01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

У ГПУ кажуть, що на вимогу ЄСПЛ тимчасово «зупинили процедуру отримання інформації» з телефонів журналістів

Генеральна прокуратура України зупинила отримання інформації з телефонів головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької на вимогу Європейського суду із прав людини. Про це повідомив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисценко у Facebook.

Аналогічне рішення Генпрокуратура ухвалила і щодо журналістки Крістіни Бердинських, дозвіл на отримання даних із телефону якої раніше дав слідчим український суд.

«З 18 вересня 2018 органи державної влади України зобов’язано утриматися від доступу до будь-яких відомостей, зазначених у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року стосовно Седлецької Н.Ю. Із огляду на те, що зазначений захід застосовано Європейським судом з прав людини на період з 18 вересня до 18 жовтня 2018 року, Генеральною прокуратурою України зупинене процедуру отримання інформації щодо геолокації мобільного телефону, що належить Седлецькій Н.Ю. Крім того, аналогічні заходи вжито і щодо одержання такої інформації стосовно Бердинських К.», – написав Лисенко.

У своїх запитах на адресу ГПУ журналісти з понад 20 редакцій прямо запитали, чи мобільний оператор вже надав слідству дані з телефонів Седлецької та Бердінських, адже ухвала Печерського суду дозволила це зробити ще 27 серпня. В Генпрокуратурі уникали прямої відповіді на це питання. У ГПУ на запит лише зазначили, що це – «інформація з обмеженим доступом» і підстав для її надання «не вбачається». 

За словами адвоката Наталки Седлецької Анатолія Попова, у разі, якщо слідство вже отримало інформацію з телефонів журналістів, вона не може бути використана в матеріалах кримінальної справи.

«Якщо відомості з телефонів були отримані слідчим одразу після того, як суд дав дозвіл, то такі дані тепер, на вимогу ЄСПЛ, не мають долучатись до матеріалів кримінального провадження, а доступ до них будь-якої особи в ГПУ має бути  забороненим», – коментує позицію Генпрокуратури адвокат.

Європейський суд з прав людини 18 вересня ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи щодо справи журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми «Схеми» Наталки Седлецької. Суд вказав уряду України, що він має «забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року».​

18 вересня Апеляційний суд міста Києва фактично зменшив обсяг даних, що їх може отримати слідчий із мобільного телефону журналістки.

Читайте також: «Безпрецедентно» – експерти про запобіжне рішення ЄСПЛ у справі журналістки Седлецької​»

Суд в Україні дозволив отримати від оператора дати, час та місце перебування телефону Наталки Седлецької протягом 17 місяців у рамках дії певних базових станцій поблизу Національного антикорупційного бюро України.

Цьому передувало рішення суду першої інстанції, який дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обурення цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку.

Слідом із заявами про наступ на свободу слова і засудженням порушеного права журналістів на захист джерел виступили колеги по цеху, українські та міжнародні організації, серед яких, зокрема, «Репортери без кордонів», нью-йоркський «Комітет із захисту журналістів», Європейська комісія, Парламентська асамблея Ради Європи.

Read More

Аброськін обіцяє розкриття замаху в Одесі

Напад на одеського громадського активіста Олега Михайлика буде розкритий, заявив 24 вересня перший заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін.

Він написав у Facebook, що «з перших годин після нападу на громадського активіста Олега Михайлика створена посилена слідчо-оперативна група, до якої увійшли досвідчені оперативники та слідчі».

«Ці дії дали можливість зібрати необхідну доказову базу, яка на теперішній час дозволяє сказати, що є вже деякі напрацювання й цей злочин буде розкритий», – твердить поліційний чиновник.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив 24 вересня, що за результатами наради з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим «посилена група правоохоронців з Києва вилетіла до Одеси».

Читайте також: Порошенко дізнався про стан здоров’я пораненого в Одесі активіста

Напад на Олега Михайлика стався ввечері 22 вересня.

23 вересня в поліції Одещини повідомили, що відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Радник голови головного управління Нацполіції в Одеській області Руслан Форостяк повідомляв того ж дня, що поранений прийшов до тями, стан його «у принципі вже стабільний». За словами радника, куля залишається у грудній частині тіла пораненого, і, за інформацією лікарів, операцію будуть робити пізніше, після стабілізації стану. «Він втратив багато крові через внутрішню кровотечу», – додав Форостяк. Зараз Михайлик перебуває в лікарні, йому надана охорона.

 

Read More

Надані Китаєм «швидкі» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України – МОЗ

Безкоштовно надані Китаєм автомобілі «швидкої допомоги» із сучасним медичним обладнанням отримали всі регіони України, повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.

У відомстві зазначили, що 24 вересня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун підписала з послом Китаю Ду Веєм меморандум, який засвідчив виконання угоди між урядами України та Китаю про надання МОЗ України обладнання для оснащення бригад швидкої допомоги.

«Реалізація угоди дозволить поліпшити рівень медичного обслуговування населення та умови для виконання нормативу прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», – сказала Супрун.

У липні МОЗ заявляло, що регіонам передали 50 нових автомобілів «швидкої». Тоді техніку переоформлювали з державної власності у власність територіальних громад.

