Влада

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення білоруської влади про повернення до Росії затриманих бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера».

«Наслідки цього рішення будуть трагічними. Ми розуміємо, що «вагнерівці» все одно повернуться до свого звичного заняття – розповсюдження війни. Дай Боже, щоб білоруській владі не довелося й на своїй території отримати ще один палаючий, знекровлений Донбас, створити який всі ці «вагнерівці» дуже добре вміють. Бо вони – це ж про експансіонізм і насилля», – мовиться на сторінці Зеленського у фейсбуці.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що віддавши «вагнерівців» Росії, влада Білорусі ухвалила неправове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
…

Заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що українській владі потрібно бути «більш рішучою і наполегливою», як в питаннях обміну утримуваними особами з внесенням до списків ув’язнених у Росії кримських татар, так і загалом у діях і переговорах щодо повернення під контроль українських територій.

Так Умеров прокоментував інформацію щодо нового списку українців, який нібито підготовлений для чергового обміну утримуваними особами.

«Тепер заговорили, в черговий раз, про обмін. Навіть узгоджений список на 100 чоловік є. Цікаво, є там хтось із Криму? А кримські татари є? Чи знову немає?» – написав він у фейсбуці.

Умеров вважає, що проведенням постійних обмінів «перемоги не досягти».

«Без Криму немає України. Без ефективної підтримки в світі Крим не повернути. Україні необхідно бути більш рішучою і наполегливою у відносинах з лідерами провідних країн. До Росії ж, необхідно ставитися як до супротивника у війні і як до країни-агресора. Ніяких контактів, крім питань щодо виведення військ і відновлення територіальної цілісності України. Обміном заручниками перемоги не досягти. «Обмінний фонд» Росія дуже швидко відновлює», – написав він, зазначивши, що живе надією, що територіальна цілісність України відновиться.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що зустріч Тристоронньої контактної групи в Мінську відбудеться 18 серпня.

«Одне з головних питань – продовження режиму тиші і питання обміну. Ми до ОБСЄ вже в цьому форматі передали новий список, ОБСЄ підтвердила вже список на обмін, там більше ста людей. Зараз ми чекаємо з тієї сторони, що вони теж нададуть свій погоджений список. Потім ОБСЄ повинна визначитися в нашому форматі, Україна-Росія-ОБСЄ, коли може технічно вже проводитися обмін», – заявив президент, не уточнивши, кого саме має на увазі під «тією стороною».

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду і Офісу президента.

Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не бачить Росію у створенні міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

235 людей значаться як незаконно позбавлені волі підтримуваними Росією бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР» станом на 14 серпня, повідомила Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«За даними інформаційного обліку Об’єднаного центру, на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях значаться як незаконно позбавлені волі 235 осіб», – йдеться в повідомленні.

При цьому в СБУ додали, що «питання звільнення громадян України, яких було незаконно позбавлено волі правоохоронними та судовими органами Російської Федерації, виносяться на рівень міжнародних контактів і вирішуються за участю Міністерства закордонних справ України».

Напередодні адвокат одного з кримчан, якого в Росії судять за статтею про «державну зраду», Микола Полозов повідомив, що всього в Росії і окупованому Криму утримують 133 українських політв’язнів.

Станом на 30 квітня СБУ повідомляла, що незаконно позбавленими волі на окупованих територіях Донбасу вважалися 241 людей, а на початку року – 184. 

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів. 

За його словами, президент України Володимир Зеленський в останній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним ініціював обговорення звільнення 22 кримських татар, яких ув’язнили в анексованому Росією Криму. 

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» заявили, що українська сторона передала 14 осіб.

 
…

Секретар РНБО Олексій Данілов напередодні прокоментував рішення влади Білорусі передати Росії затриманих раніше бойовиків приватної військової компанії «Вагнера».

«На жаль, влада Білорусі ухвалила не правове рішення, яке не відповідає духу двосторонніх взаємовідносин, і є не дружнім кроком по відношенню до України», – зазначив він.

Данілов вважає, що це рішення негативно позначиться на українсько-білоруських відносинах, оскільки «Україна зібрала достатньо доказів щодо участі бійців «Вагнер» у збройному конфлікті на Донбасі в складі незаконних збройних формувань Російської Федерації». Запит на їх екстрадицію Офіс генпрокурора надіслав ще 11 серпня. Як зазначається у повідомленні, «всім цим 28 особам, серед яких дев’ять громадян України, було обґрунтовано повідомлено про підозру в участі у терористичній організації (ч. 1 ст. 258-3 КК України)».

