Україна

Президент України Петро Порошенко подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом на виборах голови держави.

«У цей святковий день Петро Порошенко подав документи в ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти», – написав прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко 3 лютого на своїй сторінці у Facebook.

Раніше цього дня президент брав участь у церемонії інтронізації очільника ПЦУ митрополита Епіфанія.

Порошенко заявив про намір балотуватися на посаду президента України 29 січня в Києві.

Читайте також: Висування Порошенка на другий президентський термін: сцена та за лаштунками

3 лютого – останній день подачі документів для реєстрації кандидатом у президенти.

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Станом на 2 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала 28 кандидатів у президенти.

Передвиборна кампанія почалася 31 грудня. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.

 
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, якою бачить свою місію і функцію на майбутніх президентських виборах.

«Рівні права отримають усі кандидати у президенти. В цьому і полягає моя місія і функція, це принципове питання, і я хочу, щоб це всі почули», – сказав Аваков 2 лютого, виступаючи перед журналістами.

«Ми напрацювали інструментарій, як реагувати на порушення і забезпечити прозорість на виборах. Перш за все, ці функції покладені на Національну поліцію України. Коли ми будемо виявляти якісь порушення у виборчому процесі, то будемо озвучувати їх публічно. Щоб український народ був у курсі всіх подій і щоб у жодного кандидата не було спокуси зайняти найвищий пост у державі через підкуп і порушення», – додав голова МВС.

Він наголосив, що особливі ризики вбачає в купівлі голосів. «Ми бачимо, що є спроби розгорнути систему масштабного підкупу виборців. Ми уважно стежимо за цією ситуацією. Якщо це перейде у фазу скоєння злочину, то поліція обов’язково втрутиться… На даний момент уже зареєстровано дев’ять кримінальних проваджень, зокрема провадження, коли передвиборча кампанія фінансується не з виборчого фонду, напад на кандидатів та інші», – сказав міністр.

Аваков також заявив, що на виборах, зокрема на дільницях для голосування, ніхто не зможе підміняти сили МВС у їхніх ключових функціях. «Ні поліція, ні МВС нічого не бояться, в Україні немає сил, які тут можуть похитнути українську державність», – сказав Арсен Аваков.

За даними Національної поліції України, з початку президентської кампанії 31 грудня 2018 року і до 29 січня 2019-го до поліції було подано 357 заяв, відкрито вісім кримінальних проваджень, зокрема через хуліганство, підкуп виборців, перешкоджання журналістській діяльності, зловживання службовим становищем і перевищення влади, і складено 73 адміністративні протоколи. Одне з найпоширеніших порушень – ведення кампанії за відсутності виборчого фонду.

Дев’яте провадження відкрили у зв’язку з обливанням зеленкою 1 лютого народного депутата Олександра Вілкула, який є кандидатом на посаду президента України, висуванцем від частини партії «Опозиційний блок», яка оформилася в нову партію «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку».

Вибори президента України відбудуться 31 березня, а в разі необхідності другого туру він буде призначений на 21 квітня.
…

Лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк закликав президента України Петра Порошенка «звільнити Україну від кума Путіна».

«Моє особисте звернення до Петра Порошенка. Пане президенте, ми звертаємося до членів Європейського союзу, щоб звільнити українських заручників. Я звертаюсь до вас: звільнити Україну від кума Путіна. Він не звільняє заручників – він захоплює заручників рукою свого путінського і антиукраїнського елементу», – сказав Арсеній Яценюк під час з’їзду своєї партії, маючи на увазі Віктора Медведчука.

Яценюк не пояснив, яким чином президент України в межах своїх конституційних повноважень міг би вплинути на «звільнення України» від Медведчука.

Віктор Медведчук, лідер українського проросійського руху «Український вибір» і голова політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», відомий також як кум президента Росії Володимира Путіна. Медведчук завдяки особистим стосункам із Путіним відігравав певну роль в обміні українських заручників на затриманих в Україні за антиукраїнську діяльність росіян і проросійських діячів. При цьому такі обміни не відбуваються вже тривалий час.
…

Бердянський міськрайонний суд обрав чоловікові, який облив напередодні зеленкою Олександра Вілкула, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання терміном на 60 діб.