Read More

Луценко позиватиметься до ЗМІ через «поширення брехливої інформації» – речниця

Генеральний прокурор України Юрій Луценко позиватиметься до засобів масової інформації через поширення недостовірних даних, повідомила речниця очільника ГПУ Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.

За її словами, ЗМІ передрукували «відверто замовну статтю з підозрілого сінгапурського сайту».

«Адвокати Юрія Луценка готують позови до суду за поширення брехливої інформації. І обов’язково буде вимагання компенсації за моральну шкоду. І кожна копійка буде перерахована на військові госпіталі», – написала Сарган.

Мова йде про статтю, яку 19 вересня сінгапурське видання The MiceTimes of Asia оприлюднило. Журналісти стверджують, що Юрій Луценко придбав віллу на Сейшелах за близько п’ять мільйонів доларів.

Read More

Ціна нафти сягає чотирирічних максимумів

Зранку 24 вересня ціна нафти марки Brent на світовому ринку сягнула багаторічних максимумів, котирування перед 12:00 становили 80 доларів 90 центів. Це найвища ціна з листопада 2014 року.

Аналітики пояснюють це тим, що покупці скорочують купівлю іранської нафти, побоюючись санкцій США. Країни-експортери наразі не можуть повноцінно замінити близько мільйона балерів на день, на які змушений буде скоротити свої поставки Тегеран, а також близько 300 тисяч барелів на день, які через внутрішні проблеми на ринок не зможе поставити Венесула.

Зростання цін позитивно впливає на бюджети країн, які не скорочують свій видобуток або й нарощують його, як, приміром, Росія. Згідно з останніми даними, Росія видобуває у вересні по 11 мільйоінв 330 тисяч барелів на день порівняно з 11 мільйонами 160 тисячами в серпні. Аналітики Citi вважають, що російські нафтовики можуть збільшити видобуток ще на 200 тисяч барелів на день у найближчі місяці.

Read More

«Газпром» опустився з першого місця на 17-е в рейтингу енергетичних компаній

Російська компанія «Газпром» втратила 16 позицій в рейтингу енергетичних підприємств за версією американської корпорації S&P Global.

У 2016 році «Газпром» посів третє місце, а 2017-го очолив рейтинг найбільш прибуткових енергетичних компаній «Platts Top 250 Global Energy Company».

В 2018-му найбільша енергетична компанія Росії, 50% власності якої під контролем уряду, опустилася одразу на 17-е місце в рейтингу. Її активи оцінили в понад 294 мільярди доларів, річний дохід – в 11,5 мільярдів.

Читайте також: «Апеляційний суд у Швеції скасував рішення на користь «Газпрому» – комерційний директор «Нафтогазу»​

Перше місце посіла американська корпорація з видобутку газу та нафти Exxon Mobil. Її доходи в S&P Global оцінили в більш ніж 348,6 мільярда доларів, дохід – майже в 20 мільярдів доларів.

Рейтинг 250 енергетичних компаній S&P Global з’явився у 2002 році. Його укладають з огляду на вартість активів компаній, їхнього річного доходу, прибутковості і окупності інвестицій.

Read More

Юрій Луценко обіцяє у травні 2019 року піти з посади генпрокурора

Генеральний прокурор Юрій Луценко у травні 2019 року має намір подати у відставку заради подальшої політичної діяльності, про це він заявив в інтерв’ю «ТСН.Тиждень».

За словами Луценка, він планує допрацювати до завершення президентських виборів, оскільки «вважає це серйозною гарантією того, що вони пройдуть відповідно до закону та у встановлений час».

«В травні приблизно думаю повернутися до політичної діяльності», – додав Луценко.

За словами генпрокурора, навесні 2019 року він прозвітує перед українським парламентом за виконану роботу.

Також Юрій Луценко запевнив, що не буде брати участі в роботі будь-яких виборчих штабів.

«Я не буду учасником виборчого штабу чинного президента. Це чітко. Так само я не збираюся якимось чином звертати увагу на процесуальні процеси щодо інших учасників перегонів. Не будуть спеціально порушені справи проти кандидатів, хоча я знаю, що кілька дуже мріють, щоб їх допитали, тому що тоді можна стати жертвою. Не дочекаються», – зазначив Луценко.

Читайте також: Журналісти запустили флешмоб із запитаннями до генпрокурора Луценка

Раніше в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Юрій Луценко повідомив про намір «перейти в українську політику», і що спілкується з приводу майбутньої парламентської кампанії з мером Києва Віталієм Кличком, «але не тільки з ним».

Вибори президента України заплановані на 31 березня 2019 року, парламентські мають відбутися за кілька місяців після цього – у жовтні.

У 2014 році Луценко був обраний до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка». У травні 2016 року його призначили генеральним прокурором України.

Read More

В Одесі через напади на активістів громадськість висунула вимоги до влади

Представники політичних партій, громадських організацій, правозахисники, активісти, журналісти Одеси звернулися до президента, керівників МВС, СБУ та ГПУ з вимогою розслідувати усі факти нападів на журналістів та активістів у місті та звільнити очільників силових і правоохоронних відомств Одещини. Про це йдеться у спільній заяві представників громадянського суспільства Одеси, оприлюдненій 23 вересня.

«Закликаємо представників влади вжити комплекс невідкладних заходів для недопущення дестабілізації ситуації в Одеській області та захисту прав і свобод громадян», – йдеться у заяві.

