Україна

Президент України Петро Порошенко, відвідуючи в Польщі місце поховання загиблих унаслідок польських етнічних чисток місцевих українців у селі Сагринь на Холмщині, виступив проти «односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого», до яких вдається при оцінці Волинської трагедії 1943–44 років польська сторона.

Виступаючи на відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «Селянських батальйонів» та підрозділів Армії крайової в 1944 році, Порошенко, зокрема, заявив: «Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців».

Президент також наголосив: «Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу: ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого».

«Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень. І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні до встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися, і ми ніколи не дамо політизувати ці сторінки нашої історії», – сказав президент України, згадуючи про свою домовленість із президентом Польщі Анджеєм Дудою під час перебування польського керівника в Харкові у грудні 2017 року.

«І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», – сказав, серед іншого, Петро Порошенко.

Пізніше 8 липня, вже на Волині, президент України взяв участь у заходах ушанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943–1944 років у селі Гончий Брід. «Трагічні сторінки нашої історії, зокрема і кривавий конфлікт 1943–44 років, мають бути пересторогою. Ми, сучасні покоління українців і поляків, не маємо права ставити сьогодення і майбутнє у залежність від минулого», – наголосив він.

Президент нагадав про трагічні події, які відбулися в селі Гончий Брід, де жертвами стали десятки людей, серед яких були мешканці не лише цього села.

Також цього ж дня, 8 липня, президент Польщі Анджей Дуда відвідав Волинь, але за окремою програмою. Він, зокрема, в селищі Олика відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Число українців, убитих у Сагрині бійцями польського антикомуністичного підпілля зі складу «Селянських батальйонів» та Армії крайової в березні 1944 року, історики оцінюють від понад 800 до понад 1200 людей. На меморіалі пам’яті вбитих є імена близько 660 загиблих, які вдалося встановити. Цей меморіал збудували ще 2008 року, але досі не вдавалося провести церемонію його відкриття.

У Гончому Броді внаслідок кількох нападів поляків у 1943–44 роках загинули понад 70 українців.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…

Президент Польщі Анджей Дуда, перебуваючи на Волині в Україні, знову назвав події Волинської трагедії 1943–44 років «геноцидом» і «етнічною чисткою» тодішнього місцевого польського населення з боку українців, повторивши нинішню політичну термінологію офіційної Варшави. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, має спиратися «на правді» з варшавського погляду.

Виступаючи в селищі Олика, де він відвідав цвинтар, на якому поховані загиблі в час Волинської трагедії місцеві поляки, Дуда, зокрема, нагадав: «Буквально через кілька днів, 11 липня, ми будемо вшановувати 75-і роковини геноциду, який відбувся на Волині. У Польщі це буде Національний день пам’яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами».

«Це була ніяка не війна між Польщею і Україною – це була звичайна етнічна чистка, як ми б це назвали сьогодні. Ішлося просто про те, щоб усунути поляків із тих теренів… Наслідком того були акції у відповідь із польського боку… Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, перепрошую, є історична правда», – висловив Дуда офіційну позицію Варшави.

«Одне є певне: мусимо спирати наші відносини на правді. Просто треба її визнати. Не може йтися ні про яку помсту… Ми передусім повинні на історичній правді будувати наші добрі відносини. Це найважливіше! Ми повинні будувати дружбу між нашими народами», – заявив, серед іншого, президент Польщі.

При цьому він згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського союзу, у прагненні повернути захоплені і окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир до України в кордонах, визнаних міжнародною спільнотою. Але водночас Дуда знову повторив: «Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка вестиме нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами».

Цього ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу – село Сагринь на Холмщині, де поховані загиблі внаслідок польських етнічних чисток місцеві українці, – і відвідує також Волинь, але за окремою від польського керівника програмою.

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей. Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів». Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
…

Хливнюк нагадав про те, що Сенцов голодує 55 днів, і попросив розповісти про це тим, хто не знає про процес
…

Лідери України і Європейського союзу на саміті 9 липня обговорять реалізацію Угоди про асоціацію, прогрес реформ в Україні та їх підтримку з боку ЄС.

Як повідомляється на офіційному сайті Ради ЄС, очікується, що Україну на саміті представлятиме президент Петро Порошенко, а ЄС – голова Ради ЄС Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.

За повідомленням, на саміті також обговорюватимуть питання кризи та конфліктів.

