Влада

Національне антикорупційне бюро повідомляє, що відкрило два кримінальні провадження у справі «плівок Єрмака». Як повідомили у НАБУ у відповідь на запит Радіо Свобода, одне з них відкрите щодо голови Офісу президента Андрія Єрмака.

У НАБУ повідомили, що до них надійшла ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду щодо зобов’язання внести відомості в ЄРДР за заявою адвоката в інтересах народного депутата України.

«Відповідно до вказаної заяви, громадянин України одержав неправомірну вигоду за вплив на ухвалення рішень головою Офісу президента щодо призначення низки осіб на посади в органах державної влади. Відомості про кримінальне правопорушення … внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Попередня кваліфікація – частина 2 статті 369-2 (зловживання впливом, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди – ред.)», – йдеться в повідомленні.

Крім того, як заявили у НАБУ, відповідно до вказаної заяви, голова Офісу президента «одержав неправомірну вигоду у великому розмірі за ухвалення рішень щодо призначення низки осіб на посади в органах державної влади». Щодо цього в ЄРДР внесли відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

ВАКС 2 червня зобов’язав НАБУ взятися за справу «плівок Єрмака».

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Пізніше Лерос направив звернення директору Національного антикорупційного бюро з проханням перевірити та дати оцінку інформації, яка міститься на цих відеозаписах.

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 
…

Активіст Сергій Стерненко заявляє, що 11 червня поліція вручила йому ухвалу про примусовий привід до Служби безпеки України.

«Прийшла до мене додому поліція з ухвалою про примусовий привід в СБУ до слідчого для вручення повідомлення про підозру за самозахист. О 12:00 сьогодні буду туди йти. Провулок Аскольдів 3А в Києві. Буду радий вас всіх там бачити. Але найбільше ваша підтримка буде потрібна в суді. Який буде або вже сьогодні, або завтра», – написав Стерненко у фейсбуці.

Адвокат Масі Найєм, зі свого боку, наголосив, що привід можливий, тільки якщо людина отримала повістку, але не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини своєї неявки.

«Але Сергій, отримавши повістку, надіслав відповідь слідчому, що не може з’явитися з об’єктивних причин: виклик отримано за два дні до дати, на яку викликають, а КПК у ст. 135 зазначає, що має бути щонайменше три дні», – пояснив Найєм.

У зв’язку з цим адвокат наголосив, що суддя, ухвалюючи рішення про примусовий привід, знехтував нормами процесуального кодексу.

«О 12:00 будемо в СБУ. Провулок Аскольдів, будинок 3а», – написав Найєм у фейсбуці.

9 червня адвокат Віталій Коломієць повідомив, що СБУ не вручила підозру активісту Сергію Стерненку.

7 червня активіст заявив, що йому підготували підозру через самозахист.

 
…

За три роки безвізу українці здійснили майже 49 мільйонів поїздок у країни Європейського союзу, повідомляє Державна прикордонна служба до річниці безвізу.

«Найбільша кількість наших співвітчизників користуються кордоном із Польщею. Також для українців були активними ділянки кордону з Угорщиною та Румунією, і дещо менше кордон зі Словаччиною. Крім того зауважимо, що українці все частіше користувалися авіаційним сполученням. Тоді як морське сполучення є найменш популярним», – повідомили у ДПСУ.

Прикордонники додали, що пасажиропотік до країн ЄС зростає щороку. Зокрема, у 2018 році кількість поїздок була на рівні 17,5 мільйона, а в минулому році становила – 18,65 млн.

«Перші місяці 2020 року також не стали винятком, однак далі на ситуацію вплинула пандемія захворювання на коронавірусну інфекцію, через що більшість країн обмежили в’їзд, а регулярне міжнародне авіаційне сполучення призупинилося. Так, відповідно до аналізу, у січні та лютому цього року українці в країни ЄС прослідували 3 мільйони разів, а за аналогічний період 2019 року – 2,3 мільйона», – йдеться в повідомленні.

У прикордонній службі також заявили, що у 2019-2020 роках перелік популярних для відвідування країн ЄС українці «значно розширили». «Якщо в 2017 році найбільшим попитом користувалися такі країни як: Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина, то далі цей список поповнився ще й Австрією, Грецією, Іспанією, Італією та Чехією», – кажуть у ДПСУ.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність.
…

Слідство зібрало докази прямої участі Росії у збройному конфлікті на сході України – прокурор Варда Фердинандуссе
…

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова наполягає, що повідомлення про підозру народному депутату України Петру Порошенку було вручене в законний спосіб.

«Генеральний прокурор має всі законні підстави доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру. Це передбачено частиною 2 статті 481 Кримінального процесуального кодексу України», – сказала Венедіктова в поширеному ввечері 10 червня відеозверненні.

