01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

МЗС: існує загроза життю Балуха та Сенцова

Існує загроза життю Володимира Балуха та Олега Сенцова, які позбавлені волі російським судом, заявила речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

«Продовжують голодування Сенцов та Балух – політв’язні РФ. Існує загроза життю. Вимагаємо від РФ їхнього звільнення», – написала Беца у Twitter.

Засуджений у Криму активіст Володимир Балух голодує з 19 березня на знак протесту проти вироку. Сенцов оголосив голодування з 14 травня. Режисер вимагає звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах.

Read More

МЗС: українця Шаройка засудили в Білорусі до 8 років позбавлення волі

Павло Шаройко працював корепондентом «Українського радіо» в Білорусі. 25 жовтня 2017 року в Мінську його затримали співробітники КДБ

Read More

Крим: затримали делегата Курултаю кримських татар, ФСБ заперечує свою участь

Поблизу села Піонерське в Сімферопольському районі Криму затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим. Реалії» з посиланням на депутата Верховної Ради Рефата Чубарова та кримського адвоката Айдера Азаматова.

За словами Азаматова, чоловіка затримали невідомі на автомобілі з мигалкою. Рефат Чубаров натомість у своєму пості на Facebook чітко вказує на відповідальність за затримання російських силовиків.

Ті офіційно ще нічого не коментували. Але, як пізніше заявив Айдер Азаматов у коментарі«Крим. Реалії», у ФСБ участь їхніх співробітників у затриманні Егіза заперечують, а про місце перебування делегата Курултаю нічого не знають.

«Ми були в головному управлінні ФСБ. Нам усно сказали, що його немає і сьогодні не привозили. Ми залишили заяву і зараз (станом на 16:50 – ред.) їдемо в «Центр-Е», може там дізнаємося. Якщо і там не буде, то поїдемо в Головне управління безпеки дорожнього руху – може там є якась інформація», – сказав він.

Після анексії в Криму російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Read More

У першому кварталі до бюджету повернули понад тисячу доларів, вкрадених корупціонерами – #Точно

Протягом першого кварталу 2018 року до бюджетного цільового фонду для забезпечення оборони і безпеки держави надійшли 28 228 гривень (трохи більше за тисячу доларів), конфіскованих за корупційні правопорушення за рішенням суду. Така інформація міститься в звіті казначейства про виконання держбюджету, передає #Точно, проект Радіо Свобода.

Відповідно до закону про державний бюджет, загалом до кінця року уряд розраховує повернути 4,7 мільярда гривень, конфіскованих судами у корупціонерів.

У 2017 році бюджетний план було перевиконано: планували повернути 22,5 мільярди гривень, а реально повернули 29,6 мільярда гривень. За 2016 рік до бюджету із запланованих 7,7 мільярда гривень надійшло 164,9 тисячі гривень. У 2015 році із запланованих півтора мільярда вкрадених активів повернули 100,1 тисячі гривень.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію 1,5 мільярда доларів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення.

Пізніше на докори експертів про сумнівність рішення Краматорського суду, і що гроші доведеться повернути, Луценко заявив, що «у злочинців не вийде повернути гроші».

 

 

 

Read More

Помічник Джемілєва спростував знайомство із затриманим ФСБ в Криму харків’янином

Помічник депутата Верховної ради України Мустафи Джемілєва Ерол Велієв, якого російські силовики звинувачують в підготовці «екстремістської групи» в окупованому Криму, повідомив, що не був знайомий з іншим фігурантом цієї «справи», затриманим на півострові харків’янином Олександром Стешенком.

У коментарі сайту Крим.Реалії Велієв заявив, що у нього з Стешенком спільне лише те, що обидва вчилися в Харкові. Помічник Джемілєва уточнив, що прожив у цьому місті близько 9 років.

«До версії ФСБ не маю ніякого стосунку. Там ідеться про те, що все це відбувалося в січні 2018 року. Я на території Криму востаннє був у вересні 2017 року», – розповів Велієв.

Федеральна служба безпеки Росії заявила 21 травня, що припинила «діяльність екстремістської групи» в окупованому Криму.