Як повідомляє міське інтернет-видання «Бердянськ-24», суд узяв до уваги, що злочин не тяжкий, підозрюваний нападник, член партії «Національний корпус» Олександр Солощенко постійно живе в Бердянську і має малолітню дитину.

За повідомленням «Громадського» телебачення, суддя також заявив, що чоловік згоден із оголошеною йому підозрою. Йому інкримінують ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).

Відтак його відпустили з-під варти – підозрюваний, якого поліція затримала на місці події, провів ніч у відділку поліції.

На підтримку Солощенка до суду прийшли десятки членів «Національного корпусу».

1 лютого в Бердянську Запорізької області облили зеленкою народного депутата Олександра Вілкула, який є кандидатом на посаду президента України, висуванцем від частини партії «Опозиційний блок», яка оформилася в нову партію «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку». Він прибув туди на зустріч із потенційними виборцями. Раніше того ж дня йому перешкоджали в такій зустрічі в селищі Мангуш на Донеччині.

Поліція затримала підозрюваного нападника в Бердянську і відкрила кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. За цією статтею підозрюваному в разі визнання винним може загрожувати аж обмеження волі на строк до п’яти років. Як повідомили в поліції, триває досудове розслідування.

Партія Вілкула звинуватила в перешкоджанні йому «радикалів», «бойовиків» і «владу».

А сам політик твердить, що команду організовувати напади на нього, «бажано з травмами», нібито отримали всі управління Служби безпеки України, і ці напади СБУ має організовувати «через підконтрольних радикалів».
…

У фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля» з’явився офіційний трейлер, інформує правозахисна ініціатива Let My People Go.

Згідно з повідомленням, фільм розповідає про «феномен заручників Кремля на прикладі історій трьох політв’язнів – Бекіра Дегерменджі, Павла Гриба, Євгена Панова». Також у ньому згадують про Геннадія Афанасьєва та Ахтема Чийгоза, які були засуджені російським судом, але згодом звільнені.

«Фільм має на меті нагадати глядачам в Європі про близько 70 українських політв’язнів, які утримуються за гратами в Росії та окупованому Криму. Серед них – активісти Євромайдану, Кримські татари, а також звичайні та, часом, випадкові люди», – зазначили правозахисники.

Фільм створений польськими кінорежисерами та журналістами Божедаром Паяком та Пьотром Маліновським за підтримки британського посольсьва до України. Продюсер – Аля Шандра.
…

Центральна виборча комісія відмовила лідеру «Комуністичної партії України» Петру Симоненку та лідеру партії «Розумна сила» Олександру Соловйову в реєстрації кандидатами в президенти України на виборах 2019 року.

У ЦВК заявили, що Симоненка висунула партія, статут, найменування та символіка якої не відповідають вимогам закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Також у комісії заявили, що подана Симоненком анкета не містить відомостей про його місце проживання на території України протягом 10 останніх років.

Соловйову відмовили в реєстрації через невідповідність його анкети формі анкети кандидата на посаду президента. Крім того, встановлена наявність у його програмі положень, «спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави».

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року. Станом на 2 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала 28 кандидатів у президенти.
…

«Тому ми будемо боротися на парламентських виборах» – лідер «Народного фронту»
…

У трьох кримінальних провадженнях, відкритих за фактами побиття євромайданівців біля Дніпропетровської облдержадміністрації 26 січня 2014 року, ухвалені обвинувальні вироки. Про це Радіо Свобода повідомили в прокуратурі області у відповіді на інформаційний запит, отриманій 1 лютого.

Як зазначили в прокуратурі, всього слідчі органи за результатами розслідування інциденту спрямували до суду обвинувальні акти у п’яти справах за обвинуваченням дев’яти осіб.

Окрім того, в прокуратурі поінформували, що слідчі органи поліції наразі здійснюють розслідування ще двох кримінальних проваджень. Одна зі справ була відкрита «за фактом хуліганських дій та спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, які мали місце 25.11.2013 на Європейській площі та 26.01.2014 біля будівель Дніпропетровської ОДА та обласної ради, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 125, частиною 2 статті 296 КК України».

