Україна

Найбільш сучасне обладнання для проведення якісного дослідження на алкоголь та наркотики є лише в антидопінговому центрі Національного Олімпійського комітету. Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

«Коли потрібне достовірне підтвердження, чи вживає людина наркотики або алкоголь, критично важливим є спосіб перевірки аналізів. Існує не так багато методів, які можуть дати правдиву оцінку результатів. І не так багато лабораторій, у яких є можливість ці методи використовувати», – написала Супрун у Facebook-у.

Вона пояснила, що для цього необхідне специфічне обладнання.

«Це має бути тривалий процес дослідження (2–3 дні) на основі аналітичної хімії. А саме: хромато-мас-спектометрія. Все інше, наприклад, тест-полоски, що обіцяють результат за 15 хвилин, не є достовірним показником», – зазначила очільник МОЗ.

Супрун нагадала, що лабораторія Олімпійського комітету регулярно працює зі спортсменами задля визначення, чи вживають вони заборонені речовини. «На цьому обладнанні аналізують такі біологічні матеріали: сечу, волосся, нігті та навіть кров, де наркотики дуже швидко метаболізуються. Якщо людина регулярно (1–2 рази на тиждень вживає наркотики), такий метод це підтвердить», – розповіла Супрун.

3 квітня кандидат в президенти України Володимир Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів президентові Петру Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві. Він додав, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народові, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів». «Країні потрібен здоровий президент», – сказав Зеленський.

Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила. Представник його штабу Олег Медведєв заявив, що Порошенко зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.

4 квітня Зеленський запросив Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».
…

Кандидат на посаду президента Володимир Зеленський відповів на запитання журналістів, які шанси у олігарха Ігоря Коломойського повернути собі націоналізований «Приватбанк». Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Вперед, на Банкову!».

«Та мені все одно, що буде з Ігорем Коломойським. Ну, це повинні розбиратися… «Приватбанк» зараз – державна установа, чому вона повинна повертатись Коломойському?» – відповів у коментарі Зеленський.

​

Під час цієї розмови зі знімальною групою «Схем», яка відбулася під час його концерту у місті Бровари під Києвом, охоронці Володимира Зеленського силоміць відтіснили оператора Радіо Свобода від журналіста на кілька десятків метрів за лаштунки. Відтак, цей фрагмент інтерв’ю з кандидатом на пост президента вдалося записати лише на аудіо.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Після виходу розслідування Ігор Коломойський заявив, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» тодішнього заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

 
…

Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд засудив обвинувачених у підготовці диверсій на території анексованого Криму Володимира Дудку й Олексія Бессарабова до 14 років ув’язнення кожного, а також призначив кожному штраф в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень).

Напередодні прокурор просив для Дудки про 15 років позбавлення волі, а для Бессарабова – 14 років і 10 місяців позбавлення волі.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень).

31 липня 2018 року підконтрольний Кремлю Севастопольський міський суд продовжив арешт на шість місяців севастопольцям Володимиру Дудці та Олексію Бессарабову.

У Службі безпеки України повідомили, що затримані в Криму громадяни України не є ні співробітниками, ні контактерами з боку СБУ.
…

Більшість росіян все ще підтримує анексію українського Криму, але визнає, що міжнародна політика Москви погіршила економічні показники і рівень життя в країні. Про це свідчать оприлюднені 3 квітня результати опитування, проведеного спільно соціологічною службою «Левада-центр» та Чиказькою радою з глобальних питань (США).

Після окупації Криму в 2014 році росіяни підтримали рішення президента Володимира Путіна. Але ця підтримка знизилася, коли російська економіка зазнала втрат, а витрати на інтеграцію Криму до Росії зросли.

Соціологи у своєму звіті вказують, що в березні 2015 року, через рік після анексії, близько 70% опитаних росіян вважали її позитивною для країни. Це число знизилося до 59% до серпня 2015 року, коли ціни на нафту у світі різко впали, а для російської економіки стали відчутними наслідки західних економічних санкцій. До березня 2018 року підтримка анексії зросла до рівня, співставного з показниками 2015-го, але в лютому 2019 року знову знизилася до 62%.

Також соціологи встановили, що набагато менша кількість росіян схвалює подібні до окупації Криму дії своєї країни щодо інших українських територій – частин Донецької та Луганської областей.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія анексувала Крим. Ні Україна, ні ЄС і США не визнали його «результатів».  Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії.  Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Чинний президент України і кандидат на виборах голови держави Петро Порошенко заявляє, що готовий дебатувати зі своїм опонентом Володимиром Зеленським на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

«Дебати робляться не заради видовища на стадіоні, дебати – це серйозна дискусія про стратегію розвитку країни, про цінності, історичний вектор, пріоритети… Правила дебатів прописані в законі про вибори президента, почитайте, будь ласка. Вони можуть відбуватися на базі Суспільного телебачення з трансляцією по всіх телеканалах для десятків мільйонів людей… Але стадіон, так стадіон. Я чекаю на Вас, Володимире Олександровичу», – заявив Порошенко у відеозверненні, оприлюдненому в соцмережах у ніч на 4 квітня.