Венедіктова також заявила про тиск на себе як посадову особу.

«Після відмови отримувати документи (повідомлення про підозру – ред.) народний депутат разом із колегами по фракції, адвокатами і охоронцями з’явився до приміщення Офісу генерального прокурора… Парламентарі просто увірвалися до мого кабінету, пошкодивши речі працівникам охорони», – твердить генпрокурор.

Раніше 10 червня в Офісі генерального прокурора повідомили про суть підозри народному депутатові від «Європейської солідарності», п’ятому президентові України Петру Порошенку.

«За даними слідства, народний депутат підозрюється у тому, що, будучи президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду (ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 КК України)», – йдеться в повідомленні.

Перед тим 10 червня прокурори оголосили підозру Петру Порошенку, який відмовився брати участь у допиті ДБР в межах провадження про «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Один з адвокатів Порошенка Ілля Новіков припускав, що може йтися про підозру через призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка.

«Ця справа була сформульована так, що Порошенко начебто з метою вкрасти гроші, тобто заробітну платню Семочка, призначив його в обхід процедури на цю посаду. Це абсурд. Колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка вже говорив, що це «юридичний треш». Так воно і є насправді», – заявив адвокат.

Перед будівлею ДБР Петро Порошенко закликав президента Володимира Зеленського не переслідувати опозицію.

 
…

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону продовжив на три місяці, до 14 вересня, термін тримання під вартою фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Абхаїрову, Рустему Емірусеїнову та Ескендеру Абдулганієву, повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Слідчий і прокурор не надали жодного доказу. Тільки припущення, що ґрунтуються на тяжкості звинувачення, хоча ми знаємо, що ця причина не може впливати на продовження. Понятих допитують, свідки допитані, тримати їх у СІЗО немає необхідності, тим більше там нелюдські умови. Я вважаю, що запобіжний захід має бути змінений на домашній арешт. Це теж арешт, ваша честь», – сказав на суді 10 червня адвокат Еміль Курбедінов.

Але головуючий судової колегії Руслан Плиско не взяв до уваги доводи захисту і продовжив термін тримання під вартою.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд у Росії продовжив на пів року арешт фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

В Офісі українського омбудсмена заявили, що Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засуджує дії бойовиків на Донбасі, спрямовані на зрив процесу пропуску громадян через лінію зіткнення.

«Командувачем Операції об’єднаних сил ухвалене рішення про часткове відкриття 10 червня окремих КПВВ для пропуску громадян через лінію зіткнення з гуманітарною метою. Проте представники незаконних збройних формувань, які здійснюють пропуск осіб через КПВВ з боку тимчасово окупованих територій заблокували цей процес. Як наслідок, із 60 громадян, які перебували в черзі для перетину КПВВ «Мар’їнка» представники незаконних збройних формувань пропустили лише 4 особи ромської національності.Водночас, на КПВВ «Станиця Луганська» своєї черги очікувало 70 осіб, з них 6 – пройшли через українські КПВВ, але вимушені були повернутися назад, оскільки з боку тимчасово окупованих територій пропускні пункти були закриті на вхід», – повідомили в Офісі омбудсмена.

У відомстві вказали, що засуджують такі дії і вважають їх грубим порушенням норм міжнародного права, що призвели до зриву процесу відкриття КПВВ.

«Людмила Денісова закликає міжнародні гуманітарні організації, які мають доступ до цих територій, звернути увагу на ситуацію, що склалася, та усіма можливими способами сприяти у відкритті пропускних пунктів з боку тимчасово окупованих територій», – йдеться в повідомленні.

Українаська сторона 10 червня частково відновила пропуск громадян через КПВВ на Донбасі, – почали з двох пунктів «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» (з 11:00 до 14:00). Але Державна прикордонна служба повідомила, що підтримувані Росією бойовики заблокували пропуск громадян через лінію розмежування.

Водночас бойовики на сайтах угруповань «ЛНР та «ДНР» пишуть, що «ситуація з поширенням коронавірусної інфекції може вийти з-під контролю в разі відновлення зараз роботи пропускних пунктів на Донбасі». Сепаратисти кажуть, що КПВВ «Станиця Луганська» та «Мар’їнка» українська влада відкрила в односторонньому порядку, бойовики назвали це «провокацією».

З 22 березня через карантинні заходи рух на КПВВ був обмежений.

У Донецькій області діючими є чотири автомобільні пункти пропуску – «Майорськ», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове». Також на лінії розмежування діє лише один КПВВ у Луганській області – «Станиця Луганська», і він є пішохідним.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про те, що Кабінет міністрів 10 червня затвердив Еміне Джеппар на посаді першого заступника міністра закордонних справ.

