Влада

Президент Росії Володимир Путін назвав затримання групи з понад трьох десятків росіян у Білорусі спільною операцією українських і американських спецслужб. Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», показаному 27 серпня.

«Просто їх затягли на територію Білорусії і представили як можливу ударну силу для розгойдування ситуації під час передвиборної кампанії. Що абсолютно не відповідало дійсності. Люди їхали на роботу в третю країну. Їх просто заманили туди, перетягнули через кордон. Наші прикордонники-то їх не випускали, до речі кажучи. Вони ж не могли в’їхати. Але за підробленими документами їх фактично ввезли. Це операція українських спецслужб спільно з американськими. Зараз це достовірно відомо», – розповів Путін.

Служба зовнішньої розвідки України 19 серпня заявила, що повідомлення про участь українських спецслужб у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі є «спеціальною інформаційною операцією», що має «російське походження».

Раніше Служба безпеки України назвала російським фейком і інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків «ПВК Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».

Схожу заяву зробили новопризначений начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов і голова Офісу президента Андрій Єрмак.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За повідомленнями, бойовикам, які воювали на Донбасі, нібито запропонували «роботу» від імені російської приватної військової компанії, щоб «виманити» їх з Росії. Під запис вони нібито розповідали про свою участь у бойових діях на Донбасі.

18 серпня ці записи, автентичність яких наразі перевірити неможливо, були оприлюднені.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрює їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а президент Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» ​«надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії. 

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 з 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

При цьому Україна просила Білорусь видати їй 28 із 33 затриманих через їхню участь у боях на Донбасі проти української армії.

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера» і заявив, що «наслідки цього рішення будуть трагічними».
…

Президент Росії Володимир Путін повідомив, що сформував резерв зі співробітників правоохоронних органів для допомоги Білорусі за потреби, передає «РІА Новости» 27 серпня. Путін додав, що необхідності в застосуванні російських сил у Білорусі поки немає. 

Російські сили не використовуватимуться доти, доки «екстремістські елементи», як висловився Путін, «не перейдуть межі, не розпочнуть розбій». Росія виходить з того, що всі проблеми в Білорусі вирішуватимуться в мирний спосіб, заявив Путін.

«У нас є, звичайно, зобов’язання перед Білоруссю. І Лукашенко так і поставив питання: він хотів би, щоб ми надали йому за потреби відповідну допомогу. Я сказав, що Росія виконає всі свої зобов’язання. Олександр Григорович попросив мене сформувати певний резерв із співробітників правоохоронних органів, і я це зробив», – розповів Путін.

17 серпня на російських трасах Е95 і M1 були помічені кілька десятків вантажівок «Урал» і КамАЗ без номерів і розпізнавальних знаків, які, ймовірно, рухалися в бік кордону з Білоруссю. Про це пише група розслідувачів Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала повідомлення кількох засобів інформації, а також записи з фотографіями і відео в соціальних мережах.

Видання «Медіазона» знайшло ще два відео на YouTube. Обидва опубліковані 16 серпня. Перше зняте на трасі М-1 у бік Білорусі: автор бачить колону зі світло-сірих КамАЗів і наголошує, що всередині них «вояки сидять», хоча якість зйомки не дозволяє це розгледіти.

У Білорусі з 9 серпня триває мирний протест, учасники якого вважають, що вибори президента країни були сфальсифіковані. В перші дні масових акцій білоруські силовики жорстко розганяли демонстрантів та затримали кілька тисяч людей. Частина затриманих розповідає про побиття та інші тортури в місцях тримання. Арешти учасників мирних акцій поновилися в останні дні, лише 26 серпня були затримані близько 20 людей.
…

Державний департамент США запропонував винагороду в розмірі 5 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе знайти і звільнити двох викрадених в Афганістані американців. Держдепартамент повідомив, що вся надана інформація буде конфіденційною.

77-річний Пол Овербі зник в 2014 році в Хості, неподалік від кордону з Пакистаном під час дослідження для книги про афганський народ, і, схоже, планував перетнути кордон з Пакистаном, щоб продовжити дослідження.

Як повідомила його дружина в 2017 році, він намагався домовитися про інтерв’ю з головою мережі «Хаккані», пов’язаної з «Талібаном».

Другий чоловік, 58-річний Пауль Фрерікс, був викрадений в лютому 2020 року. На той час він жив в Кабулі, куди переїхав в 2010 році і десять років працював на будівництві.

Програма «Винагорода за правосуддя» діє у США з 1984 року. В рамках програми було виплачено понад 150 мільйонів доларів більш ніж 100 людям, які надали інформацію, що допомогла залучити терористів до відповідальності або запобігла терористичним актам в усьому світі.
…

Віцепрезидент США Майк Пенс на з’їзді Республіканської партії США 26 серпня говорив на тему забезпечення правопорядку і переконував слухачів і глядачів, що «ви не будете почуватися в безпеці в Америці Джо Байдена» (висуванця Демократичної партії на виборах президента США – ред.)

