Влада

Срібний призер Олімпіади у бразильському Ріо-де-Жанейро із греко-римської боротьби Жан Беленюк повідомив 27 квітня на своїй сторінці в Instagram, що не поїде у російський Каспійськ на чемпіонат Європи.

За словами спортсмена, це робити йому «заборонили за тиждень до виїзду». Подробиць Беленюк не наводить.

«Не хочу вдаватися в подробиці, зазначу лише, що ми до останнього боролися за право їхати на ці змагання і, б’юсь об заклад, доклали би всіх зусиль, аби підняти український прапор і на цьому всеєвропейської форумі!» – написав він.

Асоціація спортивної боротьби оприлюднила заяву про намір направити українську делегацію на чемпіонат Європи, що триватиме із 29 квітня по 7 травня, також зазначивши, що це не суперечить наказу Міністерства молоді і спорту від 11 квітня 2018-го про заборону фінансування участі українських спортсменів у змаганнях на території Росії, який нібито є чинним замість наказу за 14 березня, що забороняв саму участь спортсменів у змаганнях на території Росії.

19 квітня міністр молоді і спорту Ігор Жданов заявив, що не може заборонити українським спортсменам брати участь у змаганнях у Росії, але особисто виступає «категорично проти», оскільки ніхто там не зможе гарантувати їм безпеку. Жданов тоді зазначив, що частина борців є українськими військовими або співробітниками силових відомств.

«Наголошую – суті рішення це не міняє. Жодних коштів українських платників податків не буде витрачено на такі поїздки. Жодних виплат державних преміальних за участь в таких змаганнях не буде нараховано», – заявив він.

На Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро 216-го Жан Беленюк став срібним призером із греко-римської боротьби у вазі до 85 кілограмів. Після фінального поєдинку зі спортсменом із Росії Давітом Чакветадзе Беленюк зазначив, що все вирішив суддівський фактор, і додав, що йому довелося «зіткнутися з потужним лоббі Росії у Міжнародній федерації боротьби».
…

Президент Вірменії Армен Сарґсян провів зустрічі із колишнім прем’єр-міністром, лідером Републіканської партії Вірменії Сержем Сарґсяном та чинним виконувачем обов’язків керівника уряду Кареном Карапетяном, повідомила прес-служба глави держави.Перед цим, 26 квітня, він також зустрівся із лідером опозиції Ніколом Пашиняном.

«Зустрічі проходять в конструктивному руслі. Глава держави сподівається, що тільки спільними зусиллями можна дійти згоди. Президент вітає зустріч Католикоса з Пашиняном. У той же час він вітає зусилля всіх політичних сил, громадських організацій та окремих осіб, спрямовані на логічне і розважливе вирішення ситуації», – мовиться у повідомленні.

Напередоні опозиційний політик Нікол Пашинян повідомив про зустріч із очільником Вірменської апостольської церкви Гарегіном Другим. Окрім того, опозиція проводить мітинги у низці міст. Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну, який претендує на пост прем’єр-міністра.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Опозиційний лідер Нікол Пашинян разом з прихильниками рухається автомобільною колоною у місто Ванадзор, третє за розміром місто Вірменії, що розташоване приблизно за 110 кілометрів на північ від столиці, повідомляє вірменська служба Радіо Свобода .

Як повідомляється, увечері у цьому місті планується мітинг. Окрім того, Пашинян заявляв про намір провести акцію у своєму рідному місті Іджевані.

27 квітня опозиційні активісти провели багатотисячний мітинг у Гюмрі.

Раніше Пашинян закликав прихильників вийти на мітинг 1 травня, коли в парламенті розглядатимуть питання про призначення нового прем’єр-міністра.

Раніше опозиційний лідер пропонував, щоб вони з виконувачем обов’язків прем’єр-міністра Кареном Карапетяном зустрілися в Єревані вдень 27 квітня, щоб обговорити лише одне питання – мирну передачу влади – і наполягав, щоб переговори відбувалися в присутності преси і транслювалися в прямому ефірі.

