Влада

Військовополоненого українського моряка Дениса Гриценка, який перебуває в московському СІЗО, перевели в камеру без гарячої води в старому корпусі. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

У новій камері з кращими побутовими умовами Гриценко провів півтора місяці. Туди його переводили перед приїздом комісара Ради Європи з прав людини Дуньї Міятович.

«Досі залишається складна ситуація з листами. Приходять з дуже великою затримкою. Але зате Денис відповість на ті листи, які прийшли з різних країн, навіть з Австралії, наприклад», – зазначив Полозов.

За словами Полозова, Росія зобов’язана протягом тижня надати звіт трибуналу ООН з морського права про виконання його рішення щодо українських моряків.

25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
…

Є чітке рішення міжнародного суду, за яким Росія повинна звільнити українських моряків – керівник МЗС
…

«Для повернення Росії до ПАРЄ не зроблено відповідних кроків», – сказав Зеленський
…

Зовнішньополітичні радники країн-членів «нормандського формату» найближчим часом зустрінуться для підготовки зустрічі лідерів цих країн (Німеччини, Франції, України та Росії). Про це 17 червня повідомив президент Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі.

«Ми дійшли згоди щодо важливості оновлення співпраці у рамках «нормандського формату». Наші зовнішньополітичні радники зустрінуться найближчим часом і підготують наступну зустріч лідерів. Це є ключовим питанням», – цитує Зеленського прес-служба Адміністрації президента.

У свою чергу Макрон заявив, що Франція готова провести зустріч у «нормандському форматі».

«Коли настане момент, Франція готова провести засідання «нормандського формату» для того, щоб підтримати виконання зобов’язань. Але до того нам потрібно найближчим часом мати певні жести, кроки, які підтвердили б намір виконувати ці зобов’язання (Мінські домовленості – ред.)», – сказав він.

Франція і Німеччина є учасницями так званого «нормандського формату» переговорів про врегулювання на Донбасі, разом зі сторонами конфлікту, Росією й Україною. Ці переговори на найвищому рівні не відбувалися вже близько двох років через непоступливість Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Президент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що Росія має виконати рішення Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків.

«Росія має виконати рішення міжнародного трибуналу і повернути 24 українських моряків», – сказав президент України під час спільного брифінгу з президентом Франції Емманюелем Макроном після їхньої зустрічі 17 червня у Парижі.

Президент Франції Емманюель Макрон, як повідомляє сайт Адміністрації президента, заявив, що Франція зробить все можливе, щоб захоплені українські моряки якомога швидше повернулися додому.

«Я весь час пам’ятаю про українських моряків, які перебувають у полоні в Росії з листопада 2018 року. Я хочу запевнити родини цих полонених, що ми зробимо все для того, щоб вони якомога швидше повернулися в Україну», – сказав він.

Раніше Володимир Зеленський заявляв, що виконання Росією постанови трибуналу ООН про звільнення українських моряків і кораблів може стати першим сигналом про готовність до припинення конфлікту з Україною.

Адвокат моряків Микола Полозов заявив проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, що невиконання й ігнорування рішення Міжнародного трибуналу з морського права може спричинити політичні й економічні ризики для Росії.

25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
…

У Росії вже є охочі отримати громадянство цієї країни у спрощеному порядку за другим указом президента Росії Володимира Путіна про це, який стосується, зокрема, колишніх кримчан, повідомило російське агентство «ТАСС».

«На цей момент до територіальних органів Міністерства внутрішніх справ Росії з такими заявами звернулися 125 осіб», – цитує агентство 16 червня відповідь на свій запит від МВС Росії. Йдеться про колишніх мешканців Криму, які не перебували на півострові на час його окупації Росією і відтак не отримали російського громадянства автоматично.

Як мовиться у відповіді, розгляд документів і ухвалення рішень щодо них має бути здійснено протягом трьох місяців, але наразі жодного такого рішення ще не ухвалено і жодного паспорта громадянина Росії за цими заявами не видано.

