01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Мінімальна зарплата зросте до 4 170 гривень у 2019 році – Гройсман

Мінімальна зарплата в Україні зросте до 4 170 гривень у 2019 році, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час поїздки до Вінницької області.

«На наступний рік мінімальна заробітна плата зросте з 3 723 до 4 170 гривень», – сказав Гройсман.

Він зазначив, що ці зміни будуть відображені в проекті державного бюджету на 2019 рік.

Прем’єр уточнив, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати планують з 1 січня 2019 року.

Мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3 723 гривень з 1 січня 2018 року. У 2017 році вона становила 3 200 гривень.

Read More

Геращенко закликає розслідувати дії ФСБ і Слідкому навколо убивства Захарченка

У Верховній Раді закликають правоохоронців почати провадження щодо незаконних слідчих дій російських силовиків, які оголосили, що розслідуватимуть смерть ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка. Про це на своїй Facebook-сторінці написала віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко.

«РФ направила в Донецьк якусь свою слідчу групу, що є грубим порушенням українського законодавства, й по суті, повторюється ситуація, коли РФ заблокувала доступ українських і міжнародних слідчих органів до місця збиття МН 17, фактично замітаючи сліди злочину», – зазначила вона.

Окрім того, за словами Геращенко, разом з колегою із фракції «Блок Петра Порошенка» Марією Іоновою, вона направила запит щодо правомірності закриття Генпрокуратурою справи щодо самого Олександра Захарченка, оскільки той може бути причетний до воєнних злочинів.

Раніше Генпрокурор України Юрій Луценко заявив про намір закрити кримінальне провадження щодо вбитого Захарченка, оскільки «покарання знайшло злочинця».

Натомість російські ФСБ та Слідчий комітет заявили про початок розслідування його убивства. У заяві Слідкому вибух, внаслідок якого загинув Олександр Захарченко та зазнали поранень ще двоє людей, трактують як «акт міжнародного тероризму» і справу відкривають, посилаючись на «антитерористичний пакет» російського законодавства та міжнародне право.

Українські юристи-міжнародники натомість стверджують, що це неправда: Росія може почати провадження тільки у випадках, якщо постраждалий або підозрюваний є російськими громадянами.

Читайте також: Вибух у кафе «Сепар»: чи зможе Росія далі говорити про «их там нет»?

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» одразу після цього став Дмитро Трапезников. Згодом таке рішення в «прокуратурі» угруповання назвали незаконним, адже ці обов’язки може взяти на себе лише «перший віце-прем’єр ДНР».

7 вересня в угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін, який з листопада 2014 року представляє угруповання «ДНР» у Мінську на зустрічах Тристоронньої контактної групи.

 

Read More

«В.о. голови ДНР» став Пушилін, «вибори» – 11 листопада

В незаконному угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін, повідомляють сепаратистські сайти.

Після загибелі ватажка бойовиків Олександра Захарченка обов’язки «голови ДНР» взяв на себе Дмитро Трапезников. Згодом таке рішення в «прокуратурі» угруповання назвали незаконним, адже ці обов’язки може взяти на себе лише «перший віце-прем’єр ДНР».

Читайте також: «Новий ватажок на окупованому Донбасі: Москва дає хід «виборам» в ОРДО?»

Денис Пушилін з листопада 2014 року представляє угруповання «ДНР» у Мінську на зустрічах Тристоронньої контактної групи.

Також сьогодні стало відомо, що «Народна рада ДНР» призначила вибори нового голови угруповання на 11 листопада. Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині окупованих територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства та за стандартами ОБСЄ.

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» одразу після цього став Дмитро Трапезников.

Читайте також: «Ватажок бойовиків Захарченко не входив у подальші плани Кремля (огляд преси)​»

Під час проросійських виступів на сході України Олександр Захарченко керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу «Оплот». 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю міської адміністрації Донецька.

У листопаді 2014 року Захарченко став ватажком контрольованого Росією угруповання «ДНР» за результатами організованих бойовиками «виборів». Українські закони визначають території, які контролюються «ДНР», окупованими, а Росію називають агресором. Москва свою пряму участь у війні на Сході України заперечує.

Read More

Укрдержархів заперечує російський слід у скандальному наказі про обмеження копіювання в архівах

Державна архівна служба України відкидає звинувачення в тому, що частина змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України, які належать державі та територіальним громадам, є скопійованими з відповідного російського законодавства.

