Україна

Охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»). Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто «Схем», коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляє редакція програми «Схеми», публікуючи відповідні відеодокази.

​Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ «Дельта-Донбас», кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.

«Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави», – повідомляють «Схеми».

«Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями», – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.

​​Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.

«Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал», – зауважує директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

«Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності», – радить адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

«Схеми» звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.

Раніше, у 2016 році, протягом одного місяця «Схеми» зафіксували, як найбагатша людина країни Рінат Ахметов вночі приїжджає до президента, а також таємно відвідує прем’єр-міністра синхронно з лідером однієї з парламентських фракцій Олегом Ляшком.

 
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вимагає від своєї російської колеги Тетяни Москалькової сприяти наданню належної медичної допомоги Павлові Грибу і Едему Бекірову, яких утримують у Росії й окупованому нею Криму.

«За результатами обстежень Ростовського діагностичного центру, були зроблені висновки щодо стану Гриба як російськими, так і українськими лікарями. Павло терміново потребує хірургічного втручання і лікування. Незважаючи на зазначене, українського лікаря, який прибув до Ростова-на-Дону 18 лютого, не було допущено. У побаченні відмовили навіть матері Павла і українському консулу. Його стан неможливо було оцінити, адже судове засідання не відбулося», – написала Денісова у Facebook після зустрічі з Москальковою.

Подібна ситуація з ненаданням медичної допомоги, за її словами, склалася з Едемом Бекіровим, якого утримують на території окупованого Криму. «Чоловікові теж зробили обстеження, але все його лікування звелося до трьох ін’єкцій інсуліну в день. При цьому, я продовжую отримувати інформацію про погіршення стану його здоров’я», – заявила омбудсмен. 

19-річний на той час Павло Гриб був затриманий 24 серпня 2017 року під час поїздки до Білорусі. Згодом він опинився в слідчому ізоляторі в Краснодарі. У Росії Гриба звинуватили в сприянні в терористичній діяльності. Справу Гриба передали для розгляду в Північно-Кавказький окружний військовий суд, він був етапований з Краснодара в Ростов-на-Дону. Судові слухання почалися в липні 2018 року, підсудний заперечує звинувачення. У листопаді Північно-Кавказький окружний військовий суд продовжив арешт Павла Гриба до 24 квітня 2019 року.

30 січня 2019 року голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що стан здоров’я українця критичний, до того ж за час перебування в СІЗО в нього з’явилися «нові складні захворювання».

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері й родичів. Пізніше його доставили в будівлю ФСБ Росії в Сімферополі. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова на два місяці.

Міністерство закордонних справ України висловило «рішучий протест» у зв’язку з рішенням суду.
…

У пораненого українського військового Василя Сороки, захопленого ФСБ біля берегів Криму, не спадає набряк руки нижче рани, функції кількох пальців не відновлюються. Про це розповів його захисник, російський адвокат Сергій Бадамшин.

«Регулярні болі. Все лікування в СІЗО зводиться до уколів вітаміну Б. У найближчі дні його повинні обстежити в цивільному медичному закладі Москви», – зазначив адвокат.

Він додав, що настрій у Сороки попри все «бойовий».

«Всі військовополонені налаштовані на позитив, підтримують один одного. Всі моряки вимагають ставитися до себе, як до військових, у відповідності з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими», – наголосив Бадамшин.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада 2018 року. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії. За рішенням суду у Москві захоплені українські моряки мають залишитися в СІЗО до кінця квітня.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.​
…

Лідер «Батьківщини», кандидат у президенти Юлія Тимошенко подала позов до суду через незаконну агітацію проти чинного глави держави і кандидата у президенти Петра Порошенка, повідомляє сайт «Батьківщини».

«У позові лідера «Батьківщини» йдеться про те, що коли 9 лютого під час форуму «Відкритий діалог» в Палаці спорту Петро Порошенко як кандидат у президенти виголошував свою передвиборну програму, його безоплатно транслювали три телевізійні канали – «112», «5 канал» та Прямий», – йдеться в повідомленні.

