Влада

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону проукраїнський активіст з Криму Олег Приходько спростував звинувачення в нібито підготовці теракту в Генеральному консульстві Росії у Львові. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Сергій Легостов.

«Прокурор представив тільки обвинувальний висновок у справі, за версією слідства, це підготовка до здійснення терористичних актів. Приходько висловив свою незгоду. Він заявив про переслідування українців у Криму і кримських татар. Свою справу вважає політично вмотивованою, про що заявив у суді», – повідомив Легостов.

Приходько на питання прокурора про застосування до нього тортур під час затримання і допитів відповів негативно.

«Тобто тортури або застосування фізичного або психологічного насильства до мого підзахисного не застосовувалися», – пояснив адвокат.

За його словами, на засіданні були присутні дочка Приходька.

Наступне судове засідання відбудеться 9 червня. Як зазначив Легостов, на нього заплановано виклик і допит свідків.

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Президент Української асоціації футболу Андрій Павелко не є підозрюваним у справі про будівництво футбольних полів. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. За його словами, вони з Павелком – друзі.

«По ньому (Павелку – ред.) нічого не відкрито. Є справа за фактом. І вона вже два роки як розслідується. Оскільки у мене був потенційний конфлікт інтересів, я від цієї справи відсторонений взагалі, там рішення ухвалюється виключно або генпрокурором, або процесуальним керівником. Це питання досліджувалося вже і НАЗК, і Мін’юстом, вже всі там. Бо коли не знали, за що вкусити, то пробували за це кусати. Але так воно й нічим не закінчилося. Тому я знаю, що вже два роки як розслідуються ці провадження. Що в них? Я вам не скажу, бо я не знаю. Але станом на зараз я точно знаю, що Павелко не є підозрюваним і не проходить у цій справі як суб’єкт вчинення злочину», – сказав Холодницький.

За словами очільника САП, йому «самому цікаво, коли у цій справі буде поставлена крапка.

«Бо якщо справа розслідується більше ніж пів року, вже можна ставити питання, що там робиться», – додав він.

На питання, чи не узгоджує Андрій Павелко свої дії з антикорупційним прокурором-другом і чи не радився з ним стосовно того, як себе поводити під час слідства, Холодницький відповів: «Не радився Павелко. У нього достатньо сил і засобів, щоб найняти адвокатів, які йому радять. Наскільки я знаю, там адвокати працюють».

У жовтні 2018 року розслідування програми «Схеми» (спільного проєкту Радіо Свобода й телеканалу «UA:Перший») виявило, що з бюджету Федерації футболу України було виведено понад мільйон доларів у результаті закупівлі обладнання для виробництва трави для футбольних полів через фірму-посередника в Об’єднаних Арабських Еміратах. Туди ж літав і сам президент Федерації футболу Андрій Павелко, який, серед іншого, на той час був народним депутатом та очільником бюджетного комітету у Верховній Раді. Журналісти «Схем» знайшли фотодокази зустрічі Павелка з номінальним директором офшору.

У червні торік детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) провели обшуки в будівлі Української асоціації футболу (УАФ) в рамках розслідування у справі про штучні поля.

 
…

У Міністерстві закордонних справ України готують стратегію деокупації Криму. Поки цей план існує лише в проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений за рахунок ініціатив від РНБО, уряду та Офісу президента, повідомив в інтерв’ю виданню «ФАКТИ» міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Більший і детальний план деокупації має містити і внутрішню політику, і зміни в законодавстві… Всі учасники – Міністерство закордонних справ, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, РНБО, Офіс президента – зведемо наші ідеї та плани в один комплексний документ. Проєкт нашої частини написаний, але він ще остаточно не фіналізований», – пояснив міністр.

Кулеба сподівається, що до роботи над стратегією активно долучиться Еміне Джапарова, чия кандидатура була погоджена на пост заступника глави МЗС. За словами міністра, «у неї є багато конкретних пропозицій з приводу Криму».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Партнери України наголосили, що активізація військової діяльності НАТО в Чорному морі є прямим наслідком агресії Росії проти Грузії та України
…

Напередодні, 26 травня, працівники ДБР увірвалися в Музей Івана Гончара, де було відкрито виставку картин родини Порошенків
…

Раніше в травні Вищий антикорупційний суд України розпочав розгляд справи проти ексдепутата по суті
…

Кримськотатарські активісти і знайомі викраденого в анексованому Криму члена Виконавчої ради Світового конгресу кримських татар, члена Бахчисарайського регіонального меджлісу Ервіна Ібрагімова записали відеозвернення в рамках 46-ї акції на підтримку рідних і близьких жертв насильницьких зникнень на півострові. Як повідомляє «КримSOS», це третя акція в режимі онлайн у зв’язку з пандемією COVID-19.