«Для громадського обговорення проект наказу було розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції України… Абзац щодо засобів копіювання, який порівнюють з російською нормою, був майже у такій редакції. Тобто ця норма була включена ще до набуття чинності «Порядка использования архівних документів в державних і муніципальних архівах Российской Федерации», який затверджено наказом Росархіву 1 вересня 2017 року та зареєстровано Мін’юстом Росії 1 листопада 2017 року», – йдеться у відповіді Укрдержархіву на запит Радіо Свобода.

У відомстві також зазначають, що загалом затверджені зміни щодо копіювання документів Національного архівного фонду України не суперечать чинному українському законодавству. 

«У разі надходження до Укрдержархіву конструктивних пропозицій щодо поліпшення діяльності архівних установ та умов роботи з документами Національного архівного фонду, їх буде опрацьовано в установленому порядку», – наголошують у ДАСУ.

Раніше професійних дослідників та генеалогів обурило те, що два абзаци новозатвердженого документу майже дослівно повторюють фрагмент із «Порядка использования архивных документов в государственных и муниципальных архивах Российской Федерации».

При цьому відсутність в українському варіанті кількох слів роблять ці правила значно суворішими, ніж в Росії. Зокрема, у частині, де йдеться про перелік дозволених для копіювання засобів, українцям пропонують вужчий спектр приладів (лише телефони, фотоапарати і планшетні комп’ютери), у той час як у росіян завдяки слову «наприклад» існує можливість залучення інших варіантів копіювальної техніки.

За офіційним поясненням Мін’юсту, яке воно надавало ще у 2017 році, головним розробником вищезгаданих положень є Укрдержархів.

Скандал навколо затвердження нових вимог щодо копіювання документів Національного архівного фонду України триває від початку серпня. Експертна спільнота висловила занепокоєння, назвавши їх репресивними. 

Серед положень, що особливо не сподобались професійним дослідникам і генеалогам – ті, що передбачають: 

копіювання документів може здійснюватися лише на підставі спеціального договору між архівом та користувачем;
копіювати можна лише в читальному залі у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом або, за наявності, в окремій кімнаті в присутності працівника архіву;
використовувати професійні книжні чи архівні сканери не можна;
документи розміром понад А4 і з товщиною корінця більше ніж 4 сантиметри (крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів) копіювати власними техзасобами заборонено.

При цьому історики, освітяни, а також представники громадського сектору і ЗМІ поставили свої підписи під публічною заявою проти змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України.

Раніше з проханням скасувати цей наказ до Міністерства юстиції звернувся Інститут національної пам’яті.

Read More

Порошенко вніс до Ради проект закону про адвокатуру та адвокатську діяльність

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055), повідомила Адміністрація президента.

В АП зазначають, що законопроект спрямований на зміцнення професійних прав та гарантій діяльності адвокатів, забезпечення високих етичних стандартів та якості правничої допомоги, доступ до адвокатської професії без безпідставного обмеження й корупційних ризиків, розвиток і функціонування адвокатського самоврядування на принципах саморегулювання й децентралізації в межах єдиної Національної асоціації адвокатів України.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, законопроект визначений президентом як невідкладний. Наразі його текст не оприлюднений.

В Адміністрації президента повідомили, що документ підготовлений у взаємодії з експертами Ради Європи, представниками професійної юридичної та адвокатської спільноти і був затверджений Радою з питань судової реформи.

Read More

РНБО ухвалила основні параметри оборонного бюджету на 2019 рік

Рада національної безпеки і оборони України ухвалила основні параметри оборонного бюджету на 2019 рік, повідомила прес-служба органу.

Згідно з рішенням РНБО, на потреби сектору безпеки і оборони направлять п’ять відсотків ВВП.

«Одним із важливих пріоритетів бюджету наступного року за дорученням президента України визначено суттєве збільшення грошового забезпечення військовослужбовців», – сказав секретар РНБО Олександр Турчинов.

За його словами, серед пріоритетних напрямків фінансування на наступний рік:

розробка, підготовка виробництва та закупівля нових зразків озброєння і військової техніки, зокрема, сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, зокрема, крилатих ракет);
посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних сил Збройних сил України;
реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв'язку та захисту інформації;
виконання Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки;
посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю тощо.

Наприкінці серпня Турчинов заявив, що у 2019 році оборонний сектор отримає близько 200 мільярдів гривень.

Read More

НБУ підвищив облікову ставку до 18% річних

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 18% річних із 7 вересня 2018 року, повідомила прес-служба НБУ.

«Попри впевнене зниження інфляції з початку року, реалізація низки ризиків може в подальшому стати на заваді цій тенденції. Проведення більш жорсткої монетарної політики дозволить нівелювати вплив цих ризиків і повернути інфляцію в межі цільового діапазону в кінці 2019 року та досягти середньострокової цілі 5% у 2020 році», – заявили в НБУ.