Зокрема, від президента Петра Порошенка вимагають «негайного обговорення ситуації, що склалась в Одесі на позачерговому засіданні РНБО та створення єдиного штабу щодо контролю за розслідуванням усіх фактів нападу на журналістів та активістів».

Від керівника МВС Арсена Авакова та голови Нацполіції Сергія Князєва вимагають звільнити начальника ГУ Національної поліції в Одеській області Дмитра Головіна та його заступників.

Від голови СБУ Василя Грицака активісти вимагають звільнити главу облуправління СБУ Олександра Довженка та розслідувати «усі прояви сепаратизму у місті та області».

Від генпрокурора Юрія Луценка вимагають звільнення керівника прокуратури Одеської області Олега Жученка, його заступників та взяття під особистий контроль розслідування усіх фактів нападів на журналістів та активістів.

Від уповноваженого ВР з прав людини – доповіді щодо стану справ у Одеській області з приводу дотримання прав журналістів, громадських активістів та розслідування відповідних кримінальних проваджень.

На переконання підписантів заяви, Верховна Рада має створити спецкомісію щодо ситуації, яка склалась в Одесі щодо захисту прав представників громадянського суспільства та розслідування відповідних кримінальних проваджень правоохоронними органами. А парламентським комітетам з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів та з питань прав людини слід провести виїзне засідання в Одесі та заслухати представників місцевої громади, керівників місцевої влади та правоохоронних органів.

23 вересня близько сотні громадських діячів, місцевих політиків і пересічних громадян в Одесі вийшли на акцію проти системних фізичних атак проти активістів у місті і на підтримку політика й активіста Олега Михайлика, який був важко поранений пострілом із вогнепальної зброї ввечері 22 вересня.

Читайте також: «Ми втрачаємо Одесу». Що відомо про напад на активіста Михайлика

У поліції Одеської області повідомили, що для розслідування цього злочину створили посилену слідчо-оперативну групу, до складу якої увійшли найдосвідченіші слідчі, оперативники та працівники СБУ. Очолює групу процесуальний керівник із прокуратури Одеської області. Відомості за фактом нападу внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину замаху на вбивство (ст. 15, ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Олег Михайлик – голова міського осередку партії «Сила людей». Серед іншого, він боровся проти незаконного, на його думку, будівництва на узбережжі Чорного моря. За даними одеських громадських активістів і місцевої преси, Олег Михайлик також мав конфлікти з місцевою владою, зокрема з мером Одеси Геннадієм Трухановим.

Також за даними активістів, за останні півтора року в Одесі 14 разів нападали на громадських діячів.

Read More

Ми заступимося за кожного члена угорської меншини на Закарпатті – Сійярто

Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв, що після того, як до бази сайту «Миротворець» потрапили особисті дані чотирьох місцевих депутатів і заступник мера прикордонного міста Чоп – власників угорських паспортів із Закарпаття – Угорщина «заступиться за права кожного члена угорської громади на Закарпатті».

Сійярто заявив у неділю, 23 вересня, в Будапешті, що його країна і надалі зацікавлена у добрих стосунках з Україною, однак не допустить, щоб образливі нападки сипалися на закарпатських угорців.

«Якщо українська сторона вишле консула (Угорщини – ред.), це не залишиться без відповідних заходів із боку угорської сторони, однак є надія, що цього можна уникнути», – сказав угорський міністр в аеропорту перед відльотом до Нью-Йорка, де Сійярто візьме участь у засіданні Генеральної асамблеї ООН.

Політик підтвердив, що на полях асамблеї у вівторок зустрінеться зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним. За словами Сійярто, останнім часом в Україні «посилилися антиугорські настрої», що він пов’язує з підготовкою до проведення в Україні президентських і парламентських виборів.

Такі настрої, на думку міністра, проявилися в різних сферах: українські спецслужби почали активно займатися певними членами угорської спільноти на Закарпатті; в інтернеті з’явився заклик виступити проти осіб із подвійним громадянством; почастішали нападки на угорських дипломатів; неодноразово «запрошували на співбесіду» осіб, які беруть участь в економічних програмах за фінансування угорського уряду.

Читайте також: Угорський паспорт як загроза. Реакція України

На думку Сійярто, минулого тижня події «зайшли дуже далеко». Міністр наголосив, що подвійне громадянство поширене в Європі, і якщо Україна «справді хоче рухатися в бік Європейського Союзу, не може ставити під сумнів таку інституцію».

«Угорщина, отже, зробить усе можливе заради добрих стосунків, проте стане на захист кожного члена угорської меншини і не допустить, щоб українці порушували найґрунтовніші дипломатичні засади», – підкреслив Сійярто.

Він додав, що Угорщина робитиме надалі те, що робила й досі – вдаватиметься до кроків, які сповільнюватимуть рух України у бік ЄС і НАТО.

Минулого тижня засоби інформації оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові.

Read More

Від загострення відносин між Києвом та Будапештом виграє Москва – Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе застерігає Угорщину від продовження «геополітичних ігор». Про це чиновниця написала на своїй сторінці у Facebook у відповідь на заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, що Угорщина може і далі сповільнювати інтеграцію України до євроструктур.

