Україна

«Вважаємо недопустимим, щоб… через структури Московського патріархату в Україні поширювалася кремлівська агресивна ідеологія «русского міра»
…

Український політв’язень Олександр Кольченко знову провів 13 діб у штрафному ізоляторі в колонії, де він перебуває, в місті Копєйську в Челябінській області на Уралі в Росії, повідомила російська правозахисниця Тетяна Щур.

Як цитує її слова Кримська правозахисна група, вона вважає, що це чергове покарання пов’язане з посиленням режиму в колонії у зв’язку з низкою свят на початку травня, а також інавгурацією президента Росії Володимира Путіна на четвертий термін.

Коли саме було накладене це покарання, не уточнено.

За інформацією правозахисниці, в березні Кольченко теж пробув у ШІЗО 13 діб – тоді його звинуватили в пересуванні без охорони в такі місця, куди і він, і інші в’язні зазвичай ходять без конвою – в бібліотеку чи до їдальні.

Також на Новий рік Кольченко перебував у штрафному ізоляторі, тоді за «порушення форми одягу»: він не мав бірки з прізвищем на одязі, що тимчасово замінював випраний бушлат, наводить Кримська правозахисна група слова Тетяни Щур.

Російські пенітенціарії не коментували цього повідомлення.

Олександра Кольченка затримали російські спецслужби в окупованому Криму в травні 2014 року разом із режисером Олегом Сенцовим. Їх звинуватили в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у Ростові-на-Дону в сусідній Росії засудив Кольченка до 10 років колонії за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму; Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму. Обвинувачені вини не визнали. Правозахисний рух «Меморіал» у Росії визнав Сенцова і Кольченка політичними в’язнями.
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель висловила глибоке занепокоєння з приводу постійних порушень режиму припинення вогню на сході України.

«Україна непокоїть нас. І в «нормандському форматі», який об’єднує Німеччину, Францію, Росію і Україну, ми намагаємося втілювати мінські домовленості», ‒ заявила вона під час перебування в Італії.

«Але щоночі перемир’я порушується, щодня є людські втрати», ‒ сказала Меркель у місті Ассізі, куди вона прибула, щоб отримати премію миру.

Її нагородив «Лампою миру святого Франциска» чернечий орден францисканців за «її роботу задля примирення, підтримку мирного співіснування між народами». Цю традиційну премію неофіційно називають «католицькою Нобелівською премією миру».

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі ще 26 березня оголосила про чергове, «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Це була вже третя спроба домовитися про перемир’я лише за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалося як безстрокове, але сторони одразу звинувачували одна одну в його порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і звинувачують противників у провокаціях.

Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року в регіоні загинули понад 10 тисяч 300 людей.
…

Безвізовим режимом із Європейським союзом скористалися півмільйона  українців, повідомив президент України Петро Порошенко у Facebook.

«Безвізовим режимом з країнами Європейського союзу, починаючи з червня 2017 року, уже скористалися півмільйона українців», – написав президент.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

Щоб скористатися безвізовим режимом з ЄС, українцям треба мати біометричний паспорт і, якщо попросять прикордонники – довести мету й умови поїздки, свою платоспроможність. 
…

Українцям, звільненим із полону підтримуваних Росією бойовиків «виплачується» одноразова грошова допомога в розмірі 100 тисячі гривень, повідомляє 11 травня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

За повідомленням, допомогу отримують ті, кого звільнили 27 грудня 2017 року і 24 січня 2018 року.

У МінТОТ додали, що порядок виплати одноразової грошової допомоги звільненим затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31 січня 2018 року.

«Відповідно до цього порядку, за виплатою грошової допомоги необхідно у строк, що не перевищує шість місяців з дня звільнення, звертатися із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем реєстрації/фактичного проживання», – йдеться в повідомленні.

До заяви треба додати:

копію документа, що посвідчує особу громадянина України, іноземця або особи без громадянства (з пред’явленням оригіналу);
копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті або які не є громадянами України).

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

24 січня 2018 року з полону бойовиків на Донбасі звільнили українського військовослужбовця Романа Савкова.

