01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Росія: «Газпром» повідомив про новий наступ «Нафтогазу» на його активи

Російський газовий монополіст «Газпром» повідомив нові подробиці дій «Нафтогазу України» в намаганні арештувати активи російської компанії на виконання рішення Стокгольмського арбітражу, за яким «Газпром» має сплатити українській компанії понад 2 з половиною мільярди доларів із відсотками.

Як мовиться в новому фінансовому звіті «Газпрому», ще 15 лютого «Нафтогаз» направив до підрозділів найбільших банків у Люксембурзі і до люксембурзької компанії «Газ Капітал», що є «дочкою» монополіста, сповіщення про арешт будь-якої заборгованості і активів «Газпрому» в цій країні: 15 квітня російський монополіст оскаржив цей арешт у суді міста Люксембурга.

Про те, що «Нафтогаз» почав процес виконання рішення арбітражу шляхом стягнення боргу «Газпрому» і в Люксембурзі, обидві сторони раніше згадували лише побіжно.

На цей час українська компанія веде такі процеси також у Нідерландах, Великій Британії, Швейцарії і США і заявляє, що найближчим часом можливі такі процеси і в інших країнах, також триває пошук активів «Газпрому» в інших юрисдикціях.

У грудні 2017 року і лютому 2018 року Стокгольмський арбітраж виніс рішення у спорах «Нафтогазу» і «Газпрому» про постачання газу в Україну і його транзит через українську територію, в підсумку зобов’язавши російську компанію виплатити українській 2,56 мільярда доларів, із нарахуванням відсотків за прострочену виплату. «Газпром» ці рішення оскаржив, але оскарження не зупиняє права «Нафтогазу» домагатися виконання рішення арбітражу.

Read More

Імовірність «цукрової коми» в кримськотатарського активіста Бекірова зростає щодня – Супрун

Імовірність «цукрової коми» в кримськотатарського активіста Едема Бекірова зростає щодня, заявила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у Twitter-і із посиланням на його родичів.

«Важко хворий український політв’язень Едем Бекіров більше ніж тиждень не отримує медикаментів. Він незаконно утримується Росією у СІЗО Сімферополя. За словами родичів Едема, імовірність «цукрової коми» зростає щодня», – написала Супрун.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова раніше направила звернення до російської колеги Тетяни Москалькової про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова. У нього виникла алергічна реакція через ін’єкцію інсуліну, призначеного йому після медичного обстеження.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що активіста підозрюють у «зберіганні і передачі вибухових речовин і боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

Read More

Українські військові візьмуть участь у навчаннях НАТО в Естонії

Українські військові візьмуть участь у навчаннях НАТО «Весняний шторм» в Естонії, повідомив естонський Головний штаб армії оборони.

Навчання триватимуть з 29 квітня до 17 травня. У них візьмуть участь військові зі США, Бельгії, Грузії, Канади, Латвії, Литви, Польщі, Франції, Німеччини, Фінляндії, України, Великої Британії та Естонії.

Військові хочуть перевірити синхронізованість планів битви, співпрацю між різними рівнями командування та готовність підрозділів виконувати бойові завдання.

Північноатлантичний альянс посилив співпрацю з Україною після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі навесні 2014 року.

Read More

В Україні до 2 травня припинили видавати біометричні документи

В Україні до 8:00 2 травня припинили видавати біометричні документи, повідомило підприємство «Паспортний сервіс».

Компанія пояснила перерву «технічними причинами»: у цей період будуть проведені регламентні роботи з технічного обслуговування серверного та телекомунікаційного обладнання міграційної служби.

Водночас оформлення довідок про несудимість, страхування та апостилювання здійснюватиметься в штатному режимі.

Read More

Коломойський заявив, що давав поради Зеленському, але рідко

Український олігарх Ігор Коломойський, який нині проживає в Ізраїлі, заявив, що допомагав Володимиру Зеленському – переможцю виборів президента України – порадами і готовий продовжувати це робити.

Коломойський дав інтерв’ю російському телеканалу НТВ. За його словами, його поради Зеленському не були «масовим явищем», і за останні півроку він давав їх шоумену, який став політиком, «один-два рази». Коломойський зазначив, що готовий «іноді консультувати» майбутнього президента України, але при цьому не шукає місця в його команді.

