Україна

«Прошу дати на них лаконічні відповіді» – Мустафа Джемілєв
…

Радник президента України Петра Порошенка, який кандидує на другий термін, повідомив, як штаби обох кандидатів на президентських виборах, чинного голови держави і коміка Володимира Зеленського, намагаються владнати питання про спільні теледебати 19 квітня.

Як написав у соцмережах радник Юрій Бірюков, «зараз цілком серйозно триває обговорення зі штабом Зеленського про час проведення теледебатів НА стадіоні і У студії».

«Тобто, якщо вони зможуть зважитися, 19/04 на нас чекає два раунди (теледебатів – ред.). Ми-бо готові», – додав він.

Обидва кандидати досі не змогли домовитися про спільні теледебати, які приписані законом про вибори президента України і умови яких визначені постановою Центральної виборчої комісії 2014 року: «теледебати за рахунок коштів державного бюджету України проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування [тобто 19 квітня – ред.] між 19-ю та 22-ю годинами в прямому ефірі… в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України».

Після того, як Зеленський закликав провести дебати на стадіоні Національного спортивного комплексу «Олімпійський» у Києві, Порошенко відповів згодою і визначив дату такої зустрічі, 14 квітня, – бо 19 квітня, як хоче Зеленський, мають відбутися офіційні теледебати у приміщенні НСТУ.

Спроба цих дебатів відбулася на НСК «Олімпійський» раніше 14 квітня, але Зеленський, як і обіцяв, на них не з’явився.

У відповідь на заклик Порошенка про 14 квітня Зеленський і представники його штабу заявили, що цей кандидат влаштує свої дебати 19 квітня у визначений законом час, о 19-й годині, але не у студії НСТУ, як визначено постановою ЦВК 2014 року, а в НСК «Олімпійський».

У Центрвиборчкомі у відповідь заявляли, що не бачать підстав змінювати ту постанову, відтак акція Зеленського на стадіоні не буде його участю в теледебатах, яку приписує закон про вибори президента України. Порошенко не раз заявляв, що прийде саме на ці законні дебати.

Раніше 14 квітня речник виборчого штабу голови держави Олег Медведєв заявив, що Петро Порошенко готовий прийти 19 квітня і на «Олімпійський», але лише за умови, що час цієї дискусії не буде збігатися з часом офіційних дебатів в ефірі НСТУ.

За офіційними результатами виборів президента України 31 березня, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного голову держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Повторне голосування щодо цих двох кандидатур відбудеться 21 квітня.
…

Силові відомства України по-різному оцінили кількість присутніх на дебатах у Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у Києві, які намагався провести чинний президент і кандидат на переобрання на цю ж посаду Петро Порошенко зі своїм суперником, коміком Володимиром Зеленським раніше 14 квітня.

Як повідомив департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ України, поліція Києва заявила, що на «мирному зібранні громадян» були присутні «до п’яти тисяч людей».

Натомість Служба безпеки України повідомила, що «участь у публічному виступі, який відбувся на НСК «Олімпійський», узяло близько 15 тисяч осіб».

Сам Петро Порошенко і його прес-секретар Святослав Цеголко заявили, що на стадіоні були присутні близько 20 тисяч людей.

«Шкода, що поліція применшує кількість тих, хто зібрався сьогодні», – додав Цеголко.

Зеленський на зустріч із суперником, як і обіцяв, не з’явився.

Як встановило напередодні виборів президента України, що відбулися 31 березня, але не визначили переможця, розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UɅ:Перший», українські силові структури фактично виступили на боці різних кандидатів.

Зокрема, напередодні виборів неодноразово відвідувала Міністерство внутрішніх справ і зустрічалась із його очільником Арсеном Аваковим кандидатка на посаду президента України, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко – вона врешті обійняла третє місце і не вийшла до повторного голосування 21 квітня, на яке винесені кандидатури Володимира Зеленського і Петра Порошенка.

«Силові структури стають інструментами в руках окремих кандидатів для перемоги на виборах, – мовиться в розслідуванні. – Служба безпеки і Генеральна прокуратура – це вертикаль голови держави, креатури президента Петра Порошенка, які грають на його боці. По інший бік – Міністерство внутрішніх справ і підпорядкована йому Національна поліція. Партнер Порошенка в коаліції Арсен Аваков, схоже, вже давно грає свою гру, самостійну від президента. І на цих виборах він як політик, вочевидь, зробив ставку не на нього – а на інших лідерів президентських перегонів».