Водночас, секретар в.о. прем’єра заявив, що Карапетян не згоден на зустріч. «Переговори, де одна сторона виключно диктує порядок денний, а інша не може представити порядку денного, не можуть вважатися переговорами. Крім того, Карен Карапетян, як і раніше, вважає, що проведення переговорів перед ЗМІ вже передбачає, що метою переговорів не є досягнення будь-яких результатів. Саме тому участь у «переговорах», які навряд чи знайдуть рішення, в.о. премє’р-міністра вважає безперспективною», – написав речник Карапетяна Арам Араратян у себе в Facebook.

Перед цим в.о. прем’єра провів телефонні переговори з Володимиром Путіним, президентом Росії, яка є близьким союзником Вірменії і її економічним партнером. Москва закликала до швидкого врегулювання кризи.

Раніше вірменський опозиційний лідер Нікол Пашинян відкинув будь-який компроміс з владною Республіканською партією і заявляв, що він є єдиним законним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Цю заяву Пашинян оприлюднив після того, як парламент оголосив, що голосуватиме за наступного прем’єра Вірменії 1 травня, щоб замінити усунутого внаслідок протестів Сержа Сарґсяна.

Протестувальники вимагають передати владу лідеру опозиції Ніколу Пашиняну.

В інтерв’ю Радіо Свобода президент Вірменії Армен Сарґсян не підтримав жодного кандидата, але заявив, що останні дії показують, що країна перебуває на шляху до «нової Вірменії», в якій буде представлений «найширший спектр думок».
…

Шевченківський районний суд Києва отримав клопотання про продовження арешту голови громадської організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, якого підозрюють в підготовці терактів, інформує прес-служба суду.

Згідно з повідомленням, розгляд клопотання призначений на 11:00 4 травня.

Читайте також: Хто такий Володимир Рубан? 

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 6 травня.

Пізніше в цій справ заарештували народного депутата Надію Савченко.
…

Обмін полоненими на Донбасі може відбутися «найближчим часом», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов.

«Ми готуємо можливість обміну за форматом «всіх на всіх», але, зрозуміло, що це буде все одно покроковий обмін, «всіх на всіх» складно, вивіряються списки. Я думаю, що найближчим часом буде чергова можливість великого обміну», – сказав Гризлов.

18 квітня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляла, що в питанні звільнення заручників немає прогресу.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
…

Затриманих після багатогодинних обшуків у Білогірську 26 квітня кримськотатарських підприємців Ресуля Веліляєва й Алі Барієва вивезли з анексованого Росією Криму, повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Зараз Ресуль Веліляєв і Алі Барієв перебувають під цілодобовим контролем карателів, хоча їхній статус ще не позначений. Вони не арештовані й офіційно не затримані, але їх вивезли з Криму. Розумію, що на них саме зараз здійснюється безпрецедентний тиск. Чим все це закінчиться, дізнаємося скоро», – написав Чубаров.

Публічних коментарів російських силовиків з цього приводу немає.

Читайте також: «Оптові» обшуки: чому російські силовики прийшли до кримськотатарського бізнесмена й мецената

Вранці 26 квітня стало відомо, що російські силовики проводять обшуки у магазинах кримської торговельної мережі «Гузель» і фірми «КримОпт» у Білогірську.

Чубаров повідомляв, що російські силовики прийшли з обшуками в будинки кримськотатарських підприємців, меценатів, активістів кримськотатарського національного руху Алі Барієва, Асана Барієва, Ремзі Веліляєва, Ресуля Веліляєва, Екрема Веліляєва, Зери Веліляєва, а також їхніх дорослих дітей, які живуть окремо.

За даними Чубарова, російські силовики відвезли Ресуля Веліляєва і Алі Барієва в управління Слідчого комітет Росії по Криму. Їх допитували понад три години.

