Влада

В Організації Об’єднаних Націй закликали українську владу забезпечити неупереджене розслідування і справедливий судовий процес у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

«Ми закликаємо владу забезпечити притягнення до відповідальності у цій гучній справі, одночасно забезпечуючи всі гарантії ефективного і неупередженого розслідування і справедливий судовий процес для обвинувачених», – йдеться в заяві Моніторингової місії ООН з прав людини у фейсбуці.

У заяві вказується, що хоча доступ до суду був обмежений внаслідок пандемії COVID-19, міжнародні стандарти з прав людини вимагають, що судові слухання мають бути публічними, якщо немає конкретної причини, щоби цього не було.

«Ми наполегливо закликаємо суд забезпечити доступ до слухань усім журналістам і зацікавленим представникам громадськості, в тому числі шляхом трансляцій в режимі онлайн», – йдеться в повідомленні.

Крім того, зазначається, що деякі журналісти, які висвітлюють судовий процес, стикалися з погрозами або зазнавали нападів у присутності поліції з боку протестувальників, що підтримують підозрюваних на суді.

«Ми закликаємо владу гарантувати безпеку присутніх на судах і притягнути винних у цих атаках до відповідальності», – вказали у місії ООН з прав людини.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства. Слідство щодо замовників та організаторів цього злочину триває.

2 липня в поліції повідомляли, що «справа Шеремета» готова для передачі до суду.​
…

20 липня спікер парламенту Дмитро Разумков зібрав журналістів у стінах сесійної зали Верховної Ради для підсумкової пресконференції. Що думає голова Ради про законопроєкт «слуги народу» Максима Бужанського про мову? Чи вважає за необхідне підняття зарплат для народних депутатів? Як пояснює високий рівень недовіри до Верховної Ради? Та які політичні амбіції і плани має сам? На ці та інші теми Дмитро Разумков спілкувався зі ЗМІ майже дві години. Радіо Свобода зібрало всі найважливіші та найцікавіші його відповіді у короткому огляді на 9 хвилин.
…

Президент Росії Володимир Путін прибув у понеділок в анексований  Крим, щоб у Керчі взяти участь в церемонії започаткування будівництва бойових кораблів для ВМФ Росії.

«Що стосується Криму, то цьогоріч ми ухвалили рішення надати особливу підтримку. Це пов’язано із тим, що тут витрати дещо вищі. Вирішили субсидіювати 30 відсотків вартості судна для тих судновласників, які хочуть замовити в Криму свої майбутні судна – малотоннажні, середньотонажні, рибальські», – сказав Путін на суднобудівному заводі «Залив».

МЗС України висловило протест через візит Путіна в анексований Крим.

«МЗС України неодноразово підкреслювало і продовжує дотримуватися принципової позиції про неприпустимість неузгоджених з українською стороною відвідувань російськими посадовими особами території України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь», – йдеться в заяві міністерства.

Також у відомстві вчергове засудили заходи Росії із мілітаризації Криму і зазначили, що такі дії загрожують безпеці в регіоні.

Посольство США в Україні також заявило про неприпустимість будівництва військових кораблів Росії на анексованій території Криму.

«Самовільне будівництво Росією військових кораблів на суверенній українській території, силоміць захопленій нею, вкотре порушує міжнародні норми. Санкції залишаться в силі, допоки Росія не поверне Україні контроль над Кримом і не виведе свої сили з Донбасу», – наголосили дипломати у твітері.

Поїздка президента Росії в Керч була запланована 16 липня, однак її перенесли через нараду з бюджетних питань.

Востаннє Путін був на анексованому півострові 18 березня. Тоді він прибув до Севастополя. Перед цим 9 січня президент Росії також побував у Севастополі. Путін спостерігав за перебігом спільних навчань Північного і Чорноморського флотів Росії в Чорному морі з борту ракетного крейсера «Маршал Устинов». 10 січня президент Росії провів у Ялті нараду з підконтрольними Кремлю керівниками Криму і Севастополя з питань «соціально-економічного розвитку півострова».
…

У 35-й бригаді морської піхоти підтвердили, що тіло, яке російські гібридні сили передали українським військовим на КПВВ «Мар’їнка» 17 липня, вдалося ідентифікувати. Як вказали військові у коментарі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода), загиблим виявився бойовий медик 137-го батальйону бригади Микола Ілін.