У розслідуванні звернено увагу, що як тільки СБУ і ГПУ повідомили про викриття платної мережі агітаторів за Тимошенко, майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов Аваков і розповів про інші схеми підкупу виборців, до організації яких, за його словами, імовірно, причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

Крім того, Аваков заявляв про виявлення апаратури прослуховування «під офісом» кандидата Зеленського, через що почали розслідування; СБУ повідомила у відповідь, що операція прослуховування, яку зірвала поліція, велася (в будинку через вулицю і за кілька будинків убік від офісу Зеленського – ред.) стосовно іншої особи, яка підозрюється в державній зраді; врешті, це була змушена визнати й поліція.

Міністр Аваков перед виборами не раз запевняв, що підпорядковані йому силовики гарантуватимуть безпеку і чесний перебіг виборчої кампанії і голосування.
…

Для призову під час мобілізації Зеленському надсилали повістки 4 рази, але він «за викликом не прибував» – міністерство
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова виїхала в Москву, щоб взяти участь в судах щодо продовження арешту захопленим ФСБ Росії українським морякам. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

«Крім того, я сподіваюся на зустріч з директором ФСБ Олександром Бортніковим та з Радником Президента РФ, Головою Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства Михайлом Федотовим. Вчергове буду наполягати на тому, щоб мені все ж таки надали дозвіл на відвідання наших хлопців, які вже майже п’ять місяців перебувають у російському полоні», – зазначила вона.

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму протаранили, обстріляли і захопили три кораблі ВМС України – катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя. За даними Києва, шестеро українських моряків були поранені.

ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів. Відомство стверджує, що три українські військові кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».

Російські суди в Криму заарештували 24 українських військових. Українським військовослужбовцям висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Всіх українських військовослужбовців доставили в столицю Росії Москву.

У доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини зазначили, що українські військовослужбовці, захоплені російською ФСБ біля берегів анексованого Криму, вважаються військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, та закликали до стриманості й деескалації напруження.

 
…

Міністр культури України Євген Нищук повідомив про прибуття до Києва рукописного артефакту – грамоти Петра І.

«Артефакт, датований 1708 роком, був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (Федеральна земля Баден-Вюртемберг)», – повідомив він на своїй сторінці у Facebook.

За словами Нищука, грамоту доправлять до заповідника Софія Київська, де незабаром він стане доступним відвідувачам.

«За свідченнями істориків цей документ є красномовним свідченням анексії Української помісної церкви Московією. Адже у ньому є застереження Петра І про те, що Москва мала сильні побоювання, що Київська митрополія повернеться під владу Константинополя», – написав міністр.

Як зазначив Євген Нищук, він особисто їздив зустрічати документ у Бориспіль у ніч на 13 квітня. 
…

У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті поляків, які утримувалися в таборах НКВС СРСР, присвячена річниці Катинської трагедії. Ініціатором заходу виступила місцева польська громада. Учасники акції вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку на честь польських військовополонених, які утримувалися в таборі №100 НКВС СРСР, що діяв у Запоріжжі в 1939 – 1940 роках.

«Згадуємо всіх, хто загинув в результаті рішення, яке прийняв Сталін стосовно всіх офіцерів польської армії, лікарів, поліціантів, які були на території, яку захопила радянська влада та Червона Армія. Усі ці полонені були вивезені у глиб Радянського Союзу, і деякі з них утримувалися у Запоріжжі і потім були перевезені, які були розстріляні в Старобільську або Харкові, або в інших місцях. Тому на вшанування 9 років тому хотів полетіти до Катині польський президент з делегацією – 96 людей було на борту літаку», – розповів один із учасників акції, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Ян Собіло.

На його думку, якби не смоленська авіакатастрофа, у якій загинув президент Качинський, то світ не дізнався б про Катинь.

«Таку високу ціну заплатив президент Качинський та оточення, що загинуло з ним, щоб світ дізнався, на що була спроможна радянська влад», – розповів Ян Собіло.

Також під час акції представники розташованої поряд з пам’ятним знаком на честь польських військовополонених католицької церкви провели молебень за душами загиблих у таборах НКВС польських полонених.

На початку Другої світової війни в Запоріжжі в місцевому таборі НКВС перебували близько двох тисяч поляків, які потрапили в полон після радянської окупації частини польських земель.