У повідомленні на сайті ФСБ стверджується, що групу створив помічник депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілева Ерол Велієв «за вказівкою Рефата Чубарова, розшукуваного лідера Меджлісу кримськотатарського народу за підтримки СБУ».

Як стверджує російська спецслужба, «до складу групи, сформованої в Харкові, крім Велієва увійшли колишні спортсмени-боксери Стешенко і Третьяков».

ФСБ заявляє, що Стешенко був затриманий у квітні 2018 року «при в’їзді на територію Республіки Крим, куди був направлений Велієвим для підготовки і здійснення провокацій». Велієву і Третьякову Росія висунула звинувачення заочно, вони «оголошені у федеральний розшук».

Служба безпеки України заявляє, що інформація ФСБ Росії про «створення екстремістської групи» в анексованому Криму за підтримки українських спецслужб не відповідає дійсності.

Після анексії Росією Криму ФСБ проводить на півострові регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

Read More

Парубій вважає, що завтра потрібно почати розгляд законопроекту про антикорупційний суд

Голова Верховної Ради Андрій Парубій вважає за необхідне завтра, 23 травня, почати розгляд у другому читанні законопроекту про антикорупційний суд.

«Моя особиста думка – завтра входити й розглядати», – сказав він.

За словами Парубія, апарат Ради готує порівняльну таблицю до законопроекту, вона буде готова завтра вранці.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики й правосуддя 21 травня підготував законопроект до другого читання. Як повідомив голова комітету Руслан Князевич, серед іншого, врахована пропозиція вилучити з тексту законопроекту згадки про проведення експертизи на поліграфі.

За його словами, також погоджена позиція, що для початку роботи суду необхідне призначення 35 суддів, з яких 10 повинні бути суддями апеляційної інстанції.

Читайте також: Чи готова влада відмовитись від контролю над Антикорупційним судом?

У Міжнародному валютному фонді минулого тижня наголосили на важливості схвалення законопроекту про антикорупційний суд. Представник МВФ вказав, що остаточна версія цього закону має повністю відповідати зобов’язанням України в рамках програми співпраці, а також рекомендаціям Венеціанської комісії.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про Антикорупційний суд у першому читанні. Як заявив тоді голова Верховної Ради Андрій Парубій, всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

14 травня громадські активісти заявили про «штучне затягування» розгляду законопроекту про антикорупційний суд. За даними активістів, уже 5 засідань поспіль профільний парламентський комітет не розглядає законопроект про антикорупційний суд.

Створення Антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, ухвалений 2016 року. Проте досі не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

Read More

Кличко прокоментував повідомлення про те, що фани здають квитки на фінал Ліги чемпіонів

Міський голова Києва Віталій Кличко спростував інформацію про те, що футбольні вболівальники здають квитки на фінал Ліги чемпіонів в Києві.

За його словами, ця інформація є фейком.

«Зараз була сенсація в тому, що вболівальники масово здають квитки, бо житло дороге чи його немає, ніхто не летить. Через те, що велика кількість людей готові придбати ці квитки, ми спеціально дали завдання, зв’язалися з клубами «Реал Мадрид», з «Ювентус», з фан-клубами. Будь ласка, дайте інформацію, хто здає квитки, ми готові їх купити. Тиша. Відповіді на це питання немає, тому я переконаний у тому, що це – фейк-ньюз, який розповсюджують. І я переконаний, що стадіон буде повний, і велика кількість вболівальників прийде», – наголосив міський голова в ефірі Радіо Свобода. 

Також Кличко звернув увагу на те, що міська влада не може регулювати ринок житла і вплинути на вартість оренди нерухомості.

«Це вже втручання політиків у господарчу діяльність, у ринок, а це завжди погано закінчується», – сказав він.

Віталій Кличко очікує, що під час фіналу Ліги чемпіонів до Києва завітають понад 50 тисяч вболівальників. Утім, скільки доходів принесе захід місту, зазначити не зміг.