«Команда поповнилася сильним гравцем. Еміне куруватиме такі напрямки: публічна дипломатія, міжнародні організації, державний протокол, Крим. Але перша заступниця – це, звісно, набагато більше і саме дипломатичне життя ставитиме додаткові задачі. Небезпідставно чекаю на драйв, системність і результати за усіма напрямами», – написав Кулеба у фейсбуці.

Раніше в Офісі президента повідомили, що кандидатуру Еміне Джеппар погодили на посаду першого заступника голови МЗС України.

У 2016-2019 році Джеппар була першим заступником голови Мінінформполітики України.
…

Слідство зібрало докази прямої участі Росії у збройному конфлікті на сході України, заявив у нідерландському суді, який розглядає справу MH17, прокурор Вард Фердинандуссе.

«Російська влада завжди заперечувала участь у збройному конфлікті на сході України і командування угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Проте під час розслідування стало чітко зрозуміло, що Росія у відповідний період у районі 17 липня 2014 року була безпосередньо залучена до збройного конфлікту. З різних джерел були зібрані докази про те, що Росія здійснювала збройні постачання озброєним формуванням…, а також долучалася до набору бойовиків і оплати їм», – сказав прокурор.

Крім того, під час розслідування встановили, що російські чиновники були залучені до організації й координації збройних груп, які воювали проти української армії, додав він. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, сторона обвинувачення в суді роз’яснювала, чи може до обвинувачених бути застосований імунітет учасника збройного конфлікту (combatant immunity).

Як заявили прокурори, цей імунітет застосовується лише до військових регулярних збройних сил у міжнародних конфліктах, і в разі, якщо сторона конфлікту дотримується законів війни.

Визнаючи, що в сучасних конфліктах важко визначити, чи є конфлікт міжнародним, і країни можуть відправляти своїх військових неофіційно, але базуючись на матеріалах розслідування, слідство дійшло висновку, на даний момент не обов’язково визначати природу конфлікту. Хоча, якщо суд вважатиме, що це необходно, справа містить інформацію, яка дозволить це зробити, заявила сторона обвинувачення.

За словами прокурора, слідство взяло до уваги те, що Росія заперечує свою причетність до збройних формувань на Донбасі, і що ватажки цих формувань заявляли, що вони діють незалежно. 

Також враховуючи, що закони війни в липні 2014 року широко порушувалися, слідство дійшло висновку, що підозрюваних можна судити за загальним правом.

Процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року відновився 8 червня в судовому комплексі під Амстердамом.

Обвинувачені – троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Нікого з обвинувачених на засіданнях суду немає.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Посли країн Європейського союзу 10 червня мають затвердити рішення про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС в анексований Крим.

Як писав раніше у твітері кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк, санкції мають продовжити ще на один рік.

Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, включають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден, що плавають під прапорами країн-членів ЄС або контролюються державою-членом об’єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна та компаній на окупованій території.

Згідно із забороною, товари та технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.

Санкції були запроваджені у 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували і розширювали.

 
…

«У нас додалося два фрагменти» – голова Нацагентства Сергій Квіт
…

Прокуратура Львівської області висунула підозру колишньому голові Львівської обласної державної адміністрації, повідомила керівник прокуратури Львівщини Ірина Діденко.

За її словами, звинувачення полягає в службовій недбалості, що спричинила збитки державі в сумі понад 7 мільйонів гривень.

Згідно з версією слідства, у 2019 році посадовець підписав розпорядження, яким передав у власність товариству земельну ділянку площею понад 15 гектарів, розташовану на території Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області. Ідеться про ділянку за селом Стрілки для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення за ціною 7 231 071 гривня.

На цій ділянці насправді є проточне озеро площею понад 9 гектарів і прибережна захисна смуга, які, відповідно до чинного законодавства, не підлягають відчуженню з державної власності.

Прокуратура готує позов до суду щодо повернення землі та озера у власність держави. Ірина Діденко інформує, що це спільна робота прокурорів, слідчих поліції за оперативного супроводу СБУ.

У провадженні йдеться про відчуження з державної власності озера і прибережної зони, тобто невеликої частини, для ТОВ «Узлісся», власником якого є львівський бізнесмен Ігор Кривецький. У селі Стрілки збудований готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт».

У повідомленні, яке опублікувала прокурор, не зазначене прізвище голови Львівської обласної державної адміністрації. Розпорядження «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» видав 7 серпня 2019 року тодішній очільник області Маркіян Мальський. Він був призначений на посаду вже президентом Володимиром Зеленським 5 липня 2019 року і пропрацював на цій посаді до 26 грудня того ж року.