36-річний сержант Микола Ілін був родом з Білорусі, звідки, за версією друзів, поїхав через політичні переслідування. Медик мав громадянство Естонії, але жив у Білій Церкві Київської області. Побратими загиблого відгукуються про нього як про веселу і комунікабельну людину, яка вільно володіла кількома мовами.

13 липня штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що російські гібридні сили обстріляли гуманітарну групу, марковану білими касками та білими пов’язками на бронежилетах, яка мала евакуювати тіло загиблого командира взводу під селом Зайцеве. В ООС зазначили, що для цієї операції українська сторона отримала гарантії тиші, але в сірій зоні була влаштована засідка. Внаслідок обстрілу військовий медик загинув, а сержант був поранений (його доля наразі невідома). Тіло командира взводу, за яким ішла група, 15 липня було передане ЗСУ російськими гібридними силами. Загиблий – лейтенант Дмитро Красногрудь. 

17 липня російські гібридні війська передали українським військовим тіло неідентифікованої людини, яким виявився бойовий медик Микола Ілін.
…

У Криму тільки за два останні роки мінералізувалися понад сотню артезіанських свердловин. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав ексголова Республіканського комітету Автономної республіки Криму з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв.

Він також додав, що засоленість і мінералізація свердловин стануть дуже помітним явищем на півострові, особливо в степовому Криму.

«Це таке явище, яке всюди відбувається, а в Криму це явище відновилося, адже 50 років ми з цим не стикалися. Артезіанським свердливинам в Криму 50 років, в них був термін експлуатації 15-20 років. Після цього свердловини оновлювали і вони далі працювали. Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатних для питних потреб», – пояснив Лієв.

Читайте також: Росія знайшла воду у Криму. Чи вистачить підземних джерел?​

Ще в 2015 році колегія російського Державного комітету водного господарства дійшла висновку, що вода на анексованому півострові мінералізується і, якщо нею политвати, це може призвести до засолення ґрунту та втрати врожаю.

29 червня Крим.Реалії повідомили, що в Криму через нестачу води почали відкачування води з Іванівського водозабору для забезпечення Сімферополя. Як пояснив керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов, ведеться відкачка артезіанської води. При цьому російський «глава Криму» Сергій Аксьонов запевнив, що «ніякої екологічної загрози це не несе».

У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.

У Постійному представництві президента України в АРК також повідомили, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь через Північно-Кримський канал можливе тільки після деокупації півострова.

 
…

У Верховній Раді працюють над законодавством, щоб «і чоловік, і дружина могли йти у декрет», повідомила віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Чому ви не можете побути у декреті місяць, наприклад, а потім дружина місяць у декреті? До речі, законодавство це теж ми зараз хочемо ухвалити, щоб мали можливість і чоловік, і дружина йти у декрет. Нічого тут складного немає. Це просто такі ментальні матріархальні якісь вже стереотипи, які в нас навіяли», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Що треба, аби чоловік пішов у декрет?
…

Під час цьогорічної зустрічі Українського жіночого конгресу серед іншого обговорюватимуть проблеми, з якими зустрічаються жінки під час місцевих виборів, заявила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Зараз ми говоримо про те, що це один із проміжних конгресів, де ми підбиваємо ті чи інші актуальні теми, і ми їх повинні проговорювати. Перш за все це теми, наприклад, місцевих виборів. І ми хочемо почути і про те, як вже зараз відчувають по цьому закону, як він почне працювати, як це відчувають жіночі лідерки на місцях, жінки, які працюють в політичних партіях», – сказала Кондратюк в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що «жінки не мають фінансового механізму пробитися».

«Це те, чому вважається чоловічою справою йти в органи місцевого самоврядування працювати або в політику. Це завжди мусить бути якийсь фінансовий ресурс. У жінок його немає. Це теж пов’язано з чим? З економічною сферою, де вони працюють», – додала Кондратюк.

Український жіночий конгрес відбудеться 23 липня в онлайн-режимі.

 
…

Командування операції Об’єднаних сил повідомило, що отримало від Тристоронньої контактної групи інформацію про те, що проросійські бойовики здійснюють пропуск людей через КПВВ на Донбасі за спискаами. 