У Росії 1 травня набув чинності указ Путіна, яким він іще більше розширив категорії громадян України, що мають право звернутися з заявами про прийняття до громадянства Росії у спрощеному порядку, порівняно з попереднім таким його указом за 24 квітня. До осіб, які постійно проживають на територіях окремих районів Донецької і Луганської областей України, названих у попередньому указі, нинішній додав нове широке коло громадян України, а також громадян інших держав чи осіб без громадянства родом із території України.

У документі, зокрема, перелічені такі категорії, як громадяни України, а також особи без громадянства, що народилися і жили у Криму й Севастополі, але виїхали звідти до 18 березня 2014 року, коли Росія, з погляду свого внутрішнього законодавства, оформила анексію Криму, а також члени їхніх родин, чи будь-які іноземці або особи без громадянства, які самі або батьки чи подружжя яких були свого часу депортовані з Криму, а також їхні діти і подружжя.

Днями Росія почала видавати свої паспорти за спрощеною процедурою мешканцям ОРДЛО за першим зі згаданих указів. Рішення Путіна про це ще раніше викликало різку критику Києва і Заходу. Серед інших реакцій, Київ назвав це рішення юридично нікчемним, у ЄС заявили, що вивчають можливість запровадження санкцій проти Росії через видачу паспортів мешканцям окупованого Донбасу за спрощеною процедурою і заборони людям із такими паспортами в’їзду до Євросоюзу, а у США заявили, що не будуть визнавати російських паспортів, виданих за згаданими указами Путіна.
…

Сайт РПЦ повідомляє, що патріарх Кирило назвав прибуття Онуфрія «особливою радістю»
…

Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу напередодні зустрічі з головами МЗС країн Євросоюзу в Люксембурзі заявив про необхідність продовжити санкції проти Росії, доки вона не піде на виконання Мінських угод. Таку заяву очільника відомства оприлюднило Міністерство закордонних справ Естонії 16 червня.

Рейнсалу звернув увагу на те, що зустріч стосуватиметься зовнішньої політики Євросоюзу. Згідно з повідомленням, протягом зустрічі він планує наголосити на необхідності євроатлантичної співпраці задля безпеки Європи та важливості солідарності в політиці щодо Росії.

Читайте також: Окупований півострів. Кремль хоче показати комісару Міятович «потьомкінський Крим»​

«Після окупації Криму Євросоюз став одним із найбільш важливих прибічників суверенітету і територіальної цілісності України. Санкції і надалі лишаються одним із найбільш ефективних інструментів реакції на брутальне порушення міжнародного права, і ми маємо продовжувати спільно його використовувати, доки Росія не почне здійснювати кроки для втілення Мінських угод та деескалації ситуації», – наводить прес-служба естонського МЗС слова Рейнсалу.

За його словами, в цьому контексті Естонія приділяє велику увагу розбудові трансатлантичної єдності та посилення співпраці між ЄС і НАТО.

За даними МЗС Естонії, міністри закордонних справ і міністри оборони країн ЄС під час зустрічі 17 червня в Люксембурзі планують надати оцінку прогресу Глобальної стратегії ЄС, обговорити ситуації у Венесуелі, Центральній Азії та Судані, а також співпрацю Євросоюзу з країнами Чорного моря.

 
…

Початок засідання – 10:00. Воно проходитиме у закритому режимі
…

Український підприємець і волонтер, четвертий номер у виборчому списку «Слуги народу» Давид Арахамія заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що «не поважає» олігарха Ігоря Коломойського.

«Я не поважаю Коломойського. Бо коли я прилетів у Дніпро і побачив, у якому стані Дніпровський аеропорт, якщо це рідне місто такої заможної людини, то я вважаю, що йому просто «по фігу». Якщо йому «по фігу» на своє місто, то як йому може бути не «по фігу» на свою країну?» – сказав він.

Арахамія наголосив, що перш ніж погодитися приєднатися до президентської партії, питання її «зав’язків з Коломойським» було одним з вирішальним для нього.