«Економічний, соціальний розвиток Закарпаття – області, яка межує з чотирма країнами-членами ЄС, – безпосередньо залежить від успішності європейської інтеграції України. Це єдина українська область, де понад 90% експорту припадає на ЄС. Закарпатці будуть першими, хто найбільше постраждає від зупинки євроінтеграційного поступу України», – зазначила вона.

На думку Климпуш-Цинцадзе, подальше загострення ситуації «дорого коштуватиме українцям угорського походження».

«Мова ультиматумів – це хибний шлях, якого ми всіляко прагнемо уникнути. Від загострення відносин між Угорщиною та Україною виграє лише Росія. На жаль, у Будапешті відмовляються чути наші заклики до конструктивного діалогу щодо всіх чутливих питань. Хочу підкреслити, суверенітет України – не може бути предметом компромісу чи якихось підкилимних домовленостей. Український народ щодня змушений платити за нього занадто високу ціну», – заявила віце-прем’єр.

Цього тижня засоби інформації оприлюднили відео, на якому українцям роздають паспорти Угорщини у консульстві Угорщини в Береговому з проханням не повідомляти про це владі. Голова МЗС України Павло Клімкін зазначив, що відомство перевіряє автентичність відео і назвав можливим видворення угорського консула у Берегові.

Читайте також: Угорський паспорт як загроза. Реакція України

У відповідь міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто попередив, що його країна витлумачила б можливу висилку угорського консула з Берегова як недружній і ризикований крок, який перемістив би стан двосторонніх відносин у «новий вимір» і не залишився би без відповіді Будапешта.

Політик додав, що Угорщина стежить за розвитком подій і не виключив можливості застосування заходів для уповільнення процесу євроінтеграції України.

Read More

Порошенко Німеччині: не потрапте в Путінову газову пастку

Президент України Петро Порошенко застеріг Німеччину від газової залежності від Росії.

В інтерв’ю німецькій газеті «Райніше пост» він знову нагадав, що підтримуваний владою Німеччини газогінний проект російського газового монополіста «Газпрому» «Північний потік-2», що має пролягти дном Балтійського моря в обхід України, «не має ніякого економічного сенсу», а є натомість намаганням Росії послабити Україну, позбавивши її транзитних зборів.

Крім того, додав Порошенко, президент Росії Володимир Путін хоче влаштувати геополітичний тиск на Європу.

«Можу попередити наших європейських друзів із власного гіркого досвіду: якщо бути настільки залежним від постачання газу з Росії, як була Україна кілька років тому, можна стати об’єктом шантажу. Можу сказати вам, що то був зовсім не приємний момент, коли Путін зателефонував мені, щоб сказати, що «Газпром» наступного дня перекриє кран. Не потрапте в ту саму пастку!» – сказав Порошенко кореспондентові газети.

Він нагадав, що газотранспортна система України має потужність транспортувати 146 мільярдів кубометрів російського газу до Західної Європи, а нині використовує тільки трохи більш як 90 мільярдів із цієї потужності. «Тож навіщо витрачати 20 мільярдів доларів на зайвий трубопровід? Дайте самі відповідь на це питання», – додав президент.

Україна і деякі європейські країни називають проект «Північний потік-2» суто політичним, без економічного обґрунтування, і закликають заблокувати його. З різкою критикою проекту виступають і США. Тим часом низка країн-членів Європейського союзу, в першу чергу Німеччина, компанії з яких беруть участь у будівництві газопроводу, підтримують «Північний потік-2» і говорять про нього як про «суто економічний проект». При цьому канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляла, що робота газопроводу можлива лише в разі, якщо Росія не припинить транзит газу через Україну.

Read More

Предстоятелі Александрійської та Польської церков звернулися із закликом вирішити «церковні непорозуміння» в Україні

17 вересня президент України під час зустрічі з екзархами Вселенського патріархату заявив, що Україна вийшла на фінішну пряму в питанні отримання томосу

Read More

На фінансування парламентських партій у проект бюджету-2019 заклали 565,6 мільйона гривень – #Точно

Національне агентство з питань запобігання корупції наступного року планує виплатити 565,6 мільйона гривень парламентським партіям на статутну діяльність. Така інформація міститься в проекті державного бюджету на наступний рік, передає #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, у різних пропорціях гроші отримають «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Опозиційний блок» та «Батьківщина».

У 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає фінансування партій з держбюджету і вимагає від партій звітувати про надходження і використання коштів. Наразі державне фінансування отримують лише парламентські партії, а з наступних виборів до Верховної Ради – всі політичні сили, які пройдуть бар’єр у 2% від всіх голосів виборців. Тобто партія може не потрапити до парламенту, але матиме можливість отримувати на розвиток кошти з держбюджету.

Цього року стало відомо, що 900 мільйонів гривень виплатили партіям від початку державного фінансування.

За останніми дослідженнями Комітету виборців України, партії витрачають мільйони гривень платників податків на свою рекламу.

Read More

Призначена Росією влада Армянська планує скасувати режим надзвичайної ситуації 23 вересня

Режим надзвичайної ситуації в Армянську, запроваджений 14 вересня через погіршення екологічної ситуації внаслідок викидів хімічних речовин на заводі «Кримський титан», планують скасувати 23 вересня. Про це, як інформує сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, повідомив призначений Росією голова адміністрації міста Василь Теліженко.