Радіо Свобода намагалося додзвонитися до Маркіяна Мальського з наміром отримати коментар, але колишній чиновник не відповів на телефонний дзвінок.

Про готельно-відпочинковий і оздоровчий центр «Едем резорт» ішлося в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») «П‘ятизірковий карантин Юлії Тимошенко».

 
…

Меджліс кримськотатарського народу повідомили про звернення до керівництва Асоціації міст України з ініціативою щодо підняття кримськотатарського прапора разом із державним прапором України на флагштоках біля будівель міських рад міст – обласних центрів 26 червня, у День кримськотатарського прапора, повідомив голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.

«У спільному листі Меджлісу кримськотатарського народу і мерії міста Фастів йдеться також про пропозиції не випускати з флагштоків кримськотатарський національний прапор до моменту відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем та прилеглими водами Чорного й Азовського морів», – написав Чубаров у фейсбуці.

Щороку 26 червня кримські татари відзначають День національного прапора. Датою святкування був обраний перший день другого Курултаю кримськотатарського народу, що відбувся 26-27 червня в Сімферополі у 1991 році.

Прапор кримських татар – це полотно небесного кольору із зображеним на ньому золотистим знаком – тамгою.

 
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зателефонувала 9 червня президентові Росії Володимирові Путіну, повідомила пресслужба Кремля. Однією з тем обговорення була війна на Донбасі, яку Москва продовжує називати «внутрішньоукраїнським конфліктом». 

«Висловлена стурбованість відсутністю прогресу в реалізації Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки» за підсумками саміту в Парижі в 2019 році. Відзначено важливість активізації переговорного процесу в Контактної групи і в «нормандському форматі». Президент Росії знову наголосив на доцільності налагодження прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом, спрямованого в тому числі на узгодження кроків із послідовного виконання мінського Комплексу заходів», – ідеться в офіційному повідомленні Кремля.

Німеччина про деталі розмови наразі не інформувала.

Також 9 червня в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії, представник Донеччини на переговорах політичної підгрупи Тристоронньої контактної групи, журналіст Денис Казанський сказав, що підтримувані Москвою угруповання «ДНР» та «ЛНР» «не зацікавлені в проведенні виборів за українським законодавством» (такі місцеві вибори є одним із пунктів Мінських угод – ред.). «Вони точно не прагнуть наблизити якесь перемир’я», – зазначив Казанський, маючи на увазі російські гібридні сили.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що одним із пріоритетів Служби зовнішньої розвідки країни є допомога в поверненні окупованих територій. Він сказав про це, представляючи нового голову відомства Валерія Кондратюка, повідомляє Офіс президента.

«Пріоритетами в діяльності Служби зовнішньої розвідки повинні стати ефективне виявлення потенційних загроз і викликів, допомога в поверненні тимчасово окупованих територій України, захист національних економічних інтересів, сприяння оборонно-промислового комплексу, протидія ворожим інформаційним операціям і захист українців за кордоном», – сказав президент.

За словами Зеленського, він чекає від СЗР «розвідувальну інформацію для вироблення оптимальної переговорної позиції України як у Мінську, так і під час засідання в Нормандському форматі».

Раніше Зеленський запевнив, що Україна не відступає від позиції повернення під свій контроль окупованих територій, в тому числі анексованого Криму.

Президент 5 червня призначив Валерія Кондратюка новим головою Служби зовнішньої розвідки. 

Валерій Кондратюк 2015 році очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони. З 2016-го по 2019 рік був заступником голови Адміністрації президента Петра Порошенка.

 
…

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону 9 червня почав розгляд по суті справи проукраїнського активіста Олега Приходька з анексованого Криму. Як передає громадське об’єднання «Кримська солідарність», засідання суду перенесли з 10:00 на 14:00 через те, що виділена раніше зала для засідання була занадто маленькою для всіх учасників суду і представників преси. Це не дозволяло дотримуватися соціальної дистанції в умовах пандемії коронавірусу.

За інформацією активістів, адвокат кримчанина Назім Шейхмамбетов має взяти участь в засіданні онлайн з підконтрольного Росії Кримського гарнізонного суду.

Раніше в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові.

Апеляційний військовий суд міського округу Власіха Московської області 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту – Приходько залишається під вартою до осені.

На початку квітня Приходько був етапований зі слідчого ізолятора Сімферополя до Росії, в СІЗО-1 Ростова-на-Дону, де і перебуває нині.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.
…

Заборона на в’їзд до України не може бути підставою для заборони фільмів, повідомив новопризначений міністр культури Олександр Ткаченко в ефірі телеканалу «UA: Перший».

«На мою думку, тільки той факт, що комусь заборонений в’їзд не може одночасно служити підставою для того, щоб стрічки, в яких брали участь ці люди, були заборонені», – сказав Ткаченко.

