Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.
«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.
Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.
18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.
Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».
Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.
За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».
«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.
Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.
Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.
Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.
Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.
Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.
Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.
19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.
За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.
Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.
На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів. …
Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.
Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.
«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.
Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.
У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.
Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.
Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.
У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.
18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду. …
Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».
Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.
Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.
Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.
«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.
Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.
У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».
Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.
У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International. …
Кабінет міністрів України ще не погодив документ про виплату компенсації громадянам, які звільнені з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.
За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і Міністерство соціальної політики розробили два проекти постанови про допомогу звільненим полоненим.
Тука розповів, що Міністерство соціальної політики пропонує виплатити одноразову допомогу в розмірі 100 тисяч гривень, тоді як Міністерство з питань тимчасово окупованих пропонує організувати тривалий комплекс заходів для працевлаштування, медичної й психологічної реабілітації колишніх полонених.
Він додав, що 28 колишніх заручників, які проживали на неконтрольованих територіях, матимуть право отримати житло на загальних засадах. Тука зазначив, що 12 екс-полонених не мають при собі жодних документів.
26 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко заявив, що попросить Кабінет міністрів надати матеріальну допомогу українцям, яких утримували бойовики на Донбасі.
27 грудня Кабінет міністрів України схвалив рішення забезпечити процес надання допомоги колишнім заручникам.
Того ж дня на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини. …
За тиждень у зоні збройного конфлікту на сході України спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували збільшення кількості порушень режиму припинення вогню на 70%, повідомив перший заступник голови місії Александр Гуґ.
За його словами, за останній тиждень ситуація з безпекою погіршилася, спостерігачі зафіксували майже 6,5 тисяч випадків порушення режиму припинення вогню.
«Існує розрив між занепокоєнням і діями. У той час, як сторони заявляють про готовність, але все одно відмовляються відводити озброєння, проводити розведення сил і розмінування. Останні є передумовами стійкого припинення вогню і кінця людської трагедії на сході України», – заявив Гуґ.
Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях. …
В українських медичних закладах залишаються 46 заручників, звільнених з полону підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, заявила керівник Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька.
«Станом на сьогодні 46 осіб, як військових, так і цивільних, звільнених після вимушеної ізоляції, продовжують перебувати в медичних закладах», – сказала Зарецька.
Вона зазначила, що дев’ятеро осіб проходять лікування в регіонах, решта – у Києві.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини. …
Тристороння контактна групи з врегулювання ситуації на Донбасі проведе наступне засідання в Мінську 31 січня, повідомила речниця колишнього президента України, представника Києва в ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
«Наступне засідання Тристоронньої контактної групи у Мінську заплановане на 31 січня», – заявила Оліфер.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, зі свого боку, заявила, що на наступному засіданні сторони продовжать обговорювати обмін утримуваними громадянами.
«Сьогодні на засіданні в Мінську сторони ще раз підтвердили, що наше пріоритетне завдання – це звільнення всіх незаконно утримуваних громадян України. Наразі у тристоронньому форматі триває дискусія, і на наступному засіданні продовжиться робота щодо прискорення процесу і пошуку компромісів», – цитує Лутковську її прес-служба.
Вона додала, що Росія висловила зацікавленість у поверненні своїх громадян.
18 січня у Мінську відбулося перше в 2018 році засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі. Оліфер повідомила, що українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками заручників.
Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.
27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини. …
Дочка загиблої юристки Ірини Ноздровської Анастасія заявляє про погрози, які надходять їй у соціальних мережах.
«Це відбувається у соціальних мережах. Мені постійно пишуть у коментарі, в особисті повідомлення, що там «ти хочеш до матусі?», «тобі, собаці, сказали, як поводитись, що потрібно говорити, а ти каламутиш воду». Такого роду погрози мені лунають постійно від різних людей. А коли я заходжу на сторінки цих людей, то виявляється, що це звичайні фейки. Тобто сторінки навмисно створюються, щоб отак залякувати мене», – розповіла Анастасія Ноздровська після засідання Апеляційного суду Київщини, де розглядалося оскарження арешту підозрюваного у вбивстві її матері.
За словами дівчини, вона подала заяву про це у правоохоронні органи. Анастасія Ноздровська підтвердила призначення родині державної охорони.
У поліції наразі цю інформацію не коментували.
18 січня Апеляційний суд Київщини залишив під вартою до 8 березня підозрюваного у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрія Россошанського.
Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.
27 грудня 2017 року Апеляційний суд Київської області скасував вирок, однак відправив справу на новий судовий розгляд. Россошанському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 лютого 2018 року.
9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно.
Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли його ДНК. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій». За словами заступника голови Національної поліції В’ячеслава Аброськіна, Россошанський-старший визнав провину у вбивстві, проте не розкаюється у скоєному. …
Федеральна служба безпеки Росії затримала експерта російського «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека» Сергія Соколова, керівника цієї організації Руслана Мільченка та інших осіб, щоб відмежуватися від їхньої діяльності, заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.
«Ми вважаємо, що керівництво ФСБ було змушено затримати Соколова, намагаючись мінімізувати репутаційні втрати, відмежуватися від дій «Федерального інформаційного центру «Аналітика та безпека», Мільченка, Соколова та інших задіяних осіб, враховуючи також й те, що сам Соколов почав виходити з-під контролю спецслужб Росії», – сказав Грицак.
Він нагадав, що в серпні 2017 року СБУ оприлюднила «конкретні факти причетності вказаних осіб, зокрема Соколова, до цинічної провокації російських спецслужб щодо інсценування низки терористичних актів на території Росії на об’єктах критичної інфраструктури у Москві, Курчатові, Тольятті, Курську із залученням громадян України з числа колишніх учасників АТО».
За словами Грицака, свідчення учасників цих подій та речові докази дають усі підстави вважати, що «ця спецоперація російських спецслужб могла бути приводом для відкритого збройного вторгнення Збройних сил Росії в Україну».
Голова СБУ зазначив, що досудове розслідування цієї справи закінчене. За даними українських слідчих, провокація була спланована спецслужбами Росії.
«Причому нами встановлені прізвища конкретних співробітників, які керували діями Соколова, у тому числі близького родича одного з членів комітету Ради Федерації Росії з оборони і безпеки», – сказав Грицак.
Він заявив, що за оперативною інформацією СБУ, останнім часом Соколов шукав можливість виїзду до однієї з країн Євросоюзу «для оприлюднення деталей цинічних провокацій російських спецслужб, безпосереднім виконавцем яких він був протягом декількох років».
Про затримання Соколова стало відомо 17 січня. Лефортовський суд Москви арештував його за звинуваченням в незаконному обігу зброї й вибухових речовин. Соколов раніше очолював приватну охоронну компанію «Атолл-1», яка охороняла російського підприємця й політика Бориса Березовського. …
Старобільський районний суд Луганської області, який розглядає справу колишнього народного депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, 17 січня допитав депутата Луганської обласної ради, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України.
Депутат, імені якого не уточнюють, є свідком сторони обвинувачення.