Раніше Зеленський закликав Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві. При цьому в НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів виборців: актор і бізнесмен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Закон України «Про вибори президента України» в статті 62 визначає процедуру й терміни проведення передвиборчих теледебатів. Зокрема, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин і транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслюватися іншими каналами мовлення.

Кандидати на посаду президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів в участі у дебатах, виділений час надається іншому – хто прийшов.

 
…

Кабінет міністрів України ухвалив «стратегічний документ» – Концепцію реалізації державної політики із запобігання фальсифікації лікарських засобів, повідомило Міністерство охорони здоров’я України.

«Це означає, що поступово на всіх упаковках рецептурних ліків з’явиться спеціальне маркування, яке буде гарантією оригінальності ліків. Така практика боротьби з фальсифікатом вже довела свою ефективність у розвинених країнах світу», – заявили в Міністерстві охорони здоров’я.

У МОЗ зазначили, що маркування на упаковках ліків буде гарантією якості: пацієнт зможе перевірити, що препарат не є фальсифікований, протермінований чи завезений до країни з порушенням норм.

У відомстві підкреслили, що маркування упаковок лікарських засобів спеціальним кодом впроваджуватимуть у три етапи:

пілотний проект. На цьому етапі маркування ліків буде добровільним: взяти участь у програмі можуть будь-які фармвиробники;
поступове запровадження обов’язкового маркування окремих видів лікарських засобів, визначених МОЗ України. Зокрема маркування обов’язково має з’явитися на ліках, що компенсуються за кошти держави;
запровадження обов’язкового маркування всіх видів лікарських засобів визначених МОЗ України, як такі, що підлягають маркуванню (зокрема, всіх рецептурних препаратів).

Міністерство охорони здоров’я повідомило, що відповідно до ухваленої концепції, під час виробництва ліків на заводах виробник буде наносити на кожну упаковку індивідуальне маркування. Це має дозволити відстежувати весь ланцюжок постачання ліків – від виробництва чи імпорту  до продажу в аптеці.
…

Місце перебування кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який зник після масових обшуків у будинках кримських татар 27 березня, досі не встановлене, заявило 3 квітня громадське об’єднання «Кримська солідарність».

У зверненні активістів також вказано, що «після тотальної «зачистки» всіх незалежних медіа в 2014–2015 роках у Криму, крім інших громадських інститутів, була повністю знищена журналістика».

«У відповідь на безперервні арешти, обшуки, суди в Криму стало формуватися таке явище як громадянська журналістика. Це сталося вимушено – люди розуміли, що крім інформації, іншого захисту на півострові від репресій немає», – вказує «Кримська солідарність».

Активісти перераховують громадянських журналістів, які стали об’єктом переслідування з боку російської влади окупованого півострова.

2 квітня про відсутність даних про місце перебування Едема Яячикова повідомив журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

У момент обшуку 27 березня Яячикова не було вдома. 29 березня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що російські силовики затримали активіста. Перед тим дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.

Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви наразі немає.

29 березня заарештованих у Криму 23 кримськотатарських активістів у рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вивезли в Росію.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. 

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 «терористичних» об’єднань. Після окупації Криму Москва насаджує цю внутрішньоросійську заборону і в цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє державі-окупантові запроваджувати своє право на окупованих нею територіях.
…

Уряд спрямував 1 мільярд гривень на інтернетизацію та комп’ютеризацію українських шкіл, повідомило Міністерство освіти і науки України.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 3 квітня, 700 мільйонів гривень спрямують на забезпечення доступу до Інтернету, а ще 300 мільйонів гривень – на закупівлю комп’ютерів.

«Сьогодні, у 21-му столітті, у нас є школи, які взагалі не мають доступу до Інтернету. Наприклад, на Закарпатті 12,1% таких шкіл, а в Житомирській області – 19,3%. У нас у половині українських шкіл швидкість Інтернет-підключення становить менше 10 Мбіт/с. Це означає, що там неможливо використовувати Інтернет для роботи з будь-яким освітнім контентом», – розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона бачить завданням міністерства освіти провести Інтернет у ті заклади, де доступу взагалі немає, а також забезпечити швидкість підключення для інших закладів не менше 30 Мбіт/с, а для опорних закладів та великих шкіл – до 100 Мбіт/с.