«Якщо ми очікуємо близько 50-60 тисяч вболівальників, то помножте це, як мінімум, на 100 чи на 150 доларів. Це мінімум», – зауважив Кличко.

26 травня на НСК «Олімпійський» у Києві відбудеться фінал Ліги чемпіонів, у якому зіграють іспанський «Реал» та англійський «Ліверпуль». Двома днями раніше, 24 травня, на київському стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського, відбудеться фінал жіночої Ліги чемпіонів.

Влада Києва очікує на приїзд близько 100 тисяч гостей на фінал Ліги чемпіонів. Заходи безпеки в столиці України посилюють.

Read More

Апеляційний суд залишив Савченко під вартою до 13 липня

Апеляційний суд Києва залишив народного депутата Надію Савченко під арештом до 13 липня.

На думку суддів, захист не надав достатніх аргументів, щоб змінити народному депутату запобіжний захід.

15 травня Шевченківський районний суд Києва продовжив до 13 липня термін тримання під вартою народному депутатові України Надії Савченко.

У березні цей же суд вирішив взяти Савченко під варту без можливості внесення застави до 20 травня. Того дня народний депутат заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Читайте також: Три заяви Савченко: що хоче сказати Кремль

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Read More

Поліція викрила 320 організаторів «договірних» футбольних матчів – Аваков

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про завершення поліцейської операції з викриття організаторів «договірних» футбольних матчів.

 «За інформацією слідства, в Україні роками працювало 5 організованих груп, у діяльність яких було залучено 35 футбольних клубів з 10 областей. До складу організованої злочинної групи входили президенти клубів, колишні і діючі гравці, арбітри, тренери, навколофутбольні комерційні структури. Всього задокументовано участь 320 фігурантів по 57 доведеним епізодами», – написав він у Facebook.

За словами міністра, для отримання «правильного» рахунку в матчі використовувалися різні методи: від підкупу гравців, арбітрів, власників клубів до залякування та погроз.

Заздалегідь знаючи результат гри, учасники злочинних груп робили ставки в букмекерських конторах, зареєстрованих в країнах Азії і отримували величезні прибутки, розповів Аваков.

За його словами, оперативники Департаменту захисту економіки Нацполіціі під процесуальним керівництвом Генпрокуратури провели 40 санкціонованих обшуків у Києві та Київській, Житомирській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Кіровоградській, Миколаївській та Чернігівській областях. Фігурантам справи оголосили про підозру у підкупі та протиправному впливові на результат спортивних змагань.

Read More

ЄСПЛ зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільгоспземлі

Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну ухвалити більш збалансований закон щодо продажу сільськогосподарської землі.

Суд ухвалив відповідне рішення у відповідь на позов жительки Івано-Франківська Софії Зеленчук 1947 року народження та жителя Тернополя Віктора Цюцюри 1939 року народження.

ЄСПЛ вважає, що чинний в Україні мораторій на продаж сілськогосподарської землі порушує статтю 1 протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («захист власності»).

У рішенні суду йдеться, що після розпаду Радянського Союзу Україна переважно віддавала сільськогосподарські угіддя людям, які раніше працювали в колгоспах, але запровадила нібито тимчасову заборону на продаж такої землі.

«Уряд стверджував, що цей захід перешкодить концентрації землі в кількох руках, зупинить збіднення людей у сільській місцевості та забезпечить, щоб земля і надалі оброблялася. Однак суд встановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників», – заявили в ЄСПЛ.

Також у суді зазначили, що влада України кілька разів продовжувала мораторій. У ЄСПЛ заявили, що жодна країна, яка входить до Ради Європи, на має такої заборони

«Незрозуміло, чому не такі жорсткі обмежувальні заходи були б менш ефективними для досягнення тих самих цілей», – підкреслили в ЄСПЛ.

Водночас суд вирішив не призначати грошової компенсації заявникам.

«Однак якщо держава проявить необґрунтовану затримку у прийнятті необхідних заходів, грошові виплати можуть стати гарантованими», – заявили в ЄСПЛ.

Верховна Рада 7 грудня 2017 року продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі до 1 січня 2019 року. В Україні він діє з 2002 року.

