Влада

Польські безпекові служби розслідують дзвінок пранкерів новообраному президенту Польщі Анджею Дуді. Про це повідомляють польські медіа 15 липня з посиланням на пресслужбу адміністрації президента.

Як повідомив Польській пресагенції (PAP) голова пресслужби Офісу президента Польщі Марцін Кедрина, запит додзвонювача – нібито генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша – підтвердила Польська місія в Організації Об’єднаних Націй. Наразі співробітники безпекових служб з’ясовують, як пранкерам вдалося організувати дзвінок.

Офіс президента Польщі підтвердив, що розмова, яку оприлюднили пранкери, справжня.

Читайте також: Трамп привітав Дуду з перемогою на виборах та готовий продовжити співпрацю в оборонній сфері​

Напередодні пранкери, відомі в мережі як «Вован і Лексус», зв’язалися з Дудою під особою генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріша. Співрозмовник привітав Дуду з перемогою на виборах президента Польщі, а також поставив йому низку питань, зокрема щодо його ствлення до ЛГБТ-спільноти, суперечок щодо історії Другої світової війни з Росією та пандемії коронавірусу.

Дуда повідомив «Ґутеррішу», що в Польщі з її 35-мільйонним населенням відомо про 38 тисяч людей, які захворіли, з них померли 1 576. Він погодився зі співрозмовником, щ ситуація в Україні тим часом «жахлива», і припустив, що вихідці з України могли бути фактором поширення коронавірусної хвороби в Польщі.

«Це може бути Україна, тому що в нас багато людей з України», – зазначив він, додавши, втім, що ситуація з пандемією в країні «під контролем».

Читайте також: «Плівки Деркача»: чому оприлюднили саме зараз і кому це вигідно​

На питання співрозмовника, чи не планує Польща анексувати українське місто Львів «та інші території», Дуда відповів: «Ні, це Україна!».

Російські пранкери Вован і Лексус регулярно вдаються до телефонних дзвінків високопоставленим політикам та громадським діячам, записи яких потім оприлюднюють. Наприклад, у квітні 2019 року інформаційна агенція Reuters повідомила, що вони змогли зв’язатися з президентом Франції Еммануелем Макроном від імені новообраного на той момент президента України Володимира Зеленського. Ще раніше, в грудні 2018 року, вони поговорили з митрополитом Православної церкви України Епіфанієм, представившись службовцем Європарламенту.
…

Американські військові звинувачують російську «Групу Вагнера» у порушенні заборони ООН на зброю та в мінуванні, яка наражає на небезпеку життя цивільних в Лівії. Відповіну заяву 15 липня оприлюднило командування Збройних сил США у Африці (AFRICOM).

AFRICOM заявляє, що має «перевірені фотографічні докази» встановлення мін-розтяжок та створення мінних полів на околицях столиці Лівії Тріполі та прибережного міста Сірте, яке лежить за 450 кілометрів на південний схід від столиції.

Читайте також: Американський експерт – про тінь Кремля за російськими найманцями​

«Спонсорована урядом Росії «Група Вагнер» демонструє повну неповагу до безпеки лівійців», – заявив керівник операцій морської піхоти AFRICOM, генерал-майор Бредфорд Герінг.

Американське командування звинуватило «Групу Вагнера» в «безвідповідальній тактиці», яка продовжує конфлікт та наражає на небезпеку цивільних людей.

«Росія має можливість зупинити їх (найманців – ред.), проте не має волі», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Це не перший раз, коли Сполучені Штати звинувачують Росію в порушенні збройного ембарго щодо Лівії, де триває громадянська війна. Пентагон вже звинувачував Росію в наданні учасникам конфлікту винищувачів МІГ-29.

