Влада

Частки у компанії «Синтез Ойл», яка після зміни влади у 2019 році почала заробляти на постачанні вугілля на державне підприємство «Центренерго» з націнкою, мають не лише структури бізнесмена Ігоря Коломойського, але й дружина голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») «Ти не один». Нововиявлений союз Коломойського та Медведчука.

Віктор Медведчук у майновій декларації вказав свою дружину Оксану Марченко як власницю кіпрської Tominersa Investments Ltd. Журналісти виявили, що ця компанія через низку інших кіпрських фірм – Clanton Consulting Ltd, Portial Trading Ltd, Prescona Management Ltd та Inofos Management Ltd., володіє близько 10% ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл».

Як раніше встановили «Схеми», ця компанія поставила кожну четверту тонну вугілля на «Центренерго»: за півроку роботи з держкомпанією – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Синтез Ойл» у постачанні сировини склала понад 25%. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 млрд гривень.

При цьому ціни на вугілля від цього постачальника подекуди відрізнялися від середньо ринкових. Наприклад, у січні 2020-го «Центренерго» купувало у «Синтез Ойл» тонну вугілля марки «Г» та «Т» за 2,2 тисячі гривень, в той час як на ринку можна було придбати за 1,85 тисячі гривень, тобто дешевше на 20%.

Раніше «Схеми» розповіли, що «Синтез Ойл» спеціалізується на перевалці і транспортуванні нафти – бізнесі, яким Ігор Коломойський займається багато років. Записана ця одеська компанія на вищезгадані кіпрські фірми, які також входять до складу Одеського перевалочного комплексу, що контролюється так званою групою «Приват» на чолі з олігархом.

Portial Trading Ltd, Clanton Consulting Ltd та Inofos Management Ltd – фігурували в оприлюдненому реєстрі фінансово-промислових груп та юридичних осіб Державної податкової служби України як компанії-нерезиденти бізнес-групи Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.

Крім того, співзасновником Portial Trading Ltd виступають фірми Visic Investments Ltd та Marigold Trust Asset Management. Обидві фігурували у списку компаній Коломойського і Боголюбова у позові «Приватбанку», поданому у США. Також Marigold Trust Asset Management була присутня у засновниках усіх чотирьох кіпрських компаній, на які записана «Синтез Ойл».

Раніше «Синтез Ойл» підозрювалася в участі у схемах щодо заробітку на іншому держпідприємстві. У 2016 році прокуратура спільно з СБУ проводили обшуки в офісі фірми в рамках розслідування справи щодо розкрадання коштів в особливо великих розмірах посадовими особами держкомпанії «Укртранснафта», коли її очолював лояльний до Ігоря Коломойського Олександр Лазорко. Але згодом кримінальне провадження закрили, повідомивши про відсутність складу кримінального правопорушення.

На компанію «Синтез Ойл» був зареєстрований Volkswagen Multivan – автівка з охороною, яка супроводжувала Володимира Зеленського під час президентської кампанії на початку 2019 року.

«Схеми» за коментарем до Ігоря Коломойського щодо його причетності до «Синтез Ойл»: «Я не ухвалюю управлінські рішення. Я в компанії «Синтез Ойл» наче акціонер, але я в цьому не впевнений». У пресслужбі Віктора Медведчука не відповіли на запит.

Крім того, як з’ясували журналісти, Віктор Медведчук є бізнес-партнером Коломойського у трьох обленерго, двох металургійних заводах, трьох телеканалах і чотирьох логістичних компаніях.

 
…

У Прокуратурі АРК запевняють, що примусова паспортизація жителів анексованого Криму Росією не є приводом для відкриття кримінальних проваджень щодо кримчан, повідомила в ефірі Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) речниця прокуратури АРК Катерина Діденко.

За її словами, наявність такого російського документа, не є причиною втрати українського громадянства для кримчан.

«З юридичної точки зору ці паспорти видаються незаконно, створеними окупаційними органами влади і відповідно їхнє рішення не має ніякої юридичної сили. Ми ставимося з розумінням до цього, тому що люди фактично стали заручниками дій держави-окупанта. Це один з елементів тиску на громадян України в Криму», – сказала Діденко.

Вона зазначила, що в прокуратурі АРК немає кримінальних проваджень, відкритих щодо кримчан через наявність паспорта, виданого російською окупаційною владою на півострові.

У Постійному представництві президента в АРК запевняють, що попри наявність у жителів півострова паспортів, виданих Росією після анексії, кримчани продовжують залишатися громадянами України.