 
…

Транспортування газу через українську газотранспортну систему стримує президента Росії Володимира Путіна від повноцінного нападу на Україну, і це мають зрозуміти європейці, заявляє заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

«Питання ГТС – це питання нашої безпеки, бо, справді, для нас існування цього маршруту постачання газу в Європу є певним чинником гарантування невторгнення Путіна повністю у військовому режимі на територію України. І це те, що дуже слабко розуміють європейці. Принаймні, вони кажуть, що це не дуже розуміють», – заявила Зеркаль в ефірі «5 каналу».

За її словами, існування альтернативних маршрутів знімає цей запобіжник. «І що станеться, ніхто не знає», – додала Зеркаль.

Читайте також: Анґела Меркель і «Північний потік-2»: чи будуть гарантії для українського транзиту газу

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину.

Уряд Німеччини наразі підтримує російський проект газопроводу «Північний потік-2», у Берліні його називали «суто комерційним».

Натомість критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу, а також дати їй можливість «газового» тиску на Україну й інші держави, які нині отримують російський газ через Україну.

Серед таких критиків не тільки Україна, а й США, а в Євросоюзі Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, і Європейський парламент, а також низка країн, у першу чергу зі Східної Європи. У Єврокомісії, зокрема, заявляли, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу. У США неодноразово заявляли, що «Північний потік-2» є об’єктом політизації енергетики й «інструментом російської агресії» і підриває спроби Європи стати менш залежною від російських ресурсів.
…

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник називає вирок українцеві Геннадію Лімешку, засудженому до восьми років ув’язнення в анексованому Росією Криму, «дуже жорстким» і політично мотивованим. Вона заявила про це 11 травня в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Це чисто політично вмотивований процес. Ніяких доказів його конкретних дій, що саме він скоїв, у суді так і не було наведено. Ці вісім років, які йому дають, навіть за «визнання провини» – дуже жорсткий вирок», – сказала Скрипник.

За словами правозахисниці, угода з російським слідством не означає, що Лімешко винен.

«Наскільки відомо, він пішов на угоду зі слідством, але це не означає, що він насправді винен. Це стандартна практика ФСБ, коли людей примушують через різні форми, починаючи від тортур і закінчуючи психологічним тиском, іти на угоду. Тепер, навіть якщо це рішення буде оскаржене, це можна зробити тільки в частині покарання. Тобто, не в тій частині, де його визнали винним», – сказала вона.

Скрипник додала, що, незважаючи на те, що Лімешко «визнав» провину, Україні слід далі боротися за свого громадянина, оскільки він є «жертвою переслідувань за політичними мотивами».

Підконтрольний Кремлю Судакський міський суд 10 травня визнав Геннадія Лімешка винним і призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі за звинуваченням у «незаконному придбанні, зберіганні й носінні вибухових речовин».

12 серпня 2017 року ФСБ Росії повідомила про затримання в анексованому Криму чоловіка, якого вони назвали «агентом СБУ» і звинуватили в підготовці диверсій на півострові. Пізніше російські спецслужби оприлюднили відео затримання й допиту чоловіка. На камеру він назвав себе Геннадієм Лімешком 1992 року народження і зізнався в тому, що нібито готував диверсії на території Криму.

У Міноборони України повідомили, що затриманий на анексованому півострові й оголошений ФСБ Росії «агентом СБУ» громадянин України Геннадій Лімешко служив у Збройних силах України за контрактом і був звільнений у травні 2017 року через службову невідповідність. У СБУ назвали «черговою провокацією» повідомлення ФСБ Росії про затримання українського «агента».
…

Саміт Україна – ЄС. Завдання та очікування

Заяви Путіна. Який зв’язок з діями

Велика приватизація. Уряд ухвалив перелік

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: радник міністра закордонних справ України Тарас Качка і декан історичного факультету Донецького національного університету імені Стуса Юрій Теміров; директор української консалтингової групи Дмитро Разумков і політолог Кирило Сазонов; народний депутат Павло Різаненко й директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко.
…

Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликає українську владу розслідувати напад на телеканал «Інтер» 9 травня.