В управлінні Слідчого комітету Росії по анексованому Криму заявили, що «в даний час у підрозділи немає в провадженні справ щодо бізнесменів або фірм, за адресами яких проводилися обшуки», повідомляє «РІА Крим». За даними російського видання «Коммерсант», обшуки проводили співробітники ФСБ за підтримки бійців ОМОНу.

Торгова мережа «Гузель» і фірма «КримОпт» належать бізнесменові Ресулу Веліляєву.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Державне агентство автомобільних доріг України планує відмовитися від ямкового ремонту, повідомив виконувач обов’язків голови Укравтодору Славомір Новак. За його словами, мета агентства за п’ять років з’єднати якісними дорогами усі обласні центри.

«Це не є ремонт по своїй суті, це аварійна ліквідація ямковості для забезпечення проїзду по дорогах. Тимчасові, крайні заходи. Частиною нашої стратегії є відмова від таких ремонтів», – заявив Новак.

Однак, за його словами, одразу відмовитися від ямкового ремонту доріг в Україні неможливо.

«Наприклад, минулого року завдяки «ямковому ремонту» було забезпечено проїзд по 40 тисячах кілометрів доріг. Коштів, які ми витратили на це, – нам вистачило б лише на 300 кілометрів середнього ремонту (це 10-15 кілометрів на кожну область)», – зазначив голова Укравтодору.

14 квітня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомив, що в найближчі п’ять років на ремонт і будівництво українських доріг виділять 300 мільярдів гривень.
…

«Сподіваємось, що Державний департамент США відреагує на звернення групи конгресменів та…поінформує їх щодо позиції української сторони з цього приводу»
…

Міністр освіти України Лілія Гриневич та її болгарський колега Красімір Валчев підписали декларацію щодо імплементації мовної статті закону «Про освіту» та гарантування прав болгарської меншини в Україні, повідомило МОН України.

Гриневич пояснила, що мета України – надання рівних можливостей усім школярам.

«Ми пропонуємо поступово впроваджувати більше предметів державною мовою з п’ятього класу. Кількість предметів, які вивчаються українською, буде поступово збільшуватись клас за класом, щоб в 11-му досягти пропорції 60% предметів українською та 40% предметів мовою меншини», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що Україна реалізує всі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, уже підготували дорожню карту, що містить перелік законодавчих та інших заходів для поступового впровадження мовної статті.

Згідно з повідомленням, Україна та Болгарія працюватимуть над новим протоколом про співробітництво і обмін між країнами в навчальні роки в період з 2019 до 2023-го.

Міністр Красімір Валчев підтвердив, що для Болгарії розвиток партнерських стосунків з Україною є дуже важливим, тому активна співпраця продовжується та вже найближчим часом болгарська сторона надішле свої пропозиції до проекту протоколу.

15 лютого Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту. Перед цим, 14 лютого, уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

Продовження перехідного періоду пропонувала Венеційська комісія.

Восени минулого року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії пустити до засудженого в окупованому Криму українського активіста Володимира Балуха медиків і негайно звільнити в’язня. Про це у Twitter 26 квітня написала речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Вимагаємо від Росії допустити до політв’язня Володимира Балуха, який голодує з 18.03, українських лікарів. Вимагаємо його негайного звільнення», – написала вона.

Засуджений в Криму український активіст Володимир Балух продовжує голодування, хоча раніше на припиненні протесту наполягали представники СІЗО Сімферополя. Про це 25 квітня повідомила координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, коментуючи заяву Ради з прав людини (РПЛ) при президенті Росії про те, що Балух нібито «припинив голодування, дізнавшись, що РПЛ взяв його справу під свій контроль».

Балух оголосив безстрокове голодування 19 березня на знак протесту проти вироку.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 000 рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України неодноразово вимагало від Росії негайно звільнити Балуха.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.
…

Російський юрист Марк Фейгін заявляє про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката. Фейгін написав про це 25 квітня у Facebook через день після ухваленого палатою рішення у зверненні до російського товариства адвокатів.