Опоненти Зеленського стверджували, що той є кандидатом, пов’язаним з Коломойським. Суперник Зеленського на виборах Петро Порошенко прямо називав його «маріонеткою Коломойського». Його прихильники звертали увагу на те, що шоу Зеленського «Вечірній квартал» і серіал «Слуга народу» виходять на телеканалі Коломойського «1+1», а в штабі Зеленського працює колишній юрист олігарха Андрій Богдан. Сам Зеленський стверджує, що у нього тільки ділові стосунки з бізнесменом, а на його політичну діяльність Коломойський не впливає.

Коломойський також заявив, що після офіційного оголошення результатів президентський виборів він повернеться на Україну.

Read More

Зеленський відповів Путіну: українці не захочуть стати «новою нафтою» для влади Росії

Він порадив російській владі не витрачати даремно час, «намагаючись спокусити громадян України паспортами РФ»

Read More

Путін: потенційна виплата пенсій українцям з Донбасу «не критична» для російського бюджету

Президент Росії Володимир Путін заявив, що виплата пенсій громадянам України в разі отримання ними російських паспортів за спрощеною процедурою не позначиться на соціальних обов’язках Москви перед власними громадянами.

Так він відповів під час прес-конференції в Пекіні на питання журналіста про ймовірне отримання українськими громадянами і російської, і української пенсій в разі отримання ними російського паспорту.

«В обговоренні цієї теми передусім, особливо з точки зору страшилок для російського бюджету і наших бюджетників… оці страшилки вкидаються, безумовно, тими людьми чи політичними силами, які не хочуть, щоб Росія якось підтримувала людей, які проживають на Донбасі», – сказав Путін.

Читайте також: Паспортний наступ на Донбасі: навіщо Росії нові громадяни з «ЛДНР»

Він додав, що «серйозного навантаження» для російського бюджету і ризиків для виплат російським пенсіонерам не буде.

«Ми все порахували: і кількість можливих претендентів на наші паспорти, і кількість пенсіонерів із цього числа. Це приблизно третина з того контингенту, який, як ми припускаємо, може претендувати на наше громадянство. Там достатньо літнє населення на цих територіях сьогодні лишилося. Дійсно, наступного року і в наступні роки може сягнути цифри близько ста мільярдів. Це не в один рік, а протягом кількох років. Це для нас не є чимось критичним, що може поставити під питання виконання наших обов’язків перед російськими пенсіонерами. Такого точно не буде», – запевнив президент Росії.

Читайте також: Кулеба про видачу російських паспортів українцям: Росія хоче подальшої ескалації та хаотизації України

Він також додав, що рівень пенсій в Україні «майже втричі менший», ніж у Росії, не уточнивши, чи означає ця різниця також і різницю в купівельній спроможності. На думку Путіна, російські пенсіонери не вбачатимуть несправедливості в можливій ситуації, коли люди з Донбасу отримають право на російську пенсію.

«Якщо мати на увазі, що люди ще й живуть під кулями, і в них снаряди розриваються час від часу в городах, то я думаю, що й наші пенсіонери, багато хто з яких ще пам’ятають часи Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни – ред.), розуміючи, в яких умовах живуть сьогодні люди, не будуть думати, що в даному випадку ми маємо справу з якоюсь соціальною несправедливістю», – припустив Путін.

27 квітня президент Росії Володимир Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня.

Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.

Зокрема, США назвали це рішення Путіна «вкрай провокаційною акцією», яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

Read More

У Москві заарештували колишнього депутата Верховної Ради від Партії регіонів – ЗМІ

Суд у Москві заарештував українського підприємця і політика Павла Климця, якого звинувачують у даванні хабара в особливо великих розмірах. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ», згодом інформацію підтвердило українське інформаційне агентство «УНІАН».

Джерела «Коммерсанта» стверджують, що незадовго до арешту Климцю пропонували віддати або задешево продати свій бізнес на окупованій території українського Донбасу. За даними «Коммерсанта», він приїхав до Росії, щоб обговорити свої активи на окупованій бойовиками території України.

Читайте також: Хто такий Андрій Портнов і чому він хоче повернутися в Україну?

Климець був депутатом Верховної Ради 5-го і 6-го скликань, загалом з 2007 по 2012 рік. Обидва рази обирався за списками Партії регіонів і входив до парламентської фракції цієї політичної сили.