У партії Тимошенко вважають, що це «ставить всіх інших кандидатів у нерівне становище».

Сам Петро Порошенко, який йде на вибори як самовисуванець, наразі не коментував цю ситуацію.

Повідомляється, що апеляцію подали у Шостий апеляційний адміністративний суд Києва.

Раніше у штабі кандидата в президенти Петра Порошенка заявили, що на свою передвиборну кампанію він щодня витрачає 10 мільйонів гривень із виборчого фонду, які він сам у нього вніс.

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Минулої доби на Донбасі підтримувані Росією бойовики здійснили 13 обстрілів позицій Збройних сил України, один український військовослужбовець зазнав смертельного поранення, повідомляє вранці 21 лютого штаб Операції об’єднаних сил.

Згідно з повідомленням, бойовики 11 разів застосували озброєння, заборонене Мінськими домовленостями. Відкривали сепаратисти вогонь поблизу населених пунктів Лебединське, Водяне, Широкине, Мар’їнка, Катеринівка, Хутір Вільний, Новоолександрівка, Новотошківське.

«Від початку поточної доби вогонь по наших позиціях ворог не відкривав», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілі околиць Донецька та районів неподалік Водяного. Бойовики з угруповання «ЛНР» заявляють про 6 обстрілів з боку ЗСУ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова заявила про намір після виборів в Україні звернутися до президента цієї країни з проханням передати двох засуджених російських громадян відбувати покарання в Росії. Про це російська омбудсмен заявила російській агенції ТАСС.

«Планую звернутися до президента після виборів з проханням передати для відбуття покарання в Росії ув’язнених Одинцова і Баранова», – сказала Москалькова.

За її словами ці двоє громадян Росії «засуджені несправедливо».

Колишніх українських військових з Криму, які в 2014 році перейшли на службу в російську армію, Максима Одинцова та Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар».

Російська влада розцінила затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив через це кримінальну справу.

8 лютого 2018 року Подільський райсуд Києва засудив Баранова до 13 років позбавлення волі. 6 лютого 2018 року до 14 років позбавлення волі було засуджено також Одинцова. Обидва свою провину не визнали.

Прізвища Баранова та Одинцова фігурують у списку росіян, яких українська влада готова обміняти на українських громадян, засуджених у Росії.
…

Проти мерії Харкова відкрили кримінальне провадження через відмову виконувати рішення суду зупинити підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті, повідомила прес-служба прокуратури Харківської області.

Провадження відкрите за частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судового рішення службовими особами).

Заступник мера Харкова з питань інфраструктури Євген Водовозов назвав рішення суду «політичним». За його словами, відбулася «підміна понять роз’яснень Державної регуляторної служби».

«У законі прописано, що саме цей орган дає роз’яснення до закону, а в нас є їхнє роз’яснення, що ми вчинили правильно», – сказав Водовозов.

Він додав, що неможливо в короткий термін виконати рішення суду й скасувати дію нових тарифів.

19 лютого суд зупинив рішення виконкому мерії про підвищення вартості проїзду в метро до 8 гривень і про підвищення вартості проїзду в трамваях і тролейбусах до 6 гривень.

За словами активістів «Харківського антикорупційного центру», з моменту оголошення ухвали 19 лютого вартість проїзду в метро Харкова знову має складати 5 гривень, у трамваях і тролейбусах – 4 гривні.
…

Київський апеляційний суд розгляне скаргу сторони захисту на запобіжний захід підозрюваному в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк Владиславу Мангеру 21 лютого.

Засідання призначене на 17:10.

Захист оскаржує обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю виходу під заставу.

15 лютого Шевченківський райсуд Києва вирішив взяти під варту до 3 березня із можливістю внесення застави у майже 2,5 мільйона гривень голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера, підозрюваного в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення, яка просила про арешт без можливості застави. Захист Мангера оскаржив це рішення.

15 лютого за Мангера внесли заставу. 18 лютого він вийшов на роботу.

Генеральна прокуратура України подала 19 лютого до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського райсуду про застосування запобіжного заходу стосовно Мангера.