У жовтні 2016 року президент України Петро Порошенко підписав закон про продовження мораторію до 2018 року, документом також доручалося Кабміну до 1 липня 2017 року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два депутатських законопроекти про обіг земель сільськогосподарського призначення. Уряд планував подати відповідний законопроект восени, проте цього не сталося.

Read More

Понад 3,7 мільйона гривень заплатили з бюджету через незаконні дії влади у першому кварталі – #Точно

Витрати на відшкодування збитків, завданих громадянам незаконними діями органів влади України, протягом першого кварталу 2018 року склали понад 3,7 мільйона гривень. Така інформація міститься у звіті про виконання бюджету України, опублікованому на порталі державного казначейства, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Виплачена за рішеннями судів компенсація враховує відшкодування збитків, завданих діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду й інших органів влади.

У 2017 році з бюджету на аналогічні компенсації витратили понад 27,6 мільйона гривень. В інші роки виплати були значно меншими. У 2016 році заплатили понад 18 мільйонів гривень. У 2015 році – 15 мільйонів гривень.

Загалом до кінця 2018 року уряд на аналогічні витрати виділив 33 мільйони гривень.

 

 

Read More

Кольченко може долучитись до голодування Сенцова – адвокат

Український активіст із Криму Олександр Кольченко, якого утримують у колонії в російському Копійську, може долучитися до голодування Олега Сенцова, повідомив журналіст Антон Наумлюк із посиланням на адвоката Кольченка Світлану Сидоркіну.

За його словами, про це Кольченко написав Сенцову у листі і, остерігаючись, що листа не передадуть, переповів його зміст своєму захиснику.

«У листі він написав, що, за його думку, голодування як засіб може бути ефективним тільки тоді, якщо держава цінує свою репутацію. Вважає, що у випадку з Олегом Росія може проігнорувати його голодування, не дозволяючи йому вмерти – застосувати примусове годування і відправити його на психіатричну експертизу. Смерть Магнітського в Росії нічого не змінила, замість цього було ухвалено «закон Діми Яковлєва». Він не відмовляє Олега, тому що знає, що він стійкий і рішення свого не змінить. Він дуже хвилюється за його здоров’я, оскільки знає про клімат і умови життя в Лабитнангі від інших засуджених, ще з моменту, коли вони з Олегом йшли по етапу. Хоча Саша і не погоджується з методом Олега, але поважає його позицію щодо звільнення українських політичних в’язнів і готовий підтримати Олега, якщо буде необхідність», – цитує Наумлюк Світлану Сидоркіну, зазначивши, що вона намагалась переконати активіста не вдаватися до таких дій з огляду на його проблеми зі здоров’ям, зокрема – надто малу вагу.

Окрім того, за словами журналіста, Олександр Кольченко також написав листа до президента Росії Володимира Путіна з вимогою втрутитись у ситуацію з голодуванням Сенцова і звільнити його.

16 травня стало відомо, що Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських тюрмах. 

Олега Сенцова і Олександра Кольченка затримали представники російських спецслужб у Криму в травні 2014 року разом із ще двома людьми за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова й Кольченка до списку політв’язнів.

За даними української правозахисної ініціативи LetMyPeopleGo, наразі у Росії затримано або ув’язнено із політичних мотивів 64 українця.

 

 

Read More

МОЗ оновив правила виписування рецептів на ліки

Міністерство охорони здоров’я змінило правила виписування рецептів на ліки та медичні засоби. 22 травня новий алгоритм набуває чинності, повідомляється на сайті МОЗ.

Зокрема, там йдеться про те, нові зміни дають право виписувати рецепти лікарям, що здійснюють медичну практику як ФОП.

«Головні зміни стосуються нормативного регулювання впровадження електронного рецепту. Проте поки електронний рецепт буде поступово впроваджуватися, нові поля заповнюватимуться на паперових бланках», – мовиться у повідомленні.

Як пояснюють у міністерстві, електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках: пацієнт отримуватиме СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці.