Станом на зараз українська онлайн-версія журналу Forbes оцінює статки Климця у 34 мільйони доларів. У 2013 році видання вносило його до списку 20 найбагатших дончан року.

Read More

«Агов, ЄС!»: євродепутатка Гармс закликала відреагувати на слова Путіна про видачу паспортів українцям

Депутатка Європейського парламенту Ребекка Гармс закликала Європейський союз до реакції на останні заяви президента Росії Володимира Путіна щодо видачі російських паспортів громадянам України за спрощеною процедурою.

Емоційне повідомлення політикиня опублікувала в своєму Twitter.

«Агов, ЄС! Після кількох критичних заяв щодо паспортизації для Донбасу (краще, ніж нічого) ви бачите, як Путін продовжує свою ескалацію. Федеріка Моґеріні, Жан-Клод Юнкер, Гейко Маас – порушите це питання на засіданні Ради безпеки? Чи знову українцям доведеться виявляти ініціативу?» – спитала Гармс.

Вона позначила у своєму дописі Верховну представницю ЄС із зовнішньої політики Моґеріні, президента Європейської комісії Юнкера та міністра закордонних справ рідної Німеччини Гейко Мааса.

27 квітня президент Росії Володимир Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям.

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, президент Росії Володимир Путін підписав 24 квітня.

Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.

Зокрема, США назвали це рішення Путіна «вкрай провокаційною акцією», яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

Read More

Українські суди потребують реформи – Філарет про рішення суду припинити перейменування УПЦ (МП)

«Наші суди треба реформувати, щоб вони були справедливими судами, а не прилаштовувалися до тих чи інших політичних сил» – почесний патріарх ПЦУ

Read More

Остаточно припинено випуск банкнот номіналом 500 євро

26 квітня остаточно припинено випуск банкноти номіналом в 500 євро.

У цей день закінчився термін, відпущений центробанкам Німеччини і Австрії, де цих купюр найбільше в обороті, для припинення їх випуску. Решта 17 країн єврозони перестали друкувати 500-єврові банкноти ще в січні.

Банкноти залишаються законним платіжним засобом і не будуть примусово вилучатися з обігу.

Рішення припинити випуск банкноту 500 євро було прийняте в 2016 році. Причина в тому, що їх часто використовували в незаконних цілях, для відмивання грошей, хабарництва і навіть фінансування тероризму. Так, мільйон євро готівкою в таких банкнотах важить лише 2 кілограми 200 грамів, в той час як мільйон доларів США у 100-доларових банкнотах майже в шість разів важче.

Read More

У Криму захист оскаржив вироки двох фігурантів «справи Веджіє Кашка»

Захист оскаржив вироки російського суду в анексованому Криму фігурантові «справа Веджіє Кашка», кримськотатарському активісту Асану Чапуху, повідомив адвокат Чапуха Айдер Азаматов.

За словами Азаматова, апеляційну скаргу направили до судової колегії з кримінальних справ підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму.

 

Як з’ясував проект Радіо Свобода Крим.Реалії, таку ж скаргу подали на вирок Руслана Трубача. Щодо решти фігурантів цієї справи, Бекіра Дегермеджи та Казима Аметова, апеляція готується.

17 квітня Київський районний суд Києва виніс вирок фігурантам «справи Веджіє Кашка», яких звинуватили у вимаганні коштів. Руслана Трубача, Бекіра Дегерменджі та Казима Аметова засудили до трьох років умовного ув’язнення з трирічним випробувальним терміном. Асан Чапух отримав вирок у вигляді 3,5 років умовно, також із трирічним випробувальним терміном.

До розгляду апеляції всі фігуранти справи перебувають під домашнім арештом.

Читайте також: Суд в окупованому Криму залишив кримськотатарського активіста Бекірова під арештом

Ніхто з засуджених не визнав своєї провини.

23 листопада 2017 року Сімферополі російські силовики затримали групу кримських татар – Казима Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджи за підозрою у буцімто вимаганні коштів у громадянина Туреччини Юсуфа Айтана. При затриманні російськими силовиками стало зле ветеранці кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше жінка померла.

Read More

Голова КСУ прокоментував лист із вимогою його відставки

Голова Конституційного суду Станіслав Шевчук в ефірі Радіо Свобода прокоментував лист, оприлюднений трьома суддями КСУ, в якому вони вимагали його відставки.