16 червня в МЗС України назвали російські паспорти «протиправно нав’язаними» жителям анексованих Криму і Севастополя. У відомстві запевнили, що «Україна буде захищати права та інтереси своїх громадян, які проживають в умовах окупації». Російська сторона не коментувала цю заяву МЗС України.
…

«Ми розраховуємо на сильну позицію Євросоюзу для звільнення українських політичних в’язнів» – перша заступниця глави МЗС
…

Наступний саміт «Східного партнерства» відбудеться у березні 2021 року у Брюсселі. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель після відеоконференціх лідерів «Східного партнерства».

Участь у відеоконференції взяв і президент України Володимир Зеленський.

Зокрема Зеленський заявив, що «Східне партнерство» корисне для України, якщо наближає її до членства в Європейському Союзу.

Читайте також: Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства», визнають європейські прагнення України​

3 червня верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель звернувся до міністрів закордонних справ шести країн-учасниць програми «Східного партнерства» Євросоюзу. Він повідомив про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Колишнього президента України Віктора Януковича знову викликали на допит у Державне бюро розслідувань.

Згідно з оприлюдненою повісткою, Януковича викликали на допит на 11:00 23 червня «для набуття процесуального статусу та проведення відповідних слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні №62019000000000046».

За Єдиним реєстром судових рішень, досудове розслідування в кримінальному провадженні №62019000000000046 триває за статтею про державну зраду.

Спершу Януковича викликали на допит на 30 квітня. Цього ж дня адвокати колишнього президента заявили, що їхній підзахисний готовий співпрацювати з ДБР у справі «про здачу Криму». Також Януковича викликали на допит 15 травня.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Загалом проти Януковича і його спільників в Україні розглядається ціла низка кримінальних справ, зокрема, щодо масових розстрілів на Майдані. На жодне з судових засідань він дотепер не прибував.
…

Східне партнерство корисне для України, якщо наближає її до членства в Європейському Союзу, заявив президент Володимир Зеленський. За повідомленням Офісу президента, про це він сказав під час виступу на відеоконференції лідерів країни Східного партнерства.

За словами президента, цей проєкт не повинен обмежувати амбіції його учасників.

«Комусь достатньо політичного діалогу, комусь – стратегічного партнерства з ЄС, хтось прагне інтеграції до спільного ринку на основі «чотирьох свобод», а хтось, як Україна, вимагає повноправного членства в ЄС», – стверджує Зеленський.

Читайте також: Без вірних ставок: Рікард Юзвяк – про «партнерів зі сходу»​

На його думку, серед викликів перед учасниками Східного партнерства – подолання наслідків пандемії коронавірусу.​

«Ця зустріч – прекрасна нагода обговорити подальшу співпрацю задля виходу з поточної кризи та подолання подібних викликів у майбутньому. Перед нами стоять дуже непрості завдання: захистити життя та здоров’я громадян, відновити міжлюдські та ділові контакти, вивести економіку з кризової траєкторії», – йдеться у виступі Зеленського.

За повідомленням Офісу, він також подякував Євросоюзу за нову програму макрофінансової допомоги і додав, що Україна розраховує на співпрацю з блоком у закупівлі вакцини від коронавірусної хвороби, щойно така вакцина з’явиться.

Читайте також: Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства», визнають європейські прагнення України​

3 червня верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель звернувся до міністрів закордонних справ шести країн-учасниць програми «Східного партнерства» Євросоюзу. Він повідомив про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.
…

Законопроєкт №3612 підтримали 252 народні депутати за необхідних 226
…

«Дослівно цитую… – за розпалювання міжрелігійної ворожнечі шляхом отримання томосу і створення Православної церкви України»
…

В Офісі генерального прокурора України заявили, що у рамках розслідування «справ Майдану» напередодні було повідомлено про підозру чинному адвокату, колишньому прокурору відділу прокуратури міста Києва.

«Підозрюваному інкриміновано незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину», – йдеться в повідомленні.

За даними ОГП з посиланням на слідство, колишній прокурор 21 січня 2014 року, діючи за попередньою змовою групою осіб зі своїми керівниками, а також слідчими міліції, «безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було незаконно застосовано запобіжний захід – тримання під вартою».

Прізвища особи, якій повідомили про підозру, не вказують.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в коментарі Радіо Свобода пояснив, чому під судом з обрання запобіжного заходу Сергієві Стерненку представники Нацгвардії були з однаковими номерами на шоломах, а окремі поліцейські не мали жетонів.

«У нас у Нацгвардії зроблене зауваження керівництву через те, що повинен бути не лише номер військової частини, але і індивідуальний номер. І я думаю, що на наступних масових заходах обов‘язково будуть індивідуальні номери на шоломах Нацгвардії. А ось у поліції індивідуальні номери є вже близько 5 років», – зазначив представник МВС.

