Україна

Новопризначений аудитор Національного антикорупційного бюро України Павло Жебрівський заявив, що буде здійснювати оцінку діяльності відомства «неупереджено, справедливо, безвідносно до політичних вподобань та підтекстів».

Він зазначив, що своє завдання на посаді аудитора бачить у тому, щоб «допомогти зробити цей орган максимально прозорим та ефективним».

«Головне у справі аудиту НАБУ – не нашкодити, щоб разом із водою не вихлюпнути немовля», – написав Жебрівський у Facebook.

11 червня Павло Жебрівський червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку з посади голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

19 червня на сайті Адміністрації президента оприлюднили указ про призначення Жебрівського аудитором бюро за квотою глави держави.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка.
…

Міжнародний валютний фонд очікує, що Вищому антикорупційному суду дозволять розглядати апеляції на рішення в поточних справах, заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард після розмови з президентом України Петром Порошенком напередодні.

«Ми погодилися з тим, що зараз важливо, щоб парламент швидко схвалив президентський законопроект для формального створення суду, а також необхідні поправки для відновлення вимоги про те, щоб суд розглядав усі справи, які перебувають в його юрисдикції, включно з апеляціями на рішення судів першої інстанції, як це було в проекті закону, схваленому у першому читанні», – цитує Лаґард прес-служба МВФ.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. Рішення підтримали 315 народних депутатів за необхідних 226.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд» набрав чинності 14 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності. 

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, це було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року.

19 червня Верховна Рада отримала від президента України Петра Порошенка Ради законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, однак не змогла включити його до порядку денного сесії.
…

Президент України Петро Порошенко призначив екс-голову Донецької ОДА Павла Жебрівського аудитором Національного антикорупційного бюро України. Відповідний указ 19 червня оприлюднений на сайті Адміністрації президента.

«Визначити до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України Жебрівського Павла Івановича», – ідеться в документі.

Указ набуває чинності з дня його оприлюднення.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський 11 червня оголосив, що за два дні до цього подав президенту України Петрові Порошенку прохання про відставку.

13 червня проект указу президента про звільнення Жебрівського схвалив Кабінет міністрів. Пізніше того дня Порошенко підписав документ.

Комісія зовнішнього контролю НАБУ має щороку проводити незалежну оцінку (аудит) роботи бюро, у тому числі – шляхом вибіркового аудиту кримінальних проваджень, в яких бюро завершило досудове розслідування.

Ця комісія складається із трьох членів: по одному від президента, уряду і Верховної Ради.

Негативний висновок аудиту є єдиною законною підставою для позачергового звільнення директора НАБУ з посади та зменшення рівня бюджетного фінансування правоохоронного органу.

У травні 2017 року аудитором НАБУ від уряду став професор Михайло Буроменський. 7 червня 2018 року Верховна Рада вирішила делегувати до комісії з аудиту Національного антикорупційного бюро України професора, доктора юридичних наук Володимира Василенка. 
…

Президент України визначив документ як невідкладний для позачергового розгляду
…

Посол України Юрій Клименко звернувся до ООН з проханням забезпечити доступ лікарів до українських політв’язнів, утримуваних у Росії, повідомляє Постійне представництво України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві в Twitter.

«Оскільки кожна година має вирішальне значення для утримуваних РФ українських політв’язнів, стан здоров’я яких погіршується, звертаємось до спецдоповідача ООН знайти шляхи забезпечення їхнього права на здоров’я та доступу до них незалежних лікарів», – йдеться у повідомленні.

Як зазначив Клименко, «мільйони українських громадян в умовах російської окупації позбавлені можливості реалізації свого права на здоров’я».

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії в місті Лабитнангі за Північним полярним колом 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Пізніше до цього долучились Олександр Кольченко (він припинив голодування цього тижня через різке погіршення стану здоров’я), Олександр Шумков та кілька російських політв’язнів

Кримчанин Володмир Балух, якого утримують за ґратами на анексованому Росією півострові, оголосив голодування, ще у березні цього року..