За словами Шевчука, автори листа не вперше критикували його роботу.

«Ці колеги постійно пишуть листи вже п’ять років, попереднім головам суду, мені. Там є певна критика, певні, на їхній погляд, порушення, але з цим ми розберемося всередині», – сказав Шевчук.

Він назвав подібні випадки «нормальним робочим процесом», хоча висловив подив через публічний виступ своїх колег.

Читайте також: Голова КСУ відповів на звинувачення Порошенка в «переорієнтації» та намірі скасувати декларування

«Я просто здивований, що ця критика вийшла назовні. В нас є свої методи, свої способи. Треба чути один одного, допомагати один одному, бо ми один орган, і на нас дуже уважно дивиться суспільство», – вважає голова КСУ.

Він додав, що давав пояснення з приводу звинувачень суддів.

У березні 2019 року троє суддів Конституційного суду України – Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко – звернулися до своїх колег iз листом, в якому виступили за відставку очільника КСУ Станіслава Шевчука.

Витяги з листа також оприлюднили кілька видань, зокрема «Дзеркало тижня».

На думку авторів листа, «подальше перебування Станіслава Шевчука на посаді голови КСУ призведе до повного розвалу суду та руйнації конституційного правосуддя».

Шевчук очолює КСУ з лютого 2018 року.

Повну версію інтерв’ю зі Станіславом Шевчуком дивіться на YouTube-каналі Радіо Свобода.


Read More

Окружний суд припинив конкурс на посаду судді ЄСПЛ від України

Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення, згідно з яким заборонив Конкурсній комісії з добору судді Європейського суду з прав людини від України проводити конкурс. Про таке рішення повідомляє прес-служба суду.

Своєю ухвалою суд частково задовольнив заяву позивача про забезпечення позову. Згідно з нею, Конкурсна комісія з добору кандидатів на обрання суддею ЄСПЛ від України не має права приймати документи від охочих взяти участь, проводити тестування та співбесіди, відбирати кандидатів та оприлюднювати їхній список на сайті Адміністрації президента.

Суд також заборонив голові Комісії Наталії Кузнецовій подавати список кандидатів до Міністерства закордонних справ для подальшої передачі Раді Європи.

«Суд, ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, виходив з того, що відповідна процедура щодо проведення Конкурсу не відповідає міжнародним стандартам, які регламентують її проведення. Зокрема, суд взяв до уваги позицію позивача, що визначені комісією строки для проведення конкурсу порушують рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи», – мовиться в роз’ясненні прес-служби.

Читайте також: Росія заявляє, що питання ЄСПЛ у справі Сенцова виходять за межі компетенції суду – ЗМІ

Позивач у повідомленні не називається. Українська Гельсінська спілка з прав людини повідомила, що Окружний адміністративний суд задовольнив саме її позов.

У Спілці вважають, що відбір судді проводиться з грубим порушенням процедури, «а саме із порушеннями принципу публічності, прозорості, відкритості та своєчасності, що звужує можливості проведення об’єктивного і незалежного конкурсного відбору та фактично унеможливлює обрання кандидата на посаду судді Європейського суду з прав людини від України у необхідний строк».

Заступник міністра юстиції Іван Ліщина напередодні заявив, що Конкурсна комісія з відбору суддів до ЄСПЛ зібралася 19 квітня і оголосила прийом документів від кандидатів до 27 квітня. Це, на його думку, залишає кандидатам замало часу для того, щоб подати документи, а отже, порушує вимоги Ради Європи.

З квітня 2010 року посаду судді ЄСПЛ від України обіймає Ганна Юдківська. Термін повноважень судді Європейського суду з прав людини складає дев’ять років.

Read More

«Укртранснафта» тимчасово припинила транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба»

Компанія «Укртранснафта» тимчасово припинила транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба», яким Росія доставляє свою нафту через Білорусь та Україну до країн Європи. Україна припинила транзит гілкою «Мозир-Броди» о 21:43 25 квітня.

«Таке рішення компанія, зокрема, ухвалила, керуючись угодою про надання послуг з транспортування нафти територією України. Відповідно до умов цього договору, «Укртранснафта» має право зупинити прийом російської нафти, якщо сировина не відповідає якісним показникам. Усі матеріальні збитки покладаються на сторону, яка не дотрималася виконання своїх обов’язків», – розповіли в «Уктранснафті».