На зауваження Радіо Свобода про те, що окремі поліцейські під час сутичок під судом, де обирали запобіжний захід Сергію Стерненку, були без жетонів, Геращенко відповів: «Жетони під час масових заходів, коли їх зривають, б‘ють поліцейських… До речі, зверніть увагу не лише на кадр зі спробою удару поліцейським громадянина, але і на сотні кадрів побиття поліцейських, облиття їх водою, плювками в обличчя… Я хотів би, щоб ви і на це теж звертали увагу, щоб був певний баланс».

Про відсутність знаків ідентифікації у поліцейських та нацгвардійців ішлося в ефірі Радіо Свобода з місця подій, а також у повідомленнях блогерів.

Під Шевченківським районним судом Києва 15 червня відбулися сутички демонстрантів із поліцією під час яких кілька активістів були затримані. Один із затриманих, ветеран війни на Донбасі та аспірант історичного факультету КНУ імені Шевченка Олександр Кір’яков, потрапив в об’єктив камери Радіо Свобода в момент, коли він лежав на землі поблизу автозака, а двоє силовиків, як виглядає, застосовували до нього силу.

Також про перевищення повноважень поліцейськими заявив у прямому ефірі Радіо Свобода депутат Верховної Ради Роман Лозинський (фракція «Голос»). Він постав перед камерою у розірваній футболці. За словами Лозинського, силовики заважали йому пройти до затриманих.
…

«Росія з абсолютною неповагою до Міжнародного суду ООН ігнорує його наказ про тимчасові заходи у справі України проти Росії…» – МЗС
…

Саміт Україна – Європейський союз відбудеться 1 жовтня. Про це заявив заступник очільника Офісу президента України Ігор Жовква в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

“Він (саміт – ред.) точно відбудеться. І президент Європейської Ради Шарль Мішель, і президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у своїх контактах із президентом Зеленським підтвердили, що 1 жовтня відбудеться саміт Україна-ЄС, до якого ми готуємося», – заявив Жовква.

За його словами, під час саміту Україна очікує, зокрема укладення угоди про спільний авіаційний простір.

«Всім було відомо про проблему між Великою Британією та Іспанією через статус аеропорту Гібралтар. Із виходом Великої Британії з ЄС ця проблема знівельована. Наразі тривають останні технічні переговори. Своє формулювання про статус аеропорту має надати Іспанія. І у нас є конкретна ціль, щоб під час саміту Україна-ЄС у жовтні цю угоду, нарешті, було укладено», – зазначив Жовква.

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.
…

Прем’єр-міністр освіти Денис Шмигаль запропонував Верховній Раді призначити Сергія Шкарлета міністром освіти і науки. Проєкт відповідної постанови парламент зареєстрував 17 червня.

Документ має назву «Проект Постанови про призначення Шкарлета Сергія Миколайовича Міністром освіти і науки України». Його текст наразі не затверджений.

Наступне пленарне засідання парламенту відбудеться 18 червня.

Читайте також: Верховна Рада розгляне програму уряду завтра​

Днями прем’єр-міністр Шмигаль підтвердив, що Сергій Шкарлет є серед ймовірних кандидатів на посаду міністра освіти. За словами Шмигаля, після остаточного формування кола кандидатів, їхні кандидатури уряд винесе на розгляд комітетів Верховної Ради. Самого Шкарлета Шмигаль охарактеризував словами – «повний сил, професійний чоловік, якого поважає науково-ректорське середовище».

3 червня представниця парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун («Голос») повідомила Радіо Свобода, що комітет провів бесіду тільки з одним кандидатом на посаду міністра освіти і науки – Сергієм Шкарлетом.

Читайте також: Президент прокоментував кандидатуру ексрегіонала на посаду голови МОН​

Із відкритих джерел відомо, що Сергій Шкарлет свого часу балотувався до Чернігівської облради і від Партії регіонів, і від «Блоку Петра Порошенка». Із 2010 року і досі є ректором Чернігівського державного технологічного університету. На сайті цього закладу збереглося фото за 2013 рік, на якому тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник вручає Шкарлету нагрудний знак та посвідчення «Заслужений діяч науки і техніки України».

Нині обов’язки міністра освіти і науки України тимчасово виконує Любомира Мандзій.
…

У відповідь на посилення санкцій проти Росії, Кремль посилює фізичний та психологічний тиск на українських політв’язнів. Про це заявила український омбудсмен Людмила Денісова.