«Жодній особі про підозру не повідомлялося», – зазначено у відповіді.

Щодо другої справи в прокуратурі повідомили, що вона відкрита за кількома статтями Кримінального кодексу України – частиною 1 статті 171 (перешкоджання професійній діяльності журналістів), частиною 2 статті 294 (масові заворушення), частиною 2 статті 28 (вчинення злочину групою осіб), статтею 340 (незаконне перешкоджання проведенню зборів). Трьом особам було повідомлено про підозру, наразі вони перебувають в розшуку.

26 січня 2019 року активісти Євромайдану провели акцію до п’ятиріччя подій під ОДА, вони вимагали належного розслідування інциденту й оприлюднення імен не тільки виконавців, а й замовників побиття. 

26 січня 2014 року під Дніпропетровською облдержадміністрацією під час акції протесту проти тодішньої влади і на підтримку євроінтеграції сталося побиття «тітушками» мирних демонстрантів, постраждали десятки людей, зокрема, журналісти. «Тітушок» прикривала міліція. Тоді ж були затримані та утримувались під вартою через звинувачення «в організації масових заворушень» 22 мирних громадянина, як учасники мітингу, так і непричетні люди. У лютому 2014 року справи проти всіх затриманих євромайданівців закрили.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що Наглядова рада НСТУ має озвучити свої претензії до Зураба Аласанії, за чию відставку з посади голови правління вона проголосувала 31 січня.

«Наші думки (з Аласанією – ред.) могли розходитися, але розмова завжди була дружньою і з великою повагою до позиції співрозмовника. Я не знаю, які у Наглядової ради питання до Зураба, але вони мають, щонайменше, бути озвучені. А також стати предметом суспільного обговорення, як, власне, і має бути при «суспільному» мовленні. А взагалі, подібна ситуація за два місяці до виборів – це, вибачте, на голову не налазить», – написав очільник української дипломатії у Facebook 1 лютого.

Раніше 1 лютого незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива «34».

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією. Після цього він заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час цього голосування.

У ймовірному фрагменті проекту рішення Наглядової ради щодо відсторонення Аласанії, який він згодом оприлюднив, йому закидали «деполітизацію новин» і «відсторонення від влади».

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність того, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.
…

Національне агентство запобігання корупції, яке перераховує кошти з бюджету на фінансування партій, вирішило припинити фінансувати «Опозиційний блок» через внутрішньопартійні і судові суперечки.

Як повідомили в НАЗК, таке фінансування на І квартал ухвалили після того, як до агентства надійшли «офіційні звернення представників політичної партії «Опозиційний блок» щодо здійснення перерахування коштів державного фінансування та утримання від такого перерахування, а також ухвала Окружного адміністративного суду Києва стосовно заборони суб’єктам державної реєстрації здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів політичної партії «Опозиційний блок».

Зокрема, від «Опозиційного блоку» до НАЗК надійшли листи з підтвердженням реквізитів окремого рахунку для отримання бюджетного фінансування і листи з проханням до агентства утриматися від перерахування розподілених коштів на цей же рахунок, мовиться в повідомленні.

Агентство вважає, що такі суперечності є достатніми підставами для, щоб припинити перерахування політичній партії «Опозиційний блок» коштів, наданих із державного бюджету на фінансування її статутної діяльності. Рішення ухвалене «до з’ясування та усунення політичною партією обставин, що зумовили припинення перерахування коштів державного фінансування», заявили в НАЗК.

Також в агентстві повідомили, що сума коштів, наданих із державного бюджету на фінансування статутної діяльності партії «Опозиційний блок» у І кварталі 2019 року, становить 15 489 725,00 гривень, а всього на фінансування статутної діяльності цієї партії у 2019 році передбачено 61 959 000,00 гривень.