Владислав Мангер – один із тих, кого активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» пов’язують із нападом, який призвів до смерті 33-річної херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

11 лютого прокуратура оголосила йому підозру в організації вбивства активістки і чиновниці Катерини Гандзюк. Хоча Мангер заперечував свою причетність до злочину, 31 січня він оголосив при призупинення членства в партії «Батьківщина» на час розслідування. 10 лютого «Батьківщина» виключила Мангера з числа своїх членів.

7 лютого журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») повідомили, що довірена особа Мангера Андрій Мурашкін влітку 2018 за безцінь здав в оренду базу відпочинку на березі моря ключовому підозрюваному у вбивстві Гандзюк Олексієві Левіну. Це сталося за тиждень до того, як Катерину Гандзюк облили кислотою, що зрештою призвело до її смерті.
…

У Верховній Раді зареєстрований законопроект про допуск на територію України підрозділів збройних сил інших держав для участі в багатонаціональних навчаннях 2019 року.

Ініціатор документа – президент України Петро Порошенко.

Як йдеться в законопроекті, 2019 року відбудеться шість міжнародних навчань: багатонаціональне навчання з підготовки підрозділів збройних сил, українсько-американські навчання «Репід Трайдент – 2019», українсько-американські навчання «Сі Бриз – 2019», українсько-румунські навчання «Ріверайн – 2019», багатонаціональні навчання «Кленова Арка – 2019» й українсько-британські навчання «Воріер Вотчер – 2019».

Читайте також: Американський есмінець йде в Чорне море «для гарантування безпеки» – ВМС США

Навчання відбудуться протягом 2019 року на Львівщині, Житомирщині, Миколаївщині, в Чорному морі, в гирлі Дунаю. Участь у них візьмуть, крім українських військових, американські військовослужбовці, а також представники й інших країн-членів НАТО і країн-учасниць програми «Партнерство заради миру».

 
…

Печерський районний суд Києва втретє переніс розгляд позову щодо «образи честі і гідності» лідера проросійського руху «Український вибір» і голови політради партії «За життя» Віктора Медведчука проти народного депутата і голови парламентського комітету в закордонних справах Ганни Гопко. Наступний розгляд призначений на 10 квітня. 

Цього разу підставою для відтермінування судового засідання стала зміна захисника Медведчука. Тепер його інтереси у цій справі представлятиме не народний депутат від «Опозиційного блоку» і заступник голови громадського руху «Український вибір» Василь Німченко, а адвокат Ігор Кириленко. 

«Я тільки вчора уклав угоду (про представлення інтересів Віктора Медведчука у цій справі – ред.) і мав розмову з Німченком і Віктором Медведчуком, а також враховуючи, що подано багато документів, прошу суд відкласти розгляд на буквально декілька днів. Мені цього буде достатньо для того, щоб підготуватися і належним чином відповісти», – зазначив Кириленко. 

Він також наголосив на тому, що захист Віктора Медведчука досі не отримав відзивної заяви від сторони обвинувачення. 

Водночас захисники Гопко вважають, що розгляд справи по суті штучно затягується представниками Медведчука у суді. Один із адвокатів Гопко Юрій Демченко наголосив на тому, що відзивну заяву їхня сторона подала ще 19 грудня 2018 року, а тому в позивача було достатньо часу, щоб її отримати й ознайомитись. 

«Відзив надається не адвокату, а стороні. І якщо пан Медведчук буде щоразу запрошувати нового адвоката, то ми підготовче засідання будемо чотири роки проводити», – наголосив Демченко. 

Печерський районний суд Києва вже двічі відкладав розгляд справи Медведчука-Гопко по суті. Обидва рази за наполяганням представників лідера проросійського руху «Український вибір».

Віктор Медведчук подав позов проти Ганни Гопко через її вересневий пост у Facebook, в якому вона закликала українців вийти до Генеральної прокуратури України на акцію #МедведчукПідАрешт.

