Влада

Міністерство оборони Словаччини пропонує владі цієї країни надати можливість військовим Сполучених Штатів Америки служити у Словаччині. Відповідне рішення вже схвалив уряд і має розглянути парламент країни.

Йдеться про чотирьох військовиків, головним завданням яких має бути «надання консультацій і підготовка вояків збройних сил Словаччини».

Як зазначив міністр оборони Словаччини Ярослав Надь, ця пропозиція не є безпрецедентною, адже представники збройних сил США вже бували в Словаччині раніше.

Читайте також: Словаччина зайнялась обстеженням порядку видачі віз громадянам Росії​

«Тому йдеться про довгочасну і тривалу співпрацю на високому рівні з нашими головними союзниками, включно з інтенсивною військовою співпрацею в ділянці військових навчань, вправ і консультацій», – пояснив він.

Якщо парламент Словаччини схвалить пропозицію Міністерства оборони, американські військові почнуть службу 1 жовтня 2020 року в місті Мартін і служитимуть 36 місяців. Всі видатки, пов’язані з перебуванням військовиків США у Словаччині, покриватиме американська сторона.

15 серпня державний секретар Сполучених Штатів Майк Помпео та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак підписали угоду про збільшення військового контингенту США в Польщі.
…

На площі Леніна в білоруському місті Гродно 19 серпня зібралися протестувальники – акція пройшла без електропостачання та прямої трансляції, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Попри попередні обіцянки Гродненського міського виконавчого комітету, міська влада не надала мітингарям технічне забезпечення. Державне телебачення не транслювало акцію, як у попередні дні.

На площі зібралося близько п’яти тисяч людей з біло-червоно-білими стягами, в тому числі співробітники підприємств. Мітингарі скандували «Лукашенко, йди», «Живе Білорусь», «Віримо, можемо, переможемо».

Читайте також: «Важливо, щоб світ не загнав Білорусь у Росію» – Петро Порошенко про протести і сценарії Майдану​

Біля місця проведення мітингу стояло кілька автомобілів міліції, а біля входу до будівлі міськвиконкому можна було побачити співробітників ОМОНу в чорній формі. До людей вони не виходили.

Мітинг тривав близько години і завершився без інцидентів. Нікого з присутніх на площі не затримали. Один із учасників під час виступів запропонував мітингарям зустрітися завтра о 19 годині.

Гродненський міський виконавчий комітет напередодні в своєму зверненні обіцяв надавати технічний, медичний та інформаційний супровід акціям протесту.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Литва 19 серпня заявила про запровадження санкцій проти Лукашенка та інших посадовців. Аналогічний крок анонсував Євросоюз.
…

Європейський союз вирішив не визнавати результати виборів президента Білорусі та збирається накласти санкції на «суттєву кількість» людей, які стоять за фальсифікацією виборів та жорстоким поводженням з протестувальниками.

19 серпня ЄС провів екстрений саміт. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що позиція ЄС «дуже очевидна: зупиніть насилля».

«Ми рішуче стоїмо на захисті права білоруського народу визначати свою власну долю. ЄС незабаром накладе санкції на суттєву кількість осіб, відповідальних за насилля, репресії та шахрайство під час виборів», – сказав Мішель.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що вибори не були «ні вільними, ні чесними».

«Ось чому результати виборів не можуть бути визнаними», – пояснила Меркель.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

 
…

Головна редакторка російського телеканалу RT (раніше – Russia Today) Маргарита Симонян стверджує, що журналісти цього медіа не працюють замість співробітників білоруського телебачення, які страйкують. Про це вона сказала в коментарі російській радіостанції «Говорить Москва».

«Ніякі співробітники RT ні на якому білоруському телебаченні не працюють. Але, якщо нас попросять допомогти, якщо нас попросять ввічливо, то ми залюбки допоможемо. Ми взагалі допомагаємо редакціям у різних країнах, від Китаю до Тунісу, робимо це багато років», – заявила Симонян.

Читайте також: Литва призупиняє трансляцію російських телеканалів RT через Дмитра Кисельова

У Білорусі працівників державної Белтелерадіокомпанії, які підтримали протестувальників, не пускають до будівлі ТРК. Як повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на свої джерела, до студії й апаратних прибули російські фахівці – режисери, технічний персонал, оператори.