Європейський парламент 14 червня ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова й інших політичних в’язнів Росії.
…

Нещодавно оприлюднені супутникові фотографії свідчать про те, що Росія реконструювала бункер для зберігання зброї поблизу Калінінграда на Балтійському морі, а це свідчить, що Москва може розглядати можливість розміщення там ядерної зброї, повідомив американський аналітичний центр.

Фотографії, опубліковані 18 червня Федерацією американських вчених, стали черговим джерелом занепокоєння для західних військових спостерігачів щодо можливостей Росії в цьому балтійському регіоні між Литвою і Польщею.

Експерт з питань ядерної енергетики та директор федерального ядерного інформаційного проекту Ганс Крістенсен зазначив, що зображення підтверджують, що бункер, розташований приблизно за 50 кілометрів від польського кордону, був реконструйований з 2016 року.

«Це, на мій погляд, єдине місце зберігання ядерної зброї в Калінінградській області», – написав він.

Крістенсен заявив, що наявні фотознімки не дають відповіді на запитання, чи ядерні боєголовки вже на місці, чи Росія готується їх перевезти, але це крок, який різко збільшить напруженість з НАТО. З іншого боку, об’єкт може бути модернізований таким чином, щоб ядерна зброя могла бути швидко переміщена.

Розташування Калінінграда робить його особливо проблематичним для військових планувальників НАТО; навіть обмежувальна зброя в регіоні може поставити під загрозу міста країн-членів НАТО, таких як Варшава або навіть Берлін.

Наприкінці січня командувач російського ракетного підрозділу в Калінінградській області полковник Анатолій Городецький заявив, що інженери закінчили будівництво необхідної інфраструктури для розміщення передової системи балістичних ракет «Іскандер-М». Пізніше Володимир Шаманов, колишній військовий командир, який очолює комітет оборони в нижній палаті російського парламенту, повторив це зауваження і сказав, що системи «Іскандер-М» фактично вже розгорнуті. Міністр оборони Литви також підтвердив розгортання.

Офіційні представники США і НАТО заявили, що розташування таких ракетних систем дестабілізує ситуацію.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відреагував на продовження Євросоюзом санкцій, запроваджених через окупацією Росією українського півострова Крим.

«Дякуємо нашим друзям у ЄС за продовження «кримських» санкцій ще на рік. Важливо внести до списку відповідальних за масові порушення прав людини на окупованому півострові та за будівництво Керченського мосту. Маємо переходити від політики «невизнання» до деокупації», – написав Клімкін у мережі Twitter і доповнив повідомлення хештегом #CrimeaIsUkraine.

Рада Євросоюзу 18 червня продовжила на рік санкції щодо Росії через незаконну анексію українського Криму та Севастополя. Обмеження стосуються осіб та компаній, що мають свої підрозділи на території ЄС, та діятимуть до 23 червня 2019 року.

Як повідомляє Рада ЄС, санкції накладені на продукцію, що має кримське походження та імпортується до ЄС, європейські інвестиції на півострів, що означає, що ні окремі європейці, ні компанії держав-членів ЄС не можуть купувати нерухомість чи підприємства Криму, фінансувати кримські компанії або надавати їм свої послуги.

Санкції також стосуються туристичних послуг в Криму та Севастополі, зокрема, європейських круїзних суден, яким заборонене входження до портів Кримського півострова, за винятком надзвичайних ситуацій.

Обмеження накладені також на експорт певних товарів і технологій адресований кримським компаніям або їхнього використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, сферах, пов’язаних із пошуком, розвідкою та виробництвом нафти, газу й інших корисних копалин.

Згідно із європейською санкційною політикою, заборона також стосується технічної допомоги, посередницьких послуг у будівельній та інжиніринговій сферах.
…

У Верховній Раді зареєстровані законопроекти № 8487 і № 8488, спрямовані, на думку авторів, на розв’язання проблеми із засиллям автомобілів на єврономерах в Україні.