«Серед іншого свідок повідомив про обставини проведення сесії Луганської обласної ради у 2014 році, на якій депутати визнали нелегітимними центральні органи виконавчої влади, сформовані Верховною Радою України, і проголосували за те, що у випадку невиконання їхніх вимог, подальшої ескалації громадського протистояння і виникнення прямої загрози життю й здоров’ю населенню Луганської області, депутати залишають за собою право звернутися по допомогу до «братського народу Російської Федерації», – розповіли в ГПУ.
Початок наступного засідання суду призначений на 10:00 18 січня, під час нього планують допитати інших свідків сторони обвинувачення.
Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова із Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.
Генеральна прокуратура України 4 січня 2017 року направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Його обвинувачують в організації захоплення будівлі Луганської ОДА; у пособництві в захопленні Управління СБУ в Луганській області; у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; в організаційному сприянні створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державній зраді. …
Апеляційний суд Київщини переніс на 16:30 18 січня засідання щодо оскарження запобіжного заходу підозрюваному у вбивстві юристки Ірини Ноздровської Юрієві Россошанському. Таке рішення колегія суддів ухвалила через неможливість вийти з ним на відеозв’язок.
За словами сторони обвинувачення у справі, Россошанського перевели до ізолятора тимчасового тримання для проведення слідчих дій. Водночас адвокати підозрюваного, як і адвокати потерпілої сторони, заявили, що їх про це не повідомили, а без присутності адвоката слідчі дії проводити не можуть, оскільки ті не матимуть юридичної сили в суді.
Тіло юристки Ірини Ноздровської у селі Демидів на Київщині знайшли 1 січня. 8 січня правоохоронці повідомили про затримання підозрюваного у вбивстві жінки – Юрія Россошанського, батька Дмитра Россошанського, якого в травні 2017 року засудили до семи років позбавлення волі за скоєння ДТП, у якому загинула сестра Ноздровської.
Як повідомили у поліції, на тілі юристки знайшли ДНК Россошанського-старшого. У МВС додали, що свідчення затриманого перевіряються: «аналізуються слідчі дії, результати допитів, подвірних обходів – для того, щоб підтвердити хронологію подій».
9 січня Вишгородський районний суд Київської області арештував Юрія Россошанського без можливості внесення застави до 8 березня включно. …
Історичну книжку британського публіциста Ентоні Бівора «Сталінград» про події Другої світової війни, видану в російському перекладі, заборонили ввозити в Україну через декілька абзаців з «неправдивими й антиукраїнськими твердженнями», повідомили Радіо Свобода у Держкомтелерадіо.
За словами керівника управління дозвільної процедури й контролю за розповсюдженням друкованої продукції Держкомтелерадіо Сергія Олійника, такі заборони ухвалює не керівництво комітету, а створена при ньому експертна рада у складі науковців, видавців, громадських активістів та посадовців.
Як заявив Олійник, через те, що російський переклад книжки «Сталінград» містить декілька абзаців з твердженнями, які порушують українське законодавство, це видання отримало негативні висновки комісії разом із книжками російських авторів.
«У тексті цієї книги, обсягом близько тисячі сторінок, було декілька абзаців, які не дозволяли нам дати дозвіл на її ввезення в Україну. Наприклад, був момент на одній з її сторінок, цитую дослівно: «Чтобы пощадить чувства зондеркоманды СС, расстреливать детей поручили украинским националистам». Нам не відомо, щоб на Нюрнберзькому трибуналі такі факти розглядалися, тобто це якісь провокаційні байки. Коли ми перевірили джерела автора книги, то виявилося, що він як джерела використовував звіти НКВС і службову переписку його працівників», – наголосив Сергій Олійник.
Посадовець уточнив, що йдеться не про заборону в Україні книжки Ентоні Бівора як такої. За його словами, Держкомтелерадіо надало лише «відмову у видачі дозволів на ввезення книги суб’єктами господарювання», а саме мережами магазинів та підприємцями. Тобто приватна особа може купити за кордоном та ввезти до України видану російською мовою книжку Бівора «Сталінград», але у кількості не більше ніж 10 примірників за одну поїздку. Окрім того, відомство не дозволяє ввозити для подальшого продажу лише конкретне перекладене російськомовне видання цієї книжки. Тобто, та чи інша торговельна мережа має повне право продавати оригінальну англомовну версію книжки «Сталінград», бо за українським законодавством дозволи на ввезення надаються або не надаються лише щодо книжок, виданих із участю країни-агресора, пояснює Сергій Олійник.
Держкомтелерадіо України наприкінці минулого року оголосило про відмову у видачі дозволу на ввезення російського перекладу книжки Бівора разом зі ще низкою конкретних видань книжок переважно російських авторів – на цей час їх у списку 25. Це повідомлення вже викликало негативну реакцію з боку правозахисних організацій: таке рішення, зокрема, розкритикувала Харківська правозахисна група.
Сам публіцист також висловив подив забороною, заявивши, що в його книжці «немає нічого антиукраїнського». …
Порошенко «віддасть» Антикорупційний суд в обмін на гроші МВФ?;
Скільки стратила Україна через шахрайство «Приватбанку»?
Михалков, Баста та Шепелєв знешкоджені?
На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук та юрист Центру протидії корупції Тетяна Шевчук; незалежний банківський експерт Вадим Сирота, керуючий партнер юридичної компанії Дмитро Касьяненко та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній; науковий співробітник Національного Інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук та музичний продюсер Володимир Бебешко. …
Кремлю ніколи не можна вірити, хоч би який був там режим – під царською, комуністичною чи псевдодемократичною личиною, заявив президент України Петро Порошенко під час зустрічі з іноземними дипломатами та представниками міжнародних організацій у відреставрованому Маріїнському палаці у Києві, яка транслювалась на його сторінці у Facebook.
Порошенко подякував іноземним країнами за підтримку, але застеріг від спроб умиротворення агресора.
«Найдієвішим запобіжником проти відродження імперських амбіцій і апетитів Росії є демократична, успішна і незалежна Україна. Все, що сьогодні робить Росія в Україні, має одну-єдину мету: повернути нас у свою так звану «сферу впливу», знищити українську державу як таку», – заявив президент.
Серед пріоритетів України на 2018-й рік він назвав початок створення Антикорупційного суду, а також проведення інших реформ для покращення інвестиційного клімату.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей. …
У Генеральній прокуратурі України заявляють, що «із задоволенням» поспілкуються з екс-прокурором анексованого Росією Криму Наталією Поклонською, якщо вона прибуде до Києва. Так речник ГПУ Андрій Лисенко прокоментував заяву Поклонської на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка і деяких українських державних діячів.
«Поза всіма сумнівами і застереженнями представники Генпрокуратури України з великим задоволенням поспілкуються з екс-прокурором анексованого Криму Наталією Поклонською на теми державної зради і заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також сформулюють ексклюзивні відповіді на її щирі запитання у разі прибуття останньої за адресою: 03057 Київ, вулиця Дегтярівська, 31-а. Усі законні підстави для цього є», – написав Лисенко у Facebook.