Окрім того, за даними МОЗ, червоний штамп «Вартість підлягає відшкодуванню» замінено на нове додаткове поле у рецепті «Джерело фінансування», де зазначається назва урядової або муніципальної програми для пільгового відпуску лікарських засобів, а у відомостях про пацієнта лікар повинен зазначити прізвище, ініціали та вік пацієнта, а також номер його амбулаторної чи стаціонарної картки, що поєднуватиме історію лікування пацієнта з усіма даними про нього в системі E-health. 

«Нові вимоги до рецепту не розповсюджуватимуться на рецепти на препарати інсуліну, допоки до електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії не будуть внесені необхідні технічні зміни», – зазначають у МОЗ.

Президент України Петро Порошенко 28 грудня минулого року підписав закони «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» і «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості».

Серед іншого, ці документи пропонують передбачити впровадження сучасних комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, а також засобів для забезпечення функціонування електронної системи охорони здоров’я, застосування телемедицини, виписування електронних рецептів, використання дистанційної діагностики.

Read More

Перші американські локомотиви Україна отримає до кінця року – «Укразалізниця»

Таким чином Україна компенсує втрату підприємства «Луганськтепловоз»

Read More

CАП: у справі Насірова зачитали менше половини тексту обвинувального акту

У справі колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова зачитали 245 сторінок обвинувального акту із 774-х, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура України за результатами засідання Шевченківського районного суду Києва 21 травня.

Документ розпочали зачитувати 7 грудня 2017 року на вимогу сторони захисту.

Правоохоронці розповіли, що адвокати висунули вимогу читати з вказанням тире, дробів, вихідних номерів.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі зазначили, що під час сьогоднішнього засідання суд відмовив стороні захисту у відводі прокурора, який, на думку САП, був необґрунтований і спрямований на затягування судового засідання та втрату часу на зачитування обвинувального акту.

Наступне засідання призначили на 9:00 30 травня.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і впродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

31 січня Кабінет міністрів України звільнив Романа Насірова з посади голови ДФС.

До цього, 17 січня, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що направить подання «з підтвердженням подвійного громадянства (Насірова – ред.), що є порушенням закону про державну службу». За його словами, Велика Британія заявила про наявність у посадовця британського паспорта.

Сам Насіров назвав своє звільнення «незаконним і нечесним».

Read More

Меркель поговорила з Порошенком про перемовини з Путіним, Донбас і «Північний потік-2»

Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель провела телефонну розмову з президентом України Петром Порошенком, повідомили прес-служби лідерів.

«Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Досягнуто домовленості підтримувати тісний діалог на двосторонньому рівні», – повідомляє прес-служба Адміністрації президента України.

Як зазначається, сторони обговорили ситуацію на Донбасі, спільні зусилля для реалізації Мінських домовленостей та питання безпеки, пов’язані із будівництвом газопроводу Nord-Stream-2 («Північний потік-2»).

Окрім того, Меркель розповіла про результати переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним у Сочі, які відбулися 18 травня. Водночас про деталі розмови німецької канцлерки з російським лідером не повідомляється.

Проект «Північний потік-2» (Nord Stream-2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Польщу. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку».

В Єврокомісії заявили, що в разі побудови газопроводу «Північний потік-2» будуть порушені принципи прозорості, недискримінаційності і рівного доступу.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним заявила, що після будівництва Nord Stream-2 роль України як транзитера повинна зберегтися.

Read More

СБУ спростувала звинувачення у «створенні екстремістської групи» у Криму

Служба безпеки України заявляє, що інформація ФСБ Росії про «створення екстремістської групи» в анексованому Криму за підтримки українських спецслужб не відповідає дійсності. Про це проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» 21 травня сказала речниця СБУ Олена Гітлянська.

Від додаткових коментарів вона відмовилася.

«Ми не коментуємо чергові фантазії ФСБ», – сказала речник СБУ.

Федеральна служба безпеки Росії заявила 21 травня, що припинила «діяльність екстремістської групи» в окупованому Криму. У повідомленні на сайті ФСБ стверджується, що групу створив помічник депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілева Ерол Велієв «за вказівкою Рефата Чубарова, розшукуваного лідера Меджлісу кримськотатарського народу за підтримки СБУ».