Згідно з повідомленням, у липні 2018 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,9% у річному вимірі, упритул наблизившись до цільового діапазону.

У НБУ називають ключовою умовою зниження інфляції до цілі успішне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Востаннє Нацбанк підіймав облікову ставку до 17,5% у липні.

2 березня НБУ підвищив облікову ставку з 16 до 17 відсотків річних.

Перед цим регулятор підвищував ставку у січні – до 16% річних, перед тим до 14,5% у грудні 2017 року, а ще раніше у жовтні 2017 року – з 12,5 до 13,5%.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом регулятор почав поступово знижувати облікову ставку.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.

Read More

ЄС назабаром запропонує експертів для відбору суддів Вищого антикорупційного суду – Мінґареллі

Європейський союз незабаром запропонує кандидатури до складу Громадської ради міжнародних експертів для обрання суддів Вищого антикорупційного суду, повідомив голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі у відеозверненні.

Він наголосив, що для ефективності роботи суду найважливіше – забезпечити чесний та прозорий відбір суддів.

«Ми разом зі своїми міжнародними партнерами рішуче налаштовані сприяти у цій справі нашим українським партнерам. От чому ми незабаром плануємо запропонувати кандидатури до Громадської ради міжнародних експертів», – сказав Мінгареллі, наголосивши, що рада має допомогти Вищій кваліфікаційній комісії обрати незалежних та професійних суддів.

Також голова антикорупційної ініціативи ЄС Ека Ткешелашвілі наголосила, що до Громадської ради міжнародних експертів будуть відібрані фахівці з «бездоганною репутацією та великим досвідом роботи» у галузі боротьби з корупцією. Їх відберуть міжнародні організації, що мають угоди з Україною у сфері боротьби з корупцією.

Мінґареллі і Ткешелашвілі закликали всіх потенційних кандидатів подати заявки на посади суддів Вищого антикорупційного суду, оскільки кінцевий термін (14 вересня) швидко наближається.

Станом на 6 вересня документи на посаду суддів Вищого антикорупційного суду подали 27 кандидатів, ще п’ять кандидатів – до його апеляційної палати, повідомляється на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Загалом, у новоствореному суді відкриті 27 вакансій суддів Вищого антикорупційного суду та 12 в апеляційній палаті.

Заявки на вакансії приймають до 14 вересня включно.

Читайте також: 6 етапів конкурсу, 14 ризиків: де можливі маніпуляції при відборі антикорупційних суддів

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Read More

В.о. міністра фінансів України зустрілася з представниками місії МВФ

В.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова зустрілася з делегацією Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії Роном ван Роденом та постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом, повідомила прес-служба Мінфіну.

«Візит місії МВФ – позитивний сигнал у відносинах України з фондом. Станом на сьогодні ми вже виконали більшість зобов’язань перед МВФ в рамках поточної програми співробітництва», – заявила Маркарова.

Згідно з повідомленням, під час зустрічі українська сторона обговорювала з МВФ «подальші кроки в рамках двосторонньої співпраці, включно з можливістю отримання фінансової допомоги для збереження та підтримки макроекономічної стабільності».

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме в Україні до 19 вересня 2018 року. Постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман заявляв, що представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

Національний банк України розраховує отримати транш від МВФ до кінця 2018 року.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Read More

В НБУ сподіваються на транш МВФ до кінця року

Національний банк розраховує на позитивне рішення Міжнародного валютного фонду щодо отримання траншу до кінця року, сказав голова НБУ Яків Смолій на брифінгу.

«Ми прогнозуємо, що переговори з місією МВФ будуть успішними і що ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу до кінця року», – сказав Смолій.

При цьому він не уточнив, на який розмір траншу від МВФ варто сподіватися Україні.

Смолій назвав успішну співпрацю з МВФ ключовою умовою зниження інфляції.

«Отримання кредитних коштів від Фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності та слугуватиме позитивним сигналом для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні», – зазначив глава НБУ.

Читайте також: В НБУ очікують транш МВФ на 2 мільярди доларів до грудня

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме тут до 19 вересня 2018 року. Як раніше заявляв постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман, представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Read More

«Кінець близько»: сестра Сенцова розповіла про останню зустріч із братом – відео

Сестра Олега Сенцова Наталія Каплан розповіла про свою останню зустріч із ув’язненим у російській колонії братом. За її словами, брат, який уже три з половиною місяці голодує, написав їй: «Кінець близько». Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, які перебувають в російських тюрмах. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця». (Відео Reuters)

Read More

У Нацраді розповіли про обсяг пісень українською мовою на радіо

А ведучі розмовляють українською мовою в середньому у 84% випадків

Read More

Журналістка Бердинських прокоментувала рішення суду надати ГПУ доступ до інформації з її телефону

Журналістка Крістіна Бердинських вважає втручанням у професійну діяльність і особисте життя рішення суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з її телефону. Про це вона розповіла в коментарі Радіо Свобода.