Раніше Поклонська у Facebook повідомила, що направила заяву на ім’я генпрокурора України Юрія Луценка з вимогою розпочати розслідування стосовно президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Поклонська заявляє, що вони «причетні до створення злочинного угруповання».
До анексії Росією Криму Наталія Поклонська працювала в органах прокуратури України. Навесні 2014 року, після окупації українського Криму, встановлена там Москвою російська влада призначила її «прокурором» півострова. Вона ініціювала заборону діяльності Меджлісу в Росії, а також фактично і в окупованому українському Криму, у 2016 році.
Наразі Поклонську в Росії вважають депутатом Державної думи. Вона була незаконно «обрана» до російського парламенту в українському Криму на псевдовиборах, які влаштувала Москва на окупованому півострові. Україна і Захід не визнали цього «обрання».
В Україні щодо Наталії Поклонської порушили дві кримінальні справи: про державну зраду і про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Вона також перебуває у санкційних списках ЄС і ще низки окремих країн, зокрема Австралії, Швейцарії, Ліхтенштейну чи Норвегії. …
Міністерство економічного розвитку і торгівлі не займається компанією «Укрнафта», заявив його керівник Айварас Абромавичус, коментуючи звинувачення у некомпетентності і образи власника групи «Приват», міноритарного акціонера «Укрнафти» Ігоря Коломойського на його адресу.
«На зборах акціонерів «Укрнафти» не був, і Міністерство не займається цією компанією, але дякую, що згадали», – написав Абромавичус на своїй сторінці у мережі у п’ятницю, 29 травня.
«Комісію з продажу нафти «Укрнафти» я очолив одразу після призначення, і ми миттєво усунули 15-відсотковий дисконт. З початку року продали 693,078.11 тонн за середньою ціною 11,533.84 доларів тонну. За старих умов покупець мав би зиск понад 50 доларів на тоні», – додав міністр Абромавичус.
У п’ятницю головний міноритарій «Укрнафти» Ігор Коломойський під час засіданням наглядової ради цієї компанії обізвав міністра економіки Айвараса Абромавичуса «мавпою».
«Мінекономіки не компетентне. Я акціонер цієї компанії і мені все одно, звідки привезли цю мавпу – з Литви чи звідки», – процитував Коломойського народний депутат від блоку Петра Порошенка Мустафа Наєм.
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський 20 березня обматюкав журналіста Радіо Свобода Сергія Андрушка. Інцидент трапився близько півночі біля офісу компанії «Укртранснафта», в якому розгорівся конфлікт, пов’язаний зі зміною керівника підприємства.
19 березня наглядова рада «Укртранснафти» тимчасово відсторонила голову правління Олександра Лазорка.
Раніше низка депутатів Верховної Ради закликали прем’єра відсторонити Пітера Ванхеке від керівництва «Укрнафтою».
Корпоративний конфлікт навколо компаній «Укрнафта» та «Укртранснафта» аналітики називають серед причин відставки голови Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського.
«Сьогодні [у суботу 30 травня 2015 року] о 14:30 відбудеться представлення нового голови Одеської обласної державної адміністрації Михаїла Саакашвілі. Після представлення Ігор Петрович Палиця [нинішній голова ОДА] готовий спілкуватися з пресою», – повідомив у п’ятницю увечері речник Одеської ОДА Микола Покровський.
Видання ПравдаUA повідомляє, що у п’ятницю, 29 травня, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав українське громадянство.
Раніше заступник голови Адміністрації президента Валерій Чалий підтвердив, що Кабмін направив президенту подання про призначення Михаїла Саакашвілі головою Одеської облдержадміністрації.
Екс-президент Грузії наразі очолює раду реформ при президенті України. У відповідь на запит Тбілісі про видачу Саакашвілі Київ відповів відмовою.
Нацбанк підвищив облікову ставку і вводить єдиний курс гривні. Протягом останніх тижнів Національний банк кілька разів знижував офіційний курс гривні, щоразу оновлюючи її історичний мінімум.
Такі дії регулятора були пов’язані з рішенням відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні.
Нацбанк постійно прискорював наближення офіційного курсу до ринкового, а сьогодні заявив, що курс гривні тепер буде встановлюватися банками, на підставі ринкового попиту та пропозиції.
У результаті сьогодні банки продають долар уже по 25 гривень.
На початку тижня з’явилася інформація, що Нацбанк планує відмовитися від використання індикативного курсу, забезпечивши єдиний ринковий курс гривні на міжбанківському валютному ринку.
НБУ з кінця минулого року проводить щоденні аукціони і продає близько 3 мільйонів доларів на день за заниженим курсом для встановлення індикативного курсу, на який повинні орієнтуватися банки при проведенні операцій.
Так, у понеділок, наприклад, середньозважений курс станом на 12.30 становив 16,1764 грн за долар, тоді як продаж на міжбанку здійснювався за курсом близько 21,50 грн за долар.
Ми виступаємо за прозору політику курсоутворення і перехід до ринкових механізмів. Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс. Головним у впровадженні монетарної політики регулятора є продовження використання системи гнучкого обмінного курсу – Валерія Гонтарева, голова НБУ
Водночас Гонтарева наголосила, що регулятор не відмовляється від можливості впливати на ринок за допомогою адмінважелів і може повернутися до них у будь-який момент при наявності передумов.
Правління Національного банку України в рамках підготовки до введення режиму інфляційного таргетування вирішило припинити проведення з 5 лютого 2015 року щоденних валютних аукціонів з відмовою від індикативного курсу гривні.
“Курс гривні буде встановлюватися банками на підставі об’єктивних параметрів ринкового попиту та пропозиції”, – йдеться в повідомленні НБУ.
За словами Гонтаревої, дане рішення має сприяти встановленню прозорості, більшої ефективності та об’єктивності механізмів ціноутворення.
Перед запуском аукціонів у листопаді Гонтарева запевняла, що валютні аукціони будуть проводитися протягом від трьох до шести місяців.
Також Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 14% до 19,5% з 6 лютого.
Дане рішення регулятор прийняв з метою забезпечення прогнозованого і контрольованого розвитку ринкової ситуації.
Регулятор уточнює, що може застосовувати більш жорстку грошово-кредитну політику.
Основною причиною підвищення облікової ставки є посилення інфляційних ризиків, які будуть високими в найближчій перспективі.
Таке рішення правління прийняло відповідно до розроблених рекомендацій Комітету з монетарної політики на підставі аналізу перспектив розвитку економіки і грошово-кредитного ринку.
НБУ зазначає, що підвищення процентних ставок матиме мінімальний вплив на активність в реальному секторі економіки, оскільки кредитування банків залишається істотно обмеженим внаслідок підвищених ризиків ділового середовища.
Від величини облікової ставки залежить вартість ресурсів, що надаються НБУ банкам як рефінансування.
Облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок НБУ і є базовим індикатором оцінки вартості грошових ресурсів.
У теорії облікова ставка не може бути нижчою від рівня інфляції.
Національний банк прогнозує зниження ВВП на 4-5% в 2015 році.