Голова комітету з питань податкової та митної політики, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ніна Южаніна у коментарі Радіо Свобода зазначила, що законопроекти мають шанси бути ухваленими вже у найближчий четвер.

«Якщо буде велика підтримка при включенні до порядку денного, то я буду наполягати на розгляді у четвер. Якщо не в четвер, то наступного тижня у вівторок», – наголошує народний депутат.

Оскільки співавторами законопроектів є представники майже всіх парламентських фракцій, то скоріше за все розгляд відбудеться найближчими днями, зауважила Южаніна.

«Дякую всім співавторам законопроекту. Ми були на багатьох робочих групах і відчували на собі атаки і неприязнь з різних сторін. З однієї сторони вимагали спрощення всіх митних податків, з іншої сторони – говорили, що ми маємо думати про те, що у разі скасування будуть величезні втрати з бюджету», – зазначає голова комітету з питань податкової та митної політики.

Законопроекти передбачають зменшення розміру акцизного податку з авто, скасування заборони на митне оформлення машин, що не відповідають екологічному стандарту «євро-5», а також посилення контролю за переміщенням і використанням транспортних засобів, зареєстрованих в інших державах

Ніна Южаніна наголошує, що обидва законопроекти вже обговорено на всіх рівнях – з представниками ГО «Автоєвросила», Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, а також профільних асоціацій – виробників, дилерів, імпортерів.

Більш детальну інформацію щодо запропонованих змін Радіо Свобода готує до публікації в окремому матеріалі.
…

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя втретє переніс оголошення вироку фігурантам «справи 26 лютого» Алі Асанову, Мустафі Дегерменджі, Ескендеру Кантемирову, Ескендеру Емірвалієву та Арсену Юнусову, повідомляє сайт Крим.Реалії.

Наступне засідання призначене на 10:00 19 червня.

Оголошення вироку в цій справі переносили вже двічі.

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбулися масштабні мітинги прихильників та противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські і проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти, яких організували лідери «Русского единства» на чолі з Сергієм Аксьоновим, який зараз очолює російський уряд Криму.

У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих були лише прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Ескендер Кантемиров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на два: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного, Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

З ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їх свідчення не будуть доказами в справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов’язані з анексією півострова Росією.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що під час проведення в Росії Чемпіонату світу-2018 з футболу Україна може отримати згоду на звільнення її політв’язнів і обмін заручниками з Російською Федерацією.

Про це глава зовнішньополітичного відомства України повідомив 17 червня в ефірі «5 каналу».  

«Жест можливий, але жест не доброї волі, а в тому, щоб поліпшити імідж Росії під час чемпіонату. Чемпіонат ми маємо використовувати, але й далі повинні працювати», – зазначив Клімкін.

Клімкін зазначив, що не варто розраховувати на швидке вирішення питання звільнення українських політв’язнів.

«Ми чудово розуміємо, що в найближчі дні і тижні все одно всіх Росія не випустить. І буде далі використовувати їх як засіб тиску», – додав глава МЗС.

Напередодні президент України Петро Порошенко закликав Російську Федерацію звільнити українських політв’язнів.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який в знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – заявив президент України.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

В Адміністрації президента України заявляють, що не готують ніяких законопроектів про рівність прав і не обговорювали цієї теми з депутатом Європейського парламенту Ребеккою Гармс.

«Ніхто з Адміністрації Гармс не телефонував і не обговорював з нею цю тему. Висока ймовірність того, що її просто розіграли», – цитує агентство «Інтерфакс-Україна» коментар із Адміністрації президента, наданий у неділю.

Сама євродепутат після спростування інформації з боку Адміністрації президента України, написала на своїй сторінці у Twitter:

«Мене і мій офіс систематично дезінформували щодо законопроекту про рівні права за допомогою сфабрикованого телефону та пошти, представляючись главою Адміністрації президента», – зазначила вона.