Росія, переважно через своїх найманців з «Групи Вагнера», Об’єднані Арабські Емірати та Єгипет підтримують польового командира Халіфу Хафтара в його боях проти визнаного міжнародною спільнотою Уряду національної згоди Лівії. Цей уряд підтримують ООН та Туреччина.
…

У містах Білорусі на стихійний акціях на підтримку незареєстрованих кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкало напередодні були затримані близько 280 людей.

Такі дані вранці в середу привів білоруський правозахисний центр «Весна», який публікує поіменний список затриманих, і цей перелік постійно оновлюється.

На акціях у Мінську в міліцію доставили понад 200 осіб, затримання були також в Бресті, Гомелі, Гродно, Пружанах, Бобруйську, Солігорськ, Шпальтах. Naviny.by пишуть, що деяких затриманих в столиці змушували стояти в автозаках на підлозі на колінах, обличчям у сидіння і з руками, заведеними за голову.

Під час акцій затримували і співробітників ЗМІ, які вели трансляції з місця подій. Білоруська асоціація журналістів повідомила про більш ніж 10 репортерів, яких відвезли в відділення. Їх, за даними асоціації, відпускали досить швидко і без складання протоколів.

На акції в Мінську затримали двох співробітників білоруської служби Радіо Свобода Олеся Пілецького і Андрія Рабчіка. Обох відпустили об одинадцятій годині вечора.

Акція у Мінську проходила на центральному проспекті Незалежності. Також люди збиралися в районі площі Перемоги, біля Кафедрального собору, в деяких «спальних» кварталах. За інформацією з соцмереж, в районі Немиги проходили жорсткі затримання. Тих, кого вихоплювала міліція, люди намагалися відбити.

Водії підтримували учасників акції, сигналячи їм з машин, через що влада перекрила ряд вулиць. Також після десятої вечора були перекриті окремі станції метро, а на окремих ділянках проспекту Незалежності відключену вуличне освітлення.

Раніше повідомляли про понад 250 затриманих.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.
…

Україна вітає позицію Сполучених Штатів щодо російського проєкту «Північний потік-2», заявляє Міністерство закордонних справ 15 липня.

«Україна щиро вітає тверду рішучість США не дозволити Росії розділити Європу геополітично та підважити енергетичну безпеку в Україні та Європі. Ми вітаємо подальші заходи США, спрямовані на те, щоб зупинити ініційований Росією проєкт «Північний потік-2», завершення якого становитиме значну загрозу до солідарності Європи», – йдеться в заяві.

Натомість Україна, за повідомленням МЗС, є «надійним транзитним партнером» і може тісно співпрацювати зі США та Євросоюзом для посилення енергетичної безпеки в регіоні.

Раніше 15 липня державний секретар США Майк Помпео на брифінгу анонсував нові санкції проти «Північного потоку-2» та «Турецького потоку». За його словами, Державний департамент вніс відповідні зміни до Акту «Про протидію опонентам Америки через санкції», включивши до них також і ці два російські енергетичні проєкти.

«Цей крок ставить інвестиції та іншу діяльність, пов’язану з цими російськими експортними газопроводами, під загрозу санкцій США. Це пряме попередження компаніям, які допомагають та співпрацюють з російськими проєктами, що мають згубний вплив: ми не будемо цього терпіти, забирайтеся зараз або ризикніть зіштовхнутися з наслідками», – сказав Помпео.

Читайте також: Уряд заборонив ввезення в Україну вагонів, які раніше належали підприємствам у Росії​

Він додав, що ці газопроводи – не комерційні проєкти, а важелі Кремля для розширення залежності Європи від російських енергоносіїв.​

«Ці інструменти б’ють по Україні, перекриваючи транзит газу, який є її ключовим демократичним інструментом. Це також критично підважує трансатлантичну безпеку. США завжди готові допомогти нашим європейським друзям задовольнити свої потреби в енергетиці», – зазначив він.

Уряди України, США, Польщі і країн Балтії називають новий російський газогін загрозою європейській енергетичній безпеці. Німеччина, яка є одним з вигодоотримувачів проєкту, стверджує, що український транзит збережеться і після його запуску.