«Я засуджую вчорашню спробу підпалу на телеканалі «Інтер» у Києві. Пошкодженню і травмам запобігли швидкі дії поліції. Насильство ніколи не буває прийнятним. Я закликаю владу України розслідувати напад і гарантувати безпечне середовище для роботи журналістів», – йдеться в повідомленні представництва ОБСЄ зі свободи ЗМІ у Twitter.

9 травня націоналістичні організації пікетували будівлю телеканалу «Інтер» у Києві, звинувачуючи телеканал в антиукраїнській позиції. Пікетувальники обклеїли будівлю телеканалу наліпками з написами «Інтер» буде наш» і «Зробимо «Інтер» українським». Біля будівлі запалювали димові шашки.

Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

Обурення протестувальників викликав концерт до Дня перемоги на нацизмом у Другій світовій війні, показаний телеканалом, під час якого ведучі заявляли про необхідність «не дозволити» перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».

10 травня націоналісти поїхали пікетувати помешкання одного з власників «Інтера» Сергія Льовочкіна під Києвом. Там сталися сутички.
…

Один із братів Сейтосманових, Ернес, буде проходити свідком у справі свого брата Енвера. Про це він повідомив 10 травня кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Обох братів російські силовики затримали 10 травня в анексованому Росією Криму в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після обшуків.

Після допиту Ернеса відпустили, повідомивши, що Енверу інкримінують статтю «участь в діяльності організації, яка, відповідно до законодавства Росії, визнана терористичною». Енвер Сейтосманов буде перебувати в ізоляторі тимчасового тримання в Севастополі.

Ернес Сейтосманов також розповів подробиці обшуку в будинку, де живуть вони з братом. «Їх було осіб шість, без розпізнавальних знаків, у балаклавах. Двері були не замкнені, ми з братом збиралися виходити на роботу», – розповів Ернес. За його словами, під час обшуку вилучили кілька книг, планшет і телефон.

Матір братів, Гульнару, яка в момент обшуку також перебувала в будинку, відвезли в село Садове Нижньогірського району, де вона живе. У неї в будинку також провели обшук. Як повідомив Ернес Сейтосманов, нічого вилучено не було.

Міністерство закордонних справ України засудило обшуки і затримання кримських татар в анексованому Криму і закликало негайно їх звільнити.

Ернес і Енвер Сейтосманови є близькими родичами засудженого в Росії за севастопольською «справою «Хізб ут-Тахрір» Нурі Примова.

Російські силовики ситуацію не коментують.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що у ході зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном узгодили кроки для проведення ««нормандської зустрічі».

«Ми чітко узгодили і скоординували порядок денний, кроки, які ми маємо зробити, щоб провести засідання «нормандського формату». Найбільш ймовірно, це може відбутися в Парижі. Ми чекаємо, щоб якісно підготувати порядок денний», – сказав він за підсумками зустрічі. 

Він також додав, що під час зустрічі поінформував Меркель і Макрона про ескалацію ситуації на Донбасі. 

9–10 травня 2018 року президент України здійснює робочий візит до Німеччини. Як очікується, на зустрічі Порошенко і європейські лідери обговорюватимуть важливі для України питання – зокрема, «Північний потік-2» та євроінтеграцію.

Наприкінці травня запланована зустріч лідерів Франції і Німеччини з російським президентом Володимиром Путіним.  
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що у ході зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном обговорювали «Північний потік-2».

«Звичайно, ми порушували це питання. Це складає небезпеку не лише для України, це небезпека геостратегічна, це небезпека оборонна. І газотранспортна система України – це елемент стримування агресора, неможливо безвідповідально ставитися до цієї функції», – сказав Порошенко. 

Радіо Свобода проводить трансляцію прес-конференцію за підсумками зустрічі.

Як повідомляв речник Порошенка Святослав Цеголко, близько двох годин тому президент України розпочав переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном у німецькому Аахені.

9–10 травня 2018 року президент України здійснює робочий візит до Німеччини. Як очікується, на зустрічі Порошенко і європейські лідери обговорюватимуть важливі для України питання – зокрема, «Північний потік-2» та євроінтеграцію.