Він зазначив, що вважає заборону серіалу «Свати» необґрунтованою.

«По-перше, я вважаю, що і санкції були введені необґрунтовано. По-друге, давайте розрізняти. Є заборона в’їзду. Яким чином заборона в’їзду може стосуватися аудіовізуального продукту? Я багато разів питав це у керівників минулої влади», – додав Ткаченко.

У листопаді 2017 року Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну терміном на три роки громадянинові Росію, актору Федорові Добронравову, який грав у «Сватах». Після цього Міністерство культури внесло Добронравова до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці держави.

Відповідно до чинного законодавства, Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Наприкінці березня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону серіалу «Свати». 16 травня колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду відхилила апеляцію. Згодом серіал знову вийшов на екрани телеканалу «1+1».
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що готова за наявності підстав і достатніх доказів підписати підозру колишньому президентові Петрові Порошенку. Про це вона сказала в інтерв’ю Українським Новинам.

«За наявності підстав і достатніх доказів у мене немає проблем підписати підозру чинним народним депутатам. Я не слабка людина і я це зроблю в чітко регламентований законом спосіб… у тому числі (Порошенкові)», – сказала генпрокурорка.

За словами Венедіктової, вона в курсі кожної справи, в якій фігурує експрезидент.

«Я як ніхто в курсі, які це справи. 17 справ відкрив Руслан Рябошапка, чотири справи відкрила я, причому три за рішенням суду, одне за заявою Деркача, але рішення суду збігається із заявою Деркача», – повідомила Венедіктова.

Відповідаючи на запитання про те, чи достатньо зараз таких підстав, генпрокурорка підкреслила, що наразі «йде розслідування, але, так чи інакше, прийде час ухвалювати законні процесуальні рішення, і вони будуть різні».

Минулого тижня Печерський районний суд Києва дозволив примусовий привід народного депутата від «Європейської солідарності» Петра Порошенка на допит.

Як повідомило Державне бюро розслідувань, допит має відбутися об 11:00 10 червня в межах провадження про «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Адвокат Порошенка Ігор Головань після цього звинуватив ДБР у порушеннях.

 
…

Захист заарештованого в анексованому Криму українського військового Євгена Добринського подав апеляційну скаргу на рішення підконтрольного Росії Київського райсуду Сімферополя про взяття його під варту, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв.

За його словами, 8 червня закінчується триденний термін подачі апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу.

«Будемо сподівається, що Верховним судом Криму буде розглянута наша апеляційна скарга про зміну запобіжного заходу щодо Добринського на інший, більш м’який. Є інші обмеження свободи – це домашній арешт, є зобов’язання про явку. Я сподіваюся на ці м’якші види обмеження», повідомив адвокат.

Раніше повідомлялося, що українського військовослужбовця Євгена Добринського планують вивезти з СІЗО для проведення слідчих дій.

Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила, що 30 травня удосвіта на адмінкордоні з анексованим Кримом, біля Чонгара, зник український військовослужбовець. Пізніше в ЗСУ повідомили, що зниклий – Євген Добринський.

3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував його на місяць. Перед цим про затримання Добринської повідомила російська ФСБ. Щодо українського військового порушили кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, яка, імовірно, є наркотиком, вона спрямована на експертизу».

Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ про затриманого українського військового.

Посольство США в Україні висловило стурбованість інформацією про затримання в анексованому Криму українського військовослужбовця і зажадало від Росії припинити анексію Криму і агресію на Донбасі.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкрдоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду-виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
…

Суд у Нідерландах, де 8 червня відновився процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року, взяв перерву до завтра. Засідання у понеділок протривало сім годин і має відновитися знову у віторок вранці. У перебігу засідання переважно виступала сторона обвинувачення, яка розповіла про складнощі в зборі доказів, і вчергове наголосила про докази того, що «Бук» був на території, підконтрольній підтримуваним Росією силам.

Також головуючий суддя заявив, що суд хотів долучити до справи засекречені супутникові знімки, на яких зафіксовано запуск ракети по літаку і таким чином, розсекретити їх. За його словами, прокуратура Нідерландів відправила відповідний запит у США ще в 2014 році, а у відповідь отримала меморандум з описом знімків і технічною інформацією до них. Національний прокурор по боротьбі з тероризмом Нідерландів ознайомився з цим меморандумом.

«Прокурор дійшов висновку, що меморандум був підтриманий іншими джерелами, з якими він ознайомився. Він також запросив, щоб його висновки були долучені до досьє. Влада США проінформувала про те, що не може надати додаткові дані щодо запуску ракети на додаток до цього меморандуму», – сказав головуючий суддя.