Росія планує добудувати цей газогін наприкінці 2020 року. Разом із іншими російськими транзитними газогонами він дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить їй суттєві доходи, близько 3% від усього ВВП держави, пояснюють експерти.

Проєкт «Північний потік-2» після добудови другої лінії газогону зможе забезпечити транзит до ЄС 55 мільярдів кубометрів російського газу на рік.

США заявили, що розглядають будь-які кроки, щоб припинити російський газотранспортний проєкт, бо він загрожує національній безпеці країн Європи, які є союзниками Сполучених Штатів.
…

Влада США вирішила скасувати обов’язкову вимогу для іноземних студентів залишити країну, якщо заняття в їхніх університетах і коледжах будуть повністю переведені в режим онлайн через епідемію коронавірусної інфекції, повідомляє «Голос Америки».

У Білому домі підтвердили, що відмовляться від цього плану в зв’язку з великою кількістю судових позовів, поданих університетами і владою кількох штатів.

Позови, зокрема, подали Гарвард і Массачусетський технологічний інститут. Університети заявляють, що дії адміністрації незаконні і негативно позначаться на академічному процесі. Проти висилки іноземних студентів виступили і 20 американських штатів. Десятки великих компаній, включно з Google, Facebook і Twitter, коледжів і університетів надали в суди експертні думки, автори яких підтримують позови з вимогою до президента США відновити колишню політику щодо іноземних студентів.

Під час судового засідання за позовом Гарвардського університету 14 липня окружний суддя штату Массачусетс Еллісон Берроуз заявив, що адміністрація США і два провідних виші, які позиваються до Білого дому, дійшли згоди щодо скасування нових правил.

Керівництво Гарварду планує в майбутньому навчальному році повністю перевести всі заняття в режим онлайн. Президент Дональд Трамп, який наполягає на відкритті всіх шкіл вже цієї осені, назвав план Гарвардського університету «безглуздим».

В американських вишах навчається понад мільйон іноземних студентів, і багато навчальних закладів фінансово залежать від іноземців, які платять десятки тисяч доларів за навчання.
…

Біля Будинку уряду в столиці Білорусі Мінську, де розташована і Центральна виборча комісія, 15 липня зібралася черга людей, яка розтяглася на сотні метрів. Громадяни прагнуть подати до ЦВК скаргу на рішення про відмову в реєстрації Віктора Бабарика та Валерія Цепкала кандидатами в президенти Білорусі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Раніше штаб білоруського політика Віктора Бабарика після відмови ЦВК Білорусі в реєстрації опозиціонера кандидатом на посаду президента оприлюднив інструкції для прихильників Бабарика.

У відеозверненні керівниця штабу Марія Колесникова попросила про таке:

• о 17:00 у середу, 15 липня, представники штабу подаватимуть скаргу на нереєстрацію до Центральної виборчої комісії в Мінську. Вони закликають усіх завантажити форму з сайту Бабарика, заповнити її, і також подати скаргу до ЦВК;

• кожному рекомендується приєднатися до ініціатив спостереження за виборами, щоб запобігти фальсифікаціям. «Усі ми повинні стати спостерігачами та прийти на виборчу дільницю 9 серпня», закликала Колесникова;

• 9 серпня всіх також закликали прийти на вибори і проголосувати за будь-якого альтернативного Олександру Лукашенку кандидата або проти всіх.

Чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, який перебуває на своїй посаді вже майже 26 років, 14 липня зареєстрували кандидатом у президенти країни. Також кандидатами стали Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації двом найреальнішим конкурентам Лукашенка – Вікторові Бабариці та Валерієві Цепкалу.

У Бабарики нібито виявили незадекларовану власність в офшорах. Підставою для відмови Цепкалу стала недостатня кількість підписів – для реєстрації їх потрібно було зібрати 100 тисяч, але понад половину ЦВК відхилила після перевірки підписних аркушів.