«У відповідь на міжнародні санкції РФ посилює знущання з незаконно утримуваних громадян України – відмовляє українським дипломатам у відвіданні наших співгромадян та продовжує фізичний і психологічний тиск, чим вкотре порушує міжнародне та, навіть, російське законодавство. Зокрема, Джеміль Гафаров, Володимир Дудка, Ігор Кіяшко, Олександр Марченко, Тофік Абдулгазієв, Енвер Омеров, Шабан Умеров, Алієв Муслім, Інвер Бекіров, Енвер Сейтосманов, Теймур Абдуллаєв, Енвер Мамутов, Володимир Якименко, Руслан Зейтуллаєв, Андрій Захтей, Олексій Бессарабов, Узеір Абдуллаєв, Рустем Ісмаілов, Віктор Шур, Олександр Шумков, Вадим Сірук, Емір-Усеін Куку, Валентин Виговський, Зеврі Абсеітов, Рустем Абільтаров, Ремзі Меметов, Геннадій Лимешко, Рефат Алімов, Сергій Бугайчук – потерпають через грубе цілеспрямоване порушення їхніх прав», – заявила Денісова.

Вона наголосила, що Росія має дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо забезпечення прав незаконно ув’язнених громадян України та припинити репресій проти кримськотатарського народу.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Співробітники Служби безпеки України викрили та припинили діяльність неонацистського радикального осередку, який очолював громадянин Росії, повідомила у середу пресслужба СБУ.

«Слідчі дії одночасно відбулися у Києві та Харкові. За даними досудового слідства, учасники групи є послідовниками ідеології австралійського терориста Брентона Тарранта, який пропагує етнічний і культурний геноцид, закликає до терактів та масових вбивств. Для популяризації своїх поглядів зловмисники займалися виготовленням та розповсюдженням екстремістської літератури. Заборонені видання та нацистську символіку вони друкували у власній підпільній типографії в Дарницькому районі столиці та в Харкові. Частину деструктивних матеріалів неонацисти отримували з РФ. Поширювали літературу на таємних зібраннях та під час тематичних вечірок», – розповіли у СБУ.

За даними відомства, підозрювані поширювали інформацію «терористичної спрямованості» через телеграм-канали та закриті спільноти у соцмережах із аудиторією у понад 3 тисячі осіб.

«У ході обшуків за адресами проживання організатора осередку та за місцями виготовлення поліграфії вилучено понад 300 примірників нацистських видань, прапори «Третього рейху», зброю, набої, вибухові пристрої, комп’ютери, з яких відбувалося адміністрування спільнот, та чеки на доставку забороненої літератури із-за кордону. Раніше оперативники спецслужби вилучили в Харкові екстремістську літературу накладом у 200 копій», – йдеться в повідомленні.

В СБУ зазначили, що триває досудове слідство за фактом «підбурювання до вчинення терактів», а також вирішується питання щодо оголошення «активним учасникам групи» про підозри та притягнення до відповідальності інших представників осередку.

У Росії з самого початку її агресії проти України, спершу у Криму, пізніше й на Донбасі, твердили, що підставою для її вторгнення на український півострів і втручання на сході (яке у Кремлі називають «внутрішньоукраїнським конфліктом» чи «громадянською війною»), стало нібито саме те, що в Україні внаслідок Революції гідності (яку у Кремлі називають «державним переворотом» чи «путчем») постав «нацистський» чи «неонацистський режим». Спочатку з такими заявами виступали переважно російські політики нижчого рівня, а потім така риторика почала звучати і з вуст посадовців Кремля.

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду і символіку. Відтоді, за законом, пропаганду нацизму, націонал-соціалізму, будь-яку діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні карають, зокрема, і ув’язненням до п’яти років.
…

Громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що отримав ухвалу про домашній арешт, який йому в якості запобіжного заходу обрав Шевченківський суд Києва.

За словами Стерненка, суд не підтримав аргумент прокурорів про те, що він нібито може знищити речі та документи, пов’язані зі справою. На слуханні 15 червня сторона захисту посилалася на те, що з моменту подій, про які йдеться у справі, пройшло понад два роки, і ніяких речових доказів, які могли б свідчити проти активіста, не лишилося.

Читайте також: Рада підтримала висновки ТСК щодо нападів на Гандзюк, Стерненка та Гольник​

«Ризик знищити речі і документи суддя вважає недоведеним. Але суддя вважає що є ризик що я буду переховуватись та можу впливати на свідків тому що мені інкримунують статті 115 (умисне вбивство – ред.). І все. Тобто він обґрунтовує ризики виключно тяжкістю злочину, який мені інкримінують. Крім того що це абсурдно, практика ЄСПЛ прямо забороняє саму лише тяжкість покарання класти в обґрунтування», – пише Стерненко.