Компанія додала, що змушена вдатися до таких дій у зв’язку із відмовою прийому неякісної російської нафти на приймально-здавальній дільниці «Будковце» (Словаччина) та через відсутність вільних резервуарів на приймально-здавальній дільниці нафти «Фенешлітке» (Угорщина).

23 квітня заступник генерального директора Білоруської нафтової компанії (БНК) Сергій Гриб заявляв, що Білорусь зупинила експорт бензину і дизельного палива в Україну, країни Балтії та Польщу через низьку якість російської нафти.

Зі свого боку, заступник голови білоруського концерну «Білнафтохім» Володимир Сизов повідомив, що російська нафта з підвищеним вмістом хлорорганічних сполук вже надійшла в Євросоюз і Україну.

Перед цим білоруські компанії повідомили про різке погіршення якості нафти, що надходить з Росії. Зокрема, керівництво Мозирського нафтопереробного заводу заявило, що через неякісну сировину на підприємстві вийшло з ладу дороге устаткування.

22 квітня Міністерство енергетики Росії пообіцяло, що якість продукції поліпшиться найближчим часом.

Read More

Коломойський подав п’ять нових позовів до НБУ та «Приватбанку» – ЗМІ

Позови стосуються п’ятьох кредитних договорів та особистої поруки по них з боку Коломойського

Read More

Рада безпеки має вважати указ Путіна щодо видачі паспортів мешканцям ОРДЛО таким, що не має сили – Єльченко

Рада безпеки ООН збиралася позачергово 25 квітня за ініціативою України

Read More

Президент звільнив посла в Молдові через власне рішення Гнатишина – Клімкін

Президент України Петро Порошенко звільнив Надзвичайного і Повноважного посла України в Молдові Івана Гнатишина через його власне бажання, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Мене багато запитують щодо новини про звільнення Івана Гнатишина з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Молдові. Це було його рішення, з огляду на особисті обставини і вік. Я дуже поважаю і ціную Івана Миколайовича і вдячний йому за професійну роботу!», – заявив він.

25 квітня стало відомо, що Порошенко звільнив Гнатишина з посади посла в Кишиневі, однак причини не уточнювалися.

68-річний Іван Гнатишин очолював дипломатичне представництво України в Молдові з 1996 по 2001 рік, потім – з вересня 2015 року.

Read More

Посол США в Раді безпеки ООН: «Дії Росії підривають принципи Мінських угод»

Посол Сполучених Штатів у Раді безпеки ООН Джонатан Коен на засіданні, присвяченому ініціативі Росії видавати російські паспорти жителям Донбасу за спрощеною процедурою, назвав її провокацією.

«Росія інтенсифікує напад на суверенітет і цілісність України таким чином. Донбас – це Україна, пане голово. А люди, які там живуть – українці незалежно від того, якою мовою вони воліють говорити. Така масова видача громадянства громадянам іншої держави порушує принцип суверенітету. Дії Росії підривають принципи, на яких стоять Мінські угоди. Донбас – невід’ємна частина України і український уряд повинен відновити над цією територією», – сказав Коен.

Він нагадав, що і чинний президент України Петро Порошенко, і переможець чергових президентських виборів Володимир Зеленський вважають Мінські угоди єдиним шляхом мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

«Якби Росія дійсно була зацікавлена долею російськомовних громадян України, вони би з боку Росії доклали всіх зусиль, аби налагодити співпрацю з українською стороною, новообраним президентом Зеленським. Однак цього не відбувається. Тому ми готові підтримати зусилля України відновити контроль по всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів», – сказав він.

Коен додав, що санкції, запроваджені ООН проти Росії, лишаться чинними, доки Росія не виведе війська з Криму та Донбасу.

Своєю чергою представник Росії в Раді безпеки Василь Небензя заперечує, що Росія порушує Мінські угоди. Він заявив, що при отриманні російських паспортів українці нібито не повинні відмовлятися від українського громадянства, а російське громадянство їм не нав’язують.​

Небензя також навів дані російського Міністерства внутрішніх справ, за яким за п’ять років російської агресії на Донбасі 334 тисячі із 2,3 мільйонів громадян України, які проживають в Росії, звернулися до державних органів із приводу отримання громадянства. Право ж надавати громадянство, стверджує представник Росії, є суверенним правом незалежної держави.