Таким чином, за його словами, меморандум, наданий США, і висновок прокурора Нідерландів по боротьбі з тероризмом були долучені до матеріалів справи.

Крім того, раніше сьогодні адвокати Олега Пулатова – єдиного підсудного, представленого адвокатами – під час свого виступу заявили, що домагатимуться відстрочки слухань по суті, оскільки, за їхніми словами, обмеження через пандемію в Нідерландах не дозволили повною мірою ознайомитися з матеріалами справи, а також злітати в Росію, щоб порадитися з підзахисним.

Процес в окружному суді Гааги почався в березні. Слухання проходять в судовому комплексі під Амстердамом. За ходом процесу можна спостерігати через відеотрансляцію. Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

 
…

Міністр юстиції України Денис Малюська заявляє, що не має наміру йти у відставку і хоче «довести заплановані реформи до кінця». Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання, чи не хотів звільнитися після відставки прем’єра Олексія Гончарука.

«Ні, не виникало такого бажання. І це не якісь кар’єрні чи особистісні міркування. І це не образа у сторону Олексія Гончарука. Абсолютно усі підтримували мене у тому, що потрібно залишитися і довести ті заплановані реформи до кінця. Це стосується і чинного прем’єра Дениса Анатолійовича, і Олексія Гончарука, і Володимира Зеленського. Усі надали підтримку, усі попросили чи ми домовилися з усіма по тому, що я продовжую працювати. Тому тут жодних суперечностей. У мене жодної моральної дилеми перед собою не було», – сказав Малюська.

За його словами, робота міністром – «це новий досвід і новий челендж».

«Я вислуховую постійно від своїх батьків: куди ти вляпався, навіщо воно тобі треба? Кілька аргументів. Насправді я періодично сам себе, мінімум, раз на тиждень себе запитую: навіщо воно мені було потрібно? Але це новий досвід, це новий челендж, який цікавий. Це робить життя змістовним. Власне, в мене є купа ідей, які я хотів би реалізувати. Це є головним мотиватором. Економічно – це самогубство. Тому що це зовсім не мої доходи, які я отримував раніше», – сказав міністр.

Денис Малюська – один з небагатьох міністрів, хто зберіг свою посаду після відставки в березні уряду Олексія Гончарука. 

 
…

Кримську справу ФСБ Росії проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва направили до суду, повідомляється на сайті підконтрольного Росії Слідчого комітету в Криму і Севастополі.

Як зазначається, підконтрольна Кремлю прокуратура Криму затвердила обвинувальний висновок, кримінальна справа направлена до суду для подальшого розгляду по суті.

На даний момент немає коментарів Мустафи Джемілєва щодо цієї інформації.

У Криму 27 травня Слідком Росії завершив розслідування «кримінальної справи» стосовно лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Джемілєв у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив, що його цікавлять «задіяні особи» у цій «кримінальній справі».

«Адвокат Микола Полозов займається цією справою. Я визначив завдання так, що нас цікавлять задіяні особи. Зараз перезняли ці 11 томів, цю нісенітницю, яку вони набрали. Я ці документи передам в прокуратуру АРК. Вони будуть розглядати питання, на кого треба відкривати кримінальні справи. Потім підемо до Європейського суду з прав людини», – сказав Джемілєв.

Раніше у коментарі Крим.Реалії він повідомляв, що має намір домагатися розширення західних санкцій проти тих, хто переслідує його в Росії й анексованому нею Криму.

Слідком в анексованому Криму 13 квітня висунув лідеру кримськотатарського народу звинувачення за трьома статтями російського Кримінального кодексу. За словами адвоката Миколи Полозова, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

У Представництві президента в АРК назвали «політичним переслідуванням» російську кримінальну справу проти Мустафи Джемілєва.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову, Мустафі Джемілєву російська влада заборонила в’їзд на півострів на п’ять років.

 
…

Суд у Нідерландах 8 червня відновить засідання у справі про збитий МН17, йдеться в повідомленні на сайті суду в Гаазі.

«Через коронавірус і відповідно до законодавчих норм, до блоку судових слухань внесені корективи, у зв’язку з чим бути присутніми в залі Судового комплексу «Схіпгол» зможе обмежена кількість людей. При цьому всі можуть стежити за слуханнями в прямому ефірі», – йдеться в повідомленні.

Нинішній блок засідань триватиме до 3 липня. При цьому, як вказують у суді, поки що невідомо, чи збиратиметься суд щодня. Через різні обставини судові засідання можуть скорочувати, переносити, зупиняти чи скасовувати, йдеться в повідомленні.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Мати політв’язнів із Криму братів Абдуллаєвих, засуджених російськими судами і ув’язнених у Росії, Діляра Абдуллаєва повідомила, що обидва її сини, Теймур (Тимур) і Узеїр, перебувають у штрафних ізоляторах російських колоній.