У запису відеозвернення взяли участь програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, заступник постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева, кримськотатарські активісти Наріман Джелял і Едем Бекіров.

У річницю викрадення Ервіна Ібрагімова біля посольства Росії в Києві активісти регулярно проводять акції з вимогою розслідувати зникнення кримчанина.

Минулого року адвокат Еміль Курбедінов вказував на те, що «слідство у справі про викрадення Ервіна Ібрагімова в Криму саботується».

Ібрагімова викрали в Бахчисараї ввечері 24 травня 2016 року. Його машину знайшли покинутою посеред дороги. Зниклий збирався 25 травня з членами Меджлісу вирушити в Судак, де був запланований суд над кримськотатарськими активістами.

 
…

Під час онлайн-засідання ОБСЄ у Відні представник Росії намагався завадити виступам щодо ситуації в анексованому Криму, а також мілітаризації Азово-Чорноморського басейну. Про це в твітері повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.

«Безпрецедентний крок в ОБСЄ у Відні: представник Росії намагається завадити і перервати виступи, які йому не подобаються, від України й іншого експерта з ситуації у сфері безпеки в Чорному і Азовському морях», – йдеться в повідомленні.

За даними з відкритих джерел, постійним представником Росії при ОБСЄ є Олександр Лукашевич. 

У представництві президента України в АР Крим повідомили, що в заході взяв участь голова відомства Антон Кориневич, який виступив із доповіддю про загрози для регіональної і міжнародної безпеки, що виникає у зв’язку з російською мілітаризацією Чорного й Азовського морів.

Другим основним спікером на заході був міжнародний експерт Джеймс Шерр, старший дослідник Естонського інституту зовнішньої політики при Міжнародному центрі оборони і безпеки й асоційований член Програми Росії та Євразії Chatham House.

Раніше посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор зажадав покарати Росію за Крим і нагадав про депортацію кримських татар 1944 року.

У США вимагають від Росії забезпечити доступ спостерігачів ОБСЄ в анексований Крим і на окуповані частини Донбасу.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Заступник голови Міністерства зовнішніх справ України Василь Боднар прокоментував слова колишнього канцлера Німеччини, голови ради директорів компанії «Роснефть» Ґергарда Шредер на адресу українського посла у Німеччині Ґерхарда Шредера.

«Дуже підленько і низько як для ексканцлера Німеччини, але як кажуть, «з ким поведешся, від того й наберешся». Цей коментар Шредера – застереження для інших прихильників РФ в Європі: не водіться з російськими грошима!» – написав Шредер у «Фейсбуці».

Ексглава німецького уряду у подкасті, перший випуск якого був опублікований 26 травня, назвав українського посла у Німеччині Андрія Мельника «карликом з України». Таким чином Шредер відреагував на критику з боку Мельника через заяви відомого прихильника президента Росії Володимира Путіна щодо анексованого Криму.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері.

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.
…

У середу, 27 травня має відбутися чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі в режимі відеоконференції.

Його проведення є плановим, і було узгоджене раніше сторонами переговорів.

Напередодні відбулися засідання робочих підгруп у режимі онлайн, які зазвичай передують зустрічі ТКГ.

22 травня з ініціативи голови делегації України в ТКГ Леоніда Кучми відбулося позачергове засідання ТКГ через повідомлення від українських військових про обстріл ліній електропередач на непідконтрольній території Луганської області. Бойовики традиційно звинувачують в обстрілах українську сторону.

На лінії фронту теоретично чинне чергове перемир’я, що, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове.

Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Слідчі Управління з розслідування «справ Майдану» Державного бюро розслудвань завершили досудове розслідування щодо двох колишніх суддів Сосновського районного суду міста Черкаси, які виносили непідсудні рішення під час Революції гідності, повідомила 26 травня пресслужба відомства.