У березні-квітні 1940 року органи НКВС здійснили масової страти польських громадян за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у кількох місцях колишнього СРСР, головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області).

Під час Другої світової війни близько шести мільйонів громадян Польщі загинули (близько 3 мільйонів євреїв і майже 3 мільйони поляків і громадян країни інших національностей), це більш як шоста частина довоєнного населення Польщі.
…

У Збройних силах України планують затвердити медаль «За поранення».

«Нарешті подолано багато бюрократичних перешкод і починає рух нова система відомчих нагород Міністерства оборони України! Першою відзнакою, яка розпочинає свій шлях до затвердження Міністром оборони і перерізає стрічку старту реформування системи нагород буде медаль «За поранення», – повідомило 12 квітня управління розвитку та супровадження матеріального забезпечення ЗСУ.

Військові планують, що кількість поранень та їх ступені тяжкості визначатимуться гілочками, які кріпитимуться на стрічці медалі та планці. Легкі поранення позначатимуть білою або срібною гілкою. Тяжкі – золотою або жовтою.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

20 квітня, у «день тиші» перед другим туром виборів президента України, телеканал «1+1» покаже шоу та фільм з участю кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Ця інформація розміщена на сайті телеканалу.

О 16:35 та 20:25 запланована трансляція шоу «Вечірній квартал», а о 22:20 на «1+1» мають показати фільм «Я, ти, він, вона», де Зеленський виконує одну з головних ролей.

Крім того, 20 квітня в ефірі «1+1» покажуть ще два проекти очолюваної Зеленським «Студії Квартал 95»: «Розсміши коміка. Діти» і «Чистоnews». Сам Зеленський у цих шоу участі не бере.

30 березня, у «день тиші» перед першим туром виборів президента України, «1+1» показував проекти «95-го кварталу» і документальний фільм «Рейган», де Зеленський озвучував 40-го президента США Рональда Рейгана, який до кар’єри політика був актором.

У відповідь на критику група «1+1 медіа» заявила, що «не порушує законодавство, показуючи пана Зеленського – актора, так само, як і канали групи «1+1 медіа» або інші канали можуть транслювати події за участю президента під час виконання обов’язків голови держави, наприклад, міжнародних зустрічей».

Водночас радниця з правових питань кандидата Зеленського Ірина Венедіктова у коментарі «Схемам» (проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») сказала: «Якщо будемо говорити про «день тиші» на «1+1», давайте згадаємо «день тиші» з молебнем за єдність України, яку виконував чинний президент. Я сприймаю це правильно, тому що по-іншому в нашій ситуації діяти неможливо. Усе – у межах закону».

Згідно з частиною 2 статті 57 закону «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 58 цього закону серед форм виборчої агітації визначає, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

У штабі кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського 12 квітня назвали заплановані час і місце події, яку в команді Зеленського називають «головними дебатами країни».

Штаб поширив відеоролик, у якому стверджує, що дебати відбудуться 19 квітня о 19:00 на НСК «Олімпійський».

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко заявив 11 квітня в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що чекатиме свого опонента на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, а продовжити діалог готовий на передбачених українським законодавством дебатах, які розпочнуться в студії Суспільного мовника 19 квітня о 20:00.

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Центральна виборча комісія визначила, коли кандидати в президенти Петро Порошенко і Володимир Зеленський зможуть здійснювати передвиборну агітацію на каналі «UA: Перший», загальнонаціональному каналі Суспільного мовлення, а також на Суспільному радіо.

«Ефірний час кандидатам на пост Президента України на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного телебачення надано 18 квітня 2019 року в такій черговості: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 20.00 до 20.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.51 до 21.21. А на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного радіо – 17 квітня 2019 року: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 19.00 до 19.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.00 до 20.30», – повідомили в ЦВК.

Читайте також: Порошенко vs Зеленський: перші «дебати» | НЬЮЗРУМ #44

У комісії зазначили, що час визначений з урахуванням пропозицій Суспільного мовника.

Раніше голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що комісія не змінюватиме правила проведення дебатів.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Четверо службовців Національної гвардії України прибудуть 17 травня до італійської Павії, щоб виступити свідками захисту на судовому процесі у справі Віталія Марківа. Близько двох років український військовий перебуває під вартою у міланський в’язниці за підозрою в причетності до вбивства на Донбасі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та перекладача-росіянина Андрія Миронова 24 травня 2014 року. 