«24 квітня 2018 року рада адвокатської палати міста Москви ухвалила рішення про припинення мого статусу адвоката з підстав, які не можна визнати ні правовими, ні обґрунтованими, ні справедливими. Мабуть, вперше в історії російської адвокатури позбавляють професії за висловлення думки в соціальних мережах. Три повідомлення, зроблені в мережі «Твіттер» у липні 2017 року, стали приводом для застосування найбільш суворої міри дисциплінарного покарання», — написав Фейгін.

Він закликав колег до підтримки.

Фейгін раніше пов’язував відкриття цієї дисциплінарної справи з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.
…

Кабінет міністрів України підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Документ направили до Верховної Ради.

Згідно з проектом, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 гривень), а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

У МВС зазначили, що наразі максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, протягом останніх п’яти років в Україні сталося близько 353 тисяч пожеж, на яких загинуло понад 11 тисяч осіб, а прямі збитки від них склали майже шість мільярдів гривень.

Наприкінці березня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що 30 березня ДСНС розпочне перевірки закладів масового скупчення людей на предмет вимог безпеки, передусім пожежної. Перед цим уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей.

11 квітня в ДСНС повідомили, що на об’єктах із масовим перебуванням людей виявили понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу.
…

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заперечив, що його відомство готує повідомлення про підозру міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну.

«Щодо підозри Омеляну. Це не є правдою. Розслідування триває, але там важко говорити, чим це закінчиться», – заявив Ситник.

20 квітня НАБУ надіслало відповідь на запит Радіо Свобода щодо появи у ЗМІ інформації про те, що бюро готує підозру Омеляну. У відомстві заявили, що в рамках розслідування кримінального провадження щодо міністра інфраструктури підозру не оголошували «жодній особі».

Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення і можливого декларування недостовірних даних Володимиром Омеляном.

За даними слідства, починаючи з 10 грудня 2016 року Омелян, його дружина і їхній син почали проживати в будинку, що за правом приватної власності належить двоюрідній племінниці дружини, орієнтовна вартість будинку становить 7 мільйонів гривень. Детектив вказує, що за інформацією з Державної фіскальної служби доходи, які б дали племінниці можливість купити зазначений будинок, остання не отримувала.

Журналісти програми «Схеми» повідомляли, що родина міністра інфраструктури України Володимира Омеляна взяла в оренду елітний котедж у своєї родички в селі Іванковичі під Києвом.

Володимир Омелян з квітня 2016 року очолює міністерство інфраструктури.
…

Президент України Петро Порошенко поставив завдання розпочати серійне виробництво ракетного комплексу «Вільха» вже 2018 року. Як повідомляє прес-служба голови держави, про це Порошенко сказав 25 квітня на Херсонщині, де він взяв участь у заключних вогневих випробуваннях «Вільхи». 

«Чому це так важливо? Не тільки тому, що українська армія нарешті отримає високоточну зброю, яка значно підвищить ефективність дій підрозділів Збройних сил України. Це важливо і тому, що ракета «Вільха» зібрана повністю з українських комплектуючих. Нам ніхто не може перешкодити виробляти цю високоточну зброю», – сказав президент. 

За словами Порошенка, виробництво нової високоточної зброї було налагоджене через два роки після того, «рішенням Ради національної безпеки і оборони було доручено розпочати ракетну програму». 

Президент також наголосив, що нині поставлені нові завдання, зокрема щодо розробки крилатих ракет. 

Читайте також: П’ять проектів, що підсилять українську армію в новому році

Проект «Вільха» побудований на базі ракетної системи залпового вогню «Смерч». Калібр – 300 міліметрів. Вага боєприпасу – 1 000 кілограмів. У пусковій установці – 12 ракет. Максимальна дальність ураження цілі – 120 кілометрів. Крім того, траєкторію кожної з ракет можна коригувати вже в повітрі, наводячи на окрему мету. 