«Слідством встановлено, що колишні судді – зараз адвокати, 25-26 січня 2014 скоїли протиправні дії стосовно 17 осіб. Громадянам була незаконно обмежена особиста свобода, переважно, шляхом взяття під варту. Рішення приймалися без достатніх та належних доказів про вчинення ними масових заворушень для перешкоджання організації та проведенню подальших мирних зібрань, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в Черкасах та інших регіонах», – йдеться в повідомленні.

За даними ДБР, екссудді підозрюються у винесенні «завідомо неправосудних рішень, здійснених в особистих інтересах».

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Державне бюро розслідувань заявляє, що його співробітники не застосовували «будь-які заходи фізичного впливу» біля музею Івана Гончара 26 травня.

У ДБР повторили озвучену раніше в коментарі Радіо Свобода тезу, що отримали інформацію про перебування в музеї п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними ДБР, адміністрація музею та «інші особи» перешкоджали проведенню слідчих дій. Для належного проведення необхідних слідчих дій, ідеться в заяві, було задіяно спецпідрозділ Державного бюро розслідувань.

«Під час виконання обов’язків спецпідрозділу будь які заходи фізичного впливу не застосовувалось. Проведення слідчих дій завершено», – вказують у ДБР.

Увечері 26 травня співробітники Державного бюро розслідувань залишили приміщення музею Гончара в Києві, де народний депутат від «Європейської солідарності» Петро Порошенко і його дружина Марина відкрили виставку художніх робіт зі своєї приватної колекції.

Як повідомив адвокат Порошенка Ігор Головань, співробітники ДБР забрали документи, що підтверджують законність придбання і ввезення картин. Ці документи були також виставлені в музеї. Перед тим Головань заявив, що дружині Порошенка не вручали повістку в музеї Івана Гончара.

На оприлюднених у мережі відео видно, що співробітники Державного бюро розслідувань після штовханини потрапляють до музею.

Музей Івана Гончара на своїй сторінці повідомив, що «сталося незаконне вторгнення правоохоронних органів до споруди музею. Без рішення суду».

«Представники ДБР заблокували вхід і перешкоджають потраплянню директора до приміщення музею, зокрема до зали із виставкою. Слідчі увірвалися до будівлі, зламавши вхідні двері. Директором музею було подано заяву до поліції щодо пошкодження майна», – заявили в музеї.

Картини представники ДБР не вилучали, додали в музеї.

У партії «Європейська солідарність» засудили дії ДБР, заявивши, що вони не були санкціоновані судом, і вказали на політичні мотиви цих дій.

«Адвокати Петра Порошенка дадуть правову оцінку бандитським діям ДБР, подадуть відповідні позови та скарги. Ми вже подали чотири заяви до поліції. Але політичні висновки очевидні вже зараз. Після погроз Володимира Зеленського на адресу Петра Порошенка, які минулого тижня пролунали на пресконференції, глави держави, ясно як день, що переслідування п’ятого президента носять суто політичний характер і відбувається за наказом і тиском президента шостого», – йдеться в заяві.

«Європейська солідарність» закликала президента Зеленського «негайно повернутися у правове конституційні поле, припинити використання правоохоронної системи для полювання на опозицію, припинити знищення стратегічного партнерства України із західними партнерами, і врешті-решт почати робити для держави щось більш предметне, аніж низькопробні видовища».

ДБР викликало Порошенка на допит 26 травня як свідка в межах провадження, досліджуються «обставини переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю колекції культурних цінностей, яка складається із 43 картин всесвітньо відомих художників».

Сам Порошенко не прибув на допит і в цей час відкривав виставку художній робіт зі своєї власної колекції у Музеї Івана Гончара в Києві. Він запевнив, що купував усі картини законно й має відповідні документи. 

Колишній президент повідомив, що на виставці можна побачити оригінали митних декларацій 43 картин, їх перелік і платіжні доручення на оплату.

Адвокат Порошенка Ігор Головань заявив, що слідчі повернулися до «розміщення на сайті ДБР таких любих президенту Зеленському «відосиків», публікація яких у мережі на думку креативних слідчих має замінити вручення повістки у встановленому КПК порядку».

Водночас ДБР запевняє, що Порошенку надсилали повістку на допит.
…

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури опублікували пізно ввечері 26 травня відкритий лист у відповідь на відеозвернення генерального прокурора Ірини Венедіктової.

У зверненні, оприлюдненому у фейсбуці, прокурори нагадали, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки працівникам САП та здійснювати дії, які стосуються виконання прокурорами їхніх повноважень.