Крім того, і посилатися на практику Європейського суду з прав людини в обґрунтуванні рішення суд, за словами активіста, не може.

«Рішення абсурдне та протиправне. Готуємо апеляцію», – підсумував він.

Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем прописки на 60 діб. Виявилося, що в ухвалі суду вказана адреса військової частини в Одесі, де працював батько Сергія Стерненка. Фактично він мешкає в Києві.

Під час засідання під будівлею суду тривала акція на підтримку активіста, якого звинувачують у вбивстві та незаконному носінні холодної зброї. Протягом дня між учасниками та поліцейськими сталися сутички, кілька людей були затримані. Правоохоронці застосували силу до деяких учасників акції. Після рішення суду, з яким Стерненко не погодився, акція продовжилася і тривала, доки голова суду не пообіцяв перегляд рішення.

Наступного дня суд змінив адресу запобіжного заходу активістові Сергієві Стерненку на фактичну адресу його проживання.

 
…

Печерський райсуд Києва оголосив перерву до 17 червня у розгляді клопотання прокуратури про взяття під варту голови Херсонської облради Владислава Мангера, який фігурує у справі про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, повідомив у фецсбуці адвокат Дмитро Ільченко.

«В клопотанні виявили критичні зауваження, критичні проблеми, через які суддя відклала засідання і дала прокурорам можливість до 10:00 наступного дня виправити всі проблеми, які вона виявила», – сказав адвокат.

Водночас спільнота «Хто замовив вбивство Каті Гандзюк» повідомила, що суддя дала час на розгляд матеріалів адвокатам Мангера.

Активісти зауважили, що 17 червня – День народження Катерини Гандзюк, їй виповнилось би 35 років.

Спецпідрозділ СБУ зранку 16 червня затримав у лікарні в Херсоні голову обласної ради Владислава Мангера, його привезти до Києва для участі в засіданні Печерського районного суду.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з іншим фігурантом справи Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер заперечує звинувачення.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

За даними СБУ, «у справі Гандзюк» наразі винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.
…

На фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва та Айдера Саледінова тиснуть в російській виправній колонії, намагаючись «зламати і підкорити», заявив адвокат Еміль Курбедінов у фейсбуці.

«За повного потурання прокуратури Республіки Башкортостан і ФСВП Республіки Башкортостан тривають незаконні дії адміністрації та оперативних співробітників виправної колонії щодо політв’язнів – Теймура Абдуллаєва і Айдера Саледінова. Проводиться так звана «обробка» цих політв’язнів з метою «зламати» і підкорити. Використовується інструмент – накладення надуманих стягнень на засуджених і постійне їх тримання не в таборі, а в нелюдських умовах штрафних ізоляторів та інших камер», – повідомив адвокат.

Він зазначив, що спочатку ФСВП Башкирії відмовилася надати йому інформацію і копії документів, що стосуються стягнень, накладених на Абдуллаєва і Саледінова.

«Моя мета – оскаржити ці надумані стягнення. Не там спав; звертався на «ти» до співробітника; не робив зарядку – ось «страшні злочини», за які просто «ламають» людей і гублять їхнє здоров’я в Башкирській ІК-2», – повідомив Курбедінов.

За його словами, він відправляв також заяву прокурору Башкостана з вимогою притягнути до адміністративної відповідальності начальника місцевого УФСІН і начальника ІК-2, який ніяк не реагував на адвокатський запит, але російська прокуратура «за надуманими підставами спустила заяву начальнику ФСВП РБ, щоб він сам себе покарав і притягнув до дисциплінарної відповідальності».

Адвокат підкреслив, що в УФСІН російського Башкостана перебувають близько десяти кримчан.

Раніше мати Теймура Абдуллаєва Діляра повідомила, що йому продовжили тримання в російському ШІЗО до 20 червня.

Адвокат Еміль Курбедінов повідомляв, що разом із колегою Едемом Семедляєвим оскаржив дії керівництва колонії №16 і колонії №2, де тримають їхніх підзахисних.

Раніше дружини п’ятьох фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» звернулися до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової через тиск на чоловіків у російському ув’язненні й тривале тримання в ШІЗО.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адміністративний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи в червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цими вироками і закликало посилити санкційний тиск на Росію.
…

Верховний суд України пояснив рішення Касаційного кримінального суду у своєму складі з приводу спецконфіскації коштів компаній, пов’язаних із оточенням колишнього президента Віктора Януковича.