Бюджет Міністерства оборони України в 2018 році становитиме 86 мільярдів гривень, з яких понад 18 мільярдів планують використати на нове озброєння й техніку. 
…

Вчительку історії львівської школи №100 Мар’яну Батюк звільнили через допис з фотографією лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера у Facebook, повідомила Львівська міська рада.

«Ми не допустимо, аби в львівських школах працювали люди, які прославляють тих, хто вбивав мільйони українців. І Гітлер, і Сталін – це злочинці, на руках, яких кров як наших предків, так і мільйонів людей інших націй. Якщо вчителька історії цього не знає – їй не місце серед дітей», – заявив мер Львова Андрій Садовий.

Читайте також: Львівська вчителька заперечує, що писала пост до дня народження Гітлера

У мерії нагадали, що управління освіти Львівської міської ради рекомендувало школі звільнити Батюк. За словами представників місцевої влади, учительку запросили до підприємства «Міський центр інформаційних технологій» для завантаження копії архіву її акаунту в мережі Facebook. Вона не прийшла у зазначений час. 25 квітня їй знову запропонували надати доступ до архіву, однак вона відмовилася, заявили в мерії.

На сторінці Мар’яни Батюк у Facebook з’явився пост із фотографією Гітлера і кількома компліментарними словами на адресу нацистського злочинця. За словами самої вчительки, вона проводила урок історії, а на перерві подивилась на свою сторінку в соцмережі і побачила пост. Жінка вважає, що її сторінку зламали.

Батюк є депутатом Львівської міськради від всеукраїнського об’єднання «Свобода».
…

Протистояння в середовищі православної громади села Птича на Рівненщині має штучне коріння і може бути вирішене при добрій волі обох сторін конфлікту, заявили члени експертної ради департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, яка провела дводенне виїзне засідання на Рівненщині. 

На зустрічі зі священнослужителями та правоохоронцями йшлося, що інформація про конфлікт у храмі 2 квітня, яка з’явилася на сайті Рівненської єпархії УПЦ (МП) і яку поширили російські ЗМІ та керівник російського МЗС Сергій Лавров, є перекрученою.

Силового протистояння із застосуванням зброї та людей у балаклавах біля храму не було, констатували начальник головного управління Національної поліції у Рівненській області Валерій Самчук і начальник обласного управління СБУ Василь Бедрій.

Сутичку біля Свято-Успінської церкви 2 квітня спровокувало рішення Дубенського районного суду про зняття з цього приміщення. Травму отримала вірянка УПЦ (МП), котра застосувала до односельців вогнегасника. Нині на храм вчергове накладений арешт.

Присутні на засіданні священники УПЦ КП вважають організацію почергового богослужіння оптимальним вирішенням конфлікту до наступної зустрічі представників громад. Представники УПЦ (МП) проти такого рішення, бо вважають споруду власністю лише своєї церкви.

За відмови будь-якої зі сторін від практики почергового використання храму експерти рекомендували священикам і владі найближчим часом організувати опитування православних вірян села Птича. У такому випадку храм має бути переданий для богослужінь тій громаді, де кількість вірян переважатиме, пояснив позицію комісії для Радіо Свобода директор департаменту в справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.  

Упродовж трьох із половиною років у Птичі триває боротьба за храм між православними громадами Київського і Московського патріархатів. 

Експерти зауважили, що питання користування храмом може бути вирішене тільки в законодавчій площині, на основі закону про свободу совісті та релігійні організації. Комісія просить виконавчу і судову влади  категорично відмовитися від практики ігнорування положень згаданого закону при вирішенні питань користування храмами у всіх спірних випадках.