«Ми категорично незгодні з твердженням генпрокурора щодо нашої бездіяльності, відсутності результатів роботи та звинуваченнями в порушенні розумних строків в кримінальних провадженнях», – вказано в заяві.

Раніше 26 травня генеральний прокурор Ірина Венедіктова поскаржилася на «бездіяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» і заявила, що це питання потребує її негайного реагування. Заява Венедіктової розміщена на сайті Офісу генпрокурора.

Президент Володимир Зеленський 17 березня підписав указ, яким призначив Ірину Венедіктову генеральним прокурором України. Іншим указом Зеленський звільнив Венедіктову від тимчасового виконання обов’язків директора ДБР.

17 березня Верховна Рада України проголосувала за кандидатуру Ірини Венедіктової на посаду генерального прокурора України. 

Венедіктова раніше була народною депутаткою від партії Зеленського «Слуга народу». Перед президентськими виборами 2019 року Зеленський представляв Венедіктову у складі своєї команди.
…

Державне бюро розслідувань 8 травня закрило справу про перешкоджання професійній діяльності журналістів видання «Цензор.нет» Івана Марусенка та Михайла Криворучкіна з боку народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Олександра Пономарьова, який у лютому 2018 року в кулуарах Верховної Ради напав на них, вирвавши з рук телефони.

Слідчий ДБР не побачив у цих діях парламентаря «складу злочину». Водночас потерпілий журналіст Іван Марусенко вважає це рішення незаконним і вже подав скаргу на ім’я генпрокурорки Ірини Венедіктової з проханням його скасувати.

У постанові про закриття кримінального провадження слідчий ДБР Олександр Амелін обґрунтував своє рішення тим, що «розмова двох депутатів мала конфіденційний характер», «дозвіл на зйомку її учасники не давали», а тому, на його думку, «перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину». Текст постанови слідчого ДБР є в розпорядженні редакції.

Адвокат журналіста Івана Марусенка Анатолій Попов направив скаргу на рішення слідчого ДБР до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – адже «скарга на незаконне закриття цього кримінального провадження має бути предметом уваги та розгляду генерального прокурора, який входить… до системи прокурорів, які мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих», а «вручення підозри народному депутату – це компетенція виключно генерального прокурора».

У скарзі захист журналіста звернув увагу на обставини справи: «Обставини справи чітко вказують про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. проводили відеозйомку відкрито. Спілкування між депутатами Соболєвим С.В. та Пономарьовим О.С. проводилося у публічному місці, де перебувають депутати, журналісти та інші особи, які дотичні як до діяльності депутатського корпусу, так і до висвітлення цієї діяльності публічного характеру. Обставини справи вказують на те, що спілкування між депутатами відбувалося саме за результатами їхньої діяльності як народних депутатів і саме таку діяльність висвітлюють журналісти, які акредитовані у Верховній Раді України», – йдеться в документі.

Тому, на думку юриста, це «спростовує висновок слідчого Амеліна О.В. про те, що журналісти Марусенко І.П. та Криворучкін М.В. мали отримати «дозвіл на зйомку» у народних депутатів України Соболєва С.В. та Пономарьова О.С».

Крім того, за словами адвоката Попова, жодних зауважень чи прохань від депутата Пономарьова припинити його знімати під час окремого спілкування з журналістами не надходило. Натомість саме в той момент, йдеться у скарзі, парламентар «здійснив напад на журналістів і вихопив з їхніх рук мобільні телефони, які журналісти використовували при здійсненні своєї професійної діяльності».

«Небезпека позиції, яка висловлена ДБР в обґрунтування підстав для закриття цього кримінального провадження полягає в тому, що ДБР запроваджує нові стандарти в оцінці діяльності журналістів, розподіляючи її на законну і незаконну за принципом щодо отримання згоди публічної особи на висвітлення питань діяльності такої особи. Тобто, якщо депутат Пономарьов не хоче, щоб про його діяльність журналісти збирали інформацію, то така діяльність журналістів, на думку слідства, вже вважається незаконною. Очевидно, що запровадження таких стандартів зведе нанівець роль ЗМІ як «сторожового пса демократії», – підкреслив Анатолій Попов. – Не кажучи вже про те, що така позиція слідства прямо іде всупереч усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо права на висвітлення діяльності публічних осіб, до яких за визначенням відносяться політики».