Пенс, який прийняв номінацію своєї партії на другий термін на посаді віцепрезидента в адміністрації Дональда Трампа, висловився і про події в місті Кеноша, штат Вісконсин, де фіксуються акти насильства після розстрілу чорношкірого американця 23 серпня в сутичці з білими поліцейськими. Пенс сказав, що вони з Трампом підтримують право на мирний протест, «але заворушення та пограбування – це не мирний протест».

Він додав, що перемога Трампа означала б «порядок на вулицях цієї країни для кожного американця будь-якої раси, віросповідання та кольору шкіри». Пенс також розкритикував опонента Трампа Джо Байдена, заявивши, що кандидат від Демократичної партії «посилить політику, яка спричиняє насильство в американських містах».

До міста Кеноша у штаті Вісконсин направлять правоохоронців, повідомив 26 серпня президент США Дональд Трамп у Twitter. У Вісконсині третю добу тривають протести після того, як поліцейські стріляли в афроамериканця.

На відеоролику очевидця про інцидент 23 серпня видно, що афроамериканець Джейкоб Блейк підходить до позашляховика, відкриває двері з боку водія і нахиляється до автомобіля, в той час як один з поліцейських тягне його за сорочку. Коли Блейк повернувся спиною, чутно звук семи пострілів з боку поліції. Ще одне відео з іншого кута показало, що Блейк б’ється з трьома поліцейськими.

Поліція заявила, що правоохоронці відреагували на конфлікт побутового характеру, але не дала ніяких додаткових пояснень щодо причин стрільби. Невідомо також, чи бачили поліцейські всередині машини щось, що могло стати причиною застосування зброї.

Троє поліцейських, які брали участь в перестрілці, поки усунені від служби, триває розслідування.

Повідомляється, що стосовно Блейка раніше у липні був складений ордер на арешт за звинуваченням у сексуальному насильстві, порушенні права на володіння і хуліганстві, пов’язаному із домашнім насильством.

Джейкоб Блейк залишається в лікарні у тяжкому стані.
…

Ураган «Лаура» підвищили до четвертої категорії, свідчать дані на сайті Національного центру ураганів США. Це означає, що ураган вважають «надзвичайно небезпечним».

Наразі він загрожує берегам Техасу та Луїзіани. Пориви вітру досягають 220 кілометрів на годину.

Перед цим ураган забрав життя 20 людей на Гаїті та трьох – у Домініканській Республіці.
…

До міста Кеноша у штаті Вісконсин направлять правоохоронців, повідомив президент США Дональд Трамп у Twitter. Там третю добу тривають протести після того, як поліцейські стріляли в афроамериканця.

«Сьогодні я надсилаю федеральних правоохоронців та Національну гвардію до Кеноші, Вісконсин, щоб відновити закон та порядок. Ми не будемо терпіти грабіж, підпал, жорстокість та беззаконня на американських вулицях», – написав Трамп у твітері.

На відеоролику очевидця про інцидент 23 серпня видно, що афроамериканець Джейкоб Блейк підходить до позашляховика, відкриває двері з боку водія і нахиляється до автомобіля, в той час як один з поліцейських тягне його за сорочку. Коли Блейк повернувся спиною, чутно звук семи пострілів з боку поліції. Ще одне відео з іншого кута показало, що Блейк б’ється з трьома поліцейськими.

Поліція заявила, що правоохоронці відреагували на конфлікт побутового характеру, але не дала ніяких додаткових пояснень щодо причин стрільби. Невідомо також, чи бачили поліцейські всередині машини щось, що могло стати причиною застосування зброї.

Троє поліцейських, які брали участь в перестрілці, поки усунені від служби, триває розслідування.

Повідомляється, що стосовно Блейка раніше у липні був складений ордер на арешт за звинуваченням у сексуальному насильстві, порушенні права на володіння і хуліганстві, пов’язаному із домашнім насильством.

Джейкоб Блейк залишається в лікарні у тяжкому стані.
…

Президента Таджикистану Емомалі Рахмона знову висунули кандидатом на пост глави держави. Таке рішення ухвалили на з’їзді Федерації незалежних профспілок, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

На сьогоднішній день крім Рахмона висунуто ще чотирьох претендентів:

Рустама Латіфзода – від Аграрної партії;

Абдухаліма Гаффора – від Соціалістичної партії;

Саіджафара Усмонзода – від Демократичної партії;

Рустама Рахматзода (Кудратов) – від Партії економічних реформ.

Очікується, що на початку вересня своїх кандидатів висунуть Комуністична партія і правляча Народно-Демократична партія.

Президентські вибори у Таджикистані відбудуться 11 жовтня цього року. Президент обирається строком на 7 років.

З 1994 року на всіх виборах перемагав колишній голова Верховної ради Таджикистану Емомалі Рахмон. Його вважають фаворитом і на майбутньому голосуванні.

Президент Таджикистану обирається строком на сім років. Кандидати в президенти повинні прожити в Таджикистані не менше ніж 10 років, володіти таджицькою державною мовою, мати вищу освіту і бути не молодшими за 30 років.

На думку міжнародних спостерігачів, які моніторили хід попередніх виборів у Таджикистані, жодні з виборів не були демократичними, прозорими і не відповідали міжнародним стандартам.