Восени 2018 року в партії «Опозиційний блок» стався розкол, коли частина її об’єдналася з партією «За життя» Вадима Рабіновича в «Опозиційну платформу – За життя» і заявила про висування співголови тодішнього «Опозиційного блоку» Юрія Бойка кандидатом на посаду президента України. Решта партії виключила цю частину зі свого складу, але через судові заборони на юридичне оформлення змін у партії була змушена зареєструвати іншу, «Опозиційний блок – Партія миру і розвитку», яка, у свою чергу, висунула на посаду президента Юрія Вілкула. Обидві партії сперечаються за спадщину первісного «Опоблоку».
…

Українських військовополонених, військових моряків Андрія Артеменка, Андрія Ейдера, Василя Сороку та Сергія Чулібу російські слідчі допитали впродовж двох днів, 30 і 31 січня. Про це повідомив адвокат Микола Полозов.

«У ході слідчих дій військовополонені відповіли на запитання слідчих у рамках статті 17-ї третьої Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року «Про поводження з військовополоненими». Поранені військовополонені додатково відповіли на запитання адвокатів щодо стану здоров’я. Крім того, щодо поранених військовополонених адвокатами були заявлені клопотання про госпіталізацію в Україні або нейтральній країні (відповідно до положень Конвенції), і проведенні медичного обстеження в лікувальних установах поза системою Федеральної служби виконання покарань», – вказав Полозов.

Він також додав, що відносно решти військовополонених українських моряків слідчі дії будуть проводитися на наступному тижні.

Російські силовики захопили 24 українських моряків і три кораблі поблизу Керченської протоки 25 листопада. Російські слідчі звинувачують українських військових у незаконному перетині кордону Росії.

Україна вважає те, що сталося, актом агресії, а своїх військових, яких утримують у московських слідчих ізоляторах, військовополоненими. За Женевською конвенцією про військовополонених, вони повинні бути негайно звільнені, заявляють у Києві.
…

Голова правління Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телекомпанія України» Зураб Аласанія заявив про порушення з боку членів Наглядової ради НСТУ під час голосування про дострокове розірвання контракту з Аласанією.

«У порядку денному питання не було. За поданням «з голосу» Козака і поправкою Панича поставили на голосування, зробили голосування «закритим і таємним» та проголосували. Складом: Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Вадим Міський, Володимир Яворівський, Тарас Аврахов, Олексій Панич, В‘ячеслав Козак, Віктор Таран, Сергій Таран, Наталя Скрипка, Ігор Хохич, Олександр Павличенко. Троє проти, дев’ять – за. Причини мені невідомі, офіційного обґрунтування немає (обіцяють за тиждень)», – ідеться у Facebook-повідомленні Аласанії.

«Що далі? Порушено всі процедури; судова боротьба можлива і навіть обов‘язкова – після обнародування причин», – написав Зураб Аласанія і попросив журналістів про підтримку «Суспільного».

Наглядова рада «Суспільного» 31 січня більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа.

Зураб Аласанія є головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.
…

Росія не дозволяє розпочати миротворчий процес під егідою ООН на Донбасі, заявив 31 січня на телефонному брифінгу з Брюсселя спеціальний представник США з питань України Курт Волкер.

Відповідаючи на запитання про те, наскільки реалістичним є мирний план, який днями запропоновав посередник на переговорах від ОБСЄ Мартін Сайдік, Волкер наголосив: «Фундаментальним питанням є те, чи Росія готова погодитися з тим, щоб міжнародна миротворча місія замінила російські війська і створила справжній мир та безпеку на Донбасі. Якщо Росія готова на це погодитися, то це би відбувалося під мандатом ООН, і ООН могла б створити справжнє середовище безпеки, яке б дозволило виконати Мінські угоди і закінчити конфлікт», – вважає Курт Волкер.

«Головною проблемою є те, що Росія не погоджується з тим, що потрібні миротворчі сили, Росія заперечує той факт, що вона окупувала території», – додав американський дипломат. 

Посередник на переговорах від ОБСЄ Мартін Сайдік запропонував замінити Мінські угоди новим мирним планом. В інтерв’ю австрійській газеті Kleine Zeitung він заявив, що йдеться про залучення ООН до проведення місцевих виборів і гарантування безпеки.

Сайдік сказав, що потрібний інший документ, який матиме «справжню політичну і правову вагу», оскільки Мінські угоди так і не були ратифіковані російським і українським парламентами. Сайдік також зауважив, що в новій угоді мають брати участь представники «окремих районів Донецької та Луганської областей».

Віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко, яка представляє Україну в гуманітарній підгрупі на мінських переговорах, в інтерв’ю Радіо Свобода перед переговорами в Мінську назвала пропозиції посла Сайдіка «нереалістичними».

За її словами, поява нового мирного плану означала фактично, що «потрібно пробачити Москві за порушення Мінських угод в гуманітарній сфері і сфері безпеки». На переконання Геращенко, Росія має бути покарана за невиконання Мінських угод.
…

В українського політв’язня Павла Гриба, якого утримують в Росії, виявили сиптоми хвороби Альцгеймера. Про це спецпроекту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» – «Настоящее время» розповів його батько Ігор Гриб.

«За цими аналізами, які зробили російські медики, український професор Василь Притуло, який Павла лікує з самого дитинства, зробив медичний висновок щодо прогресування хвороби Павла. У Павла зараз з’явилися нові хвороби, [такі] як початкова стадія цирозу печінки. Коли він вчора був у невропатолога, то невропатолог сказав, що у нього є симптоми хвороби Альцгеймера. Дружина сказала, що лікар був шокований станом його здоров’я», – зазначив Гриб.

Він додав, що у 2017 році, коли українця викрали російські силовики, Павло готувався до операції.

«Зараз 2019 рік. Більш ніж півтора року він перебуває за ґратами. Там, де його били, де над ним знущалися, там де постійний психологічний тиск, нелюдські умови. А я хочу всім нагадати, що він інвалід з дитинства. Якщо зараз терміново не зробити операцію, він просто помре», – сказав Ігор Гриб.

Минулого тижня Людмила Денісова звернулася до голови Європейського комітету з питань запобігання катуванням Миколи Гнатовського із закликом втрутитися у ситуацію з утримуваним у Росії українцем Павлом Грибом та розслідувати застосоване до нього жорстоке поводження.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Після того, як ПЦУ отримала томос, православні громади країни повинні вибрати, залишатися в колишній церкві чи приєднатися до нової
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек заявив, що Україна повинна мати право сама вирішувати своє майбутнє, незалежно від бажань Росії.

«Україна є важливим партнером Європейського союзу та Чехії, і ми б хотіли, щоб вона мала право на те, щоб обрати своє власне майбутнє. Я переконаний, що питання «сфер впливу» є справою минулого, і ми б не хотіли, щоб воно поверталося до міжнародних стосунків», – сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек після закінчення дводенного візиту до України.

Він наголосив, що для Чехії є важливим дотримання міжнародного права. «А якщо це не так, то ми б мали піднести свій голос та чітко назвати речі своїми іменами», – сказав міністр після своєї поїздки на Донбас, де він побував на лінії зіткнення та в Маріуполі. 

Міністр також пообіцяв на зустрічі представників влади наступного тижня поінформувати їх про те, що він «дізнався і побачив тут в Україні, в Маріуполі». За словами Томаша Петршичека, це буде важливий аргумент до дискусії щодо скасування санкцій щодо Росії, що розпочалася серед керівників Чехії ще у вересні минулого року.

«Немає поступу у виконанні Мінських угод, конфлікт заморожується, а ми не повинні допустити, щоб у Європі створився ще один заморожений конфлікт», – наголосив Томаш Петршичек.

У рамках свого візиту до України 28–29 січня міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек побував у Києві та на Донбасі. Він провів зустрічі з українськими урядовцями, відвідав лінію зіткнення та Маріупольський порт. Керівники цього підприємства, а також очільники приазовського міста ознайомили його з втратами людськими та економічними, яких зазнав регіон унаслідок російської агресії, що триває з 2014 року.

 
…

Кабінет міністрів України схвалив проект указу президента про затвердження Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО на 2019 рік.

Як повідомляє прес-служба уряду, таке рішення ухвалили на засіданні 30 січня. Документ передали на розгляд президента.

Проект розробили спільно Міністерство закордонних справ України з урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабміну.