«У роковини смерті Василя Стуса ми нагадаємо про Його ката, який тут, в Україні, веде бізнес, купує канали, рветься до влади. Адже #Медведчук є виродком системи, що знищила Стуса, а тепер уособлює сили реваншу, щоб знищити Україну», – йшлося тоді у дописі народного депутата.

У позові до Гопко Медведчук вимагає визнати поширену нею інформацію недостовірною, видалити допис, опублікувати резолютивну частину судового рішення, покрити судові витрати, а також заплатити політику за моральну шкоду одну гривню.

Водночас адвокат Гопко Юрій Демченко наголошує, що її критика діяльності Медведчука є оціночним судженням і висловленням власного бачення, а тому спростуванню не підлягає.

«Більше того, Ганна Гопко як народний депутат повинна інформувати громадськість про суспільно важливі справи, серед яких і діяльність проросійських політиків в Україні», – наголошує адвокат.

Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

«Я можу дивитися в очі і говорити про те, що стосовно Василя Стуса ніякої вини: ні внутрішньої, ні зовнішньої я не відчуваю і ніколи не відчував», – заявляв політик у 2013 році в інтерв’ю Радіо Свобода.
…

Рада національної безпеки і оборони повідомила, що найближчим часом за підтримки ЄС відбудуться спільні навчання, під час яких будуть змодельовані різні сценарії кібервтручань у вибори та відпрацьовані моделі реагування. Про це заявив секретар РНБО Олександр Турчинов.

«Наявна інформація свідчить про наміри Росії задіяти весь наявний арсенал, включно з кібернетичними засобами, для впливу на демократичне волевиявлення українського народу», – заявив Турчинов.

За його словами, у Центральній виборчій комісії цілодобово чергуватиме група осіб, серед яких фахівці СБУ та Держспецзв’язку, для виявлення, запобігання та припинення «будь-яких несанкціонованих дій щодо інформаційних ресурсів ЦВК».

15 лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що Росія намагається впливати на вибори в Україні, використовуючи широкий спектр гібридних технологій.

Напередодні ЦВК ухвалила постанову щодо безпеки інформаційно-аналітичної системи «Вибори президента України».

Вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія зареєструвала 44 претендентів на цю посаду.
…

Президент Європейської ради Дональд Туск закликав владу України продовжувати реформи. За його словами, це буде найкращим вшануванням пам’яті Героїв Небесної сотні.

Туск сказав про це 18 лютого в Києві на зустрічі з президентом України Петром Порошенком.

«Я думаю, найкраща форма шани, яку можна віддати жертвам… – це робити все, що ви можете для продовження реформ, зусиль, щоб досягти найкращих стандартів демократії, законодавства», – заявив президент Євроради.

Зі свого боку, Петро Порошенко подякував Дональду Туску за сьогоднішнє рішення Ради Європейського союзу щодо «азовського пакету» санкцій проти Росії.

Президент заявив, що Росія намагається знищити українську державність, що підтверджується, зокрема її агресивними діями в Азово-Чорноморському басейні й захопленням українських моряків.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Міністерства внутрішніх справ, з 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Поліція Києва повідомляє, що акція «Бандеро, вставай!» біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України відбулася без порушень.

За повідомленням, до охорони порядку залучали 200 правоохоронців.

«Правоохоронці заступили на охорону публічного порядку, зокрема були залучені представники поліції діалогу. Акція відбулася без порушень», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, участь в акції, що пройшла 18 лютого, взяли близько 500 людей. Активісти пройшли маршем від вулиці Грушевського до центрального офісу МВС на вулиці Богомольця.

Серед учасників акції були праворадикальна організація С14, «Правий сектор», ВО «Свобода» і ще деякі націоналістичні організації. Активісти озвучили до керівництва МВС кілька вимог, серед яких обов’язкове носіння спецпризначенцями ідентифікаційних номерів на шоломах і жетонах, завершення люстрації, повна переатестація всіх спецпідрозділів, в тому числі «Корд», деполітизація поліції і зміна очільника МВС.

9 лютого на Контрактовій площі в Києві відбулося затримання активістів кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?». Там же проходила зустріч кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями. Активісти кампанії «Хто замовив Катю Гандзюк?» заявили, що поліцейські затримали учасників акції безпідставно.