“Минулого року наші прогнози щодо зниження очікувалися на рівні 6-7%. Цього року очікуємо зниження на 4-5%”, – сказав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Сергій Ніколайчук.
Ніколайчук нагадав, що прогноз щодо інфляції на цей рік становить 17,2%.
“За рахунок заходів, які ми застосовуємо, НБУ очікує уповільнення інфляційних процесів уже в 1 півріччі, тоді як за підсумками року прогноз становить 17,2”, – додав він.
Директор департаменту висловив сподівання, що в 2016 році інфляція повинна знизитися до менш ніж 10%.
“Падіння ВВП має, насамперед, структурний характер і обумовлене факторами з боку пропозиції. І хоча негативний розрив ВВП є досить суттєвим – 8-9% від потенційного ВВП, за оцінками фахівців Національного банку України, конвергенція фактичного ВВП до свого потенційного рівня в середньостроковій перспективі можлива лише внаслідок макрофінансової стабілізації, чому сприятиме і жорстка грошово-кредитна політика”, – вважає Нацбанк.
Національний банк має намір посилити повноваження своїх кураторів в банках.
“Ми будемо посилювати повноваження кураторів, але для посилення їхніх повноважень ми повинні посилити їхній захист. Наприклад, на нашого куратора у VAB Банку завели кримінальну справу”, – сказала глава НБУ.
Вона нагадала, що куратори є у всіх банках, яким видано стабілізаційні кредити.
Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб погодили ключові параметри програми EFF з Міжнародним валютним фондом.
Глава НБУ нагадала, що програма співпраці передбачена на 4 роки.
Раніше повідомлялося, що Міжнародний валютний фонд має намір розглянути запит України про відкриття нової багаторічної програми, підтриманої розширеним кредитуванням (Extended Fund Facility, EFF), для заміни існуючої програми stand-by.
Гонтарева сподівається на розгляд радою директорів Міжнародного валютного фонду виділення Україні чергового траншу до березня.
“Сподіваюся, що завтра-післязавтра буде фінальна версія меморандуму з МВФ. Вони вже, напевно, будуть їхати, і десь через 2-3 тижні після їхнього від’їзду буде рада директорів МВФ”, – сказала глава НБУ.
Місія МВФ прибула в Україну для зустрічей із владою 8 січня.
Планувалося, що вона буде працювати в Києві до 29 січня, проте термін візиту був продовжений до 6 лютого.
На думку провідного експерта інформаційно-аналітичного центру Андрія Шевчишина, введення Нацбанком єдиного курсу валют спровокує підйом долара на міжбанку до позначки 23 гривні.
Фінансист вважає, що наміри Нацбанку встановити ринковий курс мають відношення до роботи місії МВФ в Україні.
“Ймовірно, це одна з вимог МВФ. Питання реальності такої дії (встановлення єдиного курсу – ред.) необхідно розглядати через призму вольового і, певною мірою, політичного кроку. Оскільки найбільш ймовірно отримати на момент встановлення єдиного курсу міжбанківський високий курс в районі 21 -23 грн за долар замість бажаного 16-17 грн за долар”, – говорить експерт.
І хоча економічні агенти вже звиклися з високими курсовими позначками, платити державі (за борги, імпорт, озброєння і т.д.) за таким курсом буде накладно, вважає економіст.
Шевчишин розповів, що заява НБУ про скасування індикативного курсу вже позначилася на ринку валют. “В останні дні ми спостерігаємо очікування зростання курсів валют. Кількість охочих придбати валюту збільшилася, а експортери притримують виручку в очікуванні підвищення курсів”.
При цьому експерт прогнозує, що якщо в найближчі кілька місяців не з’являться додаткові нормативні обмеження від НБУ, можна очікувати появу валюти у вільному продажу, хоча і за більш високим курсом.
Разом з тим курс гривні на міжбанківському валютному ринку в четвер продовжує знижуватися: котирування на початок торгів становили 23,5- 24,5 гривні за долар, а до 11:30 розширилися до 23,5- 25 гривні за долар.
Попередній історичний мінімум на міжбанку був зафіксований 4 лютого, коли реальний курс гривні знизився до 23,05 гривні за долар з 22,2 гривні за долар. …
Екс-президент Грузії Міхaїл Саакашвілі готується стати директором Національного антикорупційного бюро України. Як пишуть ЗМІ, Саакашвілі вважає, що фронт боротьби за свободу Грузії проходить сьогодні в Україні. І корупція — це ворог для України не менший, ніж російські війська і російські танки. Тому політик готує пакет відповідних документів і збирається взяти участь у публічному конкурсі на посаду директора НАБУ. Який, як відомо, був оголошений 12 січня цього року. Прийом документів триватиме 30 календарних днів — до 12 лютого.
Інформація про Саакашвілі на посаді директора НАБУ не нова. Грузинського політика «сватали» на цю посаду ще восени минулого року, як тільки в парламенті «знайшлося» достатньо голосів, щоб створити орган з боротьби із вищою політичною корупцією. Але тоді Саакашвілі не бачив для себе за можливе відмовитися від громадянства країни, президентом якої він був майже 10 років. «Мені запропонували посаду першого віце-прем’єра України. Але для цього я мав отримати українське громадянство, відмовившись від грузинського. Я відмовився. На цьому етапі для мене це не є можливим», — сказав він тоді в інтерв’ю.
Виходить, що за останні два місяці щось у житті Міхеїла Саакашвілі суттєво змінилось, якщо він вже готовий відмовитися від грузинського громадянства заради боротьби з українською корупцією. Адже, хоча конкурсна комісія і змінила, порушуючи чинне законодавство, умови участі в конкурсі, дозволивши іноземцям кандувати. Однак чинна редакція закону України про Національне антикорупційне бюро чітко визначає, що директор НАБУ не може бути громадянином/громадянкою іншої держави. Українське громадянство — обов’язкове. І, як відомо, станом на учора в планах парламентської коаліції не було задуму змінювати цю статтю. Хоча сам закон таки поміняють.
Минулої п’ятниці — 30 січня 2015 року — в парламенті було зареєстровано законопроект №1660-Д, який дозволить повернути в Закон України «Про Національне антикорупційне бюро» більшість статей, вилучених в ніч перед голосуванням.
Законопроект було зареєстровано депутатами від різних політичних сил і погоджено комітетом Верховної Ради з боротьби із корупцією та організованою злочинністю.
«Цей законопроект став консенсусом між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, різними політичними силами та Адміністрацією Президента, — стверджує Єгор Соболєв, голова парламентського комітету з боротьби із корупцією та організованою злочинністю. — Він містить суттєві правки до закону, яке дозволить запустити роботу Бюро та частково поверне йому незалежність, прозорість та повноваження, які були попередньо вилучено».
Законопроектом №1660-Д повертаються високі зарплати співробітникам Бюро, що дозволить убезпечити майбутніх борців із корупцією від хабарів. Також повертається і норма про заборону працювати в Бюро осіб, які за останні п’ять років працювали в антикорупційних підрозділах СБУ, МВС та прокуратури тощо.