Це колишні й нинішні співробітники фінансованого державою російського пропагандистського телеканалу RT (який досі іноді називають його старою назвою Russia Today) і фрілансери.

Загальнонаціональний страйк у Білорусі почався 17 серпня. Про участь у ньому оголосили підприємства по всій країні, в тому числі МТЗ, «Гродно Азот», МАЗ, «Белшина», БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ у Жодіно й інші держпідприємства.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

Міністерство охорони здоров’я Білорусі підтвердило смерть чоловіка, який отримав вогнепальне поранення під час протестів.

«Із сумом повідомляємо, що 19 серпня помер громадянин Республіки Білорусь Геннадій Шутов. Нагадаємо, що 13 серпня він був переведений у тяжкому стані на лікування з Брестської обласної лікарні швидкої медичної допомоги в госпіталь Міністерства оборони. На жаль, увечері 18 серпня настало різке погіршення стану, і, незважаючи на всі зусилля лікарів, врятувати пацієнта не вдалося», – повідомило МОЗ у Telegram.

Шутов зазнав вогнепального поранення в голову 11 серпня в районі Московської адміністрації Бреста. У МВС Білорусі підтверджували, що в Бресті співробітники міліції стріляли на ураження в учасників акції протесту і одна людина була поранена.

Таке рішення силовики ухвалили нібито через те, що «на співробітників міліції напала група агресивно налаштованих громадян з арматурою в руках, і попереджувальні постріли вгору їх не зупинили».

 
…

У Білорусі працівників державної Белтелерадіокомпанії, які підтримали протестувальників, не пускають до будівлі ТРК. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на свої джерела до студії й апаратних прибули російські фахівці – режисери, технічний персонал, оператори. Їм показали, як працює обладнання.

Це колишні й нинішні співробітники фінансованого державою російського пропагандистського телеканалу RT (який досі іноді називають його старою назвою Russia Today) і фрілансери.

На підході до Белтелерадіокомпанії на перехожих очікує чотири пости міліції. Там пропускають лише тих, хто має посвідчення співробітника ТРК. 

Кореспондента Радіо Свобода також не пустили. 

Співробітниця БТ Дар’я Вайтович повідомила Радіо Свобода, що її й інших її колег, які приєдналися до страйку і протесту, позбавили пропуску до будівлі компанії.

«У охоронців є списки учасників страйку, і вони забирають пропуски», – сказала вона.

Співробітники державної Белтелерадіокомпанії приєдналися до страйку 17 серпня. Близько 600 працівників, журналістів і технічних співробітників компанії, підписали звернення на підтримку страйку.

Голова Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт оголосив, що всі незгодні можуть звільнятися.

Загальнонаціональний страйк у Білорусі почався 17 серпня. Про участь у ньому оголосили підприємства по всій країні, в тому числі МТЗ, «Гродно Азот», МАЗ, «Белшина», БМЗ, «Білоруськалій», БелАЗ у Жодіно й інші держпідприємства.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.
…

Президент США Дональд Трамп скасував торговельні переговори з Китаєм, які мали відбутися минулими вихідними. Про це він заявив, виступаючи перед виборцями в Арізоні, повідомляє агентство Bloomberg.

«Я скасував переговори з Китаєм. Я не хочу зараз розмовляти з Китаєм», – сказав глава Білого дому.

США і Китай підписали часткову торговельно-економічну угоду в середині січня. Документ має на увазі збільшення експорту, включно із нафтою, газом і вугіллям, зі США до Китаю на 200 мільярдів доларів упродовж двох років, а також скорочення американських мит на китайські товари.

Угода набула чинності у лютому, однак вона вимагає обговорення імплементації кожні 6 місяців.

Трамп покладає частину відповідальності за поширення коронавірусу на Китай, де стався перший спалах інфекції. Як президент, так і держсекретар США не виключили, що витік вірусу міг статися з лабораторії в місті Ухань. Офіційно розвідувальне співтовариство США не заявляло про наявність доказів цього. Китай таку можливість категорично заперечує.
…

Лідери Європейського союзу 19 серпня зберуться на екстрену зустріч, щоб обговорити ситуацію в Білорусі, де тривають протести з вимогою відставки президента Олександра Лукашенка і проведення нових виборів.