«Дві речі, які мене турбували перед тим, як я міг погодитися чи не погодитися приєднуватися до команди. Це зв’язки з Коломойським. І друге – це ставлення до Росії. Тобто дві мої червоні лінії. З Коломойським – він (Зеленський – ред.) мені відверто сказав, що вони партнери по «Кварталу» були, не партнери, а він надавав канал, час, тому вони знайомі. Але каже: ти ще подивишся, коли з часом побачиш мої зв’язки з Коломойським з точки зору, як я буду діяти», – сказав Арахамія.

Читайте також: Арахамія про Зеленського, Коломойського і те, як став четвертим номером «Слуги народу»

Кандидат у депутати зазначив, що сам ніяк не пов’язаний з олігархом, і додав, що познайомився з ним багато років тому, коли співпрацював із «Приватбанком».

«Я кажу завжди, що я з Коломойським знайомий через «Приват-24», і то в минулому. Я бачився з Коломойським у 2014 році. Була перша зустріч волонтерів з президентом Порошенком. Коломойський був тоді «губернатором». І всі «губернатори» у першому ряду сиділи», – сказав Арахамія.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що зустрічається з усіма українськими олігархами, але не зміг згадати з ким саме. Володимир Зеленський обіцяв, що за його президентства стосунки з бізнесом будуть прозорими: «Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей», – писав Зеленський на своїй сторінці Facebook, анонсуючи зустріч із представниками бізнесу.

Схожі ідеї висловлювали і представники команди Зеленського, з якими «Схемам» вдалося поспілкуватися ще перед першим туром виборів президента. У відповідь на питання про те, якою б була реакція команди Зеленського, якби він кулуарно зустрічався з олігархами, «головний ідеолог» Руслан Стефанчук заявив, що він «цього не уявляє»: «Я глибоко переконаний, що цього не може статися».

А інший член команди політконсультант Дмитро Разумков наполягав, що не знає випадків, коли на рішення Зеленського впливали олігархи: «Я жодного разу не бачив, щоб рішення ухвалювались Володимиром Зеленським, і на цих нарадах був присутній хтось із олігархів. Або хтось йому дзвонив чи рекомендував».
…

У міністерстві закордонних справ Росії сподіваються, що суд в Гаазі, який почав обговорення поданого Києвом позову про порушення Росією прав України в Чорному, Азовському морях та Керченській протоці, погодиться, що він не правомочний розглядати цю справу, оскільки в її основі лежить «суперечка з приводу територіальної приналежності Криму».

«Розраховуємо, що арбітражний трибунал з належною увагою поставиться до доводів російської сторони і погодиться з нашою позицією про відсутність у нього повноважень для розгляду зазначеної справи», – мовиться в повідомленні МЗС Росії.

Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.

Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни​

Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».

Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.

Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
…

Центральна виборча комісія відмовила Олександру Онищенку, якого підозрюють у газових махінаціях, у реєстрації кандидатом у народні депутати. Про це повідомляє прес-служба ЦВК.

«Комісія відмовила Онищенку, висунутому «Соціалістичної партією України» у виборчому окрузі №93, оскільки ним не дотримано вимоги Конституції та виборчого закону щодо проживання в Україні протягом останніх 5 років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України», – мовиться у повідомленні.

Станом на 15 червня ЦВК зареєструвала 362 кандидати в депутати, з них 318 висувались самостійно, ще 44 – висунуті політичними партіями.

Олександр Онищенко говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.
…

Національний банк України оскаржить рішення Баришівського районного суду Київської області щодо заборони першому заступнику Глави НБУ Катерині Рожковій виконувати посадові обов’язки. Про це регулятор повідомив 14 червня.

«Національний банк України 14 червня подав до Баришівського районного суду Київської області клопотання про скасування вжитих ухвалою суду від 11 червня заходів забезпечення позову через встановлення заборони Катерині Рожковій брати участь у засіданнях правління НБУ та виконувати покладені на неї посадові обов’язки першого заступника голови НБУ”, – йдеться у повідомленні.

Клопотання обґрунтоване «грубим порушенням судом норм процесуального та матеріального права». У НБУ очікують, що клопотання розглянуть до 19 червня включно.

Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова неодноразово публічно виступала на захист позиції щодо необхідності націоналізації «Приватбанку», зокрема, заявляла, що колишні власники вивели з цієї фінансової установи понад 5 мільярдів доларів. Після цього в НБУ ініціювали розслідування міжнародної аудиторської компанії, яку довело цей факт.

У Національному банку Рожкова опікується питаннями банківського нагляду. Багато власників збанкрутілих банків звинувачують її у так званому «банкопаді» 2014–2016 років. У НБУ наполягають, що очистили ринок від банків, потенційно небезпечних для стабільності фінансової системи.
…

Росія намагається змусити арбітрів Постійної палати третейського суду в Гаазі підтвердити, що нічого не змінилося з часів Російської імперії. Про це заявила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль, коментуючи закінчення двох тижнів роботи команди України під час судових засідань в Палаці миру в Гаазі.

За словами Зеркаль, «Росія бачить себе переможцем якого не судять, тому заперечує саму можливість того, що її дії можуть розглядатися судом або трибуналом».

«Ми ж вважаємо, що Росія – міжнародний злочинець, який повинен бути притягнутий до відповідальності», – мовиться в повідомленні.

Раніше Зеркаль заявила, що Постійна палата третейського суду в Гаазі може ухвалити рішення за юрисдикцією за позовом про порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці протягом шести місяців. 

Україна подала позов до суду у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах у Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Постійна палата Третейського суду в Гаазі 10 червня почала слухати позов України проти Росії через порушення права на доступ до власних територіальних вод навколо Кримського півострова.

Читайте також: Гаага: судовий фронт російсько-української війни​

Київ просить арбітраж «захистити його права на морі, наказавши Російській Федерації припинити свої протиправні дії у відповідних водах».

Україна та країни Заходу звинуватили Росію в нелегальному обмеженні проходу українських кораблів Керченською протокою, яка сполучає Чорне та Азовське моря. Ситуація загострилася, коли в листопаді 2018 року російські силовики захопили три українських кораблі та 24 моряків.

Росія захопила, а згодом анексувала український Крим у березні 2014 року, після чого почала агресію на сході України, внаслідок чого загинуло близько 13 тисяч людей.
…

У Дніпрі, на Алеї героїв, вшанували пам’ять 49 українських військових, загиблих в збитому бойовиками біля Луганського аеродрому військово-транспортному літаку Іл-76 Міністерства оборони України.

Учасники бойових дій на Донбасі, родичі та близькі загиблих бійців, представники духовенства та влади поклали квіти до підніжжя монумента- хреста та стел з іменами загиблих. Загиблих десантників та екіпаж літака згадали поіменно.

Родичі згиблих зазначають: за катастрофу літака досі ніхто не покараний.

«Для нас, для суспільства дуже важливо не тільки покарати винних у цій трагедії, а й з’ясувати причини – чому саме це сталось. Як я розумію, не тільки чийсь наказ призвів до цієї катастрофи. Треба зрозуміти, що відбувалось, – крок за кроком, хвилина за хвилиною, щоб ми у майбутньому не допустили такого», – сказала начальниця управління з питань учасників АТО облдержадміністрації Наталія Шуліка.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76, збитому 14 червня 2014 року озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків).

Суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав на апеляцію. Її розгляд триває й досі.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули. 
…

Служба безпеки України заявляє про неспростовні докази, що рішення відкрити вогонь по українському військовому літаку ІЛ-76 у 2014 році ухвалили в Кремлі. За даними української спецслужби, літак збили члени російського військового угруповання під назвою «Приватна військова компанія Вагнера».

«Слідчі СБУ встановили, що злочинний наказ віддав безпосередньо командувач 58-ю армією ЗС РФ генерал-майор Євгеній Нікіфоров, командирований на Донбас для здійснення воєнного вторгнення та окупації частини території суверенної країни. Більше того, виконавці вбивства українських воїнів – Дмитро Уткін, Андрій Гуральов та  Андрій Лебедєв після повернення в Росію були відзначені [президентом Росії Володимиром] Путіним офіційними державними нагородами «Орденами Мужності», – заявили в СБУ.