У 2018 році у Верховній Раді тодішній народний депутат від депутатської групи «Воля народу» Олександр Пономарьов (нині він депутат від партії «Опозиційна платформа – За життя») напав на журналіста «Цензор.нет» Івана Марусенко та його колегу Михайла Криворучкіна й вирвав у них з рук телефони, якими вони здійснювали зйомку.

Того ж дня за цим фактом було відкрито кримінальне провадження щодо перешкоджанню законної діяльності журналістів.

Згодом, у травні 2016 року в Генпрокуратурі повідомили, що направили до Верховної Ради подання на притягнення депутата Олександра Пономарьова до кримінальної відповідальності. Однак у червні того ж року регламентний комітет Верховної Ради відмовився його підтримати, визнавши подання тодішнього генпрокурора Юрія Луценка «невмотивованим», а докази «сумнівними».

Розгляд справи тривав близько двох років. А на початку 2020 року провадження було передано до Державного бюро розслідувань.

 
…

Офіс генерального прокурора України повідомив про підозру начальникові оперативного відділу 74-го розвідувального центру Головного управління Генштабу Збройних сил Росії. Російському чиновникові інкримінують підбурювання посадової особи уряду України до державної зради. Імені підозрюваного громадянина Росії відомство не називає.

«За даними слідства, співробітник розвідувальних органів РФ у 2017 році залучив до конфіденційного співробітництва громадянина України, який на той час обіймав посаду заступника керівника протоколу прем’єр-міністра України (Володимира Гройсмана – ред.), з метою отримання від нього відомостей, розголошення яких могло зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України», – ідеться в повідомленні, оприлюдненому 26 травня.

Офіс генпрокурора додав, що українця було визнано винним у скоєнні державної зради і у вересні 2019 року в межах обміну утримуваними особами передано Російській Федерації.

У повідомленні йдеться про перекладача Гройсмана Станіслава Єжова. Служба безпеки України затримала його 20 грудня 2017 року за підозрою в роботі на російські спецслужби.

Наприкінці серпня 2019 року Єжов уклав угоду про визнання провини і вийшов на свободу, 7 вересня він поїхав до Москву разом зі ще 34 особами, яких Україна видала Росії в межах обміну утримуваними особами.

 
…

Печерський райсуд Києва заочно взяв під варту колишнього міністра оборони України у справі про розстріли на Майдані 18-20 лютого 2014 року, повідомляє 26 травня Офіс генпрокурора.

«За клопотанням прокурора Офісу генерального прокурора Печерський районний суд Києва 25 травня 2020 року обрав колишньому міністру оборони України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за фактами організації низки тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів, у тому числі умисних вбивств, скоєних у період з 18 лютого 2014 по 20 лютого 2014 року у центральній частині міста Києва», – йдеться в повідомленні.

Як уточнили в Офісі генпрокурора, в цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини організації колишнім президентом Віктором Януковичем перевищення влади і службових повноважень працівниками правоохоронних органів, перевищення влади низкою колишніх високопосадовців «з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, що призвело до масових жертв серед мітингувальників».

Рішення суду надає право стороні обвинувачення розпочати стосовно колишнього міністра оборони України процедуру екстрадиції, додали в ОГП. Також прокурори звертатимуться до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia).

В ОГП не уточнюють імені колишнього міністра, але у згаданий період Міноборони очолював Павло Лебедєв.

Він залишив Київ у лютому 2014 року і переїхав до Севастополя. Прокуратура його підозрює у сприянні працівникам правоохоронних органів у перевищенні влади стосовно учасників акцій протесту у лютому 2014 року. Він перебуває у всеукраїнському розшуку. Активи Лебедєва після втечі не потрапили під санкції. У РНБО журналістам пояснили це тим, що подібних пропозицій там не отримували.
…

Французька газета Le Monde виправила інтерактивну карту з позначеним як територія Росії Кримом у матеріалі про поширення коронавірусної інфекції в світі від 5 травня.

Тепер, якщо навести курсор на карту України – півострів позначається як українська територія.

Раніше про те, що на карті Крим позначений «російським», повідомив проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, який направив запит у французьку газету. Відповіді не було, проте карту замінили.