Як наголошено в повідомленні, саме це рішення щодо спецконфіскації взагалі не було предметом розгляду в Касаційному кримінальному суді.

Цей суд раніше 16 червня розглянув касаційні скарги представників юридичних осіб Aldoza Investments Limited, Wonderbliss Ltd, Opalcore Ltd, Erosaria Ltd, Akemi Management Limited, Loricom Holding Group Ltd, Foxtron Networks Limited, які оскаржували ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 травня 2017 року. Згідно з тією ухвалою представникам цих компаній було відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна. Тим вироком було затверджено угоду між прокурором і підозрюваним про визнання винуватості і визнано Кашкіна винним за ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (злочин, вчинений злочинною організацією), ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Своїм рішенням ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

При цьому ще раз наголошено, що вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року щодо Аркадія Кашкіна не був предметом розгляду у Верховному суді.

Повний текст постанови ККС ВС буде проголошено 22 червня 2020 року о 12:00 (справа № 234/4135/17к, провадження № 51-6292км18), повідомили в ВСУ.

Ідеться про одну з найгучніших справ про спецконфіскацію коштів компаній, пов’язаних із оточенням Януковича на загальну суму приблизно в 1,5 мільярда доларів, вирок у якій виніс Краматорський міський суд у березні 2017 року. При цьому в повідомленнях на цю тему нерідко навіть офіційно говорили про «кошти Януковича», що давало приводи адвокатам колишнього президента наголошувати, що кошти, які потрапили під спецконфіскацію, формально не належали самому Януковичеві.

Матеріали справи були тоді засекречені, зокрема, для того, щоб зберегти анонімність її головного фігуранта, який пішов на співпрацю зі слідством, через можливу загрозу його життю. Але невдовзі стало відомо, що йдеться про згаданого вище Аркадія Кашкіна – колишнього директора компанії «Газ України-2020», яку пов’язують із олігархом часів президентства Януковича Сергієм Курченком. Тоді також повідомляли, що Кашкін був насправді фіктивним директором компанії, який за гроші «продав» свої паспортні дані.
…

Колишній народний депутат та колишній губернатор Харківської області Михайло Добкін розглядає можливість участі у виборах мера Києва. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Наш».

«Я останнім часом серйозно розглядаю для себе можливість балотуватися і поборотися з нинішнім міським головою Києва за цей високий пост. Тому що, те, що відбувається з Києвом, мені, чесно кажучи, як жителю України, не подобається. Моя столиця повинна бути іншою: більш доглянутою, чистою, комфортною», – заявив Добкін.

25 жовтня цього року в Україні заплановані чергові місцеві вибори, зокрема і в Києві.

 
…

У Кремлі вперше офіційно прокоментували новий статус України у відносинах із Північноатлантичним союзом, що його НАТО надав Україні ще 12 червня.

Як заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков, «безумовно, ми на це звернули увагу».

«Наша позиція стосовно НАТО біля наших кордонів послідовна і добре відома. Ми завжди дуже уважно ставимося до наближення військової інфраструктури НАТО до наших кордонів, ми змушені вживати належних необхідних заходів для забезпечення власної безпеки в зв’язку з цим. І, звичайно, враховуючи характер НАТО і, власне, первісні цілі, для яких створювався НАТО як механізм конфронтації, звичайно, ми завжди з великою увагою спостерігаємо за процесами, коли НАТО, скажімо так, абсорбує в собі все нові й нові країни в різних форматах», – заявив він.

«Ми не вважаємо, що це сприяє зміцненню безпеки і стабільності в Європі», – додав речник Кремля про підвищення рівня відносин НАТО і України.

12 червня Північноатлантичний союз оголосив, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей».

Рішення Північноатлантичної ради, головного політичного керівного органу НАТО, визнати Україну партнером із розширеними можливостями «визнає значні внески України в місії НАТО і засвідчує тривалу відданість альянсу своїм відносинам партнерства», заявила з цього приводу речниця НАТО Оана Лунджеску.

«Цей день настав. Я глибоко вдячний партнерам в альянсі за цю можливість. Україна нарешті отримує давно заслужений статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Ми робимо одне одного сильнішими разом!» – прокоментував подію міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Як заявив із цього приводу генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, Україна довела, що є дуже цінним партнером Північноатлантичного союзу.

Рішення НАТО про новий статус відносин із Києвом дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи і розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях і можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО й інших командних структурах Північноатлантичного союзу.