«Стосовно тривалої російської агресії та конфліктів на сході України, то саміт підтвердить підтримку ЄС незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Керівники наголосили на необхідності цілковитого виконання мінських угод усіма сторонами, наголошуючи на відповідальності Росії в цьому контексті», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Саміт Україна-ЄС закличе Росію звільнити Сенцова – європейський дипломат

У червні президент Петро Порошенко заявив, що Україна має приєднатися до енергетичного, цифрового, митного союзу ЄС й увійти до «шенгенської зони», такими є його «перші пріоритети» для саміту Україна-ЄС.
…

Учасники «Донбас медіа-форуму»-2018, який відбувся в Харкові, звернулися до президента України Петра Порошенка та представників МЗС з вимогою «активізувати зусилля і тиск через міжнародні структури на ляльководів «ДНР», щоб домогтися безумовного звільнення Станіслав Асєєва (Васіна)».

«Очевидно, журналіст Асєєв потрапив за грати тільки через свої тексти та думки, які не співпали з думками самозваної влади «ДНР». «Злочин» Станіслава у тому, що йому вдалося до арешту з точністю документального кіно відобразити у своїх текстах те, що діялося по той бік лінії розмежування», – ідеться в зверненні, яке підписали понад 300 учасників форуму.

«Часу немає, кожна хвилина зволікання може стати фатальною», – додали автори звернення.

Український журналіст, автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв, відомий під псевдонімом Станіслав Васін, понад рік утримуваний у полоні бойовиків у Донецьку, тиждень тому оголосив голодування. Про це повідомив колишній народний депутат Єгор Фірсов.

За його словами, до голодування Васіна змусило погане ставлення – він хворіє, проте не отримує належного лікування.

​Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території. Він перестав виходити на зв’язок на початку червня 2017 року. Згодом виявилось, що він на той момент вже місяць перебував у полоні.У Донбас медіа форумі беруть участь понад 400 українських журналістів, які протягом двох днів у Харкові обговорюють виклики та можливості, з якими стикаються регіональні ЗМІ.
…

Цього разу йдеться про перегляд транзитного тарифу на 2018–2019 рік
…

Заступниця генерального прокурора Анжела Стрижевська своєю постановою скасувала як незаконну постанову прокурора Департаменту спеціальних розслідувань про заборону зміни обстановки на вулиці Інститутській. Повідомлення про це 6 липня оприлюднила прес-служба Генпрокуратури.

Раніше Департамент спеціальних розслідувань заборонив вчиняти будь-які дії, які змінювали б ландшафт на вулиці Інститутській, до завершення слідчих експериментів у справі щодо розстрілу Небесної сотні.

Згідно з повідомленням на сайті ГПУ, постанова про тимчасову заборону будівництва є незаконною, адже базується на статті 237 Кримінального процесуального кодексу. В цій статті прописаний порядок проведення огляду місцевості з метою з’ясування обставин кримінального злочину.

Читайте також: «На конкурсі проектів музею Революції гідності перемогли архітектори з Німеччини​»

Натомість сама постанова Горбатюка передбачає проведення слідчого експерименту, яку регламентує стаття 240. Ця стаття не дає прокурору права встановлювати будь-які заборони у зв’язку з проведенням слідчих дій.

Водночас скасування заборони на будівництво музею не перешкоджає проведенню слідчого експерименту у справі розстрілу Небесної сотні, уточнює прес-сліжбу Генпрокуратури.

Про заборону ГПУ на будівництво музею нещодавно повідомив його директор Ігор Пошивайло. Тоді голова Департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк пояснював, що заборона змінювати ландшафт місцевості пов’язана зі слідчими діями і є тимчасовою. Він припускав, що на це знадобиться близько двох-трьох місяців.

Музей Революції гідності буде присвячений пам’яті загиблих під час протестів взимку 2013–2014 року. У лютому 2014-го в результаті дій силовиків проти активістів у центрі Києва загинули понад сто людей, їх згодом почали називати Небесною сотнею. На вулиці Інститутській у Києві є меморіальні плити на честь загиблих, а також хрест і портрети вбитих активістів. Меморіалу Героїв Небесної сотні як такого наразі немає.
…

Адвокати Юрія Крисіна, якого звинувачують у переслідуванні активістів Революції гідності та в причетності до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, 6 липня оголосили відвід судді Дарницького районного суду Києва Любові Леонтюк. Про це із зали суду повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Адвокат Крисіна Тетяна Гнатюк назвала причиною відводу те, що на минулому засіданні суддя задовольнила клопотання прокурора про надання Крисіну державного адвоката через неявку платних адвокатів, але зробила це без участі підсудного.