Як стверджує російська спецслужба, «до складу групи, сформованої в Харкові, крім Велієва увійшли колишні спортсмени-боксери Стешенко і Третьяков», які нібито підпалили будинок муфтія Криму Еміралі Аблаєва.

Муфтій Криму Еміралі Аблаєв раніше входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу. У 2015 році він був виключений зі складу представницького органу. За словами депутат Верховної Ради України Мустафи Джемілєва, Аблаєв «став маріонеткою в руках окупаційної влади».

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

Read More

З 2019 року Чернівці й румунську Сучаву з’єднають поїздом – Мініфраструктури

Україна й Румунія домовилися про запровадження залізничного сполучення між Чернівцями й румунською Сучавою, повідомило Міністерство інфраструктури України.

Дві пари поїздів мають почати курсувати з 1 січня 2019 року. На маршруті передбачена пересадка на українській станції Вадул-Сірет неподалік від кордону з Румунією, заявили у відомстві.

Наразі від Вадул-Сірет ідуть поїзди до Сучави й столиці Румунії Бухареста.

Read More

«Укрзалізниця»: швидкісну лінію між Києвом і «Борисполем» збудують до 1 грудня

Швидкісну лінію залізничного сполучення між Києвом та міжнародним аеропортом «Бориспіль» збудують до 1 грудня, заявив в.о. голови правління «Укрзалізниці» Євген Кравцов під час зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

«Важкий строк, але до 1 грудня об’єкт буде зданий. Будівництво розпочали. Зараз фінально погоджуємо вигляд станції», – цитує Кравцова прес-служба уряду.

У лютому Кабінет міністрів підтримав будівництво лінії швидкого залізничного сполучення між Києвом та «Борисполем». Прем’єр Володимир Гройсман стверджував, що сполучення дозволить дістатися зі столиці до аеропорту за 35 хвилин. Він зазначив, що загальна вартість проекту оцінюється в 600-800 мільйонів гривень.

Read More

Порошенко розповів, скільки пам’ятників Леніну демонтували в Україні

В Україні демонтували майже 1,5 тисячі пам’ятників Володимиру Леніну, заявив президент України Петро Порошенко під час заходів із нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій.

«На підставі закону України про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів було перейменовано 52 тисячі площ і вулиць, майже тисячу населених пунктів. Одних тільки пам’ятників Леніну демонтували майже 1,5 тисячі. Комуністичну партію, яка безпосередньо винна у репресіях і винищенні мільйонів людей, нарешті заборонено», – сказав Порошенко.

Він заявив, що наприкінці 2013 року «карта України виглядала, як ілюстрація в підручнику з історії КПРС».

«Наші міста, селища і села були щедро обтикані ідолами Леніна і його пособників», – підкреслив Порошенко.

Верховна Рада у квітні 2015 року ухвалила урядовий законопроект про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, заборонила їхню пропаганду й символіку. Згідно із законом, символіка і пропаганда нацизму, націонал-соціалізму, цих цінностей, будь-яка діяльність нацистських, фашистських угруповань в Україні забороняються.

У лютому 2018 року директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що декомунізація в Україні фактично завершена.

Read More

У військовому календарі України не має бути нічого спільного з країною-агресором – Порошенко

Українська армія буде очищена від рудиментів радянсько-російської ідеології, заявив під час заходів із вшанування жертв політичних репресій у Биківнянському лісі на Київщині президент України Петро Порошенко.

«У нашому військовому календарі не має бути нічого спільного з країною-агресором. Тому наприкінці минулого місяця за моїм наказом начальник Генерального штабу ЗСУ, генерал армії Віктор Муженко затвердив «Програму заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України», – сказав Порошенко.

Він також зазначив, що будь-які «рудименти» радянської та сучасної російської ідеології негативно впливають на бойовий дух українського війська.

Начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко 25 квітня підписав наказ про затвердження «Програми заходів щодо відновлення та впровадження національних бойових традицій у Збройних силах України». Серед причин впровадження такої програми вказувалось виконання закону про декомунізацію.

Після окупації Криму і початку збройного конфлікту на Донбасі багато військових традицій в Україні, які дістались «у спадок» від радянських часів і досі існують в Росії, почали змінюватися. Так, в Україні більше не святкують День захисника вітчизни 23 лютого, натомість визначено День захисника України 14 жовтня. Також багато військових частин і з’єднань носять імена історичних постатей, чия діяльність замовчувалась або засуджувалась у радянські часи. Крім того, на початку року у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується замінити радянське привітання в лавах армії із «Здрастуйте, товариші», «Бажаємо здоров’я» на «Слава Україні» та «Героям слава».

Україна визнала Росію державою-агресором.

Read More

До полудня бойовики здійснили понад 20 обстрілів позицій ЗСУ на Донбасі – Міноборони

Від початку доби і до 12-ї години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі здійснили 22 обстріли позицій сил Операції об’єднаних сил, повідомив на брифінгу речник Міноборони Дмитро Гуцуляк.

За його словами, вночі ситуація в зоні конфлікту загострилася і бойовики вдалися до застосування заборонених Мінськими угодами важких видів озброєння.

«О 5:20 протягом 40 хвилин бойовики російської окупаційної адміністрації випустили 20 реактивних снарядів із систем «Град» та 10 мін 120 калібру по нашим захисникам Авдіїївки», – повідомив речник Міноборони.

За його словами, наразі постраждалих серед українських військових немає.

Раніше штаб Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню минулої доби, при цьому поранень зазнали троє військових ЗСУ. В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона напередодні випустила майже триста боєприпасів у бік захоплених бойовиками територій. В угрупованні «ЛНР» нарахували понад 120 випущених боєприпасів.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

 

Read More

Бойовики минулої доби стріляли 58 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – ООС

Під час бойових дій на Донбасі 19 травня підтримувані Росією бойовики 58 разів порушували режим припинення вогню, втрат серед військових немає, але поранень зазнали три бійці, повідомив штаб Операції об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, інтенсивні бойові дії напередодні тривали на всій лінії зіткнення. Бойові дії з боку бойовиків продовжились і з початком нової доби, додали у штабі.

«Упродовж ночі поточної доби, 20 травня, противник п’ять разів застосував важке озброєння, в тому числі реактивні системи БМ-21 по захисникам Авдіївки в районі Донецької фільтрувальної станції», – йдеться у ранковому зведенні.

Сайти бойовиків ще не підтвердили і не спростували цієї інформації. Напередодні в угрупованні «ДНР» повідомили про обстріл окупованої Горлівки, загибель однієї людини та поранення іншої. 

В угрупованні «ЛНР» заявляють про сім порушень «режиму тиші» з боку Збройних сил України впродовж минулої доби.

Тристороння контактна група із врегулювання ситуації на Донбасі 26 березня оголосила про «всеосяжне, стійке і безстрокове припинення вогню» з 30 березня о 00:01 за київським часом – так зване «Великоднє перемир’я». Воно було порушене вже через кілька хвилин після заявленого початку і відтоді порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати лише російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Read More

В СНД дивуються, кого відкличе Україна

У Співдружності незалежних держав висловили здивування указом президента України Петра Порошенка про відкликання українських представників зі статутних органів СНД.

Як заявив керівник прес-служби СНД Володимир Ніканоров, Україна й раніше виступала з деякими заявами, що, за його словами, лишалися без наслідків.

Як сказав він російському агентству «РІА Новості», варто запитати українську сторону, «кого персонально вони відкликали цього разу».

«Річ у тім, що в апараті виконкому (СНД) зараз немає працівників від України… Раніше, до 2014 року, у виконкомі представники України обіймали досить високі посади: заступник голови, директор департаменту, заступник директора департаменту. Це серйозні були посади. Але 2014 року вони (Україна) попередніх відкликали, а нових не призначили», – заявив Ніканоров.

