Влада

Прокуратура Болгарії припинила розслідування замаху на бізнесмена Еміліана Ґебрева, імовірно, отруєного нервово-паралітичною речовиною, схожою на російський «Новачок». Причина такого рішення не називається, проте воно могло бути ухвалене через відмову Москви допомагати розслідуванню.

Ґебрев – торговець зброєю, замах на нього стався в 2015 році. Згідно з даними слідства, підозрюваними в замаху є росіяни Сергій Федотов, Сергій Павлов та Георгій Горшков. За твердженням групи розслідувачів Bellingcat, під цими іменами можуть ховатися офіцери російської військової розвідки – генерал-майор Денис Сергєєв, Сергій Лютенко і Петро Борисов. Сергєєв згодом міг брати участь в замаху на колишнього начальника кадрової служби ГРУ Сергія Скрипаля, припускають розслідувачі.

У постанові про припинення розслідування прокуратура посилається на дві статті Кримінально-процесуального кодексу Болгарії, розповів Ґебрев болгарській службі Радіо Свобода. Одна передбачає призупинення в розслідуванні, якщо у слідства немає доступу до підозрюваних, що може перешкодити встановленню істини. Інша вказує на очікування правової допомоги від інших країн. Росія її слідству не надає.

У відкритому листі, оприлюдненому наприкінці липня, Ґебрев заявив, що розслідування його справи навмисне гальмується. Він вважає, що слідство побоюється «геополітичних наслідків» розслідування.

Речник генерального прокурора Болгарії Сійка Мілєва заявила Радіо Свобода, що тимчасове припинення розслідування не означає його завершення.
…

Міліція затримала учасників студентського маршу в столиці Білорусі Мінську.

Білоруська служба Радіо Свобода пише, що силовики затримали й журналістів «Єврорадіо», які вели пряму трансляцію зі студентської акції протесту.

Міністерство внутрішніх справ Білорусі наразі не коментувало інформацію.

Уже три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі людей були затримані. Багато згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.

 
…

У Білорусі понад дві тисячі студентів та викладачів Гродненського державного університету імені Янки Купали підписали петицію з вимогою призначення нових виборів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

«Ми хочемо жити в країні, де вибори чесні… де поліція гарантує безпеку громадян, а не загрожує їхньому життю та здоров’ю… Ми не хочемо боятися виходити на вулиці у своєму місті», – йдеться у заяві.

Підписанти вимагають притягнути до відповідальності тих, хто здійснював насильницькі дії проти демонстрантів, звільнити політичних в’язнів, затриманих під час мирних акцій протесту, визнати вибори 9 серпня недійсними, провести нові вибори, притягнути до відповідальності тих, хто брав участь у фальсифікації результатів виборів.

Свої підписи під петицією поставили студенти всіх факультетів, магістранти, випускники університету різних років, а також понад 50 викладачів.

Раніше ректор Гродненського державного університету імені Янки Купали Ірина Кітурка висловила підтримку арештованим і пообіцяла не звільняти викладачів та не виганяти студентів за їхні політичні погляди.

Уже понад три тижні в Білорусі тривають масові виступи проти офіційних підсумків голосування, за якими перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, понад 8 тисяч були затримані. Багато з них згодом розповіли про тортури і знущання в СІЗО.

Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу про захоплення влади. Члени президії опозиційної Координаційної ради фігурують у ній як свідки.
…

У Польщі відзначили 40-ліття «Солідарності» – однієї з перших на пострадянському просторі незалежної професійної спілки. Її критика і опір комуністичній системі в країні, а також активна підтримка поляків, які по всій країні масово залучились до страйків, змінили лад, політичні цілі й моральні цінності Польщі.

Як зазначив на урочистій зустрічі в місті Гданськ лідер «Солідарності» Лех Валенса, це була «найбільша в історії Польщі перемога, яка полягала в подоланні старого порядку, і водночас у формуванні погляду в тих поборених, щоб залишились друзями». 

«Доля дала нам два завдання: зруйнувати старий порядок, який гальмував розвиток світу, і збудувати щось мудріше», – наголосив далі у своєму виступі з нагоди ювілею «Солідарності» Лех Валенса. 

Також президент Польщі Анджей Дуда, оцінюючи вагу і значення «Солідарності» в польській історії, ствердив, що «Солідарність» зросла на прагненні людської гідності, потребі волі, суверенітету і свободи».