Раніше в неділю Гармс сказала журналістам, що у неї відбулася розмова з представниками Адміністрації президента України, які нібито передали їй слова президента Петра Порошенка про його намір наступного тижня подати проект закону про рівні права. Радник Ребекки Гармс Максим Еріставі уточнив, що співрозмовник євродепутата представився нібито головою АПУ Ігорем Райніним, який за дорученням президента поінформував про законодавчу ініціативу, що «стосуватиметься і прав ЛГБТ українців, в рамках європейських законодавчих стандартів».

У неділю в Києві Ребекка Гармс у числі інших закордонних гостей брала участь у «Марші рівності» – завершальному заході форуму «КиївПрайд». Серед учасників акції були народні депутати, правозахисники, співробітники іноземних дипломатичних представництв та представники міжнародних організацій.
…

Новий закон України про національну безпеку буде планом співпраці з країнами НАТО, заявив президент України Петро Порошенко.

В інтерв’ю низці українських телеканалів він не виключив, що наступного тижня у Верховній Раді буде проголосований не лише закон про започаткування антикорупційного суду, але й закон про національну безпеку.

«І законом про національну безпеку ми продовжимо реформування сектору оборони і безпеки. В якій частині? Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог», – сказав голова держави в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна». Він висловив сподівання, що Верховна Рада зможе ухвалити документ у першому читанні і винести на друге.

За якийсь час до цього інтерв’ю Петро Порошенко також заявив, що «у світі залишилась єдина ефективна система безпеки – це НАТО».

«Система безпеки світу за Будапештським меморандумом, створена після Другої світової війни, була зруйнована, бо країною-агресором виявився постійний член Ради безпеки», – написав президент у соцмережах.

Україна, відповідно до нині чинного її зовнішньополітичного курсу, визначає вступ до НАТО пріоритетом для себе. Але і в Києві, і на Заході визнають, що Україна ще не готова до вступу в НАТО і не близька до того, щоб отримати запрошення до членства. Президент України Петро Порошенко заявляє, що країна з часом буде відповідати критеріям, необхідним для вступу до НАТО, як і до ЄС, а тим часом «виконує план дій для членства в НАТО в односторонньому порядку». Він також виступав із пропозицією внести курс України на вступ до НАТО і ЄС у Конституцію.

У НАТО заявляють, що Україна, як і будь-яка європейська країна, має право на вступ до Північноатлантичного союзу, коли буде готова до цього, і рішення про цей вступ будуть ухвалювати тільки Україна і НАТО, без участі третіх сторін. Росія натомість виступає різко проти будь-якої можливості вступу України до НАТО і вимагає від союзу «гарантій невступу України».
…

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання на швидкий запуск Вищого антикорупційного суду.

Як сказав він в інтерв’ю низці українських телеканалів, у понеділок, 18 червня, в порядку денному Вищої ради правосуддя є розгляд його законопроекту про імплементацію рішень уже ухваленого Закону про антикорупційний суд і запуск антикорупційного суду.

«Я дуже сподіваюся, що розгляд на Вищій ради правосуддя буде позитивний, і це дасть мені можливість, не гаючи жодного дня, вже у вівторок (19 червня – ред.), цей законопроект зареєструвати у Верховній Раді. Я визначу його як невідкладний. Я буду просити, щоб його проголосували у першому читанні і в цілому. Щоб і ця складова нашого шляху зі створення суду була зроблена максимально швидко», – сказав Порошенко в інтерв’ю телевізійним «5-му каналові», ICTV і «Україна».

Голова держави особливо наголосив, що докладе всіх зусиль для запуску роботи нового суду вже до кінця 2018 року. «Я буду робити все можливе для того, щоб антикорупційний суд створити до початку президентської кампанії. Мова йде не лише про створення умов для конкурсу, а й щоб завершити конкурс, сформувати суд і запустити», – сказав Петро Порошенко.

Президент також розповів, що одразу ж після підписання Закону про антикорупційний суд він звернувся до міжнародних лідерів, закликавши їх якнайшвидше подати кандидатури експертів у раду, яка оцінюватиме кандидатури суддів нового суду. Він наголосив, що зараз робиться все, щоб протягом дуже короткого часу були спрямовані кандидатури до цієї ради міжнародних експертів.