«Якщо ситуація не зміниться і всі показники залишаться в нормі, плануємо завтра (23 вересня – ред.) скасувати режим надзвичайної ситуації», – цитує Теліженка російське агентство «РИА Новости».

За його словами, в понеділок-вівторок з санаторіїв повертатимуться діти, і, швидше за все, в середу вже відновиться навчальний процес.

Теліженко також зазначив, що ситуація в місті залишається стабільною, показники хімічних речовин в повітрі перебувають в межах норми.

Напередодні підконтрольний Росії оперативний штаб із ситуації з викидами шкідливих речовин в Армянську рекомендував призначеній Росією владі міста скасувати режим надзвичайної ситуації.

В ніч із 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини.

Російська влада окупованого Криму заявляє, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного підприємством «Кримський титан».

Водночас у Міноборони України наполягають, що викид хімічних речовин на території анексованого Криму стався через військових Збройних сил Росії, які на тренуваннях обстріляли відстійники відходів титанового й содового заводів.

13 вересня в Армянську стався повторний викид шкідливих речовин, і їхня концентрація у повітрі перевищила допустиму норму в п’ять разів.

Read More

Верховна Рада розгляне мовні законопроекти у перший тиждень жовтня – Парубій

«Буду пропонувати, щоб ми розглянути усі законопроекти, вибрали один – і на його основі ухвалили базовий, фундаментальний закон про мову в Україні»

Read More

Прокуратура вимагає скасувати рішення, яким російську мову визнали регіональною на Донеччині

Прокуратура Донеччини звернулася до суду з вимогою скасувати рішення, яким російську мову визнали регіональною в Донецькій області.

Правоохоронці зазначили, що таке рішення Донецька обласна рада ухвалила 16 серпня 2012 року з метою виконання вимог закону «Про засади державної мовної політики». Водночас 28 лютого 2018 року цей закон був визнаний неконституційним.

«При цьому Донецькою обласною радою не вжито жодних заходів щодо скасування прийнятого нею рішення», –  підкреслили в прокуратурі.

Ухвалений за президентства Віктора Януковича у 2012 році закон «Про засади державної мовної політики» передбачав запровадження офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків.

Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» 23 лютого 2014 року, однак президент його не підписував і не ветував.

28 лютого Конституційний суд України визнав закон «про засади державної мовної політики», так званий «закон Колесніченка-Ківалова», неконституційним.

 

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього​

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим

В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ

Read More

Мeй назвала неприйнятними пропозиції Євросоюзу щодо Brexit

Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей вважає неприйнятними пропозиції Європейського союзу щодо Brexit, повідомляє прес-служба Даунінґ-стріт, 10.

Виступаючи з заявою в Лондоні 21 вересня, прем’єр зазначила, що непогодженими залишаються питання єдиного з Євросоюзом ринку та кордону між Північною Ірландією та Республікою Ірландія.

Як розповіла Мей, за результатами саміту в Зальцбурзі 19–20 вересня  Брюссель пропонує Лондону лише два варіанти.

За першим Великобританія залишається в Європейській економічній зоні та митному союзі. Другий варіант передбачає укладення угоди про вільну торгівлю між Сполученим Королівством і Євросоюзом з запровадженням прикордонного контролю.

За останнім сценарієм Північна Ірландія лишається в Європейській економічній зоні, тобто, фактично, з економічної точки зору буде відокремлена від решти країни, пояснила Мей.

В свою чергу Британія пропонує ЄС третій варіант, за яким між ними залишається «безконтрольна» торгівля.

«Вчора Дональд Туск зазначив, що наші пропозиції можуть підірвати єдиний ринок. Він не пояснив жодних деталей і не надав зустрічних пропозицій. Отже, ми перебуваємо в глухому куті», ­ – зазначила прем’єр-міністр.

Вона підкреслила, що Британія ніколи не погодиться на останні пропозиції Євросоюзу, які б могли нашкодити територіальній цілісності країни.

«Ми викладемо нашу альтернативу, яка збереже цілісність Великої Британії. І це буде відповідати зобов’язанням, прийнятим у грудні минулого року, включаючи зобов’язання про те, що між Північною Ірландією та іншою частиною Великої Британії не буде створено нових регуляторних бар’єрів», – сказала Мей.

Вона додала, що її уряд буде й далі працювати над підготовкою до можливого виходу з ЄС без угоди з Брюсселем.

20 вересня на саміті ЄС в австрійському Зальцбурзі лідери Євросоюзу зажадали від Мей якомога швидше викласти позицію з ключових пунктів переговорів про вихід країни з об’єднання, таких, як торговельні відносини з Євросоюзом і режим кордону між Ірландією і Північною Ірландією.

Офіційним днем виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу є 29 березня 2019 року, після цього почнеться так званий «перехідний період», який триватиме до 2021 року. У липні британський уряд представив проект угоди про вихід з ЄС, згідно з яким країна продовжить слідувати стандартам ЄС в багатьох економічних питаннях і отримає право на необмежену торгівлю сільськогосподарськими товарами на Європейському єдиному ринку.

Євроскептики розкритикували цей проект як занадто «м’який» і невигідний для Лондона. Частина соратників Мей із Консервативної партії тепер, за повідомленнями ЗМІ, готують її відставку. З іншого боку, лунають голоси і про необхідність провести повторний референдум і переглянути рішення про вихід Британії з ЄС.