«Засмучена. Тимурові продовжили покарання в штрафному ізоляторі до 20 червня, а тепер іще й Узеїра вже втретє видворяють у ШІЗО. Мої обидва сини в ШІЗО. А в мене лише вони двоє…» – написала вона у фейсбуці.

Вона не уточнила, звідки має таку інформацію.

Обидва брати Абдуллаєви, Теймур і Узеїр, яких російські суди засудили в так званих «сімферопольських справах «Хізб ут-Тахрір», у березні були доставлені для відбування покарання до двох окремих колоній у місті Салаваті в Башкортостані в Росії. Обидва, як і низка інших засуджених разом із ними і етапованих до тих же колоній, практично відразу потрапили до штрафних ізоляторів із особливо суворими умовами утримання. При цьому обидва брати мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Узеїра Абдуллаєва засудили в червні 2019 року до 13 років позбавлення волі, Теймура Абдуллаєва – до 17 років. Пізніше їм, як і іншим засудженим разом із ними, терміни зменшили на шість місяців.

Російська влада переслідує кримських татар і інших мешканців Криму-мусульман у кримінальних справах про «організацію або участь в діяльності терористичної організації», які стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії, і Москва насаджує цю заборону і на території окупованого нею українського Криму, хоча в Україні ця організація діє легально.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Міністр юстиції України Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода розповів про становище з позовами України проти Росії в міжнародних судах і трибуналах.

Як сказав він у «Суботньому інтерв’ю», тільки в сфері відповідальності Мін’юсту таких справ п’ять у Європейському суді з прав людини. Крім того, є ще судові процеси, які веде МЗС, є судові процеси, які ведуть компанії – наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «Приватбанк», які втратили свої активи на окупованих територіях.

«Але є дві ключові проблеми, які є характерними для всіх судових процесів. Перше – це повільність. Тому що суди в міжнародних юрисдикціях працюють навіть повільніше, ніж українські національні суди. Хоча ми всі скаржимося на повільність наших судів. Повірте, в міжнародних юрисдикціях це ще повільніше відбувається», – сказав він.

«По справах проти Росії, по наших категоріях справ ми досі перебуваємо на етапах прийнятності скарги. Ще по суті розгляд не розпочинався. І, враховуючи епідемію, це ще відстрочується. Тому що зараз ефективно міжнародні суди не працюють чи трибунали», – назвав Малюська перший аспект таких справ.

«Другий аспект – це навіть коли наші компанії виграють суди, наприклад, «Нафтогаз», «Ощадбанк», «ПриватБанк» проти Російської Федерації, то складність виконання. Немає активів по світу, на яких можна було би нормально зробити стягнення. Відповідно, у нас величезні, мільярдні правові вимоги до Росії, які ми не можемо ефективно виконати», – звернув увагу міністр.

При цьому він наголосив: «І це не тільки наша проблема. Багато хто бігає по світу, намагається стягнути кошти з Росії. Наприклад, акціонери «ЮКОСа». Там ще більша заборгованість, шалені кошти. Та сама проблема. Це суверен. Проблема юридична. Там захист активів. І знайти щось, що можна було б у них відібрати і задовольнити вимоги, вкрай складно».

Але, додав голова Мін’юсту, «все одно це їм боляче».

«Як показала угода, наприклад, із «Газпромом», контракт, який був укладений наприкінці минулого року, їм це болить. І це гарна розмінна монета у торгах із тим, щоб отримати якісь економічні вигоди. Вони просять і готові йти на компроміси, дають знижки, дають ліпші умови контракту. Якщо ми десь, колись від навіть найбезперспективнішого судового рішення чи позову відмовимося чи досягнемо компромісу, то вони готові нам давати за це економічні якісь бонуси. І ми цим гарно скористалися під час укладення транзитного контракту», – пояснив він.
…

Іран досі не відповів на ноту України про врегулювання всіх питань у справі українського літака рейсу PS 752, який збили поблизу Тегерана в січні, повідомив заступник міністра закордонних справ України Євгеній Єнін у листуванні з Радіо Свобода.

«Перша нота з нашими вимогами і пропозиція для врегулювання всіх питань була направлена до Ірану ще 11 січня. Це озвучував і президент України Володимир Зеленський. Станом на сьогодні, а це 5 місяців, ми не отримали жодної офіційної відповіді. У цій ноті також ішлося і про готовність України провести переговори з Іраном. Відповіді немає. Є лише висловлювання в пресі щодо готовності», – написав Єнін.

Він вважає, що «гарним жестом» була б передача Україні чорних скриньок з літака.

Заступник міністра запевнив, що Україна не затримуватиме переговори з Іраном.