У 1991-му році історичну споруду храму тодішнє керівництво обласної ради передало релігійній громаді. УПЦ (МП) виграла апеляційний суд у суперечці за приміщення Свято-Успінської церкви у Птичі, оскільки в статуті релігійної громади вказано, що в разі ліквідації громади споруда церкви залишається єпархії. Люди кажуть, що не знали про цей пункт статуту.

Суди, які нині ухвалюють рішення на користь громади УПЦ (МП), керуються саме цією обставиною приватизації. Однак у 2014 році більша частина вірян перейшла під омофор УПЦ Київського патріархату. Цей факт підтверджений референдумом, зініційованим у  селі Птича в  2014 році УПЦ (МП). Водночас плебісцит з подібних питань в українському законодавстві не передбачений.
…

Державне бюро розслідувань має нести відповідальність лише за власні провадження, заявив директор Державного бюро розслідувань України Роман Труба в інтерв’ю Радіо Свобода.

У нього запитали, чи є загроза тому, що після початку діяльності ДБР справи Майдану, які веде Генеральна прокуратура, будуть втрачені чи розвалені.

«Впевнений, що суспільство не дасть змоги цьому відбутися (закриттю справ Майдану – ред.), крім того, думаю, що немає людини, яка б могла взяти на себе такі негативні рішення», – сказав Труба.

На його переконання, ДБР має розпочати роботу «з чистого аркуша».

«Ми повинні нести відповідальність за ті кримінальні провадження, які ми розпочали, які ми розслідували і які скерували до суду. Ми не будемо підчищати роботу за іншими правоохоронними органами. Ті органи, які розслідують кримінальні провадження до цього часу, які проводять розслідування протягом кількох місяців чи навіть років, повинні нести за якість цього розслідування відповідальність», – сказав Труба.

Він зазначив, що відповідно до законодавства, слідчі органів прокуратури протягом двох років проводять досудове розслідування тих кримінальних проваджень, які були ними розпочаті до 20 листопада 2017 року.

«Цей період, два роки, і той термін, протягом якого ці справи розслідувалися: загалом п’ять років – це той термін який дасть змогу завершити досудове розслідування будь-якої особливо складної справи. Тим більше, що передбачена заочна форма досудового розслідування і слідчі мають змогу скерувати справи до суду навіть за відсутності підозрюваного на території України», – заявив Труба.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.
…

Російський юрист Марк Фейгін заявив, що Адвокатська палата Москви позбавила його статусу адвоката. Про це Фейгін написав у Facebook.

Офіційного повідомлення Адвокатської палати наразі немає. 

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода Фейгін прогнозував такий розвиток подій. За його словами, йдеться про дисциплінарну справу за поданням Міністерства юстиції Росії.

«Я написав три твіти. Одне з повідомлень містить ненормативну лексику, лайку. Не буду лукавити – іноді я лаюся. Одна із заявниць, представляє інтереси прокремлівського блогера Анатолія Шарія», – зазначив він.

Фейгін пов’язує відкриття цієї дисциплінарної справи з тим, що він захищає у суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема, Надію Савченко та Ільмі Умерова.
…

Протягом чотирьох років спеціалісти з питань боротьби проти мафії відстежували пересування членів угруповання на всьому континенті
…

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії повідомити причини затримання харків’янина Олександра Стешенка, заявила речниця МЗС Мар’яна Беца.

«У зв’язку із затриманням Олександра Стешенка при в’їзді до окупованого Криму надіслали ноту Росії з вимогою повідомити причини затримання і місце його перебування», – написала Беца у Twitter.

За даними проекту «Крим SOS», 11 квітня російські силовики затримали Стешенка на пункті пропуску «Чонгар» під час в’їзду до анексованого Росією Криму. У той день він зателефонував матері і повідомив, що російські правоохоронці на «Чонгарі» «засумнівалися в його схожості з фото в паспорті». З того часу на зв’язок він не виходив.