«Ця норма була однією з ключових, що була вилучена в ніч перед голосуванням та яку обов’язково потрібно було повернути в закон, — стверджує голова правління Віталій Шабунін. — Адже не можна допускати працювати в Бюро старих «борців» із корупцією, що вже «наборолися» до того, що Україна — одна з найкорумпованіших країн світу».
Одним з важливих норм закону стало повернення в підслідність НАБ екс-президентів. Законопроектом конкретизується конкурсна процедура з добору директора НАБ: чіткіше визначено кваліфікаційні вимоги до кандидатів на цю посаду; конкурсній комісії з добору директора надається право проводити інтерв’ю з будь-якою кількістю дібраних претендентів, внаслідок чого комісія має шляхом відкритого голосування дібрати двох або трьох кандидатів, із яких Президент України визначає кандидата, що призначається на посаду директора.
Ще одна важлива новація — створення інституту детективів. Усередині НАБ працюватимуть справжні детективи, які одночасно будуть і слідчими, і оперативними співробітниками. Цим детективам дозволятимуть навіть моніторити банківські рахунки.
Окремим важливим кроком є створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування НАБ та підтримувати державне обвинувачення у відповідних провадженнях.
До речі, експерт зауважують, що призначення Саакашвілі — це далеко не просте питання. Адже воно тягне за собою низку наслідків у міждержавних стосунках і може суттєво позначитися на відносинах офіційного Тбілісі та Києва. «Призначення Саакашвілі не зрозуміють ні його виборці, бо це означатиме відмову від громадянства, ні, тим більше, Маргвелашвілі…», — сказав Віталій Шабунін. …
Завтра валютний міжбанк почне працювати за новими правилами: НБУ відмовляється від індикативного курсу. ПравдаUA запитала банкірів, як це вплине на курс гривні.
Про відмову від індикативного курсу глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила в понеділок на зустрічі з менеджерами 40 найбільших банків. «Ми виступаємо за перехід до ринкових механізмів курсоутворення, – цитує прес-служба НБУ Гонтарєву. – Також ми хочемо, щоб на ринку був єдиний і ефективний курс».
Гіпотетично це означає, що банки не будуть імітувати торги по 16 гривень за долар, офіційні та неофіційні курси на міжбанку вирівняються, офіційний курс НБУ прийде у відповідність з ринковим, обмінні пункти банків виставлять курси, близькі до реальності. Так чи буде насправді?
Ми звернулися за роз’ясненнями в НБУ, але там сказали, що зможуть надати коментарі тільки в четвер.
Банкіри теж поки не отримали жодних роз’яснень з новими правилами роботи на міжбанку. Вони погодилися висловити свої очікування від цього рішення тільки анонімно. Гонтарева ще минулого тижня особисто просила бути стриманими у висловлюваннях про курс.
У понеділок в НБУ була щотижнева нарада з представниками банків. Там повідомили, що з четверга скасовується індикатив. З приводу аукціонів питання залишається відкритим. НБУ поки не надав жодної нормативної бази, тому залишається гадати на кавовій гущі. Ймовірно, днями НБУ підніме офіційний курс до рівня міжбанку. Слід очікувати зростання котирувань міжбанку до рівня 24-25 гривень за долар. Зараз всі учасники ринку чекають якісь документи від регулятора.
Спред на чорному ринку скоротиться, щоб залучити більше клієнтів. Чи стане чорний ринок менше? Не варто забувати, що діє 2% -й збір до ПФ при купівлі валюти через касу банку та обмеження в 3000 гривень на одного клієнта. Котирування в касах банку будуть в межах ринкових і велика частина клієнтів відразу побіжить скуповувати валюту, що підштовхне курс знову вгору. Розраховувати на те, що експортери стануть у великих обсягах заводити виручку, теж не варто, у багатьох банках існує відкладений попит, який обов’язково вистрілить.
У теорії, з четверга банки будуть встановлювати комерційний курс, виходячи з котирувань міжбанку.
Якщо ринок не обмежуватимуть, наприклад, дзвінками і т.п., курс може вийти на рівень 22-23 гривні за долар. Який реальний ефект дасть цей режим, побачимо.
Нам НБУ в деталях нічого не пояснив, були проговорено лише загальні принципи. Чекаємо постанови або листи.
Мої відчуття – легше жити не стане. Однозначно курс долара підросте. Консенсус-прогноз від банкірів, з якими я спілкуюся: долар коштуватиме 20-21 гривню.
Коли курс тримають, а потім відпускають – він спочатку вистрілює, потім відкочується. Після цього приходить стабілізація. Такий сценарій ми можемо побачити.
Є відкладений попит на долар. Є ризик, що після відома всіх курсів в один, імпортери виставлять всі свої заявки. Тоді курс долара ще виросте. Але якщо експортери стануть ховати менше валютної виручки та заведуть її в Україну, то буде більше продавців і курс може знизитися. Та й для імпортерів курс може виявитися завищеними й економічно недоцільним для їхніх операцій. Звуження попиту від імпортерів і збільшення пропозиції від експортерів дасть можливість зміцнитися гривні.
Технічно банкам з єдиним курсом буде працювати набагато простіше, але треба розуміти, що зі зростанням курсу загострюються старі проблеми. Наприклад, проблема валютних кредитів і необхідність доформувати у великих обсягах резерви під валютні кредити.
НБУ хоче зробити один курс, щоб прибрати тіньовий ринок. Ідея правильна, але реалізована вона буде, думаю, на 30-40%. У першу чергу потрібно прибрати агентські обмінні пункти, щоб контролювати всі готівкові операції. Ці пункти – посередник між банками і чорним ринком. Прибравши його, ми зменшимо чорний ринок. НБУ вже заявляв про бажання позбутися «агентів».
Чорний ринок нікуди з четверга не дінеться. Він закриється, коли долара в банках буде більше, ніж на чорному ринку. Але в банки долар не завезли, і не варто забувати про 2% збір до ПФ.
Після скасування індикативного курсу Гонтарева повинна прийняти рішення про викуп на позицію НБУ всій приходить в країні валюти, а це близько $ 5 млрд на місяць. Гонтарева минулого тижня обговорювала з банками цю ініціативу, але поки не підтвердила її.
Прихована експортна виручка не повернеться в Україну, – немає довіри. Експортери укладають контракти за межами України.
Ми зайшли в точку рівноваги – 21 гривня. Якщо Гонтарєва відчує достатню силу – вона буде гнати курс до 17 гривень. Таким він закладений в бюджет.
Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень
Рух до єдиного курсу – це позитив для економіки. Це має додатково стимулювати експортерів заводити виручку, імпортери отримають можливість купити цю валюту на прозорих умовах. Це має прибрати можливості корупції на заробітку від різниці курсів.
Досить імовірно, що разом з відмовою від індикативного курсу буде оголошено і про те, що ми отримаємо додаткове фінансування від МВФ. Це дасть сигнал ринку, що у НБУ будуть додаткові можливості для інтервенцій.