Крім того, Петро Порошенко наголосив, що всі справи щодо корупційних злочинів мають бути передані в новостворений антикорупційний суд. Він висловив сподівання, що Верховна Рада може змінити внесену в закон норму, за якою нині передбачено, що апеляції у справах, які до створення антикорупційного суду розглядають інші суди, також мають розглядатися у відповідних апеляційних судах, а не в апеляційній інстанції антикорупційного суду. До внесення цієї поправки первісний проект закону передбачав передачу всіх антикорупційних справ, у тому числі й апеляцій у раніше розглянутих справах, до створеного антикорупційного суду.

«У парламенту є дуже ефективна можливість розглянути і ухвалити рішення. Парламент є незалежний орган, і будь-яке рішення парламенту з цього приводу я буду сприймати і схвалювати. Підтримають вони позицію президента – буду щасливий», – наголосив Порошенко і додав: «Я вважаю, що антикорупційний суд має забирати до себе всі справи».

«Ключове завдання Вищого антикорупційного суду – бути справедливим і незалежним від президента, парламенту, української влади, міжнародних інституцій, і головне – мати довіру людей. Більше того, усі суди в Україні мають бути антикорупційними!» – сказав також президент.

Закон «Про Вищий антикорупційний суд», ініційований президентом України Петром Порошенком, Верховна Рада ухвалила 315 голосами 7 червня, він набрав чинності 14 червня.

У прикінцевих та перехідних положеннях ухваленого закону президентові запропоновано внести до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.

Ухвалення закону про антикорупційний суд домагалися від України її західні партнери, воно було однією з умов продовження співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом.

Створення спеціалізованого антикорупційного суду передбачив закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте дотепер не був схвалений спеціальний закон щодо такого суду.
…

Президент України Петро Порошенко знову закликав владу Росії звільнити українських політичних в’язнів, які перебувають в ув’язненні чи під арештом у цій країні і в окупованому нею Криму.

«Увесь світ став на підтримку Володимира Балуха, який на знак протесту голодує вже 89 днів, Олега Сенцова, який голодує 34 дні, Олександра Шумкова, який голодує 23 дні, – та понад 70 українських політичних в’язнів, яких насильно утримує та катує кремлівський режим», – написав він у фейсбуці.

«Я порушую питання про звільнення українських заручників на усіх міжнародних переговорах, і на мій заклик світові лідери долучаються до вирішення цієї болючої проблеми – тиск на Росію продовжується. Вимагаємо від Кремля свободи українським політв’язням!» – написав Порошенко.

Раніше 16 червня стало відомо, що уповноваженій Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій відмовили відвідати українського політв’язня Миколу Карпюка в російському місті Владимирі. Попереднього дня, 15 червня, їй так само відмовили у відвідинах українського політв’язня Олега Сенцова, якого утримують у місті Лабитнангі за Північним полярним колом.

Москва заперечує незаконність утримання десятків громадян України і стверджує, що вони є засудженими злочинцями чи підозрюваними у злочинах. Правозахисники називають ті звинувачення сфабрикованими чи непідтвердженими.
…

У зоні бойових дій на Донбасі 15 червня Збройні сили України не зазнали втрат, хоча бойові дії тривали із загостренням на окремих напрямках, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили 36 обстрілів, 9 разів застосувавши важке озброєння.

«Противник вкотре зірвав розведення військ в районі Станиці Луганської, відкривши вогонь зі стрілецької зброї. В районі населеного пункту Новотошківське ворог припинив спроби оволодіння позиціями наших військ…Часткового загострення ситуація набувала на Маріупольському напрямку», – йдеться в повідомленні.

Бойовики на захоплених територіях у Луганській та Донецькій областях через свої інтернет-ресурси звинувачують українських військових у обстрілі Горлівки та Голубівки (Кіровська).

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Сторони практично щодня звинувачують одна одну в його порушенні.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Старобільський районний суд Луганської області продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову.