«Я була на допиті в грудні 2017 року і проходжу як свідок у цій справі. Сам факт, що правоохоронні органи вимагають від журналістів надати джерела інформації, є неприпустимим. Норми українського законодавства у цьому контексті дуже захищають журналістів. Уже це було втручанням у журналістську діяльність», – розповіла Бердинських.

Вона додала, що її не запрошували на зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценком.

Читайте також: Журналісти обурені рішенням суду надати ГПУ доступ до інформації з телефону Седлецької

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

5 вересня Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону необхідні для розслідування «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Read More

Кабмін підвищує мінімальні ціни на алкоголь

Кабінет Міністрів України підвищив мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої, ухваливши на своєму засіданні 5 вересня відповідну постанову.

Згідно з постановою, ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби зростуть на 12,4-19,6%; віскі, ром і джин – на 12%; коньяк – на 6,6-9,5% і вина – на 4,5-13,5%.

Так мінімальну роздрібну ціну на півлітрову пляшку горілки пропонується підвищити до 89,4 гривні.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищуються до 321 гривні за літр 100%-го спирту.

Мінімальні ціни на вина натуральні підвищені до 42 гривень за пляшку 0,7 літра у роздрібній торгівлі, на кріплені вина і вермути – до 49 гривень, на шампанське за пляшку 0,7 літра – до 89 гривень.

Постановою передбачене збільшення мінімальної оптово-відпускної ціни коньяку «три зірки» з нинішніх 386,98 гривні за літр 100% -го спирту до 412,5 гривні, роздрібної – з 597,3 гривні до 641,6 гривні, «чотири зірки» – з 412,85 гривні до 455,2 гривні і з 645,17 гривні до 696,7 гривні.

Для коньяку «п’ять зірок» мінімальна оптова ціна знижена з 495,95 гривні до 481,6 гривні, тоді як роздрібна підвищена з 692,6 гривні до 758,3 гривні.

Згідно з пояснювальною запискою, попереднього разу мінімальні ціни на алкогольну продукцію були затверджені у вересні 2017 року.

Зазначається, що підвищення мінімальних цін на алкоголь пов’язане зі зростанням цін на складові, компоненти виробництва, зокрема, цін на спирт, тару, комплектуючі.

Урядова постанова набуде чинності через 10 днів після її опублікування.

Минулого року необхідність підвищення цін на алкоголь в уряді обґрунтовували зростанням ставок акцизного збору та прагненням захистити споживачів від контрафактної та сурогатної продукції.

Read More

Офіс українського омбудсмена передав інформацію про викиди в Армянську до ООН і ОБСЄ

Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомив, що передав інформацію про викиди шкідливих речовин в районі Армянська на півночі анексованого Росією Криму в ООН, ОБСЄ, ВООЗ і Міжнародний комітет Червоного Хреста. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив представник українського омбудсмена із дотримання прав жителів Автономної Республіки Крим і Севастополя Ісмаїл Халіков.

Читайте також: «За два дні все згоріло». Кримське село Перекоп після «хімічної атаки»

«Цю інформацію передано до міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, ВООЗ, Організацію Червоного хреста) – з метою документування фактів порушення прав людини; до прокуратури АРК – про порушення кримінальної справи щодо осіб, причетних до порушення екологічних прав громадян на тимчасово окупованих територіях України і загрози їхньому життю», – написав Халіков ввечері 4 вересня.

За його словами, «викликає занепокоєння, що досі не оголошено про надзвичайний стан, що не евакуюють доросле населення, а окупанти продовжують «заспокоювати» людей».

Читайте також: МінТОТ заявляє, що для жителів материкової України немає загрози через викиди в Криму

Жителі Армянська продовжують скаржитися на погіршення самопочуття, їдкий запах в повітрі, першіння в горлі, особливо у вечірній час після викидів, які відбулися в ніч з 23 на 24 серпня.

4 вересня фактична влада анексованого Криму оголосила, що концентрація шкідливих речовин у повітрі на півночі півострова перевищила допустиму норму, у зв’язку з цим на два тижні призупинили роботу заводу «Кримський титан». Крім того, почалася евакуація дітей з Армянська в санаторії Криму.

Фактична влада Криму заявляє, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном». За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, завод «Кримський титан» є екологічною загрозою для Херсонської області.