«Цей документ ми з вами ухвалюємо в зовсім іншому вигляді, ніж ми це робили протягом багатьох років, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Нарешті він є стратегічним і системним. Ми протягом кількох років вдосконалювали його структуру і зміст і нарешті вийшли на зовсім новий формат, який побудований за логічним ланцюгом, де є зазначені наші стратегічні цілі, є конкретні завдання на конкретний рік для досягнення цих цілей», – сказала під час засідання уряду віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Як повідомляє прес-служба уряду, Річна національна програма під егідою Комісії Україна – НАТО є програмою стратегічних реформ й інших заходів, необхідних для забезпечення ефективної, цілеспрямованої й системної підготовки України до членства в НАТО.

Основний акцент у РНП зроблений на досягненні відповідності критеріям членства в НАТО, зміцненні демократії, політичній, економічній, судовій реформах, реформах виборчого законодавства, освіти, науки, охорони здоров’я, зростанні економіки, боротьбі з корупцією, підвищенні добробуту громадян, а також реформі сектору безпеки й оборони – відповідно до рекомендацій Альянсу, а також переведенні Збройних сил на стандарти НАТО.

22 листопада Верховна Рада 311 голосами ухвалила в першому читанні президентський законопроект про зміни до Конституції щодо стратегічного курсу країни на членство в Європейському союзі й НАТО.

При цьому в першому читанні для схвалення було достатньо принаймні 226 голосів. Для ухвалення конституційних змін у другому читанні і в цілому необхідно, щоб на наступній черговій сесії після першого читання за них проголосували не менш ніж 300 парламентарів.

 
…

Кабінет міністрів України рекомендував компанії «Нафтогаз України» забезпечити 100% домогосподарств лічильниками споживання газу.

«Усі мають бути зацікавлені у тому, аби рахувати – хто і скільки споживає реально, а не списувати один на одного. Потрібен лічильник. У нас є домогосподарства, в яких лічильника немає. Чиє це завдання (забезпечити лічильниками – ред.)? Постачальника газу! Саме тому ми будемо рекомендувати НАК «Нафтогаз України» забезпечити громадян лічильниками», – сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

30 січня Кабінет міністрів України встановив норми в 3,29 кубометра газу на одну особу на місяць для домогосподарств, які не мають лічильників.

«Нафтогаз» заявляв, що через скасування судом нових норм споживання газу українці, в яких не встановлений газовий лічильник, отримали завищені платіжки за газ. Компанія запропонувала споживачам скаржитися на урядову гарячу лінію.

Нацкомісія з регулювання енергетики й комунальних послуг заборонила операторам газорозподільної системи проводити донарахування в платіжки за природний газ.

«Регіональній газовій компанії» бізнесмена Дмитра Фірташа належать 20 облгазів по всій Україні. У компанії заявили, що сума перерахунку за минулі періоди наведена інформативно і не підлягає сплаті.

23 січня міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що платіжки за газ із донарахуваннями є незаконними і не підлягають оплаті.
…

Росія нарощує наступальні угруповання військ біля кордону України і розміщує ракетні комплекси в анексованому Криму, що загрожує країнам Східної Європи. Про це заявив заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко під час візиту до Німеччини під час зустрічі з уповноваженим з питань Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії федерального Міністерства закордонних справ Німеччини Міхаелем Зільберт і парламентським державним секретарем Бундесверу Томасом Зільбергорн.

Зокрема, Петренко поінформував німецьку сторону про ситуацію, пов’язану з політикою безпеки навколо України, стані оборонної реформи, головні здобутки та основні пріоритети співробітництва з ФРН, НАТО і ЄС на найближчу перспективу, повідомили в Міноборони України

«Глава української делегації докладно відповів на питання німецької делегації, зокрема ті, що стосувалися ситуації на Донбасі і в Азово-Чорноморському регіоні, яка характеризується нарощуванням наступальних угруповань поблизу державного кордону України і мілітаризацією Кримського півострова, в тому числі з розміщенням ракетних комплексів, що є загрозою для східноєвропейських країн», – йдеться в повідомленні.