Читайте також: Після останнього перемир’я СММ зафіксувала понад 50 тисяч порушень режиму тиші – Апакан

24 квітня президент Росії Володимир Путін підписав указ, за яким жителі окупованих територій Донбасу зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, чим викликав обурення і української влади, і лідерів інших країн.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Read More

АМКУ дозволив компанії Ахметова купити «Київобленерго» і «Одесаобленерго» – «Наші гроші»

Антимонопольний комітет дозволив компанії «ДТЕК Нафтогаз», яка належить олігарху Ренату Ахметову, купити акції «Київобленерго» і «Одесаобленерго», повідомляє проект журналістських розслідувань «Наші гроші» із посиланням на свого кореспондента.

За даними журналістів, обсяг куплених акцій забезпечить «ДТЕК» контроль над понад 50% в обох підприємствах.

«За даними джерел «Наших грошей», «за» дозвіл Ахметову голосували голова АМКУ Юрій Терентьєв, його заступниці Марія Ніжнік і Ніна Сідоренко, а також держуповноважена Марія Процишен. З присутніх на засіданні «проти» голосували лише Світлана Панаіотіді і Агія Загребельська», – йдеться в новині.

Читайте також:«ДТЕК» заявляє, що «Межигір’я» заборгувало 13,6 мільйонів гривень за електроенергію​

За оцінками журналістів, внаслідок цієї купівлі «ДТЕК Нафтогаз» матиме понад 35% українського ринку постачання електроенергії.

Газовидобувна компанія «ДТЕК Нафтогаз» входить до енергетичного холдингу «ДТЕК», який є частиною фінансово-промислової групи СКМ, що належить Ренату Ахметову.

Read More

Нацбанк вперше за два роки знизив облікову ставку

Національний банк України знизив облікову ставку до 17,5% річних з 18%, повідомила прес-служба регулятора. Зміни набувають чинності 26 квітня.

«Наразі стійка тенденція до уповільнення інфляції до цілі 5% дає змогу Національному банку розпочати цикл зниження облікової ставки. Разом з тим правління бачить ризики, реалізація яких може стати цьому на заваді», – заявили в НБУ.

Головним внутрішнім ризиком Нацбанк називає «традиційне посилення невизначеності в рік президентських та парламентських виборів».

Востаннє Національний банк знижував облікову ставку в травні 2017 року. На рівні 18% вона була з вересня 2018 року.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.

Read More

Рада розблокувала співпрацю з донорами в сфері гуманітарного розмінування – Геращенко

Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про протимінну діяльність в Україні», покликані вдосконалити механізми залучення фінансування для протимінної діяльності. Рішення підтримали 234 народних депутатів.

«Сім тисяч квадратних кілометрів на Донбасі вражені вибухонебезпечними предметами. Україна займає п’яте місце у світі за кількістю жертв від мін та інших вибухонебезпечних залишків війни після Афганістану, Лівії, Ємену та Сирії – така страшна для мене цифра і інформація», – написала у Facebook перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка є співавторкою законопроекту.

У листопаді минулого року Міноборони України повідомляло, що від початку збройного конфлікту на Донбасі сапери виявили та знешкодили 253 716 одиниць вибухонебезпечних предметів.

Читайте також: Міни – загроза для мільйонів жителів України (світова преса)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 

Read More

Путін «здивований» різкою реакцією на видачу паспортів Росії жителям Донбасу

Президент Росії Володимир Путін назвав «дивною» реакцію Києва на рішення Москви спростити видачу російських паспортів жителям східних районів України, що перебувають під контролем підтримуваних Москвою бойовиків.

На прес-конференції у Владивостоку за підсумками зустрічі з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином Путін заявив, що подібна практика «давно існує» щодо громадян України в інших країнах і що російська влада і він особисто «далекі від того, щоб провокувати когось».

«Питання, пов’язане з паспортами, носить чисто гуманітарний характер… З приводу видачі паспортів іншими, сусідніми державами чомусь не робилися спроби винести це питання на рівень Ради безпеки ООН. А тут чому? Чим відрізняється ця ситуація? Та нічим… Люди, які проживають на територіях (підконтрольних угрупованням – ред.) «ЛНР» і «ДНР», перебувають у набагато більш скрутному становищі», – сказав Путін.