На думку польського прем’єра Матеуша Моравєцкого, важливо те, що за 40 років, які минули, «ідеали «Солідарності» ми зберегли не як музейні експонати, а як цінності, що визначають стандарти в суспільному житті, як своєрідний приклад, до якого ми прагнемо». 

31 серпня 1980 року тодішня комуністична влада Польщі погодилася підписати 31 постулат із представниками страйкарів на Ґданській корабельні. Одним із головних досягнень була згода на створення незалежних профспілок, які мали захищати права працівників і брати участь у визначенні заробітної плати, поліпшенні умов праці. Також сторони домовилися про обмеження цензури та повернення на роботу учасників страйків 1970 і 1976 років.

Унаслідок підписання домовленостей для влади розпочався період випробувань у зв’язку зі стрімким розвитком незалежної самоврядної профспілки «Солідарність», яка згодом перетворилася на політичний рух.
…

Світовий конгрес українців оприлюднив заяву, в якій засудив рішення Омського обласного суду Росії про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сірий Клин».

«Продовжуючи системні порушення прав і свобод людини, Росія продовжує йти всупереч загальновизнаним демократичним нормам та нормам міжнародного права. Але для СКУ українці РФ є невід’ємною частиною світового українського народу, і ми будемо надалі протидіяти цій репресивній політиці», – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

28 серпня Омський обласний суд ухвалив рішення про ліквідацію регіональної української громадської організації «Сибірський центр української культури «Ciрий Клин». Рішення було ухвалене після звернення управління Міністерства юстиції Росії в Омській області.

13 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав продовженням репресій Москви проти громадських організацій українців в Росії намір ліквідувати «Сірий Клин».

З часу заснування у 1992 році «Сірий Клин», як наголошують в СКУ, об’єднував навколо себе спільноту українців у Росії, працюючи «задля збереження та розвитку культури, мови та звичаїв українського народу». «Сірий Клин» входить до складу Світового конгресу українців з 2012 року.

У липні 2019 року рішеннями Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції Росії Світовий конгрес українців було внесено до списку небажаних організацій у Росії.

«Сірий Клин» – неофіційна назва регіону проживання українців в Південно-Західному Сибіру і Північному Казахстані.

 
…

У столиці Білорусі Мінську 31 серпня співробітники Департаменту фінансових розслідувань Комітету держконтролю затримали одну з семи членів президії Координаційної ради Лілію Власову. Як повідомли у Telegram-каналі ради, перед затриманням в її будинку провели обшуки.

Член Координаційної ради, колишній міністр культури Павло Латушко повідомив, що затримання відбулося напередодні розширеного засідання ради. Повідомляється, що 67-річну Власову відвезли на допит за фактом «участі в несанкціонованому мітингу».

На допит до Слідчого комітету викликали також речника Координаційної ради Антона Роднєнкова як свідка у справі про заклики до захоплення влади.

Двоє членів президії Координаційної ради раніше були заарештовані на 10 діб, щонайменше шістьох із семи – допитали.

Читайте також: Санкції щодо Білорусі: в ЄС мають схвалити наступного тижня, в Балтії схвалили вже

Координаційна рада була створена з ініціативи кандидатки в президенти Світлани Тіхановської. До президії цієї ради увійшли письменниця Світлана Алексієвич, дипломат Павло Латушко, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співголова «Білоруської християнської демократії» Ольга Ковалькова, представник страйкому МТЗ Сергій Дилевський, координатор штабу Бабарика і соратниця Тіхановської Марія Колесникова.

Генпрокуратура Білорусі за фактом створення Коорлинаційної ради порушила кримінальну справу про «ахоплення влади».

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

У Мінську та інших містах Білорусі напередодні пройшла чергова масова акція протесту проти фальсифікації виборів. МВС повідомляло, що на марші силовики затримали 140 людей.
…

Санкції Європейського союзу щодо Білорусі мають остаточно схвалити наступного тижня, тим часом країни Балтії вже схвалили свої власні санкції щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, які не припиняються з дня виборів 9 серпня.

Як повідомив у твітері редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі, робочі групи в Брюсселі завершать роботу над санкціями проти Білорусі цього тижня, а посли країн ЄС мають схвалити їх наступного тижня.

Про необхідність санкцій щодо низки чільників нинішньої влади Білорусі, яких підозрюють у причетності до фальсифікації президентських виборів у цій країні і до жорстокого придушення акцій протесту, в Європейському союзі досягли загальної домовленості 28 серпня. При цьому тоді йшлося про те, що на остаточне узгодження списку приблизно з 20 таких осіб і на виконання всіх необхідних юридичних формальностей мало піти не менш ніж тиждень.