Не можна говорити, що курс може залишитися на 21-22 гривнях, так як зміниться пропозиція валюти.
Думаю, НБУ домовиться з комерційними банками, щоб ті викидали не всі свої заявки на міжбанк (є відкладений попит), а пред’являли їх поступово – протягом декількох тижнів.
Я не думаю, що НБУ буде міняти формулу визначення офіційного курсу. На сьогодні у нас курс встановлюється за результатами торгів на 14:00, він і далі буде встановлюватися таким чином. У найближчі дні офіційний курс гривні продовжить слабшати.
Банківські обмінники теж повинні підтягти курси до ринкових. Обсяги чорного ринку повинні істотно скоротитися.
Не виключено, що через півроку, коли закінчиться опалювальний сезон і знизиться ціна на газ, а також, можливо, виростуть доходи від експорту в літні місяці, що зазвичай відбувається, – ситуація стабілізується. …
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк блокує постанову Кабміну, яка забирає в олігарха Ігоря Коломойського право занижувати ціну на нафту.
Про це пише у мережі депутат від фракції БПП Сергій Лещенко.
“Яценюк продовжує розкривати себе як агента Коломойського. Мета – зупинити нові правила, за якими “Укрнафта” більше не матиме 15-відсоткову знижку на стартову ціну на аукціонах з продажу нафти”, – пише Лещенко.
Як відомо, цієї середи Кабмін ухвалив постанову, якою ця знижка знімалася.
“Зауважень до постанови не було ні в кого з міністрів, у тому числі в міністра юстиції Павла Петренка”, зазначає депутат.
Водночас, за словами Лещенка, в п’ятницю ввечері до Міністерства палива та енергетики прийшли зауваження від Мінюсту – які фактично блокують підготовку документу для підписання Яценюком.
“А цинізм у тому, що, блокуючи в кулуарному режимі постанову, в публічній площині Яценюк продовжує піаритися і вимагає… якнайшвидше подати йому документ на підпис”, – зазначає депутат.
“Майже одночасно із зауваженнями Мінюсту, о 18:01 (!) на сайті Кабміну вийшло відповідне повідомлення, де Яценюк вимагає “оформити відповідно до регламентних вимог і невідкладно подати на підпис главі уряду”, бо “в Секретаріаті Кабінету Міністрів станом на вечір 23 січня належним чином оформленого проекту постанови наразі немає”, – пише Лещенко.
“Її і не може бути, бо ввечері 23 січня підконтрольний Яценюку Мінюст вніс заперечення на постанову. Заради чого це все? Щоб на запланованому на 31 січня аукціоні “Укрнафта” передала фірмам Коломойського нафту з 15-відсотковим дисконтом. На “продаж” планують виставити 500 тисяч тонн, економія для Коломойського – десь 22 мільйони доларів. Тобто майже півмільярда гривень! А ви кажете, що в державі немає грошей на сніданки школярам?”, – обурюється він.
Україна фактично перебуває у стані дефолту. Про це у коментарі ПравдаUA сказав економіст Олег Соскін.
“Але дефолт оголошується, коли країна не може розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями. Зараз російське керівництво скаже, що ми винні 6 мільярдів долларів. І треба буде гасити, а гасити немає чим. Золотовалютних запасів немає. І від’ємне сальдо платіжного балансу буде понад 13 мільярдів доларів, а може і всі 14. Інвестиції сюди не приходять – ні прямі, ні портфельні. Грошей, щоб хоча би за рахунок інвестицій розрахуватись, немає. ВВП падає, йде страшенна девальвація гривні і відповідна споживча інфляція”, – зазначив він.
За словами експерта, в Україні паралізується рух капіталу, через що може наступити колапс.
“Людей вони обклали податками і поліцейсько-каральними інструментами, штрафами й іншими фіскальними обмеженнями. Все зупиняється. Всі ринки стали. Вони паралізували всю ринкову інфраструктуру і рух капіталу. Якщо капітал не може рухатись, значить наступає колапс”, – сказав економіст.
Крім того, за словами Соскіна, існує загроза функціонування самої держави.
“Є внутрішня загроза, що держава не зможе функціонувати, бо немає у бюджеті ресурсів. Держава з 2008 року (коли була друга девальвація) нагромадила 70 мільярдів доларів сукупного боргу. І сьогодні немає у бюджеті грошей, щоб обслуговувати цей борг. Наприклад, на 2015 рік влада написала, що сукупні запозичення будуть майже 300 мільярдів гривень. Якщо відняти чистий дефіцит бюджету, то запозичити треба 230-235 мільярдів гривень по курсу 17. Це мільярди доларів. Це безпосередня загроза існуванню України як держави”, – заявив він.
За словами експерта, соціально-економічна модель олігархічного капіталізму в країні добігла свого кінця. “Її потрібно міняти”, – зауважив економіст.
На думку науковця, для виходу з загрозливої ситуації потрібно вплинути на “першу слабку ланку” – гроші.
“Потрібно замість девальвації розпочати ревальвацію національної валюти. Для цього треба припинити друкувати гроші, ввести вільне ходіння євро, прив’язати гривню до “кошикової валюти” МВФ, зняти всі обмеження з валютно-фінансових операцій і припинити купувати боргові зобов’язання уряду”, – сказав Соскін.
Також експерт переконаний, що в Україні слід дозволити підприємцям вільно займатись своєю діяльністю.
“Потрібно відмінити податок на додану вартість, податок з прибутку, ввести єдині соціально-пенсійні індивідуальні депозитні рахунки на кожну людину. Щоб вона знала, що гроші належать їй, а не якомусь “кориту”. Ввести податок з купівлі, а прибутковий податок має бути 10%, соціально-пенсійний податок – 14-15%. Треба запровадити європейську модель народного капіталізму і будувати середній клас”, – вважає економіст.
Нагадаємо, що золотовалютні резерви України знизилися до десятирічного мінімуму – станом на 1 січня 2015 року вони склали 7, 533 мільярда доларів. Всього за минулий рік резерви Нацбанку України знизилися майже в три рази. …
Україна стоїть на порозі масштабної олігархічної війни. Віктор Пінчук викликає в суд Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, оскаржуючи їх права на великий металургійний комбінат, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову.
Багато в чому схожий процес між Борисом Березовським і Романом Абрамовичем в 2011-2012 року увійшов в історію як “процес століття”. Завдяки протистоянню олігархів громада дізналася про найдрібніші подробиці корупції, зради і брехні в російському бізнесі часів первинного накопичення капіталу. А для Березовського поразка закінчилася наглою смертю у ванній кімнаті свого лондонського палацу.
Подібне чекає і українців. Розгляд між Пінчуком і Коломойським буде проходити у Високому суді правосуддя в Лондоні, але відлуння судових дебатів незабаром буде чутно і в Києві. За словами людей, близьких до протистояння бізнесменів, таких великомасштабних інформаційних війн Україна ще не знала.