Read More

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів – МЗС

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів, заявили в Постійному представництві України при організації.

За її даними, Україна здійснила добровільний внесок уперше.

«Фінансова ситуація в РЄ різко погіршилася у 2017 році, коли Російська Федерація використала фінансовий шантаж організації і в порушення своїх міжнародно-правових зобов’язань відмовилася сплачувати внески до бюджету Ради Європи до того часу, поки не буде відновлена повноцінна участь її делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи», – пояснили в МЗС України.

У відомстві зазначили, що серед напрямків, які профінансувала Україна, – функціонування Європейського суду з прав людини, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, запобігання тортурам, боротьба з расизмом і нетерпимістю, інтеграція ромів та кочівників у суспільство, захист меншин, розвиток рівноправ’я жінок та чоловіків, культурної спадщини, а також журналістики та безпеки журналістів.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через окупацію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

Read More

МінТОТ заявляє, що для жителів материкової України немає загрози через викиди в Криму

Для жителів материкової України немає загрози через забруднення повітря на півночі анексованого Росією Криму, заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«Уже відбулося одне засідання комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій у Херсонській області. Комісія не вбачає зараз за всіма ознаками, що є перевищення за показниками. Це означає, що нічого не загрожує людям, щоб їх треба було відселяти або евакуювати», – заявив Черниш.

За словами міністра, на підконтрольній Україні території, яка найбільш наближена до анексованого півострова, кілька державних служб узяли проби води, ґрунту і повітря. Результати будуть оголошені згодом.

Черниш повідомив, що одна з речовин, яку вже виявили, – це сірчистий ангідрид. Він уточнив, що наявність такої речовини в повітрі небезпечна лише за певних концентрацій.

«Газоаналізатори, які має Державна прикордонна служба, показали, що дійсно така речовина була в повітрі, але максимально допустимі концентрації в Херсонській області не було перевищено», – зазначив Черниш.

Він підкреслив, що Україна не володіє всією інформацією про ситуацію на анексованій території.

У ніч з 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини. 28 серпня призначений Росією голова Криму Сергій Аксьонов написав на своїй сторінці у Facebook, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми». 4 вересня він оголосив про евакуацію дітей з міста в «попереджувальних цілях».

Фактична влада анексованого Росією Криму заявила, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є спека і тривала відсутність опадів. За попередніми даними досліджень, причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

Читайте також: «За два дні все згоріло». Кримське село Перекоп після «хімічної атаки»

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Groop DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічної промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, завод «Кримський титан» є екологічною загрозою для Херсонської області.

Read More

НБУ встановив курс долара на рівні 28,5 гривні

Національний банк України встановив офіційний курс долара на 5 вересня на рівні 28 гривень 49 копійок.

За добу курс американської національної валюти зріс на 12 копійок.

4 вересня НБУ продав на аукціоні 40,1 мільйона доларів для підтримки гривні.

Курс американської валюти стабільно зростає від середини липня. Тоді долар коштував близько 26,2 гривні.

Read More

СБУ: викрита група, яка завдала 1 млрд гривень збитків державному банку

На Запоріжжі викрита група, яка завдала 1 мільярд гривень збитків державному банку, повідомив прес-центр Служби безпеки України.

Цих людей підозрюють у розкраданні заставного майна одного із державних банків.

«У рамках розпочатого кримінального провадження оперативники спецслужби встановили, що державна фінустанова уклала кредитний договір із комерційною структурою з лімітом кредитної лінії на майже 700 мільйонів гривень. Згідно з умовами договору, в заставу банку було передано майно товариства. Під час досудового слідства правоохоронці задокументували, що отримані кредитні кошти були переведені на рахунки офшорних компаній», – заявили в СБУ.

Він зазначив, що заставні активи підприємства протиправно виведені з-під контролю державного банку на користь третіх осіб.

Служба безпеки України не уточнила назву банку. Слідчі оголосили підозру двом фігурантам справи у «привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем» та «зловживанні повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми».

Read More

Клімкін: починається робота з норвезькими компаніями, йдеться про 300-400 млн євро інвестицій

Україна починає роботу з норвезькими компаніями, які планують розвивати в країні відновлювану енергетику, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час спільного брифінгу з головою МЗС Норвегії Іне Сьорейде в Києві.

«У нас починається робота з низкою норвезьких компаній, які приходять для того, щоб будувати потужності в царині відновлюваної енергетики. Мова йде про дуже серйозні інвестиції 300-400 мільйонів євро і в контексті сонячної енергетики, і в контексті вітроенергетики», – сказав Клімкін.