Читайте також: «Аахенська трійка» замість «нормандської четвірки» обговорює війну на сході України

Проект «Північний потік-2» має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» (Nord Stream-2) будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.
…

Уряд доручив Мінінформполітику зареєструвати цей знак і розробити стандарт його використання
…

Будівлю телеканалу «Інтер» на вулиці Дмитрівській у Києві 9 травня блокують активісти партії «Національний корпус» і Національних дружин, протестуючи проти українофобської, на їхню думку, позиції телеканалу.

Поліція повідомляє, що на акції присутні близько 200-300 людей, акція відбувається спокійно.

Представники телеканалу до мітингувальників не виходили, будівля зачинена.

Під будівлею біля входу встановлені агітаційні намети «Нацкорпусу». Учасники акції також розмалювали в синьо-жовті кольори логотип телеканалу «Інтер», встановлений біля входу, а також обклеїли фасад будівлі листівками з текстом «Інтер», стань українським» і «Інтер» буде наш».

Порядок охороняють співробітники поліції.

Читайте також: «Де ж ти, СБУ»: скандал довкола каналу «Інтер» набирає обертів

Учасники мітингу протестують через оприлюднені раніше уривки з концерту «Інтера» до 9 травня, який мають показати сьогодні ввечері.

7 травня у мережі інтернет з’явилися уривки з цього концерту. Вони викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».

Після цього Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну.

У лютому і у вересні 2016 року офіс телеканалу «Інтер» ставав об’єктом блокування й навіть нападів представників радикальних організацій. Учасники заходу називали «Інтер» «агентом Кремля».
…

У соціальній мережі Facebook запустили флешмоб до четвертої річниці арешту засуджених у Росії кримчан Олега Сенцова й Олександра Кольченка. Про це повідомляє група «Свободу «кримським заручникам» – Сенцову і Кольченку» на своїй сторінці в соцмережі.

«Починаємо флешмоб до річниці арешту Олега Сенцова і Саші Кольченка. Напишіть, що у вас сталося, почалося, закінчилося за ці чотири роки, які Олег і Сашко провели за гратами (2014-2018) з хештегом #аВониЩеТам #аОниЕщёТам #TheyAreStillThere», – йдеться в повідомленні.

У спільноті відзначили, що «якщо в 2014 році арешт «кримської четвірки» був чимось безпрецедентним і раптовим, то зараз вже маємо близько 60 українських політв’язнів у Росії і Криму».

Олег Сенцов разом з Олександром Кольченком були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Сенцов і Кольченко визнані правозахисним рухом «Меморіал» політичними в’язнями.
…

Президент України Петро Порошенко увечері 9 травня зустрінеться з головою Європейської ради Дональдом Туском. Про це свідчать дані на сайті Євроради.

Згідно з цією інформацією, зустріч відбудеться в німецькому Аахені, її початок запланований на 19:15 за місцевим часом (20:15 за Києвом).

Іншої інформації про зустріч немає ні на сайті Європейської ради, ні на сайті Адміністрації президента України.

Візит Порошенка до Німеччини триватиме два дні – 9 та 10 травня. Відповідно до даних на сайті АП, президент зустрінеться також канцлером Німеччини Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном.

Політичний експерт Євген Магда в ефірі Радіо Свобода висловив думку, що Порошенко буде обговорювати в Німеччині газопровід «Північний потік-2» та євроінтеграцію.
…

Членів екіпажу українського риболовецького судна, яких російські прикордонники затримали недалеко від анексованого Москвою Криму, можуть звинуватити в тероризмі. Таке припущення в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян.

«Вони зараз будуть намагатися притягнути їх до кримінальної відповідальності, «пришити» тероризм, контрабанду зброї, що завгодно. Звичайно, вони будуть це робити, щоб створити картинку того, що це не просто порушники, а диверсанти», – сказав Слободян.

За його словами, навіть якщо не брати до уваги незаконність затримання українського судна російською стороною, порушення морських кордонів у Росії не є кримінальним злочином.

«Росія розглядає це як браконьєрську діяльність у внутрішніх російських водах. Але знову ж таки – за це у них передбачена адміністративна відповідальність, а не утримання під вартою», – сказав він.

25 березня українські прикордонники затримали в акваторії Азовського моря риболовецьке судно з анексованої Керчі під прапором Росії. Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту анексованої Керчі.