7 жовтня 2017 року голова СБУ Василь Грицак розповів, що слідчі Служби безпеки виписали повідомлення про підозру керівнику «ПВК «Вагнера» Дмитру Уткіну.

5 червня колегія суддів Запорізького апеляційного суду визнала загибель командира екіпажу літака Іл-76 Олександра Білого наслідком збройної агресії РФ проти України.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл-76МД. Він загорівся та впав. Тоді загинули 40 українських десантників та дев’ять членів екіпажу.
…

Правозахисна організація Human Rights Watch закликає Україну спростити процедуру виплат пенсій жителям непідконтрольних Києву регіонів Донбасу.

«Пенсіонери на сході України мають ті самі права на їхні пенсії, що й інші українці, однак уряд робить їхнє життя складнішим. Є кроки, які українська влада може і має зробити, щоб спростити життя пенсіонерів», – заявила Рейчел Денбер, заступник директора HRW у Європі та Центральній Азії.

За даними правозахисників, щомісяця близько одного мільйона людей перетинають блокпости на Донбасі. Понад половина з них – люди, які їздять на підконтрольну українській владі територію для отримання пенсій. Щоб отримати право на виплати, пенсіонери повинні отримати статус переселенця.
…

Національний банк України повідомляє, що дозволив банкам з 14 червня надавати іноземним компаніям та банкам гривневі кредити для придбання облігацій внутрішньої державної позики.

Також регулятор своєю постановою вніс купівлю ОВДП до переліку винятків, за яких українським банкам можна здійснювати операції форвард (операції за договором, який передбачає поставку валюти пізніше, ніж на другий день укладання договору) та своп (операції за договором, який передбачає купівлю чи продаж іноземної валюти зі зворотним її продажем чи купівлею на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій на момент укладення договору).

Така норма діє за умови, якщо термін здійснення операцій не перевищує 14 днів.

«Дозвіл банкам фінансувати такі операції у гривні дає інвесторам змогу краще планувати свою участь в аукціонах з розміщення ОВДП і на вторинному ринку. Це підсилюватиме їх інтерес до українського ринку», – цитує прес-служба НБУ заступника голови регулятора Олега Чурія.

Також, повідомляють у центральному банку, компанії зможуть розраховуватися за зовнішньоекономічними угодами і валютними, і гривневими платіжними картками, якщо йдеться про суму до 150 тисяч гривень

Досі резидентам України можна було надавати тільки споживчі гривневі кредити фізичним особам-нерезидентам.

У квітні 2019 року Нацбанк дозволив іноземним компаніям відкривати рахунки в українських банках.
…

Росія повинна виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права і негайно звільнити 24 захоплених біля берегів Криму українських моряків і три кораблі. Про це заявила голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіона Фрейзер 13 червня на презентації «Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2019 року».

 «Росія повинна виконати рішення, видані двома окремими судовими органами в рамках системи ООН. Перша постанова від 2017 року, оголошена Міжнародним судом ООН – Росія повинна скасувати заборону діяльності Меджлісу. Друге рішення, оголошене в травні 2019 року Міжнародним трибуналом ООН з морського права – негайно звільнити 24 членів українських екіпажів і військово-морські кораблі, захоплених в листопаді минулого року поблизу Керченської протоки», – наголосила Фрейзер.

Вона також закликала Росію дотримуватися в окупованому нею Криму своїх зобов’язань відповідно до міжнародних стандартів прав людини та міжнародного гуманітарного права.

«Це, серед іншого, означає незастосування свого законодавства в Криму, забезпечення гуманного поводження з усіма затриманими, забезпечення свободи віросповідання всім групам віруючих», – зазначила Фрейзер.

Наразі немає реакції російської сторони щодо цієї заяви.