Читайте також: На території ЧАЕС готуються виробляти електроенергію з сонця

Він висловив сподівання, що до цих компаній долучаться інші норвезькі інвестори.

Read More

Савченко залишається під вартою до 30 жовтня – суд

Шевченківський районний суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під вартою до 30 жовтня.

«Клопотання про подовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Савченко Надії Вікторівни задовольнити. Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави», – оголосив суддя.

Строк дії ухвали – до 30 жовтня включно.

Суд також відмовив у задоволенні клопотань про взяття Савченко на поруки 33 особам.

29 серпня Шевченківський районний суд Києва відмовив адвокатам народного депутата Надії Савченко у зміні запобіжного заходу і залишив її під вартою.

Читайте також: «Як Савченко і Рубан мали влаштувати теракт у Києві»

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан усі звинувачення відкидав.

2 серпня Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою продемонстрували ймовірний план вчинення теракту в центрі столиці, в організації якого підозрюють заарештованих нині керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та народного депутата Надію Савченко.

Крім того, силовики показали озброєння, яке в перебігу слідства вони вилучили і яким нібито планували скористатися підозрювані під час втілення своїх намірів. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що на сьогоднішній день усі докази зібрані і справу передали на ознайомлення сторонам.

Read More

Нацбанк продав на аукціоні 40 мільйонів доларів для підтримки курсу гривні

Національний банк України 4 вересня продав на аукціоні 40,1 мільйона доларів, повідомляється на сайті НБУ.

За даними регулятора, було задоволено 27 заявок на придбання валюти.

Середньозважений курс за підсумками аукціону становив 28,4844 гривні за долар, довідкове значення курсу гривні до долара у вівторок знизилося до 28,5035 гривні за долар США, повідомляє Нацбанк.

На 4 вересня курс гривні до долара був встановлений НБУ на на рівні 28,387 грн за долар.

Читайте також: Курс долара подолав позначку у 28 гривень – НБУ

Курс американської валюти стабільно зростає з початку серпня, коли на міжбанківському валютному ринку давали 27 гривень за долар.

Продаж валюти на міжбанківському ринку є механізмом Нацбанку щодо стримування знецінення гривні. Валюта продається з валютних резервів України.

Read More

2019 стане роком української культури в Австрії – Порошенко

2019 рік в Австрії буде присвячений українській культурі, заявив президент України Петро Порошенко у Києві під час спільного брифінгу з канцлером Австрії Себастьяном Курцем.

«2019 рік буде роком української культури в Австрії. Культурна дипломатія є дуже надійним і ефективним інструментом для розвитку відносин між нашими народами і країнами. Культура – це ключ від сердець і України, і Австрії, і це зробить наші народи набагато ближче», – сказав Порошенко.

Він додав, що вже запросив австрійську делегацію до України на відзначення роковин Голодомору в листопаді.

Курц також висловив переконання, що культурна взаємодія буде корисна для Австрії й України.

«Я дуже радий, що ми змогли домовитися про спільний рік культури, який зблизить народи України і Австрії, що обидва народи матимуть з цього зиск, будуть збагачені», – заявив канцлер.

Себастьян Курц відвідав Україну 4 вересня. Зустрівшись із низькою українських посадовців, зокрема головою міністерства закордонних справ Павлом Клімкіним та мером Києва Віталієм Кличко, він провів переговори з президентом Порошенком.

За словами Порошенка, в центрі перемов були українсько-австрійські відносини, адже Київ «зацікавлений в Австрії як у надійному торгівельному, політичному, економічному і гуманітарному партнері».

Read More

Депутати закликають ГПУ та СБУ розслідувати діяльність Медведчука – заява

Група народних депутатів закликала Генеральну прокуратуру і Службу безпеки України розслідувати, як вони стверджують, антиукраїнську діяльність лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука, про це вони заявили 4 вересня у залі парламенту.

Частина депутатів з фракцій «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина» вийшли до парламентської трибуни під час пленарного засідання і закликали вшанувати хвилиною мовчання пам’ять українського поета і дисидента Василя Стуса, нагадавши, що 4 вересня виповнюється 33 роки відтоді, як Стус загинув у радянському таборі.

«Тоді, у 1980 році, коли тривав суд над Василем Стусом, Віктор Медведчук як його адвокат підтримав обвинувачення репресивної радянської прокуратури. І зараз ця людина …, яка фактично є локомотивом проросійських ідей в Україні, яка відкрила двері для російської агресії … почувається вільно в країні, яка пережила Революцію гідності, де тисячі людей загинули за незалежність», – сказав народний депутат із фракції «Народний фронт» Андрій Левус із трибуни парламенту.