За словами активістів, ФСБ Росії спочатку підтвердила затримання Стешенка, а потім заперечила.
…

«Говорили про все: від окупованих Криму і Донбасу до українських заручників, яких незаконно утримує Росія»
…

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні 23 квітня в межах весняної сесії обговорить дотримання прав людини в окупованому Криму. Про це йдеться в порядку денному, оприлюдненому на сайті організації.

Другий із трьох пунктів, запланованих до розгляду 23 квітня, має таке формулювання: «Незаконні вибори президента Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим: порушення прав людини».

Крім того, в ПАРЄ відбудуться дебати на тему зростання антисемітизму, ісламофобії та ксенофобії в Європі і реформування механізму Конвенції про захист прав людини.
…

Московський міський суд 23 квітня планує продовжити розгляд справи арештованого у Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомив його адвокат Марк Фейгін.

«Сьогодні продовжиться суд у справі мого підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка. Він як не визнавав провину, так і не визнаЄ. І не вИзнає. Це і відповідає на запитання, чому от уже рік мене намагаються позбавити статусу (адвоката – ред.)», – написав Фейгін у Twitter.

На засіданні 28 березня, за словами Фейгіна, суд допитував головного свідка обвинувачення. Імені свідка адвокат не назвав. Суд відбувається в закритому режимі.

Розгляд справи по суті суд почав 27 березня. На початку суду Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

Також 27 березня Московський міський суд продовжив українському журналісту арешт на півроку.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сам Роман Сущенко заявив у суді, що до затримання шість років офіційно проживав у Парижі і був власним кореспондентом агентства «Укрінформ». В «Укрінформі» підтвердили що Сущенко від 2002 року є кореспондентом агентства, і відкинули звинувачення в шпигунстві, відзначивши, що журналіст був у відпустці, коли прибув до Москви у приватних справах.

Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

Наприкінці березня адвокат Сущенка Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Втім підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.
…

Вибори наближаються. Політики визначаються.

ТОП-100 найбагатших. Ахметов поза конкуренцією.

Луценко готує справи проти п’яти депутатів.

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: політичний аналітик Олександр Кочетков, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай; заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський, голова Комітету економістів України Андрій Новак; громадський діяч, адвокат Тетяна Козаченко, народний депутат (фракція «Самопоміч») Роман Семенуха і політолог Андрій Миселюк.
…

Вже понад місяць в окупованому Криму Володимир Балух продовжує оголошене 19 березня безстрокове голодування
…

60 депутатів Європарламенту закликають уряди країн ЄС бойкотувати фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії. Про це повідомила депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс на сторінці у Twitter.

«60 депутатів Європарламенту звернулися до урядів ЄС утриматися від відвідування фіналу Чемпіонату світу з футболу-2018 (#FifaWorldCup2018), що відбудеться у Росії. Мир, спорт і Путін? Це неможливо», – написала Гармс.

Вона оприлюднила текст листа, в якому депутати Європарламенту закликають урядовців приєднатися до урядів Ісландії та Великої Британії і не відвідувати фінальну частину Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії.

«Напад у Солсбері був просто останньою насмішкою Володимира Путіна над нашими європейськими цінностями. Цьому передували невибіркові бомбардування шкіл, лікарень і цивільних районів у Сирії, вторгнення в Україну; систематичні хакерські атаки; дезінформаційні кампанії; втручання у вибори; спроби дестабілізувати наше суспільство та ослабити й розділити ЄС – все це не робить Росію добрим господарем чемпіонату світу», – удеться у зверненні.

Євродепутати переконані, що уряди європейських держав не повинні зміцнювати авторитарний і антизахідний шлях російського президента, а мають бойкотувати ЧС-2018 з футболу й висловитися на захист прав людини, демократичних цінностей та світу.

11 квітня міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав європейських політиків до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу в Росії.

Фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року відбудеться з 14 червня по 15 липня. Ігри проходитимуть у 11 містах Російської Федерації.
…

Прем’єр-міністр Вірменії Серж Сарґсян закликав опозиційного парламентаря Нікола Пашиняна до негайних переговорів. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на офіційному сайті прем’єр-міністра.