«Наше завдання – забезпечити для шкіл співвідношення бодай 1 комп’ютер на 10 учнів. Хочу повідомити, що в Україні наразі є 413 шкіл, де взагалі відсутні комп’ютери, що використовуються в освітньому процесі. А ще велика кількість шкіл, де це співвідношення значно більше, ніж 10 до 1», – заявила Гриневич.

Вона зазначила, що кошти спрямовуватимуть саме туди, де немає цих комп’ютерів і де немає відповідного співвідношення.
…

«Тяжка звістка з фронту. Обстріл позицій 54-ї окремої механізованої бригади з мінометів. Пряме влучання міни в бліндаж…» – президент Петро Порошенко
…

Поліція не знайшла вибухівку на трьох об’єктах «Укроборонпрому» та в будівлі Вищої ради правосуддя в Києві.

Слідчі територіальних управлінь поліції розпочали досудові розслідування за скоєння правопорушень, передбачених статтею 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до шести років ув’язнення.  

2 квітня поліція повідомила, що через інформацію про мінування евакуюали «Київський бронетанковий завод», конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», завод «Маяк» та будівлю Вищої ради правосуддя.

В Україні випадки анонімних повідомлень з інформацією про замінування почастішали впродовж останніх років.
…

22 березня прем’єр Росії прийняв у Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука
…

У Києві Володимир Зеленський отримує 27% голосів, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії, яка опрацювала в столиці 98,7% бюлетенів. За ним іде Петро Порошенко з 25,5% голосів.

Юлія Тимошенко набрала 12,89%, Ігор Смешко – 9,63%, Анатолій Гриценко – 9,11%, Юрій Бойко – 6,26%.

Найменше із рейтингових кандидатів місто голосувало за Олега Ляшка – 1,47%.

Київ показав один із найвищих рівнів активності виборців в Україні: явка склала 68,05%. За цим показником столиця поступається Волині (68,4%) та Львівщині (68,91%).

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Лягко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Спостерігачі Українського конгресового комітету Америки (УККА) заявили, що порушення на виборах президента України не мали системного характеру і не впливали на результати виборів.

«Місія зі спостереження за виборами УККА стверджує, що в цілому чергові президентські вибори 31 березня в Україні відповідали міжнародним стандартам, були вільні, чесні та демократичні й відображали волю виборців», – заявили в Українському конгресовому комітеті Америки.

Втім, в УККА вказали на кілька порушень:

наявність агітаційних матеріалів кандидатів  у президенти України на деяких дільницях;
на кількох дільницях необхідна виборцям інформація про кандидатів у президенти України була розміщена у неналежному місці;
виборчі дільниці розташовувалися на 2-му і 3-му поверхах, що ускладнювало доступ виборців з обмеженими можливостями до виборчої дільниці.

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Ляшко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Штаб лідера президентських перегонів Володимира Зеленського скептично ставиться до можливого прем’єрства Юлії Тимошенко.

«Про яке прем’єрство ми можемо зараз говорити, якщо прем’єрство – це, найперше, коаліційна угода і коаліція у Верховній Раді? При всій повазі, але у Юлії Володимирівни не вистачає багнетів, а партія «Слуга народу», я думаю, у великому обсязі, але з’явиться тільки восени», – сказав радник штабу Зеленського Дмитро Разумков.

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія опрацювала понад 95% протоколів по Україні. Володимир Зеленський набирає 30,23%, Петро Порошенко – 15,94%, Юлія Тимошенко – 13,4%, Юрій Бойко – 11,58%, Анатолій Гриценко – 6,96%, Ігор Смешко – 6,02%, Олег Лягко – 5,47%, Олександр Вілкул – 4,18%, Руслан Кошулинський – 1,64%, Юрій Тимошенко – 0,62%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Вибори президента у Станиці Луганській відбулися. Відбулися вперше за 9 років. До вашої уваги фоторепортаж про те, як це відбувалося
…

Станом на 8:30 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала трохи більше ніж 50% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,20%, Петро Порошенко – 16,64%, Юлія Тимошенко – 13,08%, Юрій Бойко – 11,53%, Анатолій Гриценко – 7,11%.

Недійсними по Україні визнали 1,17% бюлетенів.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримує 30,6%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,7%, Анатолій Гриценко – 7,1%, Ігор Смешко – 6,5%, Олег Ляшко – 4,7%, Олександр Вілкул – 4%, Руслан Кошулинський – 1,7%, Олександр Шевченко – 0,5%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Станом на 07:30 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала 42,73% протоколів.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,23%, Петро Порошенко – 16,63%, Юлія Тимошенко – 13,11%, Юрій Бойко – 11,53%, Анатолій Гриценко – 7,07%.