Читайте також: Скандал навколо фільму про Стуса: сцену з Медведчуком повернуть

Виступаючи від імені групи депутатів, він закликав генерального прокурора Юрія Луценка та СБУ вжити необхідних заходів для розслідування «антиукраїнської діяльності Медведчука».

Андрій Левус зазначив, що два роки тому багато з депутатів підтримали звернення до ГПУ з тим, щоб провести таке розслідування, але воно так і не було проведене.

​Андрій Левус також закликав колег-депутатів бойкотувати «112 канал», «NewsOne», «Інтер» та «всі канали, які належать проросійським олігархам і роблять все, щоб просувати російські ідеї».

Наприкінці липня Віктор Медведчук повідомив про рішення приєднатися до партії «За життя» Вадима Рабіновича, зазначивши, що своєю метою бачить «мир на Донбасі й відновлення стосунків із Росією».

Читайте також: Шанси Віктора Медведчука потрапити до Верховної Ради: оцінки аналітиків

Журналісти програми Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» «Схеми» встановили, що новий менеджмент телеканалу «112 Україна» пов’язаний із політсилою, наближеною до Віктора Медведчука.

Наприкінці серпня юрист, колишній заступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив, що отримав в управління телеканал NewsOne.

9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».

Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець та правозахисник Василь Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року він помер у таборі ВС-389/36-1 у Кучині Пермської області Росії, куди був засланий радянською владою за свої проукраїнські погляди. Сторону захисту на суді у справі Василя Стуса представляв Віктор Медведчук, нині лідер проросійської сили «Український вибір» та кум президента Росії Володимира Путіна.

Read More

Євросоюз продовжує санкції проти Росії 

Європейські дипломати вирішили ще на шість місяців продовжити санкції проти Росії, які були накладені через анексію українського півострова Крим і участь Кремля в конфлікті на сході України, передає кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк.

Він повідомив, що рішення буде підтверджено на засіданні послів 5 вересня, в середу. 

Про те, що посли 28 країн ЄС узгодили в понеділок, 3 вересня, продовження індивідуальних санкцій проти Росії, також повідомляють російські державні інформаційні агентства. 

За словами співрозмовника агентства в Раді ЄС, рішення затвердять на плановому засіданні, а потім схвалять в Раді ЄС. 

Нинішні санкції, пов’язані з анексією українського півострова, діють до кінця січня 2019 року з можливістю продовження.

У списку – 155 громадян (після загибелі бойовика Олександра Захарченка – 154) і 44 організації. Ці санкції були введені 17 березня 2014 року. З тих пір вони неодноразово продовжувалися і доповнювалися.

31 липня цей список поповнився шістьма компаніями, які були залучені до будівництва Керченського мосту. Особам з цього списку заборонений в’їзд в ЄС, їхні активи на території Євросоюзу заморожуються, їм не можна вести бізнес в ЄС. 

Проти Росії діє ціла низка санкційних пакетів Євросоюзу – економічні та індивідуальні обмежувальні заходи, а також санкції щодо самого Криму.

Серед іншого, європейцям заборонено інвестувати в Крим і Севастополь, купувати там нерухомість, постачати туди товари, а також надавати технічну допомогу, спрямовану на поліпшення інфраструктури півострова. 

Read More

Перевірити «на зв’язки з СБУ»: на депутата райради Москви поскаржились за статтю про Сенцова

На муніципального депутата Басманного району Москви надійшла скарга до російського Слідчого комітету за статтю про Олега Сенцова у газеті «Наша Якиманка», повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними видання, скаргу написав інший муніципальний депутат – Дмитро Захаров. За його словами, в статті українця назвали невинним, а справу проти нього – сфабрикованими. Захаров вважає, що таким чином автор «виправдовує тероризм». Він також попросив Слідчий комітет перевірити Котова на «зв’язки зі спецслужбами України».

У розмові з російським виданням «Новая газета» Віктор Котов, який є також координатором московського відділення «Відкритої Росії», повідомив, що на допит його поки не викликали.

Читайте також: Залишилося п’ять днів: активісти закликають підписати петицію на підтримку Сенцова

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.

 

Read More

Конституція, ЄС, РФ і Крим: президент провів зустріч з лідерами фракцій

Сьогодні, 3 вересня, президент України Петро Порошенко провів зустріч з лідерами парламентських фракцій, на яких говорив про зміни до Конституції в питаннях вступу до Європейського Союзу, а також відносин з Росією і статусу окупованого Криму. 

Про майбутнє України

На зустрічі глава держави сказав, що незмінність зовнішньополітичного курсу України має ґрунтуватися на внесенні змін до Конституції, а інші формати, які не передбачають юридичних зобов’язань сторін – неефективні. 