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Під час засідання у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» 25 травня в Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону допитали свідків, які були присутні під час обшуку в будинку Арсена Абхаїрова. Як повідомила проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ліля Гемеджі, троє свідків – це студенти Сімферопольського політехнічного коледжу.

«З трьох свідків, які були присутні на обшуку, виявилося, що в протокол були внесені тільки двоє. Як з’ясувалося, всі вони вчаться в одному коледжі, і їм надійшла ось така пропозиція від керівництва коледжу – взяти участь в обшуку. Ми з’ясували, що вони пропустили практику з дозволу керівництва навчального закладу. Виходить, якщо ти поїхав на обшук, керівництво твого навчального закладу заохочує тебе до цього. Сторона захисту вважає, що це особи, які були використані силовими структурами за допомогою ресурсу коледжу», – стверджує адвокат.

Також Ліля Гемеджі повідомила, що залучення студентів свідками (понятими) під час обшуків у Криму – постійна практика.

«Наприклад, у справі першої сімферопольської групи точно так само залучалися студенти, тільки фізкультурного коледжу», – розповіла вона.

Раніше повідомлялося, що наступне судове засідання у цій справі відбудеться 10 червня.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Посол України у Німеччині Андрій Мельник заявив, що його пропозиція щодо парі у відповідь на висловлювання ексканцлера ФРН Герхарда Шредера щодо неповернення анексованого Росією Криму Україні нагадала німцям й іншим європейцям, чий Крим. Про це він сказав у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами посла, його відповідь на заяву Шредера спровокувала дискусії щодо створення окремого майданчику для переговорів про Крим.

«Наша ідея з парі – це спонтанний креатив, який викликав у Німеччині цілу хвилю цікавих дискусій. Це стало топ-новиною для дуже багатьох німецьких ЗМІ і дозволило Україні зайвий раз звернути увагу німецького політикуму на те, що нам потрібно нарешті заснувати міжнародний переговорний майданчик для Криму», – наголосив український посол.

Ексканцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel заявив, що анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати.

На це відреагував посол України в Німеччині Андрій Мельник, який назвав ці заяви Шредера «безсоромними». «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії», – написав він у твіттері. 

При цьому український дипломат запропонував ексканцлеру укласти парі.

 
…

Закон про мовні квоти на телебаченні набрав чинності в Україні 13 жовтня 2017 року
…

Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для підозрюваної у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, волонтерки та військової медсестри Яни Дугарь із нічного домашнього арешту на заставу в 168 тисяч гривень.

Таке рішення суд ухвалив ввечері 25 травня, задовольнивши клопотання прокурорів. 

Яна Дугарь заявила під стінами суду, що наразі не зможе виплатити цю заставу. Також вона наголосила, що прокуратура не має ніяких доказів її причетності до цього злочину.

Прокурори, тим часом, не прийшли на засідання щодо зміни запобіжного заходу Яні Дугарь.

Також 25 травня цей суд продовжив на два місяці тримання під вартою для іншого підозрюваного у справі Андрія Антоненка (Riffmaster). Арешт йому продовжили до 23 липня.

На 25 травня також було призначене засідання щодо запобіжного заходу третій підозрюваній у справі, лікарю і волонтерці Юлії Кузьменко.

На початку засідання її адвокат Тарас Безпалий заявив про відвід судді Печерського районного суду Києва Віталію Писанцю, який розглядає клопотання про продовження тримання Кузьменко під вартою. Адвокат пояснив що має сумніви щодо його неупередженості.

Для розгляду відводу собі – суддя оголосив перерву в засіданні, однак не уточнив, скільки вона триватиме.

Адвокат Безпалий пояснює, що відвід Писанцю має розглядати інший суддя, та що наразі Печерський суд визначає, хто саме з його суддів та коли саме розглядатиме відвід.

Журналістів на всі три засідання не пустили, натомість суд організував онлайн трансляцію всіх цих засідань.

Під час судових засідань щодо Антоненка, Дугарь і Кузьменко під стінами Печерського суду почалася акція протесту з вимогою припинити їхнє судове переслідування та тримання під вартою й домашнім арештом.

Пізніше, о 19:00, рідні та друзі трьох підозрюваних скликали акцію протесту під Офісом президента з вимогою дотримуватися справедливості та законності у справі Шеремета.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

 
…

Прокуратура Луганської області встановила близько 600 людей, потерпілих від катувань підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. Ці дані внесені у реєстр потерпілих осіб від злочинів, вчинених в умовах збройної агресії Росії проти України, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії прокурор Луганської області Олексій Ляшенко. 

