«Російського прапора не може бути на Олімпійських іграх у Парижі… в той час, коли Росія здійснює воєнні злочини»
…
Влада Молдови заявила, що відмовляється платити за багатомільйонні борги, які вважає на свою адресу вигаданими із боку російського газового монополіста «Газпром».
«Молдова не збирається сплачувати вигадані борги», – заявив прем’єр-міністр Дорін Речан на засіданні уряду.
Водночас міністр енергетики Молдови Віктор Парліков заявив, що Молдова готова виплатити «Газпрому» лише 8,6 млн дол із суми у понад 700 млн дол, яку виставила перед Кишиневом Москва.
Аудит історичних боргів компанії «Молдовагаз» перед російським «Газпром», проведений двома іноземними компаніями, каже Парліков показує, що більша частина суми в 709 мільйонів доларів не підтверджена або прострочена. За словами міністра, перевірка показала, що на 276 мільйонів доларів не було надано підтверджуючих документів. Щодо ще 400 мільйонів доларів, то платіж «не підлягає стягненню», оскільки борг накопичувався дуже довго і періодично не підтверджувався «Газпромом», відтак вважається простроченим.
Як передає Молдовська служба Радіо Свобода, аудитори кажуть, що Кишинев, у свою чергу, може подати проти «Газпрому» позов на 160 мільйонів доларів щодо розподілу доходів від транзиту природного газу. Уряд також може вимагати компенсації за те, що «Газпром» у жовтні 2022 року вирішив зменшити обсяги природного газу, що постачається до Молдови, всупереч умовам контракту.
Враховуючи ці можливості, уряд пропонує «Газпрому» виплатити йому 8,6 млн доларів і таким чином погасити всі історичні борги, на які претендує російська компанія, сказав міністр енергетики.
«Газпром» заявив, що не визнає результати аудиту, представленого в Кишиневі.
На своїй офіційній сторінці в Telegram російський енергетичний гігант заявив, що «звіт про аудит не був затверджений наглядовою радою «Молдовагаз», як це передбачено угодами між «Газпромом» і урядом Республіки Молдова».
«Висновки аудиторів жодним чином не можуть вплинути на суму та обґрунтування зазначеної заборгованості, тим більше, що вона підтверджується документами, які регулярно підписуються між «Газпромом» і «Молдовагаз», а також у відповідних рішеннях міжнародного арбітражу. «Газпром» категорично не схвалює претензій молдовської сторони і має намір продовжувати захищати свої права всіма можливими способами», – йдеться в повідомленні.
Глава «Молдовагаз» Вадим Чебан повідомив, що отримав аудиторський звіт сьогодні вранці і поки що не може коментувати зміст документа.
Аудит проводили дві компанії – з Норвегії та Великої Британії.
…
США в ніч на середу провели випробування міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman III. Ракету без боєзаряду запустили з військової бази Ванденберг у Каліфорнії. Її головна частина успішно досягла цілі – полігону в районі атола Кваджалейн у Тихому океані.
Полковник Браян Титус, який керував випробуваннями, заявив, що тестовий запуск повинен «продемонструвати готовність ядерних сил США і забезпечити впевненість у смертоносності та ефективності національного ядерного стримування».
Це вже третє з початку року випробування США міжконтинентальних балістичних ракет, які здатні нести ядерні заряди.
Ракети Minuteman III перебувають на озброєнні армії США з початку 1970-х років та регулярно модернізуються. Максимальна далекобійність ракети – 15 тисяч кілометрів. Вона здатна нести від однієї до трьох ядерних боєголовок потужністю 0,3-0,6 мегатонн. Зараз на бойовому чергуванні у США перебувають близько 400 Minuteman III.
…
Президент Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Павла Кириленка з посади голови Донецької обласної державної адміністрації (нині ОВА – ред.).
В указі від 5 вересня йдеться, що Кириленко подав відповідну заяву.
Раніше сьогодні на заіданні Кабінет міністрів України підтримав проєкт указу президента про звільнення голови Донецької ОВА Павла Кириленка з посади.
Раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія казав, що Кириленко стане новим очільником Антимонопольного комітету. З цієї посади сьогодні звільнили Ольгу Піщанську.
…
Посольство Росії у Данії оголосило про зупинення роботи консульського відділу після скорочення кількості диппрацівників. Із 6 вересня буде припинено прийом заяв та документів з усіх консульських питань, включаючи оформлення паспортів, нотаріальні дії та оформлення віз. Готові документи видаватимуться до 25 вересня.
Призупинення роботи консульського відділу в російському посольстві пояснили «безпрецедентним рішенням данської влади щодо скорочення чисельності російських дипломатичних працівників у Данії».
1 вересня МЗС Данії заявило про скорочення штату посольства РФ у Копенгагені до 25 осіб. Після скорочення, процес якого має завершитися до 29 вересня, у російському посольстві має залишитись п’ять дипломатів та двадцять адміністративно-технічних співробітників.
«Протягом тривалого періоду Данія та Росія вели переговори щодо видачі віз данським співробітникам посольства Данії в Москві з метою збереження повноцінного функціонування посольств у Данії та Росії. Ці переговори не дали жодних результатів, оскільки російська сторона неодноразово намагалася включити до них візові запити для співробітників російської розвідки», – йдеться у заяві МЗС Данії.
У квітні 2022 року Данія заявила про висилку 15 російських дипломатів. Таке рішення МЗС країни ухвалило після повідомлень про воєнні злочини російської армії в українському місті Буча. З тієї ж причини вислали представників російських посольств Італія, Швеція, Іспанія, Японія та інші країни.
…