3 травня Держприкордонслужба України повідомила, що «росіяни почали жорстку політику затримання й огляду суден», які прямують через Керченську протоку.

4 травня російські прикордонники затримали українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» (порт приписки Очаків) на захід від мису Тарханкут в анексованому Росією Криму.
…

Серія з трьох публікацій «Токсичні» доходи України. Як уникають належної утилізації небезпечних відходів» журналіста Радіо Свобода Євгена Солонини увійшла до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2018» у номінації «Найкраще подання складної теми».

У трьох матеріалах серії йдеться про те, що в Україні щороку утворюється близько 312 мільйонів тонн відходів. Більша частина небезпечних відходів в Україні не утилізується, зокрема внаслідок недоліків природоохоронного законодавства, наголошують фахівці.

Євген Солонина – кореспондент Радіо Свобода, один із переможців конкурсу «Кожен рік – рік лісів» у 2011 році, призер номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу» в конкурсі “Честь професії” в 2011 році.

Раніше стало відомо, що розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший, «Управління захисту власних інтересів» журналістки Валерії Єгошиної увійшло до короткого списку фіналістів конкурсу «Честь професії-2018» у номінації «Найкраще подання резонансного матеріалу».

Імена переможців будуть оголошені під час офіційної церемонії нагородження, що відбудеться 15 травня в Українському домі в Києві.

 
…

Служба безпеки України повідомляє, що обшуки в лідера Компартії Петра Симоненка відбувалися в рамках кримінального провадження за статтями про «державну зраду» і «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».

«Кремлівський вірус проплачених «держпереворотів» в Україні знайшов черговий «організм». Але, на відміну від попередників, московські куратори гранатомета Симоненку вже не довірили, адже самі цілком усвідомлюють бутафорність чергового претендента на роль російської «Аврори» в Києві», – цитує прес-служба СБУ голову спецслужби Василя Грицака.

За повідомленням, під час слідчих дій разом із агітаційними матеріалами, «спрямованими на насильницьку зміну й повалення конституційного ладу або захоплення державної влади», також вилучені предмети, схожі на пістолет АПС з глушником і 120 патронів до нього.

У Комуністичній партії України раніше сьогодні заявляли, що силовики 8 травня провели обшук у лідера партії Петра Симоненка й лідера Комсомолу Михайла Кононовича.

Як заявляють у партії, також обшук проводився в приміщенні КПУ в Києві.

У КПУ обшуки називають провокацією з метою «зірвати майбутні урочисті заходи, не допустити масову участь українців у пам’ятних ходах і їхньої участі в покладанні квітів до радянських воїнів-визволителів».

СБУ раніше повідомила, що під час слідчих дій виявили агітаційні матеріали із забороненою символікою комуністичного тоталітарного режиму. У СБУ стверджують, що ці матеріали «планувалися на замовлення російських кураторів для публічного поширення 9-го травня, щоб дестабілізувати суспільно-політичну обстановку в державі та спровокувати силові сутички між активістами громадсько-політичних об’єднань».

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії. Була заборонена офіційна діяльність партії або участь її в майбутніх виборах. У липні 2014 року Міністерство юстиції подало судовий позов про заборону КПУ.
…

Донбас. Продуктів на всіх не вистачає, хоч «ще не голод»

Інавгурація Путіна відбулася. Чи є в Росії інакомислення?

День перемоги. 8 чи 9 травня?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак, політолог Олег Саакян і координатор Комітету патріотичних сил Донбасу Єгор Фірсов; політик (Росія) Наталя Шавшукова, політолог Микола Давидюк, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич та голова правління ГО «Європейський Рух України» Вадим Трюхан; директор Інституту проблем радикалізму Костянтин Дикань, політолог Олексій Мінаков та доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України Владислав Гриневич.

 
…

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко доручив відповідним органам влади внести пропозиції щодо санкцій для 12 російських видавництв, що поширюють книжкові видання, «зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України».

Як написав Кириленко у Twitter, він ухвалив таке рішення, «реагуючи на звернення громадськості і Держкомтелерадіо».

3 травня Держкомтелерадіо запропонував урядові застосувати санкції до російських видавців, що продукують та поширюють видання антиукраїнського змісту.