При цьому саме по собі це не передбачає перспективи членства України в НАТО і так само не виключає її. Як наголошувала новий віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, «ні Україна, ні НАТО не розглядають «Партнерство розширених можливостей» як відвернення уваги України від руху в напрямку Плану дій для членства і від членства в альянсі». Вона висловила переконання, що Україна стане членом Північноатлантичного союзу обов’язково.

Україна, яка раніше відновила свій курс на вступ до НАТО, вже співпрацює з Північноатлантичним союзом у межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближають країну до стандартів НАТО.

У союзі НАТО дотримуються позиції, визначеної ще на його Бухарестському саміті 2008 року, що Україна, а також Грузія, стануть членами Північноатлантичного союзу, коли будуть до цього готові і якщо забажають.

До будь-яких розширень НАТО чи до поліпшень відносин союзу з країнами Східної Європи й післярадянського простору натомість різко негативно ставиться Росія. Її президент Володимир Путін, зокрема, вже оголошував можливий вступ до НАТО України і Грузії «загрозою» для його країни.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що в результаті влаштованих ввечері 15 червня проросійськими бойовиками обстрілів житлових кварталів на околицях Авдіївки поранень зазнала цивільна жінка.

«15 червня ввечері збройні формування Російської Федерації з напрямку селища Яковлівка здійснили обстріл житлових кварталів на околицях міста Авдіївка, внаслідок якого було поранено цивільну жінку. Мінно-вибухову травму та сліпе осколкове поранення поперекового відділу спини місцева мешканка отримала на подвір’ї власного домогосподарства близько 21:00. Громадянку було доставлено до реанімаційного відділення Авдіївської центральної міської лікарні та надано медичну допомогу. Стан її здоров’я задовільний», – йдеться в повідомленні.

Як зазначили у штабі ООС, також через обстріли є пошкодження на подвір’ї постраждалої жінки.

«Загарбники в черговий раз відкрито продемонстрували ігнорування Мінських домовленостей та вкотре підтвердили своє цинічне та байдуже ставлення до життя і здоров’я мирних мешканців Донбасу», – вказали у штабі ООС.

Бойовики на своїх сайтах нічого про обстріли в районі Авдіївки не пишуть.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Розгляд апеляційної скарги захисту генерал-майора Віктора Назарова на вирок Павлоградського міськрайонного суду, який засудив його до 7 років ув’язнення через катастрофу Іл-76, відклали на 4 серпня. Судове засідання, яке заплановане на вівторок, 16 червня, перенесли.

Як пояснили Радіо Свобода в пресслужбі суду, суддя, яка входить до складу колегії суддів, які мали розглядати справу, захворіла. Уже визначили суддю, який її замінить, тепер він має ознайомитись з матеріалами провадження.

Як розповів адвокат родин загиблих Віталій Погосян, комісійна військова експертиза, на яку чекали два роки, готова. Двоє експертів дійшли згоди та склали спільний висновок, але щодо думки третього експерта ніяких письмових висновків немає, каже він. Відтак судді вирішили викликати третього експерта на допит як свідка.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували в вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

27 березня 2017 року суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав апеляцію. З того часу триває її розгляд.
…

В Офісі генерального прокурора зранку 16 червня підтвердили затримала підозрюваного у вбивстві Катерини Гандзюк голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера.

«На даний час правоохоронці доставляють його у м. Київ до Печерського районного суду, де слідчий суддя розглядатиме клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без можливості внесення застави», – йдеться в повідомленні.

У Офісі генпрокурора вказують, що змінити запобіжний захід вирішили після погроз Мангера свідкам та членам їхніх сімей.

«Наразі діючий запобіжний захід у виді застави щодо голови Херсонської обласної ради не виконує завдань кримінального провадження та не дозволяє запобігти можливому скоєнню нових кримінальних правопорушень», – повідомляє Офіс генпрокурора.

Радіо Свобода на годину раніше повідомило, що Мангер був затриманий у лікарні співробітниками СБУ.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера з метою приводу його на засідання. Про це Радіо Свобода повідомив прокурор у справі Андрій Синюк, який додав, що рішення підлягає негайному виконанню.

Раніше 15 червня адвокат Мангера Дмитро Ільченко повідомив «Інтерфакс-Україна», що співробітники поліції і прокуратури приїжджали до лікарні, де лікується підзахисний, «але отримали довідку, що його неможливо доставити до суду через стан здоровʼя».

Лікарі запевнили правоохоронців, що голова Херсонської обласної ради зможе прибути в суд орієнтовно за тиждень.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.
…

«Справу Мустафи Джемілєва», ініційовану ФСБ в анексованому Криму, розглядатимуть у підконтрольному Росії міському суді Армянська на півночі півострова, повідомив адвокат лідера кримських татар Джемілєва Микола Полозов у фейсбуці.