Читайте також: Абсурдне рішення Путіна (світова преса)

Указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, Путін підписав 24 квітня.

Це рішення різко розкритикувала Україна і її західні союзники.

Зокрема, США назвали це рішення Путіна «вкрай провокаційною акцією», яка підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

Ввечері 25 квітня на прохання України рішення про спрощення видачі російських паспортів буде обговорювати Рада безпеки ООН.

У вересні 2018 року ЗМІ оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові. Цей крок призвів до чергового загострення у відносинах України й Угорщини.

Read More

Гонтарева: «Приватбанк» ліквідують у випадку скасування націоналізації

«Приватбанк» ліквідують у випадку скасування націоналізації, заявила екс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева в інтерв’ю Радіо Свобода у відповідь на прохання прокоментувати рішення суду, який визнав націоналізацію фінустанови незаконною.

«Повне беззаконня. У разі скасування націоналізації буде реституція (поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди – ред.), і держава забере влиті в банк 155 мільярдів гривень, після чого банк буде негайно визнаний неплатоспроможним і буде ліквідований. Я сподіваюся, що такого сценарію ніхто не допустить, бо це просто фінансовий колапс», – заявила Гонтарева.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

Read More

Гривня впевнено тримається на міжбанку

На міжбанківському валютному ринку 25 квітня попит і пропозиція майже вирівнялися, котирування не надто відрізняються від рівнів вчорашнього закриття торгів – 26 гривень 62,5 – 65 копійок за долар.

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу на рівні 26 гривень 62 копійки, це на 3 копійки більше за офіційний курс на 25 квітня.

Свого пікового значення 28 гривень 39 копійок за курсом НБУ впродовж останнього року долар сягнув 30 листопада 2018 року. На 12 березня 2019 року офіційний курс становив 26 гривень 31 копійку, це найвищий курс гривні від липня 2018 року.

Read More

Гонтарева дала свій прогноз на курс гривні після виборів

Макроекономічна ситуація в Україні залишатиметься стабільною після виборів, якщо «вакханалія судової системи не зруйнує всі наші досягнення», заявила в інтерв’ю Радіо Свобода екс-голова Національного банку України Валерія Гонтарева у відповідь на питання про вплив зміни президента України на курс гривні.

«Ми перейшли на плаваючий курс, перейшли на нову політику інфляційного таргетування. Тож якщо вакханалія судової системи не зруйнує всі наші досягнення, то макроекономічна ситуація буде і надалі залишатися стабільною. Тим більше, у нас дуже інституційно сильний незалежний НБУ і дуже професійний і порядний міністр фінансів Оксана Маркарова», – сказала Гонтарева.

21 квітня відбувся другий тур виборів президента України. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський набрав понад 73%, чинний президент Петро Порошенко – понад 24%.

За три дні після виборів гривня зміцнилася на 26 копійок стосовно долара.

Read More

Російські пранкери подзвонили Макрону від імені Зеленського – Reuters

Російські пранкери Вован і Лексус подзвонили президенту Франції Емануелю Макрону від імені переможця президентських виборів в Україні Володимира Зеленського. Про це повідомляє агентство Reuters.

15-хвилинну розмову 24 квітня опублікували у YouTube. Точний час, коли відбувся дзвінок, невідомий.

Один з пранкерів, що видавав себе за Зеленського, пожартував, що перемога у 73% голосів нагадує результати виборів у Росії, коли перемагав Володимир Путін. У відповідь співрозмовник, голос якого, як зазначає агентство, схожий на Макрона, жартівливо зауважив, що Україна не була схожа на Росію принаймні в одному: «Ви ще не кинули всіх суперників до в’язниці».

У адміністрації Макрона відмовилися коментувати Reuters відео, сказавши, що ані підтверджують, ані заперечують автентичність запису.

Вован і Лексус – відомі російські пранкери, жертвами яких ставали чимало відомих людей та світових політиків.

Зеленський зустрічався з Макроном 12 квітня у Парижі.

Read More

Суд продовжив арешт Єфремова – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт екс-голові парламентської фракції Партії регіонів Олександру Єфремову ще на два місяці.

Як повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган, він перебуватиме під вартою до 22 червня.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Читайте також: Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.

Read More