Прокурор Юлія Малашич стверджує, що сторона захисту «має намір зривати всі засідання до вересня», оскільки у вересні суддя Любов Леонтюк має йти на пенсію за віком. Наступним кроком захисту, констатує Юлія Малашич, може бути оголошення відводу її самої як прокурора.

Наразі заяву про відвід судді Леонтюк має розглянути суддя Дарницького суду Києва Тетяна Щасна, наступне засідання у справі Крисіна призначили на 13:00 10 липня.

Читайте також: П’ять років тюрми для «тітушковода» Крисіна: історія боротьби небайдужого суспільства

13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовний термін і засудив до п’яти років позбавлення волі Юрія Крисіна за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія під час Майдану в 2014 році.

22 грудня 2017 року Шевченківський районний суд Києва засудив Крисіна до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки за статтею про «хуліганство». Прокуратура просила суд про 6-річне ув’язнення для Крисіна, і після оголошення вироку заявила про намір його оскаржити. Крисін у суді визнав себе винним у хуліганстві. Вирок викликав обурення і протести.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, В’ячеслав Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.
…

Організації італійських журналістів висунули цивільний позов проти держави Україна у зв’язку із загибеллю їхнього колеги Андреа Роккеллі на Донбасі чотири роки тому. Адвокати асоціацій журналістів представили позов 6 липня в суді присяжних містечка Павії біля Мілана під час першого засідання суду в справі обвинувачення українського солдата Віталія Марківа в причетності до загибелі італійського репортера Роккеллі та російського дисидента, перекладача Андрія Миронова. Цей позов подали Національна федерація італійської преси (FNSI), Асоціація журналістів Ломбардії та Асоціація фоторепортерів Cesura Lab, яку заснував Андреа Роккеллі. 

Як стало відомо Радіо Свобода, журналістські організації висунули позов на ім’я посла України в Італії Євгена Перелигіна. За даними дипломатичних джерел, суть цього позову наразі невідома. До наступного засідання у справі, призначеного на 14 вересня, дипломати у співпраці з адвокатом підсудного Раффаеле делла Валле мають виробити подальший план дій української сторони. 

Як вважають довірені дипломатичні джерела Радіо Свобода, справа Марківа стає політичною і переходить на вищий рівень, адже тепер ідеться не лише про обвинувачення громадянина України в убивстві, а в цьому злочині обвинувачують державу Україна. Інтереси країни захищатиме посольство України в Італії спільно з міністерством юстиції України. 

На засіданні були присутні обвинувачений Віталій Марків, адвокати обох сторін та їхні родичі і друзі. Серед учасників також були представники дипломатичного корпусу України в Італії, кілька десятків активістів української громади з національними стягами, які біля будівлі суду влаштували флешмоб на підтримку арештованого співвітчизника. 

Оприлюднили графік судових засідань: до 30 листопада цього року мають відбутися п’ять засідань у справі, два суди у вересні, одне в жовтні і два в листопаді. До постійних телевізійних зйомок процесу рішенням суду допустили Радіо Свобода. Також суд висвітлюватимуть один італійський телеканал і російський державний канал «Россия-1».

Читайте також: Суд у справі нацгвардійця Марківа почався в Італії

Як повідомив Радіо Свобода голова Християнського товариства українців в Італії Олесь Городецький, судова зала була вщерть заповнена. Сьогоднішнє перше засідання було формальним, питання по суті не розглядалося. 14 вересня має розпочатися заслуховування свідків у справі. 

29-річний нацгвардієць Віталій Марків з подвійним громадянством України й Італії 12 місяців перебуває під вартою у в’язниці в Мілані після того, як 30 червня 2017 року італійські правоохоронці арештували його в аеропорту Болоньї після прибуття з дружиною у відпустку до своєї матері, яка живе в області Марке. 

Український військовий відкидає усі звинувачення і заперечує свою причетність до загибелі Роккеллі та Миронова. Адвокат підсудного Раффаеле делла Валле вважає обвинувачення проти Марківа безпідставними, а слідство упередженим, тому в розмовах з Радіо Свобода неодноразово висловлював занепокоєння судовим процесом, який почався. 