Про готовність побратимів Марківа свідчити на процесі оголосили 12 квітня в Трибуналі Павії під час чергового (12-го за ліком) засідання суду, що триває від липня 2018 року. На прохання адвокатів захисту з метою гарантувати цілковиту безпеку свідкам-військовим суддя Анна Марія Ґатто розпорядилася, що свідчення нацгвардійці даватимуть за ширмою без візуалізації облич, але засідання буде відкритим для публіки і преси. 

Захисники Віталія Марківа вважають свідчення військових вкрай важливими для підтвердження невинуватості підсудного. Натомість сторона обвинувачення налаштована скептично до майбутніх виступів українських вояків. На думку представників прокуратури, розповіді нацгвардійців тепер не зможуть змінити перебіг справи.

«Це виглядає дивно. 5 років тому, коли італійська сторона зверталася до Генпрокуратури України по допомогу в розслідуванні смерті репортера, нам надали список 20 очевидців, де були переважно пенсіонери і безробітні… Українці не співпрацювали. А нині всі готові свідчити на захист підозрюваного?» – таке невдоволення висловлює обвинувачення, повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела в прокуратурі міста Павії. 

На засіданні 12 квітня виступили чергові два свідки захисту – колишній посол Італії в Україні Фабріціо Романо та експерт із балістики Лука Солдаті. Перший розповів, зокрема, про оперативну організацію безпечної переправки тіла Роккеллі до Італії за активного сприяння української влади. За словами дипломата, новину про загибель італійського журналіста широко висвітлювали медіа в Україні. А місцеві політики, зокрема, в МЗС України, були поінформовані також про очікування італійської сторони щодо розслідування обставин смерті Андреа Роккеллі.

Другий свідок Солдаті, проаналізувавши судово-медичну експертизу тіл загиблих, зроблену в Україні, дійшов висновку, що Роккеллі та Миронов загинули від різної зброї. Зокрема, невеликі поранення на тілі фоторепортера та вилучені осколки свідчать, що його смерть імовірно настала внаслідок вибуху ручної гранати, а не від пострілу з автомата чи іншої легкої зброї. Водночас фахівець зі зброї наголосив, що в матеріалах справи бракує багатьох даних для точного встановлення типу зброї, якою були смертельно уражені репортер та його напарник. 

Як підсумував адвокат українця Раффаелле Делла Валле, нинішні свідчення також не дали відповіді на ключові питання справи: що стало причиною смерті іноземців на Донбасі, з боку українських сил чи з боку проросійських бойовиків пролунали постріли, і головне – хто стріляв у групу репортерів.

Наступне засідання зі свідками-військовими заплановане на 17 травня. 24 травня суддя підбиватиме підсумки процесу. У червні на двох останніх засіданнях із заключним словом мають виступити прокурор та адвокати захисту.
…

Його приїзд не був анонсований попередньо
…

Зустріч одного з колишніх кандидатів у президенти Юрія Бойка з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медвєдєвим одним із випадків втручання у виборчий процес. Таку заяву він зробив на Київському безпековому форумі, коментуючи питання про спроби Росії втрутитися у вибори президента.

«Чи було втручання російських сил в Україну, у виборчий процес? Зустріч Бойка з Медвєдєвим рахуємо?», – спитав міністр.

У залі на питання відповіли ствердно.

«Я теж вважаю, що це явна маніпулятивна дія проросійських сил і ми бачимо, що пан Бойко має достатньо велику підтримку, і це ті ризики, які ми відчуваємо», – погодився Аваков.

Водночас він додав, що українські безпекові служби не дозволили спотворити виборчий процес, хоча під час підрахунку голосів такі спроби, за його словами, були.

Читайте також: Аваков заявив, що поліція посилила охорону Зеленського перед другим туром – УНІАН

«У ніч підрахунку голосів ми фіксували спроби втручання у нашу виборчу систему через кібер-погрози. Не атаки, а промацування системи. У нас виявилася достатньо міцна система, і тут треба віддати належне колегам зі Служби спецзв’язку і Служби безпеки України і кіберполіції. Ми разом із ЦВК змогли вибудувати цю ситуацію таким чином, що система виявилася невразливою», – підсумував він.