Read More

В Україні видали 10 мільйонів біометричних закордонних паспортів

В Україні видали 10 мільйонів біометричних закордонних паспортів, повідомила прес-служба Міністерства внутрішніх справ України. Власницею ювілейного паспорта стала киянка Поліна Савіна.

«У нас відбувається надзвичайно урочиста подія. Півтора року тому я був перший українським громадянином, який отримав перший біометричний паспорт. І сьогодні паспорт буде отримувати 10-мільйонний громадянин України. Наші паспорти вже більше, ніж півроку приймає Європа, і ми не створили жодних проблем нашим партнерам з ЄС», – сказав президент України Петро Порошенко.

Він зазначив, що кожен четвертий українець отримав біометричний паспорт.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зі свого боку, розповів, що безвізовим режимом скористалися понад шість мільйонів українців.

У червні 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Відповідно до рейтингу Global Passport Power Rank 2018, український паспорт посів 24-е місце за спектром можливостей, які надає своєму власнику.

Read More

Порошенко подав позов проти BBC – підтвердження від суду

Йдеться про статтю, в якій стверджувалося, що нібито юрист президента США отримав як мінімум 400 тисяч доларів за організацію зустрічі Порошенка з Трампом

Read More

НАБУ оприлюднило «деякі з фрагментів листування» міністра Омеляна

Національне антикорупційне бюро заявило 20 вересня, що листування міністра інфраструктури Володимира Омеляна дає підстави припускати його причетність до незаконного збагачення.

«Детективи отримали понад 30 тимчасових доступів до речей та документів, направили понад 100 запитів. Наразі матеріали в цьому провадженні налічують понад 20 томів», – ідеться у Facebook-повідомленні НАБУ.

«У фокусі розслідування НАБУ — факти, які вказують на можливе порушення з боку міністра законодавства в частині незаконного збагачення та внесення недостовірних даних до е-декларацій», – твердять у бюро. «Дотепер посадовець не навів аргументованих доказів щодо походження незадекларованих активів», – вказано в повідомленні.

НАБУ наводить роздруківки розмов Омеляна з кількома людьми, що стосується, зокрема, автомобілів та нерухомого майна.

19 вересня міністр інфраструктури вперше прийшов на допит до НАБУ, наступний допит планувався на 20 вересня.

Читайте також: «Це не схоже на ФБР»: Омелян прийшов на допит до НАБУ

Зранку 13 вересня Національне антикорупційне бюро України повідомило Омеляну про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.

Читайте також – Міністр Омелян: нова зірка судових процесів?

Міністр заявив про тиск з боку НАБУ, але додав, що йти у відставку не планує.

У Кабінеті міністрів висловили сподівання, що вручення підозри Омеляну не вплине на роботу міністерства.

Читайте також: Що відомо про справу НАБУ щодо міністра Омеляна?

14 вересня Солом’янський районний суд Києва віддав Омеляна на поруки міністра молоді і спорту Ігоря Жданова та народного депутата Федора Бендюженка. Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила для Омеляна п’ять мільйонів гривень.

Read More

У МЗС Росії пояснили затримання суден в Азовському морі: маємо право

У міністерстві закордонних справ Росії 20 вересня пояснили затримання суден в Азовському морі, що прямують до українських портів.

«Дії Росії щодо перевірки суден спрямовані лише на забезпечення безпеки в акваторії Азовського моря і Керченської протоки. Вони не суперечать жодним нормам міжнародного права, які можуть застосовуватися до цієї акваторії. Право Росії здійснювати такі дії недвозначно підтверджується практикою інших держав, які реалізують свої суверенні права щодо внутрішніх вод», – передає власний кореспондент агенції УНІАН у Москві заяву речниці МЗС Росії Марії Захаоїров.

Вона визнала, що західні країни, зокрема, США, вважають дії російських прикордонників як ігнорування Росією міжнародних норм і розглядають їх як частину кампанії з дестабілізації в Україні.

Захарова нагадала, що «міжнародне право і статус Азовського моря і Керченської протоки визначено двосторонніми міжнародними договорами, а саме договорами між РФ і Україною про російсько-український державний кордон від 28 січня 2003 року і договором між РФ і Україною про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року».

«Даним документом підтверджено, що, цитую: «Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами РФ і України», – сказала Захарова.

Також на цю тему: Росія має на меті окупацію Азовського моря – Порошенко

Із другої половини квітня російські прикордонники почали зупиняти для огляду іноземні та українські судна, які прямують до українських портів або з них. У Державній прикордонній службі зазначають, що Україна є заручником угоди 2004 року про співробітництво між Україною та РФ в Азовському морі та Керченській протоці, що визначає Азовське море як море внутрішнього користування двох держав. Таким чином, як російські, так і українські прикордонники можуть оглядати ті судна, які, на їхню думку, викликають якісь підозри.

За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, Росія застосовує передбачений угодою контроль для того, щоб погіршити свободу судноплавства в Азовському морі та створити тиск в інших питаннях, зокрема щодо окупованого Криму.

Read More

Рада призначила двох суддів Конституційного суду

Верховна Рада призначила 20 вересня Ірину Завгородню та Олега Первомайського суддями Конституційного суду України.