Україна заперечує причетність бійця Національної гвардії до смерті італійського репортера. Звернення української влади сприяти розслідуванню та створити двосторонню слідчу групу італійські судові органи не взяли до уваги. 
…

Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович заявив, що газові переговори України і Росії відбудуться 17 липня. 

«Конструктивна та стабільна співпраця між Росією та Україною у сфері енергетики має першочергове значення як для обох країн, так і для Європейського союзу. Необхідність довгострокового транзиту російського газу через Україну в ЄС надійним, комерційно життєздатним шляхом є невід’ємною частиною цього», – йдеться в заяві заступника голови ЄК, оприлюдненій на сайті Європейської комісії.

За його словами, сторони представлені на переговорах представниками як від урядів, так і від комерційних організацій.

«Наша мета – узгодити наш довгостроковий порядок денний, а також методику нашої роботи. Переговори, які на нас очікують, складні, і тому потребують цілковитої уваги і конструктивної участі. Як було доведено в минулому, тристоронній процес є найефективнішою платформою для пошуку вирішення газових питань, важливих для зацікавлених сторін, транзиту газу через Україну після 2019 року», – зазначив Шефчович.

Європейський союз прагне залагодження газового протистояння між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» і готовий до посередництва щодо транзитного контракту після 2019 року, раніше заявляв Марош Шефчович.

У ЄС заявили про готовність бути посередником в переговорах між Києвом та Москвою як задля вирішення нинішньої проблеми газопостачання, так і для з’ясування майбутнього російського газового транзиту через Україну.

 
…

Президент України Петро Порошенко привітав рішення Ради Євросоюзу продовжити до 31 січня 2019 року економічні та секторальні санкції щодо Росії за її дії проти України.

«Ціную солідарну підтримку держав-членів української незалежності і територіальної цілісності. Наші вимоги чіткі – повне виконання Мінських домовленостей, виведення російських військ з Донбасу, введення миротворців ООН, відновлення контролю над державним кордоном, звільнення утримуваних Росією українських політичних в’язнів і заручників, повернення Криму», – вказав голова української держави в мережі Twitter.

«На наступному «українському» тижні в Брюсселі продовжу роботу з лідерами ЄС та євроатлантичної спільноти щодо вироблення стратегії протидії російській загрозі. Разом ми непереможні!» – додав Петро Порошенко.

Рада Євросоюзу продовжила економічні санкції, спрямовані на конкретні сектори російської економіки до 31 січня 2019 року. Рада ухвалила це рішення шляхом письмової процедури та одноголосно.

Ці обмежувальні заходи спрямовані на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори, а також на товари подвійного використання. Вони були вперше запроваджені 31 липня 2014 року строком на один рік у відповідь на дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні.

29 червня лідери Європейського союзу домовилися про продовження економічних санкцій, які мають на меті покарати Росію за її агресію в Україні. Тоді президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Анґела Меркель закликали лідерів продовжити санкції після надання інформації про стан виконання Мінських угод.

Читайте також: ЄС продовжив «кримські санкції», Київ закликає переходити «від невизнання до деокупації»

Лідери ЄС заявили, що санкції не будуть скасовані, допоки Росія та інші сторони конфлікту не досягнуть успіхів у реалізації мінських домовленостей.

За понад чотири роки на Донбасі загинули понад 10 тисяч 300 людей.
…

Сполучені Штати підтримують заклик ОБСЄ до очолюваних Росією сил на Донбасі звільнити журналіста Станіслава Асєєва. Про це, коментуючи 5 липня звіт представника ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлема Дезіра, заявив тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Каміан.

«Сполучені Штати стурбовані погіршенням умов для журналістів та незалежних засобів інформації в регіонах України, контрольованих силами під проводом Росії. Пане Дезір, ми підтримуємо ваш заклик до військ під проводом Росії на Донбасі звільнити ув’язненого журналіста Станіслава Асєєва», – йдеться в заяві представника США.

Також читайте: Журналіст Асєєв, який перебуває в полоні «ДНР», оголосив голодування – Фірсов

Наприкінці червня в Києві представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір закликав російську владу та підтримуваних нею сепаратистів на Донбасі негайно звільнити українських журналістів Станіслава Асєєва, Романа Сущенка та Миколу Семену, а також режисера Олега Сенцова.