«Щойно отримав лист від кримської прокуратури. Нарешті сповістили. Справа проти Мустафи Джемілєва слухатиметься в Армянському міському суді, причому заочно. З самого суду поки жодних повідомлень не надходило. Розглядатиме справу суддя Ісроїлова В.У. Чекаю на дату призначення попереднього слухання», – повідомив Полозов.

Раніше Полозов подав російському слідчому клопотання про попереднє слухання у «справі Джемілєва».

Управління Слідкому Росії в Криму 13 квітня висунуло лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Джемілєва.
…

15 червня Сергій Стерненко і учасники акції на його підтримку після засідання суду рушили до будівлі, де проживає генпрокурор Венедіктова, а потім – до будівлі Офісу президента
…

Йдеться про цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Активіст заявив, що це неможливо виконати, бо адреса його офіційної реєстрації – військова частина в Одесі
…

Верховний суд України ухвалив рішення з приводу стягнення суми більш ніж в 1 мільярд гривень на користь членів родини Суркісів із нині державного «Приватбанку».

За повідомленням суду, його Велика палата скасувала попередні рішення судів першої й апеляційної інстанцій, винесені на користь Суркісів, і закрила провадження у справі.

«Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що позов у цій справі подано на захист майнових прав на вклад, які позивачі вважають порушеними у зв’язку з визнанням їх пов’язаними особами. Такий спір за суб’єктним складом підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції», – заявили в ВСУ.

Як нагадано в повідомленні, під час фінансового оздоровлення «Приватбанку» депозити пов’язаних із банком осіб підлягали обов’язковому обмінові на акції банку, які в подальшому держава придбала в акціонерів за 1 гривню. В цій справі позивачі доводили, що вони не були пов’язаними особами, а були неправомірно позбавлені своїх депозитів, і вимагали скасування низки рішень НБУ, ФГВФО і у зв’язку з цим просили стягнути з «Приватбанку» кошти у розмірі своїх вкладів із процентами. Суди першої та апеляційної інстанції вимоги позивачів задовольнили повністю. Спір був переданий на розгляд Великої палати Верховного суду у зв’язку з посиланням скаржника на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції.

Ідеться про справу № 826/20221/16 за позовом родини Суркісів про скасування рішення Національного банку України щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з АТ КБ «Приватбанк» особами і про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на акції додаткової емісії «Приватбанку» (bail in) і стягнення з державного нині «Приватбанку» більш ніж 1 мільярда гривень.

У 2017 році суд першої інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва, задовольнив позов сім’ї Суркісів: братів Ігоря і Григорія, Рахміля (батька Ігоря й Григорія), Марини (дочки Ігоря), Світлани (дочки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія) – вони просили скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані пов’язаними з банком особами, і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Київський апеляційний адміністративний суд тоді відхилив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Нинішнє рішення означає, що родина Суркісів може знову звертатися з позовами про повернення своїх коштів із намаганням довести, що вони не були пов’язаними з «Приватбанком» особами, до судів цивільної юрисдикції. Тим часом «Приватбанк» подав позовну заяву, оскаржуючи одне з попередніх судових рішень на користь Ігоря і Григорія Суркісів, саме через нововиявлені обставини: банк нагадує, що в одному з позовів Ігоря Суркіса, який він подав наприкінці минулого року до суду в Лондоні, він підтвердив свою спільну власність із колишнім акціонером «Приватбанку» Ігорем Коломойським у медіагрупі «1+1», і таким чином має бути визнаний пов’язаною з «Приватбанком» особою.

Існують і інші судові справи, що стосуються відносин між родиною Суркісів і «Приватбанком». Зокрема, ухвала Печерського районного суду Києва передбачає, що «Приватбанк» має примусово виплатити компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, близько 7 мільярдів гривень (понад 250 мільйонів доларів США) за депозитними договорами, які були припинені ще в грудні 2016 року. Зобов’язання за цими депозитними договорами були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації. Київський апеляційний суд 15 квітня підтвердив рішення про фактично стягнення з «Приватбанку» цієї суми на користь офшорних компаній, пов’язаних із родиною Суркісів, а державний виконавець відкрила проти банку провадження у зв’язку з цим. При цьому, як заявляють у банку, подані в рамках виконавчого провадження скарги банку на незаконність таких дій «фактично були проігноровані Печерським районним судом Києва, а відповідне звернення до Міністерства юстиції залишилося без відповіді».
…