Президентські вибори в Білорусі заплановані на 9 серпня.
…

У Північній Македонії 15 липня відбуваються парламентські вибори, результати яких можуть вплинути на темп євроатлантичної інтеграції балканської держави.

Лідерами перегонів, згідно з попередніми опитуваннями громадської думки, є проєвропейський Соціал-демократичний союз Македонії (СДСМ) та консервативна партія VMRO-DPMNE. Обидві провідні політичні сили мають підтримку менш як чверті виборці кожна, тому навряд чи якась партія зможе одноосібно отримати 61 місце в парламенті, що складається зі 120 місць.

Спочатку голосування планувалося на квітень, але було перенесене через пандемію коронавірусної інфекції. Із початком спалаху хвороби влада Північної Македонії вирішила провести голосування 15 липня та відкрити виборчі дільниці протягом двох додаткових годин, до 21:00, щоб зменшити скупченість та ризики інфікування.

Тимчасовий уряд керує країною від часу, коли в січні 2020 року прем’єр-міністр Зоран Заєв подав у відставку. Це сталося після того, як восени Євросоюз не зміг назвати дату початку переговорів про вступ. Після місяця затримки, викликаної позицією Франції, Євросоюз у березні нарешті дав Північній Македонії зелене світло для початку офіційних переговорів про приєднання до блоку.
…

Сім азербайджанських військових, включно з генералом, і четверо вірменських солдатів і офіцерів загинули 14 липня, на третій день сутичок на кордоні Вірменії та Азербайджану.

Дві сусідні країни, які майже 30 років перебувають у стані війни, звинувачують одна одну в останньому спалаху насильства. 

За три дні збройного протистояння загинули з обох сторін щонайменше 16 людей.

Раніше в Міністерстві оборони Азербайджану повідомили, що генерал-майор армії, полковник, два майори і ще троє військовослужбовців загинули вранці у вівторок під час сутичок на кордоні країни з Вірменією.

Європейський союз закликав Вірменію і Азербайджан зупинити збройну конфронтацію і утриматися від дій і риторики, які можуть спровокувати спалах напруженості у відносинах між країнами.

12 липня на кордоні Азербайджану та Вірменії стався збройний інцидент. Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. В Азербайджані повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.
…

У Білорусі після рішення Центральної виборчої комісії про допуск до участі у виборах президента окремих кандидатів сотні людей вийшли на вулиці на знак протесту. Про це повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Роман Васюкович, а також білоруська служба Радіо Свобода.

За повідомленням Васюковича, міліція почала масового затримувати людей. Правозахисний центр «Весна» повідомляє, що в Мінську затримали понад 40 людей (у тому числі журналістів), в Гомелі – 10 людей, з них двоє журналістів. У Бресті затримали сімох, по двоє людей – в Бобруйську та Солігорську, також, за повідомленнями, є затримання в місті Пружани.

За повідомленнями в соцмережах, кореспондентів «Єврорадіо» міліція затримала просто під час прямої трансляції. Також у прямому ефірі затримали двох кореспондентів білоруської служби Радіо Свобода та кількох журналістів телеканалу «Белсат».

Кореспондент «Настоящего Времени» став свідком того, як один зі спіробітників ОМОНу побив одного з затриманих, який чинив опір під час затримання.  

Міліція в Мінську почала перекривати доступ до площі Незалежності в центрі міста. До місця подій привезли кілька автозаків, пресслужба білоруського Міністерства внутрішніх справ поширила заяву про неприпустимість масових заворушень та несанкціонованих акцій.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Читайте також: День, коли стане відомий список кандидатів на президента Білорусі​

Головного опонента Лукашенка, ексголову правління «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, ЦВК реєструвати відмовилася. Зараз він перебуває в слідчому ізоляторі.