«Я глибоко стурбований внутрішньополітичними процесами. Щоб уникнути непоправних втрат, закликаю Нікола Пашиняна сісти за стіл політичного діалогу і переговорів. Це має бути зроблено негайно», – наголосив Серж Сарґсян.

Пашинян раніше відмовився від переговорів із Сарґсяном.

«Тепер для діалогу вже надто пізно, але це не означає, що ми не готові до будь-якої дискусії», – сказав Нікол Пашинян тисячам демонстрантів напередодні під час мітингу в центрі Єревана.

В Єревані вже 9-й день тривають масові акції протесту проти призначення екс-президента Вірменії Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром країни, який, за новою Конституцією, має всю повноту влади.

Прихильники опозиції звинувачують його в тому, що він не виконав своєї обіцянки не претендувати на посаду прем’єр-міністра після закінчення свого другого п’ятирічного терміну на посаді президента. Вони також вважають, що він не виконав своїх передвиборних обіцянок протягом 10 років перебування при владі.

Напередодні, виступаючи на мітингу на площі Республіки в Єревані, Нікол Пашинян висунув вимоги до влади. Зокрема, він зажадав відставки новопризначеного прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна і проведення дострокових парламентських виборів.

Тим часом поліція Вірменії сьогодні виступила з черговою заявою, в якій наголосила, що ухвалено рішення про припинення «несанкціонованих зборів». Поліція закликала Нікола Пашиняна та інших організаторів акцій протесту попередити про це учасників демонстрацій.

20 квітня у вірменській столиці поліція затримала понад 180 людей.

Протести також відбуваються в другому і третьому за величиною містах Вірменії, Гюмрі і Ванадзорі.

Президент Вірменії Армен Сарґсян, який не пов’язаний з Сержем Сарґсяном, 19 квітня після сутичок між протестувальниками і поліцією закликав до діалогу.

Сполучені Штати настійливо закликали владу та протестувальників виявляти стриманість і уникати насильства. Росія теж заявляла, що закони не повинні порушуватися.

Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини закликало вірменську владу захистити та забезпечити право на свободу мирних зібрань в країні.
…

Демократична партія США подала позов проти російського уряду, виборчої кампанії президента Дональда Трампа та організації WikiLeaks, звинувачуючи їх у змові з метою зриву президентської виборчої кампанії в 2016 році та спроби схилити виборців на бік Трампа.

Судовий позов, поданий у федеральний окружний суд у штаті Манхеттен 20 квітня, стверджує, що провідні представники кампанії Трампа змовилися з російським урядом та його військовим шпигунським агентством, щоб заподіяти шкоду кандидату в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон і допомогти Трампу зламати комп’ютери Демократичної партії.

У відповідь на цей позов президент США Дональд Трамп обіцяє вжити заходів. Про це американський президент написав у Twitter.

«Щойно почув: демократи-обструкціоністи подали в суд на штаб. Це може бути гарною новиною, тому що ми тепер відповімо на тему серверів DNC (Національного комітету Демократичної партії – ред.), які вони відмовилися передати ФБР, серверів Деббі Вассерман-Шульц і документів, які були у таємничої людини з Пакистану, і електронних листів Клінтон», – написав Трамп.

У позовній заяві Демократичної партії не згадується ім’я самого Дональда Трампа, але є, зокрема, імена його зятя Джареда Кушнера, колишнього керівника передвиборчого штабу Пола Манафорта і його заступника Ріка Гейтса. Також фігурує ім’я старшого сина Трампа – Дональда Трампа-молодшого.

У Комітеті кампанії з переобрання «Трамп 2020» назвали судовий процес легковажним і сказали, що у демократів є прагнення отримати кошти.

Трамп неодноразово заперечував, що його кампанія змовилася з Росією. Москва також спростовує втручання у вибори в США.
…