Крім того, Петренко поінформував про акт агресії Росії в Керченській протоці і введення Україною у відповідь воєнного стану в окремих місцевостях, основні результати дії цього правового режиму.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН, ухвалена 17 грудня 2018 року в зв’язку з мілітаризацією анексованого Росією Криму, Чорного і Азовського морів, закликає Росію вивести свої війська з території Криму і засуджує зростаючу російську військова присутність в Чорному і Азовському морях.

У резолюції 2016 року Росія була названа «країною-окупантом», а Крим і Севастополь – «тимчасово окупованою територією».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Слідчі Державного бюро розслідувань України розслідують 3 417 кримінальних проваджень, повідомив директор ДБР Роман Труба. Ці провадження були зареєстровані або передані за підслідністю протягом перших двох місяців роботи Державного бюро розслідувань.

«Найбільше проваджень розслідують слідчі Полтавського та Київського територіальних управлінь ДБР: 703  та 624 – відповідно. У центральному апараті – 170 проваджень. 2674 провадження надійшли з інших органів, 743 – відкриті слідчими ДБР», – сказав Труба.

За його словами, 150 обвинувальних актів вже скеровано до суду. З них 142 – стосуються військових злочинів, решта – одержання неправомірної вигоди, зловживання впливом тощо.

Труба розповів, що серед людей, щодо яких відкриті кримінальні провадження, фігурують 1639 правоохоронців, 1391 військовослужбовець, 66 суддів, три народні депутати та 25 посадовців категорії «А».

Директор ДБР повідомив, що 503 провадження стосуються перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Орган почав свою роботу 27 листопада 2018 року.
…

У Запоріжжі День пам’яті Героїв Крут відзначили смолоскипною ходою. Її учасники пройшли центральним проспектом Запоріжжя від міськради до майдану Героїв революції, де відбувся мітинг. 

«Між 2019 роком і 1918 ром можна провести паралель, адже з початком російсько-української війни саме молодь 17–18 років, добровольці, молоді хлопці пішли захищати свою державу. Так само, як і крутянці, вони не мали належної підготовки військової. Так само, як і крутянці, які всього тиждень готувались до бою, так само наші хлопці зараз. І досі ми втрачаємо молодих героїв. Дуже шкода, але ми обов’язково йдемо до перемоги», – розповіла організаторка акції Ярина Геращенко. 

Смолоскипна хода на знак вшанування пам’яті Героїв Крут відбувається в Запоріжжі п’ятий рік поспіль. 

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції в сучасній Чернігівській області за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном із київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько 400 людей, тривав 5 годин. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені. 

У березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди та з поверненням уряду УНР до Києва, Центральна Рада вирішила урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Щороку в Україні урочисто вшановують пам’ять Героїв Крут.
…

У разі неявки капітана кримського судна «Норд» Володимира Горбенка 1 лютого на засідання Оболонського районного суду Києва його можуть оголосити в розшук. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав заступник прокурора Автономної Республіки Крим Ігор Поночовний.

«Прокуратура АРК підтримує по Горбенку тільки державне обвинувачення, і все. Коментувати заяви адвокатів складно, оскільки ми за Горбенком не дивилися, не стежили і не контролювали його місцезнаходження. Згідно з кримінально-процесуальним кодексом, на нього були покладені певні обов’язки. У разі зміни місця проживання він повинен був інформувати суд. На кожен виклик він зобов’язаний був з’являтися в суд. Якщо він не з’явиться, судом будуть ухвалені відповідні рішення: або оголошення в розшук, або повторний виклик», – сказав Поночовний.

Наступне засідання за участю капітана «Норду» Володимира Горбенка заплановано на 1 лютого в Оболонському районному суді Києва.

Капітан кримського судна «Норд» Володимир Горбенко, обвинувачений українським слідством у незаконному рибному промислі та порушенні порядку в’їзду і виїзду з анексованого Криму, зник. Місце його перебування невідоме від суботи, 26 січня.

25 березня 2018 року Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря риболовне судно під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі, 30 березня український суд заарештував судно.

6 квітня того ж року Херсонський міський суд взяв під варту капітана судна Володимира Горбенка, його заарештували до 31 травня. Пізніше за нього внесли заставу, 10 квітня звільнили з-під арешту.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
…