Інший потенційний опонент чинного президента – засновник Парку високих технологій та колишній помічник Лукашенка з питань науки Валерій Цепкало – не зміг зареєструватися, тому що після перевірки ЦВК зарахувала йому лише 75 тисяч підписів. Це менше за половину від усієї кількості зібраних претендентом в кандидати. 
…

Після восьми федеральних позовів та опору сотень університетів адміністрація президента Сполучених Штатів Дональда Трампа 14 липня відмовилася від правила, яке передбачало, що інтернаціональні студенти повинні залишити країну, якщо їхні навчальні заклади перейшли на онлайн-навчання через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє новинна агенція AP.

Про таке рішення стало відомо на початку слухань федерального позову в Бостоні, ініційованого Гарвардським університетом та Масачусетським технологічним інститутом. Федеральна окружна суддя Аллісон Барро заявила, що федеральні служби з імміграції погодилися відкликати директиву від 6 липня та «повернутися до статусу-кво».

Читайте також: «Вчишся онлайн – геть зі Штатів!»: що втратять студенти, якщо вимушено покинуть США через пандемію?​

Характеристику, озвучену Барро, підтвердив юридичний представник Департаменту внутрішньої безпеки та Служби міграційного та митного контролю.

6 липня імміграційна та митна поліція США оголосила про нові вимоги до продовження та видачі нових навчальних віз для іноземних студентів. Через пандемію коронавірусу більшість занять в американських університетах планують перевести в онлайн, тому Білий дім планував зобов’язати студентів, які не матимуть лекцій безпосередньо на кампусі університету, залишити країну.

Це рішення викликало критику кількох університетів, в тому числі Гарварда та МТІ, які першими виступили проти ініціативи.

 
…

У Сирії в провінції Ідліб при підриві на фугасі були поранені троє російських солдатів, які брали участь у спільному патрулі з турецькими військовими. Про це повідомляє російське інформагентство «Інтерфакс» з посиланням на російський Центр примирення ворогуючих сторін в Сирії.

Як інформує Радіо Свобода, життя військовослужбовців нічого не загрожує, вони були легко поранені. Військових доставили на авіабазу Хмеймім. При підриві також постраждав екіпаж турецького бронеавтомобіля. Патрулювання тимчасово припинили. Російські і турецькі військові, а також сирійські органи безпеки з’ясовують, хто з бойовиків міг бути причетний до нападу.

Російські і турецькі військові патрулюють трасу М-4, яка з’єднує порт Латакія з кордоном Іраку, з березня цього року. Про це домовилися президенти двох країн Володимир Путін і Реджеп Ердоган. З початку патрулювання постраждав уже 20-й спільний патруль.

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованої сирійської збройної опозицією, – зараз здебільшого дотримується режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися 6 березня у Москві Путін і Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.
…

Генерал-майор азербайджанської армії, полковник, два майори і ще троє військовослужбовців загинули вранці у вівторок під час зіткнень на кордоні країни з Вірменією. Про це повідомляє азербайджанська служба Радіо Свобода з посиланням на заступника міністра оборони країни Каріма Велієва.

З вірменської сторони загинули два офіцери, інформує вірменська служба Радіо Свобода.

Інцидент стався у Товушському районі азербайджано-вірменського кордону. З 12 липня там проходять зіткнення армій двох держав, обидві сторони звинувачують одна одну в провокації конфлікту. Регіон розташований далеко від невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки, де прикордонна ситуація між двома країнами зазвичай стоїть особливо гостро.

Всього з початку конфлікту Азербайджан підтвердив загибель 11 військовослужбовців. Вірменія – двох.

Європейський союз закликав Вірменію і Азербайджан зупинити збройну конфронтацію і утриматися від дій і риторики, які можуть спровокувати спалах напруженості у відносинах між країнами.

12 липня на кордоні Азербайджану та Вірменії стався збройний інцидент. Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. В Азербайджані повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.
…