«У зв’язку з цим інформуємо про те, що збройні формування РФ можуть не пропускати людей через лінію розмежування, спираючись на дані списків. Просимо врахувати цю інформацію під час планування поїздок», – йдеться в повідомленні.

У штабі запевнили, що українська сторона надалі проводить пропускні операції та в умовах карантину надає можливість переміщення через КПВВ «Станиця Луганська», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» у визначений час.

Бойовики на своїх сайтах пишуть, що для на в’їзду на непідконтрольні українській владі території, людині треба подавати запит через сайт так званого «голови ДНР» і «оперативний штаб» бойовиків, і лише після їхнього розгляду, дається відповідь щодо права в’їзду.

Пункти пропуску на Донбасі почали відновлювати роботу в червні. До цього їхня робота була обмежена у зв’язку з пандемією COVID-19.
…

Віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк в інтерв’ю Радіо Свобода висловила сподівання, що закон про опозицію вдасться «виписати» до наступної сесії парламенту, яка розпочинається у вересні.

«Ми почали розробляти закон про опозицію. Причому ми почали розробляти разом з більшістю і з меншістю, всі представники фракцій. До речі, це теж дуже і дуже хороші кроки. Я дуже сподіваюся, що ми його випишемо до наступної сесії Верховної Ради», – сказала Кондратюк в етері програми «Суботнє інтерв’ю».

Вона вважає, що під час обговорень законопроєкту є «добра комунікація».

Законопроєкти про опозицію подавалися останніми роками до Верховної Ради України вже не раз, але жоден із них досі не був ухвалений.

 
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода висловила переконаність у необхідності розробки і реалізації законодавчого механізму з відкликання із посад урядовців Кабінету міністрів.

«Коли ми говоримо про комунікацію, про контрольну функцію парламенту, ми кажемо, що вперше ми (треба віддати належне більшості) ведемо мову про закон про інтерпеляцію. Це так звана процедура, коли парламент може викликати того чи іншого міністра, заслухати його. Якщо він не справляється зі своєю роботою, діяльністю, то є можливість навіть його відкликати. Тому що насправді парламент ніби призначає уряд, призначає міністрів, а відкликати немає можливості», – заявила Кондратюк.

За її словами, такий закон вже діє в багатьох країнах, в тому числі – Східної Європи.

Термінів, коли відповідний механізм може бути реалізований в Україні, віцеспікерка не назвала.

Олена Кондратюк від «Батьківщини» є другим віцеспікером Верховної Ради України з 29 серпня 2019 року.
…

Заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк (фракція «Батьківщина») в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментувала легалізацію Верховною Радою грального бізнесу в Україні, назвавши рішення поспішним.

«Чого його (закон – ред.) так швидко треба було ухвалювати – це взагалі загадка велика… Що стосується азартних ігор? Я не впевнена і точно думаю, що це не пов’язано з фінансуванням місцевих виборів. Тому що те, що закладено в законі про азартні ігри, до речі, тексту якого теж повністю не видно, треба буде його достеменно прочитати, але тим не менше, там є перехідний період у два роки, коли створюється спеціальна наглядова рада, яка буде спостерігати за тим, як ведуться, і ефективно контролювати, як, наприклад, ведеться онлайн-казино, казино, які повинні відкритися, гральні автомати, букмекерство, онлайн-покер і так далі. Тобто створюється величезна на центральному рівні структура, яка повинна слідкувати за цими процесами», – заявила Кондратюк.

Вона додала, що, перш ніж ухвалювати такий закон, влада мала б спитати громадську думку.

«А місцевих органів спитали, чи вони хочуть мати там десь у себе в містах чи десь в районах, чи в областях ці місця, де люди можуть приходити і грати, вже не говорячи про ці гральні автомати? А в людей спитали, де ці люди будуть бігти в ці ломбарди і закладати останнє, що в них є?», – зазначила віцеспікерка.

14 липня Верховна Рада проголосувала за легалізацію грального бізнесу в Україні, що дозволяє організацію та проведення азартних ігор у казино, у залах гральних автоматів, у мережі Інтернет (зокрема покер), букмекерську діяльність тощо. Законопроєкт також передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

З 2009 року в Україні офіційно заборонений гральний бізнес, однак експерти вказують, що він просто перейшов працювати в «тіні».
…