«Зі своєї сторони хочемо зазначити, що Україна знайде час і можливість, маючи доказову базу, притягувати всіх винних у скоєнні злочинів на нашій території до кримінальної відповідальності, в якій би далекій країні вони не переховувалися», – наголосив Секретар РНБО України.

32 із 33 найманців «ПВК Вагнера», затриманих у Мінську наприкінці липня, повернулися до Росії, повідомили 14 серпня російські державні ЗМІ з посиланням на Генпрокуратуру Росії. 33-ій громадянин Росії, який має також білоруське громадянство, залишився на території Білорусі, додали там.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Слідчий комітет Білорусі підозрював затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів.

Офіс генерального прокурора України направив до Генеральної прокуратури Білорусі запити про видачу 28 із них – учасників збройного конфлікту на Донбасі.

6 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко доручив запросити до Білорусі генеральних прокурорів України й Росії, щоб розібратися з ситуацією.

Через кілька днів 9 серпня Лукашенко заявив, що генпрокурори України і Росії так і не приїхали, бо «їм наплювати на цих хлопців».

При цьому генпрокурор України Ірина Венедіктова не отримувала офіційного запрошення від білоруської сторони, повідомили напередодні в Офісі генпрокурора на запит Радіо Свобода.
…

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення з посад голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та його колег. Це підтвердив сам Вовк у повідомленні у фейсбуці.

Кілька засобів інформації, зокрема, «Українська правда», з посиланням на власні джерела, пишуть, що подання до Вищої ради правосуддя Венедіктова підписала 14 серпня.

Крім того, 17 серпня в Офісі генерального прокурора планують надсилати клопотання про дозвіл на затримання і взяття під варту Вовка та інших суддів ОАСК на підпис керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Сам Вовк у соцмережі повідомив, що «це дуже хороша новина».

«Ми більш ніж будь-хто інший зацікавлені в тому, щоб НАБУ отримало можливість довести всі їхні абсурдні звинувачення. Щоб вони не розповідали ЗМІ про те, що їм хтось заважає і що нас хтось «покриває». У НАБУ дуже хотіли, щоб прокурор підписала подання – прокурор підписала. Це насправді ніяк не вплине на розслідування», – твердить Вовк.

Вранці 12 серпня Вовк заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».

Напередодні НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро заявили, що повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 
…

У Дніпрі 14 серпня відбулася акція на підтримку білоруського народу. На Європейській площі міста зібралося близько сотні людей із прапорами України та Білорусі.

У руках вони тримали плакати з написами «Живє!», «Накіпела!» тощо.

Частина жінок, за прикладом білоруських протестувальниць, була одягнена в біле й тримала в руках квіти.

За словами одного з організаторів акції Владислава Мельничука, наразі білоруси борються за свою незалежність проти диктатури так само, як українці в 2013–2014 роках, і українці мають їх підтримувати.

«Не один білорус воює за нашу Незалежність. Передусім слід згадати Майдан: Михайло Жизнєвський – один із перших, хто загинув від рук тодішніх ментів. Сябри не раз показували, що вони з нами. Не в одному місті України відбуваються акції підтримки й солідарності з білоруським народом. Разом з Білоруссю вибудовується фронт протистояння Росії», – сказав він.

На знак підтримки білорусів активісти Дніпра підпалили червоні та білі фаєри – за кольорами білоруського державного прапора. Вони скандували «Живє Білорусь!»

Аналогічні акції підтримки білоруського народу 13 серпня відбулися в Києві та Львові, 14 серпня – в Харкові.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.
…

У Харкові відбулася акція солідарності з білоруським народом, у якій взяли участь кількасот людей. Люди скандували гасло «Жыве Беларусь» та інші, підтримуючи вимогу протестувальників у Білорусі про чесні вибори.

Днем раніше, 13 серпня, аналогічні акції відбулися в Києві та Львові, також 14 серпня на підтримку білоруського народу виступили активісти в Дніпрі.

У Мінську й інших містах Білорусі від вечора 9 серпня тривають акції протесту. Люди протестують проти результатів виборів президента, на яких, за офіційними даними, перемогу здобуває чинний голова держави Олександр Лукашенко. Він є президентом Білорусі вже 26 років.