25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».
…

З повідомлень про підозру, що була оголошена, зокрема, трьом посадовцям Держприкордонслужби України випливає, що твердження органу досудового розслідування про розкрадання державних коштів в рамках реалізації проекту «Стіна» не підтверджується належними доказами. Про це йдеться у заяві Держприкордонслужби, оприлюдненій у відповідь на повідомлення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про передачу до суду обвинувального акту у справі.

«Державна прикордонна служба активно співпрацювала із органами досудового розслідування та надавала усю необхідну інформацію. В той же час, як випливає із повідомлень про підозру, твердження органу досудового розслідування не підтверджується жодними належними доказами. Крім цього, висновки, згідно з повідомленнями про підозру, врученими підозрюваним у даному кримінальному провадженні, також спростовуються низкою доказів, наявних у сторони захисту», – йдеться в повідомленні.

У ДПСУ стверджують, що головними доказами у кримінальному провадженні стали експертизи, проведення яких, як переконані у відомстві, відбулося «зі значними порушеннями».

«Передача справи до суду свідчить про завершення досудового розслідування, в подальшому докази сторін уже слухатиме суд. У разі, якщо вина військовослужбовців ДПСУ буде встановлена, вони нестимуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства», – додали у Держприкордонслужбі.

13 червня у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що за фактом розтрати державних коштів на облаштування українсько-російського державного кордону передали обвинувальний акт до суду після висунення обвинувачення трьом посадовцям Держприкордонслужби України, трьом директорам фірм підрядників та двом посередникам.

У 2017 році детективи НАБУ почали розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів державного бюджету під час реалізації проекту «Стіна». За версією слідства, державі було завдано збитків на понад 16 мільйонів гривень. У липні минулого року Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про завершення досудового розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів проекту «Стіна».

За даними слідства, розкрадання відбувалося через завищення обсягів фактично виконаних робіт порівняно із зазначеним в актах приймання-передачі. Крім того, у документах зазначалися роботи, які взагалі не виконувалися.

У вересні 2014 року український уряд затвердив запропонований Державною прикордонною службою проект «Стіна». Як повідомив на той час прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, проект передбачає захисні укріплення у вигляді металевої сітки висотою два метри, також планувалося, що згори буде натягнутий колючий дріт, по деяких частинах якого проведуть електричний струм.

У державному бюджеті на 2019 рік заклали 400 мільйонів гривень для цього проекту. Виконання проекту продовжили до 2021 року.

На початку поточного року у ДПСУ повідомили, що проект «Стіна» на кордоні з Росією реалізований на третину. Загальна ділянка спільного з Росією кордону складає 2,3 тисяч кілометрів.
…

Президент України Володимир Зеленський 17 червня відвідає Францію, а 18-го – Німеччину. Про це повідомили у адміністрації глави держави.

«Програмою візитів передбачено зустрічі Глави держави з керівництвом Франції та Німеччини, очільниками парламентів, а також із провідними представниками французького та німецького бізнесу», – мовиться у повідомленні.

Наразі Зеленський, який перебуває на посаді президента менше місяця, здійснив лише один закордонний візит – до Брюсселю.
…

«Це рішення є надзвичайно важливим та дає поштовх, щоб виправити офіційну назву столиці України і поза межами США»
…

Нещодавно призначений начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак прокоментував події в Керченській протоці листопада 2018 року, коли російські силовики обстріляли і захопили три українських військових кораблі та екіпажі.

В інтерв’ю Радіо Свобода Хомчак розповів, що спілкувався з начальник Військово-морських сил України Ігорем Воронченком з приводу подій в Чорному морі.

«Він (Воронченко – ред.) мені доповів, що це був не перший прохід наших військових кораблів, що він віддавав команди, які потрібні були: повертатися, коли їх не пускали, коли вони стояли, зробили заявку, що вони готові пройти під тим мостом, як це було в попередні рази. Провокація була з російського боку, вони ж навіть кари показували, як вони це робили. Тобто вони не збиралися просто виконувати норми морського права, гуманітарного права. У військових є свої закони. А так, як повелася Росія біля Керченської протоки – класифікація була нашого керівництва, що це відкрита військова агресія, і я з цим погоджуюся», – сказав Хомчак.

