ATACMS та F-16.

Read More

Європарламент пропонує МКС видати ордер на арешт Лукашенка через викрадення дітей з України

Резолюція згадує про причетність білоруської організації Червоного хреста до «незаконної депортації українських дітей»

Read More

Грузія приєдналася до операції НАТО в Середземному морі

Грузія є першою країною, що не входить до НАТО, яка отримала статус оперативного партнера із забезпечення морської безпеки

Read More

Продовження санкцій: стали відомі імена росіян, із яких ЄС зняв обмеження

Санкції зняли з трьох російських бізнесменів і померлого полковника армії РФ

Read More

Китай підтвердив візит представника Ватикану для переговорів щодо України

Міністерство закордонних справ Китаю 13 вересня повідомило, що посол Ватикану кардинал Маттео Дзуппі відвідає Китай для переговорів щодо врегулювання війни в Україні, попри відсутність офіційних двосторонніх відносин між Пекіном і Святим Престолом.

Як передає агенція Reuters, Лі Хуей, спеціальний посланець Китаю з питань Євразії, зустрінеться з Дзуппі.

«Що стосується України, Китай завжди був відданий сприянню мирним переговорам. Ми готові працювати з усіма сторонами та продовжувати відігравати конструктивну роль у сприянні деескалації та охолодженню ситуації», – повідомили в китайському МЗС.

Відколи російські війська вторглися в Україну в лютому 2022 року, Китай утримується від засудження дій свого союзника – Москви, хоча неодноразово закликав до припинення вогню та політичного вирішення кризи.

Дзуппі перебуватиме в Китаї з середи по п’ятницю в рамках дипломатичної роботи зі сприяння миру в Україні, повідомили напередодні у Ватикані.

Дзуппі вже відвідував Київ і Москву в червні, а потім – Вашингтон, у липні, в рамках спроб Святого Престолу посадити Україну і Росію за стіл переговорів.

Read More

«Ми завжди будемо підтримувати Росію» – лідер КНДР після понад 4-годинної розмови з Путіним

Після зустрічі з Путіним Кім Чен Ин ще самостійно відвідає два міста РФ на Далекому Сході – Комсомольськ-на-Амурі та Владивосток

Read More

Румунія заявила про виявлення на своїй території нових уламків, ймовірно, російського безпілотника

Міністерство оборони Румунії повідомило, що частин,  ймовірно, російського безпілотника були виявлені на румунській території після того, як через удар РФ дронами вранці 13 вересня було пошкоджено інфраструктуру порту в Ізмаїльському районі на півдні України, поблизу кордону з Румунією.

«Екіпаж вертольота IAR 330 Puma ВПС Румунії [упізнав] фрагменти, які могли походити від безпілотника, вони розлетілися на площі кілька десятків метрів», – йдеться в повідомленні румунського Міноборони.

Уламки знайшли біля міст Нуферу та Вікторія, приблизно за 20 кілометрів від Ізмаїла та 60 кілометрів від Рені, на які були здійснені нічні атаки.

Раніше цього місяця Румунія повідомила про два випадки, коли фрагменти безпілотників, схожих на ті, що використовує РФ, були знайдені на румунській території. Влада Румунії після цього вирішила посилити безпеку прикордонних з Україною територій.

Read More

Високопосадовця російського МОЗ не пустили до Данії на нараду ВООЗ

До Данії не пустили заступника міністра охорони здоров’я Росії Олега Салагая, який приїхав на нараду Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), повідомило російське посольство у Данії.

«Данська влада безпардонно порушила свої зобов’язання щодо забезпечення безперешкодного доступу на заходи в Данії офіційних представників країн-учасниць ВООЗ, у тому числі Росії», – повідомили у диппредставництві.

Посольство РФ каже, що вимагатиме від влади Данії вибачень та пояснень. Данія поки що інцидент не коментувала.

У травні 2023 року ВООЗ закрила в Москві Офіс боротьби з неінфекційними захворюваннями. Його повноваження передали Європейському бюро організації зі штаб-квартирою у столиці Данії Копенгагені.

Read More