Люди заявляють, що результати виборів, за якими Лукашенко отримав 80% голосів, а його головна конкурнентка Світлана Тихановська – 10%, були сфальсифіковані.

Силовики жорстоко розганяють демонстрантів, б’ють їх, застосовують гумові кулі, кийки, водомети, сльозогінний газ.

Західні лідери закликали владу Білорусі зупинити насильство.

 
…

Уряд України пропонує переїзд та працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні. Про це 14 серпня заявив віце-прем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

«Ми розуміємо, які на сьогодні є проблеми для креативної та IT-індустрії – погано, нестабільно працює інтернет, нестабільно працює банківська система, і тому сьогодні ми виділили спеціалістів, які працюють 24/7, щоб допомогти переїхати компаніям та спеціалістам в Україну. Ми допоможемо отримати квоти, які нещодавно виділив наш уряд, для того, щоб IT-спеціалісти Білорусі змогли офіційно працевлаштуватися в Україні, відкрити власну справу, і ця процедура спрощує можливість отримати посвідку на проживання в Україні. Не може креативна та IT-індустрія розвиватися, коли в країні є насильство», – сказав Федоров.

Під час масових акцій протесту, які розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, білоруська влада вдалася до масового відключення інтернету. Метою такого відключення було блокування координації дій між протестувальниками. Фактично такі рішення влади спричинили значні проблеми в роботі не лише розвинутого в Білорусі IT-сектора, а й у роботі банківської системи – неможливо було зняти готівку в банкоматах або розрахуватися карткою в магазині.

Від четверга, 13 серпня, блокування інтернету в Білорусі припинилося.
…

Україна посіла перше місце в Рейтингу прозорості публічних закупівель 2019 року за версією Інституту розвитку свободи інформації. На це, зокрема, звернув увагу засновник платформи публічних державних закупівель ProZorro Максим Нефьодов.

Він припустив, що зрости в рейтингу Україні допомогло ухвалення нової редакції закону «Про публічні закупівлі» восени минулого року.

За даними рейтингу, Україна набрала 97,05% балів зі 100. На другому місці Молдова (92,81), на третьому – Колумбія (91,77). Грузія, де базується сам Інститут розвитку свободи інформації, посіла четверте місце і отримала 86,14 балів.

Проєкт фінансує Інститут відкритого суспільства Будапешта та нідерландська організація Hivos. У рейтингу оцінюється доступ до інформації про публічні закупівлі.

Читайте також: «Вже досить»: експерти у США вимагають тиску Заходу на Київ через відступ від реформ​

Методологія, як стверджують автори проєкту, дозволяє порівняти законодавства різних країн щодо публічних закупівель та рівень їхньої ефективності та прозорості.

За підсумками 2018 року, Україна посідала друге місце після Молдови.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив про зацікавленість української сторони у закупівлі ізраїльської вакцини проти коронавірусу, яка наразі проходить випробування в Ізраїлі, для своїх громадян. Як повідомляє пресслужба голови держави, Зеленський сказав про це 14 серпня під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

«Україна має бути серед друзів Ізраїлю, які першими зможуть долучитися до дослідження та використання вакцини», – сказав Зеленський.

За повідомленням, під час розмови йшлося також про активізацію торговельної співпраці між Україною та Ізраїлем. Біньямін Нетаньягу повідомив, що його уряд найближчим часом має завершити ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Ізраїлем та Україною. Володимир Зеленський «привітав цей довгоочікуваний крок».

Він також повідомив, що Кабінет міністрів України працює над тим, щоб надати святам Песах, Ханука та Рош га-Шана державного статусу.

Зеленський запросив Нетаньягу відвідати Україну з візитом. У відповідь очільник ізраїльського уряду зазначив, що буде радий бачити українського президента з візитом в Ізраїлі, йдеться в повідомленні.

Під час розмови йшлося також про ситуацію на Донбасі. Нетаньягу привітав досягнуті домовленості щодо встановлення всеосяжного режиму припинення вогню.

А Зеленський привітав Нетаньягу «з важливою для регіональної безпеки подією – досягненням домовленостей про нормалізацію відносин між Державою Ізраїль та Об’єднаними Арабськими Еміратами».

У світі триває робота над понад 100 можливими вакцинами від COVID-19 і щонайменше чотири з них перебувають на третій фазі випробувань.

11 серпня президент Володимир Путін заявив, що Росія першою у світі зареєструвала вакцину від COVID-19. Це повідомлення викликало застереження медичних експертів.
…