Перед затвердженням голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що Верховна Рада протягом чотирьох років не може заповнити до кінця свою квоту представництва у складі Конституційного суду України (шість суддів із 18).

На вакантні посади були запропоновані кандидатури Завгородньої та Наталії Якимчук (від фракції БПП), Первомайського (від «Народного фронту») та Миколи Короткевича (від «Батьківщини»).

Спочатку Верховна Рада провела “рейтингове” голосування за кожну кандидатуру, під час якого більше голосів отримали Завгородня (223 депутати) та Первомайський (238).

Після цього парламент затвердив кандидатури Завгородньої та Первомайського. За їхнє призначення суддями Конституційного суду проголосували по 230 народних депутатів із 340, зареєстрованих у сесійній залі.

Read More

Перший український військовий катер «Кентавр» перебазується до Одеси – ВМС

Перший десантно-штурмовий катер проекту «Кентавр», побудований на київському суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» на замовлення Міністерства оборони України, перебазується із Києва до Одеси упродовж трьох-чотирьох тижнів.

Про це Радіо Свобода повідомив начальник Управління кораблебудування Командування Військово-морських сил капітан 1 рангу Василь Радчук.

«Нині на катері – безпосередньо на воді – встановлюють основне і додаткове обладнання, зокрема, навігаційне, обчислювальні комплекси та системи, високоточні елементи тощо. Після цього розпочнуться швартовні і продовжаться заводські випробування. Роботу механізмів та систем перевірять під час ходу катера Київським морем», – зазначив він.

Офіцер зауважив, що перебазовувати «Кентавр» з Києва до Одеси буде його екіпаж.

Командиром першого десантно-штурмового катера «Кентавр» призначений старший лейтенант Сергій Одинець. Під час анексії Криму в 2014 році він, тоді курсант Севастопольської академії ВМС, не зрадив військовій присязі і вийшов на материкову Україну.

Читайте також: «На узбережжі Азовського моря пройшли спільні навчання морської піхоти, авіації та артилерії ЗСУ​»

Після прибуття до місця базування розпочнуться державні випробування «Кентавра», за результатом яких десантно-штурмовий катер має бути прийнятий до складу ВМС України.

14 вересня на київському суднобудівному заводі «Кузня на Рибальському» урочисто спустили на воду перший вітчизняний десантно-штурмовий катер проекту 58503 («Кентавр»).

Як зазначив командувач ВМС України адмірал Ігор Воронченко, зокрема «Кентавр» використовуватиметься морською піхотою для десантно-штурмових дій. На ньому може розміститися 36 осіб, катер обладнано реактивною системою залпового вогню і бойовими модулями.

1 липня, у День Військово-морських сил України, після майже піврічних державних випробувань до складу флоту було включено малі броньовані артилерійські катери (МБАКи) – «Лубни», «Вишгород», «Кременчук», «Нікополь». Таким чином на сьогодні кількість МБАКів у складі вітчизняного флоту дорівнює шести.

Read More

Мінінформполітики хоче витратити 3,2 мільйона гривень на просування України в Аргентині – #Точно

Міністерство інформаційної політики України оголосило аукціон на закупівлю послуг з організації інформаційних, комунікаційних кампаній, проектів, публічних заходів у Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Така інформація міститься на порталі публічних закупівель Prozorro, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Зокрема, в Мінінформполітики бажають, щоб публічні заходи проходили в залах, розташованих у престижній частині столиці Аргентини, поряд із зручними транспортними розв’язками і місцями з великим потоком людей, з належною охороною і зручностями.

Інформаційна кампанія в Аргентині включає в себе виробництво і поширення шести відео тривалістю по 30 секунд для проведення платної кампанії в соціальних мережах; виробництво тематичного сайту; проведення розсилок прес-релізів щодо заходів, акцій і розміщення на сайтах світових агенцій новин на кшталт AgenceFrancePress, Bloomberg, Reuters, DPA; створення спільноти в інтернеті й регулярне наповнення соціальних мереж контентом відповідної тематики; забезпечення послуг зі створення і поширення інформаційних продуктів на щонайменше 10 рекламних площинах у центральних районах міста, а також у провідних світових інформаційних агентствах й інтернеті.

Загалом інформаційна кампанія Мінінформполітики України в Аргентині має охопити не менше ніж п’ять мільйонів глядачів і не менше від 100 тисяч переходів на тематичний сайт.

Це не перша закупівля подібних просвітницьких послуг. У травні цього року стало відомо, що Мінінформполітики закупило послуги з просування України за кордоном на 4 мільйони гривень.

Минулого року Мінінформ провів аукціон на 2,7 мільйона гривень на закупівлю газети для прифронтової зони.

Read More

Журналісти запустили флешмоб із запитаннями до генпрокурора Луценка

Журналісти вже понад 15 видань відправили інформаційні запити до ГПУ

Read More

Дніпро: активісти не пустили на сесію міськради депутата, який закликав до єврейських погромів

У Дніпрі 19 вересня активісти не пустили на сесію міськради депутата Сергія Суханова, який раніше припустився антисемітських висловлювань у соціальних мережах.

У будівлі міськради активісти заблокували Суханову прохід до зали, де розпочиналася сесія міськради. Члени «Національного корпусу» вимагали від поліції затримання депутата «за антисемітські висловлювання». Окрім того, активісти влаштували інсталяцію на робочому місці депутата в сесійній залі, лишивши там вазу з викрутками.