 
…

Будь-які спроби білоруського уряду використовувати НАТО як виправдання для придушення протестів є неправильними і невиправданими. Про це заявив генеральний секретар військово-Альянсу Єнс Столтенберг перед зустріччю міністрів оборони в Берліні.

Столтенберг наголосив, що НАТО не нарощує військові сили в регіоні поряд з Білоруссю. Крім того, генеральний секретар також закликав провести у країні вільні і чесні вибори.

Раніше білоруський президент Олександр Лукашенко стверджував, що політична криза у країні нібито спровокована з-за кордону. Спочатку він звинувачував у цьому Росію й Україну, а потім заявив про загрозу з боку країн ЄС і НАТО, і перекинув до західних кордонів країни основні частини білоруських військ.

У Білорусі після оголошення офіційних результатів президентських виборів третій тиждень тривають масові протести в десятках міст. У перші дні мітингів було затримано понад сім тисяч людей, багато з них були побиті силовиками. Понад тисяча людей отримали адміністративні терміни від 4 до 25 діб.

Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини вже звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів.

Попри численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальні справи за цими фактами порушені не були, відзначають правозахисники.
…

У штаті Вісконсин, де третю ніч поспіль продовжуються протести, двоє людей загинули, одного було поранено внаслідок перестрілки у місті Кеноша.

ВВС повідомляє з посиланням на місцеві ЗМІ, що перестрілка сталася між протестувальниками та озброєними охоронцями заправки.

Губернатор штату Вісконсин оголосив надзвичайний стан на тлі заворушень, що тривають у місті Кеноша третю добу поспіль, викликані пострілом поліції у афроамериканця за нез’ясованих обставин. У місті влада фіксує мародерство, вандалізм та підпали, знищено десятки будівель.

Перед тим влада штату заявила про залучення додатково для охорони правопорядку Національної гвардії.

Наразі відомо, що 29-річний Джейкоб Блейк «бореться за своє життя», повідомила його родина і адвокати 25 серпня.

На відеоролику очевидця про інцидент 23 серпня видно, що афроамериканець Джейкоб Блейк підходить до позашляховика, відкриває двері з боку водія і нахиляється до автомобіля, в той час як один з поліцейських тягне його за сорочку. Коли Блейк повернувся спиною, чутно звук семи пострілів з боку поліції. Ще одне відео з іншого кута показало, що Блейк б’ється з трьома поліцейськими.

Поліція заявила, що правоохоронці відреагували на конфлікт побутового характеру, але не дала ніяких додаткових пояснень щодо причин стрільби. Невідомо також, чи бачили поліцейські всередині машини щось, що могло стати причиною застосування зброї.

Троє поліцейських, які брали участь в перестрілці, поки усунені від служби, триває розслідування.

Повідомляється, що стосовно Блейка раніше у липні був складений ордер на арешт за звинуваченням у сексуальному насильстві, порушенні права на володіння і хуліганстві, пов’язаному із домашнім насильством.

У травні в штаті Міннесота під час затримання загинув афроамериканець Джордж Флойд. Поліцейському, який притиснув шию чоловіка коліном до землі за кілька хвилин до його смерті, висунули звинувачення у вбивстві. Загибель Флойда призвела до численних протестів у США за права темношкірого наслення і проти свавілля поліції.

Нинішня стрілянина в Блейка призвела до протестів і затримань по всій країні, зокрем в Нью-Йорку, Вашингтоні, Портленді, Сіетлі і столиці Вісконсина Медісоні.
…

У Білорусі 25 серпня після протестних акцій силовики затримали 51 людину, повідомляє МВС країни. Це зроблено «до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення», йдеться в повідомленні.

У відомстві заявили, що в провладних мітингах нібито взяли участь не менш як 16 тисяч осіб, а число учасників протестних акцій не перевищила 4 800.

Раніше правозахисний центр «Весна» повідомляв, що в Мінську та інших містах Білорусі 25 серпня затримували демонстрантів і людей з біло-червоно-білими прапорами. На сайті організації опублікували список 21 затриманого в Мінську, деякі з них були затримані після акції на площі Незалежності і біля міністерства освіти.

Також 25 серпня біля підприємства «Гродно Азот» затримали 28 людей, які після закінчення роботи йшли в центр міста Гродно. МВС повідомляє, що представники компанії були затримані за участь у несанкціонованому масовому заході і відпущені після складання адміністративних протоколів.

У Білорусі після оголошення офіційних результатів президентських виборів третій тиждень тривають масові протести в десятках міст. У перші дні мітингів було затримано понад сім тисяч людей, багато з них були побиті силовиками. Понад тисяча людей отримали адміністративні терміни від 4 до 25 діб.

Правозахисний центр «Весна», Білоруський Гельсінський комітет, Всесвітня організація проти тортур і Міжнародна федерація за права людини вже звернулися до спеціального доповідача ООН з тортур з проханням втрутитися в ситуацію в Білорусі в зв’язку з жорстоким придушенням мирних протестів.

Попри численні повідомлення про злочини силовиків проти мирних демонстрантів, кримінальні справи за цими фактами порушені не були, відзначають правозахисники.
…