Про журналістів, утримуваних Росією та силами, які вона підтримує, представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір згадав у регулярному звіті станом на 28 червня.
…

30 травня «Нафтогаз» повідомив, що почав процес стягнення з російського «Газпрому» боргу в близько 2,6 мільярда доларів
…

Українська влада не зацікавилася можливістю обміняти керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана на людей, утримуваних угрупованням «ДНР», заявив 4 липня адвокат Валентин Рибін.

«Володимир Рубан у списку на обмін від «ДНР»! Більше того, запропоновані конкретні прізвища для обміну. Українська сторона не висловила зацікавленості в запропонованій формулі», – написав захисник у Facebook.

Шевченківський районний суд Києва 25 червня продовжив арешт Рубана. Суд залишив його під вартою до 23 серпня без можливості внесення застави.

Читайте також: Хто такий Володимир Рубан?

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко.
…

В окупованому Криму продовжує голодування мати фігуранта севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова Раїме, хоча через значне погіршення стану вона була госпіталізована. Про це, як повідомляє 4 липня проект Радіо Свобода Крим.Реалії, розповів координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров.

«Зараз вона перебуває в лікарні в Севастополі. У неї слабкість у зв’язку з голодуванням, яке триває в межах двох тижнів. Про її наміри ми не знаємо, але, судячи з її поведінки, голодування не припинене», – відзначив Джеппаров.

В окупованому Криму 3 липня медики госпіталізували 68-річну Раїме Примову з «дуже низьким тиском», повідомило об’єднання «Кримська солідарність».

Примова оголосила голодування 20 червня, вимагаючи включення засудженого Росією сина в списки на обмін.

Також читайте: Денісова звернулася до Раїме Примової, яка голодує в окупованому Криму

У вересні 2017 року Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Примов покарані п’ятьма роками виправної колонії загального режиму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі «Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».
…

Засуджений у Росії українець Станіслав Клих перебуває в обласній психіатричній тюремній лікарні Магнітогорська, повідомила пізно ввечері 3 липня російська правозахисниця Тетяна Щур.

«Станіслав почуває себе краще. Каже, що дозволу на госпіталізацію не давав, що суперечить словами тюремників. Якщо 26 липня його свідомість було заплутаною, мова «пливла», образи зашкалювали і здавалися Роману (адвокат Роман Качанов – ред.) «фантазійно-маревними», то Катерина (адвокат Уральської правозахисної групи Катерина Бур’ян – ред.) побачила його більш спокійним і розумним. Але у неї склалося враження, що він перебуває під впливом заспокійливих препаратів. Та й сам Станіслав сказав, що йому роблять «якісь щеплення», – написала правозахисниця у Facebook.

Раніше уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що Клиха етапували з колонії в психіатричну лікарню, при цьому, в яку конкретно – не уточнила.

8 червня перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко з посиланням на слова матері Клиха повідомила, що за день до цього він оголосив голодування.

Клиха затримали на території Росії 2014 року за звинуваченням в участі в бойових діях проти федеральних сил під час першої чеченської війни взимку 1994-1995 років, а також у вбивстві російських солдатів. Також по цій справі проходить ще один українець – Микола Карпюк.

Клих провину заперечує, а його родина і друзі наполягають, що засуджений ніколи не був у Чечні. 26 травня 2016 року суд у російській республіці Чечні засудив Клиха до 20 років позбавлення волі; у жовтні 2016 року Верховний суд Росії відхилив апеляцію його захисту на вирок.

Клих вказує, що був захоплений російськими силовиками незаконно, а свідчення і зізнання російське слідство отримало під тортурами. Про проблеми зі здоров’ям, зокрема з психічним станом Станіслава Клиха неодноразово повідомляли адвокати й правозахисники.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха політв’язнем. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що він став жертвою «пародії на правосуддя».
…

Чиновники анексованого Росією Криму мають намір відвідати Сирію восени 2018 року, заявив постпред Криму в російській Раді Федерації Георгій Мурадов.

За його словами, під час візиту обговорюватимуться напрямки співпраці, «які важливі і для Сирії, і для Криму».

«У сирійців величезні потреби в різних будівельних матеріалах, матеріалах, що необхідні для відновлення і доріг, залізниць, інфраструктури. У будівельній сфері великий інтерес до співпраці. Усе це ми можемо сирійцям запропонувати», – розповів Мурадов.

Він стверджує, що після відкриття автомобільного руху Керченським мостом порти Криму «можуть почати активну діяльність із перевезення вантажів на сирійському напрямі».