Пізніше сутички між активістами і правоохоронцями сталися в київському управлінні поліції. Під час цих подій один із поліцейських вигукнув російською мовою «лягай, бандеро».

Читайте також: Поліцейські запустили флешмоб «Я – Бандера»

10 лютого начальник поліції Києва Андрій Крищенко вибачився за слова підлеглого.

За підозрою у перевищенні службових повноважень під час затримання активістів заарештували поліцейського Василя Мельникова.

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом імовірних неправомірних дій поліції під час затримання учасників акції.

 
…

В Україні очікували більшого від Європейського союзу для захисту державного суверенітету України, заявила 18 лютого перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко.

«За всієї подяки до того, що Європа підтримала через санкції суверенітет і територіальну цілісність України, ми очікували більшого в контексті захисту нашого суверенітету. І я дозволю собі це сказати, що наприклад верховний представник Європейського союзу з зовнішніх питань і безпеки пані Моґеріні багато разів була в Україні за ці роки, але вона жодного разу не була на Донбасі. Хіба є на сьогодні на європейському континенті ще хоч одна така гаряча точка і чи можна в брюссельських кабінетах дискутувати на тему Донбасу, не бачачи наслідки «руського міра» своїми очами?» – сказала Геращенко на конференції «Підсумки виконання угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом».

«Від Європейського союзу ми очікуємо не тільки персональних санкцій відносно тих товаришів «фсбшників», які причетні до нападу на наші кораблі в Азові, а й все-таки продовження питання секторальних санкцій», – додала Геращенко.

Санкції ЄС у відповідь на дії Росії проти України «іноді занадто незначні, іноді занадто запізнілі», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода 18 лютого міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

Країни-члени ЄС досягли політичного консенсусу щодо впровадження нових санкції проти Росії, заявила верховний представник ЄС і зовнішньої політики Федеріка Моґеріні 18 лютого за підсумками засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ. Йдеться про нові персональні санкції, пов’язані із листопадовими подіями поблизу Керченської протоки.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах «Лефортово» і «Матроська тиша», військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі знову висловили глибокий жаль через рішення України не допускати до спостереження за президентськими виборами спостерігачів із Росії, яка в українському законодавстві визначена як держава-агресор.

Як заявив міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак, який нині головує в ОБСЄ, під час зустрічі з головою МЗС України Павлом Клімкіним у Брюсселі, держави-учасниці ОБСЄ зобов’язалися запрошувати спостерігачів із інших держав-учасниць. «Я й далі переконаний, що ненадання акредитації всім спостерігачам Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ не відповідає зобов’язанням у рамках ОБСЄ і відтак не відповідає інтересам ОБСЄ, України чи її народу», – наводить слова Лайчака прес-служба організації.

За словами Лайчака, в ОБСЄ розраховують на «конструктивну співпрацю» Києва з цією організацією.

Він також додав, що має намір обговорити становище в Україні і навколо неї з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим наступного тижня в Москві.

Павло Клімкін іще не коментував нинішніх слів Мірослава Лайчака.

Але за кілька годин до їхньої зустрічі український міністр написав у фейсбуці: «Російська агресія проти України ще досі сприймається багатьма як драматичне кіно, яке вони дивляться із своєї комфортної диванної реальності».

Зустріч Лайчака і Клімкіна відбулася напередодні обговорення становища в Україні на Раді ЄС із закордонних справ, що відбудеться у Брюсселі 18 лютого.

За повідомленням МЗС України, того ж дня, 18 лютого, в рамках робочого візиту до Брюсселя Павло Клімкін візьме участь у неформальній міністерській зустрічі у форматі «Друзі України в ЄС + Україна», яка відбудеться за ініціативою міністра закордонних справ Данії Андерса Самуельсена. Ця зустріч відбудеться перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 18 лютого, на якому буде обговорена ситуація в Україні.