Водночас сам Сергій Суханов заявив, що до будівлі міськради спершу не пропустили його охорону, а потім на нього було скоєно напад і назвав це «спланованим». Він повідомив, що вже звернувся із заявою про отримані тілесні ушкодження до поліції, а тепер готує «листи до всіх правозахисних організацій і послам».

 

 9 лютого 2018 року депутат міської ради Дніпра Сергій Суханов на своїй сторінці у Facebook погрожував єврейській громаді Дніпра розпочати «визвольний рух» проти євреїв. Скріни з дописів Суханова оприлюднив блогер Ігор Куліковський. Цей пост депутата вже видалений.

 

Тоді ж Сергій Суханов заявив Радіо Свобода, що принципово не згоден зі звинуваченнями в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, і йому від слідства «ховатись нічого». Однак наступного дня мер Дніпра Борис Філатов повідомив з посиланням на правоохоронні органи, що Сергій Суханов перейшов адміністративний кордон з окупованим Кримом на КПП «Чаплинка».

 

12 лютого Радіо Свобода стало відомо, що через цей інцидент депутата виключили з «Опозиційного блоку». Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії).

Read More

Добровольця з Чечні Тімарова не будуть екстрадувати – Лисенко

Вихідця з Чеченської республіки (Росія) Мовлу Тімарова, якого утримували в Миколаївському СІЗО, не будуть екстрадувати до Росії, заявив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко. Він запевнив, що екстрадиція й не планувалась, а Тімарова сьогодні, 19 вересня, випустять зі слідчого ізолятора.

«Як зазначив заступник генпрокурора Євген Єнін, ГПУ направила доручення на прокуратуру Миколаївської області – скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Тімарова та випустити його з СІЗО», – заявив Лисенко.

За його словами, раніше була розповсюджена недостовірна інформація про те, що Тімарова планують видати Росії.

Пізніше голова Миколаївської обласної державної адміністрації Олексій Савченко повідомив, що Мовлу Тімарова вже випустили з СІЗО. За його словами, про допомогу Тімарову його просили добровольці-учасники бойових дій, тому що він сам воював на Донбасі на боці України.

«Моя принципова позиція, принципова позиція президента України, генерального прокурора, всіх – тим паче прокуратури Миколаївської області, полягає в тому, що жодна людина, яка воювала за наш суверенітет, не може бути видана на розтерзання нашому агресору», – заявив він.

Голова Миколаївської ОДА додав, що колишній затриманий звернувся до компетентних органів із клопотанням про надання статусу біженця.

Сам Тімаров розповів, що воював у складі батальйону імені шейха Мансура, проте через стан здоров’я змушений був зайнятись волонтерством. За його словами, кримінальне переслідування проти нього в Чечні почалося вже після того, як він поїхав звідти, і не мало під собою реального підґрунтя.

При цьому Олексій Савченко зауважив, що звільнення Тімарова не пов’язане з акцією протесту під Генеральною прокуратурою в Києві.

Читайте також: «Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ​»

Тоді активісти, зокрема представники націоналістичних рухів, протестували через видачу Росії Тімура Тумгоєва – уродженця Інгушетії – якого за підозрою в причетності до терористичної організації розшукував Інтерпол.

Read More

Автоперевізники долучилися до вимог за дешеве розмитнення авто

У Києві під стінами кабміну зібралися представники власників автомобілів з іноземною реєстрацією. До них долучилися автоперевізники, які вимагають зміни євростандартів при розмитненні автобусів, нарікаючи на вітчизняного виробника.

«Ми на сьогоднішній день не можемо ввезти автобуси гірше, ніж «Євро-5». Щоб ви орієнтувалися, вартість автобуса «Євро-5» сягає від 250 тисяч доларів. Сьогодні в Україні заробити таким автобусом неможливо. Ми так само вважаємо, що потрібно дозволити українським перевізникам ввозити сюди (до України – ред.) нормальні автобуси, нехай гірше «Євро-5», але інші автобуси – дуже хороші автобуси, і це не порівняється з тим, що їздить сьогодні у нас», – стверджує президент «Союзу перевізників України» Валентин Демчук.

Активісти, які зібралися під Кабінетом міністрів пояснили, що на нинішньому мітингу ставлять три запитання до уряду. А саме:

прохання роз’яснити поправки до законопроекту про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України
питання стану доріг в Україні та розподілення фінансів Кабінетом міністрів на ремонт дорожного покриття
питання врегулювання роботи поліції; за словами активістів, в країні «утворюється поліцейська держава»

Своє звернення активісти з громадської організації «АвтоЄвроСила» передали представникові Кабінету міністрів України. Також перед учасниками акції виступив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян і запевнив, що за п’ять років дорожнє покриття в країні буде відремонтоване.

«Наступного року дорожній фонд складе 75% акцизів на пальне і дорівнюватиме мінімум 56 мільярдів гривень. З них 17 мільярдів підуть на обласні дороги», – заявив Омелян.

Згідно з постановою Кабінету міністрів, віднедавна МВС отримало можливість відслідковувати терміни перебування в Україні автомобіля на єврономерах і застосовувати санкції до порушників. Протестувальники виступають проти цього.

Read More