«Дуже просив би, щоб проекти змін до Конституції якомога швидше було розглянуто, включено до порядку денного та направлено до Конституційного суду, щоб ті зміни, які відбулися після Революції гідності, були безповоротними, щоб не допустити реваншу», – сказав Порошенко. 

За словами президента, зміни буде внесено до преамбули, трьох статей та перехідних положень Основного закону України.

«У перехідних положеннях ми чітко фіксуємо позицію, що ми вилучаємо норму, на підставі якої в Україні перебував Чорноморський флот РФ. Конституційних підстав для цього після ухвалення цих конституційних змін не буде», – пояснив він. 

Порошенко також хоче зафіксувати в преамбулі цивілізаційний вибір України на європейську та євроатлантичну інтеграцію: в трьох статтях закону закріплять, що Верховна Рада, президент і уряд мають підтримувати і реалізовувати євроатлантичний курс України. 

Відносини з Росією 

Порошенко також наголосив, що Договір про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією від 1997 року не розривається, а припиняє свою дію через непродовження, з огляду на це він має намір до 30 вересня направити відповідне повідомлення РФ.

«Я наголошую, що він не розривається, оскільки це складна і тривала процедура, а він припиняє свою дію через непродовження», – сказав глава держави, підкресливши, що питання продовження чи непродовження цього договору – винятково в йог компетенції. 

Після отримання необхідних документів від МЗС він має намір до 30 вересня направити зі своїм підписом повідомлення Російській Федерації про непродовження дії цього договору.

«Це вимагає голосування в парламенті, але, безумовно, я хотів би провести з цього приводу консультацію, щоб врахувати думку парламенту, щоб врахувати її під час підготовки відповідного рішення РНБО», – сказав Порошенко. 

Про Крим 

На зустрічі з лідерами парламентських фракцій Порошенко також сказав, що після прийняття змін до Конституції України щодо зовнішнього курсу держави буде розроблено зміни з приводу окупованого Росією Криму. 

Глава держави не уточнив, які конкретно кроки він має на увазі. Але додав, що найближчим часом буде скликано Конституційну комісію у зв’язку з майбутніми змінами по АРК.

За словами президента, представники кримських татар активно беруть участь в розробці змін. Також він закликав взяти участь у цьому процесі і народних депутатів. 

Про свій виступ 

На зустрічі Порошенко заяви також, що планує виступити зі щорічним посланням до Верховної Ради України у вересні. 

«Я планую зробити своє щорічне звернення у вересні. Ми з Андрієм Володимировичем Парубієм поговоримо про найбільш прийнятні дати для цього звернення», – сказав він. 

Read More

Автовиробники повідомляють про стрімкий ріст продажів нових машин в Україні 

За результатами серпня реєстрації нових авто збільшилися в порівнянні з минулим роком на 11%. Про це заявляє асоціація «Укравтопром», яка об’єднує українських автовиробників та автодилерів.

В повідомленні організаціїї говориться, що попит на нові легкові автомобілі перевершив і липневий показник на 10%: всього в останній місяць літа було зареєстровано 7,3 тисячі нових легкових автомобілів. 

Лідером національного ринку в серпні був французький бренд Renault, який збільшив свою реалізацію в Україні на 39% відносно свого серпневого результату 2017 року, продавши 983 авто.

У порівнянні з показником річної давності реєстрації автомобілів марки Toyota виросли на 13 відсотків, а Nissan – на 32% (498 нових машин). 

Згідно повідомлення «Укравтопрому», зі зростанням в 10% четвертий рядок списку найпопулярніших брендів посіла KIA, власниками автомобілів цієї марки в серпні стали 477 українців. 

Замикає п’ятірку лідерів Hyundai, на автомобілях цієї корейської марки свій вибір зупинили 452 покупці, або на 45% більше ніж роком раніше, йдеться в повідомленні. 

За даними асоціації, серед найпопулярніших в серпні авто також Skoda – 404 шт. (+1%); Mazda – 315 шт. (+30%); Volkswagen – 313 шт. (-40%); Ford – 294 шт. (+20%); Suzuki – 277 шт. (+54%). 

13 липня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроекти про зниження акцизного податку з автомобілів і про посилення контролю над переміщенням і використанням авт, зареєстрованих в інших державах.

Зокрема, ухвалені документи передбачають, що базові ставки акцизного податку будуть такими: для авто з бензиновим двигуном – 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. При цьому розмір акцизу буде дорівнювати базовій ставці, помноженій на коефіцієнт двигуна і коефіцієнт віку.

Read More