Як повідомляє Генеральна прокуратура України у Facebook, арешт Єфремова продовжили до 13 серпня.

«Судовий розгляд триває. Наступне засідання, під час якого заплановано допит свідка обвинувачення, відбудеться 25 червня 2018 року», – йдеться в повідомленні.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні Управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова і її російська колега Тетяна Москалькова домовилися зустрітися в Москві 18 червня, повідомила кореспонденту Радіо Свобода Олена Мячина, радниця Денісової.

За її словами, вона і Людмила Денісова ще перебувають у російському Салехарді недалеко від Лабитнангі, де утримують українського режисера Олега Сенцова, але 18 червня будуть у Москві.

Тетяна Москалькова заявила, що на зустрічі, яка пройде в її офісі, будуть обговорювати умови відвідування омбудсменами ув’язнених, яких утримують у Росії і в Україні.

Читайте також: Росія вдалася до підступних дій – МЗС про недопуск Денісової до Сенцова

15 червня Людмила Денісова прибула до Лабитнангі (Ямало-Ненецький федеральний округ Росії), щоб відвідати Сенцова. Проте керівництво колонії відмовило їй у зустрічі з режисером і наданні інформації про його стан здоров’я.

Коментуючи цю ситуацію, Москалькова сказала, що спроба зустрітися з Сенцовим була «особистою ініціативою пані Денисової», яка своєю поїздкою «порушила попередні домовленості».

14 травня Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити з російських в’язниць всіх українських політв’язнів. 
…

Сейм (нижня палата парламенту) Польщі закликав Росію звільнити українських політичних в’язнів, зокрема незаконно засуджених Олега Сенцова та Олександра Кольченка, повідомляє у Facebook посольство України в Польщі.

«Польський Сейм прийняв ухвалу, в якій закликав РФ звільнити українських політичних в’язнів, зокрема режисера Сенцова та кримського активіста Кольченка. У документі наголошено, що цього очікують мільйони людей демократичного світу», – заявили дипломати.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter подякував польському Сейму за це рішення і зазначив, що «завдяки таким партнерам, як Польща, ми є сильніші і солідарні в захисті цінностей та життів невинних людей».

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: Письменник Стівен Кінґ закликав не дати Сенцову померти

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочав другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Сенцова відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.

Активісти в Україні і світі вимагають від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців, зокрема, українського режисера Олега Сенцова. Акції на підтримку Олега Сенцова проходять у багатьох країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Штаб української воєнної Операції об’єднаних сил заявляє, що контррозвідка викрила бойовика «ДНР» із арсеналом зброї. Чоловіка затримали на початку червня представники Служби безпеки України та Національна поліція. 

За даними силовиків, 35-річний чоловік, який оселився в родичів на підконтрольній українській владі території Донеччини, з 2014 року перебував у складі підтримуваного Росією угруповання «ДНР» та зі зброєю в руках протистояв українським військовим. 

Згідно з повідомленням, за місцем його проживання вилучили два пістолети ПМ, автомат АК-74, підствольний гранатомет, боєприпаси до них та «інші засоби ураження». 

Чоловіку повідомили про підозру у «створенні не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» та «незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами». 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей. 
…

Під час судового засідання в підконтрольному Кремлю Роздольненському суді Криму 15 червня українському активісту Володимиру Балух стало зле, йому викликали швидку допомогу і оголосили перерву. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Перед цим 15 червня суд допитав колишню дружину Балуха Наталю. Вона пояснила суду, що їй відомо про неодноразові конфлікти Володимира Балуха з начальником ізолятора тимчасового тримання Роздольненського району Анатолієм Ткаченком. За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.

Також читайте: МЗС України вимагає звільнити Балуха: його життя під загрозою

ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4600 гривень).

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України, розташований на подвір’ї його будинку.

МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою українського активіста Володимира Балуха.
…

Генеральна прокуратура України повідомляє, що досудове розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, підозрюваного в отриманні хабарів, досі зупинене. Про це ГПУ заявила 14 червня у відповіді на запит Радіо Свобода щодо стану розслідування у кримінальних провадженнях щодо так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів.