Президент Європейської ради Шарль Мішель 17 серпня оголосив про проведення саміту в режимі відеоконференції, заявивши, що люди в Білорусі «мають право ухвалювати рішення щодо свого майбутнього і вільно обирати свого лідера». Мішель також назвав неприйнятним насильство проти протестувальників із боку силовиків.

18 серпня Мішель обговорив ситуацію в Білорусі з президентом Росії Володимиром Путіним. Під час розмови йшлося про те, як найкраще сприяти внутрішньому діалогу в Білорусі, повідомив Радіо Свобода європейський дипломат.

Того ж дня окремі телефонні розмови з Путіним мали також канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Емманюель Макрон.

Меркель під час телефонної розмови наголосила, що «білоруський уряд повинен зупинити насильство проти мирних протестувальників, негайно відпустити всіх політв’язнів та розпочати національний діалог з опозицією й суспільством, що побороти кризу», повідомили у пресслужбі німецького уряду.

У Кремлі заявили, що російська сторона наголосила на неприйнятності будь-яких спроб втручання у внутрішні справи Білорусі з-за кордону.

На вихідних Лукашенко двічі спілкувався з Путіним, заявивши, що російський лідер пообіцяв йому безпекову допомогу, якщо Білорусь її потребуватиме.

Тим часом, опозиція Білорусі 18 серпня оголосила про створення координаційної ради, яка має організувати мирну передачу влади.

Лукашенко назвав цей крок «спробою захоплення влади».

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство. Зокрема, країни Люблінського трикутника – Україна, Польща та Литва – пропонували владі та суспільству Білорусі допомогу в налагодженні діалогу.

Лукашенко відмовився від пропозицій посередництва з-за кордону і заявив про зовнішнє втручання у справи Білорусі.

 
…

Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі проєктам, де активну роль грають державні установи, повідомив у своєму твітері міністр допомоги розвитку цієї країни Пітер Ерікссон 18 серпня.

«Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти», – написав шведський урядовець.

Читайте також: Україна «загалом поділяє» позицію ЄС щодо ситуації в Білорусі – МЗС​

На його думку, це «важливий сигнал» для адміністрації чинного керівника Білорусі Олександра Лукашенка.

«Тепер ми бачимо режим, які без вагань застосовує всі державні інструменти проти власного населення», – додав Ерікссон.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Читайте також: Група лідерів у Європарламенті не визнає переобрання Лукашенка і закликає до нових виборів​

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 
…

В аеропорту Мінська приземлився літак російської Федеральної служби безпеки, яким ймовірно користується її голова Олександр Бортніков. Про це повідомляє російське видання «Новая газета» з посиланням на дані порталу Flightradar.

Йдется про літак Ту-214ВПУ спеціального льотного загону «Росія», який прибув до Мінська о 19:07 за місцевим часом. За два дні до цього літак здійснював перельоти між анексованим Сімферополем і Москвою.

Читайте також: «Боротьба за чесні вибори в Білорусі – це вже війна з Росією» – Андрій Любка

«Дані з відкритих джерел свідчать, що на Ту-214ВПУ RA-64523 може здійснювати перельоти директор спецслужби Олександр Бортников», – повідомляє «Нова газета».

16 серпня президент Росії Володимир Путін заявив керівнику Білорусі Олександрові Лукашенку, що Москва готова надати Мінську допомогу в рамках Договору про створення союзної держави і «в разі необхідності» по лінії Організації Договору про колективну безпеку.

Читайте також: На тлі білоруської кризи в Путіна залишається мало варіантів – експерти

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики вдавалися до насильства під час розгону демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей. Наразі під вартою лишаються 44 учасники протестів.

 
…

Сполучені Штати та Росія 18 серпня завершили третій раунд перемов про контроль над ядерним озброєнням, так і не дійшовши згоди щодо низки питань. Водночас сторони і досі виявляють бажання подовжити дію угоди New START («Новий СТАРТ»), перш ніж вона втратить чинність наступного року.

«Між Росією та Сполученими Штатами є певні точки дотику, однак ми досі дуже далекі одне від одного в низці питань», – сказав журналістам спеціальний представник США з питань контролю озброєнь Маршал Біллінгслі після дводенних переговорів у Відні.