Росія є одним із партнерів Сирії, де від 2011 року триває збройний конфлікт, у якому загинули сотні тисяч людей.
…

Заарештованого в Росії українця Павла Гриба жорстоко побили російські в’язні, повідомляє його батько Ігор Гриб у Facebook.

«Дві години тому адвокат Марина Дубровіна пробилася до СІЗО-4 на побачення до Павла. Він повідомив, що під час етапування до Ростова-на-Дону був жорстоко побитий іншими російськими в’язнями, коли ті довідались, за якою статтею Паша звинувачується. Вони забрали всі речі й продукти харчування, які напередодні передали українські консули. Він залишився в самих шортах і майці», – пише Ігор Гриб.

Він додає, що його син не має ні засобів гігієни, ні змінної білизни.

«Зі слів Павла, таке ставлення з боку інших в’язнів буде і в подальшому. Один сильний удар в область живота може привести до розриву зворотньої вени, як наслідок – внутрішня кровотеча і смерть. Ніхто не зможе надати кваліфіковану медичну допомогу. Павла постійно мучить сильний головний біль, слабкість. Відсутність ліків тільки погіршує й без того жахливий стан здоров’я», – заявляє Ігор Гриб.

3 липня Північно-Кавказький окружний військовий суд залишив українця під вартою до 20 грудня та призначив попередні слухання в його справі на 9 липня.

1 липня Павло Гриб зустрів у слідчому ізоляторі свій 20-й день народження.

Павло Гриб зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримувальні препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.
…

Україна підтримує територіальну цілісність Сербії, а Сербія – територіальну цілісність України, спільною ж метою двох країн є вступ до Євросоюзу до 2025 року. Про це після переговорів у Белграді 3 липня заявили Петро Порошенко і Александар Вучич, президенти Сербії і України.

У відносинах між двома країнами немає суперечностей, зазначили президенти. Вучич висловив сподівання, що Україна всі проблеми подолає мирним шляхом на підставі Мінських угод. Торкнувшись теми Косова, Порошенко виступив за компроміс між Белградом і косоварами.

 Глава української держави в сербській столиці провів розмови також з премʼєр-міністром Сербії Анною Брнабич та спікером парламенту Майєю Ґойкович. Президенти двох держав взяли участь у відкритті українсько-сербського бізнес-форуму, учасники якого виступили за розширення економічного співробітництва.

Раніше сьогодні президент України Петро Порошенко повідомив про розширення угоди про безвізовий режим із Сербією, завдяки якому громадяни України зможуть перебувати в цій країні до 90 діб без оформлення візи.

Президент України 3 липня перебуває в Сербії з офіційним візитом.
…

В Україні з наступного року буде заборонена експлуатація літаків, термін використання яких перевищує 20 років, повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян.

За підсумками наради з авіакомпаніями і туроператорами 3 липня в Києві Омелян він заявив, що Державна авіаційна служба протягом найближчих двох тижнів проведе повну технічну ревізію літаків, які здебільшого використовуються для нерегулярних перевезень.

«Все, що старше від 20 років, в Україні не буде мати права літати», – сказав міністр, уточнивши, що зараз в Україні є літаки з терміном експлуатації понад 35 і 40 років.

Читайте також – До 600 євро відшкодування: що мають право вимагати пасажири проблемних авіарейсів

Міністр додав, що перевірки стосуватимуться, в тому числі і салонів. «Ми сьогодні обговорювали можливість введення так званого «інспектора Фреймут» для перевірки стану салонів. Адже іноді саме салон не відповідає санітарним нормам, особливо у старих літаків», – зауважив Омелян.

Він анонсував появу в Україні рейтингу авіакомпаній.

Останніми днями сотні українських туристів по кілька годин, а то й діб очікували рейсів в аеропортах Тунісу, Албанії, Грузії, Майорки, а також в аеропорту «Київ». Авіакомпанія Bravo Airways пояснила затримки рейсів на кілька діб невиплатою коштів туроператором OASIS. Останній своєї провини не визнає.

Також на цю тему: Відпочинок за кордоном: як діяти, якщо щось пішло не так
…

Президент України Петро Порошенко повідомляє про розширення угоди про безвізовий режим із Сербією, завдяки якому громадяни України зможуть перебувати в цій країні до 90 діб без оформлення візи.