За його даними, наразі відомство розглядає більше ніж шість тисяч кримінальних правопорушень, вчинених незаконними збройними формуваннями.

«Прокуратура Луганської області здійснює процесуальне керівництво більш ніж 6 тисячами кримінальних проваджень щодо правопорушень, вчинених незаконними збройними формуваннями, які перебувають під контролем окупаційної адміністрації Росії. З метою систематизації та акумуляції даних про потерпілих від злочинів фізичних і юридичних осіб, в прокуратурі запроваджений відповідний реєстр», – зазначив Олексій Ляшенко.

Також, за його даними, наразі до реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про понад 4 тисячі 200 потерпілих внаслідок кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України.

25 травня прокуратура Луганської області повідомила про запровадження реєстру фізичних та юридичних осіб, потерпілих від злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту на окупованій території або пов’язаних зі збройною агресією Росії проти України.

Цей реєстр надасть змогу громадянам отримати відповідний процесуальний статус потерпілого, встановити розмір заподіяних збитків і звернутися до суду для їх подальшого відшкодування, заявили у прокуратурі.

За даними відомства, відповідно до чинного законодавства забезпечується нерозголошення персональних даних.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

У понеділок, 25 травня, Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону переніс засідання у «справі» червоногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір» на 10 червня. Про це повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Суд ставить на вирішення клопотання про продовження роботи і допит ще одного свідка. Держобвинувач не заперечує, захист просить відкласти. Суд погоджується перенести на 10 ранку 10 червня 2020 року», – мовиться у повідомленні.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва по суті.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму почав розглядати по суті кримінальну справу проти власника кримськотатарського телеканалу ATR і одного з активних учасників громадянської блокади Криму в 2015 році Ленура Іслямова.

25 травня йому висунули звинувачення. Про це кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Олексій Ладин.

За його словами, представник російської прокуратури Криму висунув Іслямову звинувачення за трьома статтями кримінального кодексу Росії – «створення незаконного збройного формування, підготовка і здійснення диверсій», а також «публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії».

«Відбулося перше судове засідання по суті. Прокурор оголосила обвинувальний висновок, підтримавши його в повному обсязі. Прокуратура вважає, що вина мого підзахисного доведена. Захист в свою чергу не визнав провину у повному обсязі. Оцінюючи не тільки обвинувальний висновок, а й кримінальну справу, у мене склалося враження, що ті діяння, які ставлять моєму підзахисному – не підтверджуються доказами, які є в матеріалах справи», – прокоментував Ладин.

Читайте також: «Ситуація з ATR вигідна Росії»: труднощі українського кримськотатарського телеканалу​

12 травня колегія підконтрольного Росії Верховного суду Криму почала розгляд кримінальної справи щодо Іслямова. Його звинувачують в «організації незаконного збройного формування, здійсненні диверсійних дій, а також за шістьма епізодами частини 1 статті 280 Кримінального кодексу – «публічні заклики до здійснення дій, спрямований на порушення територіальної цілісності Росії».

Раніше російські суди в окупованому Криму винесли три обвинувальних рішення щодо кримських татар, яких визнали винними у причетності до «Добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана», засновником якого вважається Ленур Іслямов.

Крім того, винесено два заочних вироки кримчанам із підозрами в тому, що вони нібито також є членами батальйону.

Кримінальну справу проти Ленура Іслямова російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) відкрила в жовтні 2015 року і оголосила його у федеральний розшук.
…

У поліції створили «таємний департамент», повідомила Національна поліція України у відповідь на запит громадської організації «Центр протидії корупції».

Назва нового підрозділу – Департамент захисту інтересів суспільства і держави.

«Ні його функції, ні повноваження, ні структура не розкриваються», – заявили активісти.

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін цікавиться, як громадяни можуть дізнатися, що таке «інтереси суспільства та держави».

«Це може бути все, що заманеться [голові МВС Арсену] Авакову. Тому цілком ймовірно, що поліція вирішила продовжити займатися тиском на бізнес та економіку, але вже без Департаменту захисту економіки, на ліквідації якого так піарилися, а за допомогою нового підрозділу. За нашою інформацією, цей департамент успадкував  функції економічного, але покриватиметься за ширмою «службової інформації», – каже Шабунін.