Він додав, що американська сторона готова розглянути подовженя угоди New START.

«Але це можливо, тільки якщо ми зможемо… вирішити кілька значущих побоювань, які в нас виникають через нарощування Росією своїх необмежених потужностей», – додав він.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, який представляв Москву на перемовах, заявив, що пріоритети двох країн «на цьому етапі значно відрізняються».

«Росія виступає за подовження Угоди «Новий СТАРТ», проте не готова платити за це будь-яку ціну», – йдеться в його цитаті, яку поширила російська місія у Відні.

Росія заявляла, що готова подовжити угоду New Start без передумов, і застерігала, що для обговорення нового варіанту угоди немає часу. Натомість США хочуть, щоб будь-які нові домовленості покривали всі види боєголовок, передбачали більш ретельні перевірки та більшу прозорість, а також залучали Китай. Китай, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі у таких переговорах.

Два попередні раунди переговорів між двома країнами відбулися в червні та липні без проривних результатів щодо ймовірного подовження угоди.

Термін дії договору щодо скорочення наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) про контроль над озброєннями між Сполученими Штатами і Росією, відомої також як «Новий СТАРТ», закінчується в лютому 2021 року.
…

Під адміністративним арештом залишаються 44 учасники протестів, повідомило Міністерство внутрішніх справ Білорусі.

«Наразі в місцях тримання затриманих територіальних органів внутрішніх справ республіки залишаються 44 адміністративно заарештованих за участь в несанкціонованих масових заходах», – заявили у МВС Білорусі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобув чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики у перші дні протестів жорстоко розганяли демонстрантів, били їх, застосовували гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ. Загалом затримали кілька тисяч людей.

 
…

Трибунал у Гаазі визнав члена екстремістського угруповання «Хезболла» винним у змові з метою вбивства колишнього прем’єр-міністра Лівану Рафіка аль-Харірі в Бейруті 2005 року, водночас виправдав ще трьох людей, яких підозрювали в пособництві, за браком доказів.

Чотирьох членів угруповання судив заочно Спеціальний трибунал з питань Лівану в Гаазі. Судові слухання почалися в 2014 році.

Прокурори базували своє звинувачення переважно на даних мобільних телефонів, які організатори нападу ймовірно використовували для його планування та втілення.

Судді дійшли висновку, що «переконані поза розумним сумнівом» на основі доказів, що головний відповідач у справі, Салім Джаміль Айяш, мав «один із шести мобільних пристроїв, які використовувала команда нападників», і визнали його винним у здійсненні терористичного нападу та вбивстві.

Де перебувають Айяш та інші відповідачі – Хасан Хабіб Мергі, Хусейн Хасан Онеіссі та Ассад Хасан Сабра – невідомо.

«Докази також вказують на те, що пан Айяш мав зв’язки із «Хезболлою», – заявила суддя Мішлін Брейді, зачитуючи саммарі вироку суду. Обсяг повного викладення вироку – 2 600 сторінок.

Водночас судді не знайшли доказів того, що керівництво угруповання «Хезболла», яку підтримує Іран, а також сирійський уряд були причетні до нападу в Лівані 14 лютого 2005 року.

Колишнього прем’єр-міністра Лівану вбили 14 лютого 2005 року, влаштувавши на шляху його автоколони потужний вибух, у якому загинула ще 21 людина, 226 – були поранені.

Харірі, суніт, підтримував заклики до Сирії вивести свої війська, які перебували в Лівані з 1976 року після початку громадянської війни в країні.

Читайте також: У США вітають рішення Литви визнати «Хезболлу» «терористичною організацією»​

Через місцеве й міжнародне обурення нападом на Харірі просирійський уряд Лівану мусив відступити, а Сирія, яка підтримувала «Хезболлу», вивести війська з Лівану.

Угруповання і Дамаск заперечували причетність до нападу.

У наступні роки син Харірі Саад очолив антисирійський прозахідний політичний рух і три терміни перебував на посаді прем’єр-міністра. Він був присутній при оголошенні вироку.

При цьому ще до того, як судді зачитали вердикт, президент Лівану Мішель Аун заявив, що з моменту вбивства пройшло 15 років, і «правосуддя після такого довгого періоду – вже не правосуддя».
…