Із заяв учасників тієї зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС випливало, що в першу версію списку майже напевно не потрапить чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, хоча в разі відсутності поступу в урегулюванні в Білорусі список можуть розширювати, і в такому разі потрапляння до нього й самого Лукашенка не виключене.

Тим часом три країни Балтії – Естонія, Латвія і Литва – вже ухвалили свої власні санкції, не чекаючи на рішення ЄС: вони заборонили в’їзд на свою територію 30 чільним білоруським посадовцям.

Списки Естонії і Латвії, оприлюднені міністерствами закордонних справ цих країн, збігаються і починаються з самого Лукашенка. Також у них посадовці адміністрації президента Білорусі, Центральної виборчої комісії, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Комітету державної безпеки, Слідчого комітету, Ради безпеки, Комітету державного контролю Білорусі і виконкому міськради Мінська. В Литві про заборону в’їзду 30 білоруським посадовцям, без переліку їхніх імен, повідомило Міністерство внутрішніх справ. При цьому там додали, що список може бути розширений.

Естонія наклала свою заборону на невизначений термін, Латвія на п’ять років, Литва не уточнила термін своєї заборони.

У Білорусі з дня президентських виборів 9 серпня щодня тривають масові протести проти оголошеної перемоги на них чинного президента Олександра Лукашенка на шостий термін поспіль. Силовики вдаються до репресій проти ініціаторів і учасників протестів.

 
…

У понеділок, 31 серпня, у Окружному суді Гааги почалася третя сесія судового процесу у справі про збиття літака рейсу МН17 на Донбасі у 2014 році.

На цьому етапі заплановані виступи адвокатів постраждалих і розгляд клопотань адвокатів одного з обвинувачених.

Як повідомляє «Укрінформ», захист Олега Пулатова, одного з чотирьох підозрюваних у справі, заявив під час сьогоднішнього засідання, що планує найближчим часом вирушити до Росії, щоб зустрітися з підзахисним. За словами адвокатки Сабіни тен Дуссхате, попередні спроби зустрітися з Пулатовим були невдалі через пандемію.

У відповідь нідерландські прокурори зазначили, що адвокати були поінформовані щодо того, з яких міст здійснюються рейси у Росію. Прокурор Вард Фердінандуссе наголосив, що таких є кілька рейсів на тиждень.

Перший блок сесії має тривати з 31 серпня по 11 вересня, другий – з 28 вересня по 9 жовтня, третій – з 2 листопада по 13 листопада.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Латвія, Литва та Естонія 31 серпня оприлюднять списки білоруських офіційних осіб, проти яких ці три країни запроваджують санкції у зв’язку з імовірною фальсифікацією виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

У списку фігуруватиме і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про це заявив литовський президент Гітанас Науседа. Лукашенкові буде заборонений в’їзд до країн Балтії.

Країни Євросоюзу раніше принципово домовилися про необхідність санкцій проти білоруських чиновників, однак конкретний склад списку ще не узгодили. Зокрема, не всі держави погодилися з включенням до списку самого Лукашенка. Такий підхід розчарував представників країн Балтії, які виступають за жорсткіші заходи. Вони вирішили запровадити санкції самостійно.

У Білорусі з 9 серпня тривають багатотисячні протести проти офіційних підсумків виборів президента, які, як вважають демонстранти, були сфальсифіковані на користь Лукашенка. Багато учасників акцій протесту були затримані, жорстоко побиті, піддавалися приниженням. Кілька людей загинули. Країни Заходу не визнали офіційні результати, висловили обурення тим, що відбувається, і закликали владу до діалогу з опозицією.

У Литві зараз перебуває головна суперниця Лукашенко на виборах – Світлана Тихановська. 31 серпня її соратники повідомили, що 4 вересня вона має виступити в Раді безпеки ООН.

 
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська звернеться до Ради безпеки ООН 4 вересня, йдеться в заяві її речника.

Вона виступить за допомогою відеозв’язку на запрошення Естонії, яка зараз є непостійним членом Ради безпеки, повідомляє Reuters.

Тихановська була кандидатом у президенти на виборах 9 серпня в Білорусі, на яких, як твердять її прихильники, здобула перемогу.

Вона вимушено виїхала до Литви після виборів. У Білорусі в той же час розпочалися протести проти продовження влади Олександра Лукашенка, якого підконтрольна йому Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів. Тисячі учасників протесту побували в місцях несвободи, сотні заявляють про тортури в міліції.

 
…