Недійсними по Україні визнали 1,17% бюлетенів.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримує 30,6%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,7%, Анатолій Гриценко – 7,1%, Ігор Смешко – 6,5%, Олег Ляшко – 4,7%, Олександр Вілкул – 4%, Руслан Кошулинський – 1,7%, Олександр Шевченко – 0,5%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Національна поліція України повідомляє, що станом на 15:00 отримала 649 заяв і повідомлень про правопорушення під час чергових виборів президента, які відбуваються 31 березня.

«11 повідомлень слідчі внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань», – йдеться в повідомленні поліції у Facebook.

Серед порушень, про які надійшли заяви – незаконна агітація, підкуп виборців, пошкодження бюлетеня, фотографування, повідомлення про замінування, спроба винесення бюлетеня.

У поліції уточнили, що на 15:00 найбільше заяв про порушення надійшло з Києва – 76; Донецької області – 66; Харківської – 61; Сумської – 50; Полтавської – 42; Дніпропетровської – 41; Одеської – 39; Луганської – 35; Вінницької – 26.

У відомстві додали, що, крім розпочатих за даними фактами 11 кримінальних проваджень, поліцейські склали чотири адміністративні протоколи.

В Україні 31 березня відбувається голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчиться о 20:00. У бюлетень для голосування внесено прізвища 39 кандидатів.

За даними ЦВК, активність виборців станом на 15:00 склала 44,45%.

 
…

На закордонну дільницю для виборів президента України в Мінську не були допущені представники російських ЗМІ. Вони могли лише знімати за парканом посольства – таке рішення виборчої комісії, повідомив кореспондент Радіо Свобода. Кореспонденти російських агенцій ТАСС, «РИА-Новости», телеканалів «РЕН-ТВ» та «НТВ» знімали лише на вулиці, в тому числі опитували громадян України.

Натомість дільницю вільно могли відвідувати представники білоруських, українських та міжнародних ЗМІ.

Читайте також: Посол США в Україні прийшла на виборчу дільницю в Києві​

На території Білорусі зареєстровано 12 тисяч українських виборців, їх віднесено до двох дільниць: у посольстві України в Мінську та в Генеральному консульстві у Бресті.

Зазвичай у виборах беруть участь близько 10% українських громадян, які постійно проживають у Білорусі. Цього разу очікується вища явка, сказав Радіо Свобода посол України у Мінську Ігор Кизим.

Голова виборчої комісії, яка діє у Мінську при посольстві України, Оксана Врублевська розповіла Радіо Свобода, що станом на 12 годину у виборах взяв участь 241 виборець.

Читайте також: У Генштабі розповіли, як голосують в ООС​

В Україні 31 березня відбувається перший тур чергових виборів президента країни. Голосування закінчиться о 20:00. У бюлетень для голосування внесено прізвища 39 кандидатів.

На дільниці працюють спостерігачі від кандидатів та Всесвітнього конгресу українців. Зауважень станом на 12 годину дня не було.

Декілька осіб не змогли проголосувати через те, що не мали закордонних паспортів, тільки внутрішні. Члени комісії роз’яснили їм законодавство та порадили підготуватися до наступних виборів, отримавши нові документи.

Посол України у Мінську Ігор Кизим розповів Радіо Свобода, що у списках виборців у Білорусі є люди, котрі походять з Донбасу та Криму, які стоять на консульському обліку.

Кореспондент Радіо Свобода зустрів на дільниці у Мінську громадян, що походили з Криму та Донецька, переїхали до Білорусі ще до подій 2014 року, а також родину з Горлівки, яка два роки тому залишила свій дім у зв’язку з воєнними діями.
…

За даними ЦВК, явка виборців на цей час становила 45,22%
…

Національна антикорупційне бюро України долучить до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики записи розмов, які передали «Схеми» – на них депутат Ігор Кононенко, екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси обговорюють схеми з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Ці аудіозаписи на прохання «Схем» були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США, та оприлюднені у фільмі-розслідуванні.

«Аудіозаписи та інші матеріали, оприлюднені в розслідуванні «Схем» про корупцію в енергетиці, будуть долучені до кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ», – повідомили в Бюро і додали, що записи стали матеріалами провадження щодо зловживань із боку посадовців низки обленерго, в результаті яких інтересам держави завдано збитків на понад 1,2 млрд. грн. 

Раніше «Схеми» розповіли, що депутат Ігор Кононенко, екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». 

Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» дІгор Кононенко депутат заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти.

 
…