І судячи з документів, які сторони передали в суд, компромісу у цій війні шукати ніхто не буде. На кону стоять не тільки мільярди доларів, але і ділова репутація учасників процесу і можливість подальшого перегляду прав власності на інші великі активи.
Медіа-холдинги Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського вже зараз готуються до взаємного знищення реноме своїх власників. Сьогодні представники обох бізнес-груп активно збирають будь-яку інформацію про події навколо приватизації великих металургійних активів в 1997-2007 роках. Окремі з них навіть використовують у своїх цілях шпигунство проти журналістів, які пишуть на цю тему.
Втім, вже зараз в матеріалах справи Віктор Пінчук, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов розкрили достатній пласт інформації, яка теоретично здатна привести до перегляду результатів приватизації і масштабного переділу власності.
Багато чого з того, що повідомили олігархи суду, було відомо і раніше. Але тепер це вже не просто чутки і домисли, а офіційні версії реальності, спираючись на які Віктор Пінчук та Ігор Коломойський публічно будуть звинувачувати один одного в несумлінності, “кидалово”, корупції і використанні політичних важелів у своїх бізнес-інтересах.
Коротенько фабула спору виглядає так. Віктор Пінчук стверджує, що восени 2004 року він передав групі “Приват” 130 млн. доларів на покупку у держави великого металургійного підприємства. Але після приватизації комбінату приватівці відмовилися передати йому належний пакет акцій.
Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов категорично заперечують – і факт отримання грошей, і які-небудь домовленості з Віктором Пінчуком про акції підприємства. За їхньою версією, вони домовлялися про переділ комбінату не з Пінчуком, а з Рінатом Ахметовим.
Претензії Пінчука вони пояснюють його переконанням, що власники комбінату повинні розплатитися з ним – як з зятем президента – за підпис Кучми під законом про приватизацію у 2004 році.
У нашому розпорядженні опинився позов Віктора Пінчука у Високий суд правосуддя в Лондоні і відповідні письмові роз’яснення Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. У першій частині ми викладемо лише короткий переказ версій обох сторін.
Суперечка між олігархами розгорілася навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК).
До 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства Укррудпром. В результаті приватизації в серпні 2004 року КЗРК був проданий компанії “Солайм”, що входить в так звану групу “Приват” Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
На сьогоднішній день комбінат належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських засадах керують група Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського.
Віктор Пінчук натомість стверджує, що в серпні 2004 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов купили КЗРК не для себе, а в його, Пінчука, інтересах.
Claim Form And Particulars
За його словами, за місяць до приватизації він бачився з “приватівцями” в Ялті, і в присутності Ріната Ахметова і братів Суркісів домовився з ними, що покриє витрати на купівлю комбінату, а після аукціону Коломойський і Боголюбов передадуть КЗРК у його власність.
Далі, каже Пінчук, Коломойський і Боголюбов дійсно купили КЗРК, і на перший час навіть призначили його людей керівниками комбінату.
А коли справа дійшла до повернення підприємства Пінчуку, “приватівці” повідомили, що всіма акціями КЗРК володіє якась компанія Alcross на Британських Віргінських островах, купивши яку Пінчук стане повноправним власником активу.
Віктор Пінчук нібито повірив, але, заплативши 143 мільйонів доларів за Alcross, виявив, що це підставна компанія-пустишка. Коли махінація виявилася, “приватівці” запропонували Пінчуку нову угоду: власник “Інтерпайпу” отримає комбінат, якщо погодиться створити спільно з групою “Приват” Феросплавний холдинг і передасть в його управління свою частку в Нікопольському заводі феросплавів (НЗФ).
На той момент Коломойський і Боголюбов вже контролювали левову частку виробництва феросплавів в країні, але створення повноцінної монополії “заважали” 73% акцій Пінчука в Нікопольському заводі феросплавів.
Віктор Пінчук знову погодився на угоду з “Приватом”. Але з умовою, що її учасниками стануть лідери російської фінансово-промислової групи “Лужники” – Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. По суті, “лужниковці” повинні були стати гарантом домовленостей між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським.
В результаті, після довгих переговорів сторони домовилися, що засновниками Феросплавного холдингу стануть група “Приват” (50%), Віктор Пінчук (30%) і “лужниковці” (20%).
За умовами операції, крім об’єднання феросплавних активів і повернення КЗРК Пінчуку, сторони повинні були відшкодувати один одному збитки: Пінчук повинен був виплатити “Привату” дивіденди за акціями НЗФ, а Коломойський і Боголюбов – прибуток від роботи КЗРК за весь час володіння комбінатом.
Незабаром основні умови угоди були виконані. Пінчук передав загальній компанії свої акції в НЗФ, а група “Приват” – всі свої активи в інших феросплавних заводах. Феросплавний холдинг був створений.
Залишалося виконати лише останній пункт – що стосується виплати боргів. Але, як стверджує Пінчук, Коломойський і Боголюбов не захотіли затвердити порядок погашення боргів, і, оскільки формально угода не була закрита, акції КЗРК так і залишилися у володінні групи “Приват”.
Далі конфлікт вийшов за межі двох сторін. Згідно з позовом Пінчука, в липні 2007 року Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов продали 50% своїх акцій в КЗРК Рінату Ахметову.
Лідери групи “Приват” у свою чергу заперечують практично всі ключові тези позову Віктора Пінчука.
На відміну від Пінчука, який спирається на ділову сторону питання, Коломойський і Боголюбов описують політичний аспект подій, про які йдеться в позові.
Зокрема вони стверджують, що Віктор Пінчук мав значний вплив на органи влади завдяки шлюбу з дочкою президента Леоніда Кучми.
Як приклад використання Віктором Пінчуком свого впливу на органи державної влади, Коломойський наводить ситуацію навколо компанії Укрнафта, контрольний пакет акцій якої належав державі.
За словами Коломойського, у 2002 році Віктор Пінчук запропонував йому і Боголюбову укласти угоду: Пінчук допомагає призначити в керуючі органи потрібних “приватівцям” людей, в обмін на що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов віддають йому половину прибутку Уркнафти і щомісяця перераховують 5 мільйонів доларів в якийсь “спеціальний фонд”.
При цьому Коломойський стверджує, що Пінчук не приховував, що цей фонд формувався для виборчої кампанії Леоніда Кучми, який готувався до третього терміну свого президентства.
За словами Коломойського, в цілому вони перерахували в цю виборчу касу 100 мільйонів доларів.
Суть версії групи “Приват” полягає в тому, що всі претензії Віктора Пінчука зводяться до того, що він як зять Леоніда Кучми мав право вимагати акції КЗРК в обмін на підписання президентом закону про приватизацію Укррудпрому.
При цьому Коломойський категорично заперечує будь-які домовленості про покупку акцій КЗРК на користь Віктора Пінчука. За його словами така угода була, але не з Пінчуком, а … з Рінатом Ахметовим, і стосувалося лише 50% акцій комбінату.
За словами Коломойського, в березні 2004 в Мілані він зустрівся з Ахметовим, і вони домовилися, що група “Приват” купить у держави акції КЗРК, а після приватизації передасть половину акцій комбінату Рінату Ахметову.