«Ми розширили угоду про безвізовий режим з Сербією. Тепер українці зможуть перебувати у цій країні без віз 90 днів. Відповідну угоду підписали сьогодні у Белграді», – сказав Порошенко.

Як уточнили у прес-службі президента, угода передбачає збільшення терміну безвізового перебування громадян з 30 до 90 днів протягом 180 днів. Угода укладається на невизначений термін і набирає чинності на 30 день із дати отримання останнього повідомлення про виконання сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, йдеться в повідомленні.

Президент України 3 липня перебуває в Сербії з офіційним візитом.

Від 11 червня 2017 року українці можуть їздити без віз (за умови наявності біометричного закордонного паспорта) при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

 
…

Колишній радянський дисидент Віктор Файнберг написав листа президенту Чехії Мілошу Земану, в якому закликає його та інших чільних чеських політиків допомогти звільнити засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. 

Як повідомляють чеські ЗМІ, Файнберг надіслав лист також голові уряду Чехії Андрею Бабішу й міністру закордонних справ Яну Гамачкові.     

«В історії є миті, коли ситуація у світі залежить від життя чи смерті однієї людини. Режисер Олег Сенцов, український громадянин російського походження, віддає своє життя за захист Батьківщини, Криму, яким заволодів російський імперіалізм», – наголошує в листі Віктор Файнберг.  

Він зазначає, що Сенцов «брехливо звинувачений у злочинах, які не вчинив, і засуджений до 20 років в’язниці». 

Досі реакції на лист Файнберга немає.

Уродженець Харкова, учасник дисидентського руху в колишньому СРСР Віктор Файнберг належить до групи «восьми відважних», які 25 серпня 1968 року вийшли на Червону площу в Москві на знак протесту проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту. 

На початку червня Файнберг відвідав Прагу, де йому вручили нагороду міністерства закордонних справ Чеської Республіки Gratias agit за поширення доброго імені Чехії за кордоном.

Український режисер Олег Сенцов був звинувачений російською владою в організації терактів в Криму і відбуває 20-річний тюремний термін у колонії в Лабитнангі. 14 травня він оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у Росії. Сенцов заявив про намір «голодувати до смерті».

Про помилування українця у російського президента Володимира Путіна 25 червня попросив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд, а також діячі російського мистецтва. Сам Сенцов відмовився просити Путіна про помилування.

До режисера приїжджала український омбудсмен Людмила Денісова, однак її до нього не впустили.

За даними української правозахисної ініціативи Let My People Go, у Росії з політичних мотивів утримують щонайменше 70 українців.
…

Виходячи з усталеної в Росії судової практики, держобвинувач у другій кримінальній справі стосовно українця Володимира Балуха попросив суд покарати активіста невмотивовано великим терміном позбавлення волі, заявила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Балуха Ольга Дінзе.

«Прокурор попросив призначити покарання – 6 років позбавлення волі загалом, а за цей епізод, який зараз інкримінують Балуху – 4 роки позбавлення волі. Вважаю, дане покарання не відповідає скоєному злочину. За практикою призначення покарання за цією статтею в Росії, це – приблизно 4-6 місяців позбавлення волі. Я не знаю, хто давав йому вказівку попросити настільки суворе покарання», – сказала Дінзе.

Адвокат також зазначила, що захист просив виправдати активіста, акцентуючи увагу на тому, що дії Балуха були реакцією на провокації начальника Роздольненського ІТТ, а отже – необхідною обороною.

За словами Дінзе, Балух почувається нормально і продовжує голодування – п’є тільки воду.

На засіданні підконтрольного Кремлю Роздольненського районного суду в Криму прокурор попросив для українського активіста Володимира Балуха чотири роки колонії загального режиму за звинуваченням у дезорганізації роботи Роздольненського ізолятора тимчасового тримання.

Читайте також: «Вирізати хохлів». Український активіст розповів про образи в кримському ізоляторі

Активіст голодує від 19 березня через незгоду з судовими переслідуваннями, які називає сфальсифікованими.

Після місяця повної відмови Балуха від прийому їжі кримський архієпископ УПЦ КП Климент переконав його вживати мінімальний набір продуктів (дві склянки вівсяного киселю, 50-70 грамів сухарів із чорного хліба і чай із медом), який підтримує «балансування на нульовій позначці».

За даними захисників, 22 червня Балух знову посилив голодування і перейшов на воду.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів.

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

 
…