Раніше 19 травня Петро Порошенко, як повідомила його прес-служба, підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів СНД. При цьому сам президент, перебуваючи Вінниці з нагоди українського святкування Дня Європи, заявив: «Сьогодні ми зробили все можливе, щоб перетнути рубікон, повертаючись до Європейського союзу. Сьогодні я підписав відповідний Указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД».

Read More

В Україні святкують День Європи

В Україні, яка проголосила курс на європейську інтеграцію, святкують День Європи.

Святкування відбуваються не лише в Києві, а й у багатьох інших містах.

Зокрема, чільне керівництво країни ‒ президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман ‒ беруть участь у святкових заходах у Вінниці.

Порошенко, вітаючи мешканців міста і всієї України зі святом, закликав усіх українців разом «рухатися в Європу» ‒ «і не лише в День Європи, а й кожного дня». «Я твердо вірю у близьке європейське майбутнє України», ‒ заявив голова держави.

«Ми рішуче повертаємось у Європу, до європейської родини народів. Повертаємося, бо Україна завжди там була», ‒ додав він.

Під час перебування у Вінниці президент також повідомив, що підписав указ про відкликання всіх представників України з усіх статутних органів СНД. «Нам там немає більше що робити. Ми рухаємося разом у Європу», ‒ сказав Порошенко.

У всій Європі День Європи святкується 9 травня ‒ в день проголошення 1950 року так званої «декларації Шумана». В ній тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав поглиблювати інтеграцію європейських країн; цей процес урешті привів до створення Європейського союзу.

В Україні 9 травня досі за радянським зразком залишається Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який у Європі вшановують 8 травня. Тому в Україні День Європи святкують у третю суботу травня.

Read More

Порошенко підписав указ про остаточне припинення участі України у статутних органах СНД

«Сьогодні ми зробили все можливе, щоб перетнути рубікон, повертаючись до Європейського союзу»

Read More

Хмельницьку ОДА очолив Вадим Лозовий

Президент України Петро Порошенко 19 травня призначив на посаду голови Хмельницької облдержадміністрації Вадима Лозового. Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Президент, мовиться у повідомленні, підтримав пропозицію уряду, яку було внесено щодо призначення Лозового на посаду голови Хмельницької ОДА. Глава держави повідомив, що підписав відповідний указ та вручив новому керівнику посвідчення.

Порошенко також зауважив, що під час вибору керувався тим, що Лозовий є людиною, яка представляє реальний сектор економіки.

«І це є першим завданням, яке я ставлю як президент – принципове забезпечення зростання економіки, залучення інвестицій, підвищення зарплат. Робити все для того, щоб забезпечити на Хмельниччині інвестиційний та економічний бум», – наголосив Петро Порошенко.

«Які у мене є побажання? Перше – підвищення заробітної плати»,  – сказав Петро Порошенко Лозовому.

За його словами, середня заробітна плата в країні стрімко наближається до 9 тисяч гривень: «Скільки зараз середня заробітна плата в Хмельницькій області? Трохи більше за 6,5 тисяч гривень».

Вадим Лозовий – депутат Хмельницької облради VII скликання, позапартійний, 1971 року народження. Обраний до облради від Хмельницької обласної організації партії «За конкретні справи», є керівником депутатської фракції цієї ж партії, член депутатської групи «Захист прав власників земельних паїв». Очолює постійну комісію облради з питань економічного розвитку, промисловості, підприємництва, енергетики, транспорту та зв’язку. Раніше працював на різних посадах в ТОВ «Епіцентр» та ТОВ ​«Епіцентр К». 

Президент також повідомив, що колишній голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук стане радником президента. 

16 травня ​Корнуйчук повідомив, що йде у відставку, причини звільнення Корнійчук не вказав.  Корнійчука було призначено головою Хмельницької ОДА у квітні 2016 року.

Read More

Щонайменше 70% українців підтримують ідею вступу України до Євросоюзу – Порошенко

У березні президент заявив про намір ініціювати внесення змін до Конституції, за якими стратегічною метою держави буде членство в ЄС і НАТО

Read More