А через деякий час Рінат Ахметов скаржився Коломойському, що Віктор Пінчук загрожує скористатися своїм впливом і, якщо КЗРК не куплять на його користь, Кучма накладе вето на прийнятий парламентом закон про приватизацію Укррудпрому.
При цьому Коломойський не заперечує факту ялтинської зустрічі з Пінчуком. Обід в ресторані “Тифліс” був, каже Коломойський. Тоді Віктор Пінчук у присутності Ахметова і братів Суркісів дійсно піднімав питання про приватизацію КЗРК, але ніяких угод з цього приводу досягнуто не було. А той факт, що після приватизації, керівниками комбінату були призначені люди Віктора Пінчука, пояснюється не тим, що комбінат був куплений на користь Пінчука, а побоюваннями, що зять президента міг здійснювати на власників КЗРК тиск.
Всі подальші домовленості про передачу комбінату Пінчуку приватівці категорично заперечують. В тому числі, слова Пінчука про те, що під виглядом акцій КЗРК за 140 мільйонів доларів йому продали компанію-пустушку Alcross.
За словами Коломойського, Пінчук спочатку знав, що Alcross – це підставна компанія, і купував її тільки для того, щоб юридично оформити повернення частини боргів по іншому активу – Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ).
Якщо вірити Ігорю Коломойському, НЗФ – ще один завод, щодо якого Віктор Пінчук використовував свій політичний вплив. За словами Коломойського, ще в 1999 році вони домовилися з Пінчуком, що всі куплені в держави акції НЗФ будуть поділені між ними порівну. Але Віктор Пінчук не виконав цю умову, в результаті чого “приватівці” виявилися міноритарними акціонерами заводу.
Після президентських виборів 2005 року у нової влади виникли питання до приватизації часів Кучми. Причому в своїх свідченнях Ігор Коломойський не приховує, що на той момент група “Приват” активно допомагала державі відсудити у Пінчука акції НЗФ, щоб у разі успіху, купити їх самим. Нагадаємо, на той момент главою уряду була Юлія Тимошенко.
Ігор Коломойський стверджує, що ідею про створення Феросплавного холдингу запропонував не він, а сам Віктор Пінчук у квітні 2006 року на зустрічі в Женеві. За словами Коломойського, Пінчук був стурбований тим, що Юлія Тимошенко може повторно стати прем’єр-міністром, і акції Пінчука в НЗФ остаточно перейдуть під контроль держави.
Коломойський визнає всі домовленості про створення Феросплавного холдингу і участь в цій угоді “лужниковців” Олександра Бабакова і Михайла Воєводіна. Але при цьому категорично заперечує, що в цих угодах як-небудь застерігалася можливість передачі Віктору Пінчуку акцій КЗРК.
Більше того, Коломойський звинувачує Пінчука в тому, що при створенні Феросплавного холдингу, власник “Інтерпайпу” порушив домовленості і не виплатив борги, стверджуючи, що вся документація по діяльності НЗФ була знищена.
Що важливо – згідно з показаннями Коломойського, 50% акцій КЗРК були передані Рінату Ахметову приблизно за місяць до початку переговорів про створення Феросплавного холдингу. Це трапилося 24 березня 2006 року, а не в липні 2007 року, як був упевнений Віктор Пінчук.
У заключній частині своїх свідчень Ігор Коломойський запевняє суд, що у Пінчука немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він упустив час для подачі позову.
Згідно з Цивільним кодексом України, звернення до суду має надійти протягом трьох років з моменту, коли особа дізналася про порушення його прав та інтересів. Віктор Пінчук подав позов в березні 2013 року, а про продаж акцій КЗРК Рінату Ахметову він дізнався в липні 2007.
Віктор Пінчук просить британський суд змусити Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова визнати, що акції КЗРК перебували і перебувають у довірчому управлінні на його користь. А також відшкодувати весь збиток від володіння комбінатом групою “Приват”, у тому числі і весь прибуток, отриманий від роботи КЗРК за весь цей час. За словами джерел в оточенні Віктора Пінчука, у разі виграшу сума виплат, належних власнику “Інтерпайпу” може скласти від 800 мільйонів до 2,5 мільярдів доларів США.
Закулісні подробиці судового протистояння Віктора Пінчука та групи “Приват” у Лондоні представляють особливий інтерес. Про підгрунтя подій десятирічної давності, навколо яких йде судовий розгляд, а також ролі Рината Ахметова в конфлікті між Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським читайте вже найближчим часом.
Бійці батальйону Дніпро, які раніше захопили Одеський нафтопереробний завод, зажадали у підприємства надати людей для вивезення нафтопродуктів. На територію заводу бійці підігнали три бензовози. Про це повідомив генеральний директор підприємства Василь Пономаренко.
За його словами, вранці бійці зажадали в охорони підприємства надати ключі від воріт і доступ до шлагбауму підприємства.
“Після відмови співробітників НПЗ бійці коломойського скрутили охорону, відкрили ворота, передали нам лист від слідчого Жуковської про те, щоб ми надали людей для сприяння в зливі нафтопродуктів”, – розповів Пономаренко. При цьому, за його словами, він не має такої можливості, оскільки на заводі зараз відсутні працівники – на підприємстві офіційно оголошений простій. Також завод відключений через борги від електроенергії.
Зараз на ОНПЗ підігнали три бензовози. Керівництво заводу викликало на місце правоохоронців, очікується прибуття слідчої групи.
Також гендиректор заводу звернувся до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням провести перевірку на предмет того, чи законно перебувають на території НПЗ бійці батальйону Дніпро.
Як уже повідомлялося, 22 листопада 2014 року озброєні люди банди коломойського “приват” захопили Одеський НПЗ. Вторгнення почалося зі спроби співробітників компанії Укртранснафтопродукт оглянути резервуари із заарештованою раніше нафтою.
На думку адвоката підприємства Андрія Федура, метою захоплення є викрадення нафти з Одеського НПЗ на десятки мільйонів гривень.
11 грудня озброєні люди під прицілами автоматів змусили працівників Одеського НПЗ перекачати нафтопродукти на підприємство Синтез Ойл, яке належить банді “приват” коломойського і боголюбова.
З 16 грудня 2014 року керівництво заводу оголосило зупинку НПЗ до особливого розпорядження. …
Про це заявив заступник голови Адміністрації президента Валерій Чалий.
«У нас залишається питання – чи не буде гуманітарна допомога на місці розбита з мінометів терористами, які там знаходяться», – цитує слова Чалого прес-служба Адміністрації президента на їхній сторінці у мережі.
За словами Валерія Чалого, у роботі міжнародної місії щодо доставки допомоги до Луганська готові взяти участь США та ЄС.
«Це мають бути не конвої, а гуманітарна допомога, яка доставляється через контрольовані Україною пункти перетину кордону із забезпеченням безпеки, під координацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Ми сьогодні скоординували всі дії, узгодили позиції», – зазначив Чалий.
Він наголосив, що Україна не заперечує проти участі Росії у роботі цієї місії.