У вересні 2019 року у межах боротьби з незаконним втручанням правоохоронців у діяльність бізнесу уряд ліквідував Департамент захисту економіки Нацполіції. Натомість влада планує створити єдиний орган для економічних розслідувань.
…

В Україні знову може з’явитися окреме аграрне міністерство, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Є кілька ідей. Перше – це можливість виокремлення з Міністерства економіки аграрного спрямування в окреме міністерство. Це існує на рівні ідеї, ми над цим працюємо спільно з міністром економіки, спільно з віцепрем’єрами», – сказав Шмигаль.

Він планує, що промисловий блок посилять.

«Як це робити, поки що дискутується: створювати окрему посаду віцепрем’єра, призначити сильного заступника в Міністерстві економіки, або, можливо, створювати Міністерство промислової політики та оборонного замовлення. Триває дискусія, ми шукаємо формули, людей і найкращий формат реалізації», – заявив Шмигаль.

Міністерство аграрної політики ліквідували у вересні 2019 року.
Наприкінці 2019 року темпи падіння промисловості становили 8,3%. У середньому за рік промисловість скоротилася на 1,8%.

…

Про відновлення концертів в Україні зможуть говорити ближче до 22 червня, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу.

«Взагалі проведення масових заходів не передбачене на тих етапах, які в нас є сьогодні… Ми можемо про це говорити ближче до 22 червня – які саме, у який спосіб можливо дозволити ті чи інші великі заходи, у які строки і за яких умов», – сказав Степанов.

22 травня в Україні розпочався адаптивний карантин, який триватиме до 22 червня. В Україні передбачені п’ять етапів виходу з карантину.

 
…

Прокуратура Автономної республіки Крим повідомила Наталії Поклонській, яка після російської анексії Криму очолила підконтрольну Кремлю прокуратури Криму, а згодом стала «депутаткою Держдуми», про дві підозри за кількома статтями. Водночас Поклонська фігурує в низці розслідувань, за якими про підозру їй не повідомляли. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили в пресслужбі прокуратури АРК.

Зокрема, як пояснили у відомстві, Поклонській повідомили по підозру в злочині, передбаченому частиною 1 статті 255 Кримінального кодексу України – «створення злочинної організації». Вказується, що Поклонська та група інших осіб, в тому числі російський голова Криму Сергій Аксьонов та російський спікер парламенту Криму Володимир Константинов створили злочинну організацію «з метою здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів на території Автономної республіки Крим, а також брали в ній участь».

Читайте також: Де Поклонська сказала неправду Гордону​

Підозру Поклонський також оголосили за частиною 3 статті 146 – «незаконне позбавлення волі та викрадення людини». Йдеться про «справу кримських терористів», за яким у 2014 році в Криму були затримані і потім засуджені в Росії кримчани Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв та Олексій Чирній.

Також Поклонська підозрюється прокуратурою АРК в «порушенні законів та звичаїв війни» – цей злочин передбачає частина 1 статті 438 ККУ.

«У підозрі є два епізоди, які інкримінуються як воєнний злочин. Представляючи окупаційну владу, Поклонська брала участь у забороні Меджлісу кримськотатарського народу, а також причетна до незаконного переслідування учасників мітингу 26 лютого 2014 року», – повідомили у правоохоронному відомстві.

Читайте також: «Це зміна фігур Поклонської та Гіркіна зі зрадниці та диверсанта на медіаперсон» – Портніков про інтерв’ю Гордона (рос.)

Поклонська також фігурує в низці українських розслідувань, за якими їй наразі не висувалися підозри. Зокрема, за даними прокуратури, йдеться про блокування доступу до сайту Крим.Реалії на території анексованого півострова та Росії, що кваліфікується як «перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

Крім того, в прокуратурі Криму вказують на участь Поклонської у виборах до Держдуми Росії в якості кандидатки від анексованого Криму, чим вона «завдала шкоди суверенітету України». Ознаки цього злочину класифікується за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України – «державна зрада».

Минулого тижня прокуратура АРК вказала на те, що адвокати Поклонської активно працюють у відкритій на материковій території України справі проти неї щодо порушення законів і звичаїв війни. Відтак колишня українська прокурорка не могла не отримати повідомлення про порушену проти неї кримінальну справу, як вона це стверджувала в інтерв’ю Дмитрові Гордону.

 
…