Він підкреслив, що українські кораблі не планували вступати в протистояння з російськими, а мали намір пройти до визначеного місця базування. За його словами, для оцінки дій моряків із захоплених буксира та двох катерів їх спершу треба повернути з російського полону.

«Якщо йти туди – то це рішення було прийняте відповідними керівниками, які в той час були, для того, щоб пройти з метою посилення угруповання в Азовському морі. Вони проходили відкрито, заявили, що вони йдуть, тобто так, як треба були йти судам через цю протоку – вони проходили», – підсумував він.

Хомчак анонсував, що ВМС України і надалі здійснюватимуть прохід військових кораблів через Керченську протоку, однак постараються уникнути повторення ситуації, яка виникла восени минулого року.

Читайте також: Суд в Москві залишив під арештом чотирьох українських моряків – адвокат​

«Військові спроби – звичайно, ми повторювати так само, як воно було, не збираємося, але будемо думати, як це робити так, щоб не було таких наслідків», – сказав він.

25 листопада 2018 року у Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Кілька моряків при цьому отримали поранення. Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії.

Київ вважає те, що сталося, актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.
…

Печерський районний суд Києва взяв під варту до 12 липня підозрюваного в організації вбивства Віталія Олешка «Сармата» Михайла Сігіду.

Сторона обвинувачення наголошувала, що  він міг втекти, тиснути на суд чи знищити речові докази. Окрім того, в прокуратурі наголосили, що Сігіда не має постійного місця проживання.

Адвокат Сігуди вказав, що його підзахисний погано почувається, а ризики назвав необґрунтованими.

6 червня Печерський районний суд Києва під час неанонсованого засідання пізно ввечері відхилив клопотання слідства про продовження терміну тримання під вартою Михайла Сігіди. Суддя Сергій Вовк вирішив випустити підозрюваного під домашній арешт.

Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. За підозрою у вбивстві «Сармата» спочатку було затримано п’ятьох осіб –​ чотирьох з них біля Василівки Запорізької області.

У грудні 2018 року було затримано шостого підозрюваного в причетності до вбивства Олешка – бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського – в аеропорту Харкова при спробі перетнути кордон. За версією поліції, він може бути одним із замовників. Сам Бродський під час обрання йому запобіжного заходу у суді заявляв, що не був знайомий з Олешком.

Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається декілька версій вбивства.

У вересні 2018 року в Нацполіції відзвітували: «виконавець дав свідчення щодо замовника, його встановлено і шукають».
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повторно звернувся до депутатів Верховної Ради з проханням підтримати рішення про свою відставку. Таке звернення він оприлюднив у Twitter.

«Щиро прошу депутатів підтримати моє прохання про відставку. Як то кажуть, дуже дякую. Заздалегідь», – написав голова дипломатичного відомства.

11 червня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про звільнення Павла Клімкіна з посади голови МЗС і ще одне – про призначення на цю посаду Вадима Пристайка.

Читайте також: Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем​

17 травня Клімкін заявив, що іде у відставку. Однак Верховна Рада не підтримала обидві постанови з таким рішенням – від парламентського комітету із закордонних справ та президента Зеленського.

Павло Клімкін очолює МЗС з 19 червня 2014 року.
…

Йдеться про позов щодо порушення Росією Конвенції ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці
…

До призначення на посаду голови Служби зовнішньої розвідки Владислав Бухарєв був народним депутатом від фракції «Батьківщини»
…

Партія «Хвиля» позафракційного народного депутата Віктора Чумака представила першу десятку списку на позачергові вибори до Верховної Ради.

До списку увійшли:

народний депутат Віктор Чумак;
лікар Вікторія Крамаренко;
підприємець Павло Себастьянович;
юристка Олена Єресько;
активіст Володимир Козленко;
лікар Альона Лящевська;
підприємець Олександр Вітько;
колишній народний депутат Наталія Новак;
колишній народний депутат Олександр Мочков;
активістка Юлія Мазуренко.

Дострокові парламентські вибори призначені на 21 липня.
…