«Метою неформального засідання «Друзі України в ЄС + Україна» є підготовка до змістовної дискусії щодо України під час засідання Ради ЄС, спрямованої на консолідацію міжнародної підтримки у контексті посилення санкційного тиску на Росію з метою звільнення українських моряків та політв’язнів, відновлення вільного судноплавства в акваторії Азовського моря та припинення російської військової агресії проти України. Міністри також обговорять питання надання підтримки Приазов’ю, досягнутий Україною прогрес у реалізації ключових реформ та спільні зусилля для захисту цілісності виборчих процесів в ЄС та Україні у 2019 році», – повідомили в українському міністерстві.

В ОБСЄ вже кілька разів закликали переглянути рішення України про недопуск громадян Росії до спостереження за виборами.

Павло Клімкін у відповідь вкотре заявив 8 лютого, що офіційним спостерігачам від Росії як держави-агресора «не місце у спостереженні за виборами у країні, яка є жертвою такої агресії». «Навіть намагатися припустити це є політично, морально і юридично неправильно. Крапка», – написав Клімкін у твітері.

Так він відреагував на попередню розмову з Лайчаком того ж дня, в перебігу якої нинішній голова ОБСЄ вже висловлював жаль із приводу рішення Верховної Ради України заборонити російським спостерігачам працювати на президентських виборах, у тому числі у складі місії від ОБСЄ.

Попереднього дня, 7 лютого, Верховна Рада України ухвалила закон, що доповнює закони про вибори президента України, про вибори народних депутатів України і про місцеві вибори приписом, відповідно до якого «офіційним спостерігачем від іноземних держав, міжнародних організацій не може бути: 1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; 2) особа, пропозиції щодо якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом».

Попри це і попри попередню відмову Києва акредитувати спостерігачів-росіян у довгостроковій спостережній місії БДІПЛ ОБСЄ, в організації заявили, що знову подадуть кандидатури росіян до складу короткострокової місії.
…

Відповідь має бути подвійного характеру – керівник МЗС України
…

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявляє, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні.

«Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів», – сказав Волкер агентству «Інтерфакс-Україна» на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.

Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином. «Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання», – пояснив він.

Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.

У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.

Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, – Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, – мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.

Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, – зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
…

«Гібридна війна – це коли РФ використовує гібридного «омбудсмена», витрушує від пилу Януковича»
…

Ув’язненому в Росії активістові українського Євромайдану Андрію Коломійцю в колонії не надають медичну допомогу, його стан здоров’я з кожним днем погіршується, повідомляє Кримська правозахисна група

За повідомленням, правозахисники отримали інформацію від дружини Коломійця, Галини, яка 11-13 лютого відвідала його в колонії.

За її словами, Коломієць у колонії перебуває на обліку як «схильний до порушення режиму і пропаганди», через це його не хочуть брати на роботу.

Як повідомила Галина Коломієць, в її чоловіка сильні головні болі, з’явився біль у животі, загострився псоріаз.

Галина Коломієць також розповіла, що намагалася дізнатися у начальника медсанчастини колонії про те, як можна допомогти чоловікові. Однак їй відмовили в отриманні такої інформації, пославшись на те, що не можна розголошувати відомості про здоров’я ув’язненого його родичам без письмової заяви самого ув’язненого. Галина Коломієць має намір зробити письмовий запит до медсанчастини після того, як Коломієць напише необхідну заяву.

За інформацією дружини українця, під час її відвідин до Коломійця вкотре приїжджав представник українського консульства в російському Ростові-на-Дону. У Коломійця відбулася бесіда з консулом у присутності представника колонії, зустріч фіксувалася відеокамерою.

У червні 2016 року російський суд в анексованому Криму засудив українського активіста Євромайдану Андрія Коломійця до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Українця затримали на території російського регіону Кабардино-Балкарії в травні 2015 року за підозрою у зберіганні наркотиків. Після затримання Коломійця привезли до анексованого Криму і звинуватили в замаху на вбивство двох кримських «беркутівців».

Російська правозахисна організація «Меморіал» вважає Андрія Коломійця політв’язнем та вимагає його негайного звільнення.

У квітні 2017 року Коломієць подав скаргу до Європейського суду з прав людини.
…