«Детективи НАБУ ведуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому 13 червня 2016 року про підозру в отриманні неправомірної вигоди (хабарів) повідомлено голові Центральної виборчої комісії О. На даний час вказане провадження зупинене на підставі п.3 ч.1 статті 280 КПК України (через необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва – ред.)», – йдеться у відповіді ГПУ.

У квітні Солом’янський районний суд Києва скасував постанову голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького про припинення досудового розслідування щодо голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського у справі так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів».

Читайте також: «Заздріть мовчки»: хто фігурує у «чорній бухгалтерії» регіоналів?

9 червня 2017 року в САП повідомили про зупинення досудового розслідування кримінального провадження щодо голови ЦВК. У відомстві зазначили, що до уповноважених органів інших держав направили низку клопотань про надання міжнародної правової допомоги у цій справі. У САП пояснили, що слідство зупинили «до отримання відповідей».

При цьому в НАБУ наголошували, що зібраних доказів достатньо для повідомлення Охендовському підозри в остаточній редакції.

30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування на підставі заяви екс-заступника голови Служби безпеки України Віктора Трепака про «чорну бухгалтерію» «Партії регіонів».

Трепак в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня. Україна» заявив, що передав до НАБУ документи, які підтверджують незаконні виплати Партією регіонів готівки низці колишніх і нинішніх високопосадовців. За його словами, йдеться про так звану «чорну бухгалтерію» Партії регіонів із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

У грудні 2016 року НАБУ у рамках цього провадження повідомили про підозру Охендовському в одержанні хабарів в особливо великих розмірах – понад 160 тисяч доларів. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи.

Сам Михайло Охендовський провину заперечує.

НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.
…

Звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова та інших українських політичних в’язнів закликала Росію місія США при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) на засіданні Постійної ради Організації у Відні (Австрія), повідомляє американська місія при ОБСЄ на своєму сайті.

Тимчасовий повірений у справах США при ОБСЄ Гаррі Кемієн наголосив на більш як 30-денному протесті-голодуванні українського режисера Олега Сенцова.

«Росія перевела пана Сенцова з Криму до Росії, і ми закликаємо Росію негайно звільнити його та усіх інших українських політичних в’язнів, включаючи трьох інших, які також голодують з протестом: Володимира Балуха, Олександра Шумкова та Станіслава Клиха», – наголосив Кемієн та відзначив тяжке становище понад 60 українських політичних бранців, які наразі утримуються в Росії».

Представник місії США при ОБСЄ також закликав Росію і контрольованих нею бойовиків на Донбасі відвести сили від Донецької фільтрувальної станції, як це передбачено Мінським меморандумом від вересня 2014 року.

14 червня Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, які були незаконно затримані, заарештовані і ув’язнені.

Читайте також: У Європарламенті закликали не допустити, щоб футбол у Росії відвернув увагу від страждань політв’язнів

14 червня, на відкритті фінального етапу чемпіонату світу з футболу, що проходить у Росії, президент Росії Володимир Путін заявив, що «силу гуманістичних засад футболу» потрібно використовувати для «зміцнення миру і взаєморозуміння між народами».

Президент України Петро Порошенко зауважив у Facebook, що права людини не входять у життєві інтереси Кремля.

«Україна і світ пам’ятають і борються за звільнення кожного українського політв’язня. Чемпіонат світу з футболу в Росії міг би стати хорошою можливістю для гуманітарних жестів, але, схоже, права людини не входять в життєві інтереси Кремля», – підкреслив Порошенко.

Ув’язнений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов у колонії за Полярним колом 14 червня розпочинає другий місяць голодування з вимогою звільнення всіх утримуваних Москвою українських політв’язнів. Як повідомила Радіо Свобода сестра Сенцова Наталія Каплан, 8 червня Олега відвозили до реанімації. Зараз він перебуває у медчастині колонії, припиняти голодування не збирається.
…