Як повідомили у комітеті, протягом 2015 – 2018 років Держкомтелерадіо здійснює постійний моніторинг сфери книгорозповсюдження з метою виявлення друкованої продукції, зміст якої суперечить українському законодавству. За результатами моніторингу складений перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

До переліку, внесено 172 видання, випущених 35 видавництвами.

 
…

Оприлюднені уривки концерту до Дня перемоги 9 травня, який має показати телеканал «Інтер»
…

Бразилець Рафаель Маркес Лусваргі прибув до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де сьогодні має відбутися підготовче засідання в справі про його участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці підтримуваних Росією бойовиків.

Прокурор заявив, що має намір просити для Лусваргі запобіжний захід у вигляді арешту.

Перед цим суддя-спікер суду Мар’ян Мицак заявив, що суд не отримував від прокуратури жодних клопотань.

Журналісти Радіо Свобода знайшли Рафаеля Лусваргі у чоловічому Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ (Московського патріархату).

4 травня праворадикали передали Лусваргі Службі безпеки України. У СБУ пообіцяли перевірити діяльність бойовика в Києві.

У жовтні 2016 року Лусваргі затримали співробітники Служби безпеки під час перетину державного кордону України в терміналі D міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Через кілька місяців, у січні 2017 року, Печерський районний суд Києва визнав бразильця винним у створенні терористичної організації, створенні непередбачених законом збройних формувань і призначили покарання у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Він став першим іноземцем не з Росії, засудженим Києвом за участь у війні на Донбасі.

У серпні 2017 року Апеляційний суд Києва скасував вирок і повернув справу Рафаеля Лусваргі на новий розгляд через порушення територіальної підсудності.

У грудні йому змінили запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання терміном на два місяці. Потім запобіжний захід не продовжили «у зв’язку із тривалістю розгляду судами питання про територіальну підсудність даного кримінального провадження».

15 лютого Верховний суд визначив територіальну підсудність кримінального провадження за Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
…

Конституційний суд України отримав понад 600 конституційних скарг, передає прес-служба суду. Водночас у КСУ не уточнили, за який період надійшли скарги.

Голова установи Станіслав Шевчук вважає, що така кількість скарг вказує, зокрема, на необхідність удосконалення українського законодавства.

Водночас він зазначив, що більшу частину поданих скарг повернули заявникам через невідповідність вимогам закону «Про Конституційний суд України». За його словами, це свідчить про важливість «не лише наділити людину можливістю захистити свої права, а й навчити її, як правильно цей механізм захисту використовувати».

Він нагадав, що два з чотирьох рішень Конституційного суду у 2018 році стосувалися неконституційності законів.

«Це вперше в історії суду, коли закони було визнано неконституційними в цілому через порушення процедури їх розгляду та ухвалення», – додав Шевчук.

У 2018 році КСУ визнав неконституційними закон про засади державної мовної політики («Ківалова-Колесніченка») та закон про всеукраїнський референдум.
…

В Адміністрації президента України підтвердили, що цього тижня відбудеться зустріч Петра Порошенка з лідерами Франції та Німеччини.

«9-10 травня 2018 року президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до Німеччини. У рамках програми перебування заплановані тристоронні переговори з федеральним канцлером ФРН Анґелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном, а також зустріч із президентом Європейської ради Дональдом Туском», – ідеться в повідомленні.

В адміністрації додали, що «президент України також візьме участь у заходах в рамках щорічної церемонії вручення премії Карла Великого президенту Франції Емманюелю Макрону».

Україна сподівається на тісну співпрацю ЄС і США в питанні запровадження миротворчої місії ООН в окупованій частині Донецької та Луганської областей, заявив президент Петро Порошенко. Як повідомила 5 травня прес-служба президента, він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню «Фокус», відповідаючи на питання, чого він очікує від зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном, яка відбудеться 10 травня в Аахені.

«Канцлер відіграла надважливу роль у боротьбі за нашу незалежність і підтримувала нас у важкі часи. Обидва лідери щойно відвідали Сполучені Штати, і я сподіваюся на тісну співпрацю США з ЄС у питанні створення миротворчої місії ООН, а також кращу координацію у питанні санкцій», – сказав президент.
…