«Я впевнений, що до моменту отримання письмової відповіді від Ірану на нашу січневу ноту, президент вже створить делегацію України. Затримки в початку переговорах від України не буде», – заявив Єнін.

Він додав, шо вимога української сторони до Ірану проста: «як технічне, так і кримінальне розслідування мають відповідати базовим принципам неупередженості, незалежності і прозорості».

«Тому наші слідчі органи і органи прокуратури постійно направляють запити про надання правової допомоги до своїх іранських колег. Коли завершувати слідство, залежитиме від прокуратури, яка є незалежною відповідно до Конституції», – заявив Єнін.

У квітні Радіо Свобода отримало інформацію, що на початку березня іранці передали українській стороні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, який пропонує визнати причиною катастрофи літака МАУ «людську помилку».

5 червня Іранська служба Радіо Свобода писала, що Іран вперше згадав про цей документ. Посольство Тегерана в Україні повідомило, що Іран три місяці тому надав Києву пропозиції врегулювати питання, пов’язані з рейсом PS752.

Єнін не відреагував на питання Радіо Свобода про позицію української влади стосовно цього документа.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

На початку березня з’явилась інформація, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте досі жодних повідомлень про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Родині арештованого українського активіста з Криму Олега Приходька, який перебуває за ґратами в Росії, відмовили в побаченні з ним, повідомляє правозахисна група «Кримська солідарність» із посиланням на дочку активіста Наталію Приходько.

«Мені прийшло повідомлення про те, що мені відмовляють у побаченні з батьком через епідеміологічну ситуацію на невизначений термін. Ми батька не бачили багато місяців, востаннє – ще взимку. Засідання відбуваються без нас, бо ми не можемо ні виїхати до Ростова-на-Дону, ні бути присутніми на цих засіданнях через відеоконференцзв’язок із Кримського гарнізонного військового суду. Я не знаю, як буде далі розвиватися ситуація і яким чином ми взагалі зможемо з ним побачитися», – сказала дочка.

Як мовиться в повідомленні, адвокат Назім Шейхмамбетов, який представляє інтереси українського активіста в суді, вважає, що карантинні заходи в російських пенітенціарних установах мають вибірковий і формальний характер. Зважаючи на це, адвокат вважає їх недоцільними і впевнений, що постанову російської Федеральної служби виконання покарань про це треба переглянути.

«В’язнів ізолюють від родичів, але не ізолюють від інших людей. Наших підзахисних у службовому транспорті привозять на судові засідання. Під час засідання вони контактують з приставами, співробітниками суду. Звичайно, з дотриманням певних заходів: рукавички, маски, антисептик. Допускають адвокатів на побачення, знову-таки з дотриманням певних заходів. У зв’язку з цим мені не зрозуміло, чому така категорія осіб, як близькі родичі, позбавлена можливості бачитися з членом сім’ї. Люди готові використовувати всі необхідні засоби індивідуального захисту, якщо отримають дозвіл на побачення», – наводять правозахисники слова адвоката Приходька.

У Росії з 18 березня в колоніях і слідчих ізоляторах була запроваджена заборона на побачення ув’язнених із родичами, офіційно з метою уникнути поширення в цих установах коронавірусу.

Розгляд по суті російської кримінальної справи щодо кримчанина Олега Приходька розпочався в Росії, в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону, 28 травня. Адвокат Сергій Легостов, який узяв участь у засіданні через відеоконференцзв’язок із підконтрольного Москві Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі, повідомив, що дочка його підзахисного Наталія Приходько не була допущена до зали суду.

Росія звинувачує українського активіста за низкою статей російського Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 30 і ч. 1 ст. 205 («Приготування до вчинення терористичного акту»), ч. 1 ст. 222 («Придбання і зберігання вибухових речовин») і ч. 1 ст. 223-1 («Виготовлення вибухових речовин»).

На початку квітня Приходько був етапований зі слідчого ізолятора Сімферополя до Росії, в СІЗО-1 Ростова-на-Дону, де і перебуває нині.

Він залишиться під вартою до осені – арешт йому продовжено до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська Федеральна служба безпеки звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.
…

На автомобільній заправці біля села Зарічани в Житомирській області стався конфлікт за участі народного депутата від «Слуги народу» Юрія Заславського, повідомила заступниця голови фракції Євгенія Кравчук у коментарі Hromadske.

«Так, дійсно відбувся такий інцидент. Відбулася словесна перепалка в черзі на заправці. І на вулиці до Юрія підійшов чоловік і наніс кілька ударів», – сказав Кравчук.

За словами депутатки, Заславський звернувся до поліції, але не знає чоловіка, який його вдарив.

Сам парламентар наразі не коментував інцидент.
…