22 березня, незадовго до першого туру виборів президента України, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві на той момент кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

Служба безпеки України згодом визнала, що українське законодавство не передбачає відповідальності для політиків за візити до Росії. Згодом Кабінет Міністрів заборонив нерегулярне авіасполучення з Росією.
…

«Останній відомий нам переліт – повернення з Ізраїлю 23 березня цього року»
…

Народні депутати України на засіданні Верховної Ради 11 квітня продовжать розгляд поправок до проекту закону про функціонування української мови як державної. Про це свідчить порядок денний парламенту на цей день.

Згідно з розкладом, на 11 квітня до розгляду заплановане лише це питання. Засідання парламенту має початися о 10:00.

До другого читання депутати мають розглянути ще близько 400 правок до вказаного документа. Загалом до законопроекту було подано майже 2100 поправок. Верховна Рада почала розглядати їх минулого місяця.

28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону.

Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.

Читайте також: Чому Україні потрібний новий мовний закон: просто про головне

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
…

Через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень на Донбасі, зокрема двоє постраждали 10 квітня і один – з початку поточної доби, інформує штаб операції Об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, напередодні сепаратисти стріляли 9 разів з різних видів зброї, в тому числі тричі – з забороненої Мінськими домовленостями. Сьогодні бойовики відкрили вогонь один раз (в районі Водяного) з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

«Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню», – йдеться в повідомленні штабу.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових в 5 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 10 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 
…

Тяжкохворого кримськотатарського активіста Едему Бекірова, який знаходиться в СІЗО Сімферополя, мають намір відправити на медичне обстеження. Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, посилаючись на інформацію від російського омбудсмена Тетяни Москалькової.

«Важкий стан Едема Бекірова фактично підтверджується і російським омбудсменом Тетяною Москальковою, яка у відповідь на мій лист повідомила, що цього місяця Едема Бекірова направлять для проведення медичного обстеження в Головне бюро медико-соціальної експертизи Криму з метою «встановлення групи інвалідності», – зазначила Денісова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова направила звернення до російської колеги Тетяни Москалькової про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Раніше в нього виникла алергічна реакція через ін’єкцію інсуліну, призначеного йому після медичного обстеження.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що активіста підозрюють у «зберіганні і передачі вибухових речовин і боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.
…

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко обіцяє демонтувати в місті передвиборні плакати чинного президента Петра Порошенка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Про це він написав 10 квітня у Facebook.

«Зараз у багатьох містах України розміщують борди одного із кандидатів в президенти із зображенням Путіна. Попереджаю власників рекламного бізнесу в Черкасах: у разі появи на ваших бордах зображення російського агресора, виконавчий комітет міської ради оперативно проголосує за демонтаж конструкції. Цей покидьок завдав стільки шкоди нашій Україні, що я вважаю аморальним поширювати подібні речі. Нам Путіна у місті не потрібно», – написав Бондаренко.

Напередодні користувачі соціальних мереж почали публікувати зображення передвиборчих білбордів із різних міст України, на яких написано «21 квітня. Вирішальний вибір» і розміщене фото президентів України і Росії, що дивляться один на одного.

Читайте ще: Скандал навколо нової реклами Порошенка. Чому Путін і де Зеленський?

У виборчому штабі Петра Порошенка заявили, що такі агітаційні плакати є офіційним рекламним продуктом, сплаченим із виборчого фонду кандидата в президенти. «У Путіна, зрозуміло, згоди не питали», – повідомили у виборчій кампанії «Порошенко2019».

У статті 8 закону України «Про рекламу» йдеться, що «у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи».

Стаття 64 також вводить обмеження безпосередньо щодо ведення передвиборчої агітації. Вона забороняє участь у передвиборчій агітації «особам, які не є громадянами України».

У Кремлі заявили, що спокійно поставилися до Путіна на білбордах в Україні. «Ми вибираємо Путіна, ну а українці – побачимо», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.
…

Кандидат у президенти України, чинний голова держави Петро Порошенко запрошує свого опонента на виборах Володимира Зеленського прийти на дебати на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, повідомив речник його виборчого штабу Олег Медведєв.

При цьому у штабі Порошенка наголосили, що він буде і не дебатах на «Суспільному» 19 квітня.

«Ми точно знаємо, що буде в графіку кандидата Порошенка 19 квітня о 20:00. Він повинен в цей час прибути на «Суспільне телебачення». Він там точно буде, бо участі в таких дебатах перед другим туром вимагає закон про вибори президента України», – сказав Медведєв.

За його словами, Порошенко може прибути на стадіон і 19 квітня, як пропонує Зеленський, але тільки не в той час, коли плануються дебати на «Суспільному».

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 
…

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі Ірина Геращенко заявила 10 квітня, що минулого тижня під час відвідання окупованих частин Донбасу координатор гуманітарної підгрупи ОБСЄ Тоні Фріш не виконав прохання родин українських заручників, але став учасником «зйомок пропагандистського антиукраїнського ролика».

«Напередодні візиту координатора гуманітарної підгрупи ОБСЄ Фріша до тюрем окупованого Луганська і Донецька родини заручників передали йому звернення з проханням вирішити питання телефонного дзвінка і листів. Також дали йому листи заручникам з проханням – передати і, головне, привезти відповіді… Кілька тижнів тому також родини намагалися передати листи заручникам через представника ОБСЄ в ТКГ Сайдіка,який теж відвідував окуповані території», – вказала Геращенко у Facebook.

За її словами, 10 квітня представники України в гуманітарній групі від європейських дипломатів Фріша та Сайдіка «почули щось дуже невпевнене, мовляв, листи передали МКЧХ (Міжнародному комітету Червоного Хреста – ред.), а чи дійшли вони до хлопців, невідомо, а чи є відповіді, не знаємо, а де ж ті листи, хто його знає».

«Це ненормально, коли ОБСЄ і координатори роками не можуть сприяти у вирішенні ключового гуманітарного питання: листування і права на дзвінок. Я кілька днів тому направила відповідного листа міністру (закордонних справ України – ред.) Клімкіну з проханням поінформувати штаб-квартиру ОБСЄ у Відні, що координатору Фрішу так і не показали всіх наших заручників, не дали доступу до всіх військових. Що він відмовився передати листи і не порушував питання телефонного зв‘язку. Натомість став учасником пропагандистських зйомок сепаратистських проросійських сайтів», – додала Геращенко.

5 квітня сайт угруповання «ДНР» «Донецкое агентство новостей» повідомив із посиланням на координатора гуманітарної підгрупи Тоні Фріша, що європейський дипломат «залишився задоволений умовами тримання українських військовополонених у донецькому СІЗО». «Я хочу подякувати владі, директорові СІЗО і наголосити, що вони ставляться до утримуваних осіб належним чином. Їм надається все необхідне, включно з медичною допомогою», – цитував сайт бойовиків слова Фріша.
…

У фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва, який перебуває в СІЗО в Ростові-на-Дону, погіршився стан здоров’я. Про це в коментарі кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила його адвокат Марина Дубровіна.

«Все почалося з того, що він застудився, у нього був отит, який в СІЗО не лікували. Кілька разів Теймур звертався до адміністрації ізолятора з проханням надати медичну допомогу, її не надавали. Зараз дійшло вже до запалення лицьового нерва», – розповіла Дубровіна.

За її словами, в Абдуллаєва оніміла права частина обличчя, він зовсім не чує на праве вухо і відчуває сильний біль.

Як повідомила адвокат Ліля Гемеджі, до Абдулаєва в ізолятор приходив фельдшер, візуально його оглянув і запропонував «поколоти антибіотики». Абдуллаєв відмовився, оскільки вони призначені не кваліфіковані лікарем без належного обстеження і без встановлення діагнозу.

«Ми зробили відповідну заяву до суду. На наступному судовому засіданні будемо викликати швидку допомогу в зал суду. Якщо Теймур на одне вухо не чує, його участь в судовому засіданні чисто номінальне. Людина просто сидить і відчуває, що йому дуже боляче. Ситуація серйозна, можуть бути незворотні процеси», – додала Дубровіна.

Суд прийняв доводи захисту і пообіцяв, що буде клопотати перед керівництвом СІЗО про проведення медичного огляду і призначення лікування.

Адвокат повідомила, що направить скарги начальнику ізолятора, а також прокурору по нагляду.

10 квітня мати фігуранта справи Діляра Абдуллаєва планує піти на особистий прийом до начальника СІЗО №1 Ростова-на-Дону.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій у Росії й анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеіра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.
…

«У Путіна, зрозуміло, згоди не питали… Путін – поза законом. Він розв’язав війну проти України»
…